Колективізація і голод на Україні: 1929-1933. Збірник матеріалів і документів

Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів

1932

№ 186
ЛИСТ СЕЛЯН З АРТІЛЕЙ УДЯНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ
ЗОЛОЧІВСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ПРО РЕКВІЗИЦІЮ ХЛІБА Й ГОЛОДУВАННЯ СІМЕЙ

2 січня 1932 р.

Дорогий наш вождь Григорий Иванович!

Просим тебя и умоляем как нашего защитника пролетариата и членов артели. Дорогой наш отец, мы обращаемся к Вам с просьбой, хотя [бы] Вы обратили на нас внимание, что с нами сделали партейцы с представителем района, это просто ужас. Неужели советская власть и партия издают такие законы, что последний пуд, даже 20 фунт, хлеба, что дало управление за трудодни, и тот отбирают. Что сделали над членами артели, над беднотой, оставили на произвол судьбы голодных женщин и детей, ломают двери, бьют сундуки, наставляют наганы и говорят: "Мы, партейцы, мы есть власть, хотим и постреляем как паразитов, мы вам покажем волю, а хлеб отдай, сам хоть сдыхай, хоть сегодня, хоть завтра, нам дела нет". Поэтому мы - бедняки, члены артели и решили послать письмо Вам, чтобы хотя бы Вы обратили внимание и спасли нас от такой муки и голода, в чем и подписываемся.

Золочевский район, артели "Красная звезда", "Красный пахарь", им. Ворошилова, им. М. Горького, "Шлях Ілліча".

Просим и ждем Вашей помощи. С тем досвидания ¹.

2.І.1932 г.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 218-219. Оригінал. Рукопис.

№ 187
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРИЙМАЛЬНІ ВУЦВК
БЕРИСЛАВСЬКОМУ ПРОКУРОРУ ТА ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКОМУ РАЙВИКОНКОМУ
НА ОДЕЩИНІ ПРО ПЕРЕВІРКУ СКАРГИ В. П. КОТА ЩОДО РОЗКУРКУЛЕННЯ СІМ'Ї НА СЕЛІ

5 січня 1932 р.

Терміново

До Бериславського прокурора
Копія: до Великоолександрівського РВК

На особистий прийом тов. Петровського звернувся гр-н Кот В. П., який зазначив, [що] він член артілі, завербований на Донбас. У 1928- 29-30 рр. податку не платив, родину, яку він залишив на селі, розкуркулили, позбавили виборчих прав та конфіскували майно. За розпорядженням тов. Петровського приймальна голови ВУЦВК, надсилаючи скаргу, просить Вас уважно її перевірити, врегулювавши справу на місці. Про наслідок вирішення справи та вжиті заходи просимо повідомити для доповіді Григорію Івановичу до 17 січня 1932 р.²

Зав. приймальні голови ВУЦВК Баранов
Зав. канц. Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 111, арк. 45. Відпуск.

№ 188
ЛИСТ РОБІТНИКА-ВАНТАЖНИКА С. І. ТОРГАЛО ДО
Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО ГОЛОДУВАННЯ НА ОДЕЩИНІ

10 січня 1932 р.

Голові Центрального виконавчого комітету України
Червоного партизана Торгало С. І.

Опис життя

1917, 18, 19 та 1920 роки для України були історичними роками, яких років різанини життя не зазнавали наші батьки, діди й прадіди. Що потрібно було для того, щоб взяти в руки робітничо-селянську владу над гнилим трухлявим ладом буржуазії? Для того необхідна була з боротьба і партизанські загони в тилу буржуазії. 1917, 18, 19 та 1920 роки нечуваний голод, холод і ріжні хвороби убивали партизанщину, але, не ДИВЛЯЧИСЬ ні на віщо, борючись за краще майбутнє, все було переборено, і влада робітників та селян опанувала над буржуазією.

Но таке опанування явилось і па голову тих, хто боровся, не щадив свого життя за сучасну владу. Находясь начеку за владу робітників і селян [у] 1930 та 1931 рр.. радвладою проведено в закон заклик про знищення "кулака, як класа" під безпосереднім активом бідняка і допомогою червоних партизан і виконано. Що приходиться одержати червоному партизану на сьогодняшній день за його послуги - тільки голод. Не буду далі проводити балаканину, але короткий зміст цьому і далі даю приклад.

1. Приймаючи участь у хлібозаготівлях, мобкоштах, розповсюдженні облігацій й т. п., й т. д. і нарешті лишитись змоги одержати насущого фунта хліба, довести своє молоде сімейство по декілька тижнів не їсти і не бачити хліба перед собою, бути голодним. До школи йде хліба просе, до дому прийде - хліба, куди не підеш за хлібом відповідь одержиш: "Хліба нема, план не виконаний, шукай собі". Таку відповідь за кордоном одержують робітники і селяни від буржуазії і фабрикантів. Але ж борючись за радвладу, борючись за хліб, за волю, борючись за виховання дітей в здоровілі дусі і здатними до життя - цього не видко. Діти голодні, хворіють, сам скалічений за радянську владу, [що] призводе до страти свого життя. Працюєш на добу 12-15 год. по відвантаженню зернозбіжжя "Автосоюзтранса" і теж голодний, жить неможливо. За кордопом буржуазна влада держе робітників та селян в голоді, а нам в нашій країні при радянській владі теж приходиться бути голодним і умирать з голоду. Л чому ж голод не всім і чому ми не всі рідні сини України, за що бились? За хліб, за волю. А що одержали? Голод і смерть. Всі піклування про хліб в райоиовій місцевій владі - "глас вопіющего".

Приходиться за допомогою звернутися до тебе. тов. Петровський. і прохати - дай хліба, не допусти загинути сім'ї червоного партизана і самому червоному партизану. Чекаю відповіді ³.

Адреса: м. Бобринець того ж району, "Союзтранс", Торгало С. I.

10.І. 1932 р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 353. Оригінал. Рукопис.

№ 189
ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ УСТИМІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЛІКВІДАЦІЮ
АРТІЛІ "НЕЗАМОЖНИК" В С. УСТИМІВЦІ НА ОДЕЩИНІ

12 січня 1932 р.

"Про стан виконання хлібозаготівлі колгоспом "Незаможник"
Устимівської сільради, 5-ї сотні"

Колгосп "Незаможник", що його неодноразово попереджувано" від РВК та райколгоспсоюзу про потребу негайно виконати план хлібозаготівель, до цього часу своїх зобов'язань перед державою не виконав, хоча всі терміни для цього давно минули, виконано лише 63 %. В цьому колгоспі панують явно куркульські, споживацькі настрої, показом чого є те, що тут ховали кукурудзу, заховували зерно в полові, розбазарювали хліб, обдурювали районні організації, дворушничали - на словах давали весь час всілякі обіцянки, на ділі злісно зривали виконання хлібоплану.

Виходячи з наведеного президія РВК ухвалює:

1. Колгосп "Незаможник", який засмічений куркульським елементом, злісно не виконує зобов'язань перед державою,- розпустити.

2. Пропонувати сільраді протягом доби нарахувати бувшим колгоспникам артілі "Незаможник" с/г. податок, страховку, самообкладання як одноосібникам, підходячи до кожного за соцстаном, взявши прибуток кожного до вступу в колгосп.

3. Усуспілене майно та худобу, які припадають на неподільний капітал та інші фонди та відрахування (культфонд, допомоги, на усуспілене майно та ін. згідно з статутом) передати райколгоспсоюзу. Решту усуспіленого майна як артілі, так і окремих членів описати за різні державні борги.

4. Посівфонд негайно вивезти в хлібозаготівлю.

5. Зобов'язати сільраду та колишніх колгоспників, а тепер одноосібників, протягом січня виконати план хлібозаготівлі, що припадав на колишній колгосп. Злісно невиконуючих хлібозаготівель притягати до судової відповідальності як контрактантів, що не виконують своїх зобов'язань перед державою.

6. Озимий посів зарахувати за борги. Сільраді пропонувати колишнім членам колгоспу "Незаможник" зробити земельні відводи та зобов'язати їх повнотою обсіяти такі.

Голова РВК Сабін
ТВО секретар РВК Горніцкий

ЦДАЖР України, ф. 559. оп. 1, спр. 2573, арк. 41 зв. Друк. прим. Газ. Ударник Устимівщини орган Устимівського РПК, РВК та райколгоспсоюзу.- 1932.- 14 січ.

№ 190
ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬКОРА К. С. КОРЕНЕВОГО ВУЦВКу
ПРО СВАВІЛЛЯ МІСЦЕВИХ КЕРІВНИКІВ В ХУТ. ЛІДИНЕ НА ХАРКІВЩИНІ

14 січня 1932 р.

УССР, Харьков, Центральный Исполнительный комитет

Голове нашего украинского народного хозяйства сообщаю следующее.

Гр-н Петровский Григорий Иванович! С покорнейшей нашей просьбой к Вам, как Вы наш народный хозяин и защитник нашего народного хозяйства от капиталистических врагов. Но здесь, наверное, враги внутри нашей Украины подрывают власть Советов, или это допущено правительством нашего Союза. Такое распоряжение у нас в хут. Лидино Ульяновского р-на Тучненской сельрады. Уполномоченный хут. Лидино Третьяков Емельян Григорьевич, наверное, разрешил комсомольской молодежи, чтобы она нам разбивала лицо. Одного вывели с собрания и бьют (12.І.1932 г.).

[Вот] события на общем собрании хут. Лидино [в] 6 часов вечера, когда было собрание по вопросу, о хлебо [заготовках] общества. Много присутствовало граждан на собрании, потом покончили некоторые вопросы, меня, Кореневого Кузьму С. вывели с собрания за руки комсомольцы и начали бить, разбили лицо и много раз били по спине. Я не знаю - почему? Я такой [же] гражданин как и все и имею право голоса. Второго гражданина тоже побили голову, лицо и разбили зубы. А это [еще]: гражданина стрели * на полпути от хутора Лидино до Тучненского сельсовета - 7 верст. А вот между хуторами в трех верстах, чтобы не слышно криков, там начали бить гр-на Крамара Гавриила Савича сего 12.І. 32 г., как побили первого в хуторе на собрании, а потом на выезде с хутора, и второго стрели в поле. Наподобие как бандиты нападают по шляхам, так и комсомольцы в поле.

Гр-н Петровский Г. И.! Прошу сообщить или дайте какое распоряжение, потому что когда начали комсомольцы бить Кореневого Кузьму Семеновича, то народ стал разбегаться с собрания, а молодые комсомольцы кричат: "Стой, а то будем стрелять". Но народ не докончил собрание и разбежался. Прошу покорнейше, дайте нам порядок нашему хут. Лидино Ульяновского р-на бывш. Сумского округа. А если у Вас есть такое распоряжение, чтобы нас били, то дайте ответ какой-либо, потому что у нас такой обычай - что только бьет людей местная власть. Сам голова хут. Лидино Третьяков Емельян Григорьевич несколько раз o бил конюха нашего. Он, как великий пьяница, зашел в конюшню и начал бить по голове Опанасенко Михаила Федоровича и разбил голову, Сапеге Илье Яковлевичу тоже разбил голову здорово. И вот такая у нас, наверное, мода или дано высшим властям. Такое дело дальше терпеть не намерены, пока от Вас не получим ответа. А до ответа Вашего будем молчать. Это чистая банда, это жить невозможно. Прошу скорейшие меры принять с нашей сельрадой хут. Лидино Тучиепской сельрады Ульяновского р-на (Белопольский р-н)⁵.

Селькор № 287
Згідно: [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 184. Засвідчена копія.

* Зустріли.

№ 191
ДОПОВІДЬ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ НА РЕСПУБЛІКАНСЬКІЙ РАДІОНАРАДІ
ПРО ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ З УРОЖАЮ 1931 Р.

17-18 січня 1932 р.*

Первая декада января, который ЦК КП(б)У объявил ударным по завершению хлебозаготовок дала по колхозному сектору Украины 89,9 % выполнения плана, причем хлебосдача в первую пятидневку равная 21 308 т, что дало 89 % выполнения плана, и во вторую пятидневку 46 400 т не могут считаться удовлетворительными ни в каком случае, так как окончание хлебосдачи в январе требует по колхозному сектору каждые 5 дней 97 199 т зерно-хлеба. Основная причина отставания в первую декаду января это недопустимое правооппортунистическое отношение со стороны ряда районов к постановлению ЦК партии, отсутствие полной мобилизации всех сил на завершение хлебосдачи. Так, например, в Сахновщанском р-не местные организации, спрятавшись за бумажными обещаниями и клятвами, на деле не дали большевистского отпора кулаку, который получил задание на 1 га 7 ц сдачи, фактически сдавал 4,4 ц, единоличник-контрактант должен был сдать с гектара 8 ц, сдавал 7,2, колхозы с гектара должны были сдать 5-6 ц фактически сдавали 5,2 ц (Кохановский сельсовет).

Местные организации, не развернув соответствующей работы во время обмолота, стали сейчас перед такими фактами, как, например, еще теперь можно из соломы коммуны им. 10-летия ЛКСМУ вымолотить до 20 % зерна. Руководство Сахновщанским районом оздоровлено, и хлебосдача, хотя и незначительно, но все же повысилась за вторую пятидневку (на 10 т по колхозам), что является совершенно неудовлетворительным по сравнению с заданием.

Аналогичное явление в Новоукраинском р-не, где руководство занималось разговорами о "нереальности" плана, игнорировало мобилизацию колхозного актива на борьбу с кулаком, что привело район к срыву хлебосдачи (на 10 января колхозы сдали 33 т). Соответствующие мероприятия по партийной линии должны обеспечить перелом в хлебосдаче этого района.

На сегодняшний день мы имеем также соответствующее постановление ЦК об оздоровлении руководства Зиновьевского и Новомосковского р-нов. В Кривоозерском р-не мы имеем выполнение по МТС только на 72 %o Наибольший колхоз в районе ее деятельности разбазарил более 5 тыс.. и хлеба, вследствие отсутствия учета обмолоченного хлеба ц распределения фуража па 10 дней вперед, благодаря чему у конюхов находили в последнее время большие излишки (утайку фуража). Все это результат оппортунистических вредительских разговоров руководства МТС о нереальности плана. Однако, наряду с отсутствием большевистского поворота в борьбе за хлеб, наряду с головотяпством ряда, районных организаций, попавшихся на кулацкие удочки "нереальности" плана, наряду с игнорированием широкой массовой работы колхозного актива, мы имеем районы, где действительно развернулась борьба за хлеб. Ряд районов рапортует об окончании годовых и встречных планов хлебосдачи. Харьковский, Новгород-Северский, Заславский и другие районы выполнили и перевыполнили своп задания. Ряд районов, раньше отстававших, после действительной проверки и перестройки всей работы сумели добиться значительного перелома, как, например: Староконстантиновский р-н, который сдал по колхозам на 10 января 311 т - имел все возможности до января целиком выполнить план хлебосдачи, однако, на 1 января имел по колхозам всего 86 % выполнения, благодаря разговорам о нереальности плана. Проверка и самопроверка колхозов дала для скатывавшегося на правооппортунистические рельсы руководства неожиданный результат - в четырех сельсоветах: Ореховском, Григорьевском, Пашковском и Великокерекишенском,- было установлено большое количество необмолоченного хлеба. В колхозе "Единение - сила" необмолочено 40 % урожая и в то же время роздано колхозникам по 23-25 ц хлеба на хозяйство. Хлеб, находящийся в амбарах, там был записан, как розданный. В артелях им. Войкова и им. Петровского роздано на едока по 7 ц. Еще в августе во многих колхозах здесь роздали по 25-30 ц на хозяйство. Проверка показала необходимость перестройки работы, руководство в этом районе смещено и сразу же район начал повышать темп хлебосдачи. Чубаровский район на сегодня рапортует о выполнении встречного январского плана. Бобринецкий, Дмитриевский, Нововасильевский, Зиновьевский, Нижнесерогозский и целый ряд других отстающих районов дали за последнюю пятидневку сдвиг в работе по выполнению хлебозаготовок.

Подчеркивая еще раз кулацко-потребительскую тенденцию в ряде колхозов и районов, выразившуюся в разговорах о нереальности планов хлебосдачи, необходимо отметить развернувшуюся работу по хлебу, в связи с объявлением Всеукраинского рейда завершения хлебосдачи - рейда рабочих и сельских корреспондентов и всей центральной районной и низовой колхозной прессы, с участием РКИ и РКС - работу, направленную к быстрейшему перелому темпов хлебосдачи, направленную па борьбу с вышеупомянутой кулацкой тенденцией и примиренческим отношением к ней. Каждый район, каждый колхоз имеет па сегодня бригады РКС, рабселькоров, местного колхозного актива, которые совместно с широкой колхозной общественностью проводят борьбу за хлеб.

В Геническом районе, в результате похода прессы за хлеб, па сегодня каждый колхоз организовал ежедневные хлебные буксирные газеты. Особо нужно отметить ход самопроверки урожая, обмолота и хлебосдачи, которую развернули РКС, согласно постановлений и разъяснений Укрколхозцентра, так, в Томашпольском р-не, в колхозе "Прогресс" Великорусавского сельсовета самопроверка обнаружила утайку 1600 ц хлеба, который сейчас сдан на пункт. Правление распущено и отдано под суд. Аналогичные случаи, по этому району имеем в колхозах "Красный Октябрь" и "Октябрь". В этих бригадах, организованных РКС, работали ревизионные комиссии колхозов с представителями РКП, РКС, а также колхозного актива. В результате самопроверки район приближается к выполнению плана.

По Копотопскому р-ну самопроверка дала возможность повысить хлебосдачу так, что на 5 января колхозы выполнили план на 105 %. Самопроверка по Меджибожскому р-ну выявила утайки площади в 100 га в колхозе с. Митковцы, а также кражи пшеницы возчиками хлеба. Виновные привлечены к судебной ответственности.

Самопроверка в Михайловском р-не выявила утайки зерна пшеницы по трем колхозам, проса по двум колхозам от 50 до 200 ц каждой культуры, за что райколхозсоюз снял с работы и отдал под суд председателей четырех колхозов.

В самопроверке по этому району принимали участие 227 колхозников в 24 бригадах. В отстающем Чудновском р-не самопроверка за 3 пятидневки дала прирост выполнения плана хлебосдачи с 71 % До 82, причем отдельные колхозы довели выполнение с 65 до 100 % (с. Великие Коровинцы и др.). В этом районе бригады провели перевешивание зерна в 47 колхозах, чем выявили значительные утайки от 20 до 100 ц на каждый колхоз, за что привлечено к судебной ответственности 6 кладовщиков и два председателя правления колхозов.

Рейд рабселькоров, идя по линии проверки и самопроверки дает также целый ряд аналогичных приведенным случаев.

Отсутствие массово-политической работы, примиренческое отношение к кулаку, самотек в хлебозаготовке, отсутствие правильной организации и хлебосдачи приводит к грубому нарушению директив партии и правительства, так в Федварском сельсовете Знаменского р-на, выполнившем на 5 января план хлебосдачи на 61 %, местным руководством было допущено голое администрирование и дискредитация власти. Член сельсовета Рябошапка проявлял экзекуторство, [по] ставивши середняка Никуленко, 70 лет, в снег на 6 часов, Рутковского - середняка, после избиения поставил раздетого на мороз, предлагая дать расписку - сдать до утра хлеб. Сельсовет разбил контрольную цифру, не учитывая социально-экономического подхода, и отдельные его члены, ставя к стенке селян, требовали в течение 12 час. сдать хлеб. Учет сданного хлеба проводился настолько небрежно, что сейчас па счете сельсовета лежит 3 тыс. руб. за сданный хлеб, и неизвестно кому персонально эти деньги нужно раздать. Этой левацкой деятельности, перекручиванию и дискредитации власти на селе способствовал уполномоченный РПК Крохмалев, который дал установку хлебозаготовительной бригаде брать хлеб с "шерстью". Суд выявил подмену массово-политической работы голым администрированием, которое граничило с бандитскими налетами, присудив Рябошапке 3,5 года лишения свободы и другим членам сельсовета от 2,5 до 3 лет. Широкие массы колхозников встретили решение пролетарского суда с большим удовлетворением и в ответ вредителям организовали красный обоз па 800 пуд. имени 3-й Всеукраинской и XVII Всесоюзной партконференций.

Классовый враг - кулак, еще и сегодня проводит открытое сопротивление выполнению плана хлебосдачи, так в колхозе им. Якира с. Кукловки Александровского р-на кулачье, стремясь сорвать общеколхозное собрание, подожгло сарай, где хранился сельскохозяйственный инвентарь колхозов, и обокрало погреба.

В Верхнеднепровском р-не кулачье хут. Диденкова и др. гноит хлеб в ямах, который находят сейчас буксирные бригады.

Говоря о выполнении плана хлебосдачи и проверке ее, необходимо еще отметить сдачу мирчука-гарнца. Ряд районов особенно отстал в сдаче мирчука, как, например, Верхнетепливский, Михайловский и Новотроицкий. Буксирные бригады выявили позорное отставание в сдаче мирчука, но районные организации еще не везде учли важность своевременной его сдачи и, надеясь на самотек, фактически ее срывают. Так, в Новотроицком р-не заврайснабом Назаренко дал распоряжение не вывозить мирчук, которого собралось 174 т и часть которого уже пропала, зараженная долгоносиками. Там же, [по] сведениям райснаба, артель "Буксир" вывезла в счет хлебосдачи мирчук. Нарсуд этого района способствует мероприятиям райснаба, так, он прекратил следствие о тех, кто разбазарил 117 ц мирчука в артели "Путь к социализму". Аналогичный случай имеем в Михайловском р-не, где нарсуд оправдал кулачье, орудовавшее на мельнице и разбазаривавшее мирчук.

Рейд рабселькоров особо тщательно проверяет МТС в деле выполнения ими договоров по хлебосдаче. Сейчас, в связи с постановлением Укртрактороцентра, одобренного ЦК партии, о передаче двух МТС из районов, особо отстающих по хлебозаготовке - Добровеличковского и Кривоозерского, рабселькоровские бригады приступили к особо тщательной проверке МТС.

Массовая работа кратко может быть охарактеризована следующими данными: соцсоревнование отдельных районов между собой развернулось во всю ширь сейчас, в месяц завершения хлебосдачи. По сведениям из 172 районов, 70,9 % из них соревнуются. В этих районах 2599 буксирных бригад внутриколхозных и 5393 колхозных бригад среди единоличников, кроме 224 специальных женских бригад. По этим районам мобилизовано 4442 человека на хлебозаготовки. РКС этих районов заслушали 351 доклад колхозов о состоянии выполнения хлебосдачи.

В работе райколхозсоюзов нужно отметить особое повышение классовой чуткости, в связи с выполнением отдельными колхозами планов хлебосдачи. Так, в Зиновьевском р-не колхоз села Лозоватка "Красный прогресс", выполнивший план на 35,2 %, после тщательной проверки оказался засоренным в значительной степени кулацким элементом, который и явился основным виновником срыва хлебосдачи. Из 118 хозяйств, объединенных в этом колхозе, 22 кулацкие и 20 относятся к зажиточной верхушке, несмотря на наименование середняков. Только 51 хозяйство оказалось бедняцким. РКС исключил колхоз "Красный прогресс" из своей системы и распустил его за невыполнение государственных обязательств плана хлебозаготовок. После обсуждения этого постановления на собраниях всех колхозов Лозоватского с/совета Президиум горсовета довел твердые задания по хлебу и экспортное обложение кулацких хозяйств, которые пролезли в этот колхоз.

Волчанский райисполком, констатируя прорыв в выполнении планов хлебосдачи по СОЗам с. Волоховки "Звезда" и им. Молотова, где были допущены кражи, утайки и разбазаривание хлеба, распустил эти СОЗы, с доведением хлебо-планов к бывшим их членам как к индивидуальным хозяйствам.

Необходимо отметить, что стимулирование хлебосдачи - снабжение промтоварами колхозов, еще не на должной высоте в ряде районов. В Первомайский р-н не завезли полагающегося количества мануфактуры и вместо нее направили неходкий товар вроде лондонских шкафов и проч. Нововасильевский р-н получил всего 18 % причитающейся нормы. Ореховский - 61%. Промтовар, назначенный в Каменский р-н, попал в Нікопольский р-н, а в Долинском р-не выпустили из виду сообщить периферии, что промтовары идут исключительно на стимулирование хлебосдачи.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1657, арк. 59-66. Копія.

* Дата радіонаради.

№ 192
АКТ ОБСТЕЖЕННЯ СТАНУ КОЛГОСПУ "ВІЛЬНИЙ ЖОВТЕНЬ"
ПО СКАРЗІ СЕЛЯН С. ЕРДЕЛІВКИ НА ОДЕЩИНІ ПРО ГОЛОДУВАННЯ ⁶

19 січня 1932 р.

Акт

1932 року січня 19 дня я, член президії Новоархангельського РВК, голова райколгоспспілки т. Кириленко в присутності представника Скалівсько-Хуторської сільради т. Горбань та члена комісії сприяння РСІ колгоспу "Вільний Жовтень" т. Вабенко склав цього акта в слідуючому:

1. За дорученням президії РВК прибув до колгоспу "Вільний Жовтень" деревня Ерделівка Скалівсько-Хутірської сільради для обстеження стану колгоспу та перевірки фактів голодування членів колгоспу згідно з поданими жалобами до Центрального Виконавчого комітету гр. Бойченко Грицьком, Шостак Олександром, Солопун Прокопом, Солопун Калістратом, Мукосій Кирилом, Мукосій Василем та Мукосій Федонею, що пишуть в своїй жалобі, що члени колгоспу пухнуть з голоду. При президії до колгоспу зійшлось чоловік 15 членів колгоспу жінок, які почали жалуватись, що нема хліба і указали, що маються пухлі од голоду, указали на сім'ю гр. Тумановського, котрий по вербівці зараз працює в Краматорському на виробництві, та на деяких інших членів колгоспу.

Перевіривши в присутності зазначених вище представників декілька хат і зокрема, зайшли до хати гр. Солопун Прокопа, що пише жалобу, застали його жінку і двоє дітей. В разговорах вона заявила, що ще пока їсти мають і, між іншим, на столі ворох пиріжків з сиром, на дворі більше десятка курей і власна корова, сам по соцстану Солопун середняк.

Перевірили квартиру Тумановського, що указали, що жінка його опухша, зовсім дома. її не застали і сім'я з 6 душ всі здорові. Правда, на запитання, чим вони питаються, дали відповідь, що лише буряком, але признаків голодування зовсім ніяких.

[2]. Коли викликав ще декого з підписавших жалобу, аби вони дійсно ствердили факти, що писано в акті та перевірити їх стан, то гр. Бойченко Гриць зовсім відмовився, що він ніякої жалоби не писан і під подпису відмовився, що то не його підпис. Шостак Петро зовсім неписьменний і також ніяких жалоб не писав, останні зовсім не з'явились.

[3]. Разом з тим, виявлено окремі перекручений, коли бригада під керівництвом Камінського Михайла забирали у членів колгоспу по 20-30 фунт, зерна, що видано було колгоспом. Взято було у гр. Мукосій Тетяни 30 фунт, проса, що залишено для дитини її сина, що виїхав на виробництво. Також установлено, що деякі сім'ї вибувших на виробництво, як Тумановського, Солопун Калістрат та інші мають потребу в харчах.

Висновок: По перевірці ніякого голодування визнати не можна, то жалоба написана класово-ворожими агентами і підписи зроблені окремих бідняків, що зовсім не визнають своїх підписів. Разом з цим установлено окремі перекручення, та потреба в харчах двох - чотирьох сімей, виїхавших на виробництво. Зобов'язати сільраду за рахунок наявних у колгоспі зернових культур дати допомогу родинам, що виїхали організовано на виробництво, провести загальні збори колгоспу і з'ясувати справу боротьби за виконання планів хлібозаготівлі та виявити класововорожий елемент, та взяти повсякденне керівництво за роботою колгоспа "Вільний Жовтень".

Відносно кукурузи, що пишуть в жалобі, що забрала сільрада для коней, то голова колгоспу т. Зарва заявив, що 45 пуд. кукурузи 2-го сорту, що "Союзхліб" відмовився прийняти, повернуто сільраді, як фураж в рахунок заборгованості КВД минулого року. Про що й складено цього акта.

Член президії РВК Кириленко
Представник сільради Горбань
Голова сільКНС Бабенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 82-83. Оригінал. Рукопис.

№ 193
ЛИСТ ДО Й. В. СТАЛІНА РОБІТНИКА К. А. БАРТКА
ПРО ДОДАТКОВИЙ ПЛАН ХЛІБОЗДАЧІ Й ПРИНИЖЕННЯ ГІДНОСТІ ЙОГО БАТЬКА
З С МАЧУХИ НА ВІННИЧЧИНІ ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

20 січня 1932 р.

Лично тов. Сталину
от рабочего гор. Одессы, ул. Торговая № 3, кв, 13
Бартка Корнея Архиповича

Жалоба

Прошу рассмотреть и принять во внимание. Мой отец живет в с. Мачухе Брацлавского р-на УССР. Бартко Архип Л. до революции был бедняк. В настоящее время колхозник и инвалид. Получил от колхоза врожаю всего 35 пуд. всех культур. Из них было отдано государству 22 пуда и на семена 9 пуд., из них осталось кушать 4 пуда. Семья из четырех человек - отец 60 лет, мать 58 лет, сестра 18 лет, брат 9 лет. Несмотря на это, местная власть вторично облагает отца 28 пуд., зная о том, что хлеба нет, и пришли последних 3 пуда зерна забрали. И осталось 20 фунт. гороха, хотели забрать, но отец не хотел дать, так они его назвали злейшим неплательщиком и арестовали, посадили на 4 дня и написали бумажку такую: "Я злісний контрактант Бартко Архип, сховав свій хліб в ямі і не хочу його здати раддержаві". При сем прилагаю эту записку ⁷, которую писал представитель района т. Щафира. И много таких фактов делается. А посему прошу принять на это соответствующие меры ⁸.

20.І. 31 р. Проситель Бартко

Эту бумажку прицепили до головы отца и водили по селу, грубо обращались и называли разными бранными словами.

В чем и подписуюсь Бартко

Мое социальное положение в настоящее время рабочий, бывший комсостав, демобилизован 1929 г.

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 8, спр. 117, арк. 424. Оригінал. Рукопис.

№ 194
МАТЕРІАЛИ ГЛИСИНСЬКОГО ДІЛЬНИЧНОГО ПРОКУРОРА НАДІСЛАНІ ДО ВУЦВКу,
ПРО БЕЗЗАКОННЯ ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В С. БДЖІЛЬНОМУ
ТЕПЛИЦЬКОГО Р-НУ НА ВІННИЧЧИНІ

22 січня 1932 р.

До Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету,
приймальна голови ВУЦВК

На Ваше відношення від 15 січня 1932 р. за № ПР про перевірку скарги гр. Литвинюка Т. С про перекручення директив уряду та партії в с. Бджільному Теплицького р-ну повідомляю, що по даній справі провадиться слідство з 15.І. 32 р., і вже допитана ціла низка осіб і поки що матеріали попереднього слідства свідчать, що в с. Бджільному Теплицького р-ну бригади по хлібозаготівлі під керівництвом уповноваженого РПК тов. Олексюка, він же голова райколгоспспілки, допустили цілу низку грубого ламання директив уряду і партії під час проведення цієї важливої політгосподарчої кампанії, які полягають в тому, що бригада складалась з майже 400 осіб, яку тов. Олексюк назвав "Загін - летюча ескадрилья". В селі було організовано кілька штабів, з них один головний штаб, начальником якого був Олексюк.

По показах секретаря партосередку Федорєнка Юхима та голови сільради Судака Кіндрата село було переведено на військовий стан, члени бригади по 2 чоловіка були розташовані по селянах, які не виконали хлібозаготівлі. Й покладено було на цих селян утримувати та кормити цих членів бригади до того часу, поки не виконають хлібозаготівлю. В селі проводилися поголовні обшуки у всіх без винятку колгоспників, бідняків та середняків. Для харчування бригади забирали у селян без всякого обліку вівці, кури, мед та інші продукти. По не досить повним даним бригадою забрано та зарізано 34 барана та 8 пудів меду, курей ловили у селян та забирали без всякого обліку, як це свідчить голова сільради тов. Судак. За невиконання того чи іншого розпорядження начальників штаба колгоспників штрафували на 50, а то і 100 % трудоднів. Селян, незалежно від їх соціального походження, викликали до штабів, з якими брутально поводились, наносили різні образи та фізичні знущання.

Наприклад, гр. Красноперий Гилько 67 років, середняк, пояснює, що його викликали в штаб і коли він явився, над ним почали знущатися, дьоргали його за бороду, а потім сірниками підсмалювали йому бороду. Коло штабу було багато людей, а штаб був охороняємий виконавцями, які нікого не пускали в хату, а також з хати на двір. Гр. Губаль Олександра, біднячка, свідчить що дивлячись на те, що вона виконала все, що з неї належало по хлібозаготівлі, до неї з'явилася бригада, в особах Верхмилера і Ткачука Кирила й забрали в неї весь хліб. А коли вона стала домагатися, аби їй повернули, її почали ругати матом, угрожали розборкою хати, крім того, над нею знущались, піднімали на ній плаття при тут же сидівших її дітях. А одного разу визвали її в штаб і там погрожували облити керосином, запалити та вивезти за село. Крім того, що вона вагітна, її штовхали в груди.

Мається ще низка свідчень, що [були] подібні вчинки бригади на селі. Для більшої для Вас ясності справи прикладаю при цьому копії свідчень громадян, а саме: голови сільради Судака Кіндрата, секретаря осередку Федоренка Юхима, громадян Стойка Онуфрія, Івасенка Онисія, Судака Яківа, Мельника Юхима, ІІІкиндера Степана, Губаль Олександри та Білоконя Петра.

Разом з тим повідомляю, що по справі заарештовано 6 осіб, які творили безчинства. Дано пропозицію слідчим органам повністю закінчити слідство до 26 січня 1932 р., зокрема, дано розпорядження виявити всіх по соцстану потерпілих та виявити, скільки в дійсності було знищено бригадою в селі худоби, курей та ін. продуктів та майна. Після закінчення слідства копію винувального висновку слідства буде надіслано Вам.

Додаток: покази свідків по справі.

Дільничний прокурор Горний

[Додаток №1]

Протокол допроса свидетеля

1932 г. января месяца 19-го дня пом. уполномоченный 00 * райотдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля Федоренко, который дал о себе такие сведения:

Фамилия, имя, отчество - Федоренко Евфим Прохорович, возраст - 31, место рождения - с. Холодовка, социальное положение - бедняк, имущественное положение - член колхоза, гражданство - УССР, образование - низшее, национальность - украинец, семейное положение - женат, категория воинского учета - на учете, профессия - хлебопашец, место службы или должность, или род занятий - работаю секретарем партийной ячейки с. Пчельная, сведения о судимости и нахождения под следствием - нет, партийная принадлежность - член ВКП(б) с 1924 г., состоит ли в профсоюзе - член союза "Робос", точный адрес - с. Пчельная, социальное и политическое прошлое - **.

Будучи допрошенным по существу дела свидетель показал следующее:

"Ранее я работал уполномоченным райвыконкома по хлебозаготовке в с. Степановке, потом был переброшен в с. Пчельная. 9 октября в с. Пчельная приехал уполномоченный тов. Алексюк, который сразу же затребовал кроме бригад из жителей с. Пчельная еще из зоотехникума с. Комаровки, из местечка Теплика, а в село приехали к нам человек 50-60. Первое ого мероприятие было - это организация главного штаба, при котором был отряд человек из 50-60, которым и руководил сам Алексюк. Отряд этот он называл "моя летучая эскадрилья". Отряд этот всегда проходил по селу в строю под командой Алексюка с песней. Сам Алексюк ехал впереди отряда верхом на лошади. Предлагал мне несколько раз принять команду, т. е. быть командиром. Сразу же на пленуме сельсовета, а потом на парткомсомольской нараде Алексюк провел предложение, внесенное им же, обезличить кулака, т. е. по его соображениям 6 %. Возражений на его предложение не было никаких, предложение его было принято и проведено в жизнь.

Обезличка проходила следующим образом: у всех 6 % забирали весь хлеб, крупу, необмолоченные снопы, забирали также мясо, сало и шкуры. Эта обезличка продолжалась дней 5-6. Организацией главного штаба и руководством своим Алексюк добился того, что совершенно обезличил партийное, а также со стороны сельсовета всякое руководство.

Все организации - как партячейку, сельсовет, правление колхоза и комсомол - возглавлял сам главный штаб в лице его руководителя Алексюка. Все пленумы, собрания, и совещания всех этих организаций, открывал и проводил сам Алексюк, причем вносил исключительно только свои предложения, не давая никому их обсуждать, а также и вообще выступать.

Второе проведенное мероприятие Алексюка на партсовещании было - организация кутковых штабов и снятие бесспорное хлеба у 40 % контрактантов, не выполнивших хлебо [поставки]. Проводилось это следующим порядком: каждый штаб должен был забрать у 40 % селян, невзирая на его соцположение, весь имеющийся у него хлеб и крупу, причем оставляя ему от 2 до 5 пуд. на семью.

Что же касается главного штаба, то таковой еще существовал и при организации кутковых штабов, но через некоторое время Алексюк его распустил, по какой причине - я не знаю. После организации этих штабов возник вопрос, где кормить людей, работающих в этих штабах, считая и пчелянских (было человек 70-80). Тогда Алексюк поместил по 2 человека на квартиру исключительно к селянам [хут.] Червоной долины, которые не выполнили плана хлебозаготовки, на полное иждивение, преследуя этим следующую цель. Как пример привожу по этому вопросу его слова: "Дядьку надоест кормить и держать два человека, тогда он согласится лучше выполнить свой план и избавиться от едоков", что было и проделано. Селянину, к которому помещали едоков, объявляли, что он должен их держать на квартире и кормить до тех пор, пока он не вывезет свой хлеб, и только после этого помещенные к нему квартиранты будут от него сняты. Также Алексюк говорил, что штабы должны сами себе находить харчи, указывая как пример руководителя штаба 2-й сотни Верхмилера, [с] разрешения Алексюка забирал на харчи штаба овец, бычков, сало от тайного убоя. Фактически же дело вошло в систематический характер, бригады забирали, кроме вышеуказанного, еще курен, мед, крупу, капусту, огурцы и т. д.

По установке Алексюка, если не хватало у 6 % - забирать себе на харчи у середняка и бедняка, все утаивая от продналога. Я лично несколько раз задавал ему вопрос, какими средствами мы будем и когда рассчитываться. На это он мне отвечал: "Этот вопрос по сравнению с хлебозаготовкой ерунда, мы будем с ннми рассчитываться после проведения кампании из средств, которые вносят за штраф, а в конце-концов я уплачу из своих средств", т. е. из средств колгоспспилки - Алексюк по занимаемой должности председатель колгоспспилки.

Предложение уплаты за счет штрафных сумм и послужило усилению наложения штрафов по селу. Не помню точно какого числа Алексюк собрал собрание колхоза "Нове життя", где вынес следующее решение: забрать под метелку весь хлеб у колхозников с необобществленной озимки, оштрафовав таковых незачетом всех выработанных ими в колхозе трудодней. Такое предложение было проведено им в жизнь, забрали хлеб, примерно, у 6 человек, причем исключили из колхоза, также оштрафовав их на 100 и 50 % трудодней. По остальным же колхозам забрали хлеб и исключили из колхоза без штрафа человек 30-35.

В декабре месяце (2-го или 3-го числа) Алексюк мне написал следующее распоряжение: "Договорившись с председателем сельсовета, а также с активом, необходимо сделать и я предлагаю - ввиду несдачи большого процента буряка по нашему селу, организовать весь актив села и человек 400-500 колхозников для охвата обыском всего села - под видом обыска буряка необходимо искать хлеб. Обыски проводить поголовно у всех, не исключая колхозников и бедняков". Но благодаря тому, что Алексюк выехал совершенно из нашего села, это мероприятие, т. е. обыски, мы уже проводили без него. Всего организовано для обысков было человек 200, обыскано было все село, хлеба забрали пудов 250. По этому вопросу я интересовался и задавал вопрос о правильности нашего действия в отношении обысков приехавшему на другой день председателю райисполкома тов. Белошапке, который мне ответил, что такой установки райисполком не давал. Я же, получив эту записку от Алексюка, думал, что поскольку он является членом райисполкома, а также кандидатом бюро райпарткома, то значит он получил такую установку, тем более, что он мне часто говорил, "чего ты волнуешься, я кандидат бюро райпарткома и не ты, а я буду отвечать". Кроме того, если я начинаю ему что-нибудь говорить, т. е. о какой-либо неправильности, он моментально обвинял меня в срыве хлебозаготовки и оппортунизме с моей стороны.

Массовой работы во время пребывания Алексюка в селе совершенно никакой не проводилось, и характерно то, что при массовых обысках, проводимых Алексюком, поступило меньше хлеба, чем при проводимой массовой работа после его отъезда из села. Примером может послужить следующее: при массовых обысках с 10.ХІ. по 4.ХІІ. 1931 г. поступило 200-210 ц хлеба, при массовой работе, которую начали с 7.ХІІ., поступило [за] 7.ХІІ.- 25-27.ХІІ.- 800 ц.

Что же касается барахольства и забирания продуктов у крестьян, то благодаря той зарядке, которую дал Алексюк, [это] продолжалось и после его отъезда, в особенности по 2-й и 3-й сотням. В отношении же тех издевательств, которые имели место, я слыхал, но выявить не мог, и поэтому сам лично, слыша эти слухи, сообщал в район о том, что кулаки подняли голову и провоцируют бригады. Как-то раз во время разговора с ним я высказывал свои опасения в отношении его извращений.

Тогда он мне ответил: "Ерунда, бояться нечего, никаких волынок и восстаний быть не может, у нас на сегодняшний день 70 % колхозников.

Вот я был в с. Сокирянах, где проводил на поселке общее собрание, называл им, кто у них кулак и кто подкулачник, также заявил на собрании, что такой-то арестован, после чего взбунтовалось все собрание для того, чтобы не давать производить аресты. Когда мы шли с собрания в село, то за нами пошли и все присутствующие на собрании. Я им сказал - "чего вы идете за нами, я с вами завтра успею рассчитаться".

Они же подумали, что я их испугался и обманул, сказав, что рассчитаюсь завтра, а когда они уйдут - вернусь ночью и арестую того, [на] которого сказал. Вернулись все обратно и залегли сетью вокруг своего поселка для того, чтобы не пустить нас в поселок, причем залегли все с вилами".

Больше по делу показать не могу ничего. Записано с моих слов верно, мне прочитано, в чем и расписываюсь.

Федоренко"

Допросил Кручко
Згідно: корреспондент прокуратуры [підпис]***

[Додаток № 2]

Протокол допроса свидетеля

1932 г., января 20-го дня пом. уполномоченный 00 райотдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля гр-на Судака, который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя, отчество - Судак Кондрат Семенович, возраст - 28 лет, место рождения - с. Пчельная, социальное положение - бедняк, имущественное положение - одна хата, член колхоза, гражданство - УССР, образование - низшее, национальность - украинец, семейное положение - женат, профессия - хлебопашество, место службы и должность, или род занятий - работаю председателем сельсовета, сведения о судимости и нахождении под следствием - нет, партийная принадлежность- член ВКП(б) с 1930 г., состоит ли в профсоюзе - нет, точный адрес - с. Пчельная, социальное политическое прошлое - **.

Будучи предупрежденным о содержании ст. 89-й УК УССР по существу дела свидетель показал следующее:

"Председателем сельсовета я заступил работать 14 октября 1931 г. Уполномоченным райисполкома по хлебозаготовке в то время был Алексюк, который заставил меня принять на себя бригаду. Таким образом, я работал как старший бригадир на сотне, не имея совершенно никакого отношения к сельсовету. Когда же я сказал ему, что я как председатель сельсовета совершенно оторван и не знаю еще работы, а отвечать придется мне, Алексюк на это мне ответил - "ты можешь работать на сотне, а я как уполномоченный отвечаю за все проводимые кампании". Так я остался работать бригадиром и на дальше с той только разницей, что мне применили сотню, которая находилась ближе к сельсовету.

10 октября Алексюком был организован главный штаб на одной квартире, куда входили 45 человек, руководил этим штабом сам Алексюк. Штаб этот носил форму военного коммунизма, т. е. переходя от одной сотни на другую выстраивались и шли под командой Алексюка, который ехал впереди верхом на лошади. Позже Алексюк организовал штабы по сотням, но одновременно и еще существовал главный штаб. Благодаря тому, что был главный штаб, который взял на себя все руководство всеми работами и всей жизнью села, организации - партячейка, сельсовет, комсомольская и правление колхозов - совершенно были обезличены, а работали так, как скажет Алексюк. Все члены бригад питались исключительно теми продуктами, которые забирали у крестьян, а забирали овец, бычков, масло, яйца, мед и т. д. На овец и бычков у забираемого давали ему расписку, на остальные же продукты совершенно не давали ничего, а потому учесть у кого сколько было забрано совершенно не было никакой возможности.

Так же по указанию Алексюка к несдатчикам хлеба были поставлены на квартиру по 2 человека членов бригад, которые должны были там жить и там же кормиться, а также имели право забирать с квартиры хлеб. Крестьянину, к которому ставили па квартиру, объявляли, что он их должен держать у себя и кормить до того времени, пока не сдаст хлеб. По указанию Алексюка также забирали весь хлеб у членов колхоза, у которых еще не обобществлен озимый посев. За наказание в несдаче их штрафовали ликвидацией всех заработанных ими трудодней на 50 и 100 %. Также одновременно исключали из колхоза.

Перед самым отъездом Олексюка из села он мне написал распоряжение о том, чтобы организовать человек 400 колхозников, с которыми сделать повальный обыск по селу. Искать нужно было хлеб, но итти с обыском под видом буряка, что нами было и проделано. Всего организавано было человек 200, обыскано было все село, хлеба нашли всего пудов 100. Что же касается избиений, а также всевозможных издевательств, чинимых членами бригад, я о таковых совершенно ничего не слыхал, тем более, что никто, ни один человек мне ни о чем не заявил. Всего забрано продуктов и учтенных, на которые даны расписки, 34 шт. овец, 7 пуд, меду, уплачено за 24 шт. овец и за 2 пуда меду, платилось из штрафных сумм. Больше по делу показать не могу ничего. Записано верно, мне прочитано, в чем и расписываюсь.

Судак"

Допросил Кручко
Верно: корреспондент прокуратуры [підпис]

[Додаток № 3]

Протокол допроса свидетеля

1932 г. января месяца 17-го дня помуполномоченный ОО рай(гор) отдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля Мельника, который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя, отчество - Мельник Ефрем Онисьевич, возраст - 41, место рождения - с. Пчельная, социальное положение - бедняк, имущественное положение - хата, 3 га земли, 1 лошадь, гражданство - УССР, образование - малограмотный, национальность - украинец, семейное положение - женат, категория воинского учета - снят, профессия - хлебопашец, место службы и должность или род занятий - работаю дома, сведения о судимости и нахождении под следствием - нет, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - член КНС с 1928 г., точный адрес - с. Пчельная, социальное и политическое прошлое - **.

Будучи допрошенным по существу дела, обвиняемый **** показал следующее: "В декабре месяце, не помню точно какого числа, меня вызывали в штаб 3-й сотни, откуда послали в штаб 2-й сотни, где меня начали ругать матом с требованием сказать, где я спрятал хлеб. Ругали меня Верхмилер и Ткачук Кирилл, 3-й член бригады - Слободяник, женщина, надевала мне на голову дырявый стул, требуя, чтобы я сказал, где запрятан хлеб. После этого заставили меня выйти во двор. Когда же я вышел, Верхмилер заставил выконавця сказать мне, чтобы я- пришел снова. Прийдя обратно в хату, Верхмилер сказал: "Кто тебя сюда звал, уходи отсюда", причем добавляя свои слова матом. Когда я выходил обратно на двор, меня звали снова, после чего повторялось то же [самое]. И так меня вызывали и выгоняли до тех пор, пока стоявшие на дворе люди не посоветовали мне больше не заходить. Перед этим, когда вас было в хате несколько человек, Верхмилер заставлял нас страшить друг друга следующими словами: "Почему ты не сдал хлеб, как тебе не стыдно". Также заставлял меня целоваться с Белоконем Петром.

Вскорости после этого меня вызвали снова в штаб 3-й сотни, где были следующие: Семенюк, Ткачук Андрей, Воевода Кирилл и Шеремета Семен. В это время возле хаты штаба собрались селяне сотни на собрание. Когда же я пошел в хату, Семенюк заставил выконавця Мельника Владимира и Гарбуза Хому отогнать людей дальше от окна, самим же стоять возле окон, после чего Семенюк притушил лампу, начал меня толкать в бока. Также толкали меня, кроме Семенюка, Ткачук и Воевода Кирилл. Помимо того, что меня толкали в бока с требованием указать, где я спрятал хлеб, Семенюк схватил меня за усы и начал тянуть, потом ударил меня в лицо, от чего у меня из носа пошла кровь, только после этого я начал кричать.

Они же, схватив меня, вытолкали во двор, ожидавшие собрания селяне слышали, что я закричал, и когда меня вытолкали, зажгли спичку, увидели у меня на носу кровь, начали кричать о том, что их вызвали не на собрание, а посмотреть, как бригада бьет людей. Как раз подошел в это время член сельсовета Паукчак Павел и составил акт па лиц, которые кричали, после чего все, на которых составили акт, пошли в сельсовет, где председатель сельсовета оштрафовал всех по 10 руб. Добавляю, что кроме избиения, меня также заставляли лезть под кровать. Больше показать не могу ничего. Записано с моих слов верно, мне прочитано, в чем и расписываюсь.

Мельник"

Допросил Кручко

[Додаток № 4]

Протокол допроса свидетеля

1932 г. января месяца 18-го дня помуполномоченный 00 райотдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля Шкиндера, который дал о себе такие сведения:

Фамилия, имя и отчество - Шкиндер Степан Филимонович, возраст - 39, место рождения - с. Пчельная, социальное положение - 6 %, имущественное положение - хата, клуня, 2 лошака, 3-е овец, 4,50 га земли, гражданство - УССР, образование - низшее, национальность - украинец, семейное положение - женат, категория воинского учета - на учете, профессия - хлебопашец, место службы и должность, или род занятий - работаю дома, сведения о судимости и нахождении под следствием - нет, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - нет, точный адрес - с. Пчельная социальное и политическое прошлое - *.

Будучи допрошенным по существу дела, свидетель показал следующее: "В декабре месяце меня вызвали в штаб 2-й сотни, где спросили у меня, выполнил ли я план хлебозаготовки. Я ответил, что выполнил и с тем они меня отпустили домой. Но вскоре после этого бригада 2-й сотни пришла ко мне домой и несмотря на то, что никакой [у] меня финансовой задолженности не было, забрали у меня 2 пуда сои и 2,5 пуда зерна. Вторично прийдя ко мне домой, у меня забрали примерно пудов 7 гречки и опять 1 пуд зерна. В общем эта бригада приходила ко мне 7 или 8 раз. Всего у меня забрали следующее: 2 пуда сои, 3,5 пуда зерна, т. е. семечек, 7 пуд гречки, 3 пуда 5 фунт, сеяной муки, 2 боченка (пуда по 3-6 каждом) соленой капусты, боченок соленых огурцов, фунтов 20 меду, 1 пуд пшена, 1,5 пуда ячменных круп, макотру сеяной муки фунтов на 20, две доски, 12 шт. кур. и 2 вычиненных овечих шкурки. Большей частью ко мне приходили Верхмилер и Ткачук Евтух. Несколько раз также приходил с ними и Ткачук Павел. Курей у меня они ловили по двору сами, причем гонялись за курьми с палками для того, чтобы скорее ее поймать, т. е. убить палкою. Больше по делу показать ничего не могу, записано с моих слов верно, мне прочитано, в чем в расписываюсь.

Шкиндер"

Допросил Кручко
Верно: корреспондент прокуратуры [подпись]

[Додаток №5]

Протокол допроса обвиняемого *****

1932 г. января месяца 17-го дня помуполномоченный 00 рай (гор) отдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля Красноперого, который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя и отчество - Красноперый Зинько Теслевич, возраст - 67, место рождения - с. Пчельная, социальное положение - середняк, имущественное положение - 5 га земли, 2 лошади, гражданство - УССР, образование - малограмотный, национальность - украинец, семейное положение - женат, категория воинского учета - не состою, профессия - хлебопашец, место службы и должность, или род занятий - работаю дома, сведения о судимости и нахождении под следствием - нет, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - нет, точный адрес - с. Пчельная, социальное положение и политическое прошлое - **.

Будучи допрошенным по существу, дела, обвиняемый показал следующее: "В начале января месяца меня вызвали в штаб, где были Семенюк, Мороз, Ткачук Андрей, Олейник, Хоменко и выконавец Шеремета Семен. Когда я явился, мне ничего не сказали, зачем меня позвали, также ничего и не спросили, но только заставили меня сесть на лавку, причем показали на самый край. Я догадался, что они хотят что-то со мной сделать, и потому сел очень легко. И в это же время стоявший по другую сторону лавки Стасюк дернул ее, чтобы я упал, но благодаря тому, что я легко сидел, не упал. После этого меня начали Ткачук и Стасюк насильно усаживать на лавку, стоявший за столом Семенюк все время прикручивал лампу и кричал: "Что вы долго с ним морочитесь, не можете его хорошо скрутить и усадить". Я же все время упирался и не хотел сесть. Вырвавшись, я сел на кровать, откуда они меня все же старались стащить. Все это время они меня ругали матом.

После этого усаживания Ткачук начал меня дергать за бороду со следующими словами: "Раньше у тебя была большая борода, лучше можно было ухватиться, теперь же подрезал и никак хорошо не возьмешь". После чего он вынул спички, стал зажигать, стараясь присмалить мне бороду. И только благодаря тому, что я все время не давался, он сжег 4 спички и успел присмалить только немного, после чего меня взяли за плечи и вывели на самый двор через другую хату для того, чтобы я не мог остановиться в другой хате и никому ничего не сказал бы, так как там стоял еще целый ряд лиц, ожидавших своей очереди зайти. За дверями же на дворе стоял выконавец Шеремета Семен, не пропускавший никого в хату, а также с хаты на двор.

Кроме всего этого, ко мне несколько раз приходили домой Семенюк, Стасюк, Мороз, Ткачук, Олейник и Габенко. И за все ото время у меня выловили во дворе 6 шт. кур., [взяли] прядиво, сапоги, грабли бураковые и маленькое кувадло. Но по распоряжению уполномоченного райвиконкома Виваля и предрайвиконкома Белошапка мне вернули сразу назад прядиво. Что же касается остального, то за сапоги я ходил неделю, пока отдали, а больше не отдали ничего. Больше по делу показать не могу ничего. Записано с моих слов верно, что прочитано, в чем и расписываюсь.

Красноперый"

Допросил Кручко
Верно: корреспондент [підпис]

[Додаток № 6]

Протокол допроса свидетеля

1932 г. января 20-го дня помуполномоченного 00 райотдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля гр-на Стойко, который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя и отчество - Стойко Онуфрий Моисеевич, возраст - 57 лет, место рождения - село Пчельная, социальное положение - 6 %, имущественное положение - неимущий, гражданство - УССР, образование - малограмотный, национальность - украинец, семейное положение - женат, профессия - хлебопашец, место службы и должность, или род занятий - работаю дома, сведения о судимости и нахождении под следствием - нет, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - нет, точный адрес - село Пчельная, социальное и политическое, прошлое - **.

Будучи предупрежденной о содержании ст. 89-й УК УССР по существу дела, свидетель показал следующее: "Возложенный на меня план хлебозаготовки я выполнил полностью и с превышением и, несмотря на это, меня вызвали в штаб 4-й сотни. Поскольку я житель 4-й сотни, отсюда послали в штаб 3-й сотни, где были старший бригадир штаба Семенюк и Ткачук Федот. За хлеб у меня не спрашивали совершенно ничего, но предложили мне подписаться на 40 руб. позыки, от чего я не отказался, но сказал им, что денег у меня сейчас нет, а выплачу я тогда, когда получу деньги за сданный хлеб. Несмотря па то, что хлеб я сдал и от позыки не отказался, Семенюк взял меня за бороду и потянул ее, сказав: "Хорошая борода, нужно ее осмалить". После чего подошел ко мне Ткачук, который и толкнул меня под бок. И заставили меня лезть под кровать со словами: "Лезь, собака, под кровать, куркульская твоя морда". Все это сопровождалось отчаяннейшей матерщиной. Под кровать я не полез, потому что там так было низко, что не пролез бы и ребенок. Домой приходили старший бригадир Далекий Мефодий и Хрущ Феофил. Забрали у меня следующее (прилагается список). Больше по делу показать не могу ничего. Записано верно, мне прочитано и в чем и расписываюсь.

Стойко"

Допросил Кручко

"Список забранных речей у Стойко:

1) часи-будильник; 2) шлеи портяні з посторонками; 3) дні цари нашилників ремінних з ціпками; 4) один ремінь з посторонками; 5) відро; 6) долото; 7) кружало толстой проволоки; 8) кадушки з пашнею; 9) 2 посуди з керосіном - стекляна і жестяна; 10) скатерка, 11) 1 ніж для колки свиней; 12) бабка для клепки кос; 13) 3 фури дров; 14) 2 фури сіна, 15) троє курей. Прохор І саков Воєвода і Федот Іванович Ткачук".

Все вышеназванные вещи забраны у меня бригадирами Далеким Мефодием и Филатом Хрущом. Крім цього, все зерно, мука, пшено, крупа выкачаны до фунта. План виконаний з перевищенням, но зате я й діти голодають.

Стойко Онуфрій Мусіїв
Згідно: кореспондент [підпис]

[Додаток № 7]

Протокол допроса свидетеля

1932 года, января 20-го дня уполномоченный Тепликского райотдела Виноперсектора ГПУ допросил в качестве свидетеля гр-на с. Пчельн Тепликского р-на, который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя и отчество - Белоконь Петро Игнатьевич, возраст - 40 лет, место рождения - с. Пчельная Тепликского р-на, социальное положение - бедняк, имущественное положение - земли 3 дес, хата, клуня, сарай, 2 овцы, гражданство - УССР, образование - малограмотный, национальность - украинец, семейное положение - женат, 7 членов семьи, профессия - хлебопашество, место службы и должность, или род занятий - домашнее индивидуальное хозяйство, сведения о судимости и нахождении под следствием - под судом не был, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - не состоит, точный адрес - с. Пчельная Тепликского р-на, социальное и политическое прошлое - **.

Будучи предупрежденный о содержании ст. 89-й УК УССР по существу дела, свидетель показал следующее: "Не помню, какого числа было созвано общее собрание всего села как выполнивших, так и не выполнивших хлебозаготовку. Всех тех, которые выполнили свое задание, оставили в помещении, а всех тех, которые не выполнили, выгнали на двор на мороз, и после вызывали в штаб по одному человеку. Нас с гр-ном Юхремом ****** Мельником двоих зазвали в штаб, поставили нас рядом и заставили нас спрашивать один другого: "Ты выполнил хлебозаготовку или нет?", "А ты почему не выполнил?" Мы с Мельником Юхремом один на вопрос другого отвечали, почему мы не выполнили хлебозаготовку, а комиссия смеялась. После того, нас заставили сесть на стул, потом встать. Мы встаем, отвечаем на вопрос бригадира Верхмилера, а тем временем принимают стулья, после чего говорят нам садиться, и так как стулья приняты, мы падаем на землю. Я таким образом упал раза два. Заставляли нас крутиться, чтобы на нас смотрела вся публика, что мы не выполнили хлебозаготовку.

После того, как меня освободили из помещения штаба, где надо мною устраивали насмешку, я вышел на двор, пошел домой и больше не являлся. Так же само как и меня, заставляли крутиться и Мельника Юхрема, дадут отдохнуть, а потом опять заставляли крутиться и падать. Все мною сказано и записано в протокол правильно, в чем и расписываюсь.

Петро Белоконь"

Допросил Дудко
Згідно: корреспондент [підпис]

[Додаток № 8]

Протокол допроса свидетеля

1932 года января 20-го дня помуполномоченного 00 райотдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля гр-на Губаль который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя, отчество - Губаль Александра Иосифовна, возраст - 40 лет, место рождения - с. Пчельная, социальное положение - бедняк, имущественное положение - одна хата, гражданство - УССР, образование - малограмотная, национальность - украинка, семейное положение - замужняя, профессия - домохозяйка, место службы и должность, или род занятий - муж работает возле скота в "Укрмясе", сведения о судимости и нахождении под следствием - нет, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - нет, точный адрес - с. Пчельная, социальное и политическое прошлое - **.

Будучи предупрежденным о содержании ст. 89-й УК УССР по существу дела, свидетель показал следующее: "Свой план хлебозаготовки я выполнила через колхоз и несмотря на то, что за мной не было никакой задолженности, во время моего отсутствия пришла бригада 2-й сотни Верхмилер, Ткачук Евтух и Ткачук Кирилл, которые и забрали весь имеющийся у меня дома хлеб, а также, 1,5 пуда семечек. На мой вопрос детям, где эта бригада, они мне ответили, что пошли к моему соседу Филиппу Корчаку, куда пошла и я для того, чтобы попросить у них вернуть мне часть забранного хлеба. Прийдя к Корчаку, я застала бригаду за ужином, которые мне сказали, чтобы я шла к уполномоченному в сельсовет. Я так и сделала, т. е. пошла в сельсовет, но уполномоченного там не застала.

