міністерство освіти І НАУКИ україни

національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

(Відповідно до вимог ECTS)

 

Інформаційний пакет

Галузь знань 0304 Право,

спеціальність Правознавство

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків

2007

 

 

 

 

Кредитно-модульна система (відповідно до вимог ECTS). Інформаційний пакет. Галузь знань 0304 Право, спеціальність Правознавство / Уклад. В.В. Комаров. – Х.: Нац.юрид.акад. України, 2007. – 28 с.

 

 

 

 

У к л а д а ч :В.В.Комаров

 

 

 

 

 

Поміщено загальні відомості про ECTS, кредитно-модульну систему організації навчального процесу, загальна інформація щодо програми освіти та інша практична інформація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© Національна юридична академія України, 2007

 

 

 

З М І С Т

 

 

І. ECTS (European credit transfer system)

1.    Історія Болонського процесу.............................................4

2.    Що таке кредитно-модульна система?...........................6

3.    Оцінювання успішності студентів..................................8

4.    Індивідуальний навчальний план..................................10

 

ІІ. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ щодо ПРОГРАМИ ОСВІТИ

1.    Академічний календар....................................................12

2.    Зміст освітньо-професійної програми...........................13

3.    Державна атестація та кваліфікації...............................15

 

ІІІ.  ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

1.    Інститути та факультети академії..................................16

2.    Юридична клініка ..........................................................17

3.    Бібліотека.........................................................................18

3.1. Фундаментальна бібліотека............................................18

3.2. Адреса розташування абонементів і читальних залів

       бібліотеки.........................................................................19

3.3. Витяг з правил користування бібліотекою...................19

4.    Локальна мультисервісна інформаційна магістраль та

       електронні освітні ресурси ............................................20

5.    Матеріально-технічна база.............................................23

6.    Позапрограмна діяльність і дозвілля.............................23

6.1. Студентське самоврядування.........................................23

6.2. Спорт................................................................................25

6.3. Художня самодіяльність.................................................26

 

 

 

 

 

 

 

I. ECTS (European credit transfer system )

 

1. Історія Болонського процесу. Болонський процес має свою передісторію, у якій виділяються принаймні три етапні заходи:

1.                    Прийняття   Великої  хартії  університетів –Magna Charta Universitatum (Bologna, 18.09.1988).

2.                    Прийняття Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Lisboa, 11.04.1997).

3.         Прийняття Сорбоннської декларації про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти (Paris, 25.05.1998).

Початок Болонському процесу дала офіційна зустріч у 1999 р. міністрів освіти з 29 країн Європи, де була підписана Болонська декларація, спрямована на створення до 2010 р. єдиного європейського освітнього й наукового простору вищої освіти, у межах якого діяли б єдині умови визнання дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності студентів і викладачів. Декларація передбачає шість основних завдань, які відбивають сутність Болонського процесу.

Перше – це впровадження системи ступенів та кваліфікацій, які можна легко порівняти між собою. Зокрема, пропонується впровадження двох циклів (перший – бакалаврський, другий – магістерський). Тривалість першого циклу навчання має бути не менше трьох і не більше чотирьох років, а другий цикл закінчується отриманням ступеня магістра після одного-двох років навчання. Виходячи з цього, розроблено та затверджено єдиний додаток до диплома, який буде автоматично отримувати кожен студент, який закінчить університет Європи. Упровадження системи ступенів та кваліфікацій буде сприяти працевлаштуванню та продовженню освіти, а також мобільності та професійному визнанню кваліфікацій.

Друге – впровадження системи кредитів (тобто показників навчального навантаження студентів) подібної до European Credit Transfer System - ЕСТS (Європейської системи перезарахування кредитів), яка дозволить студентам продовжувати навчання в інших країнах.

Третє – сприяння мобільності студентів і викладачів.

Четверте – сприяння контролю якості освіти, розробки критеріїв та методів оцінки якості, які можна співвіднести. У зв’язку з цим передбачається організація акредитаційних агентств, не залежних від національних урядів і міжнародних організацій.

П’яте – забезпечення привабливості європейської системи освіти, результатом чого стане залучення до навчання в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу та підвищення інтересу до вищої освіти взагалі.

