Розділ І. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

 

1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві

 

Світогляд і філософія. Поняття світогляду. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура, риси, суспільно-історичний характер світогляду та його роль у житті суспільства. Класифікація світогляду.  Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія. Філософія як теоретична основа світогляду та загальна методологія наукового пізнання.

Філософія, її предмет і структура. Концепції походження філософії. Природа філософських проблем. Специфіка філософського освоєння дійсності. Типи філософствування. Основні розділи філософії: історія філософської думки, онтологія, феноменологія, філософія розвитку, гносеологія, епістемологія, соціальна філософія,  філософська антропологія, філософська аксіологія, філософія історії. Головні теми філософських думок: людина і світ, мислення й буття, духовне й тілесне.  Проблема основного питання філософії.

Функції філософії: світоглядна, фундаментальна, методологічна, гносеологічна, логічна, виховна, аксіологічна, інтегративна, критична, регулятивна, прогностична.

Соціальна спрямованість філософського знання. Роль філософії у суспільному житті. Філософія, політика і сучасність. Загальноцивілізаційне й національне у філософії. Філософія і культура. Філософія і мораль. Філософія і наука. Філософія і право.

Місце філософії у самопізнанні людини. Гуманістичний зміст філософії. Людиномірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності в філософії. Філософське обґрунтування гуманізму.

Мета вивчення філософії як навчальної дисципліни. Наукові, методологічні та методичні основи вивчення філософії. Місце й роль філософії у підготовці юристів.

 

2. Філософія Стародавності.

Зародження основних парадигм філософствування

 

Історичні передумови, час і місце виникнення філософії. Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії. Парадигмальність філософського знання.

Передумови філософії у Стародавній Індії. Ведична література про людину, її походження та існування. Упанішади. Людина й світ в ортодоксальній (веданта, йога, вайшешика, міманса) і неортодоксальній (локаята, джайнізм, буддизм) течіях.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про основи буття й ідеал мудреця. Особливості філософствування у Стародавньому Китаї.

Антична філософія, її особливості, періодизація та значення для формування європейської культури. Основні проблеми й ідеї філософії “досократиків” (мілетська школа, Геракліт, Парменід, піфагорійці, елеати, атомісти). Класична давньогрецька філософія: шлях до людини – філософські вчення софістів і Сократа. Антропологічні мотиви метафізики Платона. Вчення Платона про ідеї. Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію.  Криза класичної античної філософії.  Філософія еллінізму: кініки, скептики, епікуреїзм, стоїцизм і неоплатонізм. 

 

 

3. Філософія Середньовіччя, її особливості

 

Розвиток філософської думки на Сході: Китай, Індія, арабський світ.

Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії. Основні проблеми середньовічної християнської філософії, етапи її розвитку.

Східна і західна апологетика. Релігійний характер філософської думки: ідея Бога. Александрійська школа. Християнський неоплатонізм. Патристика. Іоанн Скотт Еріугена про “розділення природи”. Ансельм Кентерберійський про онтологічне доведення буття Бога. П’єр Абеляр про діалектику. Суперечки щодо природи універсалій: реалізм і номіналізм. Філософське вчення Августина Блаженного про природу та людину. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри й розуму, про єдність душі й тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії й науки. Дунс Скотт про свободу волі. Схоластика й екзистийно-містична лінія середньовічної філософії: рання німецька філософія (Й. Екхарт, Й. Таулер, Й. Рейсбрук), ідея кордоцентризму.

 

4. Філософські ідеї у культурі Київської Русі

 

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян у дохристиянський, язичницький період.

Розвиток письменності й літератури, його роль у формуванні світогляду. Основні джерела української філософської культури.

Філософія в культурі Київської Русі (X – XII cт.). Вплив антично-візантійської і західноєвропейської культур на становлення культури Київської Русі. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально-філософсько-теологічний синкретизм. Розуміння філософії як “любові до мудрості”. Проблема ставлення людини до Бога. Християнський антропоцент-ризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості, творчості мислителів-“книжників” у період формування української нації (ХІV – ХV ст.).