На другой день вечером они снова пришли ко мне домой, Верхмилер стал возле сундука, Ткачук начал стукать кулаком по столу и ругать меня матом из-за того, что я сказала одной женщине о том, что бригада ужинает у Корчака. Ругал меня и говорил: "Зачем ты сказала, ты за эти слова пойдешь пастись на долину, а хату твою разберем.". Ткачук же Евтух сел возле меня й начал лезть обниматься. Тогда я пересела на другое место и сказала, что "если пришли что забирать, то берите, но не лезьте ко мне". Несмотря на это, он опять подошел ко мне и стал поднимать мне платье, здесь же в хате сидели мои дети, все это сопровождалось сильнейшей руганью.

Как-то после этого я случайно заметила, что Корчаку привез Ткачук Сергей несколько мешков хлеба. Ткачук Сергей считается кулаком, Корчаку доводится родственником. После этого Корчак вез спирт из завода, проезжая мимо дома, оттуда вышел его брат Куприян, набрал спирта и принес домой. Я же через 3 дня была на собрании, где видела Верхмилера и при всех ему сказала о том, что Корчак перепрятывает кулацкий хлеб, а также краденный спирт. Но Верхмилер меня отогнал и сказал, что не имеет времени со мной разговаривать. Я, несмотря на это, пошла в сельсовет и заявила другим бригадирам Качуру и Хрущу Феофилу, которые, и пошли с обыском к Корчаку. Мои слова подтвердились тем, что у Корчака нашли 3,5 мешка хлеба и эфир, не знаю точно сколько. Спирта не нашли, но нашли пустую посуду из-под спирта. После того, как у Корчака забрали хлеб, он нажалился Верхмилеру, который ему сказал - "сегодня будут сборы, вы ее и возьмите в работу". Этим же вечером меня вызвали в штаб, где были Верхмилер, Ткачук Кирилл, Корчак Филипп и Сойко Явдоха, которая перепрятывала хлеб в кровати своего брата - 6 % и найденного по моему заявлению. Верхмилер сразу же начал стучать кулаком по столу и говорить, обращаясь к Корчаку и Сойко: "Почему вы до сих пор не убьете такую сволочь", сам же в это время страшно ругаясь. После этого Сойка начала меня ругать и толкать в грудь, не обращая внимания на то, что я беременна. Корчак же сказал: "Мы ее убивать не будем, а только обольем керосином, выведем за село и там подпалим - пусть сгорит".

За окнами стояли Гулько Соломин и Демянишин Андрей, которые до этого были в штабе и с моим появлением которых выгнали. Слыша все это, они побежали ко мне домой. Больше по делу показать не могу ничего. Записано с моих слов верно, мне прочитано, в чем и расписываюсь.

Губанъ"

Допросил Кручко
Згідно: кореспондент [підпис]

(Додаток № 9)

Протокол допроса свидетеля

1932 г., января 20-го дня помуполномоченный 00 райотдела Виноперсектора ГПУ Кручко допросил в качестве свидетеля гр-на Ивасенко, который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя и отчество - Ивасенко Онисий Васильевич, возраст - 40 лет, место рождения - с. Пчельная, социальное положение - маломощный середняк, имущественное полоожение - хата, клуня, двое лошат, 1 корова, гражданство - УССР, образование - домашнее, национальность - украинец, семейное положение - женат, профессия - хлебопашец, место службы и должность, или род занятий - работаю дома, сведения о судимости и нахождения под следствием - был под судом в 1931 г. за невыполнение обязанностей, был оправдан, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - нет, точный адрес ¦- с. Пчельная, социальное и политическое положение - **.

Будучи предупрежденный о содержании ст. 89-й УК УССР по существу дела, свидетель показал следующее: "При штабе 2-й сотни я находился на обязанностях десятихатника. Моя обязанность заключалась в том, что я должен был созвать тех людей, которые нужны были штабу, а также ходил с бригадой по моему десятку в том случае, если бригада шла туда с обыском. Я знаю, что практиковался следующий метод: ночью я сзывал для штаба людей, которые выполнили свой план по хлебозаготовке, людей этих помещали в хаты вместе с бригадой, потом вызывали несдатчиков, которые должны были ожидать, невзирая на мороз, на дворе, а по одному зазывались в хату, но что там с ними говорили или делали я не знаю, так как в хату я не заходил.

Не помню точно, кажется, 1 января Судак Яков хотел ехать на мельницу, так как ему дали справку на помол. Для этой цели он приготовил лошадь и сани, но не успел он выехать, как пришли Верхмилер и забрал у него лошадь с санями, а также и тот хлеб, который он на мельницу вез. Лошадь эту гоняли до часов 12 ночи вместе с Судаком Яковом. Часов в 10 вечера этого же дня Судак был, т. е. ожидал с лошадью возле штаба, куда вскорости вызвали и его, откуда он вышел с плачем. На мой вопрос, почему он плачет, он ответил, что его там в штабе били. Я лично видел, что у него действительно после его выхода из штаба была разбита и опухла губа.

Был я также свидетелем того, когда бригада ходила по хатам (брали также и меня) забирать продукты. Приходили к следующим лицам: 6%-никам Шкиндеру Григорию, Шкиндеру Степану и Ставничему Трофиму, к бедняку Гарбузу Кондрату и к красному партизану, которого в то время не было дома, Дзюрбану Михаилу. Забирали соль, керосин, шкуры, мед, кур ловили сами по двору, квашеные яблоки, капусту, огурцы, и т. д. Больше по делу показать не могу ничего. Записано с моих слов верно, мне прочитано, в чем и расписываюсь.

Ивасенко"

Допросил Кручко
Згідно: кореспондент [підпис]

[Додаток № 10]

Протокол допроса свидетеля

1932 года, января 20-го дня м. Теплик. Инспектор Тепликской милиции Нарожный допросил в качестве свидетеля гр-на с. Пчельной Тепликского р-на, который дал о себе такие сведения.

Фамилия, имя и отчество - Судак Яків Михайлович, возраст - 14 років, место рождения - с. Пчельная Тепликского р-ну, социальное положение - селянин-бідняк, имущественное положение - землі 1,93 га, їдців 2 душі, податку 10 крб., 1 коняка, хата і хлів, гражданство - УСРР, образование - закінчив 4 громаді ******* сільської школи, национальность - українець, семейное положение - парубок, профессия - хлібороб, место службы и должность, или род занятий - працюю у себе дома у своему господарстві, сведения о судимости и нахождения под следствием - не судимий, партийная принадлежность - б/п, состоит ли в профсоюзе - нет, точный адрес - с. Пчельная Тепликского р-на, социальное положение и политическое прошлое - **.

Будучи предупрежденным о содержании ст. 89-й УК УССР по сути дела, свидетель показал следующее: "Не пам'ятаю якого числа, но приблизно 1 січня 1932 р. я позичив у сусіда воза, їхав додому, щоб взяти зерно та завезти до млина. Мене в той мент передибала комісія по хлібозаготівлі в особі голови комісії Верхмілера Івана та члена комісії с. Пчельная Ткачука Євтуха, Ткачука Павла та виконавця Дем'янишина Васюра, які скинули мене з воза і моєю підводою приїхали додому та забрали в мене дома 2 пуда зерна, 1 пуд гречки, 1 пуд проса та 1,5 пуда кукурудзи, цеї, що я наготовив до млина. Довідки на право помолу у мене не брали вищезазначені громадяни. Забрали у мене ще зазначене зерно і поїхали моїми кіньми, та їздили цілий день і привели мені коня вже вечером.

На другий день до мене додому прийшов десятихатник Джулинський Прохор і взяв у мене коня мого і повів у штаб, мене в той час не було вдома. Я потім пішов до штабу подивитись, куди комісія поїде. Прийшов в штаб, то вже кінь мій був запряжений та Верхмілер мені предложив, щоб я сів на підводі і їхав з ними, но я коней не поганяв, а поганяв Ткачук Павло, а я лише так сидів. Ткачук Павло гнав коні, як хотів. Приїхавши на 3-тю сотню, Ткачук Павло загнав коні в сніг і коні стали. То вищеозначені громадяни почали бити коні, чим завгодно і коні порвали посторонки. Начальник штаба Верхмілер десь достав упряжі, завезли хліб в штаб, скинули і мені Верхмілер сказав: "Завези мене додому". То я завіз Верхмілера додому. Після того я знов приїхав до штабу по распоряженію Верхмілера. В штабі знову мені сказав Ткачук Павло та Ткачук Євтух, щоб я з ними їхав на річку, тобто до них додому. То я не міг відказати і поїхав до дому Ткачука Євтуха, який зайшов до дому і зараз же вийшов. І поїхали річкою до якогось громадянина, мені невідомого, але тоді був великий сніг, то вони до того громадянина не заїхали, бо не можна було.

Після того вернулись і приїхали в село до штабу, то вже було темно і сказали - "нехай коні постоять", то копі стояли біля штабу, а я увійшов у штаб. Ткачук Кирило тоді поїхав за Верхмілером, якого привіз до штабу, після чого Ткачук Кирило та Верхмілер сіли на мої коні і почали звозити тих селян, які повиконували хлібозаготівлю, до штабу, та зізвали тих селян, які не виконали хлібозаготівки. Після того зазвав мене в кухню Ткачук Кирило і почав тримати двері, а Верхмілер мене почав бити руками по голові та по морді, і били мене хвилин 15 та питали мене за якусь кражу. Після того вигнали мене надвір, а коні все время стояли голодні на дворі. Як Верхмілер мене бив, то я не кричав, бо Верхмілер мені погрожував та ругався до мене, щоб я не плакав. Як мене били в кухні, то вся комісія вищеупомянута була. Після того я вийшов у сіни і став плакати, де бачили громадяни Івасенко Онисько та др. громадяни, що я плакав та що в мене була розбита губа. І я пішов додому, а мені коня привели вночі приблизно о 12-й год. ночі. За що вони мене били, то я не знаю. Більш до протоколу додати не маю. Записано з моїх слів правдиво, в чому і розписуюсь.

Судак Яків"

Допитав інспектор міліції Нарожний
Згідно: кореспондент /підпис/

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 445-460, Засвідчена копія.

* Оперативний відділ.

** У тексті прочерк.

*** Тут і далі протоколи допитів свідків засвідчено печаткою Гайсинського дільничного прокурора, якому були підпорядковані також Дашівський, Теплицький та Ладнжинський р-ни.

**** Помилка у тексті, слід читати "свидетель".

***** Тут і далі йдеться про свідка.

****** Так у тексті, довільна вимова імені "Юхим".

******* Так у тексті.

№ 195
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Г. С. ВЕРЕМІЯ З С. ЧЕРКАСЬКІ ТИШКИ ЛИПЕЦЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО ЗНЯТТЯ ДОДАТКОВОГО
ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНОГО ПЛАНУ Й ПРИПИНЕННЯ ХЛІБОРОБСЬКОЇ ПРАЦІ

23 січня 1932 р.*

Председателю Всеукраинского центрального
исполнительного комитета тов. Петровскому Г. И.

Гражданина с. Черкасских Тишков Липецкого р-на
Веремия Г. С.

Заявление

До сего года я все причитающиеся с меня налоги и сборы, а также хлебозаготовки я выполнял полностью и в срок, о чем у меня имеются все документы. В этом году я также уплатил с/х налог, самообложение и другие местные налоги и страховку, а также отвез на хлебозаготовку 60 пуд. зерна - все то, что я собрал в этом году. Больше дать я не мог, потому что у меня всего посева в этом году было 1,5 дес. и больше собрать я не мог. Правда, с разрешения местной власти я смолол для своей семьи пудов 10 и 5 пуд. оставил для посева ячменя. Вот весь полученный мною в этом году урожай. Да больше хлеба у меня не должно и быть, так как из всей находящейся у меня земли 3 дес. 1/4 часть была под паром. 10 пог[онных] сажень находится под двором, совершенно негодной к пользованию и с них я ничего не получил. Часть была занята сенокосом, которым я тоже покормил лошадей.

А вот с этих 1,5 дес. я снял около 75 пудов, из коих и отвез я на хлебозаготовку 60 пуд. Мне же прислали распоряжение о сдаче 200 пуд. зерна, которых я не смог бы уплатить даже тогда, когда бы вся числящаяся за мной земля была засеяна до ступня, т. к. урожай с десятины 50 пуд., в особенности при обработке одной лошадью. Все мое имущество состоит из одной хаты под соломой, двух сараев хворостяных под соломой, погреб и лошадь, больше у меня ничего не было. Но и это имущество я решил сдать местному колхозу им. Парижской коммуны, о чем подал я заявление в колхоз, чтобы приняли все это в свое полное распоряжение.

Сам же я бывший батрак, 10 лет с женой работал у помещика за дворового рабочего, а жена была прачкой. Земли до революции у меня был один надел 1,5 дес. и только с приходом советской власти я получил добавку. И вот теперь, решившись сдать свое майно, я хотел уйти в город и стать на работу рядом со своими детьми, которые работают здесь давно. Один - [бывший] красноармеец, работает кузнецом, ударник, другой - слесарем, тоже ударник.

А поэтому убедительно прошу Вашего распоряжения спять неправильно наложенный на меня для сдачи по хлебозаготовке хлеб 200 пуд. и дать мне возможность спокойно уйти на фронт социалистического строительства рабочим ⁹.

С просьбой Веремий

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 58. Оригінал. Рукопис.

* Дата позначки на заяві: "Особистий прийом. 23.І.1932 р."

№ 196
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА М. Ф. КАПУСТНИКА З С МАЛОЇ РОГОЗЯНКИ НА ХАРКІВЩИНІ
ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРОТИ ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПУ ТА КОНФІСКАЦІЮ МАЙНА

30 січня 1932 р.

Председателю ВУЦИК тов. Г. И. Петровскому
От селянина Капустника Никиты Федоровича
живущего: с. Малая Рогозянка Золочевского р-на

Заявление

13 января 1932 г. я подал на Ваше имя заявление, в котором я просил проверить действие сельрады по поводу моего исключения из членов артели "Нива" и о том, что хозяйство мое доведено по плану до двора, и о том, [что] имущество мое продано. Я просил о том, чтобы меня приняли обратно в артель. Означенное заявление послано для дачи пояснения в сельраду. Из имеющихся сведений мне известно, что сельрада явно ложно на меня клевещет, рисуя меня как кулака, имеющего запасы хлеба и громадный надел земли. Между тем, для прокормления семьи я до нового урожая занял в артели 2,5 пуда хлеба - такие у меня запасы. Вследствие этого отрыва я думаю, что ВУЦИК может мне отказать в моем ходатайстве.

А потому прошу, если действительно из сельрады поступали такие ложные сведения обо мне и моей жизни, то вторично направить переписку обо мне не [в] сельраду, а через органы милиции. И прошу лично меня допросить и окружных селян, знающих о моей жизни, мое прошлое и о моем поведении в бытность мою в артели.

Прошу обратить особое внимание на это заявление, потому что из ответа сельрады решается моя судьба, и судьба моей больной жены и трех малолетних детей - 2, 4 и 7 лет. Кроме этого, оставшись несчастным, я могу остаться бездомным, бесприютным с семейством на улице ¹⁰.

30.I. 1932 г.

Проситель Капустник

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8. спр. 113, арк. 21. Оригінал. Рукопис.

№ 197
СКАРГА СЕЛЯНКИ М. А. ВИХТОРОВОЇ 3 С. СМІЛОГО НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО Р-НУ
НА СУМЩИНІ ДО Г. I. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ Й ВИСЕЛЕННЯ
З ХАТИ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

3 лютого 1932 р.

До голови Української Соціалістичної Республіки
товариша Петровського.

Мешканця с. Смілого Недригайлівського р-ну Сумської округи
Маври Антонівни Вихторової

Щире прохання

На підставинах незаконних дій Смілянської сільради, яка приєднала наше господарство до твердого завдання, я примушена звернутися до Вас, як до рідного батька, вищого властителя нашої матері-України.

1. На те, що господарство не підлягало твердому завданню, свідчить [те], що до революції малось 7 га землі, і не малось в господарстві прибутків посторонніх галузів. 2. Після революції в мене залишилось 4 га, на цю землю лічилось 7 душ їдців. Користуючись цією землею, мали собі від неї життя, не маючи інших прибутків від других галузів і всі покладені налоги та другі обов'язки радвлади виконуючи своєчасно.

Коли ж у 1931 р. сільрада приєднала господарство до твердого завдання і на ці 4 га землі нарахувала сільхозналогу 62 крб., ми його виконали і всі [інші], які були наложені, теж виконали. Як сочувствующі до Радянської республіки, ми взяли на 120 крб. облігацій. Хліба сільрада на 4 га землі за винятком на 7 душ їдців нарахувала 241 пуд на наділеній землі за 8 верст, [яка] непригодна до врожайності, врожай получився кепський. Але ж ми не ставимось вороже до радвлади і вивезли, який був хліб-115 пуд., більше хліба для свого користування не залишилося. Картошки нараховано 120 пуд., із якої кількості вивезено половину, а більш нема і для свого користування.

За невиконання непосильно нарахованих на моє господарство налогів Смілянська сільрада забрала у нас майно і чуть ні в одних рубашках вигнала із хати. Даже 80 років старика, нашого батька хворого, зтягли з печі й викинули на двір полуголого, больного, який через неділю вмер в чужій хаті, який був землекопом по чужих роботах, та муж мій до революції був батраком, і сільрада [про це] знає. Таке ставлення до граждан Української Радянської Соціалістичної Республіки я лічу невірним й незгідна [з цим].

А тому щиро зі сльозами на очах прохаю вас, батьку нашої України, захистити нас, нещастям і горем убитих, зняти наше господарство з твердого завдання і повернути нам хоч хату, щоб ми не спотикались по вулицях голодні і обездолені як діти, [так] і я. 4 душі дівчат та я, а мужчин тільки мій чоловік, котрий працює на строїтельстві, а я бідна з дітьми не маю де голови приклонити. Де останешся хоч погріться - і звідти бригада вигоняє на вулицю.

Прошу вас, не откажіть на моє щире до вас прохання, що я вас прошу дайте отвіт, щоб я нещасна заспокоїлась на моє до вас прохання ¹¹.

3.ІІ. 1932 р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 62-63. Оригінал. Рукопис.

№ 198
ЛИСТ ДО Й. В. СТАЛІНА КОМСОМОЛЬЦЯ ПАСТУШЕНКА З С. ПОЛОНИСТЕ
БАБАНСЬКОГО Р-НУ НА ВІННИЧЧИНІ ПРО ВИВІЗ ХЛІБА В ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ
Й ГОЛОДУВАННЯ КОЛГОСПНИКІВ

10 лютого 1932 р.*

Добрий день шановний секретар ВКП(б),
товариш Сталін!

До Вас пишу листа з України з глухого закутка села. Візьміть військову карту і знайдете село на річці Ятрань, зветься Полонисте на Уманщині Бабанського р-ну. Ось таке вислухайте, тов. Сталін! Село має 317 дворів, колективізоване на 100 %. А що, тут думаєте радянська влада? Ні, не радянська, а чисто буржуазний строй. Пригадайте панщину, 6 днів роби панам, а 7-й - неділя, в яку не можна робити, бо свято. Так і на селі, щодня роблять в артілі. Коло дому нічого, крім будівель, а ти податок із дому дай за те, що робили в колгоспі, самообкладання віддай, позику підписався в колгоспі на 40 крб.- віддай із дому. Третій рік в колгоспі усуспільнено все, та ще й хлібозаготівлю дай за ту землю, що здав у колгосп [за] 3 роки. Не йди до колгоспу за хлібом, бо ще й сам здай пудів 45 з 3 дес. поля, ну і пай у кооперації 28 крб., аванс і будівництво теж до 15 крб. здай з дому, а [за] продукти за три роки - копійки грошей, отаке життя.

Село виконало план на 65 %. Колгосп вивіз весь хліб до фунта всі культури. Зараз коням ні в зуб, лише пшенична січка і кроплять мелясом, вже загинуло 56 коней. На селі щоденно гине з голоду 3-4-6 коней, нема ні зернини. Свиней було розвели 500 штук, вже подохло з голоду 184 штуки, їдять жом за січку. Лише мається 60 корів, з яких в м'ясо йде 46 штук, а на все село лишається на 1932 р. 14 штук. Оце вам розплід скота, бо район буряково-скотарський і є передбачення, що протягом двох місяців погине вся худоба. І починають вмирати з голоду люди, пухнуть, діти кажуть "хліба, хліба". Не думайте, шановний керівник, що не робили люди (і вдарно), але [був] недорід, який до уваги ніхто не бере. Прошлий рік урожай був середній і то ледве прожило населення і план був 38 тис. пуд., а зараз 57 тис. пуд. Зараз буксир над буксиром, бригада 86 осіб ходить 3 місяці і нічого не зроблять, день у день ходять під кожну хату. Від початку кампанії уже перешпарили разів 60 кожну хату. Забрали до фунта всі городні [культури], в колгоспі, в колгоспників [залишили] на душу 2 пуда картоплі, а всю до фунта - в заготівлю. Ніякого передбачення на весняний посів, насіння ні фунта [немає], ніякої культури - ні картоплі, ні фасолі, ні віки, ні чечевиці, ні гороху, ні гречки, ні проса, ні ячменю, ні вівса, ні сої - все до фунта. І буряки, і капусту квашену забрали, і забирають курей. І здають селяни, бо нічим годувати, іде таємний забій кролів. Оце таке, товаришу Сталін.

Трудодень обійшовся 37 коп., [а] пара чобіт - 36 крб. пара черевиків - 26-22 крб., костюм - 80 крб., який був 25 [крб.] прошлий рік. Ви розумієте, що і пачка папірос 35 коп. розкурочних. Отак, тов. Сталін, сто день на одну пару чобіт, урівнялка, довели владу рад. Керують [не] робітники і селяни, [а] поміщики, та буржуї, тому що робітник не буде висисати останньої крові й серця, тому що він розуміє голод і холод. Фунта соломи не дають, в хатах холод, розкуркулюють бідняків, колгоспників викидають з колгоспу за те, що хліба не дають. Зажим - не дають селянинові балакати на зборах, садять в БУПР. [Кажуть], "ми тюрем не будуємо, а руйнуємо", а в нашому районі уже 9 кулацьких хат повних. З будинка збудували нових, садять і судять нізащо. Що захотіли активісти, то й зроблять, а маса ні при чому. Сільраду вибрали, але й жодного члена вибраного, всі нові й нові чужі люди, не вибрані, і та ж кооперація, і все.

Маса населення підбурена проти радвлади, немає ніякої культроботи, одна хлібозаготівля й годі, сільбуд закритий, ніхто не йде, чекаючи з дня на день смерті. Робітникам, які працювали колись у колгоспі, а зараз пішли на промисловість, їх дітям і дружинам нема спокою. Пайок, який привозять, забирають голодні. Вечором не можна впити в село, б'ють каміннями, зкидають чоботи, в кого є, населення босе, голе, голодне, діти не відвідують школи, тоже босі, голі і голодні, [без] гарячих сніданків [не] один місяць і хліба, лише чай без цукру. В селі ні гасу світить, ні мила, про жири, то й не згадуй, нема соняшника, ні фунта з 40 га не залишилось, все в заготівлі.

Отак-то, про те, що нема й не говори, бо стільки розікрали, не шукай ніде, щоб купити хліба, бо звуть опортуністами. Отаке-то на селі, хоч суди і кажи, що опортуніст. Ні, я радянський, сам щодня по хліб хожу.

Комсомолець, секретар осередку, член бюро РКМ Пастушенко. Відповідь персонально на адресу: Бабанський р-он УСРР, Полонисте, секретар осередку ЛКСМ ¹².

З оригіналом згідно

Голова Бабанської райКК-РСІ Максименко**

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 473-474. Засвідчена копія.

* Дата пересилки листа Пастушонка з секретаріату Сталіна до ВУЦВК.

** Засвідчено печаткою Бабанської райКК.

№ 199
ЛИСТ ВИКЛАДАЧА. З КИЄВА І. В. ДОНЦЯ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ПРО НЕПОСИЛЬНЕ ОПОДАТКУВАННЯ ЙОГО БАТЬКА-ОДНООСІБНИКА
В. Т. ДОНЦЯ ТА ПРИМУСОВІ МЕТОДИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

10 лютого 1932 р.

Шановний Григорій Іванович!

Дуже прохаю пробачити мене, що я турбую Вас другий раз, я примушений це робити. Я, бувший батрак, червоний партизан, зараз я викладовець фізики у вузі. Ударник, маю ударну грамоту. Як трапилось, що з батрака став викладовець ВИШу? Це тяжкий, жахливий шлях боротьби батрака за освіту після закінчення горожанської* війни. Все це я пишу для того, щоб Ви, шановний Григорій Іванович, знали, що це пише не спекулянт, який стояв за прилавком і висмоктував копійки, а батрак, загартований в революційній боротьбі, якому треба вірити.

Так от, мій батько, теж бувший батрак, червоний партизан, боровся за землю в час горожанської війни, бо йому казали, що земля належить працюючим. Після розгрому контрреволюційних банд всяких мастей йому, моєму батькові, дали землі кулацької, чи поміщицької. Я тепер запитую Вас, Григорій Іванович, нащо йому, бувшому батраку, дали землі? Чи для того, щоб він і його сім'я робили у себе і мали свій кусок хліба, для того, щоб вилізла сім'я батрака з віковічних злиднів, щоб цей батрак звільнився від пригноблення поміщика і, працюючи щиро на своїй уже землі, давав і державі користь. Чи йому дали для того, щоб коли він вилізе із злиднів і матиме свій кусок хліба, то тоді і його розгромити, розгромити так, як його у свій час громили чорносотенці.

Як це не тяжко, але вийшло так. Він виліз із злиднів, ізгорбатів від роботи, згорбатіла моя мати, виснажилися мої сестри від щирої роботи, бо всі вони раділи і захоплювалися роботою, як чесні, трудящі селяни, радіючи, що працюють на "своїй" уже землі, а не на поміщицькій. Врешті виліз із злиднів. І власті його об'являють середняком, потім кулаком...**, а потім - наскок цілого десятка "щирих" революціонерів. Ламають клуню, грабують все у хаті, забирають картоплю, тягнуть з погреба уже кислу (з бочки) капусту, висипають з рукавців пшоно, забирають готові 3 пуда наколотих для палива дров. Розгромлюють хуже, аніж гетьманська банда у 1918 р. Гетьманська банда в мого батька забрала лише одну коняку та одіж за те, що я і батько були партизани. Щирі ж "революціонери" забрали все: корову, кобилу, 4 вулики, картоплю, як кажуть, усе "під мітлу".

І сім'ю примусили тікати до міста, бо начали арештовувати. Схопили 19-річну сестру і тримали 3 доби під арештом "заложником". Кошмар! Я вас, Григорій Іванович, питаю: що це? Бандитський наскок, погром бувших батраків? Чи кримінальний вчинок сільради і районової власті? Цё ж небувале перекручування лінії партії, це ж величезний політичний ляпсус. Як - громить батрака, який покалічив на роботі сім'ю, щоб мати свій хліб? А предлог який для такого погрому? Кажуть, боргів не виплатив. Яких боргів, я питаю? Батрак не виплатив боргів, то його пограбували, розгромили, примусили тікати з своєї горюваної хати.

Я поясню Вам, Григорій Іванович. У нашої влади на місцях ось який метод. Щоб почати громити, вони з метою наклали на батька податок в такому розмірі, щоб він не міг виконати. Але він виконав. Тоді вони знов наложили ще більший, якого вже, хоч би він продав і сім'ю виконати неможливо було. Після цього почався погром. Я знов же питаю: куди ж пішло награбоване майно батрака? Кому на користь? Воно привласнене особами, а частка, без сумніву, пропита.

Але, щоб- підкріпити свої права на розгром, висунена була друга причина: батько не хоче колективізуватися! То я витаю знову - це метод колективізації сільського господарства, чи це нечуване перекручування? Я з делікатності називаю "перекручування", бо в дійсності це явна контрреволюція, з якою я в інший би час поквитався. Але я звертаюся до Вас, Григорій Іванович, з щирим проханням врятувати бувшого батрака. Я прохаю Вас не передавати на розгляд РВК, а зробити йому категоричне розпорядження під відповідальність голови РВК повернути хоч частину пограбованого (хоч корову) і дати моєму старому батькові і матері дожити віку у своїй хаті, яку він з такою тяжкою працею здобув.

На мого першого листа до Вас батько одержав повідомлення, що ЦВК передав справу на район. Але район і по цей час нічого не зробив, і дозвольте запевнити Вас, шановний Григорій Іванович, що і ніколи не зробить. РВК і сільрада будуть, щоб виправдати свій вчинок, накліпувати на батька, що тільки зможуть. Вони йому підшиють і "куркульство", і "підкуркульство",. і небажання йти до колективу і т. д.

Мій батько приїздив з скаргою до Вас, але не застав Вас у Харкові. Він витратився даремно і більше не має можливості приїхати, бо в нього хліба вже нема, нема чого їсти. Він голодує. А тому я знов пишу Вам, Григорій Іванович, і прохаю порятунку. Я вважаю, що коли мій батько з таким гірким минулим не буде врятований в радянській владі, то у мене буде, як у бувшого батрака, великий сумнів щодо справедливості. Цього я не хотів би, щоб хоч крихотка зародилася у мене сумніву.

Друге моє прохання. Моя сестра теж бувша батрачка, хоче вступити на садо-огородні курси у Ніжині, але її не приймуть тепер як дитину "куркуля" червоного, якого "ліквідували як клас". Я, як батрак і червоний партизан [був] з рушницею в руках під час горожанської війни, а тепер із зброєю науки виправдовував і виправдовую себе перед радянською владою бездоганно. Ручусь і присягаюсь перед радвладою, що моя сестра, закінчивши ці короткотермінові курси, ще краще виправдає себе. Вона піде в школі не вчилась, як і я, але має нечувані здібності до науки. Вона самоучка, як і я. Вона ніколи не держалася за ручку дверей ніякої школи, але грамотна. Вона плаче, хоче вчитись. Раніше вона не могла думати про вчення, бо злидні були. А тепер її можуть не прийняти як "ворога".

Прохаю прислати на мою адресу дозвіл моїй сестрі на право вступу на вищеозначені курси, а взагалі на право вчитися. Ініціали моєї сестри: П. В. Донець. Моя адреса: Київ, Павловська вул. №3, кв. 6, І. В. Донець. Прохаю по цій же адресі повідомити мене про наслідки мого листа другого. Адреса району: Ічнянський район на Ніжинщині.

10.11.1932 р.

З щирим революційним привітанням
I. Донець¹³

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 110. арк. 30-32. Оригінал. Рукопис.

* Громадянської.

** Крапки в тексті.

№ 200
СКАРГА ТРАКТОРИСТА Й. О. САФРОНОВА З С. ГУДЕВИЧЕВОГО
РОЗДІЛЬНЯНСЬКОГО Р-НУ НА ОДЕЩИНІ ДО ВУЦВК ПРО ВИЛУЧЕННЯ ЗАРОБЛЕНОГО ХЛІБА
И ГОЛОДУВАННЯ СІМ'Ї

13 лютого 1932 р.

Жалоба

Представителю* Центрального комитета УЦИК, тов. Петровскому
Сафронов Йосиф Алексеевич

Я, как тракторист, заработал в качестве тракториста в Сербском агротехникуме по договору 60 пуд. хлеба за сезон. Но я из этих 60 пуд. оставил в хлебозаготовку 3О пуд., а только 3О пуд. получил для нужд своей семьи на пропитание. 24 января 1932 г. в нашем селе производился обыск - у кого имеются излишки хлеба. Также зашли и ко мне, увидали у меня 15 пуд. жита и записали их. На другой же день приехал партосередок ¹⁴, чтобы забрать эти 15 пуд. жита. Я, конечно, возражал, чтобы не дать, так как я этот хлеб заработал и ничего больше не имею кроме этого хлеба.

Они мою жалобу не приняли и забрали меня в сельсовет. Голова сельсовета хотел забросить меня в подвал, пока я хлеб добровольно не сдам. В этот момент зашел секретарь партячейки и забрал меня же на мою квартиру. Совместно с партячейкой зашли в квартиру, секретарь партячейки дал такую команду: "Забрать без всяких". И забрали 15 пуд. нахалом, на харчи на мою семью оставили 1 пуд муки, а кроме 1 пуда .муки у меня ничего не было [из] харчевой продукции. Тогда секретарь партячейки увидал, что у меня ничего нема, то он обещал мне за это жито дать [часть] из раскулаченной муки взамен жита, я против не возражал.

Зашел я раз в сельсовет и требую муку, они говорят, что "твой вопрос еще не порешили". Зашел я 2-й и 3-й раз, секретарь партячейки отвечает, что "обещать можно много, а у нас муки нет, живи, как знаешь". А у них было несколько пудов раскулаченной муки, а куда делась - неизвестно. А сейчас сижу без одного фунта муки, сельсовет недает, денег у меня нет, так что голодаю на полный ход. Так что я просил бы Вашего ходатайства о возвращении моего пайка, но прошу Центральный комитет ускорить мое дело. Если будете надсылать какую-нибудь бумагу, [то] шлите на мой адрес, чтобы не попало в ихние руки, [а] то дело заснет обратно.

Проситель И. А. Сафронов

13.ІІ.32 г.

Надсилайте справку обратно ¹⁵. Мой точный адрес: Одесского округа Раздельнянского р-на, почта ст. Яновка Волковского сельсовета, дер. Гудевичево, получить Иосифу А. Сафронову ¹⁶.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8. спр. 109, арк. 189-191. Оригінал. Рукопис.

* Так у тексті, мається на увазі "председателю".

№ 201
СКАРГА ОДНООСІБНИКІВ С. РОЖОК НА КИЇВЩИНІ ДО ВУЦВКу
ПРО ВИЛУЧЕННЯ ХЛІБА, ЗЕМЛІ, МАЙНА
ТА СЕМИМІСЯЧНЕ ГОЛОДУВАННЯ

15 лютого 1932 р.

Харків, 1932 р. 15 лютого
До голови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Від громадян-одноосібників села Рожок Таращанського р-ну
Білоцерківського округу на Київщині

Скарга

Сердечно просимо голову Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету не прийміть в обіду, ми уже звертаємося з проханням в третій раз ¹⁷, і ми щиро дякуємо, наші заяви прийшли у* сільраду. Но сільрада нікотрого пояснення не дає на Вашу резолюцію. Не розрахувалася з каждим одноосібником. Був допит такий - по 20 чоловік в день виливають на розрахунки, но цього вони не зробили, а визвали тільки декого. А ще стали примінять більші міри. Іменно стали забирать кури, гуси, качки, овечки, одежу у хатах. Коміни валять, жить не дають і хліба. на которому ми працювали ще в 1931 р., не дали й одного снопа. І не дають. Ми самі орали, і сіяли, і збірали, заплатили продналог, і самооблог, і страховку. Ми уже голодуємо 7 місяців і уже поїли усю картоплю. Крайнє голодуємо. То ми сердечно просимо Голову Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету звернути увагу на наше прохання і дати особе розпорядження, щоб нам дала Ріжецька сільрада хліба на харчі крайнє голодаючим. А друге - ми щиро просимо Голову Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, щоб по Вашому розпорядженню повернула нам Ріжецька сільрада яровий посівматеріал різних культур й фураж для коней. Коні, вози, упряж і усей земельний реманент, і землю ту, котру нам наділила держава 1928 р. Но що касається нашого життя, [то] сільрада наложила на нас тверде завдання по 250 пуд. хліба і менше, котрого ми не маємо уже 7 місяців, хліба не дають. А по нашому проханню може ми фактично просимо, то назначте контрольну комісію, нехай сконтролірує наш маєтковий стан. За все вищенаписане ми щиро просимо Голову Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету - не відмовте нашому проханню, одноосібного сектора с. Рожок. Крім цього усього, то ще сільрада наложила одноразовий податок, т. е. 17 крб. з кожного господаря, но ми не маємо средства.

Крайнє голодуючі, просимо не відмовити проханню нашому ¹⁸.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 147, арк. 47-48. Оригінал. Рукопис.

№ 202
ЗАЯВА ЧЛЕНІВ АРТІЛІ "ДРУЖНА ПРАЦЯ" НА ОДЕЩИНІ
ДО ВУЦВКу ПРОТИ РОЗПУСКУ КОЛГОСПУ ШИМКІВСЬКОЮ СІЛЬРАДОЮ
Й ПЕРЕВЕДЕННЯ СЕЛЯН В ОДНООСІБНИКИ

16 лютого 1932 р.

До голови ВУЦВКу Григорія Івановича Петровського
Від партизан та гром. дер. Шимкове тієї ж сільради,
Троїцького р-ну па Одещині

Заява

Ми, партизани - бідняки та середняки в кількості 25 осіб, у 1931 р. організували колгосп [по] ім. "Дружної праці" і протягом двох місяців було прийнято до нашого колгоспу ще 39 господарств. Під час нашого існування наш колгосп перший закінчив весняну с/г кампанію, де по закінченню цієї кампанії наш колгосп допомагав в роботі відсталим колгоспам в сівбі та інших роботах. А також наш колгосп своєчасно закінчив просапну, уборочну, молотильну та осінню посівкампанію. Врожаю колгосп мав від озимого клина в кількості 185 га озимої пшениці 1181 пуд та жита в кількості 37 га мав врожаю 361 пуд. [А] нам по плану, наданому сільрадою, необхідно було засіяти 193 га озимої пшениці та 43 га жита. Та нам не вистачило насіння озимої пшениці на 22 га, ми із кількості 193 га пшениці засіяли лише 171 га.

План хлібозаготівлі, наданий районом, виражається в такій кількості: озимої пшениці 398 ц, жита 14 ц та зернофуражу 622 ц, а разом - 1034 ц. Наш колгосп з такого врожаю не мав змоги виконати наданий план хлібозаготовки, особливо по м'яких культурах. Колгосп виконав план хлібозаготівлі по всіх культурах на 79 %, а окремо по м'яких культурах на 4 %, та по зернофуражних більш як па 100 %. Невиконання плану хлібозаготівлі по м'яких культурах пояснюється тим, що озимий посів в кількості озимої пшениці 185 га загинуло 172 га - на 80%, а решта 13 га загинуло на всі 100 %, де його було спасено кіньми*, тому що там не було майже нічого. Та жито в кількості 37 га загинуло на 75 %. При цьому прикладаємо акта обслідування ¹⁹.

Колгосп мав нарахованого с/г податку в сумі 440 крб., держстраху - 880 крб., та інші борги, які сплатили на 100 %, а також самі колгоспники за неусуспільнене майно, цебто: рогата худоба, у кого була, садиби, долинні угод'я та виноградники, позаяк таке майно ще не усуспільнювалось згідно статута уряду та партії ²⁰. Сплатили одноосібний борг як с/г податок, держстрах Та самообкладання на 100 %o І, не дивлячись на те, що наш колгосп був перший в Шимківській сільраді по виконанню всіх робіт та завдань сільради, уряду та партії (КП(б)У), за невиконання плана хлібозаготівлі по м'яких культурах представники Троїцького РВК тов. Фрейден та Мохновецький, голова РКС тов. Миргородський та секретар партячейки тов. Коваленко наш колгосп розпустили ²¹ та управу колгоспу віддали до суду.

А майно нашого колгоспу передано в другий колгосп - "10-річчя КНС", який теж не виконав плана хлібозаготівлі та весь час відставав в с/г кампаніях. Майно таке: вся усуспільнена земля 514 га, коней робочих - 73, молодняка - 25 шт., рогатої худоби молодняка - 7 шт., насіннєвий фонд та весь с/г реманент.

При розпуску нашого колгоспу нас всіх членів залічили одноосібниками, сільрада всім нам виписала оповістки на контрактацію по 10- 15 ц озимої пшениці та 1-2 ц жита, [але] ми індивідуально землею не користувались. А також, не дивлячись на те, що ми с/г податок, держстрах та самообкладання сплатили - артіль та кожний окремо як раніш зазначено - то сільрада, чи то район вдруге поналожували с/г податок, держстрах та самообкладання як [на] одноосібників. Цього налогу ми ні в якому разі сплатити не маємо змоги, позаяк ми весь рік працювали в колгоспі, а грошей не одержували, а хоч і одержували деякі члени, то дуже малу кількість.

А по цьому прохаємо розглянути нашу заяву про встановлення нашого колгоспу на місце: зняти контрактацію, фінансові налоги та повернути все наше майно, позаяк ми бажаємо працювати в колгоспі, а неодноосібно. До цього додаємо довідки партизан та справки про соцстан, [які] сільрада відмовилась завірити, про що й складено акта, що до цього додається ²².

Прохаємо: Шиян О., Литвин Ів., Бойко Юхим, Самолевський Л., Шаповал В.,
Середа, Янішевський, Крутій Г., Кушнір М., Підручний Л.,
Середа В., Потапенко М., Литвин, Литвин М., Бойко В.²³

16.ІІ.32 р.

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 8, спр. 109, арк, 227-228. Оригінал. Рукопис.

* Так у тексті, очевидно, йдеться про використання пошкодженого поля, як пасовиська для коней.

№ 203
ПОВІДОМЛЕННЯ ЧЛЕНА ВУЦВК О. Ф. ВЕЛЬМЕ ДО ВУЦВКу
ПРО ПРИМУСОВУ ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ Й ЗНУЩАННЯ НАД КОЛГОСПНИКАМИ
В С. КАЛЧАНОВЦІ ЛЮКСЕМБУРЗЬКОГО Р-НУ НА ОДЕЩИНІ

18 лютого 1932 р.

Всеукраинскому Центральному Комитету От члена ВУЦИК товарища Вельме, с. Калчановка Люксембургского р-на 18 февраля 1932 г.

Сообщаю Вам о работе [по] хлебозаготовке в Новокрасновском сельсовете. План по сельсовету выполнен на 93,2 %. Все фонды, все продукты, все фуражные фонды, [все], что только называется зерном, под метелку вывезли, только одно - семена по пять пудов на га - оставили. Для лошадей мы имеем силос, но для людей, я не могу себе представить, где взять хлеба. Организовали кухню, организуем от членов все продукты, но хлеба нету и хлебозаготовку не выполнили. Поэтому я обращаюсь, к Вам, дать мне совет, что и как [делать] с этим положением, колхозники отказываются от работы, требуют хлеба, но у нас в данное время ни одного пуда муки нету, что тормозится работа в колхозе.

Несмотря на все [это], бригада вместе с хлебозаготовителями от колхозников середняков и бедняков требуют возврата хлеба, полученного на трудодни, вызывают их по два раза в день. Я считаю, что это неправильно поступают в нашем селе, так как у нас.

Коллективизация, а колхозник получал ежемесячно только то, что ему полагалось на свои трудодни. Примерно, мы имеем едоков 333, трудодней - 40 560. Распределили муку пшеничную 144,02 ц, фураж - 112, 56 [ц], вместе -'256,58 ц, что составляет 600 гр. на трудодень.

Но не обращая внимания на эти данные, буксирная бригада совместно с сельсоветом вызвала ночью середняков и бедняков, заставила председателя колхоза дать 10 подвод на дежурство, на которых они этих колхозников (которым обещали), вывезли по морозу на поле, раздели их голыми и оставили их в степи. А через [некоторое] время эти самые подводы привозили их обратно и мучили их вновь, душили их за горло, побили им морды, таскали женщин, посадили их раздетыми в холодное помещение. Такими методами они целую ночь мучили людей, так, что этой ночью четверо хозяев-середняков бросили все и удрали. Эта ночь похожа [на] время махновщины, об этой работе еще много можно написать примеров, которые по моему мнению, противозаконны.

Но когда я сказала, что эти методы неправильны, представители назвали меня "подкулачница" или "срывщик хлебозаготовки". Также весь актив, который все время работал активно с правлением колхоза, этих снимают с работы, исключают их из партии, в том числе и меня, потому что не согласилась вывезти последний хлеб. Об этом мы пожаловались в райколхозсоюз и в секцию РКИ, которые сейчас всю работу взяли на расследование. Но самые важные вопросы это насчет хлеба. 50 % колхозников живут на картофеле и макухе, но у некоторых бедняков и картофеля нету, так что работа в колхозе очень страдает. Если нам партия не поможет, тогда у нас может получиться срыв весенней посевной кампания. Главные руководители, которые по нашему сельсовету работали от имени райисполкома, были тов. Рунковский, председатель совета тов. Энглер и тов. Гарсон.

Этим я закончу и думаю, если Исполнительный комитет [что] считает неправильным, будет содействовать. Но когда я, может быть, политику неправильно понимаю, тогда я извиняюсь. Но я считаю, что это неправильно ²⁴.

Бельме

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 371-372. Оригінал. Рукопис.

№. 204
СКАРГА РОБІТНИКА ЦУКРОВАРНІ Г. І. ТУЗА ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ
ЙОГО ГОСПОДАРСТВА В С. КАШПЕРІВЦІ ТЕТІЇВСЬКОГО Р-НУ
НА КИЇВЩИНІ Й ГОЛОДУВАННЯ СІМ'Ї

18 лютого 1932 р.

Голові ВУЦВК гражданину ПетровськомуГр. с. Кашперівки Тетіївського р-ну
Туза Гната Івановича

Скарга

Я Вам писав вже кільканадцять раз, остання скарга подана мною рекомендованим листом 10 січня ц. р. про те, що мене як робітника з 37-літнім стажем цукровиків незаконно розкуркулили і три роки систематически іздіваються надо мною. І це все особисті рахунки, і в моїй справі є придирка і Велике зловживання.

Но я гадаю, що мої скарги до Вас не доходять і Ви їх не читаєте, коли за весь час ні одної відповіді на мої скарги я від Вас не одержав, і по моїй справі нічого не зроблено. Тільки як в селі, так і в районі мої вороги щораз більше збиткуються наді мною та моєю сім'єю. Наприклад, забрали в мене, як я Вам вже писав, харчові продукти, та голодних і голих вигнали зимою з хати та вислали, на чуже село, кажуть "жалуйся на нас ще в Харків". Крім цього я завше працюю на цукроварнях на відповідальних посадах: по двору, прийомщиком буряків, палива та ін. То для того, щоб я не міг заробити для сім'ї на кусок хліба, в грудні 1930 р. мене позбавили права голосу за те, що ніби я був гетьманським урядником. Но коли я цю брехню оскаржив, то Кашперівський сільсуд хоч рік і крутив моєю цією справою, но в грудні 1931 р. установив, що брехня. Копію цього суду я Вам послав зі скаргою 10 січня 1932 р.

Про те, щоб повернути мені право голосу, копію суда з заявою 5 січня цього 1932 р: я передав до Тетіївського райвиборчкому, де вказав, щоб негайно розглянули, позаяк мені потрібно документ. Но секретар та член президії РВК Коломієць мій страшенний ворог, що крутить моєю справою, не хоче нічого зробити, щоб я з сім'єю здох з голоду.

А по цьому щиро прошу о помилованії, змилуйтесь надо мною робітником цукроварні, зробіть Ваше милостиве розпорядження негайно розглянути мою справу та повернути мені право голосу. Крім цього, виконати постанову судебних органів та районної і округової комісії від 8 липня 1930 р. повернути моїй сім'ї хату та ліквідоване майно, в чім і мене повідомити ²⁵.

18 лютого 1932 р.

Щиро просить Г. Туз

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 111, арк. 112-113. Оригінал. Рукопис.

№ 205
З ЛИСТА ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ І. К. ЛАШКЕВИЧА -
ЖИТЕЛЯ С. МАЧУХИ ПОЛТАВСЬКОГО Р-НУ
З ДУМКОЮ ПРО ШТУЧНИЙ ГОЛОД

23 лютого 1932 р.

Высокодостойнейший, высокочтимый, незабвенный, драгоценный,
начальник Украины, тов. Голова ВУЦИКа
Петровский Григорий Иванович!

Ах! Страшно, страшно на пытке умирать!!! Пытка - это есть страшный голод, сделанный искусственно отобранием хлеба и всех сортов овощей. Голод от природы вызывает сокрушение, скорбь в сердцах людей, ведет к милосердию, к добрым делам на пользу ближнего, чтобы угодить божеству. А голод искусственный вызывает в людях злобу, ненависть, жадность, недоверие, хитрость, обман и много другого дурного, и я не ошибусь, если скажу, что кто посоветовал голод сделать, тот не друг большевистской власти: евреи сделали голод в Египте и были мучимы. убиваемы и изгнаны. Боже, избави соввласть от подобных последствий!²⁶

До сих пор я один питался оставшимся мне житом, а теперь и жита нет, и питаюсь отрубями, картофелем, буряками, купленными на базаре: дома засеять не мог за неимением земли и сил, теперь же стали голодать все и на базар не выносят на продажу, а если кто и вынесет то хватают, берут с боем, а я не могу купить и голодаю. И кроме того все страшно дорого: хлебина фунта 4 стоит .15 руб., фунт отрубей - больше рубля, картофелина обходится в 5 коп. каждая средней величины. Ах, какая мука от голода! Ах, как страшно, страшно на пытке умирать!

Я уже писал Вам, умоляя дать мне хлеба, а здесь купить негде, артель не дает, посылает просить у державы, частные лица не продают, говоря, что сами голодаем, нет, а держава не завела складов для продажи. Об устройстве таких складов я заявлением просил товарища голову Совнаркома Чубаря еще осенью, но ответа не имею от него.

Вам пишу уже четвертое письмо о разных нуждах, истратил уже 1 р. 30 коп. па почтовый сбор, что для меня очень тяжело при неимении денег, кои при том ничтожны по курсу, рубль стоит менее 10 коп., о чем я уже писал Вам, прося поднять курс рубля, устроить лучше торговлю.

Просил я по совету Вашему в районе дать мне пенсию большую учительскую, но вот скоро будет 2 года, а район и не отвечает мне. Просил я страхкассу Полтавскую об этом же, и она сказала, что нельзя за неимением у меня стажа при советской службе, который должен быть в 10 лет. И я остаюсь яко наг, яко благ, яко нет ничего. Ах, как страшно, страшно на пытке умирать!

Дорогой, золотой, милый Григорий Иванович! Не допустите умереть мученически, поспешите, дайте хлеба и пр. Если нельзя казенного, дайте своего, дайте, где хотите возьмите, будьте милостивы, поспешите, пришлите, укажите и Вы будете награждены от бога и людей здоровьем, счастьем, славой и проч., а я вечно буду благодарить Вас и молиться за Вас. Многие лета соввласти и Вам, Григорий Иванович! Прошу, умоляю слезно дать скоро и милостиво уведомить.

Глубоко, искренно почитающий Вас и соввласть, бывший 35 лет учителем народа, внушителем им социализма, а был я в разных местах: Чутово, Черняковке, Иванчинцах, Мачухе, Тахтаулове, Байраке, Братешках, Полтаве, Чернигове, Меркуловичах, Годиловичах, был в народных школах и гимназиях.

Иван Казимирович Дашкевич
Мачехи, 1932 г. 10/23 февраля

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 115, арк. 5-6, Оригінал. Рукопис.

№ 206
ЛИСТ ЖИТЕЛЯ С. БЕРЕЗОВА ЛУКА ГАДЯЦЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ
Г. ШИЯНА ДО Г. I. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО ВІДСУТНІСТЬ ХЛІБА
И ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ

25 лютого 1932 р.

Всеукраїнському старості тов. Петровському Г. І.

Заява

Шановний тов [аришу]. Я часто Вас вспоминаю, як Ви в 1919 р. в серпні місяці при відступленні від Денікіна на ст. Ромодан розказували червоноармійцям про значення радвлади і капіталу. Між нами були добровольці і мобілізовані, були і куркулі. Я буду довго пам'ятати Ваші слова. Ви стояли перед вагонами-ешелонами, що нас везли в Саратов, Ви дивились на поле й казали: "Ми б'ємося за розширення ланів для бідноти - це колектив". Я зрозумів, а Денікін - для буржуа, він віша робітників. Я і мої товариші залишили дома старих батьків, і матір, та малих братів і сестер, а дехто жінок і маленьких дітей, сіли в вагони і поїхали на Росію. Запам'ятав Ваші слова "за розширення ланів".

Воювали, багато загинуло, ми перемогли. Повернулись додому. Хазяйнували. Перебудова сільського господарства. Ми пішли в колгосп. Л зараз що? Я не можу Вам, вірний защитнику трудящих, описати тих подій, що в нас в селі. Я лише прошу звернути увагу на наше село й допомогти, а чим допомогти - це "хлібом". Ми в колгоспі робили, з осені дали хліба, а зараз не дають. Порівняли всіх, хто має виріб і хто не має. Хліба нема в артілі. Люди в паніці розбігаються, хто куди. Що ми їмо? Їмо більшість картоплю, жолуді. Де в кого є хліб, але небагато, це у верхівки села. Не подумайте, що я ненавижу верхівку, а це дійсно так є. Я не можу, я не знаю, як Вас прохати, щоб забезпечили хлібом. Може Ви подумаєте, що це пише куркуль? Ні, це пише бідняк-колгоспник. Якщо Ви не в змозі вислати з Харкова з ВУЦВКу чоловіка для обслідування, то це. буде помилка з Вашого боку, колгосп може потерпіти збитки, невихід на роботу під час весняної посівкампанії. Наш колгосп "Червоний партизан", с Березова Лука, Гадяцького р-ну.

Простіть тов. Петровський за безпокойствіє, але щиро прошу звернути увагу ²⁷.

Прохач Г. Шиян

Адреса: ст. Венеславівка Гадяцького р-ну, с Березова Лука.
25.ІІ.1932 р.

З оригіналом згідно: діловод приймальні Голови ВУЦВКу (підпис)

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 151. Засвідчена копія.

№ 207
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКА А. 3. ЛИТВИНЕНКА З С. ЛОЗОВОЇ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО ДОПОМОГУ ХЛІБОМ
ДЛЯ ГОЛОДУЮЧОЇ СІМ'Ї ВНАСЛІДОК РЕКВІЗИЦІЇ ВРОЖАЮ СІЛЬРАДОЮ

29 лютого 1932 р.

До Всеукраїнського старости Гр. Петровському, город Харьков
От гражд. с. Лозовой Олексіївського р-на Харьковського округа ²⁸
Литвиненко Андрея Зиновьевича.

Заявление

Прошу розібрати мою заяву в том, что я по стану бідняк, мав дореволюції землі 3 дес, усадьбу 0,40 сотих, 1 хату, 1 лошадь, а сім'ї 10 душ, із яких в Красной Армии служило 2 чоловіки. І от в 1932 р. мною було посіяно 4,40 га землі із якої пшениці 2 га, жита 2 га і 40 сотих, якого я не міг убрать як господар, мені сільрада заборонила. А убрала артіль нашої сільради. За мій посів видали мені на 6 душ 10 пуд. на цілий рік. Як вам видно, що я 10 пуд. прожить не можу, я зараз зі своєю сім'єю голодаю. Причому маю 65 років і маю дружину.

А по цьому прошу вашого розпорядження, щоб мені добавили хліба стільки, скільки можна по Вашому розпорядженню. Прошу, не одказати моїй прозьбі.

29.ІІ.32 р.

К сему проситель А. Литвиненко

Держархів Харківської області, ф. Р-1475, оп. 2, спр. 117, арк. 60. Оригінал.

№ 208
З ІНФОРМЗВЕДЕННЯ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ПРИХОВУВАННЯ ВРОЖАЮ
ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ПО КОЛГОСПНОМУ СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Не раніше 1 березня 1932 р.*

За пайку хліба до відповідальності

Самоперевірка по виконанню хлібозаготівель та точності обліку хліба, що проведена в другій декаді січня по колгоспах Томашпільського р-ну, виявила великі зловживання комірників та рахівників.

В русанівському колгоспі "Прогрес" не записано по книзі рахівника та комірника 1660 ц хліба. В Крижопільському колгоспі "Червоний жовтень" незаприбутковано хліба 166 ц. В Стінківському колгоспі "Жовтень" теж не заприбутковано 33 ц пшениці врожаю 1930 р. З цих "фондів" одержували "аванси" члени управи колгоспів, поверх тих авансів, що належали за розподілом наслідків господарювання, й поряд цього правлінці...** план хлібозаготівель не реальний.

Постановою Томашпільської РКС управи цих колгоспів розпущено, а справи за зловживання передано до суду, яких мають судити в показовому ладі.

Олшевський

Втаїли врожай з 100 га посіву

Ревізійна комісія виявила в Митківській артілі Меджибізького р-ну обурливий випадок. Управа цієї артілі втаїла від хлібозаготівлі й розподілу наслідків господарювання врожай з 100 га посіву. Голову артілі притягнено до судової відповідальності.

Другий випадок втайки хліба виявила ревізія в Голосківському колгоспі. Управа артілі, щоб покрити своє зловживання, заявила на осередці, що "акти на обмолот пшениці загублені".

Посипчук

Негайно викривати та вдарити
"по комірницьких страхових фондах"

Ревізійні комісії останнім часом виявляють в ряді колгоспів своєрідну "хлібозаготівельну політику" комірників. Є багато випадків, що комірники утворили "фонди", яких ніде не записано й про які не знають колгоспні маси.

В несватківській артілі "Новий світ" Кам'янського р-ну таких "фондів" виявлено 75 ц жита та пшениці, що за них навіть не знала управа колгоспу.

Те ж саме виявлено незаприбуткованого хліба в артілі "Червоний гай" Голопристанського р-ну 170 ц; в артілі "Червоне село" Лозівського р-ну 40 ц та в артілі ім. Леніна Оріхівського р-ну виявлено незаприбуткованої 90 ц пшениці та 100 ц кукурудзи. Характерно, що в артілі ім. Леніна управа не довиконала плана хлібозаготівель, посилаючись, що, мовляв, за обліком, крім посівних фондів є тільки 164 ц хліба тоді, як фактично 190 ц не було враховано.

У чотирьох колгоспах: ім. Петровського, Веселий Кут, ім. Сталіна та "Ударний" Михайлівського р-ну ревкомісіями в січні місяці виявлено 415 ц незаприбуткованого хліба різних культур.

В Чуднівському р-ні з обстежених ревкомісіями 47 колгоспів, утайку виявлено по 15 колгоспах від 20 до 100 ц хліба в кожному.

В Бабанському р-ні майже в кожному колгоспі перевіркою виявлено від 20 до 40 ц незаприбуткованого хліба. Комірники в частині колгоспів пояснюють, що це їх "страховий фонд" на випадок розтруски.

Тільки в одному Бригадирівському р-ні перевіркою по 27 колгоспах виявлено таких "фондів" 4354 ц - різниця між записами обмолоту та наявністю в колгоспах хліба.

Отже, не одну тисячу центнерів колгоспівського хліба втаєно комірниками від обліку. Зрозуміло, що цей хліб опинився би на приватному ринку.

Це вимагає розгорнення роботи ревізійних комісій для перевірки правильності запису хліба по книжкам.

Пост при УКЦ "За соцперебудову"

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1657, арк. 8-11. Копія.

* Датується за змістом документа.

** Крапки в тексті.

№ 209
ЗАЯВА СЕРЕДНЯКА А. М. СИНЯВСЬКОГО З С. МИШАРІВКИ НА ВІННИЧЧИНІ
ДО ВУЦВКу ПРО РЕКВІЗИЦІЮ СІЛЬРАДОЮ ПРОДОВОЛЬСТВА,
МАЙНА ТА ЗАСУДЖЕННЯ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

2 березня 1932 р.

До Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
Гр-на с. Мишарівки Теплицького р-ну
Синявського Андрія Максимовича

Заява

План по хлібозаготівлі мені було доведено цього року 22,57 ц і здано мною було на заготконтору "Союзхліба" ст. Кублич 25 ц. Але не дивлячись на це і на те, що я й досі рахуюсь середняк і моє господарство становило: землі польової та садибної 4,6 га, 7 їдців, хата, комора хлів, клуня, корова, лошак 2,5 років, 3 овець, віз, плуг і т. ін. Сільгоспподатку платив 1929/30 р. 10,59 [крб.], в 1930/31 р.-11,25 і в 1931/32 р.- 28,35 лише завдяки тому, що до моїх об'єктів оподаткування ввели 105 крб. прибутку від продажу с/г продуктів на ринкові, яких я в дійсності не продавав та крім того перевиконав план хлібозаготівлі в 1930/31 р. Що й стало перекручування "обов'язкової" постанови Теплицького РВКу про с/г податок.