Шосте – забезпечення працевлаштування випускників, для чого вищі навчальні заклади мають бути зорієнтовані на кінцевий результат: знання і вміння випускників мають бути застосовані на користь всієї Європи.

Болонська декларація акцентується на „кваліфікаціях”, а не на змісті навчання. Чинники Болонського процесу впливатимуть не на „уніфікацію”, а на „гармонізацію” європейської вищої освіти, що дозволить розвивати національні традиції освіти та створити єдині критерії співвіднесення ступенів освіти та кваліфікації.

ЕСТS сприяє європейському співробітництву та міжуніверситетській кооперації як засобу покращання якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програма обміну студентами є переважаючим елементом такої міжуніверситетської співпраці. Визнання освіти й дипломів є передумовою для створення відкритої європейської зони освіти й підготовки, де студенти та викладачі можуть переміщатися без перешкод. Тому система ЕСТS було розроблено в експериментальному проекті, організованому в рамках програми „Іразмес”, як засіб покращення умов визнання освіти для навчання за кордоном. Зовнішнє оцінювання ЕСТS продемонструвало потенціал системи, і Європейська комісія вирішила включити ЕСТS у свою програму „Сократес”, зокрема, у розділ 1 про вищу освіту („Іразмес”). ЕСТS зараз рухається від своєї обмеженої вузької експериментальної стадії до ширшого використання як елемента європейського масштабу у вищій освіті.

ЕСТS базується на таких ключових елементах, як інформація стосовно навчальних програм і здобутків студентів, використання кредитів ЕСТS (для визначення навчального навантаження студентів).

 2. Що таке кредитно-модульна система? Кредитно-модульна система є інструментом упровадження ЕСТS та Болонського процесу в цілому і базується на декількох принципових положеннях. Перше, найголовніше, – це  навчальні  кредити,  які  визначають обсяг навчального навантаження і видів навчальної діяльності. Друге – система  навчальних    модулів,  що забезпечує управління самостійною роботою студентів і, що важливо, – контроль  якості  навчального процесу. Метою впровадження кредитно-модульної системи є підвищення   якості   освітньої діяльності та підготовки фахівців і забезпечення на цій основі академічної та професійної мобільності студентів.

Кредитно-модульна система  розрахована на можливість співпраці з закордонними навчальними закладами. Україна підписала Лісабонську конвенцію та десятки договорів щодо визнання дипломів про вищу юридичну освіту в Європейському просторі. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого 18 вересня 2004 р. підписала Велику хартію університетів.

Упровадження    цієї    системи   вносить   певні   корективи в організацію навчального процесу: по-перше,   разом   із традиційними формами навчання – лекціями, семінарськими заняттями тощо, акцент робиться на вдосконаленні практичних навичок; по-друге, збільшується обсяг самостійної роботи студентів, підсилюється її значущість і роль у процесі навчання; по-третє, визначено обсяги та форми індивідуальної творчої роботи; по-четверте, здійснюється постійний контроль якості навчання.

Провідна ідея кредитно-модульної системи – навчання має бути постійним, носити характер безперервності. Вивчення навчальних дисциплін   повинно  супроводжуватися послідовним засвоєнням та поглибленням знань, практичних навичок, накопиченням кредитів з послідовним і постійним контролем знань студентів за вивченими змістовими модулями (сукупністю певних розділів, тем). Як правило, протягом семестру студенти повинні пройти 2-3 модулі. Студент не допускається до складання другого модуля (з будь-якої причини), якщо він не склав перший. Тому  відвідування лекцій, семінарських, практичних занять, що призводить до накопичення кредитів навчальних дисциплін, характеризує риси навчання. Саме такий підхід до організації навчального процесу враховує мотивованість ставлення студентів до навчання та забезпечує його якість.

Кредити ЕСТS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення. Вони відображають кількість роботи, якої потребує кожен блок курсу, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання в закладі. Отже, лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота (у бібліотеці чи вдома) й іспити або інші види діяльності пов’язані з оцінюванням. ЕСТS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

У ЕСТS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік і, як правило, 30 кредитів на семестр.