 

5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження

 

Характерні риси епохи Відродження. Гуманізм і проблема людської індивідуальності (Данте, Ф. Петрарка,
Л. Валла, М. Монтень та ін.). Ренесансний антропоцентризм як апологія свободи. Взаємозв’язок Ренесансу та Реформації.

Натурфілософські ідеї у філософії Відродження. М. Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. Гуманістичні ідеї Е. Роттердамського. Природознавчі досягнення М. Коперника, Й. Кеплера, Парацельса. Творчість Леонардо да Вінчі. Злам середньовічного уявлення про Землю як центр універсуму і про людину як царя природи (Г. Галілей). Пантеїзм Дж. Бруно. Скептицизм М. Монтеня. Соціально-політичні теорії Н. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли та ін. Значення національних мов і народних традицій у становленні нового світобачення.

 

6. Філософсько-гуманістична думка

українського Ренесансу (ХV – ХVII ст.)

 

Загальна характеристика епохи. Основні риси Відродження в Україні. Розвиток науки, культури та світської освіти. Поширення ідей гуманізму в Україні. Виникнення книгодруку старослов’янською мовою. Виникнення Острозької колегії. Становлення українського неоплатонізму XIV-XVI ст. Зародження професійної філософії.

Специфіка реформації в Україні. Боротьба проти догм католицизму, обґрунтування православної догматики:
Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський, Ш. Шимонович.  Творчість релігійних полемістів І. Вишенського, С. Зизанія, З. Копистенського, Й. Борецького,  Г. Смотрицького.

 

7. Західноєвропейська філософія Нового часу

 

Особливості епохи. Формування нової парадигми філософствування та її характерні риси.  Наукова революція XVII ст. та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм та емпіризм. Натуралістична антропологія Ф. Бекона: розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Механістичний матеріалізм Т. Гоббса, його вчення про державу. Р. Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пізнання. Монадологія В. Лейбніца. Сенсуалізм Дж. Локка, його теорія про первинні й вторинні якості, вчення про природні права людини, суспільний договір. Б. Спіноза: досвід побудови моністичної філософії та його поняття субстанції. Філософія Г.В. Лейбніца: плюралістична монадологія та наперед установлена гармонія. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії ХVІІІ ст. (Дж. Берклі,  Д. Юм.). Французькі матеріалісти ХVІІІ ст., їх вчення про матерію, пізнання, людину і суспільство (К.А. Гельвецій, П. Гольбах,  Ж. Ламетрі, Д. Дідро).  

 

8. Києво-Могилянська академія

і філософія Просвітництва

 

Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф. Прокопович, С.Яворський, Г. Кониський, Г. Бужинський, Л. Горка та ін.). Проблеми ставлення людини до Бога, природи й духу, простору й часу, місця людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально-гуманістична проблематика. Поширення філософських здобутків Академії за межами України. Характер національної самосвідомості. Становлення Просвітництва на Україні,  його характерні риси та етапи розвитку.

Г.С. Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Теорія пізнання. Самопізнання. Світ, матерія, Бог. “Філософія серця”, її вплив на світову філософську думку. Філософська концепція про три світи та дві натури. “Внутрішня людина”. Концепція “сродної” праці.

 

9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку

 

Особливості та характерні риси німецької класичної філософії, її місце в історії філософської думки. Теоретична філософія І.Канта, “коперниканський переворот” у теорії пізнання. Практична філософія І.Канта: дуалізм світу людського буття – природний і моральний. Сутність категоричного імперативу. Філософія людського ”Я” Й. Г. Фіхте. Філософія тотожності Ф. В. Й. Шеллінга. Г. В. Ф. Гегель, його філософська система і метод. Гегель про закономірності та становлення сутності людини. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П. Лодій, І. Шад, Д. Велланський (Кавунник) та ін.). Вплив ідей німецької класичної філософії на європейську культуру.

 

10. Виникнення некласичних філософських учень

у XIX – поч. ХХ ст.