26 жовтня 1931 р. по заході сонця прийшов до мене голова сільради з членами артілі "Перемога". Мене зачинили в сільраді, а самі, працюючи до 12-ї години, забрали решту продуктів та весь одяг і взуття. Все забрали до артілі без ваги, без опису й без акта, а також без продажу. Повлазили в свитки та кожухи, тому що все забрано безпідставно, бо до того часу я виконав всі фінансові міроприємства. В довершення цього 4.ХІ. мене з 5 дітьми від 18 до 2 років викинули на вулицю та передали до суду, де на підставі сурогатних показів мене з межи дрібної сім'ї, старого 52-х років засуджено на 2 роки позбавлення волі. Сільрада на вимоги вищих всіх органів давала такі сурогати: що в мене був закопаний хліб, погноєно 25 пуд. муки, користування найманою працею коло січкарні (була ручна січкарня), та що був розкуркулений в 1927 р., в той час, як мені було додано нетрудової землі 0,6 га ще при 5 їдцях і ін. Ці наклепи сільрада говорить тому, що все це було зроблено на користь цих, що так балакають. Продавши будівлі, гроші вклали в Держбанк на рахунок сільради, бо заборгованості в мене немає ніякої. Копію забраного майна дали через два місяці після цього (1.І. 1932 р.) в якій зазначена лише частина знятого майна. Всі тоді забрані продукти - муку, дерть, крупу, пшоно, сім'я конопляне і інше артіль "Перемога", замінивши житом, здала на "Союзхліб" 6,61 ц й одержала гроші 61 крб. 37 коп. Після цього я купив на ринку 22 кг муки, 17 кг чечевиці й 4 кг круп, які в мене теж забрали, не давши квитанції навіть.. І я зараз не маю крихти хліба в хаті й залишений всіх можливостей до життя. Прошу ВУЦВК розглянути мою заяву, це все, що зі мною зробили, і чи дозволяє це законодавство Радянського Союзу, тому що експертники, що мають заборгованості по 1-2 тисячі сидять в своїх хатах спокійно. Шестивідсоткові, в яких дійсно знайдено закопаний хліб, сидять спокійно, гроші за цей хліб одержали, куркулі, що мали молотарки з двигунами, млини і інше, перебували до цього часу в колгоспі, а зараз теж живуть собі майже по-старому. А я, середняк, завдяки лише наклепам мушу даремно пропадати з своєю сім'єю. Прошу розслідувати цю справу в скорім часі, так як про це каже законодавство УСРР, бо ще раз кажу, що все забрано даремно, безпідставно, і я навіть досі не знаю - за що? Бо й тоді не сказано, й зараз не кажуть і навіть позбавили права на володіння садибою, а тому прошу, що це все мені повернули, в крайнім разі хату. Прошу сповістити мене про висновки ²⁹.

2.ІІІ.1932 р.

Адреса: п/ф Теплик, кол. Уманської округи, с. Мишарівка, Синявському Андрію М. Прикладаю марку для відповіді.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 490-491. Оригінал. Рукопис.

№ 210
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В РЕСПУБЛІЦІ ЗА 1931 Р.

4 березня 1932 р.

По данным на 10 февраля 1932 г. годовой план колхозным сектором Украины выполнен на 94,3 %, в том числе колхозами, обслуживаемыми МТС,- на 97,3 % и колхозами, не обслуживаемыми МТС - на 91,5 %. Таким образом задолженность колхозного сектора Украины на 10 февраля 1932 г. выражается в количестве 291 796 т.

Выполнение январского плана колхозным сектором Украины характеризуется следующими показателями: план в количестве 583 194 т выполнен на 45,1 % или 262 940 т, причём колхозы МТС выполнили месячное задание 61,4 % и колхозы вне деятельности МТС на 36,7 %.

Невыполнение январского плана в количестве 320 956 т - фактический план на февраль. Его выполнение на 10 февраля 1932 г. равно 9,1 % по всему колхозному сектору, по колхозам МТС на 14,6 % и по колхозам вне МТС на 7,4 % против выполнения всем селянским сектором февральского задания на 5,3 %.

Февральская задолженность колхозного сектора Украины (291 796 т) падает в основном на ряд отстающих районов, имеющих наибольшие планы, сравнительно с другими районами. Так, по сведениям из 17 решающих районов (их всего 36) на 5 февраля 1932 г. общая задолженность их колхозного сектора в хлебосдаче равна 94 996 т или 7з всего недовыполнения годового плана всем колхозным сектором Украины, причём недовыполнение падает в основном на пшеницу. Эти 36 районов взяты под специальный надзор Укрколхозцентра и в них работает 22 человека непосредственно мобилизованных УКЦ. По сведениям из девяти районов, там работают 34 буксирные бригады из передовых районов.

Согласно постановлений Укрколхозцентра от 2 и 23 января и 2 февраля 1932 г., где были заслушаны доклады о состоянии хлебозаготовок в этих районах, по ряду их снято руководство, и правлением Укрколхозцентра возбуждено ходатайство перед ЦКК о привлечении председателей РКС к партийной ответственности (Сахновщанский, Нижнесирогозский, Гельмязовский, Зиновьевский, Трояновский, Новомиргородскии, Добровеличковский, Плисковский р-ны), за полную бездеятельность и оппортунистическое отношение к выполнению хлебосдачи колхозами этих районов.

Главные причины отставания решающих районов Украины заключаются в недопустимом правооппортунистическом отношении к постановлениям ЦК КП(б)У - об организации массовой работы в ударные месяцы хлебозаготовок - январь и февраль, в отсутствии полной мобилизации колхозных масс на борьбу с кулаком и кулацко-потребительскими настроениями в колхозах, что выразилось в распределении хлеба до выполнения хлебозаготовок, в недостаточном внимании к выполнению колхозами и колхозниками самообязательств по сдаче излишков хлеба.

Невыполнение январского плана идёт за счёт отстающих районов, которые несвоевременно развернули работу в части использования активности колхозных и бедняцко-середняцких масс. Так, Троицкий райколхозсоюз даже не имел точного учёта выполнения плана хлебосдачи по своим колхозам. Аналогичное явление имеем по ряду других районов, где райколхозсоюзы занимались хлебосдачей чисто административным путём, фиксируя только поступление хлебопродукции (Божедаровский, Новопражскии р-ны).

Бумажные обещания выполнить план без развертывания массовых работ, без решительного отпора кулачеству (Сахновщанский и Новоукраинский р-ны) дали в результате снижение хлебосдачи с кулацких хозяйств на 2,6 ц (Кохановский сельсовет Сахновщанского р-на) и невыполнение плана колхозами.

По тому же Сахновщанскому р-ну на самообязательства колхозников по сдаче ими излишков хлеба райколхозсоюз обратил очень мало внимания, в результате чего самообязательства не выполнялись. Также необходимо отметить работу местной МТС, которая в течение четырёх месяцев не командировала ни одного инструктора в колхозы по обследованию состояния хлебосдачи. Аналогичное явление имеем в Оратов ском р-не, где РКС оперативно не руководит хлебосдачей в районе и не имеет точного учёта поступающего хлеба по колхозам.

В ряде районов местное руководство предприняло решительные моры к выполнению хлебосдачи. Ряд районов сумел использовать все формы активности бедняцко-середняцких масс на борьбу за хлеб против кулацко-потребительской практики и очищения колхозов от классово-чуждого элемента. Снятие от обслуживания МТС в ряде районов использовано как стимул к выполнению плана хлебосдачи. По сведениям от 113 МТС - 31 МТС расторгла 68 договоров с колхозами. Так, Терновская МТС расторгла договор с колхозами им. Кагановича и "13-летия Октября", причём в первом выполнение хлебосдачи с 64 % через 2 декады поднялось на 110 и во втором с 75 до 101 %. Чубаровская МТС, проверив состояние хлебосдачи, привлекла к суду 9 правлений колхозов, и результате чего планы по 9 колхозам выполнены.

Необходимо отметить халатность районных организаций, допущенную ими в ходе обмолота в колхозах. Так, сегодня по целому ряду сведений из районов повторный обмолот даёт в большинстве случаев положительные результаты. По колхозам Бердянского р-на, обслуживаемым МТС, немолочено 950 ц. В Жмеринском р-не, в Веселовском сельсовете в первый же день переобмолота соломы намолочено 90 пуд. зерна. По сведениям 37 МТС они дали при повторном обмолоте 6395 ц. Некоторые районы, хотя в целом выполнили планы хлебозаготовок, а в некоторых местах и перевыполнили их, однако не обеспечили на сегодняшний день выполнения плана всеми без исключения колхозами в районе, например, в Петровском р-не, выполнившем годовое задание на 112 %, насчитывается 12 колхозов, которые не достигли 100 % своего задания.

Рыпкинский р-н, выполнивший годовое задание на 105 %, насчитывает 4 колхоза, выполнивших задание только на 50 % и 3 колхоза до 70 %. Хмельницкий р-н выполнил годовой план на 112 %. Также насчитывает у себя 2 колхоза, которые выполнили план всего до 48 %, 4 колхоза до 73 % и 9, выполнивших до 88,5 %.

В своих постановлениях, а также через мобилизованных товарищей Укрколхозцентр дал конкретные указания всем райколхозсоюзам организовать свою работу для выполнения планов хлебозаготовок в ударном месяце - феврале, добиться выполнения планов хлебосдачи всеми колхозами, особенно в передовых районах, отмечая отставание в выполнении планов по пшенице и обязывая все РКС обратить особое внимание на полное выполнение планов пшеницы на протяжении февраля, давая беспощадный отпор кулацкой агитации об оставлении пшеницы для собственных нужд и предупредив все РКС, что выполнение годового плана обязательно не только количественно, но и качественно.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1657, арк. 6-7. Копія.

№211
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ЗАВІДУЮЧОЇ ДИТБУДИНКОМ У М. ПИРЯТИНІ
П. С. ЧЕРНОВОЇ НАРКОМОСУ УСРР ПРО ВИСНАЖЕННЯ ДІТЕЙ ВІД НЕДОЇДАННЯ,
ХОЛОДУ ТА ХВОРОБ

6 березня 1932 р.

Наркомосу УСРР
Зав. детдомом № 4 м. Пирятина
на Лубенщине Черновой П. С.

Докладная записка

Работаю зав. детдомом № 4 с 15 октября 1931 г., где имеется 72 детей, из них 17 детей школьного возраста и 55 дошкольного, начиная с 4 лет до 8. Положение детей в настоящее время очень плохое. Питаются дети плохо. Получают по 300 гр. житняка или ячменного хлеба, которого еле хватает на три раза в день, когда дети такого возраста должны получать пищу 4 раза, жиров дается местными снабжающими организациями без всякой и ниже всякой нормы. С жирами еще как-нибудь можно обойтись, но в отношении круп, кроме гороха, которым все время приходится кормить детей, больше ничего не дается, если по счастливой случайности удается заву достать на 2-3 каши в месяц. В [рино] лежат наряды на продукты, показываются завам или выдаются на руки. Изо дня в день приходится обивать пороги местных организаций - райснаб, райспилка и гороно - ответ везде один: "у нас ничего нет, дать не можем, ждите, когда будет" и т. п.

А между тем, дети от плохого питания истощены донельзя, некоторые дошкольники лежат от слабости в постели. Врачи прописывают усиленное питание, тепло, воздух, и дали свое заключение, что нет ни одного нормального здорового ребенка. У всех без исключения острое малокровие, золотушное, гнойное воспаление ушей, [другие] болезни. Рыбьего жира, прописанного врачом, в Пирятине всю зиму совершенно нет. Вот вам пример. Один ребенок был слепой, отправили его в Прилуцкую детскую лечебницу, через месяц приехал здоровым, пробыл здесь 2 недели и снова старая история.

На воздух выводить детей нет возможности, есть кое-какие ботинки, но нет чулок и теплой одежды. В помещении такой холод, что малышата пообмораживали руки и ноги. Топить нечем, кроме мокрого торфа и мокрых дров ничего не дается. Везде один ответ - "у нас нет, дать ничего не можем".

А между тем, дети пропадают от плохого питания и холода, и без теплой одежды. Предлагалось купить одежду из сельфонда, но по таким ценам, что нам бюджета хватит только на 1/3 детей. На придбання реманенту и одежды, постельной принадлежности дано на ребенка 60 руб. в год. В горно детское демисезонное пальто - 25 руб., ситцевое платье по харьковскому наряду ценится 1 руб. 50 коп., а с наценками Пиряти-на - 5 руб. 70 коп. Спрашивается, можно ли одеть детей на тот бюджет, что дается миськрадой? Никто этим вопросом не занимается ни миськрада, ни роно, а детей присылают, кому не лень - и миськрада, и рино, и милиция, а позаботиться некому. Руководства в работе никакого нет, работать приходится как умеешь. Обслуживание медпомощи то же самое. Дети больные валяются по нескольку дней душ по 10 с высокой температурой. Водить в поликлинику далеко и нет возможности малышат, врача не допросишься, а если и дадут, то со скандалом. В течение двух месяцев, т. е. [с] 7 ноября совсем не было. На медикаменты тоже средств не дается, приходится тратить из хозрасходов. Зачастую подкидываются дети-грудники, приходиться отправлять в Прилуки, миськрада тоже средств не дает, приходится отправлять за счет детдома. В течение двух месяцев отправлено 4 детей, потрачено 40 руб.

В помещении детдома можно только поместить 40-45 детей, а у нас 72. Теснота невозможная, постельной принадлежности не хватает, спят по двое на кровати. На занятиях за столом давят друг друга, что мешает нормальным занятиям. В группе дошколят вместо 15 детей по 26-29 детей. Выхователям такая перегрузка не дает возможности охватить как следует детей и сколько ни говорится об этом в рино - бесполезно. Из 72 детей 10 детей дефективных, которые мешают нормальным занятиям здоровых. Дефективные дети находятся вместе в одной спальне со здоровыми, почти все делают под себя и отравляют остальных здоровых, что делает положение детей невыносимым, [но] другого помещения нет. Были присланы анкеты дефективным детям, заполнили, послали в отдел [в] справах отсталых детей,/ получили ответ, что если детям этим нет полных 8 лет, об изъятии из нашего дома вопрос отпадает. Спрашивается, а что же делать с ними дальше? Смотреть за ними, нет персонала, заняться с ними при таком количестве, нет возможности.

По моему мнению, среди нормальных здоровых детей держать [их] просто преступление. Нужно создать нормальные условия развиваться остальным, и может быть подлечить их, и что-либо из них выйдет, а детдом здоровых разгрузить и дать возможность нормально работать.

Исходя из вышеизложенного, прошу Наркомос дать свое распоряжение о нормальном плановом снабжении продуктами, одеждой, и также рыбьим жиром и медпомощью.

На сегодняшний день имеется несколько кил гороха и постного масла 3 кило. Нарядов на продукты полно, а продуктов нет. За январь месяц и февраль совершенно ничего не получили, питаем детей с рынка, даже молока дети не могут получить хотя [бы] в неделю раз по стакану. На базаре 3 руб. четверть, а получить больше негде. Здесь в Пирятине предполагается открыть "Хаторг". Наряды на продукты на февраль и март месяц уже есть, а "Хаторг" только думают открывать. Обращаемся к представителю "Хаторга" - ответ таков: "Пока "Хаторга" нет". Есть пакунки на Пирятинский "Хаторг", отсылаем в Прилуки, а наши дети голодают.

А посему прошу ускорить снабжение детей продуктами. Потому что дальше такого положения быть не может. При сем прилагаю заключение врача о состоянии ³⁰.

Зав. детдомом
член партии 1919 г.
№ 00800587

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 426, арк. 36-37. Копія.

№ 212
ВИРОК КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ ПРО ЗАСУДЖЕННЯ
СИНА Й МАТЕРІ ОВЧАРІВ ЗА ПРОТЕСТ ПРОТИ РЕКВІЗИЦІЇ ОСОБИСТИХ РЕЧЕЙ
В РАХУНОК НЕВИКОНАНОЇ ХЛІБОЗДАЧІ

6 березня 1932 р.

Вирок кримінальний

Іменем УСРР - 1932 року, березня 6-го дня. Виїздна сесія Київського обласного суду по кримінальному відділу в м. Городня в складі голови Курпаса, нарзасідателів Щербака та Булабко, при секретареві Олександрові, з участю представника прокуратури Маринчика та оборонця Запорожця, розглянувши на відкритому засіданні справу про обвинувачення Овчара Василя Никодимовича, 19 років, селянина, заможного, твердоздатчика, що мав хату, клуню, повітку, комору, землі 7,25 га, коней 3 шт., корів 1 шт., дрібної худоби 4 шт., податку платить 57 крб. 50 коп. (майно зараз спродано за невиконання державних зобов'язань), малописьменного, судимого в 1928 р. за хуліганство та засудженного до трьох місяців примусової праці, перебував у банді Рябченка в 1931 р.

Овчар Ганну Федорівну, 63 років, селянку, матір першого звинуваченого, майно як і в першого обвинуваченого, неписьменну, несудиму, які звинувачуються в злочині, що його передбачає 54-9-й арт. КК.

Матеріалами попереднього слідства, а також судовим слідством встановлено:

Що 8 вересня 1931 р. Чех Павло, будучи членом Тупичівської сільради та бригадиром по виконанню різних політично-господарчих кампаній па селі, вилучив у заможньому господарстві Овчар Ганни та її сина Овчара Василя деякі речі та одяг із скрині за невиконання твердих завдань по хлібозаготівлі та інших обов'язкових платежів згідно з постановою президії сільради.

Під час вилучення майна Овчар Ганна ображала Чеха Павла та всю бригаду, називаючи грабіжниками та ін. ганебною лайкою, але бригада під керівництвом бригадира Чеха Павла все майно Овчарів вилучила.

Овчар Ганна спочатку з'явилась було до сільради з метою забрати вилучені в неї речі, але не добившись цього, вона вечером з'явилась на квартиру до Павла. Чеха, якого дома не застала, бо він був на праці в ґуральні й тут же (почала в присутності його дружини Чех Насті наносити лайку та образи по адресу Чеха Павла, зазначаючи, що вона йому помститься за пограбовані в неї речі та одяг. Пробувши деякий час в помешканні Чеха Павла Овчарова пішла з подвір'я додому, де під час вечері почала розповідати, що в "пограбуванні" речей найбільшу участь приймав Чех Павло, якому вона так не простить, а помститься. Син її Овчар Василь заспокоював кажучи, що не треба плакати та турбуватися, все буде зроблено. Того ж вечора Чех Хима, повернувшись з гуляння годин в 12 чи [о] 1-й, вийшла до криниці набрати води для хати і побачила, що Овчар Ганна прийшла до подвір'я Чеха Павла та направилась до будівлі невідомо з якої причини. Не знаючи, з якою метою Овчар Ганна ходить біля подвір'я Чеха Павла, Чех Хима, набравши з криниці води, пішла до хати та лягла спати, але не встигла ще заснути, як сполохнула пожежа клуні, якою пожежею й було знищено клуню та збіжжя, яке в неї знаходилося.

Овчар Василь, мав зв'язок з бандою Рябченка, а тому після ліквідації банди Чех Павло затримав його, коли піп повертався під банди, та доставив його відповідним органам влади, за що він мав на нього також злобу, а тому, змовившись із своєю матір'ю Овчар Ганною, послав останню розвідати, чи знаходиться дома Чех Павло, а після того й вчинили цього підпала.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені за винних себе не визнали, але свідченням свідків та матеріалами справи встановлено, що обвинувачені па грунті класової боротьби, я помсти за активну участь Чеха Павла як члена сільради та активіста в боротьбі за здійснення заходів та міроприємств радвлади з метою тероризувати активність останнього та інших активістів села вчинили підпал клуні, належної Чеху Павлу, від чого останньому було нанесено збитку більш як на 1 тис. крб." що також стверджено свідками в судовому засіданні. А тому, оцінивши всі докази по справі, суд вважає, що пред'явлені обвинувачення за 54-9-м арт. КК з'являються цілком доведеними. Переходячи до питання про застосування до звинувачених мір соцзахисту суд, обміркувавши 42-44-й арт. КК, вважає, що обвинувачені уявляють собою занадто суспільну небезпеку, до яких належить застосувати позбавлення волі.

А тому, маючи на увазі зазначене та керуючись 49, 54-9-й арт. КК та 296-й арт. КПК обласний суд присудив:

Овчара Василя Никодимовича, 19 років, до міри соцзахисту за санкцією 54-2-му арт. КК позбавлення волі в поправно-трудових таборах Союзу РСР терміном на вісім (8) років з обмеженням у правах за п. п. а, б, в, 29-го арт. КК на три роки.

Овчар Ганну Федоровну, 63 років, до позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення терміном на два (2) роки, маючи на увазі її похилий вік, зарахувавши їм попереднє ув'язнення з 10.ІХ.1931 р. А також конфіскувати частину майна їх двору на суму 500 крб. на прибуток держави.

В порядкові 505-го арт. КК задовольнити цивільний позов Чеха Павла Павловича, присудити на його користь 1000 крб. збитку. Захід запобігання до набуття вироку законної сили залишити попередній - тримання під вартою. Судвитрати, які будуть по справі, покласти на засуджених. Вирок може бути оскаржений на Найвищого суду на протязі п'яти діб з моменту доручення засудженим копії цього вироку ³¹.

Оригінал за належними підписами.
З оригіналом вірно: секретар

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8, спр. 3527, арк. 108-109. Засвідчена копія.

№ 213
ЛИСТ СЕЛЯН В БЮРО СКАРГ НК РСІ ПРО ГОЛОДУВАННЯ
В СЕЛАХ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО Р-НУ НА КИЇВЩИНІ

5 березня 1932 р.*

Чи законно це, що людей оставили без куска хліба, жодного хунта зерна, чи можна ж прохарчувати 5 місяців дітей однією картоплею, якої уже нема, день од дня голодних збільшується. Чи знає історія такий час, який зробила зараз радвлада.

В такі люті морози викидати голих і голодних, малих і великих, на мороз, з такого добровільного вступу в колгосп толку не буде, бо і члени колгоспу не одержують жодного хунта хліба з 1 листопада 1931 р., вивезено хліб до одного хунта в хлібозаготівлю. Робоча худоба кожен день пропадає, бо нема соломи, не то що овса або дерті. Більше всього ограблено села, такі як Лосятин, Саливонки, Гребінки, Храпачі та Скребиші Білоцерківського р-ну. Тисячі пудів забрано і снопами і зерном, але грошей людям не виплачено до сього часу, для цього потрібно приїхати з центру (Харкова) і зібрати загальні збори села і спитати людей, у кого що забрано і незаплачено, бо на район ми не вірим, багато забрано хліба, борошна, сала, м'яса і т. п., і забрано бригадами, а частково здано до колгоспів, де розбиралось по домах правліннями. За що мучать селян за що гине худоба? За останні три роки врожайність зменшилась із 100 % на 10 % і менше. Наприклад, жито дало з 1 га 4-5 ц, яра пшениця з 1 га 70 кг. Це в колгоспах, в одноосібних зменшилось менше, бо їх теж кожен рік наділяють землею. Чому в Москві пуд житнього борошна коштує 7 крб., а у нас 90 крб., певно вродило там краще?

В першу чергу потрібно опросити селян с. Лосятина, де голодовка ³².

Степан Мартиненко, М. Хуторний, М. Шевченко
- чл. колгоспу

Дайте хліба! Дайте хліба! Дайте хліба!

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 10, спр. 1415, арк. 15. Оригінал. Рукопис.

* Дата реєстрації листа в бюро скарг НК РСІ.

№ 214
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА С. ОДРИНКИ НА ХАРКІВЩИНІ Л. В. ВЕТКИ
ПРО ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ В ЗВ'ЯЗКУ З ВІДІБРАННЯМ ХУДОБИ
ТА ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

8 березня 1932 р.

До Всеукраїнського Це[нтрального] виконавчого комітету
Гражданина с. Одринки Леонтія В. Ветки

Заявление

Обсеменівши в 1930/31 г. п'ять десятин, із коїх одна десятина вимерзла, на що имеється акт от агроуповноважених та членів сільради Одринської, я вивіз по контрактації 80 пуд. Кроме етого, з мене взято ударними бригадами 66 пуд. 20 фунт., на что имеются квітанції. І послідній раз було взято головою местної сільради 2 пуда 5 фунт. віки і 2 пуда 17 фун. ржаної муки в посівний матеріал, чим мене заставили остаться совершенно без фунда пропитанія. имея 7 членів сім'ї, [в] которій я інвалід імперіалістичної війни 3-ї групи, мать 80 лет и 2 больних малолітніх дітей. В теченії 1931 г. мною по м'ясозаготовке здано 4 голови рогатого скота і на днях, 5 марта, тов. Куцем взята послідня корова, которая тов. Ордой по контрактації була оставлена, а головою вир[обниц]тва тов. Куцем була взята. Оставшись при полной голодовке, прошу вас возвратить мені послідню корову й несколько пудів муки для пропитанія сім'ї ³³.

К сему заявленію Л. В. Ветка

1932 р., марта 8-го дня.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 110, арк. ЗО. Оригінал. Рукопис.

№ 215
ЛИСТ КОЛГОСПНИКІВ АРТІЛІ "БІЛЬШОВИК" РЕШЕТИЛІВСЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО ВІДСУТНІСТЬ ХЛІБА
ТА ПОСІВМАТЕРІАЛУ

10 березня 1932 р.

До Голови ВУЦВК, тов. Г. І. Петровського

Ми, селяни с. Гольманівки Шамраївської сільради Решетилівського р-ну, члени артілі "Більшовик", хочемо з'ясувати своє положення, яке заставило обращаться до вищого керівництва, а саме.

Проводячи в нашім колгоспі "Більшовик" хлібозаготовку, керівники району і сільради говорили колгоспникам, щоб вони свій хліб, який вони мають, здавали державі, оставляючи для свого існування не більше як на один місяць. Колгоспники повірили і здали свій хліб державі, який получили на трудодні. Крім того, хліб, який був в коморах артілі, вивезли весь, що посівматеріалу захватили, що тепер і насіння нехвата.

Тепер же прийшов той термін, що обіцяли колгоспникам давати, то правління артілі каже, що "в коморах артілі хліба нема і ми [в] цьому не винні". Коли навіть була постанова зборів артілі про допомогу червоному партизану Чопенку Павлу Г., через його непрацездатність задовольняти пайком як службовця, то тепер правління відмовило, каже "нема хліба".

Постійні робітники (конюхи, свинарі) кожен день загрожують бросанням роботи, позаяк, не ївши - робити не можна.

Підготовка до посівкампанії іде мляво, настрій колгоспників дезорганізований, радвладі не довіряють, позаяк керівники артілі партійці все це знають, а хлопотать перед [владою], щоб повернули на харч частину хліба, не хотять.

Може т. Петровський подума, що в артілі які-небудь фонди остались, так фондів ніяких не осталось. Про майбутню посівкампанію не знаєм, як Ви т. Петровський думаєте, а все ж таки при такім стані наслідків хороших не ожидать.

На нашу думку, радянська влада і Комуністична партія тут не виновата, але керівники, які робили на наших участках, обдурювали с целью колгоспників, готуючи грунт для інтервентів. Як, например, представник району, який робив у нас по хлібозаготівлі, тов. П. Василенко, у самого опісля знайшли захованого хліба в сундуках 25 пуд., одержуючи крім того пайок. Не будемо ми Вам писать, що вони всі такі, але факт той, що більшість колгоспників на сьогоднішній день сидить без хліба. Проте чи вони можуть робити на колгоспівській роботі, ми не будемо говорити, і чи при таких умовах пройде з успіхом весняна посівкампанія - і про це не скажеш. Але ж коли радвлада не вживе заходів до забезпечення колгоспників хлібом, то ясно, що наслідки роботи будуть негативні. Може ми на чому і помиляємось, але те, про що пишемо, є вірне і просимо цю справу розслідувать і стан колгоспників поліпшити, позаяк, працюючи в колгоспі, на таке явище дивитися осторонь не можна. Просимо дати нам відповідь ³⁴.

Колгоспники: Лашко Микита О., Тернеєвський Семен Л., Лашко Юхим, Чопенко Йосип Гаврилович, Куліш Тимофій Ф., Лашко Сергій, Чопенко Іван ³⁵.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108. арк. 11. Оригінал. Рукопис.

№ 216
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Я. І. ЄФРОСИНІНА З С. МОСКОВСЬКИЙ БОБРИК
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВК ПРО НЕСПРАВЕДЛИВЕ ВИКЛЮЧЕННЯ
З КОЛГОСПУ Й РОЗКУРКУЛЕННЯ

10 березня 1932 р.

До голови Всеукраїнського Центрального
Виконавчого комітету тов. Петровського Г. І.
Від гром. с. Московського Бобрика
Лебединського р-ну Харківської обл. Єфросиніна Якима Івановича

Заява

В листопаді 1931 р. мене виключили з колгоспу "За заповітами Леніна" через те, що буцім-то я належу до класово-ворожого куркульського елементу. В грудні в мене забрали хліб, що я одержав за роботу в колгоспі, а також забрали одежу і хатнє майно: скриню, сорочки. рядна, подушки та інше. В березні місяці сільрада продала хату, сарай. саж та хлів і я залишився зовсім без притулку.

До революції в мене було всієї землі 7 десятин 38 соток. Ніяких промислових підприємств як-то: млини, олійниці тощо, в мене не було. Також не було ні сівалки, ні косарки, ні інших сільськогосподарських машин та реманенту. Була артільна 8-конна молотарка на 8 господарств, де 1/8 частина належала й мені.

Після землевпорядження 1927 р. мені на 8 душ нарізали 4 дес. пахоті та 0,5 дес. луків і залишилося 0,5 дес. садиби. Навесні 1929 р. в нашому селі організувалось з 22 чоловік товариство по спільній обробці землі, а з весни 1930 р. була організована артіль сільськогосподарча "За заповітами Леніна", куди весь СОЗ влився з усім майном і реманентом. Перебуваючи і в СОЗі, і в артілі, я сумлінно виконував свої обов'язки як член СОЗу та артілі і, виконуючи обов'язки конюха більше року, я навіть одержав премію за гарний догляд за кіньми. Також не дивлячись на мій вік, та вік моєї жінки (55 років), ми сім'єю із 5 душ виробили більше 700 трудоднів, хоч вповні працездатних тільки двоє (син та невістка), а дочка ще підліток і ходить до школи у п'яту групу. Найманою працею я майже не користувався, бо було тільки в сезонний час на буряках одна - дві дівчини, коли я з сім'єю не міг сам справитися з роботою по проривці та полінню та ін.

Всі подані відомості можна ствердити документами, що в мене маються (окладні листи тощо). А тому прошу розглянути мою справу і зробити висновок, зробити свої зауваження в цьому питанні нашій місцевій владі - сільраді і райвиконкому ³⁶.

10.III.1932 р.

Єфросинін.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 113, арк. 16. Оригінал. Рукопис.

№ 217
ПОВІДОМЛЕННЯ ХРИСТИНІВСЬКОЇ РАЙКОЛГОСПСПІЛКИ НА УМАНЩИНІ
ДО ВУЦВК ПРО ПЕРЕРАХУВАННЯ В ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ЧАСТИНИ ЗАРОБЛЕНОГО
КОЛГОСПНИКАМИ ХЛІБА В КОЛГОСПІ "НЕЗАМОЖНИК"

13 березня 1932 р.

До приймальні голови ВУЦВК. На ПР від 20.ІІ.1932 р.

Розслідувавши справу забезпечення сім'ї тов. Замороки, члена Івангородського колгоспу "Незаможник", Христинівська райколгоспспілка повідомляє, що тов. Заморокою [в] минулому році до 1 вересня вироблено в колгоспі 357 трудоднів, па які видавався колгоспом хліб і тов. Замороці належало одержати 357 кг озимого хліба. Тов. Заморокою одержано всього лише 211 кг та його дружиною 16 кг., а разом 227 кг. Останні 130 кг залишилося в . колгоспі та здано в рахунок плана хлібозаготівлі, поскільки план хлібозаготівлі по колгоспу "Незаможник" остаточно і до цього часу не виконаний і в колгоспі, крім насіннєвих фондів, нічого не мається.

Додаємо, що не один лише тов. Заморока недополучив належний йому на трудодні хліб, а більш як ЗО членів колгоспу недополучили, що разом складав 73,17 ц та здано в рахунок плану хлібозаготівлі. Тов. Заморока до 8 листопада 1931 р. у колгоспі "Незаможник" займав посаду члена правління і 8 листопада з колгоспу виїхав, не повідомивши про це правління колгоспу.

Правління [підпис]
Секретар [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 113, арк. 123. Оригінал. Рукопис.

№ 218
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА О. А. МЕЛЬНИЧЕНКА З С. БІЛАШКИ ТАЛЬНІВСЬКОГО Р-НУ
НА КИЇВЩИНІ ДО ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ПРО РЕКВІЗИЦІЮ МАЙНА,
ПРОДОВОЛЬСТВА ТА ГОЛОДУВАННЯ СІМ'Ї

15 березня 1932 р.

До Генерального прокурора України
До народного комісара РСІ УСРР тов. Затонського
До Тальнівського прокурора
До Білашської сільради на Уманщині
Гр-на с. Білашки, Тальнівського р-ну на Уманщині
Мельниченка Олекси Антоновича

Заява

Я, гр. с. Білашки проживаю в цьому селі зі своєю сім'єю, яка складається з мене 60 р., дружини 58 р., дочки 16 р., сина 12 р., дочки 8 р. і дочки 7 р. Майно у мене таке: хата, клуня і землянка. Є один лошак, півтора роки. Садибної землі маю 0,37 га та невдобної - 0,73 га. Під посівом було в 1931 р. 1,71 га. На вказаній садибі я мешкаю з 1930 р., а тому куркульського хазяйства я не мав і не маю.

Не дивлячись на моє сімейне та маєткове почти бідняцьке становище, при цьому порівнюючи кількість їдців з кількістю землі під зерновими культурами - мене обкладали великими податками.

Раніше, коли я мав корову для прокормления непрацездатної сім'ї з 6 душ, то її 4 червня 1931 р. по розпорядженню сільради взяли у мене громадяни Поліщук Матвій, Стригун Олександр і Хоменко Макарій. Документа про це сільрада ні її представники (виконавці) мені на взяту корову не дали. За цю корову податок я платив раніш і коли її немає, то теж з мене сільрада його бере.

Я не можу собі весь час уявити, як це Білашська сільрада мене рахує? Чи куркулем, але вона дала мені документ як звичайному контрактанту, чи може середняком. Якщо середняком, то чому вона пристосовує репресії до мене як до куркуля? Так згадаю про те все, що крім різних державних грошових податків, у мене взято в різний термін за останній рік одежою та хлібом, а саме: 1 кожух, 1 свита, взято в грудні місяці 1931 р. гр. Стригуном Іваном і Мокровським Степаном. 13-го березня 1932 р. взято 1 кожуха, 1 свита Литвинюком Владимиром і Кугаем Антипом та ін.

Також взято хлібом: зерном пшениці 303 кг, гречки 80 кг та жита 40 кг громадянами Литвинюком Владимиром, Колісником Грицем, Остранем Іваном і Макодзебого Іваном.

Хліба в снопах взято: 5 кіп, вагою 683 кг. зерна громадянами Роженком Фадеєм, Пащенком Іваном і Макодзебою Іваном.

Крім цього взято також 7 мішків картоплі. До цього додаю, що я, як старик предільного возрасту і непрацездатний, а також дружина моя, як жінка хвора та стара, то ми в буряковому товаристві с. Білашки не состоїм, але воно теж обкладає мене податками та через сільраду смикають зі всіх боків.

На підставі вищезгаданого та мающихся у мене документів і росписок різних, прошу розібрати по справедливості радянських законоположень мою заяву, звернути важливу увагу на моє сімейне становище та непрацездатність всіх членів сім'ї, маєтковий стан та в останній час мою з сім'єю голодовку, за відсутністю жодного пуда хліба та дати сім'ї моїй порятунок, аби я і вони не загинули голодною смертю.

По маючимся у мене документам, та на мою думку, з мене в користь держави належало 560 кг хліба, а взято у мене 1210 кг, тобто на 650 кг більше. За корову та коня, яких у мене немає, податок сільрада бере, одежу теж забрали.

Ще раз дуже прошу розібратись з моєю заявою та по можливості повернути одежину та лишки взятого хліба у мене. Для з'ясування цієї справи до суду прошу призначити комісію з незацікавлених та непричастних до цього лиць, щоб вони зробили розслідування цієї справи на місці, провіривши моє становище та документи, маючиєся у мене.

15.ІІІ.32 р.

с. Білашки
Просить гр-н О. Мельниченко

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 10, спр. 1357, арк, 18, Оригінал. Рукопис.

№ 219
3 ПРОТОКОЛУ ЗЛАТОПІЛЬСЬКОГО РАЙОННОГО ТОВАРИСТВА
"ДРУЗІ ДІТЕЙ" НА КИЇВЩИНІ ПРО ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ ШКОЛЯРАМ
ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

15 березня 1932 р.

В засіданні брали участь: т. Беренштейн, т. Волк, т. Капцанов, т. Косой, т. Кіпа, завдітколонії, завдітсадком та представник від євсемирічки т. Лічковська, від робітників підприємств Копчинський, Пустільніков та Беренштейн.

3. Слухали: Інформацію інспектора соцвиху т. Кіші М. Е. про стан харчування дітей в установах соцвиху. Інформуючий повідомляє, що зараз стан із харчуванням дітей в установах інтернатного типу загрозливий. Дитколонія одержує наряди, але по цих нарядах не одержує продуктів, або ж продукти по них використовуються для інших потреб, дитсадок, що має 82 дітей знаходиться на випадковому постачанні. Діти - учні шкіл, що мешкають в інтернаті, зняті з харчування при студентській (агрозоотехнікум) їдальні зовсім; видача гарячих сніданків по обох семирічках Златополя припинена. Умову на харчування коопхарчем розірвано ³⁷. Внаслідок цього - відвідування школи дітьми бідноти, цілковите залишування школи, спізнювання, що приймають масовий характер. Успішність дітей знизилась і далі знижується. Єдиний засіб полагодити справу - це за всяку ціну налагодити харчування.

Запасів школи ніяких не мають, бо забезпечені були до 1.ІХ умовою з коопхарчем. Колгоспи зараз забезпечити не можуть і через те, що зараз всі зайвини мобілізуються до посівфонду і особливо через те, що обидві школи охоплюють лише 25 % дітей колгоспників. В поганому стані стоїть справа і по школах району, хоч там школи були забезпечені головним - хлібом, проте зараз і цих запасів немає. Необхідно вжити найрішучіших заходів до ліквідації прориву в харчуванні, не спиняючись ні перед якими труднощами чи затратами.

Ухвалили: Констатувати наявність всіх перелічених у доповіді фактів, що поставили роботу дитячих установ у надзвичайно тяжкі умови, що ставлять зараз освітні установи перед загрозою низки проривів у роботі. Прийняти під увагу інформацію комісії, що ознайомлювалась на місті зі станом справи, що не тільки стверджує подані відомості, а подає факти ще в більшому розмірі особливо по євсемирічці. Правління вважав за необхідне негайно командирувати секретаря правління т. Кіпу в Харків до Наркомосвіти та Центрального] п[равління] "ДД" з метою добитись налагодження постачання дитячих установ, що дало б можливість організувати харчування дітей бідноти, та ліквідувати часткові прориви, що загрожують виконанню директив уряду про загальне обов'язкове навчання.

Голова правління Беренштейн
Секретар Кіпа
З оригіналом згідно: Секретар*

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 1161, арк. 1. Засвідчена копія. Рукопис.

* Підпис нерозбірливий. Документ засвідчено печаткою Златопільського районного правління Всеукраїнського товариства "Друзі дітей".

№ 220
ВИРОК ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ ПРО ЗАСУДЖЕННЯ В. С. САМОЙЛОВА
ЗА СПРОБУ ПОМСТИ ЗА РОЗКУРКУЛЕННЯ

16 березня 1932 р.

Ім'ям УСРР, 1932 р. березня 16 дня, в с Великі Копані Цюрупинського р-ну. Виїзна сесія Одеського облсуду в складі голови - Гунченко, народних засідателів - Кортавцев, Самойлов, при секретареві Ріжко з участю прокурора державного обвинувачення Кубишкіна, гр. обвинуватця Масюченка та оборонця Кравченка, розглянувши на відкритому засіданні справу по обвинуваченню за арт. 54-8-м КК Самойлова Василя Семеновича, 24 роки, куркуль, розкуркулений в 1930 р., позбавлений виборчих прав за експлуатацію найманої праці, винним себе визнав лише в хуліганстві.

Даними попереднього та судового слідства встановлено слідуюче. У 1930 р. у с Великі Копані Цюрупинського р-ну був розкуркулений куркуль, експлуататор Самойлов Василь, який в даному разі є обвинуваченим. В будинок, цього куркуля правління артілі ім. Петровського вселило члена артілі бідняка, активного робітника на селі Коломійченка В.

В лютому місяці 1931 р. обвинувачений Самойлов Василь, будучи трохи напідпитку, перед вечором увірвався у колишню свою хату, в якій у той час знаходилась сестра Коломійченка Василя, почав лаятись брудною матерщинного лайкою та почав кричати: "Хто має право господарювати у моїй хаті"? Коломійченко Явдоха, що була у хаті, злякалась та почала тікати з хати на двір, зачинивши за собою двері, але обвинувачений Самойлов вибивши двері, почав гнатись за нею, але догнавши її. він почав з нею розмовляти, кажучи, що проти неї він нічого не має, але брата її він все рівно заріже. Це саме він також казав, коли був у хаті. У цей час до обвинуваченого Самойлова підійшов селянин Старостюк, забрав Самойлова та повів до сусіда в хату.

Наслідком дій обвинуваченого Самойлова бідняк - колгоспник Коломійченко Василь, боючись помсти з боку куркуля, якому належав колись цей будинок, з будинку виселився, а будинок так і пустує, бо біднота боїться в нього вселятися. Так попереднім, як і судовим слідством остаточно не встановлено, що у звинуваченого Самойлова під час вчинку був у руках ніж. Всі свідки доводять, що ножа у нього не бачили, і лише свідок Самойлов Грицько показує, що він на віддалі бачив, що ніби-то у нього був ніж, але ця обставина більш нічим не ствердилась.

Але суд, аналізуючи матеріали справи, зупиняє свою увагу не на самому факті скоєного, а політичному змісті справи, та на ті підстави, на чим обвинувачений Самойлов базував свій терористичний акт. В діях обвинуваченого суд яскраво вбачає одну із форм класової боротьби куркуля з передовим колгоспним селянством села. Своїм вчинком обвинувачений показав, що куркуль на селі ще глибоко приховує думку помститися над біднотою, яка вщент розтрощила його.

Суд приходе до висновку, що обвинувачений Самойлов є людина соціально небезпечна, це стверджується ще фактом того, що під час розгляду справи до суду з'явилась колгоспна маса та учні шкіл з плакатами та вимогами пристосування до куркуля, що є на лаві підсудного, суворої міри соцзахисту. Маса обурена вчинком звинуваченого та вимагає для нього кари.

Свідки Самойлов Грицько, Буганов та Коломійченко Василь дали погану характеристику про звинуваченого та про його минуле. Суд, обмірковуючи питання про міру соцзахисту, рахує за необхідне пристосування до підсудного довготермінового ізолювання від суспільства та родини. Суд знаходе обвинувачення за цілком доведене.

А тому, керуючись 7, 43, 54-8-м артикулами КК, 296, 297, 302 ч. 3-ю КПК засудив Самойлова Василя Семеновича, 24 років, куркуля, до позбавлення волі у поправно-трудових таборах далеких місцевостей СРСР реченцем на 10 років. Після відбуття міри соцзахисту зіслати за межі України реченцем на 5 років, позбавивши в правах за арт. 29-м пп. а, б, в, КК реченцем на 5 років, без конфіскації майна за відсутністю такого. Міру запобігання до набуття вироку законної чинності залишити тримання під вартою. Стягнути на користь Цюрупінської юрконсультації 50 крб.

Вирок може бути оскаржений до Найвищого суду протягом п'яти діб ³⁸. Зарахувати попереднє ув'язнення з 29.IV.1931 р.

Голова суду Гунченко
Нарзасідателі Кортавцев, Самойлов
З оригіналом певно: Секретар

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8, спр. 3527, арк. 153-154. Копія.

№ 221
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ПОЗАШТАТНОГО ІНСПЕКТОРА ГЛУХІВСЬКОІ райКК - РСІ
М. ДОРОШЕНКОВОЇ ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ І ВИКЛЮЧЕННЯ П. А. РОМАНЕНКА
З КОЛГОСПУ "ПЕРЕМОГА" В С. ЯСТРУБЩИНІ НА КИЇВЩИНІ

19 березня 1932 р.

До Глухівської КК-РСІ

Доповідна записка

За дорученим матеріалом по Яструбщинській сільраді про гр. Романенка Петра Антоновича та його сина Павла Петровича, який писав заяву до Г. І. Петровського про його виключення з колгоспу "Перемога" як чуждого елемента, під час розслідування мені довелося підтвердити слідуюче:

Дід Романсика лав до революції 100 га землі, лісу до 10 га, луки 15 га, саду 1 га, садиби 5 га, коней 7-10, корів 5-7, свиней 10 і більше, вівців 20-30 молотарку, жатку, сівалку і інші с/г машини. Був млин, пасіка велика. Дом великий, клунь 3, сараї, амбар під залізом. Дід був сільським старостою, одноразово мав свій власний шинок. Сім'ї було у діда 5 чоловік. Весь час мав найману працю постійну, а також і сезонну, землю здавав іспольщикам.

Під час революції в цьому господарстві дещо забрано, а саме: землю, ліс та ін. Батько Петра Романенка мав все це вищеперелічене, ще ж к тому був в ченцях (монах), за що зараз позбавлений виборчих прав. Брат Романенка був в денікінських загонах, зараз на Соловках, який надіслав листа до сільради - "що вони живуть там і гострять ножі на керуючих бандитів села" (є копія листа в сільраді). Брата розкуркулено раніше, Романенко хоча й умовно, але всі господарські та політкампанії виконував. Вступив до колгоспу в 1929 р., у колгоспі працював на посаді рахівника. Під час перебування його в колгоспі маса бідняцько-середняцька весь час хвилювалася, що такий куркуль заховався за колгоспом. Був випадок, коли Романенко овес видавав на трудодні, а собі з головою колгоспу взяв по 25 пуд.

Під час усуспільнення Романенко здав с/г реманент та інше: сарай - 35 крб., амбар - 70 крб., клуня - 35 крб., кінь - 35 крб., плуг дерев'яний - 3 крб., борона дерев'яна 1 крб. 50 коп., колеса (4 шт.) - 10 крб., хомутів два возових - 10 крб., сані - 15 крб., дуга стара - 2 крб. Разом - на 253 крб. Що ж до машин, то він пояснив, що то не його, а братове (ці відомості взяті з акта прийома від 13.VII.1930 р.).

Коли був в селі представник від ЦК КП(б)У тов. Цимбалов, то тільки тоді постало питання про його виключення з колгоспу по заявах членів колгоспу. Питання про його виключення обговорювалося на зборах бідноти, загальних зборах колгоспу та правлінні (додаю витяги з протоколів)³⁹. В 1932 р. після виключення сільрада довела до його господарства тверде завдання по хлібозаготівлі на 40 пуд. та на позику "3-й вирішальний" на 75 крб. Він не виконав цих завдань і відмовився від сплати. Тоді сільрада для покриття цієї заборгованості зробила продаж дечого з господарства. Хата ще й досі в його власності і не продана. Романенко зараз десь працює за бухгалтера (весь час був в Баничах, зараз невідомо де).

Що ж до заяви, то заяву цю писав учень, його син, який вчиться в Уланівській 7-річній школі. Немає ніяких сумнівів, що цю заяву писав хтось від його імені. Одержавши такі відомості, на мій погляд, колгосп зробив вірно, що його виключив з лав наших колгоспів, одне тільки кепсько, що дуже пізно, та сільрада несвоєчасно його полурозкуркулила.

Відомості я ці підтвердила у селян, які були присутні в сільраді, понад 15 чоловік, до того [ж] ті люди, які весь час були в наймах його діда та батька ⁴⁰.

Розслідувала М. Дорошенко

19.ІІІ.1932 р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 111, арк. 76-77. Оригінал. Рукопис.

№ 222
ЛИСТ СЕЛЯНИНА П. І. ЧОРНОВАТОГО ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ПРО ГОЛОДУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ЗАГИБЕЛЬ ХУДОБИ ПО СЕЛАХ
ОРЕСТОПОЛЬСЬКОІ СІЛЬРАДИ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

25 березня 1932 р.*

Город Харків, ЦИК, тов. Петровському
Від громадянина Орестопольської сільради
Покровського р-ну

Тов. Петровський!

Я хотів би Вас запитати, якщо можна Вас спросити, то будь ласка прийміть до уваги мою просьбу. От тут по цій сільраді, і ще єсть цілий ряд сільрад, де складається сильно плохе положеніє нащот харчів, а саме - по членах колгоспу. Коли взяти [у] відсотковому відношенні, то відсотків 50 не мають уже по місяцю хліба в хаті, а той більше, деякі коней дохлих їдять, собак та ін. То я хотів би узнати, якщо це такі труднощі, то це ми должні перенести. А може це недорозуміння, то будь ласка прийміть до уваги та застосуйте методи роботи, які б відповідали цьому назначению. Підготовка до весняної 3-ї більшовицької сівби, можна сказати, що нікуди не годиться, коням контракційних** кормів немає, уже 3 місяці, свині дохнуть по 2-3-4-5 в день. Складається положення сильно плохе.

Мій адрес: Покровського р-на Орестопольської сільради, получить Пилипу Івановичу Чорноватому ⁴¹.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 98. Оригінал. Рукопис.

* Дата позначки на листі в приймальні ВУЦВКу.

** Так у тексті, можливо, йдеться про концентровані корми.

№ 223
ПРОТОКОЛ ПРЕЗИДІЇ БРАЦЛАВСЬКОІ РАЙОННОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ. ПРО ДОГАНУ УПОВНОВАЖЕНОМУ ЗУЄВУ ЗА ЗЛОВЖИВАННЯ
ВЛАДОЮ ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В С. ОСТАПКІВЦЯХ

28 березня 1932 р.

Присутні: члени президії райКК-РСІ Незнамов (голова райКК- РСІ), Марущак (зав. РБС, сектор РКК), Таберт (член президії РКК).

Головує тов. Незнамов, секретар тов. Марущак.

Слухали: 1. Про перекручення лінії партії в хлібозаготівлях уповноваженим РПК по с. Остапківцях тов. Зуєвим (доп. тов. Незнамов).

Ухвалили: 1. Констатувати, що тов. Зуєв, перебуваючи уповноваженим РПК в справі хлібозаготівлі по с. Остапківцях, допустив грубе перекручування лінії партії в хлібозаготівлі, зокрема:

а) оштрафування в адмінпорядку 25 господарств контрактантів, що не виконали своїх контрактаційних зобов'язань перед державою;

б) грубе, неетичне поводження з окремими контрактантами, що значно відбилось на політичному настрої колгоспних та бідияцько-середняцьких мас села;

в) що ці антипартійні дії використав куркуль та антирадянський елемент і скерував їх на зрив плану хлібозаготівлі, внаслідок чого останнього по с. Остапківцях виконано на 85 %.

Тому-то президія райКК-РСІ вважає за необхідне:

1. Члену КП(б)У тов. Зуеву за вищезазначені антипартійні вчинки оголосити сувору догану.

2. Запропонувати уповноваженому РПК в/ справі весняного сіву по с. Остапківцях виправити допущені Викривлення партлінії був. уповноваженим РПК т. Зуєвим та про наслідки доповісти президії райКК.

3. Поряд з цим поставити питання перед фракцією КП(б)У РВК про вжиття відповідних заходів до керівництва сільради ⁴².

Голова райКК-РСІ Незнамов
Секретар райКК-РСІ Марущак

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 534. Оригінал.

№ 224
З ПРОТОКОЛУ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН

28 березня 1932 р.

Слухали: Постанову Пленуму Дружнянської сільради від 24.ІІІ.32 р. про гр. Титенка Сака Нечипоровича, Титенка Тихона Мусійовича та Яценко Соломію Трохимівну, що порушили обов'язкову постанову РВК від 18.ІІ.31 р. "Про застосування найменших агрономічних заходів в сільському господарстві", не підготовили с/г реманент, не перечистили посівматеріал, не приступили до вивозки гною та відмовились провести засів по доведеному їм плану засіву весною 1932 р., чим зривають проведення підготовчої роботи щодо весняного сіву.

Господарство Титенка Сака - заможньо-куркульське, має землі 7,89 га, платить с/г податку 130 крб. 65 коп., не виконав по твердому завданню хлібозаготівлю та картоплезаготівлю.

Господарство Титенка Тихона заможне, має землі 6,18 га, платить податку 46 крб. 50 коп.

Господарство Яценко Соломії заможне-куркульське, має землі 10,80 га, платить с/г податку 102 крб. 83 коп., не виконала хлібозаготівлі та картоплезаготівлі, що доведено по твердому завданню.

Ухвалили: Приймаючи на увагу, що гр. Титенко Сака, Яценко Соломії належать до кулацьких господарств, що злісно зламали обов'язкову постанову РВК "Про застосування найменших агрозаходів в сільському господарстві", не вивезли гною, не відремонтували с/г реманенту, не перечистили посівматеріалу та відмовились проводити весняну сівбу, весь час ведуть розкладницьку роботу й намагаються зірвати підготовку роботи до вєсняної сівби по с Дружня, а тому відібрати від зазначених громадян землю, конфіскувати тяглову силу, с/г реманент, посівматеріал та все майно, що належить їм та їх родинам, й передати до колгоспу.

Самих гр. Титенка Сака Нечипорова, Яценко Соломію Трохимівну з їх родиною вислати за межі села.

На Титенка Тихона Мусійовича накласти штраф в сумі 100 крб.

Голова засідання Лівуш
Секретар Власенко
Оригінал за належними підписами
З оригіналом згідно*

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 333, арк. 50, Засвідчена копія.

* Підпис нерозбірливий.

№ 225
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАБОРОНУ
ЗАСЛОННИХ ЗАГОНІВ ПО ВІДБИРАННЮ ХЛІБА У КОЛГОСПНИКІВ Й ЗВІЛЬНЕННЯ
УВ'ЯЗНЕНИХ ПО СПРАВАХ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

7 квітня 1932 р.

6. Вважаючії на відомості, що надійшли з місць про ведення низкою районів обмежень у перевозці невеликої кількості хліба-насіння, встановлення заслонних загонів та ін.- запропонувати облоргкомітетам негайно усунути це обмеження, безумовно знявши всілякі заслонні загони.

7. Прийняти до відома повідомлення прокуратури республіки, що нею 25.III дано директиву своїм місцевим органам переглянути справи осіб, що перебувають у БУПРах, в зв'язку з хлібозаготівлями, з тим, щоб засуджених по маловажливих проступках звільнити для участі в засівкампанії.

Голова Ради народних комісарів Сухомлин
Заст. секретаря Ради народних комісарів Сема

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 279, арк. 109. Ротатор. прим.

№ 226
СКАРГА СЕЛЯНИНА С НИЖНЯ СИРОВАТКА НА ХАРКІВЩИНІ К. М. РИБАЛКИ
ДО ВУЦВКу ПРО ПРИМУСОВЕ ВІДІБРАННЯ ХУДОБИ У БІДНЯКІВ ТА СЕРЕДНЯКІВ

1 квітня 1932 р.

До Голови ВУЦВКу
Нижня Сироватка Краснопільського р-ну,
Клим Мусійович Рибалка

Заява

Прохаю Вашого розпорядження розглянути мою заяву і поправить, порушення та перекручування партійної лінії, які у нас по Нижній Сироватці єсть на сьогоднішній день. 1. Щодо кожного бідняка Нижньосироватська сільрада забрала корови без усяких повідомлень. 2. Єслі той бідняк чи середняк з'являється за яким-либо советом, то прежде, чім пояснити толково, то стараються залякать і той же бідняк ходе із дверей в двері і ніде не находе бідняцьких та середняцьких прав. 3. Скрізь бідняки та середняки, яким не було доведено твердого завдання по м'ясозаготівлі, ходатайствують о повертанні їх коров, які були невірно забрані. Ніде - ні сільрада, ні райвиконком не отвічає на той стук. Наприклад, я гр. села Нижньої Сироватки Краснопільського р-ну Клим Мусійович Рибалка будучи одноосібник, родина моя складається із п'яти душ, а саме: мені 38 років, дружині 37 р., сину 11 р., отцу 70 р. і матері 68 років. Соціальний стан - бідняк. Майно моє таке: одна селянська хата, один хлів, худоби одна коняка, землі 2,50 га. Причому Нижньосяроватська сільрада забрала у мене корову без всяких повідомлень, і заборгованості за мною немає, яким я считаю, що у мене узято корову невірно. То прохаю голову Всеукраїнського центрального виконавчого комітету розглянути мою заяву і повернути корову ⁴³.

До цього і підписуюсь Рибалка

Прохаю отвіт на руки.
1.ІV.1932 р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 122. Оригінал. Рукопис.

№ 227
З ПОВІДОМЛЕННЯ ДІЛЬНИЧНОГО ПРОКУРОРА ФАСТІВСЬКОГО Р-НУ
ВУЦВКу ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ
КОЛГОСПІВ ЗА ВІДСУТНІСТЬ ХЛІБА ТА ПОСІВМАТЕРІАЛУ

4 квітня 1932 р.

У відповідь на В/листа з 27 лютого з приводу заяви робітника Магнітогорського металургійного заводу про с. Фастівець, дільнича прокуратура повідомляє. В колгоспі с. Фастівець Фастівського р-ну з осені [1931 р.] була безгосподарність, розбазарювання хліба, зловживання, внаслідок чого зараз нема хліба для харчування та посівного матеріалу.

Притягнено до кримінальної відповідальності Голову управи колгоспу с. Фастівець тов. Саф'янова (члена партії), але останній від суду сховався й справа за нього зупинена до розшуку.

Крім того, притягнено до кримінальної відповідальності членів управи колгоспу хут. Вінницькі Стави, що входить до Фастівської сільради . за зловживання, розкрадання хліба та взагалі за недбайливий стан господарювання в колгоспі.

Засуджено 17 січня ц. р. за арт. 97 та 99-м КК членів управи колгоспу [тов.] Мандлолевського та Крижневського до позбавлення волі по 1,5 роки кожний.

Крім того, відповідними організаціями проведено чистку колгоспів с. Фастівець й з складу виключено куркульсько-ворожий елемент, що проводив розкладницьку там роботу.

Зараз вживаються заходи до налагодження роботи по с. Фастівець. до забезпечення посівматеріалом, до усунення злочинних явищ в роботі колгоспів.

За данними Райземвідділу Фастівського р-ну, с. Фастівець дано таку соціальну допомогу...⁴⁴.

Дільничний прокурор Замков
Секретар Вітряк

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 147, арк. 19, Оригінал.

№ 228
ЛИСТ ДО М. І. КАЛІНІНА ВІД РОБІТНИКІВ СТ. ВАПНЯРКИ
ПРО ГОЛОДУВАННЯ IX СІМЕЙ В СЕЛАХ

5 квітня 1932 р.*

Коллективное заявление ст. Вапнярка

Мы, члены союза железнодорожного транспорта, живущие на селе, вдобавок того члены колгоспа, переживаем велику голодовку, потому что нашим семьям отказали от хлеба с 1 марта. Наши семьи пухнут от голода, потому что работали в колгоспе, и в колгоспе ничего не получили, и на транспорте отказали от пайка. Жалованье мы получаем 60 руб., а на базаре буханка хлеба 10 руб. Отказал нам хлеб руководящий орган на ст. Вапнярка, их мається 5 человек:

1) тов. Крыжановский, член партии; 2) тов. Белозер, член партии; 3) тов. Украинчук, член партии; 4) тов. Медынский, член партии и вдобавок того - председатель месткома; 5) товарищ заведующий кооперацией - тов. Рудый. Оце 5 человек делают подрыв работы па транспорте, искривляют линию партии. Председатель месткома тов. Медынский заявляет на общих зборах рабочим, что "если вы хотите хлеба, то можете увольняться, и можете там робиты, де дают хлеба". Мы, рабочие ст. Вапнярка, просим Вас, тов. Калинин, так як Вы есть руководитель СССР, разъяснить нам, правильно это делают, что отказуют семью от пайка, или же неправильно. Просим расследовать нашу заяву и копию нашей заявы подайте в юридический отдел, чтобы юридический отдел пропустил в газету "Правду" на первой странице - правильно ли это делает наш руководящий орган на ст. Вапнярка.

Просим как можно срочно сообщить. Мы, рабочие ст. Вапнярка, ожидаем Вашего разъяснения до 15 апреля, а если не будет пропущено Ваше разъяснение и не дадут нам пайка на семью, то заявляем голодовку и бросаем работать. Не доверяете заявлению - просим выслать комиссию для расследования ⁴⁶.

Расписуется один за всех П. Сосновский. Пускай комиссия выяснит, як над рабочим издеваются.

ЦДАЖР України, ф. І, оп. 8, спр. 108, арк. 105. Оригінал. Рукопис.

* Дата одержання листа в секретаріаті Голови ЦВК СРСР М. І. Калініна.

№ 229
СКАРГА КОЛГОСПНИКА П. Т. БАРИВША З АРТІЛІ ІМ. ЛЕНІНА
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО НЕЗАКОННЕ ВІДІБРАННЯ ХЛІБА,
ЗАКУПЛЕНОГО ДЛЯ ГОЛОДУЮЧОЇ СІМ'Ї

12 квітня 1932 р.

Председателю ВУЦИКа тов. Петровскому Григорию Ивановичу

Жалоба

Я, крестьянин-бедняк, колхозник, член артели им. Ленина Алексеевского сельсовета Алексеевского р-на Харьковской области, Барыбин Павел Терентьевич, имею семьи 4 души, двое малолетних детей и брата 18 лет.

6 апреля 1932 г. я вместе с односельчанином, тоже бедняком, Вороновым Парфеном Васильевичем, у которого 4 души семьи, приехали на ст. Ржавая, в Марьевский сельсовет Обоянского р-на бывшей Курской губернии в с. Перестовая, которое лежит в 10 верстах от ст. Ржавой. Я с товарищем свою и женину одежду и платки променял на озимый хлеб - рожь и выменял 3 пуда зерна-жита, товарищ тоже наменял 3 пуда.

6 апреля, когда мы уже ехали обратно домой на Украину, у нас при посадке на ст. Ржавой в поезде этот хлеб отобрал инспектор 11-го участка Обоянского р-на Бондарев.