Один кредит ЕСТS дорівнює 36 годинам.

Модуль – задокументована    завершена    частина    освітньо-професійної  програми навчальної  дисципліни,   практики,  державної атестації, що реалізується відповідними формами навчального процесу, тобто це сукупність змістових модулів, яка завершує вивчення певного розділу дисципліни i може включати підсумковий контроль.

Змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою вiдповiдностi певному навчальному об’єктові, тобто це сукупність тем, яка може завершуватися підсумковим контролем.

Кредити ЕСТS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги щодо оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ЕСТS тільки за відвідування занять чи проведення часу за кордоном - вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, щоб продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даного розділу курсу.

3.Оцінювання успішності студентів. Перелік оцінок з дисциплін показує здобутки студента у спосіб, який є загальнозрозумілим і може легко сприйматися в різних навчальних закладах, для чого використовується таблиця переходу від оцінок за 100-бальною шкалою до оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS. У таблиці наводиться відповідність оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS:

 

Оцінка за шкалою ЕСТS

 

Визначення

Оцінка за націона-льною шкалою

Оцінка  за

100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ

 

А

 

Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок

 

 

5

 

 

90-100

 

 

В

 

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

 

 

 

 

4

 

 

 

80-89

 

 

С

 

Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок

 

 

75-79

 

D

 

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

 

 

 

3

 

 

 

70-74

 

 

Е

 

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

 

 

60-69

 

 

FХ

 

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти

 

 

 

 

2

 

35-59

 

F

 

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

 

 

1-34

 

 

Оцінювання знань студентів з навчальних дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи й підсумкового контролю знань (ПКЗ).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру й рівня складності, засвоєння якого перевіряється під час ПМК та ПКЗ.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, публічно чи письмово представити певний матеріал (навичок презентації).

Загальним об’єктом оцінювання знань студентів під час ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння яких перевіряється.

Об’єктом поточного модульного контролю знань студентів з навчальної дисципліни є:

– успішність на практичних заняттях;

– виконання модульних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання поточного модульного контролю є:

– успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, рівень знань за результатами практичних занять, самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань;

– оцінка за модульні контрольні завдання.

Кількість балів за результатами оцінювання ПМК  визначається кафедрою.

Виконання модульних контрольних завдань проводиться у формі тестування, виконання практичних завдань тощо.

Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.

У разі невиконання завдань ПМК з поважних причин студенти мають право, за дозволом деканату, скласти їх до наступного ПМК. Час та порядок складання визначається деканатом разом з кафедрою.

Кількість балів за індивідуальну роботу визначається кафедрою. Бали за iндивiдуальнi завдання нараховуються студентові лише за умови успішного їх виконання.

Підсумковий контроль знань проводиться у формі іспиту або заліку.

Завданням ПКЗ є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Загальний діапазон балів (від 0 до 100) встановлюється на термін вивчення навчальної дисципліни.

Завдання ПМК та індивідуальна робота оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.

Приклад:

Розподіл балів, присвоюваних студентам з навчальної дисципліни “Цивільний процес”:

 

 

 

Модуль 1

(поточне тестування)

 

Модуль2

(індивідуальна

 робота)

Підсумковий іспит

 

Сума

 

ЗМ 1

 

ЗМ 2

 

ЗМ 3

 

ЗМ 4

 

ЗМ 5

 

ЗМ 6

 

 

 

20

 

 

 

50

 

 

 

100

 

5

 

5

 

5

 

5

 

5

 

5

 

ЗМ –  змістовий модуль.

 

4. Індивідуальний навчальний план відбиває вимоги кредитно-модульної системи. Він є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника) тощо.

 Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об’єднаних в блоки змістових модулів, – розділи навчальної дисципліни.

 Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який дорівнює граничному    терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається навчальним планом і становить для бакалавра 4 роки, спеціаліста 1 рік.

Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що поєднують у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-професійної програми підготовки. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-професійної програми, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої професії. Спеціалізація навчання здійснюється в межах інститутів та факультетів академії, що відбивається у варіативній складовій навчального плану. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

 

 

 

 

 

ІІ.  ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРОГРАМИ  ОСВІТИ

 

1.                              Академічний календар

 

·    Початок навчальних занять – 1 вересня, закінчення – 30 червня.

