КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ  ПІДГОТОВКИ

ДО КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

 

1.            Світогляд, його структура, риси, суспільно-історичний характер і роль у житті суспільства.

2.            Історичні типи світогляду, їх сутність, особливості, функції.

3.            Предмет і метод філософії та основні питання філософствування.

4.            Філософія в системі культури, її значення для діяльності юриста. Функції філософії.

5.            Давньокитайська і давньоіндійська філософія: основні особливості та напрямки.

6.            Антична філософія, її особливості, періодизація та значення для формування європейської культури.

7.            Основні проблеми й ідеї філософії “досократиків” (мілетська школа, Геракліт, Парменід, піфагорійці, елеати, атомісти).

8.            Софісти. Шлях до людини – філософські вчення софістів і Сократа.

9.            Філософія Платона. Вчення Платона про ідеї.

10.             Філософія Аристотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію.

11.             Філософія раннього еллінізму: кініки, скептики, епікуреїзм, стоїцизм і неоплатонізм. 

12.             Основні проблеми середньовічної християнської філософії та основні етапи її розвитку. Суперечки про природу універсалій: реалізм і номіналізм.

13.             Філософське вчення Августина Блаженного про природу людини.

14.             Філософське вчення Фоми Аквінського.

15.             Філософія епохи Відродження. Гуманізм і проблема людської індивідуальності та свободи.

16.             Особливості й характерні риси філософії Нового часу. Сенс суперечки між раціоналізмом та емпіризмом.

17.              Проблема методу пізнання у Ф. Бекона. Теорія “ідолів” Ф. Бекона та його думки про шляхи відродження науки.

18.              Р. Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пізнання. Раціоналізм Декарта, його послідовники.

19.             Механістичний матеріалізм Т. Гоббса, його вчення про людину, державу, право і суспільство.

20.             Сенсуалізм Дж. Локка. Теорія про первинні та вторинні якості. Вчення про природні права людини та  суспільний договір.

21.             Б. Спіноза: досвід побудови моністичної філософії. Поняття субстанції у філософії Спінози.

22.             Філософія Г.В. Лейбніца: плюралістична монадологія та передустановлена гармонія.

23.             Суб’єктивно-ідеалістичні теорії ХVІІІ ст. (Дж. Берклі, Д. Юм.).

24.             Французькі матеріалісти ХVІІІ ст., їх вчення про матерію, пізнання, людину і суспільство (К.А. Гельвецій, П. Гольбах, Ж. Ламетрі, Д. Дідро).

25.             Особливості та характерні риси німецької класичної філософії, її місце в історії філософської думки.

26.             Теоретична філософія І. Канта, “коперніканський переворот” у теорії пізнання.

27.             Практична філософія І. Канта: природний і моральний дуалізм світу людського буття. Сутність категоричного імперативу.

28.             Гегель, його філософська система та метод.

29.             Діалектика Гегеля.

30.             Антропологічний матеріалізм  Л. Фейєрбаха.

31.             Філософія К. Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову  філософію й соціальну практику.

32.             Основні напрямки світової філософії ХІХ-ХХ ст. Характерні риси.

33.             “Філософія життя” та її різновиди (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Бергсон).

34.             Психоаналіз З. Фрейда і неофрейдизм.

35.             Основи феноменології Е. Гуссерля, її вплив на сучасну філософію.

36.             Російська релігійна філософія ХІХ-ХХ ст. Особливості виникнення й етапи її розвитку.

37.             Філософський класичний позитивізм  і неопозитивізм: основні ідеї та представники.

38.              Постпозитивізм та аналітична філософія.

39.              Екзистенціальна філософія та її різновиди, загальна характеристика.

40.             Французький екзистенціалізм (Г. Марсель, Ж.-П. Сартр, А. Камю).

41.              Німецький екзистенціалізм (М. Хайдегер, К. Яс-перс).

42.              Антропологічна філософія. М. Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті.

43.              Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння тексту.

44.              Комунікативна філософія (К.-О. Апель, Ю. Габер-мас).

45.             Філософія постмодерну (М.-П. Фуко, Ж. Деррида).

46.             Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. (неотомізм, персоналізм).

47.             Філософські ідеї у культурі Київської Русі (Х-ХІІ ст.); специфіка й особливості. 

48.             Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (XV-XVII ст.).

49.             Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва. Філософія Г.С. Сковороди.

50.             „Філософія серця” П. Юркевича, екзистенціальні мотиви в його творчості. 

51.             Українська філософія ХІХ –ХХ ст. у контексті світової філософської думки.

52.             Київська екзистенціальна філософія ХХ ст. (М. Бердяєв, Л. Шестов, В. Зенковський).

53.             Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології та їх характеристика.

54.             Виникнення і філософський смисл проблеми буття, її історичне усвідомлення. Категорія “субстанція”.

55.             Матерія як об’єктивна реальність. Головні філософські й природничо-наукові уявлення про матерію. Матерія і рух. Головні форми розвитку матерії.

56.             Простір і час як форми існування матерії. Еволюція уявлень про простір і час. Просторово-часовий континуум. Феномен соціального простору.