Как мы ни упрашивали у нас хлеб не отбирать, говорили ему, что мы не спекулянты, что хлеб везем для себя и своей голодной семьи, показывали ему и документы от колхоза 46, но инспектор этот никакого внимания на нас не обратил, и не только не отдал наш хлеб, но с силой, полезши в драку, вырвал его у нас, понес его на нанятую им подводу и отвез наш хлеб в Марьевский сельсовет. Сначала мы не знали, что нам делать. Отвезли последнюю одежду, поменяли на хлеб, семья дома сидит голодная, хлеб в нашей артели нам перестали давать еще с декабря месяца [19] 31 г., так как в нашей артели хлеба нет. Я и моя семья (3 трудоспособных) заработали 470 трудодней летом [19]31 г., но окончательного расчета от артели не получили и хлеба нам полностью не дали. И мы все время хлеб покупали на рынке, мы все уже попродавали и менять больше нечего. И я решил пойти с жалобой в партийную организацию. Тут же при ст. Ржавой обратился к товарищу секретарю партячейки, он мне написал бумажку ⁴⁷, чтобы инспектор Бондарев отдал наш хлеб нам обратно. Но инспектор его нам не отдал и на бумажке написал "отказать"⁴⁸, а нам сказал "идите и на меня жалуйтесь".

Мы тогда решили пойти в райисполком Обоянского р-на, к председателю райисполкома с жалобой на его инспектора, но он на нас и на то, что мы от станции добрались к нему за 35 верст, и приехали из-за голодной нужды за 300 верст с Украины - не обратил никакого внимания и сказал, чтобы мы пошли в милицию. Тут же я пошел к начальнику милиции, это было 7 апреля, но и он нам ничем не помог и сказал, что это дело участкового инспектора Бондарева, идите и просите его, может быть он вам отдаст хлеб назад. Это он нас послал к тому, кто у нас забрал хлеб насильно.

Здесь мы видим, что обращались и к партийной ячейке, и к советской власти в лице председателя РИКа и начальника милиции, но результатов нам - беднякам, голодным колхозникам, они не дали и послали к тому, кто насильно отобрал у нас хлеб. Мы все же опять к нему, этому инспектору, пришли, но он только над нами посмеялся и сказал нам: "Хлеба вы не получите, идите и жалуйтесь на меня куда хотите и отвяжитесь от меня"⁴⁹.

8 апреля мы вернулись домой в свое село, но без хлеба. Семьи наши обозленные, голодные, ругают управителей, но мы решили написать жалобу Вам, высшей советской власти. Товарищ Петровский, мы знаем, что нет закона у советской власти, чтобы насильно отобрать хлеб, последний кусок хлеба у бедняка-колхозника и бросить его семью на голодную смерть. Товарищ Петровский, мы твердо верим, что вы этих чиновников заставите отдать назад наш хлеб. А если хлебом нельзя будет получить, тогда взыскать нашу стоимость с виновных и нам уплатить 147 руб. каждому, нам этот хлеб такую сумму стоит. И просим за своевластье, беззаконие и грубость к нам беднякам привлечь к уголовной ответственности инспектора Бондарева, так как только враги советской власти так знущаются над бедняками, членами КНС.

Посылаем Вам документы и просим написать результат нам по адресу: УССР, Харьковская обл., с. Алексеевская-Змиевская, артель им. Ленина, колхознику Барыбину Павлу Терентьевичу. Просим не отказать.

12.ІV.32 г.

ЦДАЖР України, ф. 1, сп. 8, спр. 112, арк. 16-17. Оригінал. Рукопис.

№ 230
ЛИСТ ДО ЦК ВКП(б) КОЛГОСПНИКА Ф. МУСІЄНКА 3 С. КУМАРІ
ЛЮБАШІВСЬКОГО Р-НУ НА ОДЕЩИНІ ПРО МАСОВЕ ЗУБОЖІННЯ
Й ГОЛОДУВАННЯ СЕЛЯН*

13 квітня 1932 р.**

Письмо колхозника

Центральному комитету Всесоюзной
Коммунистической партии большевиков

Товарищи! Наряду с ростом и развитием колхозного, движения есть целый ряд ненормальностей, которые возмущают самих колхозников и которые своими левооппортунистическими тенденциями противопоставляют колхозную массу против генеральной линии партии.

Товарищи! Я вам наведу целый ряд фактов, про которые вы можете убедиться через специальное расследование. Товарищи! Я вам поставлю целый ряд вопросов, на которые вы должны ответить через прессу.

1-й вопрос. Знает ли Центральный комитет ВКП(б) про допущение фактов издевательства над колхозниками и допустимы ли такие факты в стране советов, где власть надлежит рабочим и крестьянам, где процветает социалистическое строительство, где волей рабочего класса строится пятилетка в 4 года. Например, по УССР в Любашевском р-не Маловрадиевской сельрады хут. Андреевка колхозники съели дохлую кобылу, что к этому привели нищета и голод.

2-й вопрос. Знает ли ЦК ВКП(б), что в вышезазначенном районе колхозники среди лютой зимы шли на поле искать утеряный при сборке урожая качан кукурузы, дабы этим пропитаться хотя [бы] один день.

3. Знает ли ЦК ВКП(б), [что] колхозник возле колхозного скота работает на ста граммах ґречного хлеба целый день.

4. Знает ли ЦК ВКП(б), что в ряде колхозов накануне посевной кампании был поставлен вопрос так, что семена в колхозе забрать, а о хлебе потом будем говорить.

5. Знает ли ЦК ВКП(б), что в ряде ссыпных пунктов хлеб сгнил несмотря на то, что в ряде коллективных хозяйств было забрано последний центнер семян. К чему это все ведет? Это ведет, во-первых, к нищете самих колхозников, во-вторых, к недовольствию к советской власти вообще и к коммунистической партии в особенности. Спрашивается, кто к этому ведет? К этому ведут отдельные коммунисты, которые недооценивают генеральной линии партии, которые своими левооппортунистическими тенденциями розшатуют генеральную линию партии, которые играют па руку классовому врагу, бо и классовый враг этим случаям рад, что колхозники пухнут с голода, бо и на самом деле посмотреть по Любашевскому р-ну средняя врожайность 20 ц з гектара, а колхозники сидят без хлеба и семян - кушают то, чего не было написано даже в истории ⁵⁰.

Мой адрес: УССР, Любашевского р-на с. Кумарі

Мусиенко Федот

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 10, спр. 1444, арк. 57-59. Оригінал. Рукопис.

* У тексті листа виправлено українську транскрипцію.

** Дата пересилки листа з ЦК ВКП(б) до ЦК КП(б)У.

№ 231
ЗАЯВА ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ВІД СЕЛЯНИНА Д. I. БАБИРЯ
З ХУТ. ЛЕВЕНЦІВКИ НА ХАРКІВЩИНІ
ПРО ПОВЕРНЕННЯ НЕЗАКОННО ЗАБРАНОЇ КОРОВИ

13 квітня 1932 р.*

Прохання до Петровського, міста Харкова

Від дійсного бідняка Бабиря Данила Ілліча прохання [до] тов. Петровського, аби на мене звернули увагу, позаяк я сам дійсний бідняк, а тому син мій служить в Красній Армії. З майна маю одну хату і коняку. Мав бика, якого здав в план м'ясозаготовки, якого вийшло 272 кіло. Це було 29 жовтня 1931 р. А тому іще мав корову одну, яку необхідно мені, позаяк ми вдвох з бабою старі, маємо по 65 років ⁵¹. Син служить в Красній Армії у Середній Азії городі Самарканді, в отряді ДПУ 82-ї дивізії, отдальоному кавалерійському дивізіоні.

Я думаю, що коли я розплатився з усіма державними боргами і здав бика в м'ясозаготівку ⁵², то я маю право держати корову, но в мене корову забрали 5.ПІ.32 р., считаю, що не по закону. Прийшли додому від сільради Площанської комсомольці. Нас не було дома, корова стояла в хаті, бо більше ніде ставляти, і хата була замкнута. Вони відірвали замок і корову забрали з хати. І тепер не навертають, кажуть, що ми здамо в план м'ясозаготовки. Но я думаю, що радянська власть такого закону ще не видавала, щоб брали дві худоби в бідняки на один рік, а тому що ще й обоє старі, син служить, робити нікому. Так вони знарошне забрали, щоб нам нічого було їсти.

Прохання до товариша Петровського, аби дали розпорядження, щоб нам корову повернули назад, позаяк я всі борги державі виплатив і зобов'язуюсь і надалі бути чесним плательщиком і допомагати нашій державі і радянській власті. І тому, [що] сам старий, не гожусь к труду, також і дружина стара, а син в Красной Армії уже два роки служить. А тому прохаю Вашого розпорядження, щоб дали мені назад корову мою, бо я звертався в район, там не звертають уваги, посилають на сільраду, а сільрада не обращає ніякого вниманія, тільки стукають, що "не обридай" і виганяють з сільради. А тому прохання [до] т. Петровського не відмовити моїй прозьбі ⁵³.

Прохач
За неграмотного [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 110, арк 20. Оригінал, Рукопис.

* Дата подання заяви під час особистого прийому у Г. І. Петровського.

№ 232
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРИЙМАЛЬНОЇ ГОЛОВИ ВУЦВКу ЛОЗІВСЬКОМУ РАЙВИКОНКОМУ
НА ХАРКІВЩИНІ ПРО ВЖИТТЯ ТЕРМІНОВИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ
СТАНОВИЩА ГОЛОДУЮЧИХ КОЛГОСПНИКІВ АРТІЛІ "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ"

15 квітня 1932 р.

Терміново, таємно

До Лозівського РВКу на особистий прийом приймальні тов. Петровського звернувся уповноважений артілі "Червоний Жовтень", де зазначив: колгосп об'єднує 70 дворів, 260 їдоків, хліба хватило лише до 1 лютого 1932 р. Колгоспники вживають буряк, від чого хворіють. Було 4 випадки голодної смерті, а хворих зараз 50 чоловік. Колгоспники слабі й не можуть працювати в полі. Також поганий стан з робочою худобою та посівматеріалом. Надсилаючи заяву ⁵⁴, просимо Вас у терміновому порядку вжити всіх заходів до покращання умов колгоспу. Про наслідки просимо повідомити для доповіді тов. Петровському не пізніше 25.ІV.32 р.⁵⁵

Додаток: заява.

Зав. приймальної голови ВУЦВК Баранов
Завканц. Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 31. Відпуск.

№ 233
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА М. НАЙДИ С. РОКИТНЕ-ДОНІВКИ ГРАДИЗЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВК ПРО РОЗГЛЯД СПРАВИ З РОЗКУРКУЛЕННЯМ
Й ВИКЛЮЧЕННЯМ З КОЛГОСПУ

19 квітня 1932 р.

До голови Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету
Гр-на Рокитне-Донівської сільради Градизького р-ну (був. Кременчуцького округу)

Заява

Відвідавши Вашу прийомну, де подав Вам справу про виключення мене із колгоспу та ліквідованого як куркуля, і подавши Вам усі документи і матеріали, що я був до революції й зараз. Вами ця справа опісля цього була направлена на Градизьку робітничо-селянську інспекцію ще 29.ІІ. 1932 р. І все-таки про остаточне вирішення така мене ще не повідомила, отже прошу Вас нагадати цій організації, яка б розв'язала цю справу, бо це є РСІ нехотіння цього зробить ⁵⁶.

19.ІV. 1932 р.

Прохач Найда

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 113, арк. 23. Оригінал, Рукопис.

№ 234
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВУЦВКу ПРОКУРАТУРІ Й РАЙВИКОНКОМУ
ПРО ПРИПИНЕННЯ УТИСКУ ОДНООСІБНИКІВ У С. ТРИФОНІВЦІ
ВЕЛИКООЛЕКСАИДРІВСЬКОГО Р-НУ НА ОДЕЩИНІ ⁵⁷

19 квітня 1932 р.

Терміново

До Бериславського дільничного прокурора
Копія: Голові Великоолександрівського РВК

На особистий прийом до ВУЦВК звернувся уповноважений від 40 одноосібних господарств бідняків та середняків с. Трифонівки з такою скаргою. До 1931 р., виконуючи всі зобов'язання влади, вони працювали в своїх одноосібних господарствах. Починаючи з того часу, місцева влада за те, що вони залишилися поза колективом, всіляко їх переслідує. Не давали змоги збирати врожай з одноосібних господарств, відбирали коней та реманент. Артіль їхнього села ⁵⁸ забрала у них хліб і досі не проводить розрахунку. Зараз їх залишили без землі, реманенту, тяглової сили, чим позбавили існування біля 40 сімейств. Їхні скарги на сільраду РВК залишав без наслідків, мотивуючи [тим], що вона поза колгоспом. Надсилаючи до Вас цю заяву, просимо терміново її перевірити і виправити ті помилки, яких припустилися місцеві органи влади, які зламали постанову уряду та партії щодо одноосібних господарств. Про вжиті заходи докладно сповістити для доповіді т. Петровському до 29-30.IV. 1932 р.⁵⁹

Додаток: заява.

Завідатель приймальної голови ВУЦВК Баранов
Завканц Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 307. Копія.

№ 235
СКАРГА ГОЛОВІ ВУЦВКу Г. І. ПЕТРОВСЬКОМУ ВІД СЕЛЯНИНА
Г. С. БАЗАЛЯ-САВЧЕНКА ПРО НЕЗАКОННУ РЕКВІЗИЦІЮ ХЛІБА, МАЙНА
ТА ГОЛОД У С. СВЕРДЛИКОВОМУ НА УМАНЩИНІ

20 квітня 1932 р.

Председателю Всеукраинского Центрального
Исполнительного Комитета т. Петровскому
Гр. с. Свєрдликового Бабанского р-на Уманской округи
Гната Степановича Базаля

Жалоба

Год тому назад мене сельская комісія викинула з хати, забрала в мене моє хазяйство, заключавшееся з одної корови й лошаді, якою я обробляв землю, а корова кормила мого сім'ю, три десятини і хата, і три душі сім'ї. Больше ніякого імущества, як движимого, так і недвижимого не мав, [ні] побочними заработками, ні комерціями не займався, так як був бедного состоянія, до революції землі совершенно не мав, а в революцію наділила мене земельна громада землею (трьома десятинами) і я став строїти хату. Не успів построїти і прожив з год, як мене по злобі самі ледачі люди, які привикли за революцію ограблять народ, якими грабежами не підняли государство, а розорили не только государство, но і весь народ - тепер вся земля стоїть необсіяною, бо сільські власті хліб весь забрали до фунта і ми погібаєм з голоду, народ падає от голода як солома, лошаді погибли. І коли лошадь здохла, то за цею падаллю являється народ по 50 душ, і давить один одного, щоб захватить хоч кусочок дохлої лошаді. А де ж верховная наша власть, що не змилується над нещасним народом й не дасть нам якого помилования. Нужно було б уже повернуть розграблені лошаді і корови народу і не довести страну до погибелі, так наша сельская власть собирається ночью душ по 10, являється в дома і обдирала нас до голой рубашки й жаловаться нет куда. Я думаю, що верховная власть совершенно не знає, що творять сільські власті, і я далі уже не нахожу другого вихода й винужден утруждать и просить защити і покровительства у вашей милості, так як погибаю от голода й холода, й скитаюсь попід тини із своєю сім'єю під одкритим небом.

А тому просю Председателя Всеукраїнського Центрального Исполнительного Комітета тов. Петровського рассмотреть мою жалобу і по рассмотрены таковой сделать распоряженіє допустить меня з сім'єю войти в мою собственную хату і разрешить обсеменить огород, щоб він не пустував, і повернути мені забраную у мене корову й лошадь, які находяться в Свердликовськом колгоспі, і єслі окажеться возможним вислать комісію із центра для осмотра, сколько погибло лошадей, скота, і сколько пустує необсіяной землі, так як народ после ограблєнія не імеєт чем обсеменять, й тем на одной Уманщине тисячі міліонов погибнет капитала от необсемененія землі, [а] виновних привлечь к уголовной ответственности. О последующем прошу уведомить меня своєю резолюцією непосредственно через Торговицьке почтове отделеніє, так як всі скриваються от нас резолюції сільськими властями ⁶⁰.

Просить Гнат Савченко

20.ІV.32 р.

ЦДАЖР України, ф. 1. оп. 8, спр. 117, арк. 552-553. Оригінал. Рукопис.

№ 236
З ЗВІТУ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ПРИМУСОВІСТЬ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ
ВТРУЧАННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ КОЛГОСПІВ

Не раніше 20 квітня 1932 р.

Порушення добровільності та господарської доцільності
в укрупненні колгоспів

Процес укрупнення дрібних колгоспів на Україні за рахунок їх злиття в основному є здоровий процес, але при умові, коли в цьому є добровільна згода всіх колгоспників, коли це укрупнення докладно пророблене та господарчо обгрунтоване. Проте в низці районів порушили принцип добровільності та ігнорували політично-масову та організаційну роботу серед колгоспників, не ураховуюча місцевих умов та господарської доцільності, припустили грубих перекручень директив партії і злиття колгоспів" здійснювалося адміністративним засобом. Куркулі використовувала подекуди такі факти укруппеппя для зриву виконання хлібозаготівель колгоспами, зриву роботи колгоспів, заплутання справи з розрахунками з колгоспниками та для розбазарювання майна колгоспів. Так, наприклад, Городищенський р-н, хворуючи на гігантоманію, злив по 10-15 колгоспів в один з кількістю господарств в ньому 2000- 2500.

В с. Ходорків Попільнянського р-ну злили дві артілі - польську та єврейську - з українською комуною, внаслідок чого стався цілий ряд ненормальностей і євреї за винятком 4-5 родин залишили комуну. Артіль "Більшовик" Долинського р-ну почала перед злиттям внаслідок куркульської роботи продавати своє майно і припинила осінні роботи.

Розпуск колгоспів

Запроваджуючи розпуск колгоспів як крайню міру боротьби з засміченістю класово-ворожими елементами, куркулями і підкуркульниками, які злісно не виконували господарсько-політичних завдань, зокрема хлібозаготівель - ряд районних організацій припустили порушення директив партії, ставши на шлях голого адміністрування, причому не зберегли ядра колгоспів - середняків та бідняків, не організували належної масово-політичної роботи щодо роз'яснення оточуючим колгоспам причин розпуску колгоспів. Так, наприклад, виявивши факти крадіжки зерна в колгоспі ім. Шевченка, Новопразького р-ну, районові організації розпустили колгосп за це. Цей колгосп складається з 43 бідняцьких господарств, 62 середняцьких і 4 куркульських. Розпускали колгоспи по інших причинах. Так, наприклад, Літинська РКС мотивувала розпуск колгоспу ОЗЕТ таким міркуванням: "Цей колгосп крім того, що не виконав завдання по хлібозаготівлям, господарчо неспроможний в дальпішому існувати. Бази для росту колгоспу немає. Весняну кампанію не проведуть і залишити його надалі недоцільно".

Адміністративне втручання і розпорядження майном
та коштами колгоспників

Одною з прояв голого адміністрування над колгоспами - є списання сум з рахунків колгоспів без їх відому в рахунок згашення заборгованості, мобілізації коштів, тощо. Так, наприклад, Плисківська сільрада Лозівського р-ну довела до артілі "Червоне поле" завдання по мобілізації коштів і домоглася його виконання, а райдержбанк своєю лінією самовільно списав з колгоспу ще раз цю суму. Таким чином, колгосп погасив одну суму двічі. Лозівська МТС в цьому ж колгоспі самовільно списала 276 крб. Артемівська філія Держбанку без згоди колгоспів списала з їх рахунків суми розподілу поміж колгоспами для кооперування родин червоноармійців, щоб цим згасити їх заборгованість по виробничих кредитах. Білозерська МТС Херсонського р-ну затримала суму в рахунок хлібозаготівель з колгоспів, які не були винні їй за роботу МТС. Таких фактів безліч по колгоспах України.

В той же час, не налагодивши чіткого оперативного керівництва від районових та сільських організацій, в багатьох випадках сільради проводили систему незаконного штрафування як окремих колгоспників, так і зокрема, колгоспників - всупереч статуту колгоспів та законам радвлади. Так, наприклад, по двох районах АМСРР за відмовлення усуспільнення худоби накладено штрафів по 40 трудоднів. По цих двох районах налічено 22 штрафи до 30-40 трудоднів. В Новоукраїнському р-ні правління артілі "Біднота" наклало на своїх членів за 4 місяці штрафів на суму 955 крб. Це стягнення застосовано до 42 колгоспників. Штрафи накладали за різного роду проступки, за які, безперечно, не слід штрафувати. Так, наприклад, оштрафовано Сапур'я Миколу на 25 крб. за те, "що розорявся біля комори з продуктами".

Зразок механічного списування трудоднів з колгоспників подає Кам'янський р-н на Шевченківщині, в якому за директивою РКС, погодженою а районовими організаціями у всіх колгоспах було проведено механічне списання трудоднів з колгоспників. Комісія, яка була утворена по колгоспах, списала в цьому районі по 54 колгоспах з 71 в районі 543 тис. трудоднів, або 21 % До всіх вироблених трудоднів в цих колгоспах.

Примусове усуспільнення худоби

Факти примусового усуспільнення худоби мали місце у багатьох районах України. Так, наприклад, в Дубосарівському р-ні АМСРР в артілі с. Нестерова у колгоспниці-старухи, ударниці, в порядку усуспільнення забрали корову і здали на м'ясозаготівлю. В Кобеляцькому р-ні в артілі ім. Комінтерну у колишнього червоноармійця-партизана забрали в порядку усуспільнення корову та 5 шт. курей. В Новоархангельському р-ні усуспільнення проводилося в порядку наказу. Голова РКС в погодженні з районними організаціями наказав колгоспам усуспільнити 80 корів, а голова колгоспу виконав наказ з перебільшенням, усуспільнивши 96 корів.

Постанова ЦК ВКП(б) від 26.ІІІ про примусове усуспільнення худоби та постанова ЦК КІІ(б)У від 28.ІІІ дали значні наслідки в боротьбі з цими перекрученнями в колгоспному будівництві, з голим адмініструванням колгоспів та забезпечили значний здвиг в справі організаційно-господарського зміцнення колгоспів та розгортання самодіяльності та активності широких колгоспних мас.

Динаміка співвідношення організаційних форм колгоспів (%)

	1929	1930	1931	на 20.IV.32 p.
Комуни Артілі СОЗи Разом:	3.9 24.5 71.6 100	3.1 71.1 25.8 100	2.6 91.6 6.2 100*	3.1 94.8 2.1 100

Плинність В 1931 р. по комунах - 13,7 %
Плинність В 1931 р. по ТСОЗах - 12,2 %
Плинність В 1931 р. по артілях - 3,1 %,

в 4-5 менше порівняно з плинністю інших форм колгоспів. Кількість колгоспів на Україні:

На І.VIII.31 -33 851
На 30.Х.31 - 773
На 20.I.32 -30 611
На 20.IV.32 - 25 900,
тобто загальна кількість колгоспів за термін-серпень 1931 - січень 1932 р. зменшилась на 3,248 об'єднань. За термін з 20.І.32 р. по 20.ІV.32 р.- кількість зменшилась на 4 800 одиниць...

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 984, арк. 5-7. Склограф. прим.

* Так у тексті, підсумок не збігається.

№ 237
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БІЛОВОДСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО РІШЕННЯ СІЛЬРАД ПО СКАРГАХ
СЕЛЯН НА РЕКВІЗИЦІЇ ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

21 квітня 1932 р.

Слухали: Висновки нарслідчого тов. Волошина по розслідуванні скарг громадян з Новоолександрівки Біловодського р-ну. Доповідач Волошин.

Ухвалили: 1. Постанову Новоолександрівської сільради про відбір майна за невиконання доведених планів м'ясозаготівлі громадян: Мироненковій, Негробовій, Ключкіній, Милокостову Ф. П., Симоненковій Мотрі Андріївні, Кононову Петру - скасувати, запропонувавши сільраді протягом 24 год. повернути незаконно відібране майно.

2. За ухвалу незаконних постанов про доведення- зазначеним громадянам планів хлібозаготівель та м'ясозаготівель й незаконного на рахування одноразового збору - президії Новоолександрівської сільради оголосити сувору догану. Голову сільради тов. Богомаза з посади зняти як допустившого грубі перекручення директив райвиконкому.

3. Постанову сільради про відчуження майна в уплату за штраф, накладений за невиконання доведених до двору був куркульсько-заможним господарствам планів м'ясозаготівлі та хлібозаготівлі громадян Катіна К. П., Сіманенка Єгора, Кононова Арсентія, Сіманенка Олексія Єгоровича, Федоровської Лізавети, Горілого Тимохи Фроловича, Шувалова Івана Васильовича - затвердити ⁶¹.

Певно: секретар Біловодського райвиконкому
[підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 603. Засвідчена копія.*

* Засвідчено печаткою Біловодського райвиконкому.

№ 238
ВІДПОВІДЬ НЕДРИГАЙЛІВСЬКОЇ райКК -РСІ НА ЗАПИТ ВУЦВКу
ПО СКАРЗІ СЕЛЯН НА ТЯЖКИЙ СТАН АРТІЛІ "ПЕРЕМОГА" ВІЛЬШАНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ

29 квітня 1932 р.

До ВУЦВКу, приймальня т. Петровського

На В/відношення від 23.III, яке помилково було заслане в Гадяцьку КК-РСІ і нами одержано лише 19.ІV. ц. р. відносно стану Вільшанської артілі "Перемога" повідомляємо, що стан цієї артілі в нашому районі найгірший, артіль, виконуючи план хлібозаготівлі, зосталась без посівматеріалу. Пересічно на трудодень за весь 1931 р. колгоспники одержали 970 г хліба, вартість трудодня взагалі обійшлась в 35,2 коп. В складі колгоспу дійсно були антирадянські люди, які під час проведення політико-господарчих кампаній з колгоспу вичищені. Стан з тягловою силою був занадто кепський, значна кількість коней загинула (з жовтня 1931 р. по 20.ІV [1932 р.] - 200 голів із мающихся в колгоспі 639 шт.). Ванні в недбайливому ставленні до коней засуджені. Дійсно були факти в колгоспі крадіжки хліба під час уборочної кампанії - теж винні притягались до карної відповідальності. Зараз за допомогою облорганізацій ця артіль забезпечена посівним матеріалом. Стан тягла покращав, артіль обслуговує МТС. Правління колгоспу переобране.

Голова РайКК-РСІ
Секретар

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 202. Оригінал. Рукопис.

№ 239
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Т. І. СЕМЕНОВА З С. ЧЕРЕМУШНОЇ ВАЛКІВСЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО СІЛЬРАДИ ПРО ДОЗВІЛ ГОСПОДАРЮВАТИ
НА КОНФІСКОВАНІЙ ВЛАСНІЙ САДИБІ

29 квітня 1932 р.

До Черемушанської сільради
Від громадянина с. Черемушна
ліквідірованого Семенова Т. І.

Заява

Цим прохаю вашого розпорядження дозволити мені бути власником своєї усадьби і останньої засіяної землі в полі. Коли польової не можна, то прошу тільки одну усадьбу. І я буду на усадьбі жити і будувати на зиму собі землянку, так як мою хату і все майно ліквідірували, все цілком. Прохаю сільраду не відмовити ⁶².

29.4.1932 р.

Просить Семенов

Держархів Харківської області, ф. Р-154, оп. 1, спр. 16, арк. 128. Оригінал.

№ 240
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ТОВ. ПАТРУШЕВА ⁶³ ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ФАКТИ СВАВІЛЛЯ Й САМОСУДУ НАД КОЛГОСПНИКАМИ У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ Р-НІ
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ В УМОВАХ ГОЛОДУ

4 травня 1932 р.

Председателю правления Укрколхозцентра
тов. Мусульбасу

О расследовании случаев самосуда над колхозниками в Павлоградском районе,
допущенных отдельными сельскими и районными руководителями

Случаи убийства и избиения колхозников представителями партийных и советских организаций, отмеченные в письме Винницкого ⁶⁴, действительно имели место в Павлоградском р-не.

Как и на какой почве был убит колхозник Цирик? Колхозники артели им. Чубаря уже продолжительное время испытывают тяжелое продовольственное положение. На этой почве было несколько случаев хищения колхозных лошадей для убоя на пищу. В одной из таких краж был и заподозрен Цирик, так как у него нашли несколько конских шкур. Цирик вызывался для допроса в контору колхоза. Удалив всех колхозников из помещения, голова колхоза Денисенко в присутствии уполномоченного уголовного розыска Чухнивского, местного партийца Батуринца начинает производить допрос. Допрос сопровождался избиением допрашиваемого. В избиении приняли участие Чухнивский и Батуринец. Ввиду пожилого возраста и слабого состояния здоровья Цирик не вынес побоев и под тяжелыми кулаками Батуринца скончался. Далее следует неудачная попытка убийцами инсценировать самоубийство Цирика.

Кто же преступники? Все трое члены партии. Денисенко переброшен из другого села для укрепления колхоза, в течение последних двух месяцев систематически пьянствовал, в колхоз не заглядывал неделями, грубо, под пьяную руку, обращался с колхозниками. Батуринец - местный селянин, на селе стяжал славу хорошего "держиморды", колхозники заявляют, что он не одного человека уже искалечил в селе. По словам зам. головы колхоза, у Денисенко подобный метод воспитания колхозников практикуется не впервые. Среди колхозников упорно идут разговоры, что до убийства Цирика подобным же образом был избит колхозник Паршук Вакула. Вот короткая характеристика лиц, которым было доверено работать над организационно-хозяйственным укреплением колхоза. Следствие и суд по делу Цирика закончены обвиняемые засуждены от 3 лет до 3 лет 6 месяцев. Колхозная общественность села решением суда не удовлетворена.

Аналогичный случай произошел и в с. Булаховка, где был избит колхозник Жаворонко секретарем партячейки Диденко и уполномоченным РВК Оженко. Булаховка-село, имеющее революционные заслуги, объединено в одну артель "Червона долина". Колхозом в этом году был выполнен основной план хлебозаготовки и два встречных. Полностью мобилизованы посевные фонды и для распределения между членами на трудодни, еще имелся остаток натуральных фондов в размере 862 ц. С целью создания семенных фондов в районе РКС была дана директива колхозам, выдавшим по 1 кг на трудодень, прекратить дальнейшее распределение остатков натуральных фондов, а там, где было дано свыше 1 кг, предложено колхозникам вернуть обратно. В артели уже было выдано по 1 кг. Руководясь этой директивой, правление колхоза прекратило выдачу продуктов. Кроме того, РКС предложено было дать соседним колхозам соцдопомогу семенами 862 ц, и 100 ц (из имеющихся 125 ц) в фонд общественного питання. В дальнейшем 100 ц продовольственного фонда было отменено.

Требовалось развернуть массово-разъяснительную работу среди колхозников, добиться их решения дать соцдопомогу. Между тем, столь жизненный вопрос, как изъятие из колхоза 862 ц не только не обсуждался на общем собрании колхоза, по и даже на правлении с активом. Нет ничего удивительного, когда после такой подготовки приходящим за продуктами колхозникам было просто заявлено, что они ничего не получат. В первых числах апреля возникла большая волынка. Около конторы колхоза собралось до 600 человек возбужденных колхозников, преимущественно женщин. Требовали хлеба. Колхоз, между прочим, был сильно засорен кулацким элементом. Среди толпы, был и колхозник Жаворонко, который проявлял большую активность и даже угрожал секретарю партячейки. После того, как толпа разошлась, Жаворонко был вызван в помещение партячейки и ему секретарем ячейки Диденко, уполномоченным РВК Оженко в присутствии инспектора раймилиции Мокиенко делается кулачное внушение. Следствие по этому делу закончено. В ближайшее время будет суд.

В с. Сергиевке председатель сельрады тоже побил колхозника. Производится расследование, на место выехали члены РКС и РВК.

К изложенному я считаю нужным добавить про тот произвол, который имеет место в районе в части исключения колхозников, и случаи прямого нарушения директив партии. Вот несколько характерных фактов:

1. В той же артели им. Чубаря 4-5 апреля исключается 7 бедняцких и середняцких хозяйств. Причиной исключения были следующие обстоятельства. В колхозе принудительно обобществлены коровы под угрозой у нежелающих сдать в мясозаготовку. После опубликования постановления ЦК ВКП(б) от 26.ІІІ ⁶⁵ в окружающих селах были сильны настроения разобрать коров, а в некоторых селах их сами колхозники разобрали. 7 колхозниц пришли в контору просто узнать, будут ли им выданы принудительно обобществленные коровы. За это их арестовывают и направляют в сельсовет, там их освобождают. На этом популяризация решения ЦК не заканчивается. Все 7 хозяйств, членами которых состояли эти колхозницы, исключаются из колхоза.

Два середняцких хозяйства Федоренко Григория и Хацевского Григория, кроме того, в течение двух дней обкладываются как единоличники налогом, самообложением, единовременным сбором и продаются до основания. Между прочим, описи на имущество составляются под таким заголовком: "Опись имущества кулацкого хозяйства". Федоренко до вступления в колхоз имел 1 лошадь и 1 корову. В 1929 г. с/х податку платил 18 руб. 25 коп. Хацевский до вступления в колхоз в 1929 г. имел 1 лошадь и 3 овцы, налога платил 8 руб. 25 коп.

Исключение этих колхозников было известно члену правления РКС Демченко и уполномоченному РВК Копычеву, которые были в этом селе после исключения. Как будто бы от товарища требовалось принятие решительных мер о восстановлении. Демченко дает нечеткую директиву о восстановлении и уезжает. Копычев остается исправлять. Как происходит восстановление? От исключенных требуют вновь подачи заявления о приеме в колхоз. Трех из подавших заявление приняли, а четвертому Федоренко Григорию отказано в приеме за мотивами: "Не принимать в колхоз ввиду того, что вопрос не согласован с сельрадой в отношении уплаты разных долгов". Остальные еще не подали заявления, потому не восстановлены. Секретарь местной партячейки об этом исключении узнает только от меня, а в то время как после исключения прошло около 25 дней. Этого руководителя партийной организации РКП 29 апреля снял с работы.

В этом же колхозе по настоянию уполномоченного РВК Копычев а две недели тому назад исключают Нейкаша Лариона (имеет, между прочим, самое большое количество трудодней в прошлом году по колхозу) за то, что у него нашли 28 фунт, пшеницы - арнаутки и 7 фунт, ячменя. Исключение мотивируется но протоколу батрацко-бедняцкой группы таким образом: "Исключить как вредителя, растратчика колхозного зерна, имеющего связь с воровскими шайками". Между прочим, пшеница-арнаутка не сеялась в селе уже несколько лет.

2. В артели "Червона долина" (с. Булаховка) исключают колхозницу Довгоненкову Наталку за то, что она оскорбила уполномоченного РВК.

3. В той же артели головою колхоза производились обыски у колхозников, заявлявших, что они голодают, с целью проверки, имеется ли у них продовольствие. Найденные продукты отбирались (его собственное заявление). Вполне согласен с тем, что была необходимость уличить во лжи, в дискредитировании колхоза. Но почему нужно было отбирать продукты? Этого он не мог объяснить.

По материалам РКС

4. В артели "Большевик" Водянской сельрады исключается батрак Ольховой Панко за требование выдать принудительно обобществленную корову. Сельсовет обкладывает разными податками на сумму 120 руб. Сумма эта Ольховым уплачена, но корову еще не выдали. РКС предложено его восстановить. Ольховой, не выдержав испытаний, сбежал на Донбасс. Ольховой налога в 1925 г. платил 5 руб. 13 коц., в 1927/28 г.- 88 коп., в последующие годы совершенно освобождался.

5. В артели "Оборона" Богуславской сельрады исключают как кулака маломощного середняка Иващенко Стефана. Активист, много работал по хлебозаготовкам. Исключается за критику неправильных действий сельских организаций.

6. Карабанивская партячейка постановила произвести слияние артели с коммуной. В результате только одного решения, ибо за отменою оно в жизнь не проведено, в артели нещадно резался скот.

Подобные безобразия надо полагать можно встретить и в других колхозах. Все это можно объяснить только:

1. Широким развитием произвола в работе и обращении с колхозами и колхозниками, перерастающим в отдельных случаях в уголовного порядка дела. Безнаказанностью этого произвола и перекручивания (даже решение суда по убийству Цирика не дает почувствовать).

2. Партячейки района совершенно не перестроили своей работы в духе последних решений партии по колхозному строительству.

3. Посылкой в ряде случаев в качестве уполномоченных РВК и РПК непроверенных коммунистов (Оженко, Колычев) и мало пригодных работать на селе [таких], как инструктор райпарткома Шевченко, по требованию которого в сводку мобилизации семенных фондов сельсовета включаются "остзейки" и даже овсюг.

4. Отсутствием проверки работы ячеек и уполномоченных РПК со стороны РПК особенно в части организационно-хозяйственного укрепления колхозов.

5. Подменой массовой работы с колхозниками и голым администрированием, а в отдельных случаях терроризировании протестующих активных колхозников, середняков и бедняков, подводя их под марку кулаков.

6. Отсутствием глубокой проверки работы колхозов и всестороннего изучения их жизни со стороны райколхозсоюза.

Патрушев

ЦДАЖР України, ф. 559, оп, 1, спр. 2572, арк. 22-25. Копія.

№ 241
ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР
ПРО СКАСУВАННЯ ВИРОКУ ВЕРХНЄТЕПЛІВСЬКОГО НАРСУДУ Й ЗВІЛЬНЕННЯ
ВІД УВ'ЯЗНЕННЯ СЕЛЯН КУРИЛІНИХ

5 травня 1933 р.

Ухвала

Іменем Української Соціалістичної Радянської республіки Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ у складі голови Усачова, членів тов. Стефановича, Тимощенка, розглянувши в порядкові нагляду справу з вироком Верхнєтеплівського нарсуду з 4.VІ. 1931 р. про Куриліну Варвару, 55 років, заможну, засуджену за II ч. 58-го арт. КК до позбавлення волі на три роки, Куриліну Євдокію, 49 років, позбавлену волі на п'ять років, конфіскував у обох засуджених все майно; Куриліна Іллю, 80 років, позбавити волі на два роки за те, що відмовились засівати весною 1931 р. землю за планом, даним сільрадою, знайшов: незалежного від того, що майно дворів засуджених як "плановиків" продано за невиконання хлібозаготівельних планів, підстав для визнання трьох засуджених куркулями немає, а при відсутності доказів, що обвинувачені належали до куркульських елементів, справу належало розв'язати адміністративно, а не судово і позбавляти волі 80-річного старця всупереч неодноразовим вказівкам НКЮ та Найвищого суду. З матеріалів справи видно, що засуджені не виконували завдань завдяки відсутності працездатних членів родин, тому виводи про злонавмисне ухилення їх від виконування посівних завдань суперечать фактичним обставинам справи, а також не можна покладати на засуджених вини за відхід працездатних членів родини па роботу в промисловості та радгоспах, а ухвала суду про розшук відхідників та відклик їх є політичною помилкою.

Для вияснення . соціального обличчя засуджених справу належало б спрямувати на нове вирішення, але ж, зважаючи на те, що засуджені вже 13 місяців відбувають ув'язнення, направляти зараз справу на дослідування буде недоцільно.

А тому, керуючись 372-м арт. КПК [суд] ухвалив: вирок нарсуду скасувати, справу на підставі арт. 5-го КПК закрити, звільнити негайно всіх засуджених з ув'язнення. Звернути увагу нарсудді на політичні помилки, припущені по справі.

Усачов, Стефанович, Тимощенко

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8, спр. 3527, арк. 58. Оригінал. Рукопис.

№ 242
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ОДЕСЬКОГО ОБЛОРГКОМІТЕТУ ВУЦВКу
ПРО НАСЛІДКИ ПЕРЕВІРКИ СПРАВИ ЩОДО РЕКВІЗИЦІЇ
МАЙНА У ОДНООСІБНИКІВ С. ТРИФОНІВКИ ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКОГО Р-НУ ⁶⁶

8 травня 1932 р.

Голові ВУЦВК Г. І. Петровському

На Вашу пропозицію розв'язати справу про 40 одноосібників в с. Трифонівці Великоолександрівського р-ну облоргкомітет негайно командирував інструктора, обслідуванням якого було виявлено таке.

В с. Трифонівці є один колгосп, який об'єднує 330 господарств, або 82 %. В 1931 р. поза колгоспом залишилось 63 господарства, яких мали на увазі залучити до колгоспу під час збирання врожаю та засіву озимого клину. Але правління колгоспу "Червоний хлібороб" припустило низку негативних вчинків, а саме:

за заявою самих одноосібників правління колгоспу забрало з поля вже скошений ними хліб на площі до 50 га. Хоча голова правління колгоспу з цим не згоджується і перечить проти показаної площі 50 га, проте самий факт в дійсності стверджується. Червоний тік утворено було наспіх, адміністративно, на який до половини одноосібників не бажало везти свій хліб, але їх примусили.

Зерном із змолоченого врожаю на червоному тоці розпоряджався цілком колгосп, який взяв на себе обов'язок виконання плану хлібозаготівлі по одноосібниках та засипку посівматеріалу на весну 1932 р. Проте, кепська організація змолоту врожаю, зберігання його призвели до того, що план хлібозаготівлі одноосібників був виконаний лише на 40 % (з 2541 ц планового завдання виконано 1.057 ц), а посівний фонд на весну не був зовсім утворений.

Під час засіву озимих в 1931 р. було відібрано у 11 одноосібників засоби виробництва за невиконання ними агромінімуму. В другий раз було відібрано засоби виробництва сільрадою по 20 господарствах за два місяці до весняної сівби - в лютому, коли сам колгосп не мав ще повнотою посівматеріалу. За часів осінньої та весняної засівкампаній відібрано у одноосібників с. Трифонівки 3О коней, а залишилось [у] колгоспі зараз лише 4 коня, бо останні 26 коней загинули. Після таких вчинків і ставлення сільради до одноосібників з числа 63 господарств пішло до колгоспу лише 19 господарств, або 31%, решта 28 пішли на виробництво, або 46 % та 16 господарств залишились одноосібниками. ¦ Організаційно-господарське зміцнення колгоспу "Червоний хлібороб" не налагоджено. Колгосп винен окремим колгоспникам біля 9 тис. крб., а друга частина колгоспників винна колгоспу біля 8 тис. крб. Усуспільнення 120 корів проведено за 20 днів до оголошення постанови ЦК ВКП(б), без підготовчої до цього роботи, без ґрунтовного пророблення цього питання серед колгоспників. Внаслідок цього, після оголошення Постанови ЦК, "усуспільнених" корів колгоспники розібрали. Корови відбиралися у колгоспників сільрадою за випадків невиконання контрактації молока. Наприклад, у Білоуса Микити відібрано корову за те, що він з 95 л законтрактованого молока здав 56 л.

Масово-роз'яснювальна робота серед одноосібників не проводилась, так само не проводилось загальних зборів. Для виправлення припущених хиб та викривлень сільради нами вжито таких заходів. Справу про неправильні вчинки сільради передано негайно до прокуратури. Райвиконкому запропоновано організувати засів ярих культур одноосібникам, що залишились на своїй землі; засобами виробництва колгоспу зібрати врожай озимих культур; озимий засів, який зробили одноосібники, залишити цілком за ними. Запропоновано РВК також провести масово-роз'яснювальну роботу по всіх селах, де в одноосібники.

Секретар обласного організаційного комітету
Мануйленко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 362. Оригінал.

№ 243
ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР
ПРО ПОМ'ЯКШЕННЯ ВИРОКУ СЕРЕДНЯКУ С А. ЛОБОДІ ЗА АГІТАЦІЮ
ПРОТИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ В С. ОСТРОЖАНИ ЖАШКІВСЬКОГО Р-НУ

11 травня 1932 р.

Ухвала

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки

Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ 11 травня 1932 р. у складі голови тов. Берновського, членів тов. Баранова, Зайчик та прокурора Розенберга, доповідач т. Баранов, розглянувши в порядкові нагляду справу з вироком нарсуду Жашківського р-ну з 5.ХІІ. 1931 р. про Лободу Севастьяна Андрійовича, 42 років, міцного середняка, не судимого, засудженого за арт. 67, ч. 1 КК до позбавлення волі в далеких таборах СРСР на 4 роки, з обмеженням в правах на 2 роки - за те, що Лобода восени 1931 р. проводив між селянами с. Острожани агітацію проти колективізації, хлібозаготівлі і інших політично-господарських кампаній, при чому говорив: "Не сьогодні, так завтра будуть вивішені чорні прапори на голодівлю, скоро настане такий час, коли не ви нас, а ми вас (на адресу представників влади) будем мучить". Селянам говорив: "Не йдіть в колгоспи, там з голоду подохнете, робить будете всю жизнь на лодирів і дармоїдів",

виявив: 1. Нарсудом зламано арт. 351-й КПК тим, що призначено до засудженого міру соцзахисту, яка не відповідає соцнебезпеці його. Лобода, як то видно з матеріалів попереднього і судового слідства деякий час через свою недостатню свідомість був під впливом куркульні та проводив агітацію проти міроприємств радвлади на селі, хоч він за соцстаном і з'являється середняком, судиться вперше, тому соцнебезпека Лободи не вимагає ізоляції його від суспільства.

На підставі зазначеного Найвищий суд в порядкові арт. 372-го КПК ухвалив: вирока нарсуду змінити. Вважати Лободу за засудженого до примпраці некваліфікованої на один рік з зарахуванням терміну відбутого в ув'язненні, з обмеженням в правах за визначенням нарсуду. З-під варти Лободу звільнити. Зауважити головуючому тов. Яковлеву на припущення з ламання арт. 351-го КПК.

Берновсъкий, Баранов, Зайчик

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8, спр. 3527, арн. 57. Оригінал. Рукопис.

№ 244
ЗАПИТ ЧЛЕНІВ КОЛГОСПУ "12-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ" НА ХАРКІВЩИНІ
ДО ВУЦВК ПРО НЕПРАВОМІРНІСТЬ ПРИМУСОВОГО ВИКОРИСТАННЯ
IX ВЛАСНИХ КОРІВ ЯК ТЯГЛОВОЇ СИЛИ В КОЛГОСПІ

11 травня 1932 р.

До ВУЦВК

Запитання.

На Харківщині в Олексіївському районі є такі випадки. У Семеновському сільсоветі в артілі "12-річчя Жовтня" забирають примусово і грубо неусуспільнених корів членів - колгоспівців і корів примусово запрягають у ярмо. Корови ніколи не запрягалися у ярмо, і корови тільні й дойні, які не можуть у ярмі працювати, то з ними поступають сурово. То ми прохаємо у Всеукраїнського Центрального комітета, як це - єсть такі правила, чи немає таких правил ввиду того, щоб дойних і тільннх коров запрягать у ярмо, корові це незвичайно [бути] у ярмі. То прохаємо звернути увагу на наше прохання, роз'ясніть оцей вопрос - правильною є оця справа ілі неправильною. Прохаємо іще раз, дайте відповідь на це запитання, це є постанова президії сільсовета. До запитання - члени колгоспу "12-річчя Жовтня"⁶⁷.

11.V.1932 р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 167. Оригінал. Рукопис.

№245
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВУЦВКу ПРО НЕПРИПУСТИМІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
ПОСІВМАТЕРІАЛУ ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ ГОЛОДУЮЧИХ КОЛГОСПНИКІВ
Й НЕГАЙНУ ДОПОМОГУ ХЛІБОМ АРТІЛІ ЇМ. ШЕВЧЕНКА НА ХАРКІВЩИНІ

13 травня 1932 р.

До Харківського Оргоблкомітету
Копія: Новосанжарівському РВКу

Ґр. Штепа, голова Писарівської с/г артілі ім. Шевченка звернувся до ВУЦВКу допомогти одержати посівматеріал для артілі. З розмови з ним ⁶⁸ виявилось: ранні культури артіль вже засіяла, посівматеріалом пізніх культур вона також забезпечена, але їй бракує хліба на харчування. Місцеві органи влади, аби скоріше одержати хліб для артілі, приховують дійсний стан та потреби артілі й видають довідки, що артіль нотребує не хліб на харчування, а посівматеріал. На таке ставлення місцевих органів влади треба негайно реагувати, налагодившії постачання артілі хлібом в організованому порядку, чим припинити поїздки уповноважених колгоспів до центру, що останній час набуває масового характеру. В даному разі треба також звернути увагу на заяву голови колгоспу, що вони голодують, було 15 випадків голодної смерті, що при молочній фермі є 77 корів - дійних 24, і вони абсолютно не користуються молоком (крім годування телят), не дивлячись на такий економічний стан артілі. Просимо терміново врегулювати подібні справи на місці, давши їм належних вказівок. Про вжиті заходи сповістити для доповіді тов. Петровському протягом декади.

Зав. приймальної голови ВУЦВКу Баранов
Завканц. Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 16. Відпуск.

№ 246
ПОВІДОМЛЕННЯ ЛИСИЧАНСЬКОІ РАЙКОЛГОСПСПІЛКИ ВУЦВКу
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ В АРТІЛІ "КООПЕРАТОР"

13 травня 1932 р.

До приймальної голови ВУЦВКу м. Харків

Додаючи до цього Вашого листа з додатком анонімного листа членів артілі "Кооператор" пояснюємо. Артіль "Кооператор" в минулому році розподіляла натуральну частину на вироблені колгоспниками трудодні, що складає в середньому на їдця 1,94 ц всіх зернових на рік, але є частина колгоспників, яка сумлінно працювала та заробила й одержала 2,5-3 ц на їдця. Є і така частина колгоспників, яка робила не так, як треба, а так, як йому бажалося, то й було нараховано і видано згідно з виробленими ними трудоднями; тобто є такі, що одержали 0,5-0,8 [ц] на їдця на рік. У колгоспі було утворено фонд допомоги багатородинним, за рахунок якого було [надано] допомогу сумлінно працюючим.

Крім того, у колгоспі "Кооператор" утворено фонд громадського харчування на час польових робіт, з якого фонду зараз видають всім працюючим колгоспникам печений хліб вкупі з вареною їжою, відповідно [до того], як він працює в сучасний мент. Отже і виходе, що та частина колгоспників, яка працювала в минулому році і зараз працює ретельно, то й забезпечена непогано, а та частина, яка в минулому році працювала погано, то й забезпечена мало. Особливо той, хто зараз має бажання зовсім не робити, тому зовсім тяжко. Слід додати, що хліб складається з' таких культур: ячмінь і кукурудза.

Голова РКС Чернишов
Згідно ⁶⁹

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 126. Засвідчена копія.

№ 247
ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОЇ КОЛЕГИ ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР
ПРО СПРАВУ СЕЛЯНИНА Г. Д. ГУРОВА ІЗ ЗАТВЕРДЖЕННЯМ 5-РІЧНОГО СТРОКУ
ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ І ВІДМІНОЮ ВИСИЛКИ У ТАБОРИ ЗА УТАЮВАННЯ ХЛІБА

15 травня 1932 р.

Ухвала

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки

Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ 15 травня 1932 р. у складі голови Собчака, членів тт. Палкіна та Нагнія (доповідач Палкін) без участі сторін, розглянувши п порядкові нагляду справу з вироком нарсуду Кадіївського району з 16 січня 1932 р. та з ухвалою Сталінського МРсуду ⁷⁰ з 17 лютого 1932 р. про Гурова Герасима Давидовича, 62 років, куркуля, лав землі 200 дес. та аренди 500 дес. і торгівлю, засудженого за арт. 52-2 ч. і 170 п. "г" КК до позбавлення волі в поправно-трудових таборах терміном на 5 років, з обмеженням прав на 3 роки, з конфіскацією всього майна, з забороною проживати на Донбасі протягом 5 років за те, що сховав 70 пуд. зернохліба, не здав державі, з якої кількості згнило 20 пуд. та за те, що крав збрую з колгоспу, яку знайдено в його амбарі під підлогою, МРсуд вирока по суті залишив в силі, виявив, що недоцільно утримувати засудженого в далеких таборах за злочин, що він його вчинив, а тим більш, що засуджений стара людина (62 р.), через те, не треба і видаляти його з місця мешкання, а тому вирок в цій частині належить змінити. Керуючись арт. 372-м КПК, Найвищий суд ухвалив: вирок нарсуду і ухвалу МРсуду змінити, вважати Гурова Г. за засудженого до позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення терміном, що призначив суд, без видалення. В решті вирок і ухвалу залишити в силі.

Ухвала остаточна.

Голова Собчак
Члени Палкін, Нагній

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8, спр. 3527, арк. 120. Оригінал. Рукопис.

№ 248
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ФІНАНСОВУ
ТА ПРОДОВОЛЬЧУ ДОПОМОГУ КОЛГОСПАМ, ЩО ПОТЕРПІЛИ
ВІД НЕВРОЖАЮ 1931 Р.

21 травня 1932 р.

Слухали: 12. Про допомогу колгоспам окремих районів УСРР. Постановили: 12. Зважаючи на важкий стан окремих колгоспів, що стався внаслідок недороду минулого року:

1. Визнати за потрібне негайно виділити кредитову допомогу в розмірі 2 млн. крб. для колгоспів окремих районів УСРР, з поверненням цієї суми протягом 4-го кварталу.

4. Визнати за потрібне надати допомогу в першу чергу таким районам, що перебувають в найбільш тяжкому стані:

Во Вінницькій обл.- 8 районам (Бабанському, Уманському, Оратівському, Плисківському, Погребищенському, Монастирищенському, Христинівському, Немирівському).

(Ставищанському, Жашківському, Рокитнянському, Богуславському, Тальнівському, Володарському, Будь-кому, Лисянському, Петровському, Сквирському, Тетієвському, Шполянському, Звенигородському).

По Дніпропетровській обл.- 5 районам (Новопразькому, Долинському, Межівському, Лихівському, Старокаранському).

По Харківській обл.- 8 районам (Оболонському, Семенівському, Куп'янському, Золочівському, Липецькому, Миропільському, Чорнухінському, Старосалтівському).

По Одеській обл.- 5 районам (Зінов'євському, Добровеличківському, Знам'янському, Великовисківському, Новомиргородському).

По АМСРР - 5 районам.

Відпустити для організації громадського харчування колгоспників в районах і селах, що найбільш потребують допомоги: Харківській обл.- 250 т проса, Дніпропетровській - 200 т, Одеській - 150 т, АМСРР- 200 т.⁷¹

Голова Ради Народних комісарів УСРР Чубар
Секретар Ради Народних комісарів УСРР Зорін

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 279, арк. 38-39. Ротатор, прим.*

* Засвідчено печаткою секретаріату Раднаркому УСРР.

№ 249
ПРОПОЗИЦІЯ ПРОКУРАТУРИ ТУЛЬЧИНСЬКОЇ ДІЛЬНИЦІ РАЙВИКОНКОМУ
ПРО СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ ТРОСТЯНЕЦЬКОІ СІЛЬРАДИ
ЩОДО П. І. ЛИСОГОРА, ВИКЛЮЧЕНОГО З КОЛГОСПУ ЗА НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

21 травня 1932 р.

До Президії Тростянецького РВК
Копія: До приймальні голови ВУЦВК, м. Харків

Пропозиція

При цьому дільнична прокуратура направляє все листування ⁷² по скарзі Лисогора Петра про виключення з колгоспу та доведення до нього твердих завдань по хлібозаготівлі. Дільнична прокуратура, перевіривши матеріали, находить, що доведення до двору плану хлібозаготівлі є неправдиве та підлягає скасуванню за такими ознаками:

1. Протокол Тростянецької сільради та ради артілі від 28.ІІ.1932 р. № 64 - виключено з колгоспу Лисогора Петра, як куркуля, та пропоновано виключені господарства обкласти хлібозаготівлею.

2. В той же день 28.ІІ.1932 р. Тростянецька сільська рада подає Лисогорові повідомлення, що йому треба здати 150 пуд. хліба озимих культур протягом 3 год.

3. 1.ІІІ.1932 р. сільрада повідомляє Лисогора Петра, що його оштрафовано в 10-кратному розмірі - в 1500 крб. і надано йому 7-добовий термін для виконання.

Зазначені дії сільради є перекрученням директив партії та уряду та підлягають негайному скасуванню, бо земля Лисогора усуспільнена з 1929 р. і сам Лисогір не виходить з куркульського господарства, що вбачається з матеріалів, які маються при скарзі. Тому прокуратура вважає, що дії сільради неправдиві і підлягають скасуванню. Про наслідки розгляду прошу повідомити приймальні голови ВУЦВК та Тростянецькій, дільничній прокуратурі ⁷³.

Дільничний прокурор Бабенко
Певно: секретар (підпис)

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 443. Засвідчена копія.

№ 250
ВИСНОВОК СЛІДЧОГО КОРОСТИШІВСЬКОЇ ДІЛЬНИЧНОЇ ПРОКУРАТУРИ
ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ СКАРГИ НА БЕЗГОСПОДАРНІСТЬ В КОЛГОСПІ
"НОВИЙ ШЛЯХ" Й СВАВІЛЛЯ КЕРІВНИКІВ У С. ГРУБСЬКОМУ НА КИЇВЩИНІ

25 травня 1932 р.

1932 р. травня 25 дня я, нарслідчий 23-ї дільничної прокуратури по Коростишівському р-ну Шабайко О. К., цього числа, розглянувши цей матеріал, знайшов:

було надіслано листування прокурором 23-ї дільниці за № 478 4/І-188.26 про незаконні дії місцевої влади та негосподарність в колгоспі. Проведеною з цього приводу перевіркою встановлено.

По Грубській сільраді доведено експерт до 13 господарств та тверде завдання по хлібозаготівлі до 12 господарств. При доведенні цього враховувалась міць господарства. При доведенні експерту та твердого завдання це питання обмірковувалось на засіданні сільради, пленумі та зборах. В цьому числі господарств червоноармійців нема. Зацікавленості з боку сільради щодо доведения експерту чи твердого завдання не виявлено.

На 1 січня 1932 р. по селу було худоби по обліку сільради 438 шт. по колгоспу, а також [в] індивідуальному секторі. Нараховано м'ясозаготівлі на 1932 р. 350 ц (або 342 шт.). Це питання обговорено на засіданнях президії та пленумі сільради. Розподіл по господарствах по м'ясозаготівлі робився на всі господарства, за винятком крайнє бідняцьких. З матеріалів видно, що завдання по м'ясозаготівлі велике. Було два випадки, що забрано останню корову в двох громадян, в одного середняка 1-ї категорії Білоцького Олександра та в середняка 2-ї категорії Закусило Антона. Більше випадків не було. Забрання в них корів сільрада мотивує тим, що зазначені громадяни розбазарили іншу худобу, й крім цього не виконали завдання ще в 1930 р. Контрактації худоби не було проведено.

В правлінні колгоспу с. Грубського "Новий шлях" було 6 чоловік, з них 4 середняки, 2 бідняки. В колгоспі було допущено, завдяки недбайливому відношенню голови правління Семенко та завгоспа Сівецького, цілу низку ненормальностей та злочинів, на яких була заведена мною при перебуванні в с. Грубському кримінальна справа. В сучасний момент справа закінчена й двох членів правління колгоспу - голову та завгоспа - віддано до суду за 97,99 та 104-м. арт. КК. На сьогоднішній день по посівкампанії стан такий: по плану ярих культур потрібно було засіяти 145 га, засіяли 72,9 га.

Зазначений матеріал надіслати прокурору на розпорядження ⁷⁴.

Народний слідчий Коростишівського району
Шабайко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 240. Оригінал.

№ 251
ЛИСТ СЕЛЯНИНА М. М. ТАВЛУЯ* З С. КРЕХАЇВ ОСТЕРСЬКОГО Р-НУ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ПРО СМЕРТНІСТЬ СЕЛЯН ВІД ГОЛОДУ ТА ТИФУ

27 травня 1932 р.**

Голові ВЦК України Петровському

Повідомлення

Я хочу жити, по не можна, умираю з голоду. Як в нас у с. Крехаєві, так і по цілому району Остерському настояща голодовка. Пуд муки ржаної- 100 руб., пуд картошки - 20 руб., і то нігде не купиш. І много [таких] случаев: дядько купив пуд, дав 100 руб., а от його міліція отобрала, що много убивають себе і мруть з голоду. В Крихаеві одкрився тиф голодний й приїхала бригада з району врачей, закрили школу і ну ліквідіровать тиф. Навезли з району продуктів, підкормили больних, і не стали умирать з голоду. В селі вмерли з голоду 3 душі здорових, много дітей і старих. Страшні бєдствія по селу, а тут ще наводненіє, затопило 25 % засіву озимини і нужно сіять уже землю, но ніхто не собирається сіять, бо нема чим. Є в Крехаєві 2 колгоспи: [ім.] Петровського - 55 хазяйств й "П'ятирічка" - ЗО хозяйств. Сівби не починали, бо ніхто не йде на роботу, як голодні, коні в селян дохнуть, нічим догодувать, потому що сіно і продукти од селян отобрали і картошку всю погноїли, як в баржах на ріках Десні і Дніпру. Осінню 1931 года людей мучили, щоб звозили картошку на склади, а тепер мучать, щоб вивозили [цей] гній із складів. От в Острі па базарі громадний склад картошки на увесь базар завонявсь, що всі плачуть, як гине їх труд напрасно.

І нема кому па це обратить вніманіє, почему уже нехватає сил работать і смотреть на все, що і обращаюсь с покорнейшей просьбой к Вам Григорій Петрович***, обратить на це вниманіє і спасти од голодовки Остерський район.