 

·    Навчальний процес здійснюється за семестрами. Тривалість непарних семестрів – 18 тижнів, парних – 16 тижнів.

 

·    Зимова екзаменаційна сесія – 3 тижні у січні місяці; літня екзаменаційна сесія – 4 тижні у червні місяці.

 

·    Навчальна практика –  4 тижні: липень – 2 курс.

 

·     Виробнича практика –  8 тижнів: січень-лютий, квітень-травень –  4 курс, залежно від факультету.

 

·    Стажування – 7 тижнів: квітень-травень –  5 курс.

 

·    1 та 3 курси: зимові канікули – 2 тижні у січні-лютому, літні канікули – 9 тижнів у липні-серпні.

 

·    2 курс:  зимові канікули – 2 тижні у січні-лютому, літні канікули – 5 тижнів у липні-серпні.

 

·    3 курс: зимові канікули – 2 тижні у січні-лютому, літні канікули – 9 тижнів у липні-серпні.

 

·    4 курс: зимові канікули: 2 тижні у січні-лютому.

 

·    Державні іспити: 4 курс – червень.

 

·    Державні іспити: 5 курс – травень-червень.

 

2. Зміст освітньо-професійної програми (перелік навчальних дисциплін нормативної частини освітньо-професійної програми)

 

№

п/п

Назва дисципліни

кредити

години*

1

2

3

4

1.1

Цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

 

 

1

Філософія

5,6

200

2

Основи  економічної теорії

6,1

220

3

Соціологія

1,5

54

4

Політологія

3,0

108

5

Українська та зарубіжна культура

3,5

128

6

Релігієзнавство

1,8

66

7

Психологія

1,9

68

8

Іноземна мова

9,5

340

9

Фізичне виховання

13,8

496

10

Ділова українська мова

1,8

66

 

Усього

48,5

1746

1.2

Цикл фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін

 

 

1

Логіка

2,3

82

2

Юридична деонтологія

0,8

30

3

Теорія держави та права

8,1

292

4

Історія держави та права:

 

 

 

- України

6,0

216

 

- зарубіжних країн

5,1

182

5

Організація судових  та право-

охоронних органів

1,9

70

6

Конституційне право України

6,2

224

 

1

2

3

4

7

Державне право зарубіжних країн

3,6

130

8

Адміністративне право

5,3

192

9

Фінансове право

2,7

96

10

Цивільне право                              

11,8

426

11

Господарське право                   

4,9

176

12

Кримінальне право                        

13,4

482

13

Державне будівництво

2,8

100

14

Трудове   право

5,7

206

15

Екологічне право

3,3

120

16

Аграрне право

2,8

100

17

Земельне право                               

1,8

66

18

Кримінальний процес

7,1

256

19

Цивільний процес

5,4

196

20

Криміналістика

6,9

250

21

Міжнародне право

2,28

82

22

Основи інформатики та обчислювальної  техніки

2,5

90

23

Міжнародне приватне право

2,1

76

24

Основи безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

2,9

106

 

Усього

118,0

4246

 

Усього нормативних

166,5

5992

2.

Вибіркові навчальні дисципліни**

 

 

2.1

Цикл професійно-орієнтованих дисциплін за переліком програми

 

29,2

 

1052

2.2.

 

Цикл дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу

 

9,0

 

324

 

Усього вибіркових

38,2

1376

 

Усього нормативних та вибіркових

204,7

7368

3.

Навчальні практики:

 

 

 

– учбова практика:

6

216

1

2

3

4

 

– виробнича практика

12

432

 

– виробнича практика-стажування

10,5

378

 

Усього

28,5

1026

 

Усього з практикою

233,2

8394

I. Державні іспити.    Дисципліни, які  виносяться на

державні іспити  згідно з  освітньо-кваліфікаційним  рівнем:

         бакалавр                              спеціаліст

1. Теорія держави та права

1. Кримінальне право

2. Трудове право

2. Цивільне право

 

3. Кримінальний процес

 

4. Цивільний процес

 

* У загальний розрахунок кредитів та годин не включені контрольні заходи (екзаменаційні сесії та державні іспити).