57.             Поняття “світ” і “картина світу”.  Сучасні наукові моделі розвитку світу. 

58.              Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Структура та сфери свідомості. Рівні психічного життя людини: свідоме, несвідоме, підсвідоме.

59.             Свідомість як форма регулювання і необхідна умова життєдіяльності людини, її суспільна природа, сутність і функції.

60.             Самосвідомість, її форми і структура, предметність і рефлексивність.

61.             Свідомість і мова. Природна і штучна мова, їх співвідношення. Проблема штучного інтелекту.  Специфіка юридичної мови.

62.             Феномен несвідомого, його природа і функції. Несвідоме як психічний феномен. Енергетика і структура несвідомого.

63.             Пізнання в контексті людського існування. Зародження гносеологічної проблематики в історії філософської думки.

64.             Пізнання та його види. Головне питання гносеології. Суб’єкт та об’єкт пізнання в класичній і некласичній науці.

65.             Рівні й форми пізнавальної діяльності. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні.   

66.             Буття як діяльність. Постановка проблеми практики в марксистській філософії, інших філософських доктринах. Структура практики.

67.             Особливості соціального пізнання, його концепції. Людина і суспільство як об’єкти соціального пізнання.

68.             Проблема істини в філософії. Види істини. Критерії істини. Істина та помилки. Істина в праві.

69.             Поняття науки. Специфіка наукового пізнання. Особливості об’єктів, мови, принципів наукового пізнання 

70.             Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Логіка наукового дослідження та її етапи (факт, проблема,  гіпотеза, теорія, ідея тощо).

71.             Методологія наукового пізнання. Поняття методу і методології. Рівні методології. Методи емпіричного дослідження.

72.             Наука як об’єкт філософського дослідження.  Наука і мораль. Свобода наукового пізнання і соціальна відповідальність вченого.

73.             Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Головні концепції творчості в історії філософії. Етапи і структура творчого процесу.

74.             Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування та її альтернативи. Модифікація діалектики в сучасних філософських доктринах.

75.             Поняття “категорія”, “закон”, “принцип”. Діалектика як система принципів, законів, категорій. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.

76.             Принципи діалектики. Принцип загального зв’язку. Поняття “відношення”, “зв’язок”, “взаємодія”. Принцип розвитку.

77.             Проблема законів діалектики. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принципів.

78.             Категорії діалектики (одиничне, особливе й загальне; явище і сутність; форма і зміст; частина й ціле; елемент, структура, система; причина й наслідок; необхідність і випадковість; свобода і необхідність; можливість і дійсність) та їх методологічне значення для юридичної теорії і практики.

79.             Проблема людини в історії філософії. Типи філософських антропологій.

80.             Філософський аспект проблеми походження людини. Антропосоціогенез і його  основні фактори.

81.             Проблема природи та сутності людини. Людина як єдність вітального, соціального і духовного.

82.             Свобода як сутнісна властивість людини. Концепції свободи в історії філософії. Вибір, свобода, відповідальність.

83.             Поняття духовного життя суспільства. Елементи духовного життя суспільства та їх взаємозв’язок.

84.             Поняття “суспільна свідомість”. Суспільна свідомість та суспільне буття. Зміст і структура суспільної свідомості, її закономірності. Форми суспільної свідомості.

85.             Культура як специфічна соціальна реальність. Правова культура та проблема її формування.

86.             Східна й західна моделі культури, їх взаємовпливи. Національна культура і сучасна цивілізація.

87.             Філософія суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства. Принципи наукової концепції суспільства.

88.             Суспільство як система, що саморозвивається,  та її елементи. Суб’єкти суспільства. Суспільні відносини, їх сутність і зміст.

89.             Діяльність як специфічний засіб існування соціального. Діалектика цілей, засобів і результатів у процесі діяльності. Діяльність і праця. Діяльність і комунікація.

90.             Суспільні відносини, їх сутність і зміст. Розвиток суспільства як закономірний історичній процес.

91.             Суспільство і природа як підсистеми об’єктивної реальності. Ідея “панування над природою” і результати її реалізації.

92.             Еволюціонізм у XX – XXI ст. Глобальні проблеми людства й перспективи техногенної цивілізації.

93.             Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального і суспільного буття. 

94.             Форми буття людини: індивід, особистість, індивідуальність. Особистість як продукт соціального середовища й індивідуального вибору.

95.             Світ цінностей, спосіб його буття, рівні та структура. Основи аксіології як науки про цінності.

96.             Формування предмету філософії історії та її основні напрями. Структура й функції філософії історії. Сучасні концепції філософії історії.

97.             Суб’єкти історії. Закони і рушійні сили історії, проблеми її сенсу.  Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії.

98.             Людина як суб’єкт історичного процесу. Об’єктивне і суб’єктивне в соціально-історичному процесі. Стихійне і свідоме в історії. 

99.             Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу. Критерії прогресу. Постановка питання про “кінець історії” у новітній філософії.

100.               Гуманізм як міра духовних і ціннісних критеріїв історичного прогресу. Криза гуманізму в умовах постіндустріального суспільства.