Ми читаемо наших земляків письма із-за границі, котрі пишуть, що вони живуть і все в них дешево. І от хотіли удрать з Крехаєва Кот Дмитро і з Євминки один, котрих піймали і отправили на Соловки. Но в нас от я не рад жизні, і зараз жінка противна, а діти страшні вороги, бо коли я сижу день не ївши і в'яжу сітку, а тільки покурю і зап'ю водою, а тут вештаються діти й плачуть, кажуть - пойди, де-небудь купиш хліба або картошки - і це все як ножом в серце, нащо я вас на світ пустив, думаю, і становиться жалко. Одношу сітку на склад і іду до базару в Остер (20 км), купляю мішок картошки і тут міліція забрала. Отут до огню і підлито смоли, щоб було жарче. І тепер один в одного крадемо корови, кури, телята і все поріжемо і поїмо, а тоді разом здихать. Іначе жизні нема, уже не собираємось на хазяйство і пахать землю. Бо роздали посівні картки, щоб осінью здали продуктів [таку] масу, якої в дядька не було. Як в його був скот - був гной, а зараз земля без гною ніякого урожаю в нас в Крехаєві на пісках не дає. І мало хто собирається пахать землю, бо все зерно отобрано і вивезено із села на станцію, а купить нема де, і вже нікому ніщо не нужне. А хто не взяв посівної картки, того судили до тюрми до 4 год, отака у нас свобода. І не знаю, чи це із центра постанова, щоб од селян отбирать все із продуктів до фунта, ілі на місці видумляють, що такий ужас.

Як в нашому селі, так і по району принуждають до колгоспу, но ідуть через силу і не послідня біднота, а лодирі і кого надо розкуркулювать. В колгоспах піде порядку іще не устроено, скот гине, коней і багато, но робить нема чим. Усюди і по радгоспах маса була картошки невиконаної, хліба не убрані, сіно загинуло в траві ілі в копицях, через те, що робочі не задовольняються продуктами й одягом, а тільки задовольняються гаметою і директивами, а ето ні к чему. Нужно задовольнять продуктами і мануфактурой, но не готовий одягом и не директивами, [а] подходом до жизні. Например, у Крехаєві в колгоспі були директиви в [19]31 г. сіять отам ячмінь і гречку по 4 дес. Колгоспники увіряють, що там не буде нічого і надо сіять другі культури, но сказано- підчиняйся директиві. Посіяли і позбирали із 4 га гречки 33 пуда, а ячменю 40 пуд. із 4 га. Так і по колгоспах зараз - робить роби, а [їсти] ізвіні. І от робота стоїть, а колгоспники розбігаються, потому що зараз кормлять інструкціями та директивами. І вот я би і просив ВУЦИКа проїхать по селах і убедиться, что надо в колгоспах [такі] директиви, щоб робота йшла, як надо, а саме головне,- я прошу от всей душі пожаліть бідного мужика й спасти від голодної смерті, і тоді мужик любив би, свою страну, і не була би колгоспна робота каторгою. Ми основуємо плани збільшити засіви площі, но ето лишне, надо більше убрать и привести все в порядок, а то усюди урожаї не убираються, а гинуть через неосновательную плату на уборку, а все принудительно. А коли сплою колодязь копать, то води не пить. Раньше у пана було більше землі, чім тепер у радгоспі, а все убиралось, бо він годував робочих і платив, а зараз все примусово і робота стоїть. Отут і надо робить, як требує жизнь, а то контрактуй землю і худобу, і роби, а сам сиди голодний і плати не спрашуй. І па сей год у пас весь скот не увеличується стадо, а унічтожається. У бідняка як дві корови - одну забрать, а у середняка забрали і послідню, зараз контрактуй і бідняк корову, а на базах скот дохне, а овечок і свиней уже нема ні в кого, бо нічим годувать. Свиням надо зерно і кортошку, а її-нема, бо отбирають. І всяк жде гибелі, а не жизні - оце так у нас у Крехаєві і районі. А оцім надо комусь позаботиться, вивести народ од загибелі, бо коли чоловік голодний, він злий и если його робота не ціниться, він [її] бросає. Так і зараз - все принудительно роби, а плати не спрашуй і [їсти] і ето на местах. Нема кому заглянуть із центра, а може так надо, не знаю, но я смотрю і віжу, кругом гибель, а не жизнь, коли земля родить, а урожай хтось должен забрать і звезти на звалку, як картошку ⁷⁵.

Тавлуй Микита Максимович,
с. Крехаїв, Остерський р-н

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк, 41-44. Оригінал. Рукопис.

* Стилістику та орфографію листа збережено.

** Дата пересилки листа з приймальної голови ВУЦВКу до Козелецького дільничного прокурора.

*** Так у тексті, слід читати "Іванович".

№ 252
ПОВІДОМЛЕННЯ СПЕЦКОРА РАДІОМОВЛЕННЯ А. О. БОЖКА
ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПОСІВМАТЕРІАЛУ ТА ГОЛОД В АРТІЛЯХ ЧЕРКАСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ⁷⁶

27 травня 1932 р.

В Черкаській сільраді посівкампанія в загрозливому стані. Озимий клин пропав площею 200 га, пересіяти нічим. З посівного фонду немає нічого, навіть кукурудзи та гороху. Колгоспники па роботу не виходять, послабли від голоду, а здорові роз'їхалися по хліб.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 147, арк. 17. Копія.

№ 253
ВІДПОВІДЬ НОВОГЕОРГІЇВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ. ВУЦВКу
ПРО НАСЛІДКИ ПЕРЕВІРКИ СКАРГИ ЩОДО ГОЛОДУВАННЯ
КОЛГОСПНИКІВ АРТІЛІ "БІЛЬШОВИК"

28 травня 1932 р.

м. Харків. До Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету

На скаргу гр. Новогеоргіївської артілі "Більшовик" тов. Мироненка В справі голодування, райвиконком повідомляє, що по одержанню від Вас згаданого листування ⁷⁷, таке було передано до Новогеоргіївської райРСІ для негайної перевірки в справі голодування членів артілі, де й було виявлено, що деякі члени артілі дійсно знаходились в скрутному стані за одержанням малого їх заробітку, чому й виникло голодування членів артілі, які одержували 300 гр. на себе та на утриманців по 100 гр. хліба.

На сучасний мент після перевірки артілі "Більшовик" члени артілі знаходяться в кращих умовинах, ніж раніше.

Затримка у дачі Вам відповіді до 1 травня виникла з боку задержки перевірки та встановлення дійсних фактів.

Секретар райвиконкому Скрипник
Зав. техбюро РВК Трефільєв

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 24. Оригінал.

№ 254
АКТ ОБСЛІДУВАННЯ СТАНУ ГОСПОДАРСТВА РОЗКУРКУЛЕНОГО СЕЛЯНИНА
Я. П. ЯРЕМЕНКА З С БІЛКИ ТРОСТЯНЕЦЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ

30 травня 1932 р.

Акт обслідування

30.V.1932 р. колишнього члена колгоспу, Яременка Якова Пилиповича, що його виключено з колгоспу як куркуля ще в 1930 р. (протоколи засідання правління від 3.І.1930 р. та загальних зборів 5.І. 1930 р.). Сам Яременко по соцстану куркуль, мас такі ознаки: займався скупкою биків, після відкорму продавав на м'ясо та різав і продавав м'ясо, користувався вітряним млином. Майнове становище, як-то: з землезабезпеченості, з будівель та з забезпеченістю с/г реманентом, тяглової сили - був кріпкий, мав по двоє-троє робочих коней, но 2 корови та по парі волів. А в 1930 р. з кампаній хлібозаготівель 1929 р., не дивлячись на всі можливості, як твердоздатник не виконав плану, ще раз доказавши свою класову ворожість, випадково пролізши до колгоспу, назвою якого тільки бажав захистити свою економічну сторону, а не по дійсному працювати в соціалістичному господарстві.

Оскарження Яременка на невірність його виключення та про спродаж майна як куркуля районові організації залишили без наслідків. Вся ця процедура була в 1930 р., майном та засобами виробництва користується с/г артіль, як одержаним через сільраду. За гроші, що за його [одержала] артіль, згашено борги державі.

Про визначене повідомити прийомну ВУЦВК та самого Яременка з оповіщенням через сільраду під розписку ⁷⁸.

Уповноважений Довженко
Згідно: [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 113, арк. 44. Засвідчена копія.

№ 255
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РАДНАРКОМУ УСРР
ПРО ПРОДОВОЛЬЧУ ДОПОМОГУ ГОЛОДУЮЧИМ

1 червня 1932 р.

Слухали: 11. Про надання допомоги районам, що перебувають у найбільш тяжкому стані.

Постановили: 1. На розвиток постанови Раднаркому УСРР з 21 травня ц. р. (прот. № 16/746, п. 12), відпустити призначені 100 тис. банок консервів областям для громадського харчування колгоспів у районах, що перебувають у найбільш тяжкому стані, за таким розподілом:

Дніпропетровській області - 11 400 банок консервів
Одеській області - 11400 банок консервів
Київській області - 29 400 банок консервів
Вінницькій області - 18 200 банок консервів
Харківській області - 18 200 банок консервів
АМСРР -11400 банок консервів
Разом: 100 000 банок консервів

2. Відпустити для дитячого харчування в районах, що перебувають в найбільш тяжкому стані, крупи та кондвиробів за таким розподілом по областях:

	Крупи	Кондвироби
Дніпропетровській області Одеській області Київській області Вінницькій області Харківській області АМСРР Разом:	9.1 9.1 11 7.5 7.5 6.8 50 т	9.1 9.1 11 7.5 7.5 6.8 50 т

3. Зобов'язати Вукоопспілку та НКПостачання негайно відвантажи ти в адресу облоргкомітетів ці продукти за визначеним розподілом.

4. Дати директиву облоргкомітетам про те, що постанови РНК УСРР з 21.V. ц. р. в частині призначення 80 % всіх продуктів, що їх відпущено з центру для районів, зазначених у спискові, не поширюється на продукти, призначені для дитячого харчування (оголошенню не підлягає).

Заст. Голови РНК УСРР Сербиченко
Секретар РНК УСРР Зорін
Згідно: (підпис)

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 279, арк. 13 зв. Засвідчена копія.

№ 256
ДОПИС СІЛЬКОРА П. О. КОСЕ ДО ВУЦВКу
ПРО ПРИМУСОВЕ УСУСПІЛЬНЕННЯ ХУДОБИ В С. ЛАСПА ТА САМОЧИНСТВО
КЕРІВНИКІВ ЛАСПИНСЬКОІ СІЛЬРАДИ СТАРОКАРАНСЬКОГО Р-НУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛ.

1 червня 1932 р.

В приємную председателя СНК* УССР тов. Петровского

ЗАЯВЛЕНИЕ

Прошу Вашего серьезнейшего внимания на один из участков нашего района по поводу искривления политики партии и правительства в отношении принудительного обобществления крупного и мелкого скота и непринятия никаких мер в отношении реализации постановления ЦК о колхозной торговле и о разосланной радиограмме в отношении хлебозаготовки 1932 года и убое скота.

В нашей артели "Авангард" Ласпинского сельсовета Старокаранского района УССР, осенью прошлого 1931 г. принудительным образом обобществили мелкий рогатый скот и овцы. Принуждение это заключается в том, что постановлением общеартельного собрания, где присутствовало меньше половины членов, постановили обобществить весь мелкий рогатый скот, овец и свиней. На другой день, уже не спрашивая отдельных членов, ходили по дворам, открывали сами члены правления базы и сараи, и вопреки желаниям хозяев сгоняли весь скот в артельный двор.

После постановления ЦК о возврате принудительно обобществленного скота ни правление артели, ни сельсовет не говорили населению об этом постановлении. Наши крестьянки услышали, что в соседних селах возвращают коров и др. скот. Пошли правление артели просить возвратить скот. Тогда предсельсовета тов. Ташьян поодиночке вызывал в свой кабинет собирающихся крестьянок и начал их обвинять, что они подрывают колхозную организацию и принуждал [к ответу], по чьей инициативе они собираются. И даже угрожал арестом и отправкой в районную милицию, что можно узнать у гражданки Хайтул Васины Константиновны и других, которых она скажет.

Ввиду такого подхода к населению со стороны правления артели и сельсовета, у населения нет никакой возможности и желания в дальнейшем развивать свое и артельное хозяйство. Местными властями не принимаются никакие меры в отношении широкого распространения среди населения радиограммы в отношении снижения плана хлебозаготовок 1932 г. и в отношении свободной торговли колхозниками и единоличниками продуктами своего хозяйства. Один крестьянин говорит: "В сельсовете получили какую-то бумажку за торговлю. Члены сельсовета шушукаются, но открыто не говорят".

Еще очень много преступлений, даже уголовного характера. Но эти преступления так умело обделывает председатель сельсовета тов. Ташьян, что, как говорится, простым глазом трудно обнаружить. Например, под его руководством ночью ломают амбары, гре хранится посевматериал, а потом начинают обвинять людей, которые живут поблизости к этим амбарам. Член артели Мурза Афтоном Николаевич среди белого дня растаскивал для своих личных надобностей посевматериал, что заметил Шаповалов Митрофан, но говорить боится, чтобы не нажить себе врагов. Предсельсовета тов. Ташьян известен всему нашему селу своими поступками. Он обвинялся в краже муки из мельницы, он обвинялся в шайке за очень громкое дело по нашему району вместе [с] Дударевыми. Будучи председателем артели, он обвинялся в краже и распродаже подделанным путем на большую сумму колхозного хлеба еще в 1931 г. па рынке. И вообще тов. Ташьян никогда не работал, если проанализировать его образ жизни с 1920 г. По сие время он занимался кражей, грабежом и расточительством, а теперь сидит и ворочает сельсоветом. Никогда и ни за что, товарищи, мы не создадим социализм, если будут нашей сельской жизнью ворочать такие, как Ташьян.

Постановление ЦК от 26.ІІІ ЦК и СНК о хлебозаготовках и мясозаготовках не только не обсуждалось и не разъяснялось на собраниях, но даже не зачитывалось.

Селькор № 5
Коссе Павел Ефремович

Прошу напечатать в "Правде" или в "Известиях".

В этом отчасти виноват райком, так как Ташьян в настоящее время уже пролез в кандидаты партий ⁷⁹.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 634-637, Оригінал, Рукопис.

* У тексті помилка, слід читати "ВУЦВК".

№ 257
3 ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ГРАДИЗЬКОІ райКК - РСІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
ПРО ВИРІШЕННЯ ДОЛІ РОЗКУРКУЛЕНОГО СЕЛЯНИНА І. Д. ЧЕРНИША

9 червня 1932 р.

Слухали: § 203. Листування Градизького РВК № 1/10 та приймальні ВУЦВК № ПР з 5.V. 1932 р. про перевірку матеріалів по скарзі гр. Черниша Івана Дем'яновича Рокитне-Донівської сільради про невірне виключення з колгоспу та доведення твердих завдань, як куркульсько-заможному господарству.

Ухвалили: § 203. З перевірених матеріалів по Рокитне-Донівській сільраді та особистим перебуванням голови райКК-РСІ в цій сільраді встановлено, що гр. Черниш Іван Дем'янович дійсно з'являється виходцем з куркульської сім'ї, яка мала до революції 15 дес. землі, пару коней, пару волів, 2 корови та декілька голів дрібної худоби, жатку, сівалку та інший с/г реманент, використовувала найману працю. В 1921 -1922 рр. земля відчуждалась, наділялась бідноті, яку він гнав з цієї землі люшнями і малися випадки побиття бідноти. В час масової колективізації проліз до колгоспу з метою приховати своє минуле та запобігти розкуркуленню. Під час перебування членом правління колгоспу ставився вороже до виконання господарчо-політичних кампаній. За зрив виконання плану хлібозаготівель нарсудом було засуджено на рік примусової праці, але такий до суду втік, ховається і в селі не перебуває, засуджений позавічно. Райколгоспспілкою справа була перевірена 8аочно та винесено рішення про поновлення його в колгоспі, а тому постанову РКС в справі поновлення в колгоспі, як куркульського елемента - відмінити. Постанову сільради щодо виключення з колгоспу та доведення твердих завдань гр. Чернишу І. Д. лічити вірною, про що повідомити приймальну ВУЦВК та РВК. Оригінал за належними підписами.

Певно: секретар РСІ Войтенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр, 113. арк. 42. Засвідчена копія.

№258
ЛИСТ КОМСОМОЛЬЦЯ А. П. БУРДЮКА З С. ОСІЧ БАХМАЦЬКОГО Р-НУ
ДО НК РСІ ПРО МАСОВИЙ ГОЛОД НА КИЇВЩИНІ

9 червня 1932 р.

В Центральний Комітет РСІ*
Від гр. с Осіч Бахмацького р-ну
Бурдюка Антона Петровича

Нагадування

Перш ніж повідомити про ту контрреволюційну дію, що я її висвітлю, я повідомляю ЦК РСІ, що я не проти радянської влади, а за. За утворення безкласового суспільства не тільки в СРСР, а по всій земній кулі. Початок. Я повідомляю ЦК РСІ про те, що в сучасний мент, як от по Бахмацькому та Коростенському р-нах ходять сотні голодних людей, а саме - жінок, дітей і чоловіків.

Питається, що це за люди? Я неодноразово перевіряв документи їх і виявив, що багато з них колгоспники в 1931 р., мають по 200 трудоднів, найбільшість їх з Київщини, як от Шевченківський район. З цього факт, що цей голод свідчиться тим, що і в колгоспах викачали хлібозаготівлю з перебільшеною реальністю, через те в цих районах в сучасний мент є дуже багато незасіяної землі, а також сотні людей розлізлися по районах з-за голоду. Ці люди наносять сумнів на всю людність, вони розказують, як вони зиму харчувались половою - ніби не люди, а худоба. Це, товариші, неприпустиме явище. Я визнаю, що це не що інше, як робота контрреволюційної організації.

Я прохаю Центральний комітет Робселянської інспекції звернути на це велику увагу, подивитися, в якому становищі находиться Київщина, а також подивіться на той голодний люд, що сотнями лежить на станціях, а також як от на базарах - жінки з немовлятками, дітьми, плачуть, прохають милостині.

На цьому кінчаю. Прохаю звернути на це увагу і повідомити мене в найкоротший термін, які Ви вживаєте до цього заходи. На звороті мій адрес і коротка автобіографія. Кінець. Ще раз прохаю, зверніть на це увагу, бо це справа важлива і за цю дійсність відповідаю. Я сам- комсомолець з 1930 р., маю 18 років, мешканець Осічи Бахмацького р-ну, освіту маю за семирічку. В сучасний мент перебуваю па комсомольських педкурсах в м. Конотопі, по соцстану - середняк зі своєю родиною. Кінець.

Педкурси по такому адресу: м. Конотоп. Педтехнікум. Комсомольські педкурси група "А", Бурдюку Антону Петровичу.

Мені важливо знати, чи одержали Ви від мене цього листа, по цьому повідоміть мене, що й свідчу 9.VI.32 р.⁸⁰

Бурдюк
Вірно: [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 10, спр. 1444, арк. 126, Копія.

* Так у тексті, йдеться про НК РСІ.

№ 259
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРИЙМАЛЬНОЇ ГОЛОВИ ВУЦВКу ЧОРНУХИНСЬКОМУ
РАЙВИКОНКОМУ НА ХАРКІВЩИНІ ПРО ПЕРЕВІРКУ ЗАЯВИ ОДНООСІБНИКА
М. Т. ГАРКУШІ ПРО НЕЗАКОННУ РЕКВІЗИЦІЮ ЙОГО МАЙНА СІЛЬРАДОЮ

16 червня 1932 р.

До Чорнухинського РВК

Громадянин Гаркуша Марко Трохимович, одноосібник, землі має 5 га, їдаків 8, син працює на ХТЗ, заніс голові ВУЦВКу тов. Петровському таку скаргу. Всі завдання та податки виконав повністю, а спочатку травня сільрада відібрала у нього, як у куркуля, все майно, хатні речі, печений хліб, навіть портрети з стіни, говорячи: "Хай тепер Гаркуша господарює, коли не хотів йти до колгоспу". Надсилаючи заяву, просимо негайно перевірити скаргу й коли ствердяться факти, виправити помилку, а винних притягти до відповідальності. Про наслідки повідомити до 28.VІ.32 р.⁸¹

Додаток: заява ⁸².

Зав. приймальні Голови ВУЦВКу Баранов
Завканц. Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 27. Відпуск.

№ 260
ПОДАННЯ СЕЛЯНИНА С. О. ГОЛУБИЦЬКОГО З С. ПІДГОРОДНЬОГО
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ДО ОБЛАСНОГО ПРОКУРОРА ПРО ДОЗВІЛ ПОВЕРНУТИСЯ
НА СВОЮ СПУСТОШЕНУ САДИБУ

27 червня 1932 р.

Прокурору Днепропетровского областного суда
Селянина с. Подгороднего, 12-я сотня, той же сельрады
Днепропетровского р-на, Голубицкого Семена Евсеевича,
3-я сотня, Днепропетровского р-на

Просьба

Прокурор области! Простите мне селянину семейному, что я крайне опечаленный, позволил Вас беспокоить со своей просьбой.

В апреле месяце 1931 г. меня Подгороднянская сельрада совершенно разорила, т. е. поломала мою хату 28 апреля 1932 г., а меня со двора выбросила в 1931 г. 22 апреля.

Преступление мое было в том, что я не додал государству 15 пуд. жита, а всего с меня потребовали 60 пуд.- 45 им дал и 15 не додал, так как такового совершенно не было.

В настоящее время моя усадьба в размере полгектара совершенно пустая, заросшая бурьяном. На усадьбе имеется фруктовый вишневый сад до 150 деревьев, из которых масса поломанных. Сам я несчастный селянин, ютюсь на чужой квартире и работаю сторожем в Деталъбуд на Амуре ⁸³.

Желая вернуться на свое родное место, т. е. усадьбу, и выстроить какую-нибудь землянку, я семейный человек прошу Вас, областную прокуратуру, не отказать в моей просьбе.

Сегодня же выдают мне на руки подтверждение на имя Подгороднянской сельрады и допущении меня на мою усадьбу.

Ожидаю Вашу резолюцию на мою справедливую просьбу. Я не куркуль и не кулак, а честный труженик, хлебороб. Стал преступником перед государством из-за того, что не имел 15 пуд. жита.

Июня 27 дня 1932 г.

Проситель Голубицкий

Держархів Дніпропетровської області, ф. 416, оп. 1, спр. 113, арк. 203. Оригінал.

№ 261
3 ПРОТОКОЛУ ОБ'ЄДНАНОГО ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ВУЦВКу Й РНК УСРР
ПРО РОБОТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРОКУРАТУРИ В ХОДІ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ*

28 червня 1932 р.

Обговорювали: 1. Про десятиріччя існування органів державної прокуратури (доп. нарком юстиції, Генеральний прокурор республіки т. Поляков ).

Постановили: ...3. Деякі районні прокурори, послаблюючи свою непримиренність в боротьбі за суворе дотримання революційної законності, не завжди рішуче реагували на незаконні вчинки, не сигналізували центрові про факти перекручувань, не завжди забезпечували швидке і рішуче реагування на злочинні факти та явища, не завжди доводили реагування до кінця, наслідком чого в ряді сіл припущено факти доведення твердих завдань до окремих колгоспників та середняків-одноосібників, незаконні труси та арешти, конфіскацію та вилучення майна, а також порушення основних засад колгоспного будівництва.

В деяких районах органи юстиції, проводячи боротьбу з класово-ворожим опіром, іноді надто застосовували судові репресії до середняків, бідняків, колгоспників і випадкових правопорушників трудящих, які не виконували своїх зобов'язань перед державою і проти яких краще і доцільніше було б вжити інших заходів впливу. Цим самим органи юстиції потурали шкідливим тенденціям підмінювати елементи виховання і громадського впливу на репресію. Борючись за дотримання ревзаконності, органи юстиції не завжди виявляли ідейних натхненників і потуральників перекручування лінії партії та уряду.

...5. Президія ВУЦВК і РНК УСРР зобов'язують НКЮ та ГПР, облоргкомітети, РВК та міськради:

а) негайно перевірити, як це запропонував ЦВК СРСР, всі заяви про факти порушення революційної законності і винних урядових осіб притягти до права. Про виконання цього НКЮ доповісти РНК;

б) забезпечити щонайшвидше й рішуче реагування на кожну заяву, скаргу робітників, колгоспників, бідняків та середняків-одноосібників і трудящих загалом, на дописи робселькорів та матеріали преси про випадки ламання революційної законності, перекручування політики партії та уряду, нечуйне, бюрократичне ставлення до трудящих, віддаючи винних у цьому до суду.

Борючись проти фактів перекручування лінії партії, нехтування революційної законності, органи юстиції повинні якнайширше використати матеріали своєї роботи для аналізу виявленних хиб, для сигналізації про їх відповідним органам і для мобілізації навколо виправлення хиб уваги широких верств трудящих, зокрема, ширше висвітлювати характеристичні факти перекручувань та ламання ревзаконності і вжиті заходи в пресі.

...9. Підкреслюючи, що факти порушення засад колгоспного будівництва, адміністративного втручання в роботу колгоспів не тільки не сприяють організаційно-господарському зміцненню колгоспів, а навпаки - перешкоджають йому, Президія ВУЦВК і РНК УСРР зобов'язують НКЮ - ГПР, НК РСІ та місцеві їхні органи пильним наглядом забезпечити негайне усунення цих випадків.

Запропонувати облоргкомітетам домогтися налагодження здорових взаємин поміж колгоспами та місцевими органами влади, якісного поліпшення керівництва колгоспним будівництвом, допомогти колгоспам правильно організувати виробництво, не припускаючи адміністраторської опеки над управами колгоспів, порушення чинних директив центральних органів і статутів колгоспів.

Голова Всеукраїнського Центрального
Виконавчого Комітету Г. Петровський
Голова Ради Народних Комісарів ⁸⁴
Секретар Всеукраїнського Центрального
виконавчого комітету Ю. Войцехівський

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 3, арк. 111-112. Оригінал.

* Опущено текст про історію та значення органів прокуратури, а також місця суто юридичного характеру.

№ 262
ЗАЯВА РОБІТНИКА І. І. ЛІСИЦИНА ДО ВУЦВКу ПРО СВАВІЛЛЯ
МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ЩОДО ЙОГО СІМ'Ї В С. ЯЩИКОВЕ ВОРОШИЛІВСЬКОГО Р-НУ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.

3 липня 1932 р.*

В Центральный Исполнительный комитет
От рабочего шахты № 9 "Парижской Коммуны"⁸⁵
Ворошиловского р-на, проживающего в деревне Ящиково
Ил. Ив. Лисицина

Заявление

Настоящим прошу разобрать мое заявление. Я, Лисицин, был в ЦИК лично 27 июня 1932 г. и подавал свое заявление. И мне ЦИК обещал передать мое дело на расследование, и по настоящее время ничего не слышно. Я приезжал вторично в ЦИК 12 июля 1932 г. и мне тоже обещали сделать следствие, но ничего не слышно. Я уже и письменно сообщал, но тоже ничего не слышно, как все равно в воду упало. А здесь наши товарищи на местах делают свой произвол и таких заявлений Вам представлено 15 заявлений обиженных и ни на одно ничего не слышно.

А наша власть на местах - сами виноваты, [а] меня с женой присудили. Это дело было в 1931 г. в октябре месяце, у нас в деревне Ящиково было объединение рогатого скота. Я, Лисицин, работаю на производстве с 1928 г. по настоящее время, с сельским хозяйством не связан, по социальному стану бедняк, участвовал в красных партизанах в 1919 г., на что я имею справки, был ранен, а к тому же инвалид, на что я имею документы. И вот мне было предложено привести свою корову, но я не повел. Меня председатель сельсовета вызывал несколько раз и угрожал мне, стуча об стол кулаком, чтобы я привел корову. Но я все-таки не повел, а быка им отвел. Меня снимали с работы, лишали пайка, чтобы я вел корову. И вот в 1932 г.⁸⁶ 22 декабря мне пришлось отдать им корову. Та я семейный, имею семейство 6 душ. Дети малые, самый старший 14 лет, а меня лишают пайка, и снимают с работы, в так насильно взяли у меня корову.

И вот в 1932 г. 22 марта по постановлению ЦИК о запрещении насильственного объединения скота ⁸⁷, я, Лисицин, подал заявление в сельсовет, чтобы возвратили мне корову, т. к. у меня ее взяли насильно. Но сельсовет передал в колхоз голове колхоза, а голова не обратил никакого внимания, ответили мне одной насмешкой.

Я обращался в прокуратуру, где мне ничего не сказали. Тогда моя жена днем пошла и взяла свою корову, и в этот же день меня с семейством лишили пайка и не давали несколько дней, на что я имею справку из шахтного комитета. И мне в силу необходимости или умирать с голоду или отдать им корову - пришлось отдать. Прошло опять несколько дней, все колхозники забрали своих коров, а мне не отдают. Тогда жена моя в мае месяце пошла и взяла спою корову второй раз, держали эту корову до 26 июня 1932 г. И вот 22 июня 1932 г. в 3 часа ночи пришли до меня в дом вооруженная милиция и понятые. Меня, Лисицина, не было дома, арестовали мою жену и начали ломать замок в сарае, где была корова, т. к. корова у нас запиралась всегда в сарае. Но замка им не удалось сломать, они сломали дверь, но там был перемет и они ничего не могли сделать. Тогда они взяли завалили сарай и вытащили лутки, забрали корову и перепугали детей. Я пришел домой и увидел такой погром, сейчас же поехал в Харьков в центр с жалобой. 27 июня я подал заявление, где мне сказали, что в трехдневный срок сделают следствие и до сих пор ничего не слышно.

И здесь не одного меня в этот день тиранили, а многих. Даже одну женщину в присутствии тов. следователя сам начальник милиции избил до синяков, около сельрады позволял стрелять с нагана, кричал "разойдись", так как на эту катастрофу насобиралось много людей. Вот как наши товариши брали добровольных коров. Если это законно, то тогда я не знаю, тов. Петровский, в нашем сельсовете сидит волк в овечьей шкуре. Секретарь Косаченко - он был собственник, имел отрубной участок, был экспертно обложен, а в колхозе на молочной ферме мясник, торговец мясом, и они сейчас в партии и жмут бедноту. Они не придерживаются революционной законности, и после этого сделали свой суд и осудили меня и жену по 6 месяцев принудработы.

Прошу еще раз убедительно сделать следствие, это уже 4-е заявление и таковых мерзавцев, которые искривляют партийную линию, расправиться с ними по строгой революционной законности

К сему проситель Ил. Лисицын

Адрес: Ворошиловский р-н, Ящиковский сельсовет. Прошу убедительно ⁸⁸.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 110, арк. 63-64. Оригінал. Рукопис.

* Дата пересилки однієї з заяв І. І. Лісицпна із приймальної ВУЦВКу до Ворошилівського райвиконкому.

№ 263
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА Д. І. ЛИСОВА З С. ГІРСІВКИ НОВОВАСИЛІВСЬКОГО Р-НУ
НА МЕЛІТОПОЛЬЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА ПІСЛЯ ВИКЛЮЧЕННЯ
З КОЛГОСПУ ТА ГОЛОДУВАННЯ СІМ'Ї

7 липня 1932 р.*

Харьковскому уполномоченному Центрального Исполнительного комитета

Заявление

От гр. с. Гирсовки Нововасильевского р-на Лисова Дмитрия Ильича.

Пробывши я 18 месяцев в колхозе, и 18 месяцев голодую, и голый и босый, и в конце-концов выбросили из колхоза, [так] как негодный я для них. Сдал я свое майно мертвое и живое: 1 пара лошадей, бричка, веялка новая, буккер новый, пололка, борона, 1 пара сбруи. И в настоящее время приходится помирать с голоду, а поэтому обращаюсь к уполномоченному ЦИК предложить нашему сельсовету с. Гирсовки возвратить наше майно и частицу посева для того, чтобы можно было в дальнейшем работать, кормить свое семейство и помогать государству, но не разорять, как в настоящее время у нас. Колхоз не поднимается, а падает, нет никакого порядку, только дело идет на убытки. Степь не засеяна, везде заросла травою и все голодные. На моем иждивении 6 едоков, социальный стан - бедняк, сын чабана. Имею сына в Красной Армии, доброволец, 1912 г. [рождения], находится [в] авиапарке [в] Запорожье.

Прошу мою просьбу удовлетворить, чтобы я видел новую жизнь и новый свет ⁸⁹.

Проситель Лисов Дмитрий Ильич

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 9, спр. 113, арк. 103. Оригінал. Рукопис.

* Дата одержання заяви у приймальні ВУЦВК.

№ 264
3 ПРОТОКОЛУ ВИЇЗНОГО ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ТОМАШПІЛЬСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ. ПРО РОЗПУСК КОЛГОСПУ ЇМ. 1-ї ПАРТКОНФЕРЕНЦІЇ
В С. ТОМАШПІЛЬ ⁹⁰

8 липня 1932 р.

Голова Марчук. Члени президії: Грицюк, Олександров, Паламарчук. Член РВК - Трач. Представники установ: Жарий - пом. директора МТС. С. Гнатків: Заворотний (голова сільради), Кухар (голова колгоспу), Гринчук (голова виробничого товариства), Колеснік (голова споживчої кооперації). Представник облвиконкому - Себало. Селян 121 чоловік.

Обговорювали: про колгосп ім. 1-ї партконференції, с. Томашпілка.

Постановили: Президія РВК відзначає: незважаючи на цілу низку організаційних заходів, а також надану допомогу тяглом, харчами, колгосп дедалі розкладається, дійшов до того, що за останній час жоден колгоспник не виходить на роботу, ігноруючи надану допомогу. Це [є] наслідком того, що колгосп організований з примістечкового нестійкого елемента та засмічений спекулятивним елементом в минулому. Переважна частина колгоспників замість виходу на роботу займаються спекуляцією с/г продуктами.

Президія РВК визнає: надалі існування колгоспу [є] неможливим як куркульсько-розкладницького, тому колгосп цей розпустити.

Майно, посіви тощо передати колгоспу "Оборона" с. Томашпілки. Для розпуску колгоспу [ім.] 1-ї партконференції та передачі майна, посівів до колгоспу "Оборона" с. Томапшілки утворити комісію в складі: голова комісії від РКС тов. Іванов, члени комісії РКК-РСІ тов. Грицюк і тов. Бачинський. Комісії взяти потрібних техробітників з установ району для негайного оформлення щодо розпуску й передачі всього майна, посівів до колгоспу "Оборона" с. Томапшілки. Протягом двох, днів оформити передачу відповідним актом та внести на обговорення наступного засідання президії РВК.

Оригінал за належними підписами
З оригіналом вірно [підпис].

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 113, арк. 134-135. Засвідчена копія. Рукопис.

№ 265
ВІДПОВІДЬ ЖАШКІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА КИЇВЩИНІ ВУЦВКу
ПРО ПРОДОВОЛЬЧУ ДОПОМОГУ ГОЛОДУЮЧИМ КОЛГОСПНИКАМ АРТІЛІ "НОВЕ ЖИТТЯ"
Й СІМ'Ї П. СИДОРУКА ЗА ЙОГО ЛИСТОМ ІЗ США ⁹¹

11 липня 1932 р.

Таємно
ДО ВУЦВКу

На Ваш лист, надісланий нам з листуванням гр. с. Житники, Жашківського р-ну Сидорука Павла, перебуваючого зараз в Америці в м. Гамілтон, що звернувся до Вас з скаргою на неприпустимий стан колгоспу та голодування його родини, Жашківський РВК по суті цієї справи повідомляє слідуюче:

в березні місяці ц. р. у Житницькому колгоспі дійсно було виявлено хибний стан в керівництві та господарюванні. Правління колгоспу невмілим керуванням та господарюванням частково сприяло занепаду господарського стану колгоспу, загибелі кінського поголів'я та збільшило загальні труднощі в справі забезпечення харчами колгоспників та ін. Своєчасно РПК та РВК було вжито заходів до виправлення припущених правлінням колгоспу хиб і винуватців було з керівництва знято і передано до суду.

При наявності загальних труднощів у справі відсутності харчових ресурсів в нашому районі та в додаток припущених хиб в керівництві, були випадки масового голодування, в тому числі і голодування родини гр. Сидорука. Але лист сестри гр. Сидорука - Зіньки Іванько - при перевірці містить в собі явно перебільшені факти, які в дійсності не мали такого жахливо-гострого характеру і писані були під диктовку ворожих колгоспному будівництву елементів, що стверджується прикладеного довідкою в копії Житницької сільради про соціальний стан Зіньки Іванькової та її ролі в розвалі колективізації ⁹².

В сучасний мент положення виправлено і гострі моменти минули як в справі загальних труднощів в господарчім стані колгоспів, так і зокрема в Житницькому колгоспі "Нове життя", наприклад, керівництво колгоспу поновлено новим працездатним складом, колгоспові зроблена допомога посівматеріалом та харчовими продуктами, а також проведено поновлення кінського поголів'я, що сприяло до зміцнення господарства, успішного проведення весінньої посівкампанії і своєчасного готування до збиральної кампанії.

Зокрема, враховуючи, що гр. Сидорук, бувший червоноармієць, учасник горожанської війни та зараз політробітник [в] капіталістичній країні, РВК видав дружині Сидорука одноразову допомогу, окрім того зобов'язав сільраду та правління колгоспу провести з свого боку допомогу, як в сучасний мент, так і проводити таку і надалі, про що свідчить довідка в копії Житницької сільради ⁹³.

Приложения: Дві довідки в копіях Житницької сільради.

Голова РВК Тімкін
Зав. спецчастиною Березовський

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 287. Оригінал.

№ 266
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКІВ ЛІКВІДОВАНОЇ АРТІЛІ "НЕЗАМОЖНИК"
У С. УСТИМІВЦІ НА ОДЕЩИНІ ПРО ВТРАТУ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ПРОДОВОЛЬСТВА ⁹⁴

11 липня 1932 р.*

До голови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Від громади с Устимівки цього ж району та сільради, участку 5-го

Заява

Ми, громада згаданого села, бувші колгоспники в кількості 146 господарств, з них бідняцьких господарств 80 %, останній відсоток - середняки та маломіцне середняцтво., В цих 146 господарств 767 душ. Всього 360 душ працездатних, та непрацездатних 407 душ. Всього землі в цій артілі 800 га. Організована ця артіль була в 1929 р., Проіснувала до 14.І.1932 р. Той час, який існувала артіль "Незаможник" завжди справлялась з усіма господарчо-політичними кампаніями. З кожним днем росла артіль, за цей короткий час зміцніла і укріпилася, маючи весь час успіхи більші, ніж інші артілі, яких є 8 в цьому селі. Артіль "Незаможник" мала багате господарство, як реманент, худобу і робочу, і продуктивну. Мала, таким чином, успіхи у всіх кампаніях. І ось під час хлібозаготівлі з урожаю 1931 р. недовиконала на 32 % по пшениці. За це недовиконання зазначену артіль ліквідували. Лишила місцева влада бувших колгоспників і продуктів харчування і знарядь виробництва і всякої без ісключенія усуспільненої худоби. З усуспільненого господарства забрали усе в ці[й] арт[ілі]. Посів озимий розподілили між іншими колгоспами. Бувші колгоспники перенесли дуже багато труднощів. Ярі посіви на землі був. артілі сіяли останні колгоспи. На 1932-1933 рр. ці колгоспники бувші залишаються так само без знарядь виробництва та продуктів харчування, причім був. колгоспників не використовує зовсім на роботах за натуру місцева влада і, таким чином, був. колгоспники зовсім позбавлені продуктів харчування.

Місцева влада зовсім не звертає ніякої уваги на цих бувших колгоспників. Усякі прохання цих був. колгоспників місцева влада категорично відмовляє. І от був. колгоспники звертаються до голови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету з проханням, щоб не лишили на дальше в такому стані людей і дали можливості господарювати. Особливо, щоб не лишили і на будущі года, 1932-1933 рр., продуктів харчування.

Для цього громада, був. колгоспники був. артілі "Незаможник" виділяє двох уповноважених: 1. Підкоша Лука Арт. (був. колгоспник цієї артілі). 2. Гужва Тиміш Євм. (був. колгоспник цієї артілі), яким доручає словесно передати становище був. артілі, яке все далеко не зазначено в нашій заяві ⁹⁵.

Підписи громади (був. колгоспників)⁹⁶.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 2573, арк. 2. Оригінал. Рукопис.

* Дата пересилки листа селян з ВУЦВК до Укрколгоспцентру.

№ 267
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО"
ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО СЕЛЯН ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
В С. КАПУСТЯНЕЦЬ НА ХАРКІВЩИНІ

12 липня 1932 р.

У квітні ц. р. до редакції звернувся гр. с. Капустянець, Липоводолинського р-ну Безкровний В. Ю. з таким листом: "Я походженням бідняк, дякуючи радянській владі зробився середняком. Мав 4,5 га землі, коня, корову та дрібний с/г реманент; податку платив у 1930-1931 рр. 26 крб. 95 коп. У 1931 р. голова сільради через особисті рахунки довів план хлібозаготівлі в 260 пуд. до двору і наказав виконати його за 1 добу. Це тоді, коли хліб у мене ще був немолочений. На другий день (бо я не міг нічого зробити за добу) забрали весь немолочений хліб і все майно, в тому числі й будівлі, "за невиконання плану".

Відтоді ж до редакції надійшло ще кілька заяв селян с. Капустянець про ламання революційної законності, перекручення лінії партії.

Розслідуванням Липоводолинської райКК встановлено правдивість цих заяв і винуватців перекручувань (4 чоловіки) виключено з партії, віддано до суду. Далі справа не пішла. Винуватців ще не судили, майно колгоспникам не повернуто. Виправити перекручування - це не тільки покарати перекручувачів, це - поновити в правах колгоспників, повернути майно біднякам і середнякам.

Вимагаємо від прокуратури негайно закінчити слідство і всіх винних у перекручуванні судити показовим порядком у с. Капустянцях.

Радянське село.- 1932.- 12 лип.

№ 268
ЛИСТ ЧЛЕНІВ ОБ'ЄДНАНОГО КОЛГОСПУ С. АБРАМІВКИ
НЕХВОРОЩАНСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ ДО ГАЗЕТИ "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО" ПРО НЕГАТИВНІ
НАСЛІДКИ КОМАНДНО-АДМІНІСТРАТИВНИХ МЕТОДІВ КОЛГОСПНОГО БУДІВНИЦТВА

12 липня 1932 р.*

"Нехворощанські закрутники розвалили кращу артіль". "Колгоспники не почувають себе господарями артілі". Дуже влучно газета "Радянське село" вдарила по перекручуваннях статтею "Послідовно виправити перекручування лінії партії" (16 червня, № 889)' та іншими статтями. У цій статті писалося, що в багатьох колгоспах не перевиховують колгоспників, а адмініструють над ними. Це саме є і у нас. Колгоспники не почувають себе господарями колгоспу. Що задумала сільрада та райколгоспспілка, те й роблять. Було у Абрамівській сільраді (Нехворощанського р-ну) 3 колгоспи. Райколгоспспілка надумала зміцнювати колгоспи, зливаючи їх. Із трьох зробили один ⁹⁷. Що ж вийшло? Один колгосп був добрий, міцний, добре господарював, добре дбав за колгоспне добро, давав велику товарну продукцію, мав 380 маток на свинофермі, цілком виконав план хлібозаготівель, а тепер і його досягнення понівечив "єдиний на всю сільраду колгосп". Із 380 свиней лишилося тільки 70 штук, нелади в організації праці. Невеликі колгоспи бачили, що і де, як у них робилося, знали управи наперечот кожного колгоспника, як, де, і що пін робить, а тепер управа "великого" колгоспу відірвана від мас, невправка їй, активу не готує, колгоспників до керування не залучає. Колгоспники були проти об'єднання колгоспів. Керівники колгоспспілки та партосередку не послухали їх.

Чуємо, що роблять перекручення, а станеш проти цього виступати, тебе роблять ледве не ворогом колгоспу. Почали опускатися руки й у найвідданіших справі активістів. Дійшло до того, що колгоспники колишньої артілі ім. 8 березня почали не виходити на роботу. Партосередок викинув з лав партії навіть батрачок ⁹⁸ за те, що вони не приставали до перекручення, що вопи не хотіли командувати колгоспниками. Управа великого колгоспу нічого своєчасно не робить. Так було з посівом. Так не готуються і досі і до жнив.

І досі нічого не зроблено, щоб викопувати постанову ЦК ⁹⁹ про те, щоб у кожного колгоспника була своя корова і дрібна худоба, щоб підвищити прибутки колгоспників. Всі роки були у нас дитясла, а тепер, як став великий колгосп і ясел не стало. Голова артілі каже, що постанову ЦК проти примусового усуспільнення корів видано тільки на 2-3 місяці.

Частина активу, що добре знала село і колгоспників, роз'їхалася. Голову колгоспу нам призначили. Вже ж мабуть місяців 4 не було ніяких зборів.

Всі отакі порядки призвели наші колгоспи до великих втрат, можуть призвести до ще більших, якщо райпартком негайно не виправить припущених перегинів. Цього і досі не зроблено, незважаючи па цілу низку вказівок партії ¹⁰⁰.

Виправивши перекручення, треба всю і увагу віддати жнивам. Хліб маємо зібрати до жодного колоска. Для цього треба негайно показати колгоспникам правдиву колгоспну стежку. Закликати до порядку тих, що розвалюють колгосп.

Члени колгоспу с. Абрамівка
Нехворощанського р-ну

Радянське село.- 1932.- 12 лип.

* Дата опублікування.

№ 269
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА І. П. ЯЧУШКИ З АРТІЛІ "НЕЗАМОЖНИК" У С. УСТИМІВЦІ
НА ОДЕЩИНІ ПРОТИ ОПОДАТКУВАННЯ ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ ПІСЛЯ РОЗФОРМУВАННЯ АРТІЛІ

17 липня 1932 р.

Я бувший член артілі "Незаможник" по соціальному стану бідняк. З майна мав до вступу в артіль всього лише одну коняку та корову й більше я нічого не мав ніколи. І по розформерований, т. е. після ліквідації нашої артілі. Мені й вообще всім бувшим членам артілі було доведено до кождого двору контрактацію зерна в [певній] кількості. Мені було 20 ц зерно-хліба та 130 крб. грошей. І по полученію контракт - книжок на руки та оповіщення про 130 крб. мене в той же мент визвали в канцелярію був. артілі й стали допрашивать, щоб я негайно вивіз 20 ц зерна, якого я не мав й 20 фунт., потому що моя земля була в артілі і я одноосіб [ник] -но посіву не мав. І я від цього вивозу хліба відмовився, а від грошового завдання не відмовлявся, якого частину виплатив. І мене зараз же арештували і направили в міліцію, де я був під вартою одні сутки, де я й в міліції погодився гроші, наложені на мене 130 крб., частково виплачувати, а від хліба відмовився, бо в мене не було. І мене з-під варти освободили. Прийшовши із-под варти додому, я вже не застав в домі й тряпки. Все майно, як хатнє, так і позахатнє - корову та інше - все було забрано. Скасували мене як клас.

Я зараз же заявив в міліцію, що платить вже не було боргів, тому що моє майно зліквідовано по дозволу сільради тов. Короля 3. Так що, платити уже нічим. Через 2 дні сільвиконавець прийшов до моєї хати й заявив, що "ідем, забереш своє барахло", де я й забрав назад, а корову й частину харчпродуктів й понині не дали.

І на основанії цього прошу вашего распоряженія розібрати мою заяву в тім, що мене неправильно як бідняка ліквідували і не дали мені назад корову. Я считаю, з свого боку, що це зовсім була контрреволюція й прошу повернути мені обратно корову.

Заявник Ячушка

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 2573, арк. 27-28. Оригінал. Рукопис.

№ 270
ПОВІДОМЛЕННЯ ЗМІЇВСЬКОГО ДІЛЬНИЧНОГО ПРОКУРОРА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ. ВУЦВКу
ПРО ЧАСТКОВЕ ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА СЕЛЯНЦІ М. КРИВОЛАПОВІЙ З С. МЕЛИХІВКА,
НЕЗАКОННО РЕКВІЗОВАНОГО СІЛЬРАДОЮ

20 липня 1932 р.

До завідуючого приймальні голови ВУЦВКу

На В/відношення від 20.VІ. ц. р.

Зміївська дільнична прокуратура повідомляє, що скарга громадянки Криволапової Марії на невірні дії Мелихівської сільради перевірена, при чому встановлено, що вона по майновому стану середнячка ¹⁰¹ і її майно продано 28.IV.31 р. за несплату 25 крб. штрафу, накладеного за невиконання агромінімума. Штраф було накладено невірно, через що постановою президії Мелихівської сільради від 27.VІІ.31 р. скаржниці майно було повернуто, але як виявилось при перевірці не повернуто одної телиці та деякі дрібні хатні речі. З приводу чого прокуратурою, а також Олексіївським райвиконкомом вжито заходів до негайного повернення всіх речей. Крім того, робітників сільради за грубе порушення ревзаконності в [19] 31 р. віддано до суду.

Примітка: відповідь на В/відношення затримана через те, що Зміївська дільнична прокуратура тільки організовується та через кепський зв'язок з Олексіївським районом.

Прокурор Буховець
Секретар Світлична

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8. спр. 117, арк. 73. Оригінал.

№ 271
ЗАЯВА ГРМАДЯНИНА С. ТОМАШПІЛЬ НА ВІННИЧЧИНІ ДО ВУЦВКу
З ПРОТЕСТОМ ПРОТИ РОЗПУСКУ КОЛГОСПУ
ІМ. 1-ї ПАРТКОНФЕРЕНЦІЇ ¹⁰² ТА ПРО ГОЛОД У СЕЛІ

23 липня 1932 р.*

До голови Всеукраїнського виконавчого комітету
тов. Петровського
Нижчепідписаних громадян с. Томашпілки
Томашпільського р-ну Вінницької обл.

Заява¹⁰³

В нашому селі Томашпілці в минулому 1931 р., у час уборочної кампанії було організовано с/г артіль "Перша партконференція", в якій сії всі нижчепідписані рахувалися членами. Організувавши цей колгосп, ми всіма силами турбувалися щоб: а) поставити такий на належну височінь; б) розвити сільськогосподарську міць; в) поліпшити наші побутові умови; г) добитися найкращого стану в колективному господарстві; д) утворити високу продуктивність та товарність колективного господарства, бажаючи цим самим доказати індивідуальникам справжню й цілковиту перемогу над злиднями та над відсталістю одноосібного господарства. Але на превеликий жаль не так сталось, як гадалось, бо тенденція місцевої влади була така, щоби яким-небудь чином нашу с/г артіль злити з такою ж артіллю "Оборона", яку організовано раніше - один рік тому, оскільки там не було такої відповідної сили хліборобського призначення як у нас, а майже па 50 % службовців, не приймавших участі в роботі. І от на цьому грунті почалися такі нажими та репресії з боку місцевої влади по різних вимогах, що в очах наших дало нам зрозуміти не на поліпшення у колективного господарства, а па погіршення, що нарешті довело до занепаду як такого, так і нас, бувших членів артілі до абсолютного голоду, а це сталося тому, що:

1) план хлібозаготівлі наданий в такій чрезмірній кількості, що не тільки не залишилося для існування нас з ріднею як робочої сили та загального харчування під час весняної посівкампанії, а навіть не хватало для повного виконання хлібозаготівельного плану;

2) ніякої продукції в час весняної роботи не було і ми всі, переживаючи голод, втратили силу працювати;

3) в час раннього засіву вівса сталася недостача такого, а постачання такого посівматеріалу було невчасне, що відбилось на господарстві, так як з приводу запізнення з таким залишилась площа землі зовсім незасіяною і нарешті заросла будяками;

4) не тільки не було належного корму для тяглової сили, а навіть і соломи, яку можна було б переробити на січку для годівлі. А це сталося тому, що по плану заготівля соломи по зрівнянню з тими колгоспами була накладена на наш колгосп чрезмірно (майже на 60 % більше), в той час, коли за відсутністю ситого корму потрібно було залишити в достатній мірі хоч би солому, але про це і знати не хотіли, що й доведено до пагубного стану тяглову силу. Бо за відсутністю корму не тільки голодали коні, а навіть загинуло до 40 коней, а з індивідуального сектору соломи зовсім нічого не брали;

5) на нас, бувших колгоспників, далеко більш налягали, чим на індивідуальний сектор, а саме: накладали чрезмірні податки, нав'язували примусово та чрезмірно позику, нажимали на нас, колгоспників, на трудгужу та по різних інших кампаніях. І в той час абсолютно залишили в стороні, як ні в чому не зобов'язаного, індивідуальний сектор, який тільки посміювався над нами, торжествуючи над нашими злиднями;

6) кепське ставлення з боку бувших представників РВК до колгоспників. Так, наприклад, одного разу на зібранні колгоспники-батраки поставили бувшому голові РВК Убейбатько питання про переживаєму нами голодовку. Таким дана відповідь така: "Жалко, що до цього часу не поздихали".

7) багато було випадків, що зовсім безпідставно виключали таких членів, які цього не заслуговували, взагалі дивилися з якоюсь неповагою на членів колгоспу [ім.] 1-ої партконференції. А це виробила місцева сільська влада на чолі з головою сільради Марковським, членом Хомбровським та іншими такими керівниками. І хоча з боку правління і доводилося про такі явища до відома раиколгоспспілки, але така абсолютно ніякої уваги не звертала.

Все це, що вищезазначено, та інші неприпустимі явища, які пригадати та описати детально зараз неможливо, внаслідок збудоражило всіх пас, членів колгоспу, і ми мимоволі примушені були дехто із нас розібрати часть усуспільненого майна без жодного будь-якого впливу на нас з боку інших осіб, і, таким чином, с/г артіль [ім.] 1-ї партконференції розпалась і зараз не існує. Але за постановою президії РВК ¹⁰⁴ без нашої на те згоди залишки господарства як інвентар так [і] земля з врожаєм з'єднано з колгоспом нашого ж села "Оборона", в чому мета, як нами вказано було на перших порах.

І, таким чином, на сьогоднішній час ми залишилися без жодних коштів існування та хліба, на який немало поклали свого труда, в голоді та в злиднях разом зі своєю родиною, а між тим плодами нашого труда зараз безпідставно зкористуються члени колгоспу "Оборона", яким передана земля з врожаєм. Приймаючи до уваги, що ліквідація бувшого нашого колгоспу підстав для позбавлення наших прав на хліб та для передачі такого до колгоспу "Оборона" зовсім не дає, що оскільки колгосп не має свого існування, а члени його, якими з'явилися ми, не увійшли і не бажаємо вступити в колгосп "Оборона", та що залишення нас бідняків, батраків, та середняків разом з ріднею без хліба, рівноважно тому, що підвергти на голодну смерть.

Ми з приводу зазначеного звертаємося до Вас, як старости України, просимо Вашого розпорядження про падання нам права на уборку озимого та ярого хліба, який посіяний нами, та на одержання нашого інвентаря та тої кількості землі, якою ми користувалися при індивідуальному секторові. Що ж до хлібозаготівлі, яка буде з нас належати державі, ми зобов'язуємося цілком виконати в першу чергу. На подачу цієї заяви уповноважуємо громадян с. Томашпілки Корольова Федора Васильовича та Гаврилюка Семена Григоровича.

Юрченко Микола, Боярський А., Довгань С., Слободянюк Яків, Бойко К., Сичук Іван, Кащук Микола, Палагнюк М., Чабанюк Яків, Вигодянська Ганна, Трибіда Степан, Довгань Петро, Щітницька Ф., Вигодянський І., Чабанюк Іван, Богачук В., Зозуля Ф., Шаварський І., Лавринюк Леон ¹⁰⁵

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 113, ари. 138-139. Оригінал. Рукопис.

* Дата резолюції приймальні ВУЦВК про перевірку справи Томашпільським РВК.

№ 272
ЗАЯВА М. М. ЯВДОЩЕНКА З С. ЧЕРЕМУШНОЇ НА ХАРКІВЩИНІ
ПРО ДОЗВІЛ ПРОЖИВАТИ СІМ'Ї У ПРОДАНІЙ СІЛЬРАДОЮ ВЛАСНІЙ ХАТІ

27 липня 1932 р.

До Черемушанської сільради
від гр-на с. Черемушної
Явдощенка Марка Михайловича

Заява

Прошу сільраду повернути мені хату, мою усадьбу з постройками, так як моє майно продано за невиконання грошового налога. Сам я роблю на проізводстві, а сім'я моя живе на квартирі, в бувшій моїй хаті ніхто не живе.

Прошу не оставить моєї просьби ¹⁰⁶.

23.7.32 р.

Марк Явдощенко

Держархів Харківської області, ф. Р-154, оп. 1, спр. 16, арк. 123. Оригінал.

№ 273
ЛИСТ ПРИЙМАЛЬНІ ГОЛОВИ ВУЦВК ХАРКІВСЬКОМУ ПРОКУРОРУ
З ПРИВОДУ СКАРГИ ОДНООСІБНИКА І. М. МЕЛЬНИКА НА РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ

29 липня 1932 р.

Терміново, до Харківського облпрокурора

Одноосібник хутора Трусова, Валківського р-ну Мельник І. М. скаржиться ВУЦВКу на неправильне вилучення у нього в м'ясозаготівлю корову, не виплативши за неї гроші. 10 днів тому він забрав корову з артілі, де вона перебувала. За це його заарештовано, а дочку заперли в сарай. Григорій Іванович Петровський розпорядився детально розслідувати цю справу, винних в перекрученні постанов партії та уряду притягти до відповідальності, Мельника звільнити з-під арешту й повернути йому корову. 29.VII дано телеграфне розпорядження РВК - повернути корову, а Нововодолазькому прокурору - Мельника звільнити з-під арешту ¹⁰⁷. Вжиті заходи та наслідки розслідування сповістити для доповіді Григорію Івановичу Петровському протягом декади ¹⁰⁸.

Додаток: 1 арк.¹⁰⁹

Член ВУЦВКу, зав. приймальні голови ВУЦВКу Варанов
Завканц. Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 110, арк. 84. Відпуск.

№ 274
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА Т. Ф. ПОЛОЗКА З АРТІЛІ "НЕЗАМОЖНИК"
С. УСТИМІВКИ НА ОДЕЩИНІ З ПРОТЕСТОМ ПРОТИ РОЗКУРКУЛЕННЯ
ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ АРТІЛІ

Липень 1932 р.

До уповноваженого Укрколгоспцентру
Гром. 5-ї сотні Полозка Терешка Хв.

Заява

Я був член артілі "Незаможник" 5-ї сотні і по соцстану бідняк, десятками років служив по наймах, так як зостався сиротою з 12 років від роду, й десять років я жив в чужій хаті, бо своєї не мав. Благодаря радянській владі я зміг купити хату. І по ліквідації нашої артілі мені довели контрактацію 40 пуд. пшениці та грошей 120 крб., якого завдання (зерна) я виплатити не зміг, бо в мене не було індивідуального посіву, а гроші я заплатив 80 крб., недоплативши всього 40 крб. і зліквідували були моє майно як хатнє, так і корову, а продукти: сир, масло, муку - то получилась пирушка. Уповноважені населеного пункту як член сільради Т. Ткаченко, Щербак Е., Будяк Т. й вообще вся та бригада, яка мене ліквідувала, то вони з моїх продуктів устроїли вареники та інші харчі. І до тих пір приготовляли цю справу у Лепішки Г., що аж сажа в димарі зайнялася, яку затушили і начали там пірувать по победе куркуля Полозка. Через кілька днів мені повернули хатні речі, а продукти зостались на победі. Й корови не повернули. І на основанії вишеізложеного прохаю розібрать мою заяву й повернути мені корову як коронному бідняку, а сир та масло, муку, то звісно не повернуть, бо поїли. Причом зазначаю, що я був все время без корови, а лише один рік, як я придбав собі корову, та й ту забрали останню.

Заявник Полозок Т.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 2573, арк. 25-26. Оригінал. Рукопис.

№ 275
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКА Г. С. КОФАНА З С. УСТИМІВКИ НА ОДЕЩИНІ
ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРОТИ РОЗКУРКУЛЕННЯ

Липень 1932 р.

Уповноваженому від Укрколгоспцентра
Гром. п'ятої сотні с. Устимівки
Кофана Гната Сидоровича

Заява

В 1931 р. у січні місяці мені підвела сільрада тверде завдання по хлібозаготівлі та фінансам. Хлібозаготівлю я виконав, а грошових в кількості 900 крб. я виконати не зміг, потому що в мене було лише 3 га посіву, 2 коней і одна корова. За невиконання грошей моє майно як хатнє, так і надвірне - все продали й вигнали мене із хати. І я із свого боку считаю, що доведено мені тверде завдання неправильно, а саме. До революційного часу я був совершенно бідняк, землі собственної в мене не було. Все время я був сторожем при був. старому сельському управлінні. Фізічески я работать не могу, потому что в мене нема лівої руки. Я готовий каліка, робітників я ніколи не мав, бо сам був робітником. А мене в настоящий мент не розкуркулили, а розкалічили, зняли з мене й торбу. Причому мені кроме каліцтва 75 років від роду. Старуха моя 25 років ногами ходить не може, страдає ревматизмом.

І на основанії вишеізложенного прохаю вашого розпорядження розібрать мою заяву й повернуть мені хотя хату та коняку й корову, бо я старий калека. Волочуся попід чужими дворами, [так] називаємий куркуль, який до революції мав 6 дес. землі, 2 коней і корову, а опісля революції землі мав 9 га та 3 коней, й 2 жонатих уже сини по 35 років. Оце таке було моє хазяйство, яке підійшло [під] експертне оподаткування.

Заявник Кофан Гнат неписьменний,
а за [нього] розписався Я. Г. Кофан

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 2573, арк. 36-37. Оригінал, Рукопис.