** Вибіркові навчальні дисципліни визначаються навчальним планом, враховуючи спеціалізацію, для кожного інституту чи факультету.

 

3. Державна атестація та кваліфікації

Державна атестація випускників проводиться на підставі аналізу успішності навчання, оцінювання якості вирішення випускниками завдань професійної діяльності.

Атестація якості підготовки фахівця щодо встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам здійснюється Державною екзаменаційною комісією після виконання студентами у повному обсязі навчального плану.

За результатами державної атестації після навчання за освітньо-професійної програмою “Бакалавр” присвоюється кваліфікація “юрист-бакалавр”.

За результатами державної атестації після навчання за освітньо-професійної програмою “Спеціаліст” присвоюється кваліфікація “юрист-спеціаліст”.

ІІІ.  ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

 

1. Інститути та факультети академії:

Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури України, створений у 1995 р. на базі існуючого слідчо-прокурорського факультету, де навчаються майбутні  фахівці органів прокуратури;

Інститут підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України створено у 2004 р. на базі факультету підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України. Готує слідчих для  органів СБУ;

 Кримський юридичний інститут, створений у 2006 р., має структурні підрозділи Кримський факультет готує юридичні кадри за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” для Автономної Республіки Крим та Сімферопольський юридичний технікум готує юридичні кадри за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст” для Автономної Республіки Крим;

 Інститут підвищення кваліфікації, створений у 2002 р., здійснює післядипломну освіту у формі спеціалізації, підвищення кваліфікації викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практикуючих юристів;

Господарсько-правовий факультет створено у 1974 р. на базі існуючого слідчо-прокурорського факультету №2. На факультеті здійснюється навчання на замовлення фізичних та юридичних осіб за господарсько-правовою спеціальністю;

Факультет підготовки кадрів для МВС, створений у 1974 р., готує юристів для слідчих підрозділів органів внутрішніх справ;

Факультет підготовки кадрів для органів юстиції, створений у 1987 р., готує юристів для роботи в системі органів Міністерства юстиції України – виконавчій службі, нотаріаті, органах РАГСу;

Факультет військово-юридичний, створений у 1996 р., готує  фахівців для військових формувань: Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Національного космічного агентства України;

Факультет підготовки юристів для МЗС, створений у 1998 р., готує кадри  для Міністерства закордонних справ України для роботи у консульських установах та інших підрозділах МЗС;

Факультет підготовки професійних суддів, створений у 1999 р. з метою підготовки кандидатів на посади професійних суддів, здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”;

Факультет підготовки кадрів для Державного департаменту з питань виконання покарань, створений у 2000 р., готує фахівців для кримінально-виконавчої системи;

Факультет підготовки кадрів для системи Пенсійного фонду, створений у 2001 р., готує фахівців із вищою юридичною освітою для системи Пенсійного фонду України;

Вечірній факультет, створений у 1969 р., готує фахівців без відриву від виробництва для роботи в системі органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування, в юридичних установах, юридичних службах тощо;

Заочний факультет № 1 з підготовки фахівців за державним замовленням, створений у 1956 р., готує фахівців для органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних служб тощо;

Заочний факультет №2 з підготовки фахівців на госпрозрахунковій основі, створений у  1998 р., готує фахівців на замовлення фізичних або юридичних осіб для різних галузей юридичної практики;

Полтавський факультет Академії, створений у 2002 р., готує юридичні кадри за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” для Полтавської та прилеглих областей.

 

2. Юридична клініка

У Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого була створена юридична клініка як структурний підрозділ вищого навчального закладу з метою залучення студентів до практичної роботи шляхом надання юридичних консультацій, запровадження відповідного навчального курсу (курс практичної юридичної освіти;  юридичний практикум тощо).

Основними  завданнями юридичної клініки є:

соціально-орієнтовні:

-          захист прав малозабезпечених;

-          правова освіта населення;

-          формування правової культури громадян,

професійно-орієтовані:

-          придбання практичних навиків роботи;

-          навчання професійної етики;

-          розвиток критичного мислення щодо застосування законодавства;

-          одержання навиків ораторського мистецтва;

-          уміння вести діалог із громадянами;

-          надання безкоштовної юридичної допомоги населенню.