 

Виникнення некласичних філософських учень: перегляд класичної моделі світорозуміння. Передумови становлення філософії марксизму, її основні ідеї. Матеріалістичне розуміння історії. Революційність практики як засобу досягнення комуністичного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Ирраціоналістична настанова філософії життя. Проблема нераціонального (воля, почуття, інтуїція, несвідоме). Людина як суб’єкт воління. Світ як воля й уявлення (А. Шопенгауер). Ідея надлюдини у філософії Ф.Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес (В. Дільтей).

Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С. К’єр-кегора. Людина як духовна істота, здатна до вибору й самовизначення. Проблема екзистенціальної істини.

Ідея несвідомого і психоаналіз З. Фрейда. Структура психіки за Фрейдом. Психоаналітична онтологія людського буття. Феноменологія несвідомого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезису.

Позитивізм. Вчення про науку в філософії О. Конта. Еволюціонізм Г.Спенсера.  Концепція філософії науки Е. Маха. Проблеми філософії науки у неокантіанстві  (Г.Коген, П. Наторп, Е. Кассірер, В. Віндельбант, Г. Ріккерт).

Російська релігійна філософія ХІХ – ХХ вв. Характерні риси. Історіософія П. Чаадаєва. Слов’янофіли  та західники. Філософія всеєдності (В. Соловйов). Проблема віри і розуму (П. Флоренський, С. Булгаков, С. Франк).

 

11. Українська філософія ХІХ – ХХ ст.

у контексті світової філософської думки

 

Особливості української духовності на межі ХІХ –
ХХ ст. Проблеми людини й нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства.

“Філософія серця” П. Юркевича. Екзистенціальні мотиви у творчості П. Юркевича. Вплив “філософії серця” на формування російської та української філософії.

В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку.

“Філософія серця” й російськомовна школа “київського гуманізму” (Л. Шестова, М. Бердяєва, С. Франка, М. Лоського, П.  Флоренського, С. Булгакова, Л. Карсавіна, В.  Роза-нова).

Філософія І. Франка, вплив марксизму й позитивізму на її формування. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на розвиток слов’янського менталітету. Концепція національної еліти в історіософії В. Липин-ського та в політології Д. Донцова. Д. Чижевський про чинники формування української духовності. Вплив Д. Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв’язки з російськомовними мислителями.

Філософські погляди української діаспори щодо особливості української ментальності.

 

12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог філософських доктрин

 

Плюралізм течій сучасної філософії. Проблема людини як один з головних напрямків їх взаємодії.

Антропологічна філософія. М. Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті. Послідовники Шелера в пошуках сутнісних рис людини (Г. Плеснер, А. Гелен). Феномен людини в християнському еволюціонізмі П. Тейяра де Шардена. Структурна антропологія К. Леві-Строса.

Сучасна марксистська філософія про людину, її сутність та буття. Марксизм і франкфуртська школа. Розвиток діалектико-матеріалістичної філософії у сучасних умовах.

Феноменологічна філософія про світ людського життя. Основи феноменології Е. Гусерля. Життєвий світ як основа суб’єктивності. Вплив феноменології на сучасну філософію.

Екзистенціалізм М. Хайдеггера, Ж.-П. Сартра.  А.Камю,  К. Ясперса. Головна онтологічна проблема екзистенціалізму. Людина в загальній структурі  буття.   Сенс  існування.   Трансценденція.   Проблема  свободи.

Еволюція релігійної філософії у XX ст. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Проблема співвідношення віри, знань і цінностей у житті людини. Персоналізм. Особа як унікальна суб’єктивність, шляхи її самореалізації.

Неофрейдизм. Проблема душі сучасної людини, психіка з енергетичної точки зору, структура й архетипи колективного несвідомого у філософії К. Юнга. Поняття “соціальний характер” у філософії Е. Фромма. Любов як найвища цінність.

Основні концепції філософської методології науки ХХ ст. Неопозитивістські концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік,  Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф.Франк). Концепція розвитку наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Концепція П. Фейєрабенда. Етика та праксеологія науки. Проблема гармонії істини, добра та краси у творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.

Філософська герменевтика (Г.-Г. Гадамер, П. Рікьор). Комунікативна філософія (К.-О. Апель, Ю. Габермас). Філософія постмодерну (М.-П. Фуко, Ж. Деррида).