№ 276
ДОВІДКА НАРКОМЗЕМУ УСРР ЗА МАТЕРІАЛАМИ МІСЦЕВОЇ ПРЕСИ
ПРО ВТРАТИ ВРОЖАЮ Й НЕВИХІД КОЛГОСПНИКІВ НА ЖНИВА ПІД ЧАС ГОЛОДУВАННЯ

2 серпня 1932 р.

Про збирання врожаю

Насамперед, мусимо відзначити, що за єтими матеріалами, що нами одержані безпосередньо від уповноважених НКЗС, та за матеріалами місцевої преси впродовж від 25-30.VII явно незадовільний етап по цілому ряду колгоспів зі справою боротьби з втратами, особливо ігноруються заходи щодо застосування зерновловлювачів, копнування та скирдування хліба. Немало також в матеріалах відбивається яскравих фактів (нижче приводимо їх) недозволеного перекручення постанов партії та уряду в справі розподілу натуральних авансів. Як правило в цій справі відсутнє чітке керівництво, як з боку районних організацій, насамперед РЗВ, РКС, МТС, так і місцевих. Куркуль на цій ділянці докладає всіх зусиль і головним чином спрямовує свою ворожу роботу, щоб натуральні аванси розподіляти не за принципом трудоднів, а на "двори", на "їдців" тощо.

Не всюди приділено відповідної уваги справі організації праці під час збиральної, ось наслідок - маємо по окремих місцях, що бригади не організовано, конкретних виробничих завдань не доведено до бригад, необізнаність з нормами тощо. Все це надто впливає на успішні темпи збиральної.

Боротьба з втратами

Численні факти з місць уперто сигналізують про явно незадовільний стан у багатьох районах, сільрадах, МТС і колгоспах зі справою організації боротьби зі втратами. Основні хиби такі: а) по злочинному ігнорують справу використання зерновловлювачів; б) безгосподарне ставлення під час збирання врожаю, багато хліба вимолочується колесами с/г машин на зворотах; в) як правило, майже не приділено увага справі збирання колосків; г) особливо занедбана ділянка роботи - це скирдування скошеного хліба, тощо. Отже, бездіяльність місцевих організацій, а подекуди і районних, вже дало свої негативні наслідки в справі значних втрат врожаю.

Ось, приміром, Мелітопільський р-н, який вже закінчує днями косовицю, але скирдування почали поодинокі колгоспи. Тут панують такі ворожі настрої серед окремих бригадирів та колгоспників, що мовляв "скирдувати - зайва річ". Про це доводить ряд фактів.

Колгоспи Ешенфельдської сільради косовицю закінчили 17 липня, але жодного га ще не заскирдували. Тут колгоспники і зокрема бригадири про скирдування такої думки: "Батьки наші не скирдували, то й ми не будемо скирдувати". В с. Вознесенці артіль "Победа" 23.VII закінчила косовицю, але скирдувати хліб не розпочинали. Бригадири до цього часу не знають, де саме треба класти скирти. У Кизіярівській артілі підстилку для вкачування току брали із скирти соломи з зерном, управа артілі про це злочинне ставлення знала, але жодних заходів не вжила. У Мордвинівці ряд бригад, що почали скиртувати, не обгрібає гарб (газета "Зоря" від 28.VI, Дніпропетровська обл., матеріал бригади "Радсела", "Зорі" та "Радстепу").

Якимівський р-н. Тут насамперед безвідповідально поставились до боротьби зі втратами. Так, в артілі "Еолорове" багато скошеного хліба розтрушується й топчеться, молотиться йогами складальниць. Копиці кладуть малі, в один бік колосками, як правило, поле після складання не згрібається. У колгоспі "12-річчя Жовтня" на одній із дільниць виявлено площу ячменю, де взято копиць 20 і зовсім не загребено. Незважаючи на те, що в районі косовицю закінчили, скиртування ще досі не почали (газета "Зоря" від 28.VII).

По Нововасилівському р-ну (Дніпропетровщина) досі заскиртовано лише 450 га. Скиртуванням ні районні, ні сільські організації не керують. Заскиртований хліб складено погано. Скирти не вивершувались.

Троїцький р-н (Одещина). Керівні організації дали настановну - скиртувати лише 20 %, а решту молотити за "конвейерного системою". На нараді секретарів партосередків завідувач РЗВ т. Решетняк дав таку схему збирання врожаю: розгорнути молотьбу, хлібозаготівлі, як буде час - взятися до скиртування. Скиртуванням в Троїцькому районі свідомо нехтують. На 29.VII скошено близько 20 тис. га, а заскиртовано Тільки 199 га, що з усього заскиртованого хліба 165 га припадає на саму Вінторівську сільраду.

В Новоукраїнському р-ні боротьба зі втратам під час збирання врожаю не організована. Чимало хліба залишається незібраним на полі. У колгоспі ім. Чубаря чотири дні зряду не згрібають колосків. У колгоспі "Гроза капіталу" Ровенської сільради підкуркульники навмисно залишають на полі снопи, а ввечері їх розкрадають. Хоч косовиця йде вже дев'ятий день, але скиртування ще не почалось. У багатьох колгоспах ще панують "старі традиції" - молотити хліб конвейєрним способом (бригада газети ("Комуніст" від 29.VII).

Оріхівський р-н (Дніпропетровщина) - плани боротьби з утратами опрацював формально, не мобілізовано колгоспні маси на їх проведення. В'язання хліба й скиртування проходить у колгоспах самопливом. Скосили по району 7001 га, заскиртували лише 222 га по п'яти сільрадах. По Копанівській сільраді колгоспи, скосивши понад 600 га, заскиртували нічого, так само не скиртують і по решті сільрад. Зав. РЗВ т. Луценко вважає, що скиртувати ще рано. Зерновловлювачі майже по всіх колгоспах не встановлені. РЗВ тільки 16.VII надіслав директиву про встановлення зерновловлювачів.

Бригади на полі під час косовиці залишають огріхи, які не вириваються, як правило, по колгоспах, їх здебільшого розкрадають. 6 випадки, коли вже змолочене зерно розбазарюється. Артіль "Степова Комуна" (Новоселівка) змолотила 500 пуд. пшениці, з якої голова колгоспу 50 пуд. здав державі, а решту 17.VIІ вночі вивіз бричками невідомо кому в Чубарівський р-н. В артілі ім. Затонського (Юр'ївка) намолочене жито залишилося без будь-якої охорони на току, а тому його розкрадали (матеріал виїзної бригади газет "Комуніст", "Зорі", "Радсела" від 24.VII).

Більшість районів Харківської обл. злочинно нехтують справу скиртування усього скошеного хліба.

Опішнянський р-н. Тут скиртувати хліб фактично ще не розпочали. На колгоспних лапах багато кіп, позаливаних останніми дощами. Ні колгоспники, ні навіть районні організації не звертають уваги на це.

Занедбали скиртування і в Куп'янському р-ні. У Булацелівській артілі "Весела праця" навіть за планом не передбачили скиртування. Не почали ще скиртувати Богодарівський, Пільшанські, Кадничанські тощо колгоспи. Наслідком цього попсовано дощами вже чимало хліба (з газети "Харківський пролетар" від 29.VII).

У Великолепетиському р-ні косять перестиглий хліб, а в жодному колгоспі немає зерновловлювачів. Голова РКС (Куженський) вперто вважає, що від зерновловлювачів немає користі. Директор Лепетихської МТС (т. Дробіт) виправдується тим, що немає з чого робити зерновловлювачів. РЗВ не зважив на зерновловлювачі, як і взагалі не боровся і не бореться з втратами. Величезних втрат район зазнає і через те, що хліб не в'яжуть, а складають неохайно в копиці. Голова РКС заявив, що "у нас спокон віку не в'язали, то и тепер нам цієї справи не здійснити, хоч би ми й намагалися, то пас піхто не підтримує". Заскиртували тільки З % скошеного хліба.

Найгірше організована боротьба з втратами в Тростянецькому р-ні (Вінницька обл.). Приміром в артілі "Краще життя" покоси лежать на дорозі, їх псує худоба, вимолочують вози, що проїжджають по дорозі. Мало не по всіх колгоспах на нивах стирчать "чуби". Районні та місцеві організації не ведуть боротьби з цими неподобствами (Комуніст, 31.VІІ.32 р.).

В Орининському р-ні боротьби з втратами не організували. Озимина перестигає, осипається, в районі вже великі втрати збіжжя. Особливо багато хліба гине в одноосібному секторі, бо ніхто в районі не подбав про організацію допомоги одноосібникам, хоч їх в районі є 40 %.

По деяких колгоспах весь час вичікували, не поспішали з косовицею, аж доки хліб почав осипатися. Через таке злочинне відволікання в Бережанській артілі ім. Леніна осипалося 40 га пшениці. У селах Чорнокозицях, Веселець, Пукляках також осипалося багато хліба в одноосібних господарствах. Колгоспних мас не мобілізують (на боротьбу) з втратами. У бригадах не перевіряють і не контролюють якості косовиці, в'язання снопів і складання кіп. Зерновловлювачів до косарок не пристосовано. У районі ігнорують справу скиртування, ще жодного га не заскиртували. (Комуніст, 31.VІІ.32 р.).

Ні РКС, ні МТС, ні управи колгоспів Очаківського р-ну не боряться проти втрат врожаю. В артілях "Прогрес" та "Шлях до Комуни" чимало десятків га скошеного хліба лежить у валках, псується під дощами. В районі скиртувати ще не починали. Поки що заскиртували 11 га озимих культур. РЗВ виправдовується, що не вистачає робітньої сили па скиртування. Нині вистигли вже ярі культури, які треба косити.

У Великолепетиському р-ні питанню боротьби з втратами не приділено відповідної уваги, тут насамперед навіть в районовому плані не розроблено будь-яких заходів щодо боротьби з втратами і, як наслідок, жоден колгосп у районі не в'язав снопів, скиртування зовсім теж планом не передбачено. Зерновловлювачі жодним колгоспом не застосовано, згрібання колосків не проводиться.

В колгоспі "Червона Україна" Очаківського р-ну не приділено уваги справі боротьби з втратами. Тут під час косовиці колеса тракторів багато обмолочують хліба. Навіть немає жодного валка хліба, щоб колеса трактора не переїхали. Підкуркульники з тракторної бригади заявляють: "Хай гине, все одно й це заберуть", а бригадир посилається на те, "що я, мовляв, зроблю, коли немає людей, щоб відкидати валки від трактора, в нас трактор і 3 косарки стоять тому, що немає людей". Це тоді, як 150 колгоспників ледарюють, нічого не роблять. Правління артілі жодних заходів не вжило щодо боротьби з втратами. В районі жодного зерновловлювача не застосовувалося. Про скиртування хліба ніхто не дбає не тільки в колгоспах, але й районні організації, передусім РЗВ, РКС, МТС майже нічого в цій справі практично не зробили, навіть відсутній облік про скиртування хліба.

Жнива на Артемівщині в розпалі, але більшовицької боротьби в районі не організовано. Отже, маємо в колгоспах обурливі, злочинні факти великих втрат під час жнив. В колгоспі ім. Леніна Новоолександрівської сільради норми виробітку на жнивах виконують всього на 70-75 %, колосків не згрібають, під час косовиці коні топчуть хліб, він висипається. В колгоспі є випадки крадіжок снопів. Проте до всього цього управі колгоспу байдуже: "Що зробимо, те й буде". Те ж саме і в колгоспі ім. Будьонного, де хліб лежить у копах не заскиртований, дощі гноять його.

За 6 день косовиці по 25 сільрадах Бобринецъкого р-ну викошено 3847 га озимини. З цієї кількості радгоспи скосили лише 114 га, а колгоспи 3727 га та одноосібники 86 га. Надто відсталі Новоградівська сільрада, що має скосити 2367 га, а скосила лише 83 га, Васильківська з плана 1676 га зібрано лише 398 га. У Васильківській та Великогертопанівській сільрадах в неділю влаштували день відпочинку, хоч перестигле зерно вже почало осипатися. Про боротьбу з втратами врожаю на Бобринеччині не дбають. Бобринецька МТС виготувала кілька десятків зерновловлювачів, але вони їх не використовують. Вітезівська МТС навіть і не робила зерновловлювачів, обмежившись директивою в цій справі колгоспам та навіть не перевіривши, як цю директиву колгоспи виконали.

Окремі правління колгоспів до застосування зерновловів ставляться злочинно. Так, правління Сорочинської артілі ім. Сталіна заявляє: "Ми ремонтуємо гарби, дуже зайняті й з зерновловлювачами панькатися не маємо часу". В Олександрівській артілі "Гігант" колобків не підгрібають, а в Бобринецькій артілі "Комінтерн" бригадир Пащенко, щоб "піднести темпи" косовиці, підняв лобогрійки так, що вони зрізали лише колоски і в окремих місцях полеглий хліб зовсім залишився на полі - його ніхто не збирає.

Не організовано й охорону врожаю. Куркулі та їхні підлабузники розкрадають хліб. В радгоспі "Відродження" куркуль Рибка зі своєю родиною нарізали кілька лантухів колосків і навіть намагалися побити робітника радгоспу Гавруша, що охороняв врожай. Факти розкрадання колосків є і в артілі "Нове життя" Володимирської сільради. В артілі ім. Будьонного Буравецької сільради куркульня настільки обнагліла, що до хлібних кіп стала під'їжджати возами й набирати, хто скільки хотів. Сільради ж не спромоглися організувати справжньої відсічі куркульській зграї. Матеріали про крадіжки хліба й досі не оформлені, злодіїв і досі не притягнуто до відповідальності.

II. Організація праці

Мусимо відзначити, що за тими матеріалами, що є в нашому розпорядженні, яскраво видно, що по цілому ряду колгоспів питанню організації праці не було приділено достатньої уваги, про це стверджують такі факти. Ось приміром у Літинському районі (Вінниця) на косовиці гостро дається взнаки розгардіяш в організації праці, знеосібка у догляді реманенту й тягла.

Зіньківський р-н (Харківщина) занедбав роботу в справі організації праці. Ось примір по Комишанській сільраді: в колгоспі "Іскра Леніна", де склад сталих бригад укомплектовано до збиральної кампанії, але є велика плинність, особливо серед в'язальниць. Виробничі завдання доведені, норми виробітку не виконують і тому багато скошеного хліба залишається не зв'язаним цілими добами ("Харківський пролетар" 30.VІІ).

Колгосп "С/г пролетар" Бригадирівського р-ну досить кволими темпами розгортає косовицю. Труддисципліна на найнижчому рівні. Жодної з встановлених норм виробітку в колгоспі не додержуються. Замість того, щоб жаткою викошувати щоденно 5 га, виконують З,5-4 га. Із 211 працездатних колгоспників виходить па роботу тільки 150 чоловік. Із 3 бригад працює тільки 2, третя бригада ось уже кілька днів не виходить на роботу в поле.

По бригадах панує знеосібка, немає відповідальності за стан збирального реманенту, і як наслідок із трьох бригад працює тільки дві. Бригади не мають твердих завдань і тому багато колгоспників замість того, щоб робити з самого ранку, чекають поки спаде роса. ("Харківський пролетар" 30.VII).

Не організовано як слід й працю під час збирання врожаю по колгоспах Великолепетисъкого р-ну. Тут передусім жодна бригада не має своїх виробничих завдань, окремих дільниць за бригадами не закріплено. Приміром у колгоспі ім. Петровського з 7 бригад, що працювали під час весняної посів[ної] кампанії, на збиральну кампанію організували тільки 3, до жодної бригади не прикріпили певних виробничих завдань.

Члени правління колгоспу до бригад не прикріплені, замість цього гастролюють по степу з бригади в бригаду слідом один за другим. Приміром у колгоспі ім. Петровського зав. господарством приїхав однією конякою в бригаду № 3, в той час голова колгоспу, організатор праці, рільник тачанкою слідом за зав. господарством прибули до бригади № 3.

Особливо занедбана справа обліку праці: як правило в жодному колгоспі щоп'ятиденки до трудкнижок колгоспникам трудоднів не записують, а лише через місяці і то не в бригаді, а. в конторі колгоспу. Здебільшого колгоспники виробничих норм не знають. Таким чином, ніхто не вимагає ні кількості, ні якості роботи, в цій справі панує зрівнялівка. Виробничі наради не працюють.

Бракує відповідно допомоги щодо обслуговування колгоспів і з боку Великолепетиської МТС. Агрономи МТС обслуговують лише тракторні бригади. Характерно, що в артілі ім. Петровського дільничний агроном МТС опрацював план збиральної кампанії з розрахунку закінчити збирання врожаю протягом 8 днів, а в цьому колгоспі вже жнивують 23 дні. Проте ніхто з МТС не цікавився такими неприпустимими темпами збиральної кампанії. (З інформлиста уповноваженого НКЗС т. Сташкевича).

Не подбала за справжній організацію праці під час жнив і артіль ім. Сталіна Сталінського р-ну. За виробничим завданням повинні зібрати хліба на площі 1602 га. Проте погане готування до цієї важливої роботи дало негативні наслідки з перших днів жнив. 48 косарок за 6 днів скосили лише 731 га, жодна з бригад не виконувала норм виробітку. Жодна з бригад не знає, що робитимуть сьогодні і що робитимуть завтра. Чекають на організатора праці, щоб той загадав, коли кому й куди їхати і що робити. Обліку праці немає, в записах трудоднів на всіх роботах панує зрівнялівка.

Труддисципліна серед колгоспників надзвичайно низька, в поле виїжджають о 9-10 год. ранку, а повертаються о 6-7 год. вечора. Обідають 3-4 год., а тому жодна з п'яти бригад норм не виконує, треба косити 4 га, а косять 2-2,5 га.

План, складений на час збиральної, не конкретний, його не опрацьовували серед колгоспників, навіть не всі члени управи з ним ознайомлені.

До створення бригад підійшли формально. По бригадах колгоспна сила не розташована і тому, коли виїхали на поле, то виявилось - у бригадах зайва робоча сила, а на інших роботах - не вистачало.

По деяких колгоспах Ляхівецького р-ну справа з організацією праці перебуває в незадовільному стані, приміром, у Погорілецькому колгоспі збирання врожаю проводять за принципом: хто вийде в поле, той і працює. Тут панує знеосібка, зрівнялівка.

В артілі ім. Сталіна Луганського р-ну збирання врожаю проводиться злочинво. На жодній косарці не пристосовано зерновловлювачів. Скиртувати хліб досі не розпочинали. Керівники артілі поставилися до збереження хліба безгосподарно. Наказали годувати 300 шт. коней немолоченим ячменем та вівсом. За приблизним підрахунком, таким чином щонайменше 300 пуд. зерна щоденно губить колгосп від цієї безгосподарності.

III. Перекручення в справі видачі натуральних
фондів

В Любашівському р-ні не довели до колгоспників постанови ЦК і РНК про збиральну кампанію, порушують принцип "хто краще й більше працює - той більше одержує". Замість цього в районі авансують натурою на їдців. Через це - невиходи на роботу. В артілі "Сакко і Ванцетті" голова Кривошей увесь намолочений хліб роздав на їдців, навіть на тих, що не працюють. Тут невиходи на роботу становлять 50 %. У самій тільки Любашівці замість 700 чоловік на роботу виходить 200- 300 чоловік. У Великобоківських колгоспах машини завантажені на 60 % через великі невиходи на роботу. В артілі "Більшовик" півдня стояли 9 жниварок, бо куркулі підбурювали колгоспників виходити з артілі й забирати майно. Районний провід не реагував проти зривницької куркульської роботи ("Комуніст" 30.VII - т. Орлій).

У Монастирищенському р-ні (Вінницька обл.) по колгоспах запроваджують куркульську практику в розподілі авансів. В артілі "Єдина сила" (голова Любарський), у Матвіївському колгоспі видали все намолочене збіжжя по 8 кілограм на їдця. В артілі "Комунар" аванси видали незалежно від числа виробничих трудоднів, на кожне господарство всім однаково.

В Орининському р-ні припустилися куркульського впливу в справі розподілу натуральних авансів. У Ринінецькій артілі "Жовтень" ледарі й ударники одержали однаково. Голова цієї артілі Мак своїй родичці Мак Надії, яка має 22 трудодні, видав 11 кг, а колгоспникові Баринському, який має 36 трудоднів, лише 8 кг. У Пуплянській артілі "Нове життя" трудоднів досі не підрахували, а тому голова артілі Жежура наказав видавати аванси на двір по 2-3 пуди ("Комуніст" 31.VІІ).

У колгоспах Летичівського і Меджибіжського р-нів аванси видають снопами на полі. В артілі ім. Котовського Липовецького р-ну голова Дуброва та рільник Лебедь першими почали брати снопи з поля, а змолотивши збіжжя, повезли продавати на базар. За їхнім прикладом колгоспники розібрали щось 40 % озимини. Такі випадки маємо і в Піщанському р-ні.

Постанови ЦК і РНК СРСР про авансування не всюди зрозумілії навіть районні керівники. Приміром, голова Теплицького РВК і голова РКС надіслали до колгоспів директиву про порядок видачі авансів, де пропонують видавати колгоспникам 20 % фактично обмолоченого хліба.

Недозволених перекручень припустилися у Фрунзівському р-ні. Голова артілі "Сівач" від першого дня молотьби видав на кожного їдця по 1 пуду пшениці. До колгоспу прийняли розкуркуленого, йому теж видали аванс на їдців - 5 пуд. пшениці та 5 пуд. жита. В артілі ім. Сталіна голова Сергієнко чисто все змолочене збіжжя роздав по 5-6 пуд. на двір. Такий розподіл в цій артілі практикують і тепер. Факти куркульської роботи коло авансування колгоспників натурою, розбазарювання хліба проходять поза увагою районних і місцевих організацій.

Не ліпший стан у видачі натуравансів і в Криворізькому р-ні. Тут передусім дирекція Широнівської МТС і голови управ багатьох колгоспів кожен по своєму тлумачать постанову ЦК і РНК СРСР про видавання авансів колгоспникам натурою.

Директор МТС додержується такої думки, що видавати аванси не слід, бо "це зірве виконання плану хлібозаготівель". Голова РКС підтримує цю "настанову". Вказівок про видавання авансів натурою районні організації досі не дали. Це призвело до того, що в авансуванні хлібом панує цілковитий самоплив, по колгоспах видають аванси на двір і на їдців.

Через таку куркульську практику багато колгоспників не виходить на роботу. В Олександрівській артілі "Жовтень" повинно працювати 10 косарок, але 5 з них стоять через невиходи на роботу. Користуючись з бездіяльності районних організацій, куркульня агітує: "Запасайтеся хлібом". Це гасло підхоплюють ледарі і спекулянти, розкрадаючи колгоспний хліб.

Не керує справою видачі натуравансів і Олександрівська МТС і тому маємо немало випадків, коли по колгоспах району діяльності МТС по злочинному перекручують постанови партії та уряду щодо авансування - тут замість 10-15 % видають у деяких колгоспах до 50 %.

В колгоспі "Червоний Чонгар" правління продало на приватний ринок 50 пуд. зерна.

У колгоспі "Країна Рад" Сватівського р-ну видають аванси не за трудоднями, а "на двір". Цими днями видали кожному колгоспному двору по 4-8 пуд. хліба. Характерно, що цими днями до колгоспу прийнято куркулів Нікіщенка, Буйніна та Петрова, які теж одержали аванси та забезпечення хлібом нарівні з усіма колгоспниками. Така видача вже дала свої наслідки. Вихід на роботу зменшився. Темпи і якість роботи на збиранні надто незадовільні.

Оргсектор НКЗС

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 13, спр. 81, арк. 43-52. Засвідчення копія*.

* Підпис під документом нерозбірливий.

№ 277
З ПОСТАНОВИ ЦВК І РНК СРСР ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РОЗСТРІЛУ
ТА 10-РІЧНОГО УВ'ЯЗНЕННЯ ЗА РОЗКРАДАННЯ КОЛГОСПНОГО МАЙНА ¹¹⁰

7 серпня 1932 р.

Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации
и укреплении общественной (социалистической) собственности*

ІІ.

1. Приравнять по своему значению имущество колхозов и кооперативов (урожай на полях, общественные запасы, скот, кооперативные склады и магазины и т. п.) к имуществу государственному и всемерно усилить охрану этого имущества от расхищения.

2. Применять в качестве судебной репрессии за хищение (воровство) колхозного и кооперативного имущества высшую меру социальной защиты - расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией всего имущества.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по делам о хищении колхозного и кооперативного имущества.

III.

1. Повести решительную борьбу с теми противообщественными кулацко-капиталистическими элементами, которые применяют насилие и угрозы или проповедуют применение насилия и угроз к колхозникам с целью заставить последних выйти из колхоза, с целью насильственного разрушения колхоза. Приравнять эти преступления к государственным преступлениям.

2. Применять в качестве меры судебной репрессия по делам об охране колхозов и колхозников от насилий и угроз со стороны кулацких и других противообщественных элементов лишение свободы от 5 до 10 лет с заключением в концентрационный лагерь.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по этим делам.

Коллективизация сельского хозяйства: Важнейшие постановления Коммунистической партии и Советского правительства, 1927-1935.- М., 1957.- С. 423-424.

* Опущено преамбулу та пункт 1-й про крадіжки на траспорті з ідентичним змістом.

№ 278
АКТ ОБСТЕЖЕННЯ МІСЦЕВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТОМАШПІЛЬСЬКОГО Р-НУ
НА ВІННИЧЧИНІ ГОСПОДАРСТВ ЖИТЕЛІВ С. КИСЛИЦЬКОГО,
ВИКЛЮЧЕНИХ З КОЛГОСПУ ПРОТИ ЇХ ВОЛІ

7 серпня 1932 р.

Акт обслідування

1932 р. серпня 7-го дня. Мною, інструктором Томашпільської РКС т. Совиком Харитоном Ульяновим, у присутності голови колгоспу "10-річчя КІМу" с. Кислицького т. Балака Левонтія Йосиповича, голови сільради Павліша Василя та члена КП(б)У т.Сауляка Андрія Семеновича розслідувано справу про виключення з колгоспу 29 господарств, а саме:

1. Семчук Хтома Григорів. До вступу в колгосп мав польової землі 5,67 га, їдців 6. Виключено з колгоспу за невиконання плану хлібозаготівлі та знайдено закопаний хліб.

2. Вихованець Ананій Кирилів. До вступу в колгосп мав польової землі 4,48 га на 6 їдців, господарство рахувалось середняцьке. Виключено з колгоспу за невиконання хлібозаготівлі; злісно ухилявся від виконання, а мав змогу.

3. Бурдейкий Тодір Петрів. До вступу в колгосп господарство рахувалося середняцьким, польової землі [мав] 3,51 га на 4 їдці. Виключено з колгоспу за симуляцію; малося 3 душі працездатних і не хотіли працювати в колгоспі.

4. Повмга Григір Василів. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьким, землі було 3,87 га, їдців 5, виключено з колгоспу за спекуляцію; мав лише за 1931 р. З трудодні, весь час займався спекуляцією (Одеса, Вапнярка).

5. Заворітний Сафрон Трифонів. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьким, землі було 4,69 га, їдців 5. Виключено з колгоспу за злісне невиконання плану хлібозаготівлі та за невихід на роботу в колгосп, а також займався розкладницькою роботою.

6. Барабак Микита Самоїлів. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьким, землі було 3,61 га, їдців 4. Виключене з колгоспу як засудженого та вислано за межі Лівобережної України за хуліганство. Виключено лише його самого, а сім'я рахується в колгоспі.

7. Вихованець Пилип Василів. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьким, землі 3,89 га, їдців 1, виключено з колгоспу за крадіж воза колгоспівського, де він його продав і систематично займається крадіжкою. В сучасний момент він переховується в лісі, куди втік з-під варти міліції.

8. Калось Трохим Петрів. До вступу господарство рахувалось середняцьким, землі було 4,38 [га], їдців 5. Виключено з колгоспу за невиконання хлібозаготівлі; злісно ухилявся, а мав змогу виконати.

9. Давідчук Семен Миколаїв. До вступу в колгосп господарство рахувалось заможним (доведенець), землі було 4,01 га, їдців 4. Виключено з колгоспу за розкладницьку роботу серед колгоспників, подав заяву про вихід.

10. Вакула Левонтій Яковів. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьким, землі було 4,31 га, їдців 6. Виключено з колгоспу за розкладницьку роботу, самовільно забрав свого коня з колгоспу, де справу скеровано в нарсуд.

11. Попудняк Григір Тимків. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьке, польової [землі] 4,65 га на 4 їдців. Виключено з колгоспу за власним його бажанням згідно з його заявою.

12. Барабак Самоїл Артемів. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьким, польової землі [мав] 3,07 га, їдців 4. Виключено з колгоспу за симуляцію, невихід па роботу, займався спекуляцією та крадіжкою.

13. Багрій Йосип, Калось Артем, Гресъко Кузьма, Колос Клим, Чорний Олександр, Фертюк Тимко, Дубик Іван Петрів, Дубик Фтодот, Бак Яків, Загородный Гаврило, Повмга Семен - господарства до вступу в колгосп рахувались середняцькими. Данні господарства до колгоспу вступили під час осінньої посівкампанії 1931 р., яких польова площа в кількості 33 % до загальної усуспільнена під час проведення осінньої сівби та здано ними посівматеріал. Навесні 1932 р. належну кількість посівматеріалу не внесено нічого, живого та мертвого реманенту не усуспільнено, на роботу не ходили, за що й виключено.

14. Фертюк Марія Григорівна. До вступу в колгосп господарство рахувалось середняцьке. До роботи відносилась пасивно, подавши заяву про вибуття, що й задоволено прохання.

15. Кобзар Юмень*. До вступу в колгосп господарство рахувалось маломіцним середняцьким. Виключений з колгоспу за симуляції, невихід на роботу і невиконання плану хлібозаготівлі.

16. Спориш Трифон. До вступу в колгосп господарство рахувалось заможним (доведенець). Виключено з колгоспу за неусуспільнення посівматеріалу та живого і мертвого реманенту.

17. Вакула Павло. До вступу в колгосп господарство рахувалось заможним (доведенець). Виключено з колгоспу за неусуспільнення посівматеріалу, живого і мертвого реманенту.

Дані матеріали свідчать про виключення з колгоспу ¹¹¹.

Інструктор РКС Совик
Правління колгоспу Балака
Голова сільради Павліш
Присутній Сауляп

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 113, арк. 113-115. Оригінал. Рукопис.

* Так у тексті, очевидно, "Євмен".

№ 279
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА ¹¹² ПРО ЗАНЕПАД КОЛГОСПІВ Й ЗАГРОЗУ ГОЛОДНОЇ СМЕРТІ
У СЕЛАХ ЛЕБЕДИНСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ

5 серпня 1932 р.

Григорій Іванович!

Считаю своїм боргом повідомити Вас про життя села, життя колгоспів. Колгоспи в сучасний мент доживають останні дні, життям їхнім ніхто не цікавиться. Люди центра міркують, що село ще багате, колгоспи міцніють, але це не правда. Цього листа пише вірний син - колгоспник, агітатор і організатор перших днів 1929 р., котрий головує чесно уже від 1929 р. із Лебединщини. Пише цього листа Всеукраїнському старості, котрий боровся за покращення життя, за соціалізм, пише цього листа не одна особа, а декілька, та тільки не всі осмілюються написати правду, сказати, а собі журяться, що таке становище в колгоспах продовжуватися не може. Потрібні негайні заходи, откинути ту думку, що на селі все благополучно, немає голоду, не пухнуть люди.

Справа в тому, що в колгоспі люди працювати не бажають, люди, діти, старики голодні, худоба гине, люди стали злі. Радянську владу заклинають, ніхто їй нічого не віре. Земля очутилась в бур'янах, цукровий буряк неполений. Хлібні аванси видають по 400 гр. на день - здебільшого фуражних культур, надії немає на додержання, тому що плани в цьому році дані більші, або менші дуже незначно, а врожай через загибель озимини далеко менший. Чи нормально, що плани більші, ніж валовий врожай?

Треба вивчити стан, Григорій Іванович! Інакше наша справа з колгоспами проіграна. Візьміть убедіться, проїдьте самі, або пошліть серйозну особу в такі села на Лебединщину й Ви повірите*, що пише не опортуніст, не куркуль, а вірний колгоспник, которому не буде життя, коли колгоспи розпадуться. Ви вивчіть на Лебединщині такі села, як Бишкінь, Михайлівна, Ворожба, Великий Вистороп, Межиріччя, Нижня Сироватка - тут життя вмирає на селі. Крім комуніста, а тепер і комуністи кажуть, що десь є шкідництво, Ви не знайдете людину, котра б підтримувала радвладу, всі заклинають, люди готовляться до голодної смерті. У Великому Висторопі, у Ворожбі загроза з посівом озимини. Головам колгоспів далі працювати не можна.

Григорій Іванович, приїдьте на Лебединщину, скличте нараду, голів, вивчіть стан і Ви убедітесь, що плани нереальні, що колгоспи розпадуться при такому стані, може Вас обманюють райони. Цього листа написано як вихід, щоб опісля не сказали, що Ви не знали та райони винуваті. Спасайте колгоспи, спасайте людей од голодної смерті, нам іначе позор перед міжнародним пролетаріатом. Не слухайте тих людей, що кажуть плани реальні, влийтесь в колгоспну масу району й Ви повірите, що ми пишемо правду ¹¹³.

Думка активу, думка вірних синів, але прізвища сказати не можемо, поки не приїдете, а то скажете "опортуніст".

8.VIII.1932 р.

З оригіналом згідно:
кореспондент приймальної Голови ВУЦВКу (підпис)

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 162. Засвідчена копія.

№ 280
ПОСТАНОВА НАРОДНОГО СЛІДЧОГО ПИРЯТИНСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ
ПРО ВІДДАННЯ ДО СУДУ КОЛГОСПНОГО АКТИВІСТА Г. Т. ПОЛОНСЬКОГО
ЗА ВБИВСТВО РОЗКУРКУЛЕНОГО СЕЛЯНИНА М. С. ХЛІПЕНКА

13 серпня 1932 р.

Постанова про віддання до суду

1932 року, серпня 13 дня, м. Пирятин. Народний слідчий Пирятинського р-ну розглянув дізнання про обвинувачення гр-на Полонського Грицька Трохимовича за 139-м арт. КК і взявщи до уваги, що розслідування цієї справи проведено достатньо та виявлено: 14 липня 1932 р. вечером голова сільради с. Карпилівки Лимаренко, маючи відомості, що в село повертаються з вислання кулаки, запросив декількох активістів, а в тому числі і гр-на Полонського Грицька Трохимовича, що прибув в с. Карпилівку із м. Пирятина в особистих справах, і разом направились в село та зайшли в хату до кулака Хліпенка Михайла Степановича.

Голова сільради доручив Полонському, Слиньку і Савченку завести Хліпенка до сільради, маючи на увазі прийти згодом в сільраду і особисто виявити, яким чином Хліпенко попав у село.

Прямуючи в сільраду, Хліпенко мав намір зникнути від громадян, що провадили його до сільради. Але із них Полонський побіг за Хліпенком, а по дорозі вихопив з ліси дрючка і як нагнав Хліпенка, то вдарив його декілька раз по голові. Хліпенко від ударів упав і помер. З висновку лікаря видно, що [смерть] Хліпенка наступила від крововиливу [у] мозок.

Через те, і керуючись 213, 216-м арт. КПК, постановив: Полонського Грицька Трохимовича, 32 років, що походить із Карпилівки, за фахом пильщик, жонатий, член спілки РЗЛ, малограмотний, позапартійний, не судимий. - віддати до суду як винуваченого за 139-м арт. КК. Згідно з 26 і 28-м арт. КПК Полонський підлягає суду нарсуда Пирятинського - з участю сторін.

Нарслідчий Пирятинського р-ну Мейер

Виклику до суду підлягають: обвинувачений Полонський Грицько Трохимович, мешкає в с. Карпилівці Пирятинського р-ну. Свідки: Лимаренко Давид Іванович - мешкає в с. Карпилівці Пирятинського р-ну; Рак Микола Степанович - мешкає в с. Карпилівці Пирятинського р-ну; Савченко Іван Яковлевич - мешкає в с. Карпилівці Пирятинського р-ну; Слинько Іван Іванович - мешкає в с. Карпилівці Пирятинського р-ну; Чумак Прокіп Іванович - мешкає в с. Карпилівці Пирятинського р-ну; Москаленко Ольга Дмитровна - мешкає в с. Карпилівці Пирятинського р-ну ¹¹⁴.

Нарслідчий Пирятинського р-ну Мейер Певно:
секретар Ярова

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 176. Засвідчена копія.

№ 281
З ПРОТОКОЛІВ ЗАСІДАНЬ ПРАВЛІННЯ ТА ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ
ЧЛЕНІВ АРТІЛІ ЇМ. ХТЗ ЧУГУЇВСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ ПРО ПЕРЕГЛЯД
ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ¹¹⁵

30 липня -16 серпня 1932 р.

Заседание правления
3О июля 1932 р.

Слушали: О принятии плана хлебозаготовки 2.521 ц по культурам.

Постановили: После выступления всех членов правления и актива, обсудив всесторонне преподнесенный план хлебозаготовки 2521 ц, правление считает хлебозаготовку вывозить, не приостанавливать, придерживаясь контрактационных договоров - 7з урожайности всего валового дохода по культурам. Одновременно поручить пред. правления тов. Голенищеву выяснить перед райкомиссией, ввиду неясности, из каких расчетов урожая был преподнесен план с превышением, что урожайность не может послужить примером выполнения, принимались ли во внимание акты о гибели посева и отчисления для свинотоварной фермы.

Пред. правления Голенищев
Секретарь Проскура
Верно: секретарь А. Проскура

20.VIII.32 р.

Общее собрание артели
7 августа 1932 г.

Слушали: 1: О принятии плана хлебозаготовки 2521 ц по культурам.

Постановили: 1. После выступления целого ряда членов колхоза, обсудив всесторонне вопрос о принятии плана хлебозаготовки 2521 ц, было внесено предложение уполномоченного РИК тов. Горкаленко. 1[-е предложение] -план, предписанный РИК, принять полностью; 2-е предложение - сдать одну треть урожайности всего валового дохода, и 3-е предложение - [сдать] 1/4 часть урожайности всего валового дохода.

Голосование: за 1-е [предложение] - "за" - нет, "против" - 85 человек; за 2-е предложение "за" - 23, "против" - 19 человек; 3-е предложение - "за" - 68, "против" - 3 человека.

Считать по большинству голосов принятым 3-е предложение, т. е. сдать хлебозаготовке 1/4 урожайности всего валового сбора.

Председатель собрания Петрищев
Секретарь Щавельников

20.VIII.32 г.

Верно: секретарь А. Проскура

Заседание правления
16 августа 1932 г.

Ввиду настойчивых требований со стороны уполномоченных РПК о принятии и выполнении плана хлебозаготовки, правление артели [им.] ХТЗ считает необходимым командировать в ЦИК со всеми точными данными выделенного члена правления Ачкасова С. П. и просить ЦИК о пересмотре [плана], имеющейся гибели посевов согласно актов и отчисления для свинотоварной фермы ¹¹⁶.

Пред. заседания И. Голенищев
Секретарь А. Проскура
Верно: секретарь А. Проскура

20.VIII.32 г.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 40-42. Засвідчена копія.

№ 282
ПОСТАНОВА НАРКОМЮСТУ УСРР ПРО ЗАБОРОНУ ПРОДАЖУ КОЛГОСПНИКАМ
ЛИШКІВ ХЛІБА ДО ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

15 серпня 1932 р.

В окремих районах наявні випадки продавання ринкові хліба нового врожаю досить значними партіями. З цим треба боротися.

В боротьбі зі спекуляцією хлібом органи юстиції повинні додержуватися такої лінії:

1. За постановою РНК СРСР та ЦК ВКП(б) з 6 квітня 1932 р.¹¹⁷ колгоспи та колгоспники, виконавши свої завдання з хлібозаготівель та утворивши насінньові фонди, мають право цілком вільно продавати на ринкові зайвини свого хліба після 15 січня 1933 р., себто після того, як плани хлібозаготівель буде виконано по цілому Союзу. Отже, продавати хліб на ринкові до 15 січня 1933 р. не можна. Жодних відступлень від цього припускати не можна. Продаж хліба на ринкові до встановлених від уряду реченців є на ділі потуранням куркулеві та спекулянтові та полегшує їм роботу щодо зриву виконання державних заготівель.

2. В першу чергу треба вдарити по куркулях та перекупниках-спекулянтах. Перекупників та спекулянтів, що скупають для перепродажу хліб на ринкові, чи спекулюють хлібом, повністю усувати через відповідні органи з ринку та притягати до кримінальної відповідальності за арт. 129-м КК. Справи перекупників та спекулянтів розв'язувати найбільше за декаду та вживати до них тверду репресію.

3. Куркулів та заможників, що продають на ринкові хліб, треба притягати до кримінальної відповідальності за законом від 3 липня 1929 р.¹¹⁸, чи до кримінальної відповідальності куркулів за ч. 2-ю арт. 58-го КК, а заможників - за ч. 1-ю арт. 58-го КК. Треба, одначе, стежити, щоб застосування закону від 3 липня 1929 р. до заможників не призводило до ліквідації господарств заможників. Якщо куркульсько-заможницькі господарства, виконавши поставлені їм тверді завдання, продають хліб на ринкові, то їх треба притягати до відповідальності за арт. 129-м КК.

4. Якщо одноосібник, не виконавши умов контрактації, продає хліб на ринкові, то Це є одна з основних4 ознак злісного його ухилення виконати контрактацію. Не припускаючи масовості, не підмінюючи репресією масово-громадської роботи, треба таких одноосібників притягати до кримінальної відповідальності за арт. 119-м КК.

5. Якщо одноосібник - середняк чи бідняк, виконавши повністю контрактацію, продає до 15 січня 1933 р. хліб на ринкові, то до таких одноосібників треба в першу чергу і в основному застосовувати заходи масової роботи та громадського впливу, передаючи такі справи до сільських судів. Лише в окремих випадках, якщо одноосібник продає хліб систематично, більш-менш значними партіями, винних притягати до від повідальності за арт. 129-м КК.

НКЮ ще раз підкреслює, що методи громадського впливу до середняків і бідняків, що, виконавшії контрактацію, продають до 15 січня 1933 р. хліб на ринкові, повинні бути основною формою боротьби.

6. Якщо управа колгоспу, не виконавши планів хлібозаготівель та не утворивши насінньових фондів, продає хліб на ринкові, то винних в цьому осіб, в першу чергу голів правлінь таких колгоспів та зав. господарствами, притягати до кримінальної відповідальності за арт. 97-м чи 98-м КК УСРР. Про такі факти треба обов'язково ставити питання перед Колгоспспілкою та на загальних зборах колгоспників, щоб залучити до цієї боротьби колгоспників.

7. Якщо управа колгоспу, виконавши плани хлібозаготівель та утворивши насінньові фонди, всупереч законів продає хліб на ринкові до 15 січня 1933 р., то про це треба ставити питання перед масою колгоспників даного колгоспу, o домагаючись громадського засудження таких фактів. В окремих випадках, найбільш характерних, якщо управа колгоспу продає хліб і після того, як це засуджено колгоспною масою, винних притягати до кримінальної відповідальності за арт. 129-м КК УСРР.

8. Треба найрішуче боротися з продажем краденого хліба, додержуючись директиви НКЮ з 13 серпня цього року про охорону громадської власності, а також продажем хліба перекупленого чи переданого куркулем. Треба звернути особливу увагу на боротьбу з організаторами та натхненниками такої спекуляції.

9. З продажем колгоспником на ринкові хліба до 15 січня 1933 р., одержаного в колгоспі, треба боротися заходами громадського впливу, передаючи такі справи до сільських судів, доводячи про такі факти до відому колгоспу, що його колгоспник продає хліб, та домагаючись громадського засудження такого колгоспника.

Якщо колгоспник продає хліб значними партіями, то треба ставити питання перед Колгоспспілкою про перевірку лінії даного колгоспу у виданні авансів (постанова РНК СРСР та ЦК ВКП(б) з 6 липня 1932 р.)¹¹⁹.

10. Органи юстиції повинні забезпечити, щоб про всі випадки продажу хліба одноосібниками було доведено до відома сільради.

11. Застосовуючи заходи судового впливу до членів управ колгоспів, середняків та бідняків, треба твердо пам'ятати, що лише правильне сполучення широкої агітаційно-масової роботи з репресивними заходами може дати потрібний ефект.

12. Боротьбу зі спекуляцією хлібом на ринкові треба проводити так, щоб в жодній мірі не перешкоджати розвиткові колгоспної торгівлі іншою с/г продукцією. Всілякими способами провадити боротьбу - такими методами дати рішучу відсіч. Зокрема, треба забезпечити, щоб репресію (арешт, конфіскація хліба) не здійснювали на ринкові. На базарах треба, в першу чергу, через фінінспектуру, встановлювати прізвище того, що продає хліб, та з якого він села і колгоспа.

13. Обласні прокуратури та суди повинні забезпечити максимальну активність в цій справі та повне додержання революційної законності.

Харків, 15 серпня 1932 р.

Заст. НКІО та ГПР А. Приходько
Згідно: Орловецька

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 81, арк. 18 зв - 19. Засвідчена копія. Склограф. прим.

№ 283
СКАРГА СЕЛЯНИНА Д. Л. МАТВЕЄНКА З С. МАЛИНІВКИ НА ХАРКІВЩИНІ
ДО ВУЦВКу ПРО РОЗПРОДАЖ ЙОГО ГОСПОДАРСТВА ЗА НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

19 серпня 1932 р.

[До] Всеукраинского центрального [комитета], бюро жалоб,
от гр. Матвеенко Данила Антоновича, с. Малиновки
Чугуевского р-на Харьковского округа

Жалоба

Прошу Всеукраинское центральное бюро жалоб разобрать мою жалобу. Я, гр. Матвеенко Данило Антонович, занимался сельским хозяйством всю свою жизнь, и отец мой тоже самое занимался сельским хозяйством. Я, гр. Матвеенко Д., начал вести свое хозяйство с 1920 г., где я вышел от отца и мне отец дал часть - хата, сарай, 1 лошадь с упряжью и корова, а у отца осталось хозяйство после выхода меня от отца [Б] 1920 г.- 1 пара быков, 1 лошадь, 2 коровы. А семья у отца была без меня 17 душ, т. е. отец, мать, 5 братьев, 2 сестры и два брата были женаты и у них було 8 душ малых детей.

Мое хозяйство, гр. Матвеенко Д., возросло до 1928 г.- 2 коровы, 1 лошадь; постройки - хата, сарай, клуня. [В] 1930 г. я из своего хозяйства сдал одну корову по контрактаций и весной 1931 г. я вступил в СОЗ, где проработал весеннюю посевную кампанию, а после посевной весенней кампании я по заявлению своему вышел из СОЗа ввиду того, что моя семья заявила мне, что "мы работать в СОЗе не будем" и через то я вышел. По выходе из СОЗа мне сразу дали твердые задания на мясозаготовку и ввели в списки 7 % хозяйства. И дождав урожаю 1931 г., мне дали задания твердые и на хлеб. Часть ярого клина посевной площади была у меня в СОЗе, а озимый посев находился под моим распоряжением, к я его убрал сам. По предъявлению мне задания на хлеб у меня 1931 г. 17 августа забрали увесь озимый и ярый хлеб необмолоченным до единого снопа в количестве 24 копны - жита 12 коп, ячменя 8 коп, овса 4 копны. А после конфискации моего хлеба хозяйство было продано за невыполнение хлебозаготовки, как-то: хата, сарай, клуня, лошадь с упряжью, инвентарь и все барахло в доме. Семья моя состоит из 7 едоков - я, гр. Матвеенко Д. Ант. 39 лет, жена моя 37 лет, дочка 17 лет, второй дочке 12, третьей дочке 8 лет, сыну 5 лет, второму сыну 1,5 года.

А потому прошу Всеукраинского Центрального [комитета] бюро жалоб разобрать мою жалобу о неправильной продаже моего хозяйства" и незаконно мне данные твердые задания, так как мое хозяйство не подлежало и экономической мощности в моем хозяйстве не имелось, никаких машин, торговлей тоже не занимался, земли собственной не имел и аренды не имел, и батраков тоже не имел. И прошу Вашего распоряжения восстановить мое хозяйство как оно было. Я, гр. Матвеенко, жалувався в сельсовет, и район, и прокуратуру районную ¹²⁰, где [на] мою жалобу не дали никакого результата, а где последним райпрокуратура установила, что хозяйство мое было законно продано, но я читаю постановления Центрального исполнительного комитета, мое хозяйство неправильно было продано. Еще [в] 1932 г. 9 июля по постановлению президиума сельсовета было обратно дано твердое задание, как-то: мясозаготовки 3 ц, сена 5 ц, хлеба 3 ц, госзайма 200 руб. В моем хозяйстве не только мяса нету, нету ничего абсолютно за исключением посева жита 17 саж. погонных, всего урожаю не больше 5 или 6 ц.

Прошу Вашего распоряжения удовлетворить мою жалобу и в кратчайший срок дать мне ответ ¹²¹.

19.VIII.32 г.

Матвеенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 94-96. Оригінал. Рукопис.

№ 284
ПРОТЕСТ ПРОКУРОРА АРТЕМІВСЬКОЇ ДІЛЬНИЦІ (ДОНБАС)
НА НЕЗАКОННІ ПОСТАНОВИ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ СЕЛЯН ЧЕРЕЗ ОРГАНІЗАЦІЮ ВИСЕЛКІВ
ДЛЯ РОЗКУРКУЛЕНИХ

19 серпня 1932 р.

До Артемівської міськради
Артемівського прокурора Тарабухіна
B справі невірного переселення мешканців с. Кошманівки у с. Покровське

Протест

В порядкові нагляду, в згоді з 161-м та 169-м арт. устава "Про судоустрій" УСРР.

15.VIII. 1932 р. загальними зборами членів артілі "Артемівський пролетар" з участю представників від сільради та РВК. було ухвалено про переселення громадян в кількості 40 осіб з с. Кошманівки до с. Покровського. Переселено було таких громадян: Бабенко Семен Іванович, Гончаров Терентій Апдрієвич, Фоменко Іван Васильович, Фоменко Артем Яковлевич, Ковтун Павло Данилович, Фоменко Федір Яковлевич, Бурсова Марія Андріївна, Фоменко Федот Степанович, Носуля Олександр Степанович, Кононенко Іларивон Федорович, Кононенко Ганна Іванівна, Чернишов Пилип Іванович, Ковтун Степан Афанасьевич, Фоменко Данило Степанович і низку других.

Причиною до цього переселення з'явилося те, що згадані селяни, за думкою згаданих зборів та представників сільради та РВК, себто в зв'язку з розкуркуленням на грунті суцільної колективізації, для утворення кантону в с. Кошманівці, куди виселили розкуркулених куркулів, а перелічених селян переселили в с. Покровське, себто заснувати в цій деревні кантон.

Покровська сільрада на основі постанови зборів, не обміркувавши по суті [справу] через пленум або президіум сільради, провела до виконання її, навіть не забезпечивши належним і рівноцінним житлом в с. Покровському цих громадян. Є випадки переселення в сараї, або в приміщення напівзруйновані, або скупчення по 2 родини в 1 хату.

Вбачаючи в цьому безправні дії Покровської сільради, яка не мала ніяких підстав до переселення та в згоді з 161-м та 169-м арт. "Положения про судоустрій", вхожу з протестом до Артемівської міськради на відміну цієї постанови та розпоряджень Покровської сільради.

Переселених громадян повернути на свої місця ранішого мешкання, себто в с. Кошманівку, або за їх згодою компенсувати за належну вартість їх залишене майно ¹²².

Артемівський прокурор Тарабукін

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, опр. 117, арк. 645. Засвідчена копія.

№ 285
ЗАЯВА ПРАВЛІННЯ АРТІЛІ ЇМ. ХТЗ ЧУГУЇВСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ
ДО ВУЦВКу ПРО НЕПОСИЛЬНИЙ ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ¹²³

20 серпня 1932 р.

Харьковский Центральный Исполнительный комитет
От правления сельхозартели им. ХТЗ
Каменно-Яругского сельсовета

Заявление

Прилагая при сем акты [о] гибели сева яровых, а также озимых культур урожая 1932 г.¹²⁴, правление артели просит ЦИК рассмотреть и вынести свое решение, ввиду того, что несмотря на неоднократное обращение в Чугуевский РИК о пересмотре преподнесенного плана хлебозаготовки, [он дан] артели в количестве 2521 ц всех культур. А артель имеет ориентировочный подсчет урожая 3236 ц. Исходя из планового учета потребностей колхоза, план, преподнесенный артели, является непосильным, урожайность не может служить примером выполнения вышеуказанного плана хлебозаготовки.

Приводим цифровые данные о состоянии колхоза при количестве 196 дворов. Имеется едоков 958 человек, скота обобществленного: лошадей 105 шт., рогатого - коров 5 шт., производителей-быков - 2 шт. (молодняка 25 шт.), овец - 85 шт., свиней - 51 шт. Потребность для колхоза: посевфонд на 1932 г. на площади 811 га - 857 ц, отчисления колхозникам от урожая 15 % - 439 ц, задолженность организациям по обязательствам - 143 ц, страхфонд - 19 ц, на содержание скота - 230 ц, для свинотоварной фермы - 309 ц.

Всего потребности, не считая общественного питания, детяслей и выдачи хлебопродуктов за второе полугодие по трудодням - 1997 ц.

А посему правление артели просит разобрать заявление, не отказать просьбы ¹²⁵.

Пред. правления Н. Голенищев
Член правления С. Ачкасов

20.VIII.1932 г.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 35. Оригінал. Рукопис.

№ 286
СКАРГА ПРАВЛІННЯ АРТІЛІ ЇМ. ПЕТРОВСЬКОГО ФРУНЗІВСЬКОГО Р-НУ НА ОДЕЩИНІ
ДО ВУЦВК ПРО НЕПОСИЛЬНИЙ ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

24 серпня 1932 р.

До Центрального виконавчого комітету, м. Харків

Жалоба

Фрунзівський райвиконком надав артілі план хлібоздачі, де зазначено 391 ц жита з 111 га, цебто по 3,7 ц. Причому ця цифра з гектара прийнята й обложена по всьому району й по всіх колгоспах, не враховуючи об'єктивні причини - стан господарства, грунт та ін. Між іншим наш посів жита на 50 % був пошкоджений градом в травні місяці й через що маємо далеко зменшений врожай і плану по житу виконати не можемо. А тому прикладаємо при цьому акт від 30.V ¹²⁶ та просимо Центральний виконавчий комітет звернути увагу на наше прохання й зняти з артілі 50 % плану на жито. А по остальних культурах артіль зобов'язується-виконати план повністю.

Просимо повідомити артілі ¹²⁷.

Правління [2 підписи]
Секретар [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 31. Оригінал. Рукопис.

№ 287
ПОВІДОМЛЕННЯ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ ВУЦВКу
ПРО НАСЛІДКИ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗКУРКУЛЕНЬ В СУЦІЛЬНО КОЛЕКТИВІЗОВАНОМУ
С. БІСІВОЧКИ ЛЯХІВЕЦЬКОГО Р-НУ

26 серпня 1932 р.

До ВУЦВКу

Вінницька обласна прокуратура на Ваше відношення від 26.VII. 1932 р. про перекручування в Ляхівецькому районі місцевою владою політики радвлади, в неправильному продажу майна господарств, відібранні тяглової сили та реманенту - повідомляє, що для детальної перевірки та вивчення цієї справи облпрокуратурою до Ляхівецького р-ну с. Бісівочки був відряджений прокурор, який шляхом виклику до себе всіх господарів і, розмовляючи з кожним зокрема, а також з місцевою владою виявив слідуюче:

1. Що село Бісівочки Ляхівецького р-ну являється селом суцільної колективізації, де колективізовано із 170 господарств 90 %.

2. Що восени 1931 р. при землеустрої колгоспу була відрізана вся земля, куди відійшла й земля частково вже . підготовлена, виорана та вивезено гній - цих 11 бідняцько-середняцьких господарств, яким замість усуспільненої була виділена в іншому місці.

3. Що крім цього, з метою поставити правильно сівозміну у всьому селі з боку РВК було дано настановлення, щоб в селах суцільної колективізації засівали землю в одну межу, тобто колгоспників з одноосібниками, на що одноосібники не погодились. Їх було позбавлено права на землекористування, відібрана тяглова сила та реманент, який передано колгоспу, а також в усіх в м'ясозаготівлю були вилучені корови.

4. Що ж торкається розпродажу нерухомого майна, знущань та побоїв, то це не підтвердилось, оскільки всі будівлі та городи знаходяться в користуванні скаржників. І про те, що над ними хто знущався або бив, категорично відхиляють.

5. Що при хлібозаготовочній кампанії 1931 р. в одноосібному секторі вживались заходи безспірного стягнення зернохліба за невиконання договору контрактації, оскільки останній не виконувався, і хліб переховувався в різних місцях (у Франчука Семена було, при безспірному вилученні знайдено 70 пуд. зернохліба захованого). Поруч з цим встановлено зловживання та пияцтво з боку сільактиву, з якого 7 чоловік по осені були віддані до суду, які і засуджені до різних заходів соцоборони.

6. Щодо реагувань з боку районових організацій встановлено, що скаржники в квітні місяці 1932 р. скаржились про вищезазначене перекручування. На підставі цього райпрокуратурою було притягнуто до кримінальної відповідальності голову сільради с. Бісівочки гр-на Вдовича, на якого справа знаходиться в нарсуді.

На підставі вищезазначеного облпрокуратурою вжиті заходи щодо негайного повернення скаржникам землі, коней та реманенту, як невірно відібраних у бідняцько-середняцьких господарств, а також запропоновано вирішити останні питання.

Пом. вінницького облпрокурора [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 511. Оригінал.

№ 288
ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ З-ПІД ВАРТИ
СЕЛЯНИНА Г. Й. КАЛІНЧУКА, ЯК НЕСПРАВЕДЛИВО ЗАСУДЖЕНОГО

27 серпня 1932 р.

Ухвала

Української Соціалістичної Радянської Республіки

Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ серпня 27 дня 1932 р. у складі голови т. Берновського, членів т. Чишка та Зайчик. Доповідач т. Читко.

Розглянувши в порядкові нагляду справу з вироком нарсуду 3-го поділу Криворізького р-ну 31 січня 1932 р. та з ухвалою Дніпропетровського облсуду 4 березня 1932 р. про Калінчука Грицька Йосиповича, 34 роки, куркуль, не судимий, засудженого за арт. 58-м ,ч. 2-га КК до позбавлення волі на 4 роки, з видаленням за межі України на 5 років, з обмеженням прав на 3 роки та конфіскацією майна на 300 крб. За те, що підсудному було доведено завдання для здачі державі 4 ц хліба, з яких він не здав нічого та крім того не сплатив податку 277 крб. 20 коп. Виявив, що з додаткових матеріалів, доданих до справи, видно, що засуджений Калінчук ніколи розкуркуленим не був, бо Калінчук і куркулем ніколи не був та перебував у колгоспі з 1930 р.

Таким чином, тверді завдання, які йому було доведено, з'являється невірним, бо власного посіву на 1931 р. Калінчук не мав, та крім того законної ухвали сільради про доведення плану не має. Перевіркою також встановлено, що відомості, які дані на Калінчука свідком Артемчуком, з'являються завсім невірними, при чому неправдивість їх останній визнав.

Тому, керуючись арт. 372-м КІШ, Найвищий суд ухвалив: вирок нарсуду та ухвалу облсуду по цій справі скасувати та справу стосовно арт. 302-го п. 1-й КПК переведенням закрити, звільнивши Калінчука Грицька Йосиповича негайно з під варти. Ухвала остаточна.

Голова Берновський
Члени Чшико, Зайчик

ЦДАРЖ України, ф. 24, оп. 8, спр. 3532, арк. 163. Оригінал.

№ 289
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО СКАРГ ЗІНОВ'ЇВСЬКОЇ МІСЬКРАДИ
ПРО ПОНОВЛЕННЯ В ПРАВАХ І ПОВЕРНЕННЯ НЕЗАКОННО КОНФІСКОВАНОГО МАЙНА
КОЛГОСПНИЦІ О. ЗБОРОВСЬКІЙ З С. ЛЕЛЕКІВКА

31 серпня 1932 р.

Розглядали: Постанову бюро скарг при міській КК - РСІ та матеріали Лелеківської сільради про відібрання майна у гр. Зборовської Оксани.

Постановили: Як видно з постанови бюро скарг, а також відношення Лелеківської сільради № 43 ¹²⁸ про те, що Зборовська не є куркульским елементом, згідно з довідкою правління колгоспу ім. Будьонного № 47 від 31.VІІІ про те, що Зборовська, будучи членом колгоспу, в 1931 р. власних засівів не мала, тому доведення плану хлібозаготівлі до двору в 1932 р. та оштрафування Зборовської в 5-кратному розмірі за невиконання доведеного плану визнати за незаконне, тому Зборовську в правах поновити, повернути їй майно, або вартість його.

Оригінал за належними підписами ¹²⁹
З оригіналом згідно: зав. загальним відділом міськради
Заяц

Держархів Кіровоградської області, ф. 242, оп. 3, спр. 17, арк. 74. Засвідчена копія.

№ 290
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РЕЙДОВОЇ БРИГАДИ ГАЗЕТ "РАДЯНСЬКА НИВА"
ТА "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО" ПРО БЮРОКРАТИЗМ ТА ТЯГАНИНУ ПРИ РОЗГЛЯДІ ЗАЯВ СЕЛЯН

Серпень 1932 р.