Членами юридичної клініки академії можуть бути студенти старших курсів. Відбір здійснюється на конкурсній основі.

 

3. Бібліотека

3.1. Фундаментальна бібліотека: фонд налічує близько 1 млн. 200 тис. примірників творів друку. Він складається з різних видів вітчизняних та іноземних видань наукової, навчальної, художньої літератури. Довідкові видання: енциклопедії, словники, галузеві довідники та ін. налічують близько 20 тис. примірників.

З 1999 р. у бібліотеці впроваджено автоматизований бібліотечний комплекс. Створюється електронний каталог з багатоаспектною інформаційно-пошуковою системою. Пошук необхідних матеріалів здійснюється через web-сторінку бібліотеки в електронному каталозі. Для забезпечення самостійної та індивідуальної роботи студентів створюється повнотекстова електронна база підручників та навчально-методичної літератури.

Для наукової роботи у бібліотеці рідкісних книг та дисертацій зберігається понад 25 тис. рідкісних видань, більш 1 тис. дисертацій, 11 тис. авторефератів дисертацій.

Загальна площа бібліотеки становить 2718 кв. м.

У структурі бібліотеки 5 абонементів, 7 читальних залів.

Діяльність бібліотеки забезпечують 6 відділів: обслуговування, інформаційно-бібліографічний, комплектування і наукової обробки літератури, збереження фонду, інформаційно-бібліотечних технологій, рідкісних видань та дисертацій.

 

3.2. Адреса розташування абонементів і читальних залів бібліотеки

·    абонемент наукової літератури, читальні зали №1 та №2, абонемент для заочного факультету (вул. Пушкінська,77);

·    абонемент читального залу (вул. Динамівська, 4);

·    читальні зали (вул. Пушкінська,106);

·    філія при Полтавському факультеті (м. Полтава);

·    філія при Кримському юридичному інституті (м. Сімферополь).

Режим роботи:

·    відділи бібліотеки та абонементи та працюють – з 830  до 1700.

·    читальні зали центрального корпусу – з 900  до 1800 .

·    вихідний день – неділя.

 

3.3. Витяг з правил користування бібліотекою

1.     Право користування фондом та електронними ресурсами бібліотеки мають:

– професорсько-викладацький  склад,  аспіранти, здобувачі, магістри,  студенти, співробітники академії;

            – працівники структурних підрозділів академії та Академії правових наук;

            – інші подають лист для отримання дозволу на користування фондами бібліотеки;

            2. Викладачі, аспіранти, здобувачі, співробітники академії отримують наукову літературу на абонементі строком на 15 днів, а художню – до 30 днів.

            3. Студенти академії одержують підручники та методичну літературу на учбових абонементах строком на семестр. Студенти денного відділення обслуговуються за читацьким квитком. Студенти вечірнього та заочних факультетів – за заліковими книжками.

4. Довідкові та періодичні видання, література в одному примірнику та СD видаються для користування тільки у читальному залі бібліотеки.

5. За відсутністю у фонді бібліотеки літератури, професорсько-викладацький склад має право користуватися послугами служби МБА.

            6. Читачі повинні дбайливо ставитися до літератури (не загинати сторінок, не робити записів, підкреслень та інших пошкоджень тексту); не вилучати картки з каталогів та картотек; не псувати бібліотечні меблі; комп’ютерну техніку, інше бібліотечне обладнання;

            7. Користувачі, які втратили або пошкодили документи з фонду бібліотеки, повинні замінити його аналогічним чи документом, визнаним рівноцінним, або відшкодувати його ринкову вартість.

            8. Користувачі в бібліотеці повинні дотримуватися правил громадського порядку, тиші, чистоти в приміщеннях бібліотеки.

 

4. Локальна мультисервісна інформаційна магістраль та електронні освітні ресурси

В академії створена локальна мультисервісна інформаційна магістраль, яка з’єднує всі корпуси та гуртожитки академії з Центром інформаційних технологій.

