|
|
|
|
|
|
|
|
На зміну епосу середньовіччя, як відомо, прийшла епоха Відродження або Ренессансу (XII-XVII ст.), яка характеризується, окрім іншого, початком революційної переоцінки релігійно-політичних цінностей, покликаної забезпечити буржуазії ідеологічне, політичне, правове й економічне панування в суспільстві. Нові концепції держави і права виходили з інших передумов, аніж у середні віки. Розглянемо детальніше основні особливості цих історико-філософських типів стосовно філософії права.
Характеристика філолофсько-правової думки епохи Відродження, періоду Реформації, Нового часу і Просвітництва в даній темі буде здійснена через найбільш характерні для цих періодів персоналії:
Епоха Відродження – Н.Макіавеллі;
Реформація - М.Лютер, Ж.Боден;
Новий час - Г.Гроций, Т.Гоббс, Дж.Локк, Б.Спіноза, Г.Лейбніц;
Просвітництво - Ш.Монтеск'є, Ж.-Ж.Руссо, К.Гельвецій.
|
|
|
|