З інстанції в інстанцію

Білоцерківський райвиконком нєдозволено ставиться до розгляду скарг від колгоспників та одноосібних селян. Тяганина, бюрократизм з розглядом поданих заяв чимраз збільшується. А тепер РВК пішов ще далі, і вживає таку систему розгляду поданих скарг: усі скарги, що подаються на незаконні дії сільрад, РВК надсилає ...* до сільрад "для безпосереднього розрішення". Гіршого прояву бюрократизму і тяганини досить шукати. Нещодавно 283 скарги, що були надіслані до РВК, "спустили" в сільради з таким папірцем: "Дуже негайно. Персонально голові сільради. До РВК кожний день звертається велика кількість скаржників з незначними (?)** питаннями, які мусять розв'язуватися в сільраді. Такий наплив скаржників, по-перше, зовсім не дає змоги працювати (?!) й займатися основною роботою, по-друге, знеосіблює (???) сільраду. РВК пояснює, що всі заяви мусять розв'язуватись в сільраді й після незадоволення в окремих випадках їх розглядатиме райвиконком... Голова РВК Семенюк".

Бачите, дешево й сердито! І з цим папірцем РВК надіслав до кожної сільради по кілька заяв. Серед цих заяв, спрямованих до сільрад, було 34 заяви, які надійшли від Київського облвиконкому та приймальної тов. Василенка для негайного розв'язання Білоцерківським райвиконкомом. Так само до сільрад були спрямовані скарги, які надійшли від ВУЦВК, а також приймальної тов. Петровського. Але райвиконкому розв'язання скарг трудящих "по-перше, не дає працювати", а по-друге, скажемо ми, що в Білоцерківському РВК сидять махрові бюрократи, що розводять тяганину. Голова райвиконкому Семенюк "відкриває" Америку - розв'язання скарг, поданих трудящими до РВК, "знеособлює сільради". В Білоцерківського РВК стільки "основної роботи", що скарги громадян Скорохода, Ткаченка, Фесенка тощо, пролежали в РВК по 2-3 місяці нерозглянутими. РВК вимагав від сільрад пояснень по скаргах. Не дочекавшись їх, він спрямовував заяви знову до сільрад. Скаржники по кілька разів відривались від роботи та звертались до РВК за наслідками, але через такий порядок не можуть дістати відповіді на свої скарги.

Часто-густо у РВК відвідувачів приймає діловод, який розв'язує скарги "блискавично". На скаргах про неправильні дії сільради він, діловод, пише резолюцію: "Сільраді - для розгляду на місці".

Бригади райКК - РСІ, що перевіряють роботу районних установ у виявленні бюрократизму та тяганини, досі не втрутились енергійно до перевірки роботи апарату РВК, і всі розгляди справ ідуть по старій колії. Білоцерківський дільничний прокурор тов. Рудакас неодноразово доповідав про ці неприпустимі вчинки РВК Київській облпрокуратурі, але наслідків немає ніяких. Облпрокуратура по-примиренському ставиться до проявів бюрократизму і тяганини в Білоцерківському РВК, не вживаючи самих рішучих заходів до носіїв цього бюрократизму, не випікаючи його вогнем революційної законності ¹³⁰.

Бригада "Радянського села" та "Радянської ниви"Карбівничий, Григорішин

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 630, арк. 57-58. Копія.

* Тут і далі крапки у тексті.

** Так у тексті. Знаки запитання й оклику тут і далі вставлені кореспондентами газет.

№ 291
ПРОТЕСТ ПРОКУРАТУРИ ЧУГУЇВСЬКОЇ ДІЛЬНИЦІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
НА ПОСТАНОВУ ПЕЧЕНІЗЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО НЕЗАКОННЕ РОЗКУРКУЛЕННЯ
63-РІЧНОЇ СЕЛЯНКИ М. А. КОВАЛЬКОВОЇ З С. ПЕЧЕНІГИ

4 вересня 1932 р.

В Харьковский облисполком
Через Харьковского облпрокурора
Прокурор Чугуевского участка

Протест
на постановление Печенежского райисполкома от 18.ІІ. 1932 г.
о продаже имущества, принадлежащего гр. Ковальковой Марии Андреевне
за неуплату последней обязательных налоговых платежей

В декабре месяце 1931 г. гражданка села Печенеги Ковалькова Мария Андреевна, имеющая от роду 63 года, по соцположению середнячка, проживающая совместно со своей глухонемой сестрой Марфой, 50 лет, была обложена в индивидуальном порядке ЕСХН в сумме 123 руб. 71 коп. Соответственно этому в таком же размере самообложением и разовым сбором с начислением страховки в сумме 257 руб. 40 коп. За неуплату указанной суммы все имущество гр. Ковальковой М. А., как-то: хата с надворными постройками, предметы домашнего обихода и носильные вещи были изъяты и проданы (за исключением хаты) с публичных торгов. Корова передана в с/х артель, а хата оставлена за РИКом и передана в пользование других лиц. Продажа имущества, принадлежащего Ковальковой М. А., и действия сельсовета в целом были санкционированы Печенежским РИКом.

Обложение гр-ки Ковальковой М. А. в индивидуальном порядке ЕСХН и соответственно этому другими платежами, а также продажу имущества считаю неверным и подлежащим отмене, а проданное имущество, в частности хату, возвращению по следующим соображениям.

В основу обложения гр-ки Ковальковой М. А. в индивидуальном порядке взято якобы нетрудовой доход, определенный в сумме 1020 крб. от имеющегося в ее владении сада размером 2 га, коровы, молоко от которой реализовалось на частном рынке, сдачи в наем квартиры и перепродажи с/х продуктов.

При проверке этого обстоятельства установлено, что сад по своему размеру не 2 га, а около 1 га, при этом не промышленного значения, как заверил Печенежский сельсовет, а мало пригодный вообще для эксплуатации, вследствие чего колхоз им. Петровского отказался обобществить его еще в 1930 г. при вступлении Ковальковой М. А. в члены названного колхоза. Доходность от сдаваемой в наем квартиры, определенная самим же сельсоветом в 120 руб., не превышала суммы, могущей повлечь к индивидуальному обложению, и что продажа на частном рынке молока производилась исключительно от принадлежащей ей, Ковальковой М. А., коровы. Другие доходы, как-то: перепродажа с/х продуктов, не находят себе подтверждения и опровергаются допрошенными по данному делу лицами, хорошо знающими гр. Ковалькову М. А. и вполне заслуживающими доверия.

По своему социально-имущественному положению гр. Ковалькова М. А. является середнячкой, наемной силы в своем хозяйстве никогда не применяла, принадлежащий ей сад около 1 га обрабатывала своим личным трудом. В 1930 г. вступила членом с/х артели им. Петровского, откуда была исключена в декабре месяце 1931 г. как мало принимающая участие в работе. Между тем, общее собрание членов артели объяснило это нетрудоспособностью Козальковой М. А., как имеющей свыше 60 лет, и высказалось за принятие ее обратно членом артели. Таким образом, решение Печенежского райисполкома, санкционирующее обложение хозяйства Ковальковой в индивидуальном порядке и продажу принадлежащего ей имущества, является незаконным и противоречит постановлению СНК УССР о порядке проведения на территории УССР единого сельхозналога в 1931 г. и обложении кулацких хозяйств в индивидуальном порядке, имеющих нетрудовые доходы, которых гр. Ковалькова М. А. фактически не имеет.

На основании изложенного прошу Харьковский облисполком решение Печенежского РИКа о продаже имущества гр. Ковальковой М. А. отменить, а проданное и изъятое имущество, в особенности хату, возвратить ее владельцу - Ковальковой М. А.¹³¹

4.ІХ.1932 г.

Учпрокурор (Ростов)
г. Чугуев
Верно: секретарь [подпись]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 58. Засвідчена копія.

№ 292
ЗАЯВА ЛІКАРЯ В. Ф. БЕРЕЗОВА ДО ВУЦВК ПРО НЕЗАКОННУ РЕКВІЗИЦІЮ
ЙОГО МАЙНА В С. ЛУКИЩИНІ ГОЛОВАЦЬКОЮ СІЛЬРАДОЮ НА ХАРКІВЩИНІ
Й ТЯГАНИНУ З ВІДНОВЛЕННЯМ СПРАВЕДЛИВОСТІ

5 вересня 1932 р.

Тов. председателю ВУЦИКа г. Харьков
Врача Березова Василия Федоровича,
жителя с. Лукищина Головачской сельрады Полтавского р-на

Заявление

В самое тяжелое время, когда решался вопрос быть или не быть соввласти в течение 5 лет с 1917 по 1922 г. я был в рядах Красной Армии. Переносил всякие лишения и невзгрды (два тифа), был ранен. После демобилизации в 1923 г. приехал отдохнуть к себе домой в с. Лукищину Головачской сельрады. Здесь я жил еще за долгие часы до революции, построил усадьбу на свои трудовые деньги, заработанные небезопасным трудом (врачом на эпидемиях).

Так как здесь для меня работы не было (по моей специальности), то я приезжал сюда только летом, а на зиму уезжал. Здесь жили моя мать и отец, родственница Мария Алексеевна Машай, теперь старуха 60 лет, инвалид (с парализованными ногами), частью живущая на мое пособие, а частью зарабатывающая себе на пропитание швейной машиной. Отец и мать умерли.

Когда после войны в 1923 г. я проживал в с. Лукищине, селяне выбрали меня уполномоченным по разным своим делам (по устройству амбулатории, по градобитию, по ходатайствованию пред высшей властью насчет земли и т. д., удостоверения эти у меня имеются). Кроме того, я всегда оказывал населению бесплатную медпомощь, иногда в экстренных случаях давая даже необходимые медикаменты, так как аптека была далеко в Полтаве (верст 10).

Так как в Лукищине я не мог зарабатывать на прокормление своей семьи, состоящей из жены и двух малых детей, то я уехал сначала с Донбасс, взявши с собой только самые необходимые вещи, а все остальное - мебель, одежду, домашний инвентарь оставил в Лукищине и там же при вещах осталась моя родственница М. А. Машай.

И вот, в то время, когда я работал в Донбассе на ударном государственном предприятии Донбассводтрест, отдавая все свои силы на общее строительство сов. республики - в это время местная власть с. Лукищина под маркой раскуркуливания в полночь с 3 по 4 апреля с. г. явилась к моей родственнице Машай, перепугала старуху, отбила замки возле сундуков и забрала всю мебель, одежду, домашнюю утварь, буквально все, остались только голые стены. Медицинские и другие книги разорвали и превратили в кучу мусора. Это был полный кошмар! Машай отправили в Полтаву в ГПУ, где ее допросили и, не найдя никакой вины, тотчас -отпустили.

Хозяйство наше считалось бедняцким и было поэтому освобождено от налога. Головачская сельрада прекрасно знала, что я не куркуль, имея у себя отношение Полтавской міськради от 24.ІV.1931 г. № 38, и поэтому поспешила, на другой день ликвидировать (распродать) мое имущество за медные гроши между своими соратниками. Таким образом, я остался гол как сокол, имея лишь только то, что была взято с собой.

Так как в Донбассе я был связан ответственной работой (зав. лабораторией), то мог выехать на место кошмарного происшествия только 15.ГУ. с. г. В ВУЦИКе тов. Баранов тотчас же дал строгое предписание полтавскому прокурору возвратить все незаконно взятое. 17.IV полтавский прокурор Герасимов отдал предписание Головачской сельради возвратить все как проданное, так и непроданное (проданному велась запись, кому и что продают). Так как сидеть в Лукищине я не мог, то 19.ІV выехал на службу, а родственница Машай осталась в Лукищине. Однако по полученным сведениям ничего пока не возвращено. Я писал снова в ВУЦИК 1.VІІІ с. г., однако ответа никакого нет больше месяца. Таким образом, за свой ударный труд в Донбассе я лишился всего своего состояния.

Чем объяснить это кошмарное явление? Ненавистью селян, но ведь я никому не сделал никакого вреда, даже, наоборот, приносил пользу и притом совершенно бескорыстно, оказывая медпомощь и делая другие услуги тем, кто потом отблагодарил мне черной неблагодарностью. Это кошмарное явление можно объяснить только крайней некультурностью той кучки селян, у которых животная жажда поживиться за счет другого была так велика, что подавила все человеческие чувства. Такая кучка в Лукищине невелика.

Надеюсь, что соввласть, которой я служил добросовестно, не жалея жизни на военном фронте, и сейчас также на гражданском фронте поможет мне возвратить или компенсировать то, что незаконно захвачено вследствие произвола местной власти ¹³².

1932 г. 5 сентября

г. Красный Луч
Врач В. БЕРЕЗОВ

Адрес мой: г. Красный Луч Антрацитного района, Луначарская ул.
д. № 7, завлабораторией Донбассводстрой, врачу Василию Федоровичу Березову.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 9-10. Оригінал. Рукопис.

№ 293
ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ КП(б)У
ТА КОЛЕГІЇ РСІ ПРО АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ПОРУШЕННЯ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЗАКОННОСТІ
У СТАРОМИКІЛЬСЬКОМУ Р-НІ

9 вересня 1932 р.

Заслушав сообщение комиссии об итогах выезда в Староникольский р-н, Президиум ОблКК и Коллегии РКИ констатируют:

1. В Староникольском р-не массовая политико-воспитательная работа была подменена грубым администрированием. Имело место искривление линии партии, нарушение революционной законности, выразившееся в избиении колхозников (Пинчука, Надыкта), арест колхозницы-беднячки Жижомы (находилась под арестом 11 суток), издевательство при возврате коров (поломка замков, дверей), исключение из колхоза 118 хозяйств (Стародубовка), доведение твердых заданий беднякам и маломощным середнякам (Захарьев, Чердаклы). Означенные безобразия творили секретарь ячейки Савченко, председатель сельсовета Комарь, член КП(б)У Голубничий.

2. Отдельные руководители Старомикольского р-на і Хасаржи - рай-прокурор, нарсудья Зозуля, председатель колхозсоюза Шепель при выезде на село в пьяном виде устроили дебош, гонялись по селу за/колхозницами, открыли стрельбу из оружия, чем дискредитировали себя перед колхозной массой.

3. Критика, самокритика и внутрипартийная демократия находились в загоне. Редактор райгазеты Боярченко снят с работы за то, [что) не согласовывал с РПК материал, разоблачающий Стародубовские дела. Члены партии Надыкта и Коваленко исключены из рядов КП(б)У за критику председателя РайКК-РКИ о его неправильной работе.

4. Перевыборная кампания партячеек не была использована РПК для мобилизации партийной массы на борьбу с болезненными явлениями в организации. Представитель РПК - зав. агитмасс т. Коган, производя перевыборы в с. Стародубовка, не вскрыла творимых в этом селе безобразий.

5. Имеющиеся искривления линии партии и отсутствие действительной большевистской борьбы за выполнение хозяйственно-политической кампании, привели к тому, что:

а) июльский план хлебозаготовок по району выполнен на 5 %, августовский на 8,4 %, годовой- на 2,4 %. Индивидуальные хозяйства план выполнили па 0,7 %, твердые задания кулацкими хозяйствами не выполнены и доведены с опозданием;

б) по совхозу проведена поздняя сеноуборка, повлекшая порчу до 30-40 % сена, затянута хлебоуборка из-за неиспользования всей тягловой силы, отсутствует борьба с потерями зерна (нет зерноуловителей и загребания колосьев), затянуто скирдование, к силосованию на ряде ферм не приступлено, ямы не выкопаны, безобразно проведена случная кампания, в результате до 1000 голов скота заражено легенитом, что привело к малому проценту молокосдачи - 60-70 %. Учет продукции поставлен плохо, контроль рублем отсутствует;

в) район, имеющий большой переплет национальностей (греки, немцы, украинцы, русские), требовал большой работы по проведению национальной политики партии. Однако районное руководство совершенно недостаточно обращало на это внимания, не провело правильной расстановки национальных руководящих работников и их выдвижения. Вследствие этого в районе имеются факты национального антагонизма и проявления шовинизма, застрельщиками которого являются кулаки, пролезшие в руководство мясосовхоза.

6. Райпартком и РайКК-РКИ не реагировали по-большевистски на имеющиеся искривления, не мобилизовали партийную и колхозную массу на борьбу за выполнение заданий партии и правительства.

7. Пред [седатель] РайКК-РКИ Украинец допустил целый ряд политических искривлений. Дал неверное указание, которое повлекло к грубейшим искривлениям линии партии (избиение, взлом замков, дверей и т. д.). В с. Чердаклы предложил вывезти под хлебозаготовку посевматериал. Не реагировал на огульное исключение из колхоза ряда хозяйств, в том числе бедняков и членов КП(б)У, настоял на исключении из партии председателя сельсовета, выступившего против массового неправильного исключения из колхоза. Ряд заявлений и писем о безобразиях в районе оставлял без разбора.

Исходя из изложенного, президиум ОблКК и коллегия РКИ постановляют:

1. Согласиться с решением бюро РПК об исключении из партии за дебош, пьянство и дискредитацию - председателя колхозсоюза Шепеля, райпрокурора Хасаржи и о снятии с работы нарсудьи Зозули с вынесением ему выговора.

2. Председателя райисполкома Николаевского за срыв уборки [урожая] и хлебозаготовки, за отрыв от колхозных масс и как не сумевшего создать работоспособность аппарата - с работы снять, вынести строгий выговор.

3. За невскрытое перед парторганизацией во время перевыборов творимых безобразий в с. Стародубовке, за плохую постановку политико-воспитательной работы среди колхозной массы и национальностей - зав. агитмасс РПК тов. Коган с работы снять, вынести выговор. Отменить решение РПК о снятии с работы редактора газеты Боярченко, снятого за критику Стародубского дела.

5. Отменить решение партячейки об исключении из рядов КП(б) Украины тов. Надыкты и Коваленко, которые критиковали политически неверные выступления председателя КК [тов.] Украинец, восстановить т. Надыкту и Коваленко в рядах партии.

6. Вследствие того, что бывший предКК т. Украинец допустил ряд политических искривлений, не вел борьбу с безобразиями, творившимися в районе, организации, нереагирования на огульное исключение из колхоза ряда хозяйств, в том числе бедняков и членов КП(б)У, избиение, взлом замков, поступившие заявления и письма о безобразиях в районе оставлял без разбора, а посему поставить вопрос на очередном пленуме облКК о выводе его из состава облКК. Ввиду его работы в другой области, весь материал направить для разбора ЦКК КП(б)У.

7. Секретарю РПК за зажим критики (снятие с работы редактора Боярченко) и нереагирование на исключение из партии тов. Надыкты и Коваленко, которые критиковали предКК,- вынести строгий выговор.

8. Просить обком о посылке в Старомикольск пред [седателя] райКК-РКИ.

9. Принять к сведению, что допускавшие нарушение революционной законности председатель сельсовета Комарь, секретарь ячейки Савченко и член КП(б)У Голубничий осуждены судом.

10. Предложить бюро Старомикольского РПК и президиуму РКК на основе данного решения извлечь политический урок, мобилизовать партийную и колхозную массу на борьбу за полное проведение хозяйственно-политических кампаний.

11. Отметить, что делегация Старомикольского района на 1-й Донецкой конференции ¹³⁴ при выборе облКК не довела до сведения о ряде проступков бывшего председателя КК Украинца.

Верно: управделами облКК-РКИ
(А. Мазуров)

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2. спр. 630, арк. 14-16. Засвідчена копія.

№ 294
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ
ДО ВУЦВКу ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ СЕЛЯНОК ЗА СУТИЧКИ
ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В С. СТАРА ГУТА

10 вересня 1932 р.

По змісту скарги гр. с. Старої Гути Затонського р-ну Вінницької обл. Лохманюка Опанаса Тимофієвича про неправдивість вироку нарсуду та незаконні вчинки сільради, облпрокуратурою порядком догляду перевірено справу по звинуваченню дружини Лохманюка Опанаса, що вирок нарсуду відповідає обставинам справи та заподіяному злочину з боку дружини Лохманюка Опанаса, а не під впливом сільради, як зазначив в своїй скарзі Лохманюк Опанас і не по фальшивих доказах голови сільради та ін.

В минулому році гр. Лелюк Мотрі було доведено тверде завдання по хлібозаготівлі в кількості 87 пуд., остання 62 пуди виконала, а 25 пуд. відмовилась виконати. В сільраду поступили відомості, що Лелюк Мотря переховала своє збіжжя в своєї дочки Лохманюк Наталки, з якою мешкає в одному господарстві.

18 січня 1932 р. голова сільради з'явився в господарство Лохманюк Наталки з бригадою з метою перевірити, чи дійсно переховується в Лохманюк Наталки куркульський хліб її матері Лелюк Мотрі. Лохманюк Наталка стала чинить опір бригаді, не допускаючи проводити обшук, схвативши сокиру вдарила члена бригади сокирою, на якому розрубала плаща.

При проведенні обшуку в господарстві Лохмашок Наталки було виявлено 170 пуд. хліба її матері Лелюк Мотрі. Нарсудом Затонського району засуджено Лелюк Мотрю за невиконання плану хлібозаготівлі на 2,5 рока позбавлення волі, а Лохманюк Наталку за переховування куркульського збіжжя і опір представникам влади з нанесенням побоїв - на 2 роки позбавлення волі і по 100 крб. штрафу на кожну.

Про надужиття влади представника сільради, наведених в скарзі Лохманюка Опанаса, проведено розслідування і винних притягнуто до кримінальної відповідальності. Нарсудом Затонського р-ну 16 червня 1932 р. ця справа була розглянута і засуджено голову Старогутинської сільради Хормила Івана та бригадирів Кучера Михайла, Торчинського Володимира, Гулу Федора - до 7 місяців примусової праці кожного.

Вінницький обласний прокурор Чернін

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 462. Оригінал.

№ 295
РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЮСТУ УСРР ПРО СОЦІАЛЬНО-КЛАСОВИЙ ПІДХІД
ПРИ ВИНЕСЕННІ ВИРОКІВ ЗА ПОСТАНОВОЮ ВІД 7 СЕРПНЯ 1932 Р.134

14 вересня 1932 р.

Цілком таємно. Дуже терміново

До всіх облпрокурорів та голів облсудів
Прокурору та Головсуду АМСРР

Найвідповідальніше завдання, що покладено партією та урядом на органи юстиції в боротьбі з розкрадниками громадської власності, вимагає максимуму політичної чулості і чіткості, щоби забезпечити правильну політичну лінію прокуратури і суду в цих справах.

Закон 7 серпня треба застосувати обов'язково залежно від соціального стану звинуваченого, характеру заподіяної шкоди, політичного змісту справи, до ворогів народу. Механічне застосування цього закону є неприпустимим і шкідливим. Попередні матеріали, що їх має НКЮ, свідчать про те, що на місці припущено низку серйозніших хиб, які в цілому загрожують зривом правильної судової політики.

Обласні прокурори і голови облсудів фактично не взяли на себе провід в цій найважливішій роботі і стали на шлях механічного підходу до застосування закону. Внаслідок цього є:

1. Масове заведення справ в нарсудах, а особливо в облсудах. Так:

а) лише одних розстрілів по республіці вже винесено по 250 справах;
б) київський облсуд, за його повідомленням, намітив протягом майбутніх двох-трьох декад розглянути у виїздсесіях до 500 справ;
в) кадіївський прокурор по одному району ще на 1.ІХ мав заведених справ на 138 осіб.

2. Таке масове заведення справ відбилось на правильному добору об'єктів і в окремих випадках призвело до загублення перспективи, без увага до класового обличчя притягнених. Так:

а) з аналізу 120 розстрільних справ видно, що засуджено по них 20 бідняків і середняків. В певній кількості справ не точно визначений соцмаєтковий стан і є "перетворення" в окремих випадках маломіцного середняка в заможника, а цього останнього на куркуля. Цифра засуджених до розстрілу середняків дуже велика.
З боку облсудів і облпрокуратур спостерігається тенденція через застосування найвищої санкції закону "застрахувати" себе від відповідальності за можливі помилки в роботі. Ці тенденції надто шкідливі і з ними треба кінчати;
б) нарсуддя Печенізького р-ну Харківської обл. судив в декількох справах за розібрання колгоспного майна майже всіх бідняків. Як наслідок, абсолютно неефективні вироки (місяць примпраці) і завдання загального попередження цим не розв'язується; в) з притягнутих в Кадієвському р-ні до відповідальності 138 осіб лише 21 куркуль, а останні бідняки, середняки і батраки. Спостерігається неприпустиме ставлення до виявлення соц- і маєткового стану притягненого як в суді, так і в процесі слідства. Іноді це питання, що в останньому вирішує напрямок справи, не з'ясовано цілком, в інших випадках всі матеріали справи характеризують притягненого як середняка, а в вироці вказується, що він куркуль.

3. Захопившись кількісним заведенням справи і застосуванням найвищих санкцій закону, органи юстиції і зокрема прокуратури занедбали профілактичну роботу в галузі збереження громадського майна, непроінструктували групи сприяння в цій галузі, недостатньо популяризували свою боротьбу.

В прагненні до масового заведення справ облсуди (деякі) стали на надто необережний шлях і без додержання відповідних вимог закону самовільно і з політичного боку цілком неправильно падали окремим нарсуддям [право] чинити як членам облсуду і виносити в цих справах вироки про вищий захист соціальної оборони. Так, харківський облсуд, зневаживши вимоги КПК, своїм наказом провів, як члена облсуду - нарсуддю Миргородського р-ну тов. Бутко, і останній вже виніс декілька, вироків про розстріл.

4. Чимало справ було невірно передано у підсудність облсудів (незначні крадіжки).

5. Нарсуди не зважають на цілу низку моментів, що на них директива НКЮ спеціально звертала увагу, а саме: злочин вчинено вперше, без обтяжливих моментів, крадіжка має ясновизначений споживацький характер, вкрадено на незначну суму і застосовують вищу санкцію закону, або застосовують закон за злочини, що мали місце до 7 серпня, цебто до його видання.

Так, наприклад:

а) нарсуд Царекостянтинівського р-ну засудив заможника, хлопця 19 років, за крадіж 5 копиць до 10 років позбавлення, волі в далеких місцевостях і поразки в правах на 5 років;
б) нарсуд Лохвицького р-ну засудив колгоспницю 58 років за те, що в липні забрала коня з колгоспу, до 5 років позбавлення волі.
Виходячи з величезного політичного значення цієї роботи, НКЮ вимагає від місцевих органів рішуче перебудувати свою роботу, усунути хиби, про які сигналізується, і забезпечити повсякденне чітке керівництво цією роботою. Зокрема, НКЮ пропонує:

1. Обласним прокурорам і головам облсудів взяти на себе особистий догляд за роботою периферії в справах, зв'язаних з громадською власністю.

2. Телеграфно скликати кущові наради нарсудів і прокурорів на один день, на яких ознайомитись докладно з роботою місць, проробити знову питання відповідно до наших вказівок і застерегти від припущення хиб.

3. Дати категоричну директиву місцям про детальне з'ясування соціального і маєткового стану звинувачених в цих справах, обов'язкове ствердження соцстану точними безсумнівними документами і докладного висвітлення соц- і маєткового стану в вироках.

4. Запропонувати прокурорам звернути особливу увагу па обережний підхід до підбору об'єктів у цих справах, забезпечуючи ефективні вироки і не захоплюючись масовим заведенням справ.

5. Стверджуючи попередню директиву про додержання твердої лінії в цих справах і застосування максимуму санкції, НКЮ вимагає суворо диференційного підходу в залежності від соцстану, наслідків злочину та ін.

6. Розгорнути навколо питань збереження майна, його охорони, тощо широку профілактичну роботу, давши по колгоспах і підприємствах конкретні завдання групам сприяння.

Народний комісар юстиції та Генеральний прокурор республіки (Поляков)
Прокурор Найвсуду (Ахматов)
Тво зав. оргінстру (Гарін)
Згідно: Орловецъка

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 81, арк. 20-23. Засвідчена копія.

№ 296
ЛИСТ Ю. Р. ШВЕЦЯ - ЧЛЕНА АРТІЛІ "ЗАПОВІТ ЛЕНІНА" НА ОДЕЩИНІ
ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО НЕСПРАВЕДЛИВИЙ ХЛІБОПОДАТОК ДЛЯ АРТІЛІ
Й ГОЛОДУВАННЯ КОЛГОСПНИКІВ

15 вересня 1932 р.*

Запитання

До голови Центрального Українського
Виконавчого Комітету т. Петровського
Від члена артілі "Заповіт Леніна",
с. Горожене Капітанського р-ну Швеця Юрка Романовича

Тов. Петровський!

Наша артіль в 1931 р. мала 2 400 га землі і вся була засіяна, но постільки у нас багато землі біля річки та непридатної, то район нашу артіль спрямував на спеціальне господарювання - городництво, скотарство та свинарство, і відрізав у нас землю, залишив нам 700 га пахоті, всі непридатні землі, пасовисько та городньої 282 га.

Артіль має 1052 їдця і ось у 1931 р. більшість членів артілі-бідняки голодували з грудня місяця. В цьому, 1932 р., артіль посіяла зернових культур 660 га, а останню травами, та городини 82 га, решта городньої землі залишилась [вільною] через відсутність посівматеріалу, картошки та інших, та за непроведения меліоративних робіт.

Коли РВК розподіляв план хлібозаготівлі, то на нашу артіль поклав виконання хлібозаготівлі 2400 пуд. хліба. Но, тов. Петровський, з великою натяжкою може стане викона[ння] доведеного плана, а на харчі зовсім нічого не залишається. До цього часу артіль видала лише по 240 г муки на 1 трудоодиницю, та загальним харчуванням з'їв кіл по 35 кожний робочий. І січас поміж членами велике негодованіє на всі явища, які січас переживають наші члени. Дуже багато членів зараз живе на одному борщі дома, а в артілі рано і увечері дають галушки без хліба і через це саме багато перестали ходить на роботу та пішли по степу собирать колоски, тому що кожний січас голодний, коли це не повинно бути, тим паче літом при уборці хліба.

Так поясніть мені, будь ласка, чи Ви в повній згоді з робітниками нашого району залишать наше село, артіль голодними на весь рік, чи може в лавах керівництва влади позаписувались колишні поміщики, та мстять за свої економії? Чи може так і годиться при радвладі бути голодному, чи може державі потрібні в такій кількості хлібні ресурси для швидчого закінчення індустрії? Мені здається, що в радянських установах позалазили поміщики-економісти і цю штуку творять, бо хоч і потрібно закінчити індустрію, то все ж таки так голодувати непотрібно. Бо коли па зборах артілі та правлінні обговорювали плана хлібозаготівлі, і хто скаже, що план дуже великий, нічого не залишиться на харчі, то ваша сільська влада зараз страхає міліцією та ГПУ. І по правдивому план не прийнятий через непосильність.

Я рискнув запитать у Вас, чи правдиво район довів план і чи це повинно так і буть. Я думаю, що коли у нас основне господарство - городництво, скотарство та свинарство і лише 700 га пахоти, то район повинен звернути увагу та залишити в крайньому разі вкругову на 1 їдця по 30 фунт, зерна на кожний місяць, але на трудоодиницю.

Так прошу Вас, тов. Петровський, дайте мені відповідь, чи правдиво район довів план, чи ні, і чи повинні ми голодувать. Я маю 204 трудоодиниці по 1.VIII.32 р.

Сам я бідняк, член КНС, партизан, та був кандидатом КП(б)У, но виключений за те, що добивався цього, що у Вас запитую, та частково за своє грубіянство через велику неправдивість. Відповідь прохаю дати по пошті за мій рахунок ¹³⁶.

Поштова адреса: поштове відділення Привільня Баштанського р-ну, с. Горожене.

Швець Ю. Р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 220-222. Оригінал. Рукопис.

* Дата відправки листа з приймальні ВУЦВКу до Баштанського РВК.

№ 297
ЛИСТ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ НА СТ. ГРЕЧАНИ (ПОБЛИЗУ ЖМЕРИНКИ)
ПРО ГОЛОДУВАННЯ ДІТЕЙ

21 вересня 1932 р.

На ст. Гречаны ЮЗЖД єсть школа ФЗС, в которой 250 человек детей железнодорожников. Школа по сегодня не Снабжается продуктами из ТПО, которое категорически отказалось за неимением фондов для нашей школы. Жмеринское рай. т.с.т. и Киевское дор. т.с.т. также отказались от снабжения школы продуктами [для] горячих завтраков. Условия, в которых приходится работать школе, очень тяжелые, потому что дети все съезжаются с линий рабочим поездом, который ходит каждый день и почти что всегда с опозданием на 1-2 часа, и детям приходится быть в школе без еды по 7-8 час, то очень отражается на здоровье детей, в результате чего прошлый учебный год почти что был сорван и сейчас новый учебный год начался и в течение 21-го дня занятий 15 человек перестали ходить в школу из-за завтраков, а также есть часть заболеваний детей от малокровия и упадка сил. Райпрофсож Жмеринки не обращает внимания, хотя несколько раз и напоминалось со стороны школы. Прошу содействовать что до организации в нашей школе горячих сниданков.

Зав. школой*

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 1161, арк. 56. Оригінал. Рукопис.

* Підпис нерозбірливий.

№ 298
ІНСТРУКЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ОДПУ СРСР ПРО МЕХАНІЗМ
ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСІЙ ЗА ПОСТАНОВОЮ ЦВК ТА РАДНАРКОМУ
СОЮЗУ РСР ВІД 7 СЕРПНЯ 1932 Р.

22 вересня 1932 р.*

Секретно

Верхсуду СССР и Прокуратуре Верхсуда СССР, НКЮ Союзных и автономных республик, председателю Верхсуда и прокурору ЗСФСР, председателям краевых (областных) судов, краевым (областным) прокурорам, председателям линейных судов и транспортным прокурорам, районным прокурорам.

Председателю ГПУ Украины, полномочным представителям ОГПУ, ДТО ОГПУ, начальникам оперсекторов.

Инструкция
по применению постановления ЦИК и СНК СССР от 7.VIII.1932 г. по охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности

Раздел I
Преступления, подпадающие под действие закона от 7 августа

Закон от 7 августа надлежит применять при хищениях государственной и общественной собственности:

а) промышленной (хищения эаводского и фабричного имущества); б) совхозной; в) государственных торговых организаций; г) колхозной; д) кооперативной; е) грузов на железнодорожном и водном транспорте и местном автотранспорте.

Раздел 2
Категории расхитителей и мера социальной защиты, которую необходимо к ним применять

1. По делам об организациях и группировках, организованно разрушающих государственную., общественную и кооперативную собственность путем поджогов, взрывов и массовой порчи имущества - применять высшую меру социальной защиты - расстрел, без послабления.

2. В отношении кулаков, бывших торговцев и иных социально чуждых элементов, работающих в государственных (промышленных и сельскохозяйственных - совхозы) предприятиях или учреждениях, а также должностных лиц государственных учреждений и предприятий, изобличённых в хищениях имущества или растратах крупных денежных сумм этих предприятий или учреждений, применять высшую меру наказания, при смягчающих вину обстоятельствах (в случае единичных и незначительных хищений) высшую меру наказания заменять 10-летним лишением свободы.

При хищениях, хотя и мелких, совершенных лицами указанных социальных категорий, но влекущих за собой расстройство пли остановку работы предприятии (хищення частей агрегатов и машин, умышленное уничтожение или порча совхозного инвентаря и т. п.) - также применять высшую меру наказания.

3. В отношении кулаков, бывших торговцев и иных социально враждебных элементов, проникших в органы снабжения, торговли и кооперации, а также должностных лиц товаропроводящей сети, изобличённых в хищении товаров пли продаже их на частный рынок и растратах крупных денежных средств - применять высшую меру наказания, и лишь при смягчающих вину обстоятельствах в случаях незначительных размеров хищений, высшую меру наказания заменять десятилетним лишением свободы.

Той же мере наказания подвергать и спекулянтов, хотя непосредственно в хищениях не участвующих, но спекулирующих товарами и продуктами, зная, что товары эти похищены из государственных учреждений и кооперации.

4. В отношении лиц, изобличённых в хищениях грузов на транспорте, применяется высшая мера наказания и лишь при смягчающих обстоятельствах (при единичных случаях хищений или хищениях незначительных размеров) может быть применено десятилетнее лишение свободы.

Если хищения на транспорте производятся при участии железнодорожных служащих и рабочих, то к ним должна применяться та же мера репрессии.

5. В отношении кулаков, как проникших в колхоз, так и находящихся вне колхоза, организующих или принимающих участие в хищениях колхозного имущества и хлеба, применяется высшая мера наказания без послабления.

6. В отношении трудящихся единоличников и колхозников, изобличённых в хищении колхозного имущества и хлеба, должно применяться десятилетнее лишение свободы.

При отягчающих вину обстоятельствах, а именно: систематических хищениях колхозного хлеба, свеклы и других сельскохозяйственных продуктов и скота, хищениях организованными группами, хищениях в крупных размерах, хищениях, сопровождающихся насильственными действиями, террористическими актами, поджогами и т. д. - и в отношении колхозников и трудящихся единоличников должна применяться высшая мера наказания.

7. В отношении председателей колхозов и членов правлений, участвующих в хищениях государственного и общественного имущества, необходимо применять высшую меру наказания и лишь при смягчающих вину обстоятельствах - десятилетнее лишение свободы.

Раздел 3
О порядке направления дел по хищениям

1. Рассматриваются ПП ОГПУ:

Дела о хищениях, сопровождающихся массовыми выступлениями, насильственными действиями, террористическими актами, поджогами и т. д., а также дела, по которым проходят организованные группировки с большим количеством арестованных.

2. Рассматриваются соответствующими судами:

Дела о хищениях на железнодорожном транспорте и все остальные дела, кроме перечисленных в п. 1 настоящего раздела.

Раздел 4
О специальном применении декрета ЦИК и СНК от 7 августа 1932 г.

1. Допустить применение меры репрессии по делам, подпадающим под действие закона от 7 августа, в отношении преступлений, совершенных до издания закона в случаях, когда преступления имеют общественно-политическое значение.

2. Изъять из подсудности сельских общественных и колхозных товарищеских судов дела о хищениях колхозного имущества.

В ведении сельских общественных и колхозных товарищеских судов оставить лишь дела о преступлениях против личной собственности колхозников и единоличников.

Раздел 5
О сроках ведения следствия по делам о хищениях

1. Судебно-следственные органы обязаны заканчивать дела и выносить по ним приговора не дольше, чем в пятнадцатидневный срок с момента раскрытия преступления и возникновения дела.

2. Как исключение, только в отношении дел, по которым проходит большое количество обвиняемых, срок ведения дела и вынесение приговора определяется не дольше, чем 30 дней.

Председатель Верхсуда Союза ССР А. Винокуров
Прокурор Верхсуда Союза ССР П. Красиков
Зам. председателя ОГПУ И. Акулов

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 81, арк. 15-16. Друк. прим.

* Дата супровідного листа Наркомюсту УСРР до інструкції, розісланої на місця.

№ 299
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ОРГМАСОВОГО ВІДДІЛУ ДО ПРАВЛІННЯ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ПРИЧИНИ ВИХОДУ СЕЛЯН З КОЛГОСПІВ УКРАЇНИ

22 вересня 1932 р.

Не підлягає оголошенню

До голови правління Укрколгоспцентру т. Макеєнко

Доповідна записка

Про виходи з колгоспів

За матеріалами Київської, Вінницької, Харківської та Молдавської облколгоспспілок (джерелом яких є відомості від РПК і РЗВ, інструкторські обстеження периферії, доповідні записки голів РКС, тощо) масовий характер виходів з колгоспів припадає на час весняної сівби та початок збиральної кампанії б. р. з наростанням в квітні, травні, червні, та з убуванням в липні і серпні. Розміри цих виходів характеризуються такими цифровими данними:

1. Київська обл. За зведенням 27 районів було подано заяв про ВИХОДИ з колгоспів 6874, в тому числі:

1. В Яготинському р-ні 500
2. В Кам'янському р-ні 360
3. В Васильківському р-ні 1186
4. В Ічнянському р-ні 500
5. В Дмитрівському р-ні 450
6. В Попільнянському р-ні 320
7. В Остерському р-ні 300
8. В Білоцерківському р-ні 870
9. В Новоградволинському р-ні 250
10. В Ржищівському р-ні 237
11. В Баришівському р-ні 200
12. В Носівському р-ні 200
13. В Сквирському р-ні 300
14. В Глухівському р-ні 371

2. Вінницька обл. Масовими виходами було охоплено 53 р-ни (74,6 %) і 270 колгоспів (7,0 %), в них заяв подано 10 300 (1,7 %), причому найбільша кількість заяв припадає на такі р-ни: Махнівський, Барський (422), Михалпільський, Брацлавський, Монастирищенський (558), Бершадський (1094), Хмільницький та Христинівський.

3. Харківська обл. За даними 21 р-ну було охоплено виходами 312 колгоспів, подано заяв - 9973. Найбільша кількість в них припадає на такі райони: Чорнухинський (2443), Лохвицький (1411), Хорольський (849), та Охтирський (722).

4. АМСРР. За період березень - червень з колгоспів вийшло 5629 господарств, або 7 %. Особливо великий вихід був у районах: Кодимському (12,6 %), Червоноокнянському (768 госп., або 11 %), Григоріопільському (12,3 %), Слободзейському (736 госп., або 6,6 %), Кам'янському (386 госп.). В решті районів, за винятком Балтського, в якому виходи були поодиноким явищем, кількість господарств, вибулих з колгоспів, складала 2-3 %.

Трудно на цифрах обрахувати, яка кількість подавших заяви зовсім відірвалась від колгоспів. За матеріалами Вінницької, Київської, Харківської та Молдавської облКС, чимала кількість господарств, подавши заяву, продовжують ходити на роботу в колгосп. Таким чином по цих чотирьох областях за далеко не повними даними було подано заяв про виходи з колгоспів від 32 976 господарств.

В більшості випадків подачу заяв і вихід колгоспів супроводили самочинний розбір робочої худоби та вимагання повернути усуспільнені ними посіви, землю, с/г реманент, тощо. Так, наприклад, за даними 11 районів Харківської обл., з 107 колгоспів вибулими розібрано 2680 шт. коней, в тому числі по Чорнухинському р-ну 1390 шт., в колгоспі "Червоний степ" Васильківського р-ну Київської обл. під час сівби з 193 шт. коней, що їх мав колгосп, було розібрано тими, що вийшли, 130 шт., з яких 37 шт. вже продано.

100 господарств бувших колгоспників с Хороше Озеро Ніжинського р-ну Київської обл. подали на ім'я ВУЦВКу заяву про повернення їм майна. По АМСРР вибулі селяни землі не прохали, а взялися за обробіток своїх садків, виноградників та городів, які їм було раніш повернуто з колгоспів за постановою Молдавського уряду.

Соціальний склад тих, що подали заяви про вихід з колгоспів, надзвичайно різнобарвний, з різних прошарків села, з різним трудовим відношенням до колгоспного господарства. Серед них ми зустрічаєм і заможньо-куркульські господарства, і середняків, і бідняків, і ледарів, і симулянтів, і тих, що в минулому році добре боролися за колгоспне будівництво, були активістами, виробили багато трудоднів.

За даними восьми районів Харківської обл., серед подавших заяви про вихід з колгоспів: бідняків 1739, або 39,7 %, середняцьких господарств 1207, або 27,3 %, куркульсько-заможніх господарств 473, або 10,7 %. В Лохвицькому р-ні Харківської обл. ті, що подали заяви про вихід, вступили в колгосп переважно в 1931 та 1932 р. з великим прошарком ледарів-спекулянтів. З 1411 поданих заяв бідняки складають 489, або 34,6 %, середняки 922, або 65,4 %.

По колгоспах Слободзейського р-ну з 736 поданих заяв, бідняки складають 309, но Червоноокнянському р-ну відповідно 768 і 306, по Кам'янському р-ну - 386 і 229 та 156 середняцьких господарства. В колгоспі "Червоний степ" Васильківського р-ну Київської обл., з поданих протягом травня - червня 241 заяв про вихід, 60 % середняків, і 40 % бідняків, з них вступили до колгоспу 1930 р.- 81, 1931 р.- 160 господарств.

Вінницька облКС так характеризує подавших заяви про вихід з колгоспів: "В переважній кількості подавші заяви - це недавно вступивші до колгоспу, які зовсім не мали, або мали незначну кількість трудоднів. Серед подаючих заяви про вихід, є такі, що уникаючи від хлібо-і м'ясозаготівель 1932 р. пішли до колгоспу, чим думали скритись від виконання с/г та політичних кампаній. Незначна кількість колгоспників-активістів і членів правління та бригадирів, які піддались впливові куркуля та його прибічника і подали заяви про вихід, але більшість з них розібрали заяви назад.

З поданих (10 300) заяв про вихід, переважно маломіцні середняки (Немирів, Теплик, Міхалпіль), але є райони, в яких переважно подано заяви про вихід бідняками (Дунаївці, Теофіполь, Томашпіль)".

Мотиви подачі заяв про вихід з колгоспів надзвичайно різнохарактерні й великі числом. Але всі вони за причинами свого виникнення є наслідком:

1. Незадовільного оперативного керівництва, надання реальної організаційно-господарської допомоги й агровиробничого обслуговування колгоспів з боку районних і сільських організацій багатьох районів, й передусім, РЗВ, РКС і МТС.

2. їхнього незнання дійсного стану й умов виробництва в колгоспах, і з рук геть поганого планування господарсько-політичних міроприємств.

3. Підміни справжньої масово-політичної роботи, заходів щодо виховання колгоспного активу й спирання на нього в переведенні всіх господарсько-політичних завдань, реальних заходів щодо піднесення самостійності й трудового ентузіазму колгоспних мас, шляхом витримання колгоспної демократії й залучення до справ керування господарством всіх колгоспників - підміни всього цього на голе адміністрування, командування, придушення здорової критики й самокритики та знущання з колгоспів і колгоспників. Часта і безпідставна зміна органів керування, примусове усуспільнення худоби, злиття, побої й арешти колгоспників тощо.

4. Невиконання останніх постанов партії та уряду про виправлення припущених в минулому році помилок і перекручень в колгоспному будівництві (хлібозаготівлі, усуспільнення худоби, тощо) та вкрай слабої популяризації їх серед широких мас колгоспників, й, особливо, в виробничих бригадах.

5. Нечуйного, формально-бюрократичного-ставлення до розгляду, просунення та своєчасного задоволення заяв й скарг колгоспників, що їх припустили, а подекуди ще й зараз припускають сільські, районні, і навіть обласні та центральні організації першого періоду масового виходу з колгоспів.

В результаті всього цього, велика кількість колгоспів опинилася перед фактами кричущої безгосподарності, запутанності в облікові, неправильної організації праці й споживацького авансування й розподілу наслідків господарювання, надзвичайно низької врожайності колгоспних ланів й величезних витрат та розкрадання зерна при збиранні, невиконания господарсько-політичних завдань перед пролетарською державою та скрутного харчового стану колгоспників.

Природна річ, що цим скористалися наші класові вороги - куркульство, попи, ксьондзи, равіни, колишні білогвардійці й петлюрівці, бродяги, монахи й колишні жандарми, тощо, які в колгоспі, як і поза його межами розвели страшенну агітацію проти колгоспного будівництва, проти лінії партії, і міроприємств радвлади на селі.

Невдоволена, найменш стійка частина колгоспників пішла на "удку" цієї агітації й, не розуміючи її класової суті, утворила масову подачу заяв про виходи з колгоспів. Що природа й коріння цих виходів саме така, це з усією силою очевидності підтверджується величезною кількістю фактів з місць. Наведемо самі характерні з них.

1. По Київській обл. В колгоспі "Серп і молот" Глухівського р-ну, органи керування себе дискредитували: пияцтво, великі розтрати, систематичне накладення на колгоспників беззаконних штрафів, адміністрування над колгоспом з боку МТС, в результаті - масовий вихід з колгоспу.

Подаючи заяву про вихід з колгоспу, активіст-середняк Потапенко, член Кадомиської артілі Ржищівського р-ну, сказав: "Моє серце не терпить колгоспних бур'янів. У мене врожай буде в індивідуальному господарстві не ЗО пуд., як це є в колгоспі, а 130 пуд.".

По Ніжинському р-ну виходами з колгоспів було охоплено найбільш с Хороше Озеро. Причини виходу - невірне злиття колгоспів, погане керівництво в них, адміністрування, агітація 6 куркулів, що перед тим повернулися з Соловків.

В селах Митниця, Рославичі, Велика Бугаївка та ін. Васильківського р-ну масовий вихід із колгоспів викликано відсутністю правильної організації праці та обліком праці (незалежно від кількості й якості виробленої роботи писалося трудодні однаково, не видано членам трудкнижок, по 3-4 місяці не записувано колгоспникам їх виробітку). Характерно буде навести дані ще про один колгосп Васильківського р-ну - "Червоний степ". В ньому 650 дворів. Його злито. В зимовий час загинуло 400 шт. коней, на весну залишилось 195. Вартість трудодня 1931 р.- 23 к[оп.], хліба на трудодень видано по 1,5 кіло, але не всім, бо з цього числа 4000 пуд. було здано в хлібозаготівлі (в рахунок виконання контрактації за неусуспільнену озимину колгоспників, що вступили до колгоспу 1931 р.). Розрахунків з колгоспниками не проведено. Внаслідок - 241 заява про вихід з колгоспу.

2. По Вінницькій обл. По цій області, як ніде, виявляється соціальне коріння виходів. Контрреволюційний елемент приклав всіх зусиль, щоб пошкодити колгоспам. Вся ця свора широко користалася "індивідуальною обробкою" колгоспників, агітуючи їх за вихід з колгоспів, пускаючи різні провокаційні чутки, пишучи їм заяви тощо. Наприклад в Копайгородському р-ні виявлено 3 попи, які агітували колгоспників за виходи з колгоспів та писали їм про це заяви. В Михалпільському р-ні ініціатором виходів з колгоспів в с. Королівці був зять дяка. В Ямпілі виявлено дві бродячих монашки, які займались тим же, що зять дяка.

Ініціаторами й активними помічниками виходів з колгоспів були: в Іллінецькому р-ні голова адвентистської секти, в Жмеринському й Шепетівському р-нах - євангелісти, в Вороновицькому р-ні - завшколою, Уровський - колишній офіцер, в Солобківецькому р-ні - куркуль Маївський та ін.

По цих районах контрреволюційними силами широко розпускались чутки, що хто до 25 червня б. р. не подасть заяви про вихід, той останеться на 9 років в колгоспі, і що колгоспи перетворюються в радгоспи (Орининський р-н). "Земля знаходиться в воєнведі, а тому, хто не дасть заяву про вихід, залишиться як кріпак" (Антонінський р-н). "6 постанова партії розпустити колгоспи, так як вони себе не виправдали, й на Волині їх вже розпустили" (Проскурівський р-н). "Є постанова Англії й Франції розпустити в СРСР колгоспи" (Славутський р-н). "Є постанова ЦК партії й уряду, щоб повернути нам землю з посівом, але місцева влада від нас цю постанову скриває". "Сталін з Ворошиловим страшенно посварились, бо Ворошилов стоїть за селян". "Ворошилов убив Сталіна, але про це приховують". "Скрізь по всій Україні земля не посіяна, все стоїть не оброблене й скрізь виходять з колгоспів" та ін., та ін.

Мотиви виходу в більшості випадків аналогічні: "Прошу виключити мене з колгоспу, так як сім'я пухне з голоду, нема чого їсти". "Прошу виключити, бо я не бажаю бути в колгоспі - старий, непрацездатний, багатосімейний, незадоволений".

"Я вступив до колгоспу і думав, що краще буде жити як індивідуально, але на практиці убідився, що в колгоспі гірше".

"Прошу виключити, бо колгосп себе не виправдує, а індивідуальне господарство може краще господарювати".

"Прошу виключити, бо рядом зі мною індивідуальник живе набагато краще за мене".

Причому, в усіх (перевірених) заявах вимагається повернення посівів та землі, а також с/г реманенту та тяглової сили.

3. По Харківській обл. На хут. Мехедівка і Нове життя Яхнівської сільради Лохвицького р-ну куркулі пустили провокацію, що "організаційно-господарське зміцнення колгоспів - це коли хто вийде з колгоспів до жнив, то йому дадуть землю й повернуть все майно і він буде вільним козаком, а хто залишиться в колгоспах, той буде закабальон не менш як на 20 років".

Причини, що їх виставляли колгоспники в заявах про вихід з колгоспу,- недостача хліба на харчі, безгосподарність в колгоспі, зловживання, розтрати, невірний облік і запис трудоднів, неправильні розрахунки за 1931 р. тощо.

4. По АМСРР. Райони, в яких виходи набрали особливо великої масовості, характеризуються масовими перекручуваннями лінії партії в період минулих хлібозаготівель (Слободзейський, Красноокнянський, Григоріопільський і Тираспільський). В більшості випадків виходи мотивуються тим, що правління колгоспів своєчасно не провели розрахунків з членами за 1931 р., не давали авансів в 1932 р., відсутністю харчових фондів у колгоспах та в колгоспників, і частіша колгоспників писала, що вони не бачуть кращих перспектив при роботі в колгоспах. Як правило, з колгоспів економічно й організаційно здорових виходів не було.

Заходи до припинення виходів та їх результати

Треба прямо сказати, що в багатьох випадках колгоспи, сільські, районові і обласні організації "прогляділи" початок масових виходів з колгоспів, ними не цікавились, глибоко цього питання не вивчали та не вжили проти них запобіжних організаційно-господарських заходів, не організували достатньої відсічі куркульсько-контрреволюційній агітації та [не] приділили потрібної уваги просуненню й розгляду на місцях заяв від колгоспників. Про це яскраво свідчать матеріали більшості областей, якими ми користуємось для цієї доповідної записки. Тому й результати від вжитих пізніше заходів щодо припинення виходів з колгоспів не скрізь задовільні. І навпаки, там де було негайне реагування на подані колгоспниками заяви про вихід, своєчасно розгорнуто справді масово-політичну й роз'ясовчу роботу та виправлено припущені в колгоспному будівництві помилки минулого року, там більшість колгоспників забрали свої заяви назад і повернулись на працю в колгоспи. Наш уповноважений по АМСРР т. Кривіч, працюючії в спеціальній комісії зам. наркома РСІ т. Тарана, констатує, що в більшості колгоспів, де мали місце виходи, заяви не розбирались 1-2 місяці. Точних відомостей про розмір та характер виходів районові та областні організації АМСРР не мали, навіть в другій половині червня й лише напередодні обл. партконференції було проведено обстеження 2-х районів (Тираспільського та Слободзейського) по питанню виходу з колгоспів. Перевіркою виявлено, що масової роботи серед колгоспників в період виходів не було, а керування колгоспами з боку РКС можна визнати за цілком незадовільне і хоча масовий вихід з колгоспів нині припинився тому, що найменш стійкі елементи отсіялись весною, все ж помічається, що частина колгоспників на роботу в колгоспи зовсім не виходить. За відомостями районових та обласних організацій АМСРР та матеріалами обстеження 12 колгоспів на роботу виходять представники лише 70-80 % дворів. Після косовиці та молотьби більшість дворів посилають на роботу підлітків та молодь. На роботу ходять неохоче.

По Київській обл. В Білоцерківському р-ні було подано заяв про вихід від 870 господарств. Назад забрали заяви 450. З колгоспу "Боротьба" цього ж району вибуло 400 господарств з 600. Ті, що лишилися в колгоспі, виходять на роботу до 50 %, а ті, що вибули з колгоспу, пішли па сторонні заробітки. Частина з них придбали собі копі й займаються ізвозом. По Глухівському р-ну дійсного обліку про кількість виходів немає. За неповними даними, з колгоспів вибуло 371 господарство. Із цієї кількості жодне господарство назад заяв не забрало. По Яготинському р-ну з 500 вибувших господарств, повернулося назад 290. По Ржищівському р-ну РКС справою вибуття з колгоспів не займалася. В результаті цього, більш як 50 % вибулих беруть участь на роботі в колгоспі, але заяв назад не забирають, мотивуючи тим, що "мовляв, побачимо, чим закінчиться господарський рік в колгоспах". Треба відмітити, що вибувші колгоспники забезпечують себе засобами виробництва та проводять засів озимини на городах тощо.

По Іваницькому, Ічнянському і Дмитрівському р-нах виходи почалися одноразово з самочинним розбором з колгоспів с/г реманенту, коней тощо. Робота РКС в цьому напрямку була цілком незадовільна. Зараз, правда, виходи в цих районах припинено й до 70 % колгоспників забрали свої заяви назад.

По Харківській обл. За відомостями облКС з 9973 поданих заяв про вихід з колгоспів забрало назад 2589 або 25 %. За даними 11 районів області, (107 колгоспів) з 2680 шт. розібраних коней повернуто в колгоспи 1440 шт. або 53,7 %. Причому коні повернуто більшістю бідняцькими господарствами, де проведено добре масову роботу. Внаслідок проведеної масової роботи з боку облКС, РКС та партійно-радянськими організаціями па місцях, та в зв'язку з видачею колгоспникам натуральних авансів подача заяв про вихід з колгоспів зараз майже припинилася. Загальна кількість заяв, що поступила до облКС,- 263. Розв'язано облКС на місці - 14, надіслано до РКС для розслідування - 245. З них розв'язано й одержано відповіді - 14, немає відповіді від РКС на 231 заяву. Причиною, чому від районів немає відповіді на заяви, [є] неуважне ставлення до них з боку РКС та комісій при РВК. ОблКС по закріпленню колгоспів надіслала до районів 21 чоловіка своїх робітників.

Оргмасовий відділ Укрколгоспцентру

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 2572, арк. 4-15. Копія.

№ 300
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА В. РОМАНЧУКА З КОЛГОСПУ "ПЕРШЕ ТРАВНЯ"
С. КРИНІВЦІ ЧУДНІВСЬКОГО Р-НУ НА ВІННИЧЧИНІ ПРО ТЯЖКИЙ СТАН КОЛГОСПУ
ТА СЕЛЯН У ЗВ'ЯЗКУ З ВІДСУТНІСТЮ ХЛІБА ТА ПОСІВМАТЕРІАЛУ

Вересень 1932 р.

Верхівка колгоспу розбазарила хліб і тепер немає зерна на посів в кількості 450 ц. Щодо розподілу натуральних прибутків, то й балачок нема, бо зерна не мається. Управа колгоспу мала видати 15 % фактичного обмолоту колгоспникам хлібного авансу, но притримали цих 15 %. Управа, винайшла новий метод розподілу - не по вироблених трудоднях, а так званих "штатних" (управа, техробітники, конюхи, сторожі), а решта можуть ждати на новий врожай. Які ж об'єктивні причини призвели до цьоте? А причин мається багато:

1. Колгосп не сам хазяїн, а їм командують. Посіяли там пшеницю, де вона не росте (на кремені), хоч колгоспники й заперечували. Наслідок урожаю - 1 ц з гектара.

2. Під час уборки не було контролю і розікрали (самі керівники).

По доказу самих колгоспників, що хліб незаконний (крадений гр. Камінського О. Г., Голованя І.) мається, сільрада посилала виконавців перевірити, і без трусів, поверхово у Камінського знайшли 5 ц хліба, в Голованя - 10 ц краденого хліба. Склали акт і кінець, а хліба не забрали.

3. Не [було] керівництва з боку партосередку, не було сталих бригад.

Одна сезонна бурякова бригада проробила майже все літо і 200 га цукро-буряка покрили бур'яни.

Тепер стоїть питання, чим обсіяти землю? Держава ж не дасть. Постановили, що кожний колгоспник повинен обсіяти свою землю (хоч він вже 4 роки в колгоспі). Потрібно, щоб вищестоящі організації звернули особливу увагу на наш колгосп, бо колгосп в загрозливому стані, колгоспники плачуть, що їх обдурили, зрікаються, що більше не робитимуть, а несвідоме селянство нарікає на власть.

Розтрощити куркульську зграю, що посіли керівні місця, забрати розкрадений хліб, зібрати посівматеріал. Дати хоч що-небудь на трудовий день хліба, оздоровити колгосп.

Чуднівський р-н, с. Кринівці, колгосп "Перше мая"
Романчук В.

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 653, арк. 118-119. Ротатор. прим.

№ 301
З ПРОТОКОЛІВ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН

Вересень 1932 р.

2 вересня 1932 р. Слухали: Скаргу гр. с. Нової Буди Пилипенка Митрофана Гордійовича про повернення йому майна, конфіскованого й переданного Новобуднянському колгоспу під час розкуркулення та виселення його як куркуля.

Ухвалили: Поскільки майно гр. Пилипенка передано колгоспу як. розкулаченого і сам Пилипенко в 1930 р. був висланий як куркуль за межі УСРР, в клопотанні відмовити.

20 вересня 1932 р. Слухали: Затвердження опису майна гр. с Дружня Івахненка Якова Івановича, що його складено Дружнянською сільрадою за несплату штрафу, накладеного за невиконання твердого завдання по хлібозаготівлі.

Ухвалили: Ствердити, штраф і опис, що його склала Дружнянська сільрада на гр. Івахненка як на куркуля, що злісно ухиляється от виконання хлібозаготівлі та ствердити опис майна, що його зроблено сільрадою с. Дружня й доручили останній продати з прилюдних торгів.

Голова засідання Броліш
Секретар Власенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 333, арк. 27, 35. Засвідчена копія.

№ 302
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "НАДДНІСТРЯНСЬКИЙ КОЛЕКТИВІСТ"136
ПРО СВАВІЛЛЯ МІСЦЕВИХ КЕРІВНИКІВ ЩОДО СЕЛЯН С. РАТУШ
ЯМПІЛЬСЬКОГО Р-НУ НА ВІННИЧЧИНІ ¹³⁷

3 жовтня 1932 р.