Вона є універсальною системою передачі й збереження інформації, потенційно може забезпечити будь-які сучасні й перспективні інформаційні послуги, саме тому вона офіційно названа “єдина мультисервісна оптоволоконна інформаційна магістраль”

Мультисервісна інформаційна магістраль має багатофункціональний характер та забезпечує:

-          зв’язок між всіма абонементами мережі за допомогою протоколу Jabber та файлообмінні послуги;

-          послуги IP-телефонії, IPTV, електронної пошти й телефонного зв’язку;

-          оперативний облік успішності й відвідувань студентів;

-          доступ до сайта бібліотеки та бібліотечного каталогу;

-          доступ до інформаційної бази правових документів та інформації;

-          виконання навчальних функцій у комп’ютерних класах.

У локальній комп’ютерній мережі створено електронний освітній портал – структурований дипозитарій електронних навчальних курсів, які включають:

·         навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних (семінарських) занять з навчальної дисципліни;

·         електронний навчальний підручник (навчальний посібник);

·         електронний словник;

·         банк законодавства;

·         банк юридичної практики;

·         інші навчальні матеріали;

·         питання для тестових завдань для самооцінки знань студентів.

 

 

Локальна мультисервісна інформаційна магістраль академії

5. Матеріально-технічна база

Загальна площа навчальних корпусів, гуртожитків, адміністративних та господарчих будівель становлять понад 220 тис. м2.

Матеріальна база академії складається з 13 учбових корпусів, 11 студентських гуртожитків, адміністративно-господарських приміщень.

У структурі Академії – студентська поліклініка, санаторій-профілакторій “Юрист”, обладнаний стоматологічним, фізіотерапевтичним, спелеотерапевтичним кабінетами, кабінетами масажу, ультразвукового дослідження, інгаляторієм, солярієм та іншими службами, лікувально-оздоровчий комплекс “Бермінводи” та база відпочинку “Примор’є” (с. м. т. Коктебель). 

 

6. Позапрограмна діяльність і дозвілля

6.1. Студентське самоврядування. Згідно із ст. 38 Закону України “Про вищу освіту”, основними завданнями студентського самоврядування є:

-          забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

-          забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;

-          сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

-          сприяння створенню відповідних умов для проживання відпочинку студентів;

-          сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;

-          організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

-          сприяння працевлаштуванню випускників;

-          участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентське самоврядування охоплює усі сфери життєдіяльності академії: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у громадському житті та функціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, академії тощо. Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадської політичної культури, становлення особистості нового типу.

Відповідно до Статуту студентського самоврядування Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, затвердженого установчою конференцією студентського самоврядування Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 29 вересня 2005 р. основними цілями діяльності студентського самоврядування є:

Сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів, організація їх дозвілля та культурного розвитку.

1. Виховання у студентів правової, моральної та етичної культури.

2. Безпосередня участь студентів у реалізації державної молодіжної політики.

3. Забезпечення захисту прав та інтересів студентів.

4. Забезпечення виконання студентами своїх обов’язків.

5. Пропаганда здорового способу життя.

6. Репрезентація студентів в керівництві академії.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, потоку, курсу, факультету, гуртожитку та академії в цілому.

Студентське самоврядування академії має таку структуру:

– конференція студентського самоврядування;

– правління студентського самоврядування;

– студентські організації.

 

6.2. Спорт.

 В академії працюють 5 спортивних клубів: волейбольний спортивний клуб –“Юридична академія”, плавально-спортивний клуб “Юридична академія”, шаховий спортивний клуб “Юридична академія”, клуб спортивних видів боротьби Національної юридичної академії, клуб боксу й кікбоксингу “Юридична академія” та 14 спортивних секцій, де займаються понад 1500 студентів.

Серед студентів академії – заслужений майстер спорту, чотириразовий чемпіон світу з кікбоксингу, 5 майстрів спорту міжнародного класу, троє з яких є учасниками XXVII літніх Олімпійських ігор (2000 р.), 6 міжнародних гросмейстерів, 10 міжнародних майстрів спорту з шахів, 43 майстри спорту та 47 кандидатів у майстри спорту.

Волейбольний спортивний клуб “Юридична академія”, який складається із студентів та аспірантів, є неодноразовим призером чемпіонату України серед команд майстрів Суперліги.

Шаховий спортивний клуб “Юридична академія” на чемпіонаті України серед професійних клубних команд в сезоні 2004 р. посів перше місце та отримав золоті медалі.

Спортсмени плавально-спортивного клубу “Юридична академія” є бронзовими призерами чемпіонату Європи серед клубних команд (1998 р. – Люксембург); срібними призерами чемпіонату світу серед клубних команд (1999 р. – Дармштадт, Німеччина); срібними та бронзовими призерами чемпіонату України серед клубних команд (1999, 2000, 2003 рр.) та посіли 4 місце на чемпіонаті Європи серед клубних команд (2003 р.).

Студенти академії беруть активну участь в Олімпійських іграх. Право участі в зазначених змаганнях вибороли: Ігор Червінський (плавання); Максим Кокоша (плавання); Валерій Гончаров (гімнастика); Геннадій Красільніков (важка атлетика).

На ХХVIII літніх Олімпійських іграх у Афінах свою мрію здійснив український гімнаст Валерій Гончаров. Його перемога у вправах на брусах особливо приємна для нашого міста, насамперед, для Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, адже володар олімпійського золота навчається саме в ній. У складі збірної команди України переможцями на Всесвітній шаховій олімпіаді (2004 р.) стали студенти П.Єльянов та О. Мойсеєнко.

6.3. Художня самодіяльність. У Національній юридичній академії України проводиться значна культурно-освітня робота, організатором якої виступає студентський клуб самодіяльної художньої творчості. Серед студентів академії – 5 заслужених артистів України, 2 – заслужених артиста Автономної Республіки Крим.

У своєму розпорядженні клуб має Палац студентів, де відбуваються різноманітні врочисті заходи, концерти, а також зали та аудиторії для репетиційної роботи колективів самодіяльної художньої творчості, студентської дискотеки.

Центральне місце серед колективів художньої самодіяльності належить народній чоловічий хоровій капелі та жіночій хоровій капелі. Ансамбль бандуристок “Купава” було створено у 1997 р. У 1998 р. колектив став лауреатом міжнародного конкурсу імені Гната Хоткевича, а у 2000 р. учасницям колективу присвоєно звання “Заслужений працівник культури України”. Ансамбль бандуристок “Купава” неодноразово виступав з концертами в різних містах України – Києві, Полтаві, Дніпропетровську, а також за кордоном – в Росії (Москва, Астрахань), Литві (Вільнюс), Франції (Париж, Лілль), Німеччині (Нюрнберг). Колектив також є лауреатом конкурсу “Нові імена України”. Ансамбль постійний учасник обласних урочистих заходів, присвячених різним знаменним датам.

Самобутнім є ансамбль скрипалів. Колектив є лауреатом обласного фестивалю, присвяченого 10-річчю незалежності України.

Ансамбль бального та сучасного танцю було створено у 1988 році. Колектив –постійний учасник та лауреат обласних фестивалей “Студентська весна”. Троє учасників ансамблю у складі збірної України отримали срібні медалі на чемпіонаті світу з бальних танців (2007 р.).

У 2000 р. в академії створено духовий оркестр, у якому грають обдаровані студенти академії.

Окрім колективів художньої самодіяльності, в академії є яскраві солісти з вокального співу та інші художні колективи.

 

 

 

 

 

 

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

(Відповідно до вимог ECTS)

 

Інформаційний пакет.

Галузь знань 0304 Право,

спеціальність Правознавство

 

 

 

У к л а д а ч  Комаров В’ячеслав Васильович

 

 

Відповідальний за випуск  В.В.Комаров 

 

Редактор О.І.Борисенко

Комп’ютерна верстка Л.П. Лавриненко

 

 

Поза планом

 

Підп. до друку 06.08.2007. Формат 84х108 1/32. Папір офсетний.      

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк  1,68. Облік.-вид. арк. 0,9. Вид. №  97  .

Тираж 2400 прим. Зам. №  3035  . Ціна договірна.   

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.