"Лівих" закрутників у сівбі за поневіряння
над селянством - до права

Цьогорічна осіння посівна кампанія по селах, колгоспах району проходить в напрямі здійснення рішень III Всеукраїнської партконференції - боротьба за високий врожай на соціалістичних ланах. Щоб найкраще практично реалізувати постанову конференції, потрібно вміло скерувати на це ініціативу самих колгоспників та бідняків і середняків, створити правильні взаємини колгоспів, колгоспників з одноосібниками - бідняками та середняками, які завтра можуть стати колгоспниками, пересвідчившися з переваги колгоспного господарювання над одноосібниками.

Чи скрізь зуміли виявити самоініціативу трудящих селян, виконуючи план осінньої посівної кампанії? Ні. За приклад може стати с Ратуш, де брутально порушено постанову III партконференції й ще більше того - припущено неприпустиме порушення революційної законності - глумлення й поневіряння над трудовим бідняцьким та середняцьким селянством за "ціною" посівної кампанії.

У Ратушанському колгоспі ще з весни лежить 77 заяв про вибуття з колгоспу і 27 господарств виключено з колгоспу. Цих 104 господарств озимі посіви не були усуспільнені, на 77 заяв колгоспники чекають відповіді.

Настала осіння посівна, на площі землі громадян, що подали заяви про вибуття та виключення, щоб засіяти потрібно 263 ц посівматеріалу. До чого ж "додумалися" управа колгоспу, а за нею і ряд керівників району (уповноважені)? Щоб зібрати посівматеріал, управа колгоспу організує "бригаду" - голова, члени управи колгоспу - ця бригада запрягає пару коней у віз і їде попід хати збирати посівматеріал з тих колгоспників, що подали заяви про вибуття, і виключених з колгоспу.

"Бригада" в складі голови колгоспу Боднаря, членів правління Слободяна Павла, Мацарука та інших почала "мобілізовувати" посівматеріал. Заходячи в двір, вони робили повальний обшук навіть і в шафах, скринях. Находячи зерно чи борошно забирали на "посів" до кілограма. Вони встигли забрати в 69 господарств, в 7 господарств забрали і клумки борошна, мовляв "сіяти вашу землю". Блоха Афія, яка ще зимою виключена з колгоспу, коли вона намагалася не дати насіння, її з дочкою Слободян та Мацарук ще надавали стусанів попід боки, а потім голова сільради за порушення "спокою" зачинив Блоху А. в коморі, а насіння 10 пуд. забрали.

Боднар Тарас - інвалід, темний на оба ока, батько командира Червоної Армії, виключений з колгоспу. "Бригада" самоправно повідчиняла двері і забрала 20 пуд. хліба на насіння. Коли Боднар намагався відібрати, Слободян його три рази кинув об землю.

Рузек Петро, який виключений ще зимою з колгоспу, з нього вимагали 11 пуд. насіння, а коли бригада прийшла, [то] забрала 30 пуд. Це "улюблений" метод бригади, збору посівматеріалу для колгоспу з людей, які нічого спільного з колгоспом не мають, і не мають нічого спільного з посівною в колгоспі.

Метода "сіятелів" - це грабування, биття і поневіряння трудящих бідняків і середняків, це викривлення революційної законності, голе "лівацьке" адміністрування, яке протиставить заходи партії та радянської влади й на користь ворогам народу колгоспного будівництва.

Грабіжники, порушники революційної законності Боднар, Слободян, Мацарук та інші мусять суворо відповісти перед пролетарським судом. Мусять відповісти і уповноважені РПК по Ратуші т. Василевський та кущовий тов. Пижов.

Наддністрянський колективіст.- 1932.- 3 жовт.

№ 303
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БАРСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ХАТИ РОЗКУРКУЛЕНОМУ
СЕЛЯНИНУ Г. КРИВОРУЧКОВІ В С. СЛОБОДА МАТЕЙКІВСЬКА

6 жовтня 1932 р.

Обговорювали 12: Заяву гр. с. Слобода Матейківська Криворучки Григора про невірне виселення з хати (доп. Громов). Заява Криворучки та відношення приймальної голови облвиконкому ОРЗ від 1.Х. 1932 р.

Постановили 12: Виїздом члена президії РВК тов. Громова встановлено, що в господарстві Криворучки [в] 1930 р. було 5-16 дес, душ сім'ї 6 (двоє народилося в 1931 р.), 1 кінь, 1 корова, 4 вівці, 1 свиня, хата, клуня, 2 хліви та комора. Тверді завдання як зажиточному господарству по хлібу доведено ще в 1929 р. Про виконання їх та розмір відомостей в сільраді немає. В 1930 р. доведені тверді завдання по хлібу 115 пуд., виконано 117 пуд. 23 фунт. В цьому ж році доведено 75 пуд., поступленій ніде не зафіксовано. З протоколу засідань сільради видно, що такий за невиконання 27 пуд. хліба передався до суду. Суд не відбувся з приводу того, що від слідства скривався.

В 1930 р. його розкуркулено, землю від Криворучки відібрано, залишена споживацька норма 2 га, будинок передано до колгоспу, але ж такий залишився ним користуватися аж до 1931 р. В 1931 р. доведено тверді завдання з споживацької норми землі 3,52 ц, виконав - 2,43 ц. В частині грошової справи Криворучка розрахувався акуратно. По м'ясозаготівлі за 1931 р. [план] не виконав, було надано 15 пуд. твердих завдань (надані в січні місяці тверді завдання 36 пуд. потім, як видно, були зменшені).

За невиконання м'ясозаготівлі і хлібозаготівлі 1931 р. був оштрафований двома постановами сільради в 150 крб. та викинутий з хати, цебто переселений до іншого житлового приміщення, але ж через деякий час самочинно зайшов до своєї хати. В 1932 р. тверді завдання доведені 5,18 ц [з) посівної площі 1,22 га, [але] ні кілограма не виконав, чому сільрада вдруге викинула його з хати.

А тому президія ухвалює: дії сільради в справі доведення твердого завдання, як заможному громадянину, вірні. Приймаючи до уваги, що Криворучка в попередні роки виконав тверді завдання по хлібозаготівлі та по грошовій сплаті, вважати за можливе повернути йому хату, або ж компенсувати другим приміщенням після виконання хлібозаготівлі 1932 р.

Голова (підпис)
Секретар (підпис)
Певно: кореспондент (підпис)
Згідно: секретар Барської дільничної прокуратури Вічуч*

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 438. Засвідчена копія з копії.

* Засвідчено при пересилці примірника протоколу РВК до приймальні ВУЦВК.

№ 304
ПОСТАНОВА БЮРО ЯМПІЛЬСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ПРО ПРИТЯГНЕННЯ
ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗА АДМІНІСТРУВАННЯ
Й ПЕРЕГИНИ В С. РАТУШ ЯМПІЛЬСЬКОГО Р-НУ НА ВІННИЧЧИНІ ¹³⁸

10 жовтня 1932 р.¹³⁹

Бюро РПК відмічає, що не дивлячись па неодноразові постанови ЦК, обкому, і рішення III Всеукраїнської партконферєнції та постанови РПК, що в боротьбі за високий врожай в час осінньої посівної кампанії через масово-політичну роботу мобілізувати колгоспні та одноосібні трудящі маси, їх ініціативу па успішне проведення осінньої сівби, на організаційно-господарське укріплення колгоспів - [констатує]:

всупереч цим чітким постановам та директивам партії ратушанські керівні організації в час осінньої сівби припустили ряд викривлень лінії партії та революційної законності, нехтуючи політмасову роботу, як спосіб мобілізації колгоспних та бідняцько-середняцьких одноосібних мас на посівну кампанію. В мобілізації насіньматеріалу застосовано примусове стягання, суцільні обшуки, забирання борошна для посівматеріалу, брутальне поводження з селянами, бійка та арешти їх. Це стягання проводилося з селян, які нічого спільного з колгоспом не мають, і з тими, що не розв'язано питання про перебування їх у колгоспі. Внаслідок такого "голого" адміністрування, "лівацького" закрутництва план посівної кампанії по с Ратуш на І.Х виконано на 37 %, по колгоспу - 38 % та інсектору - 29%.

Виправлення лінії партії, "лівацькі" закрути, адміністрування сталися через відсутність повсякденного живого керівництва від фракції РКС та дирекції Ямпільської МТС, відсутність масово-політичної роботи за організаційно-господарське зміцнення колгоспу через те, що з весни не розглянуті заяви про вибуття з колгоспу.

Бюро РПК ухвалює: за викривлення лінії партії, "лівацькі" закрути, адміністрування, запропонувати фракції РКС та заворгу РПК зняти з голови ратушанського колгоспу Боднара й підібрати кандидатуру на голову колгоспу. На уповноважених РПК по с. Ратуш т. Василевського та Боровського справу скерувати до райКК.

Доручити з райКК т. Ісайку та слідчому Танасевічу виїхати в Ратуш, розслідувати цю справу й винних притягнути до відповідальності.

Т. Лобачову, Другобіцькому та Трофімову негайно виїхати в Ратуш для виправлення припущених перекручень й мобілізації колгоспників та бідняцько-середняцького селянства на успішне закінчення посівної кампанії.

Фракції РКС та дирекції Підлісівської МТС перевірити організаційно-господарський стан колгоспу та соціальний його склад, широко популяризувати рішення III Всеукраїнської партконференції серед колгоспників та одноосібників, звільнивши колгосп від соціально чужого, розкладницького елементу.

Вважати вжиті заходи від прокурора та редактора на місці про припинення сваволі в заходах збирання посівматеріалу - правильними ¹⁴⁰.

Цю постанову оголосити в пресі.

Наддністрянський колективіст.- 1932.- 10 жовт.

№ 305
ЗВЕРНЕННЯ ПАРТКОЛЕГІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ КП(б)У
ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР У СПРАВІ В. І. НЕМЧЕНКА, ПОЗБАВЛЕНОГО ВОЛІ
ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНОЇ КАМПАНІЇ

13 жовтня 1932 р.

До Найвищого суду тов. Завицькому

ОблКК просить Вас прискорити розгляд справи був. члена партії тов. Немченко Віктора Івановича, якого засуджено Чугуївським нарсудом 28.ІІІ.1932 р. на 3 роки позбавлення волі за перекручування лінії партії та радвлади по хлібозаготівлі в Печенізькому р-ні. Тов. Немченко подав касацію на вирок нарсуда ¹⁴¹.

Член партколегії Юргенсон

ЦДАЖР України, ф. 24, оп, 8, спр. 3580, арк. 5. Оригінал.

№ 306
ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР ПРО ВІДМІНУ ВИРОКУ
ВІННИЦЬКОГО ОБЛСУДУ ЩОДО СЕЛЯНКИ П. А. ЯКИМЕНКО, ЯКА ВБИЛА СИНА
ЗАРАДИ ВРЯТУВАННЯ СВОЇХ ІНШИХ ГОЛОДНИХ ДІТЕЙ

16 жовтня 1932 р.

УХВАЛА
Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки
Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ
жовтня 16 дня 1932 р. у складі голови т. Собчака,
членів т. Тимощенка та Чишка, доповідач т. Тимощенко.

Розглянувши в порядкові касаційного протесту справу з вироком Вінницького облсуду з 25 липня 1932 р. та з ухвалою про Якименко Параску Андріївну, 40 років, селянку, середнячку, засуджену за арт. 138-м и "а" КК до позбавлення волі в далеких місцях ув'язнення на 8 років з обмеженням в правах на 3 роки. За те, що вона 8 корисливою метою зарізала свого трирічного сина Кузьму та м'ясо міняла сусідам на крашанки, виявив, що засуджена Якименко Параска в процесі судового слідства заявила, що вона зарізала свого сина за порадою попа Заболотного, коли вона звернулася до нього за допомогою з приводу голодування дітей (він їй відповів: "заріж одного і корми останніх"). Маючи таку заяву, суду належало цю справу відкласти та скерувати її для дослідування. Оскільки ідеологом цього звірського вбивства з'являється піп Заболотний, то настільки основним звинуваченим повинен бути він, а не фізичний виконавець вбивства Якименко Параска. А тому Найвищий суд в порядкові арт. 365-370, 346-го КПК істотних зламань закону не зауважено, а тому ухвалив:

Вирока скасувати та справу передати на новий розгляд зі стадії до-судового слідства. Ухвала остаточна.

Голова Собчак
Члени Тимощенко, Чишко

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8, спр. 3534, арк. 254. Оригінал.

№ 307
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗНИЖЕНИЙ ПЛАН
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ПО УКРАЇНІ У РОЗМІРІ 282 МЛН ПУД.

1 листопада 1932 р.

5. СЛУХАЛИ: Перебіг хлібозаготівельної кампанії та встановлення остаточного зниженого плану хлібозаготівель (доп. Степанський ¹⁴²).

5. УХВАЛИЛИ: Визнати перебіг хлібозаготівель за жовтень місяць виключно незадовільним: за 20 день жовтня виконано лише 22 % місячного плану; разом на 20 жовтня виконано лише 39 % річного плану хлібозаготівель ¹⁴³. Вважати, що головною причиною такого зриву в майже цілковите припинення боротьби за хліб у переважній частині районів України та наявність демобілізаційних настроїв щодо хлібозаготівель в період засівної кампанії.

Такий стан говорить за те, що всупереч вимогам партії та уряду районні установи та організації не спромоглися пов'язати виконання хлібозаготівельного плану з завданням організаційно-господарського зміцнення колгоспів та радгоспів, без чого неможливо за сучасних умов проводити переможну більшовицьку боротьбу за хліб.

Вказати райвиконкомам та всім районним установам і організаціям, що здійснення покладених на них завдань в галузі хлібозаготівель стане можливим лише за тих умов, коли ними буде забезпечено негайну та цілковиту ліквідацію наявних демобілізаційних опортуністичних настроїв, коли вони не на словах, а на ділі зуміють розгорнути справжню більшовицьку боротьбу за хліб, коли в основу своєї роботи вони покладуть мобілізацію колгоспного активу й згуртують біля нього основну частину колгоспівської маси.

1. Встановити остаточний план хлібозаготівель по секторах, областях та культурах в розмірі 282 млн пуд., з них:

а) по одноосібниках - 36,9 млн пуд.;
б) по колгоспах - 224,1 млн пуд.;
в) по радгоспах (умовно) 21,6 млн пуд.

Без мірчука й насіннєвої позики, розмір яких залишається попередній, а саме: по мірчуку 28,8 млн пуд. та по насіннєвій позиці 8,1 млн пуд.

Вказати облвиконкомам та РВК на те, що в цьому остаточному плані хлібозаготівель цілком випадає страховка й цим самим накладається на кожну область та район особлива відповідальність за цілковите й безперечне виконання хлібозаготівельного плану по кожному району, кожній МТС, колгоспу та радгоспу та по кожній сільраді щодо одноосібних господарств.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 281, арк. 91. Ротатор. прим.

№ 308
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛПРОКУРАТУРИ ДО ВУЦВКу
ПРО НАСЛІДКИ ПЕРЕВІРКИ КОЛЕКТИВНОЇ СКАРГИ ЖИТЕЛІВ С. ГОРЧИЧНОГО
ДУНАЄВЕЦЬКОГО Р-НУ ЩОДО САМОУПРАВСТВА СІЛЬСЬКИХ ВЛАСТЕЙ

3 листопада 1932 р.

По колективній заяві гр-н с. Горчичного Дунаєвецького р-ну на безчинства та знущання представників місцевої влади, Вінницькою облпрокуратурою через свого представника виїздом на місце проведено по змісту заяви розслідування ¹⁴⁴, яким встановлено, що сільрадою с. Горчичного в час проведення політкампаній на селі восени 1931 та весною 1932 р. було допущено грубе порушення директив партії та уряду при проведенні цих кампаній до колгоспників, бідняків та середняків-односібників. Доведення твердих завдань по хлібозаготівлі, м'ясозаготівлі бідняцько-середняцьким господарствам, масовий продаж і вилучення майна в цих господарствах за невиконання хлібозаготівлі та обов'язкових грошових сплат. Вилученому майну ніякого обліку не проводилось, майно це розбазарено сільрадою. За розглянутими заявами районовою комісією по с. Горчичному належить повернути майно, невірно вилучене, на суму 6 тис. крб. В наявності нема ні майна, ні грошей, а також розбазарено сільрадою.

З боку голови сільради та голови колгоспу було грубе поводження а населенням, систематичні п'янки, зловживання. 4 серпня голова сільради Островецький, озброївшись мисливською рушницею, з торбою патронів та собакою ходив по селу, будучи в п'яному стані підіймав стрілянину вдень і вночі. Про всі ці злочинні дії з боку сільської влади населення скаржилось до районових організацій, але ж ніяких заходів не вживалось.

Комісія при РВК по розгляду скарг на неправдиве вилучення майна, виселення з хати та примусові усуспільнення корів - утворена, а до розгляду поданих заяв приступила вперше лише 29.VП.32 р. Неуважливе ставлення до скарг населення з боку районових організацій як РВК, так КК-РСІ та несвоєчасне реагування на це викликало подачу колективної заяви до ВУЦВКу.

Облпрокуратурою запропоновано дільничному прокурору в терміновому порядкові провести розслідування, винних притягнути до кримінальної відповідальності. Про наслідки розслідуємої справи Вас буде сповіщено додатково ¹⁴⁵.

Вінницький обл. прокурор Чернін

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 514. Оригінал.

№ 309
ОБІЖНИК НАРКОМЮСТУ УСРР ПІДЛЕГЛИМ УСТАНОВАМ НА МІСЦЯХ
ПРО ПОСИЛЕННЯ РЕПРЕСІЙ ПРОТИ СЕЛЯН ЗА НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В УМОВАХ ГОЛОДУ

9 листопада 1932 р.

Таємно

До всіх органів юстиції
"Про активізацію роботи органів юстиції в боротьбі за хліб"

Виконання планів хлібозаготівель в цілому і зокрема, в одноосібному секторові неприпустимо відстає. В ряді районів до злісних нездавців хліба вживається недостатню репресію, або її зовсім не вживається. Органи юстиції, розв'язавши низку хлібозаготівельних справ, все ж через те, що вони зосередили основну свою увагу на досягненнях кількосних показників і в недостатній мірі приділили увагу якості роботи, не спромоглися досягнути помітного ефекту своєю роботою.

Констатується так само, що в низці районів припускається злочинне розтринькування, розкрадання та приховування колгоспного хліба за участю та під керівництвом управ колгоспів, що на ділі є куркульскою агентурою. В ряді районів управи колгоспів виявляють гнилий лібералізм до переслідування фактів розкрадання й розтринькування колгоспного хліба, іноді навіть покривають таку бездіяльність судово-прокурорських органів у справі боротьби з розкрадуванням та розтринькуванням колгоспного хліба.

НКЮ звертає увагу органів юстиції, що до закінчення хлібозаготівель боротьба за хліб є основна робота органів юстиції. Недостатня активність робітників юстиції окремих районів в цій справі свідчить про недооцінку цієї важливої політичної справи, про нездібність робітників юстиції цих районів упоратися з покладеними на них політичними завданнями. Цьому треба покласти край.

НКЮ пропонує:

1. Прокурорам встановити спеціальний нагляд за роботою адмінорганів щодо вживання адмін. стягань (штрафів) до нездавців хліба. Треба забезпечити, щоб адмін. органи своєчасно вживали цих заходів, обирали належні об'єкти для такого реагування і ухвалені постанови дійсно реалізовували. Разом з цим прокуратура повинна доглядати, щоб адмін. органи не припускали перекручувань, застосовуючи адмін. заходи.

Зокрема, не припускати, щоб штрафи накладались адмін. порядком на бідняцькі господарства. Прокуратура повинна мати на увазі, що штрафи накладаються, виходячи з ринкової вартості незданого хліба.

2. Прокуратурі наглядати, щоб місцеві органи вживали законом встановлені заходи примусового стягання хліба з нездавців його. Обов'язково треба рішуче припиняти спроби місцевих заготівельних органів обмежити свою роботу по заготовках лише передаванням справ до судових органів.

На заготівельний апарат покладається обов'язок стягати хліб, що його повинні здати окремі здавці. Осіб із заготівельного апарату й з адміністративних органів, що припускають недбайливість у стяганні хліба, притягати до відповідальності та вживати до них суворіші заходи.

3. Прокуратурам встановити спеціальний нагляд за роботою органів розсліду, забезпечивши розслід хлібозаготівельних справ найбільш за З дні. За додержання цих реченців несуть відповідальність, крім слідчих, прокурори дільниць.

4. Судові органи повинні розв'язувати такі справи найбільш за 5 днів. Облсуди повинні негайно встановити спеціальний облік, як додержують нарсуди цих темпів. За найменшу тяганину в цих справах вживати репресивних заходів до винних осіб, не зупиняючись перед притягненням винних до кримінальної відповідальності. У всіх повідомленнях НКЮ про роботу органів юстиції в хлібозаготівельних справах обов'язково повідомляти конкретно про додержання встановлених темпів розсліду та розв'язання справ в суді.

5. Найширше практикувати систему організації судово-слідчих бригад для розсліду та розв'язання справ в селах, що відстають у виконанні планів хлібозаготівель.

6. Облсудам негайно організувати по 5-10 сесій нарсуда для розв'язання справ в районах, що надто відстають. Ці сесії є в розпорядженні облсуду і він їх використовує для підсилення роботи органів юстиції відсталих районів. Облсудам під особисту відповідальність голови облсуду негайно належно оформити обрання додаткових нарсудів для таких сесій. Додаткові кошти на утримання цих сесій мають відпустити облвиконкоми. Як додаткових нарсуддів мобілізувати, погодивши з місцевими органами, колишніх робітників юстиції (постанова керівних органів).

7. Активізуючи боротьбу за хліб, підсиливши увагу одноосібному секторові, органи юстиції повинні притягати до кримінальної відповідальності злісних нездавців хліба, зокрема, одноосібників, а в першу чергу твердоздатчиків. Разом з цим органи юстиції обов'язково повинні забезпечити диференційований підход до окремих соціальних груп.

8. Судові органи повинні вживати сувору та реальну репресію до тих, що злісно ухиляються виконувати зобов'язання з хліба, в першу чергу до твердоздатчиків. Вживання твердої репресії повинно йти поруч розгорнення широкої масової роботи та мобілізації громадськості навколо цих процесів для підсилення боротьби за хліб.

9. НКЮ категорично вимагає від органів юстиції вживати негайних та рішучих заходів боротьби з розтринькуванням, розкраданням та приховуванням хліба. Судові процеси в цих справах треба ставити з потрібною швидкістю та нещадно карати злочинний елемент з управ колгоспів, застосовуючи постанову ЦВК та РНК СРСР про охорону громадської власності ¹⁴⁶ до тих, що розкрадають хліб. Розслід та розв'язання таких справ в суді найбільш за декаду. Органи юстиції повинні рішуче виживати гнилий лібералізм у підході до цих найнебезпечніших явищ як в себе, так і в місцевих органах. Прокуратурам організувати свій актив па розкривання фактів розтринькування та розкрадання хліба в колгоспах. Роботу треба поставити так, щоб жодний такий випадок не залишився без негайного та суворішого реагування.

10. Підкреслюючи, що органи юстиції можуть досягнути належного ефекту своєю роботою лише політизуючи, що досі саме цієї політизації роботи у достатній мірі не було, НКЮ пропонує хлібозаготівельні справи розв'язувати безпосередньо на селі, найширше притягати до розв'язання цих справ увагу колгоспників, середняків та бідняків, використовуючи розв'язання кожної окремої справи для мобілізації громадськості навколо боротьби за хліб. Погодившись з редакцією місцевої преси - найширше висвітлювати характерні хлібозаготівельні справи у пресі.

11. Активно борючись за повне виконання здавцями хліба їхніх зобов'язань, органи юстиції повинні пильно наглядати, щоб повністю додержували революційної законності при проведенні хлібозаготівель, даючи рішучу відсіч перекрутникам лінії партії та уряду.

12. Облсудам та облпрокуратурам забезпечити негайну реалізацію постанови ЦК КП(б)У з 6 листопада ц. р. про негайне звільнення від всіляких мобілізацій прокурорів, суддів та слідчих. Про кожний випадок нереалізації цієї постанови, або дальшої мобілізації, телеграфно повідомляти НКЮ.

13. Зазначаючи, що облсуди і прокуратури майже ігнорують вимоги НКЮ щодо надсилання статистичних відомостей про роботу органів юстиції в справі хлібозаготівель, НКЮ категорично вимагає надіслати потрібні відомості. Відповідальність за надсилання цих відомостей покладається на облпрокурорів та голів облсудів. До 20 листопада надіслати відомості про роботу за час до 5 листопада ц. р.

Харків, 9.ХІ.32 р.

Заст. наркому юстиції та ГПР (А. Приходько)
Тво зав. оргінстру НКЮ (А. Гарін)
певно:

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 81, арк. 31 зв - 33. Засвідчена копія*. Склограф, прим.

* Документ засвідчений печаткою Управління поправно-трудових установ.

№ 310
ВИСНОВОК НАРСУДУ ЯМПІЛЬСЬКОГО Р-НУ ПРО ПОКАРАННЯ КЕРІВНИКІВ
ЗА НАСИЛЬНИЦЬКУ РЕКВІЗИЦІЮ ПОСІВНОГО МАТЕРІАЛУ
ТА МАЙНА У СЕЛЯН С. РАТУШ НА ВІННИЧЧИНІ ¹⁴⁷

10 листопада 1932 р.

Винувальний висновок по справі № 39
про розвал ратушанського колгоспу "Колос"

Винувачені: 1. Кауль Антон Августович - службовець, арт. зв.- 97-й, 2-га ч. 98-го та 33-й КК; 2. Грабовський Лука Василів - селянин, бідняк, арт. зв. 97-го та 1-ша ч. 98-го КК; 3. Боднар Тодосій Євменіев - був. куркуль, арт. зв. 1-ша ч. 100-го та 2-га ч. 98-го і 164-го КК; 4. Безпалько Михайло Григорович - селянин, середняк, арт. зв. 1-ша ч. 100-го та 2-га ч. 98-го КК; 5. Рудий Григір Антонович - селянин, бідняк, арт. зв. 1-ша ч. 100-го та 2-га ч. 98-го КК; 6. Гуменний Федір Маркович- селянин, середняк, арт. зв. 1-ша ч. 100-го та 2-га ч. 98-го КК; 7. Мацарук Василь Іванович - селянин, середняк, арт. зв. 1-ша ч. 100-го та 2-га ч. 98-го КК.

3.Х біжучого року в газеті "Наддністрянський колективіст" було вміщено нотатку про викривлення по с. Ратушу під час проведення осінньої сівби. З приводу цього було заведено слідсправу й проведеним по справі попереднім слідством виявлено, що значна частина членів ратушанського колгоспу "Колос" в 1931- 1932 рр. мала неусуспільнений озимий посів. Урожаю цього посіву належало здати для засіву площі озимини на 1933 р. посівматеріал, але надходив він до комори колгоспу надто кволо. Колгоспом було утворено бригаду під керівництвом голови правління Боднаря й ця бригада почала вилучати посівматеріал у осіб, що його не здавали добровільно-примусовим порядком. Примусово вилучався цією бригадою посівматеріал не лише у колгоспників, а і у осіб, що з колгоспу вже були виключені раніше (і земля яких за статутом залишалася в колгоспі). Всього було вилучено таким порядком (примусово) посівматеріал з 34 осіб, серед них середняків 26 та бідняків 8. З цих 34 11, що вже виключені були з колгоспу. Якщо при: обшукові бригада не знаходила посівного матеріалу, то вона вилучала і борошно, навіть останні пуд-півтора. Всього вилучено було муку у 12 господарств.

Особи, в яких вилучалися посівний матеріал та борошно, вперто не видавали його та вчиняли опір, який супроводжувався "гвалтом" (з боку осіб, у яких вилучалося хліб) та брудною лайкою і побоями з боку представників бригади. Зокрема було побито гр. Пилявську, Блоху Афію, які чинили впертий опір бригаді. Гр. Боднаря Тараса (син якого з'являється червоним командиром), темного на очі, члени бригади Мацарук та Слободян кілька разів штурляли так, що він падав на землю.

Після такої "мобілізації" посівного матеріалу в райустанови (прокуратуру, РСІ, РВК) стали з'являтися делегації зі скаргами на вчинки бригада. В село виїхав прокурор, і на місці дав розпорядження повернути посівматеріал особам, які були виключені з колгоспу, і у яких все ж таки його забрали. Це розпорядження було виконано, але через кілька днів після цього (за установкою голови РПС) знову та ж сама бригада забрала посівматеріал у тих, кому він був повернений.

Під час проведення слідства було виявлено, що ратушанський колгосп "Колос" стоїть напередодні повного розвалу. На 1.Х до правління було подано 100 заяв про вихід з колгоспу, 80 з них лежали без руху не розглянутими понад три місяці. З подавших заяви зовсім на роботу не виходило ЗО чоловік, 50 чоловік мало до 20 трудоднів за весь рік роботи в колгоспі. Завдяки цьому колгосп поніс надто великі збитки: пропало із-за необробітку 140 га сої, 80 га кукурудзи, 5 га цукрового буряка та ін. Навесні пало кільканадцять коней. В кролятнику загинуло 67 кролів (а всього їх є 134). На птахофермі пало 998 курчат з загальної кількості 1487. Під час же проведення осінньої сівби працювали в колгоспі лише окремі одиниці. Цукровий буряк зовсім не копався. Щодня простоювала більша половина коней, тому що колгоспники до них не виходили. Взагалі всі роботи в колгоспі майже припинилися.

При з'ясуванні дійсних причин такого стану колгоспу було виявлено, що коріння таких причин лежать ще в проведенні хлібозаготівельної кампанії 1931 р. Так, хлібозаготівельна кампанія 1931 р. проходила надто кволо. Для пожвавлення темпів, уповноважений РВК та РПК Кауль (постійне місце роботи якого було керуючий Ямпільською райфілією Заготзерно та в минулому помпрокурора) та голова сільради Грабовський стали на шлях викривлень - голого адміністрування. В кожній хаті села по 3-4 рази робилися обшуки. За наказом цих же осіб в селі робилися поголовні описи всього, в тому числі й хатнього майна нездатчиків, незалежно від їх соцстану. Навіть був такий випадок: член сільради Слободян Левонтій, описуючи контрактанта, не описав ложки і відра, й за це уповноважений Кауль сварив його. За наказом уповноваженого Кауля, голови сільради Грабовського та голови колгоспу Боднаря при описі майна контрактантів описуємим заявляли: "Що це ви такі злостні, і хлібозаготівлі не здаєте, і в колгосп не йдете. Якщо не підете в колгосп, то все майно ваше буде спродано, а вас викинуть з хати на сніг". У виконання цих погроз у 12 контрактантів, що не подавали заяв про вступ до колгоспу, за невиконання хлібозаготівлі було вилучено майно. 7 з них виселено з хати. Серед описуємих були й бідняки.

Внаслідок такого адміністрування до колгоспу надійшло зимою 1931/1932 рр. коло ста заяв про вступ. Керівники села на чолі з уповноваженим вели послідовно лінію викривлення, і всіх осіб, що заяви подавали в колгосп, приймали незалежно від їх соцстану, виконання ними хлібозаготівлі, не дивлячись на те, що вступаючі до колгоспу не вносять ні фуражу, ні посівматеріалів, ні вступних внесків. Це призвело до того, що навесні вся земля (і та, що їх усуспільнили внов вступивші) засівалася лише тим посівматеріалом, що був приготовлений старими колгоспниками. Коні (в тому числі і усуспільнені новими колгоспниками) годувалися фуражем старих колгоспників. З фонду громадського харчування, створеного старими колгоспниками, харчувалися і нові колгоспники. І, крім того, що це підірвало господарську міць колгоспу (падіж коней, кролів, курей за відсутністю кормів), ще й породило антагонізм між старими і новими колгоспниками.

Поруч з цими викривленнями уповноважений РВК Кауль, голова сільради Грабовський, голова правління колгоспу Боднар та члени правління колгоспу - Безпалько, Гуменний, Слободян, Олійник - чинили різні зловживання та систематично пиячили. Так, виявлено, що у 21 селянина було забрано майно за несплату податків та невиконання хлібозаготівлі, але для реалізації в кооперативну крамницю було передано майно лише двох господарств і то не все, і заприбутковано по касі сільради лише гроші в сумі 424 крб., виручені кооперативом за це майно. Останнє ж було розібрано "активістами" села. Найкращі ж речі взагалі щезали невідомо куди. Виявлено, що Грабовський, бувший голова сільради, приїхав в Ратуш восени 1931 р. одною підводою, а навесні 1932 р. виїжджаючи з Ратуша, вивіз 5 підвід різного майна. Випадково виявлено (частково), що він привласнив кілька корит, кожух, софку, костюм шерстяний, кільканадцять пилок, діжку бринзи тощо. Боднар привласнив одіяло, подушки, пилки тощо. Виявлено, що Кауль з Ратуша вночі привозив півмітка якогось одягу. Крім того, спекулюючи па хлібних труднощах в с Ратуші, Кауль примусив гр. Бурковську віддати йому кровать, за що дав їй 5 пуд. кукурудзи, з його слів "сухої, бо з мірчука".' Крам, що прибував до колгоспу на стимулювання різних робіт, ніколи колгоспники не отримували, а цей крам розподілявся між членами правління. Навесні, в допомогу колгоспу для громадського харчування (бо колгоспники, що виходили на роботу, харчувалися лише галушками з сої), було надіслано кільканадцять пудів кукурудзи та неодноразово надходили оселедці. Але цю кукурудзу голова колгоспу Боднар розподіляв між членами правління, а на громадське харчування нічого з неї не попало. Оселедці ж в більшості поїли члени правління під час спільних п'янок.

Правління ратушанського колгоспу минулої весни вчинило розтрату мірчука в млині, а потім симуліровало його пограбування. Після пограбування зав. млином Олійник та Боднар неодноразово продавали муку в м. Томашполі та в селі.

Весь склад правління (Боднар, Олійник, Слободян, Безпалько, Маца-рук, Рудий та Гуменний) вкупі з головою сільради Грабовським та уповноваженим РВК Каулем систематично пиячили, справами ж колгоспу ніхто не керував. Навіть уповноважений з Ямполя привозив в Ратуш бочонок вина. Голова правління Боднар в п'яному вигляді одного зимового вечора вкупі з Рудим, Олійником з'явився в хату до гр. Гуменної Юхими та намагався її зґвалтувати. В п'яному ж вигляді Боднар та інші члени правління з'являлись на поле колгоспу, в канцелярію тощо. Уповноважений Кауль в п'яному вигляді часто мерзив селян брудною лайкою і одного разу, розсердившись на комсомольця Стояна, так сильно штурнув ним, що він упав на землю і сильно забився.

Послідовно ігноруючи шляхи масово-роз'яснюючої роботи, притримуючись системи залякування селян, з початку 1932 р. Грабовський та Боднар симулювали терористичний акт (самі вчинили постріл в приміщенні сільради, а заявили, що в них стріляли куркулі й указали на певну особу, яку, буцім, підозрювали у вчиненні замаху). Навколо цього піднесли в районі великий галас. По виявленню справжнього стану Боднара та Грабовського було віддано під суд за 90-м арт. КК та засуджено до позбавлення волі умовно.

Внаслідок наведених викривлень, зловживань та злочинної бездіяльності правління колгоспу, зокрема, суцільної п'янки їх під час самих гарячих польових робіт в колгоспі - останній майже розклався, прийшов до стану, що був вище описаний. Характерно, що всі заяви про виключення з колгоспу були подані колгоспниками, що вступили до колгоспу взимку 1931/32 рр.

Проведеним по справі слідством виявлено, що керівниками цих викривлень з'являлися особи, чужді політиці партії та взагалі радвлади. Так, голова колгоспу Боднар до [19]26 р. мав патент як співвласник олійні. Член правління Гуменний до революції був прапорщиком царської армії, а зараз "вичищений" з радапарату по 1-й категорії за систематичну п'янку та зв'язок з антирадянським елементом. Уповноважений РВК та РПК Кауль зараз виключений з партії як чужий елемент, що скрив при вступі в партію свою участь и банді, та те, що був раніше торгівцем та секретарем церковної ради.

На підставі наведеного громадян:

1. Кауля Антона Августиновича, 34 років, уроженця Бесарабії, бувшого торгівця, який, будучи уповноваженим РВК та РПК по с Ратушу, зловживав своїм службовим станом з корисливою метою, перевищував свої службові повноваження, яке перевищення висловлювалося в образливій та болісній для потерпілих формі, недбайливо ставившегося до своїх обов'язків уповноваженого, які злочини передбачено арт. 97-м, ч. 2-га, 98-м та 99-м КК.

2. Грабовського Луку Васильовича, 25 років, селянина, бідняка, члена КП(б)У, раніше судимого за 90-м арт. КК й засудженого до позбавлення волі умовно, який, будучи головою Ратушанської сільради, зловживавшего з корисливою метою своїм службовим станом та перевищувавшого свої службові повноваження, що передбачено арт. 97-м та 1-ю ч. 98-го [арт.].

3. Боднара Тодосія Євменієвого, 23 років, бувшого куркуля, раніше судимого за 90-м арт. КК й засудженого до позбавлення волі умовно, який, будучи головою правління ратушанського колгоспу "Колос", зловживав своїм службовим станом, бездіяльничав, що призвело до повного розвалу колгоспу, та перевищував свої службові повноваження, яке перевищення висловлювалось в образливій та болісній для потерпілих формі, вчинившого замах на зґвалтування, що передбачено 1-ю ч. арт: 100-го, 2-ю ч. 98-го та 16-164-го КК.

4. Рудого Григора Антоновича, 45 років, селянина-бідняка, який, будучи членом правління ратушанського колгоспу, бездіяльничав та систематично пиячив, що призвело колгосп до повного розвалу, та перевищував свої службові повноваження, яке перевищення висловлювалось в образливій та болісній для потерпілих формі, що передбачено 1-ю ч. арт. 100-го та 2-го ч. 98-го КК.

5. Безпалька Михайла Григоровича, 29 років, селянина-середняка, який, будучи членом правління ратушанського колгоспу, бездіяльничав, систематично пиячив, що призвело колгосп до повного розвалу, та будучи членом бригади по вилученню посівматеріалу, перевищував свої службові повноваження, яке перевищення висловлювалось в образливій та болісній для потерпілих формі, що передбачено 1-ю ч. арт. 100-го та 2-ю ч. 98-го КК.

6. Мацарука Василя Іванового, 27 років, селянина, середняка, який, будучи членом правління ратушанського колгоспу та один час (з травня по серпень) головою ратушанської сільради, бездіяльничав та систематично пиячив, що призвело колгосп до повного розвалу, та перевищував свої службові повноваження, яке перевищення висловлювалось в образливій та болісній для потерпілих формі, що передбачено 1-ю ч. арт. 100-го, та 2-ю ч. 98-го КК.

7. Гуменного Федора Марковича, 48 років, селянина, середняка, який, будучи членом правління ратушанського колгоспу, бездіяльничав та систематично пиячив, що призвело колгосп до повного розвалу, який злочин передбачено 1-ю ч. арт. 100-го КК.

Віддати під суд нарсуду Ямпільського р-ну, для чого справу виконання вимог 204-го арт. КПК скерувати прокурору Ямпільської дільниці ¹⁴⁸.

м. Ямпіль-Подільський
10.ХІ. 1932 р.

Нарслідчий Ямпільського р-ну Танасевич

Звірка

1. Винувачені Слободян та Олійник від слідства ухилились й відносно них оголошено розшук.

2. Винувачені Боднар, Гуменний, Мацарук та Безпалько утримують ся під вартою. Перший з 5.Х, а останній - з 25.Х. 1932 р.

3. Річдоків по справі немає.

Нарслідчий Танасевич

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 541-544. Засвідчена копія.

№ 311
ПОСТАНОВА І ІНСТРУКЦІЯ РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСІЙ
ДО ОДНООСІБНИКІВ ЗА НЕЗДАЧУ ХЛІБА ПІД ЧАС ГОЛОДНЕЧІ

11 листопада 1932 р.

Постанова Ради Народних Комісарів УСРР
"Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі"

Рада Народних Комісарів УСРР ухвалює:

1. Затвердити нижченаведену інструкцію про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі.

2. Доручити районним виконавчим комітетам забезпечити негайне проведення в життя цієї інструкції, вживши заходів до широкого ознайомлення й правильного її роз'яснення.

3. Наркомюсту, на підставі цієї інструкції, протягом доби видати й надіслати своєю лінією на місця відповідні роз'яснення про порядок її затвердження ¹⁴⁹.

11 листопада 1932 р.

Заст. Голови РНК УСРР О. Сербиченко
Т. в. о. керівничого справ РНК УСРР А. Блеєр

Оголошенню в пресі не підлягає

Інструкція
про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі.

Щоб забезпечити безумовне виконання плану хлібозаготівель в одноосібному секторі, сільрадам додержувати такий порядок:

1. Насамперед треба домогтися швидкого виконання плану всіма членами сільрад (одноосібниками) і членами комісій сприяння хлібозаготівлям і куткових комісій. Тих, що не виконують своїх зобов'язань, виключити зі складу сільради, з комісій сприяння, з членів управ сільрад тощо і застосовувати до них репресій, як до злісних нездавачів.

2. До одноосібників, які мають виконати даний їм план, але злісно ухиляються від виконання планів хлібоздавання та саботують хлібозаготівлі, треба негайно застосувати репресій, насамперед безспірне стягнення хліба, відповідно до договору контрактації з одночасним притягненням за потрібних випадків до судової відповідальності. (Арт. 5. Постанови ВУЦВК та РНК УСРР з 5 березня 1930 р. "Про порядок, як земельні громади мають укладати й виконувати договори про контрактацію с. г. продукції". 3б. Зак. УСРР, 1930 р. № 8, арт. 89).

3. До одноосібників, що злісно не виконують плану хлібозаготівель, та про яких сільраді відомо, що вони продавали хліб за спекулятивними цінами на ринку,- додатково до заходів безспірного стягнення застосовувати штраф розмірами риночної вартості незданого хліба (без звільнення від зобов'язання здати хліб). (Стосовно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР з 3 липня 1929 р. "Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів". 3б. Зак., 1929 р., № 18, арт. 153).

Штрафи накладають та стягають за постановами сільради та уповноваженого РВК з наступним затвердженням від райвиконкому.

4. Щодо тих одноосібників, про яких доведено, що вони не тільки злісно ухиляються від виконання планів хлібозаготівель, але й проводять пряму підривну роботу проти хлібозаготівель,- припускати позбавлення їх земельних наділів, в тім числі й садибної землі, з виселенням цих господарств поза межі району, а найактивніших, що найбільше шкодять хлібозаготівлям - поза межі області. В цій справі сільрада ухвалює постанову, що набирає чинності після затвердження від райвиконкому, а в частині, що стосується виселення - після затвердження від обласних органів. (Стосовно до п. 6 постанови ВУЦВК та РНК УСРР з 15 березня 1930 р. "Про порядок, як земельні громади мають укладати й виконувати договори про контрактацію с. г. продукції". Зб. Зак. УСРР, 1930 р., № 8, арт. 89).

5. До господарств, що в них виявлено закопаний в ямах хліб, за навмисне псування хліба, що рівнозначно шкідництву, треба застосовувати суворі судові репресії. Найзлішніших слід виселювати поза межі району та області.

6. Органи суду та прокуратури повинні розглядати позачергово судові справи з хлібозаготівель і закінчувати судовий розгляд протягом 5-8 днів з моменту порушення справи у виїзних сесіях нарсудів на місці, безпосередньо в селі. Застосування судових репресій проводити диференційовано до окремих соціальних груп, застосовуючи особливо суворі заходи до злісних куркулів, спекулянтів-перекупників. Кожну судову справу слід ретельно перевіряти. Судовий розгляд справ і ухвали суду треба супроводжувати широким розгортанням масової роботи (повідомлення на загальних і куткових зборах, висвітлення в районній та стінній газетах та ін.) та мобілізацією громадськості навколо цих прикладів, щоб посилити хлібозаготівлі.

7. Всім одноосібним господарствам, що ухиляються від виконання плану хлібозаготівель, треба негайно припинити відпуск промтоварів аж до повного виконання ними хлібозаготівель. Списки таких одноосібників треба вивісити в крамницях сільСТ, держторговлі й громадських організаціях села. Треба додатково пояснити всім одноосібникам - якщо не буде забезпечено сумлінну та акуратну здачу хліба, всі товари буде з цих сіл перекинено до тих сіл, де одноосібники і колгоспники сумлінно виконують свої зобов'язання щодо хлібозаготівель.

8. В районах, де контрактацію не проводили (райони технічних культур), і де плани хлібозаготівель прийнято порядком самозобов'язань, треба поруч широкої масової роботи застосовувати перелічені репресії такою ж мірою, як і до контрактантів. Самозобов'язання треба розглядати так само, як і зобов'язання з контрактації.

9. Одночасно до одноосібних господарств, які ухиляються від своїх зобов'язань щодо здачі хліба, треба рішуче посилити роботу коло стягнення обов'язкових грошевих платежів, як то сільгоспподаток, держстрахування, самообкладання, платежі з с/г кредиту тощо, застосовуючи в потрібних випадках заходи безспірного стягнення.

10. Всі зазначені в цій інструкції заходи, запроваджувані зі всією твердістю до тих, що злісно ухиляються від здачі (продажу) хліба, і до тих, хто підриває хлібозаготівлі, не повинні проте аж ніяк набирати характеру масових огульних репресій, масових трусів та ін.

Ці заходи треба застосовувати диференційовано до кожного окремого одноосібного господарства після ретельної перевірки справжнього стану, враховуючи соціальне обличчя кожного, що його притягується до відповідальності, а також твердо переконавшись у тому, що притягнений має або мав змогу виконати наданий йому план хлібозаготівель. Всі ці заходи в кожному окремому випадку треба сполучати з широким розгортанням організаційно-масової роботи, мобілізуючи всі одноосібні господарства на якнайскоріше виконання плану хлібозаготівель, порівнюючи сумлінні господарства з господарствами такої ж спроможності - злісних нездавачів тощо.

До організаційно-масової роботи серед одноосібників треба залучити колгоспний актив і широкі маси колгоспників, особливо з тих колгоспів, що вже виконали, або закінчують виконання плану хлібозаготівель.

11. Щоб рішуче подолати опір куркульських господарств хлібозаготівлям, в усіх випадках невиконання ними твердого завдання хлібоздачі, треба негайно застосовувати найжорстокіші та найсуворіші з перелічених тут заходів, в тому числі продаж усього майна, арешт і виселення за межі області.

Т. в. о. керівничогo справ Ради народних комісарів УСРР А. Блеєр

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 81, арк 34. Друк. прим.

№ 312
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ШУЛЬГІНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ
СТАРОБІЛЬСЬКОГО Р-НУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ. ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ
ЩОДО СЕЛЯН-ОДНООСІБНИКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

18 листопада 1932 р.

СЛУХАЛИ: 1. Про застосування адмінзаходів до громадян, що уперто не виконують контрактаційних умов по здачі "продажу" зернохліба державі (доп. тов. Пристінський).

УХВАЛИЛИ: Заслухавши інформацію тов. Пристінського про хід виконання хлібозаготівки по одноосібному сектору, президія відмічає, що темпи виконання плану хлібозаготівки зовсім не забезпечують повного виконання плану в установлений строк. Окремі контрактанти, як-то: член сільради Білаглевський Панас Іванович; Шевченко Петро Савич та Трощій Іван Романович, які мають повну змогу використати контрактаційні умови, злісно ухиляються від. виконання планів хлібоздавання та саботують хлібозаготівлі.

1. Білашевського Панаса Івановича за саботаж хлібозаготівлі та нездачу державі зернохліба виключити зі складу членів сільради. Одночасно накласти штраф за розрахунком незданого ним жита в кількості 2 ц 60 пуд. по риночній ціні 300 крб. за центнер, а разом 780 крб.

2. Шевченко Петро Савич не здав 5 ц 45 кг жита, накласти штраф 1635 крб.

3. Трощій Іван Романович не здав 4 ц 17 [кг] жита, накласти штраф 1251 крб.

Ще гірше саботують заможні господарства, яким доведено тверде завдання, а вони і ще й досі не виконали, а саме: Григор'єва Векла, якій було дано тверде завдання в кількості 7 ц 50 [кг], а виконала лише 3 ц. Пізнік Христя - дано завдання 7 ц 25 [кг], не виконала нічого. Накласти адмінштраф на Григор'єву Веклу 1350 крб., [на] Пізнік Христю - 2175 крб., яким запропонувати протягом 24 год. сплатити штраф та виконати своє завдання. В разі невиконання відчудити все майно, позбавити права користування садибою й польовою землею й майно продати завтра. Контрактантам Білашевському П. І., Шевченку П. С, Трощій І. Р. востаннє предложить виконати контрактаційні зобов'язання, в разі невиконання після того, як затвердить цю постанову РВК, стягти штрафи. Прохати РВК затвердити що постанову.

Голова Пристінський
Секретар Костир

Держархів Луганської області, ф. Р-1202, оп. 1, спр. 47, арк. 135-136. Оригінал. Рукопис.

№ 313
ПОСТАНОВА РАДНАРКОМУ УСРР
"ПРО ЗАХОДИ ДО ПОСИЛЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ"

20 листопада 1932 р.

Щоб безумовно виконати зменшений план хлібозаготівлі, зобов'язати облвиконкоми та райвиконкоми в своїй роботі керуватися такими настановами:

1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до 1 січня 1933 р. та утворення насіннєвих фондів - до 15 січня 1933 р.

2. Заборонити будь-яке витрачання всіх натуральних фондів, утворених в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель.

3. Зобов'язати РВК негайно організувати найсуворішу перевірку наявних фондів у колгоспах, які незадовільно виконують хлібозаготівлі, фактичних розмірів цих фондів і місць зберігання, а також настановити у всіх колгоспах відповідальних осіб за належне зберігання цих фондів.

4. Надати РВК право перераховувати до фонду хлібозаготівель всі натуральні фонди, що утворені в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель. Застосувати цей пункт в частині насіннєвих фондів дозволяється з попередньої санкції облвиконкому до кожного окремого колгоспу.

5. З оголошенням цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів но всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель.

6. Колгоспи, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель та які видали натураванси хліба за трудоднями, порядком громадського харчування, а також у формі всіляких "озадків", "послідів", "виходів" тощо понад встановлені норми (15 % від фактичного обмолоту), повинні негайно організувати повернення незаконно розданого хліба з тим, щоб спрямувати його на виконання плану хлібозаготівель. Зобов'язати облвиконкоми та райвиконкоми притягати голів управ таких колгоспів до суворої відповідальності за розтрату колгоспного хліба. Вилучення незаконно розданого та одержаного хліба треба в першу чергу провести у членів управ колгоспу, адміністративно-службового персоналу, рахівників, полеводів, комірників, тощо.

7. Зобов'язати РВК негайно організувати вилучення в окремих колгоспників та одноосібників хліба, розкраденого в колгоспах та радгоспах під час збирання, молотьби, перевозу хліба до комор, на зсиппункти тощо. Причому вилучати хліб треба в першу чергу у всіляких ледарів, рвачів, що не мають трудоднів, але мають запаси хліба. Здійснюючи ці заходи, РВК повинні опиратись на колгоспників-ударників та передовиків, що в усіх с/г кампаніях - на полі, в молотьбі та інших колгоспних роботах виявили себе, як борці за соціалістичну перебудову села та організаційно-господарське зміцнення колгоспів.

8. Притягати до суду на підставі постанови ЦВК та РНК СРСР з 7 серпня 1932 р. "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності", як розкрадачів державного та громадського майна бухгалтерів, рахівників, комірників, завгоспів, вагарів, що затаюють хліб від обліку, складають брехливі облікові відомості, щоб полегшити розтринькування та крадіжки, щоб зірвати виконання плану хлібозаготівель та інші державні зобов'язання.

9. До колгоспів, що припустили розкрадання колгоспного хліба і злісно зривають план хлібозаготівель, застосувати натуральних штрафів порядком додаткового завдання з м'ясозаготівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м'яса як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників.

Райвиконкоми застосовують цих штрафів з попереднього дозволу кожного окремого випадку облвиконкому. Розмір штрафів (в межах 15-місячної норми м'ясоздавання) і термін сплати цих штрафів РВК встановлює відповідно до господарського стану кожного окремого колгоспу. Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання повнотою встановленого плану хлібозаготівель.

Дозволити РВК у випадках, коли колгоспи вживають справжніх заходів для забезпечення виконання плану хлібозаготівель на встановлені терміни, ці штрафи скасовувати. Скасовувати ці штрафи можна з попереднього дозволу облвиконкому.

10. РНК УСРР застерігає РВК, сільради та місцевих працівників при застосуванні цієї постанови, особливо в частині накладання натуральних штрафів та інших репресій, проти підмінювання масової роботи в боротьбі за хліб голим адмініструванням.

Застосування цих заходів треба щільно пов'язати з широким розгортанням масової політично-виховної роботи серед колгоспників і спрямувати на організаційно-господарське зміцнення колгоспів.

Завдання натуральних штрафів та інших репресивних заходів - є забезпечити виконання повнотою хлібозаготівельних планів.

Голова Ради народних комісарів УСРР В. Чубар
Керівничий справ Ради народних комісарів УСРР В. Легкий

Вісті ВУЦВК - 1932.- 21 листоп.

№ 314
ПОСТАНОВА РАДНАРКОМУ УСРР
"ПРО ОДНОРАЗОВИЙ ПОДАТОК НА ОДНООСІБНІ ГОСПОДАРСТВА"

21 листопада 1932 р.

Рада народних комісарів УСРР ухвалює:

1. Провести на території УСРР одноразовий податок на одноосібні селянські господарства відповідно до постанови ЦВК і РНК Союзу РСР ¹⁵⁰.

2. Доручити РНК АМСРР та облвиконкомам особливу увагу звернути на виконання арт. 5-го і 6-го постанови ЦВК і РНК СРСР про підвищення податку аж до подвоєння одноосібним господарствам, що злісно не виконують державних заготівель та на звільнення від податку, повнотою і частково, тих господарств, що акуратно виконали зобов'язання щодо грошових платежів і планів державних заготівель.

3. Доручити РНК АМСРР та облвиконкомам:

а) протягом 2 днів встановити ставки податку для районів, виходячи з економічних особливостей та умов кожного району;
б) забезпечити закінчення нарахування податку та повідомлення платників не пізніше 5 грудня;
в) повнотою одержати податок до 31 грудня по всіх районах і встановити відповідні терміни сплати податку;
г) забезпечити постійний систематичний контроль за класовим веденням податку.

Харків. 21.ХІ.32 р.

Заст. голови Ради народних комісарів УСРР О. Сербиченко
Керівничий справ Ради народних комісарів УСРР В. Легкий

Вісті ВУЦВК.- 1932.- 22 листоп.

№ 315
РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЮСТУ УСРР ПРОКУРОРАМ НА МІСЦЯХ
ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 листопада 1932 р.

Негайно

До всіх прокурорів
"Про заходи до посилення хлібозаготівель"

20 листопада ц. р. РНК УСРР ухвалила постанову "Про заходи до посилення хлібозаготівель" ("Вісті" від 21.ХІ)¹⁵¹. На розвиток й виконання цієї постанови НКЮ пояснює:

1. В питанні заборони витрачати всі натуральні фонди в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель, прокуратури повинні:

а) встановити нагляд за тим, щоб РВК негайно провели перевірку наявних фондів у цих колгоспах, щоб в цій роботі не було жодних затримок і основне, щоб перевірка була найсуворішою - в розумінні правильності відомостей про фактичні розміри цих фондів; б) виявляти випадки витрачання цих фондів, винних негайно притягати до кримінальної "відповідальності як за розтрати, як за розтринькування громадської власності; в) виявляючи випадки несвоєчасної або неправильної перевірки фондів у колгоспах, що незадовільно виконують хлібозаготівлі, винних теж притягати до кримінальної відповідальності.

2. В питанні повернення незаконно розданого хліба й вилучення у окремих колгоспників та одноосібників розкраденого хліба - пояснюється: а) в цій роботі треба обов'язково спиратися на кращих колгоспників-ударників, вживаючи всіх заходів до того, щоб без масових трусів й адміністрування на основі самоперевірки досягти ефекта як щодо кількості виявленого й поверненого хліба, так і у виявленні фактичних зривачів з керівництва колгоспами й ледарів та рвачів, що хоча не мають трудоднів, проте мають запаси хліба; б) треба найширше поставити й використати агентурні можливості з тим, щоб найбільше запобігти зайвих дій, які не дають жодних наслідків; в) в окремих випадках виявлення великої кількості хліба, злісного переховування його та ін., що свідчить про розтринькування чи покрадання цього хліба, треба, окрім вилучення хліба, порушувати кримінальні справи й притягати винних до найсуворішої відповідальності.

3. В ряді колгоспів та радгоспів бухгалтера, рахівники, завгоспи, вагарі, діючи заздалегідь накресленим шляхом, для утворення належного грунту для розтринькування та крадіжок хліба, затаюють його від повного обліку, складають брехливі зведення й відомості й цим зривають виконання плану хлібозаготівель.

У зв'язку з заходами до перевірки натуральних фондів, безумовно буде встановлено такі випадки. Прокуратури повинні вжити всіх заходів, щоб розкривати цей вид злочину й притягати винних до кримінальної відповідальності за законом з 7.VIII. 1932 р. за розтринькування та розкрадання громадської власності.

4. У питанні застосування натуральних штрафів і перерахування насіннєвих фондів до хлібозаготівель прокуратури повинні стежити, щоб ці штрафування не набули масового характеру й щоб в кожному окремому випадкові на це була відповідна санкція облвиконкому.

НКЮ знову підкреслює, що основною роботою органів юстиції в даний момент є боротьба за хліб, а тому органи юстиції, і зокрема прокуратури, зобов'язуються за всяку ціну: а) забезпечити найскоріше проходження цих справ (три дні); б) забезпечити найефективнішу репресію в цих справах з тим, щоб вона дійсно могла дати перелам і рішуче усунути всі елементи, що зривають виконання плану хлібозаготівель.

м. Харків

Заступник Наркомюстиції та Генерального прокурора республіки
А. Приходько

ЦДАЖР України, ф. 8, оп. 15, спр. 18665, арк. 1-2. Оригінал.

№ 316
З ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "ВІСТІ ВУЦВК"
ПРО КРИТИКУ КОМУНІСТІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

27 листопада 1932 р.

Листопад - вирішний місяць хлібозаготівель

Викрити, розтрощити, вигнати геть з лав партії
підсобників класового ворога. Геть!

Колгоспи Снігурівського р-ну (Одеська обл.), що закінчили молотити, здебільше припинили продавати хліб державі. Голова артілі "12-річчя Жовтня" член партії Яловенко заявив, що він зниження плану не потребує, бо однаково "хліба не здаватиме державі". У Карпівській сільраді комуністи з артілі "Третій вирішальний" категорично відмовились виконувати план. В організаціях Снігурівського р-ну маємо таких комуністів, як Григорій Скок (бригадир), що служив у Григор'єва, його брат (член управи артілі), що добровільно служив у Петлюри.

"Я краще кину партквитка, а хліба не возитиму" - заявляє комуніст Бабенко, голова артілі "Хлібороб" (Солонянський р-н). Комуніст Віскорка одверто закликає не здавати хліба. Голова артілі "Світле життя" Манько заборонив далі перемолочувати солому, бо "все рівно примусять цей хліб відвантажувати на елеватор".

Вісті ВУЦВК.- 1932, 27 листоп.

№ 317
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ПРО ВИЛУЧЕННЯ В РАХУНОК ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
РЕЗЕРВНИХ ХЛІБНИХ ФОНДІВ КОЛГОСПІВ

3О листопада 1932 р.

3. СЛУХАЛИ: Про стан хлібозаготівлі (доп. тов. Палій).

3. УХВАЛИЛИ: 1. По колгоспах, що не виконали плану хлібозаготівель та утворили різні фонди, як то конярські та ін. в кількості 1,135 ц повернути на хлібозаготівлю. Запропонувати всім сільрадам та уповноваженим по колгоспам виявлені фонди негайно здати в хлібозаготівлю за винятком посівного та вчительського. Зокрема доручити т. Астахову, Гриценкові подати протягом доби на розглядання питання про фонди для свинарських ферм, визначивши для них мінімальні потреби.

2. Виявлені аванси, видані понад 15 % по колгоспах [ім.] Будьонного, "Пролетар", "Більшовицька зірка" (Миколаївської сільрада); "Червона зірка", "Комінтерн" (Єлисеївської сільради); [ім.] Франка (Ан дріївської сільради); "Хвиля революції" Успенівської сільради); [ім.] Будьонного (Лозанівської сільради) - негайно повернути в хлібозаготівлю.

Організацію повернення авансів, що їх видано понад 15 %, доручити головам сільрад та уповноваженим при колгоспах, повідомивши РВК прізвища винних у видачі.

3. Дотерміново стягнути фінансову заборгованість по колгоспах, що їх занесено на "чорну дошку":

а) протягом 5 діб стягнути" заборгованість на 100 % з таких колгоспів:

"Червоний стяг" Ногайської сільради - 430 крб.
"Комінтерн" Єлисеївської сільради - 2269 крб.
"7 років без Леніна" Єлизаветинської сільради - 542 крб.
"Червоне поле" Деревецької сільради - 1783 крб.
"Червоний колос" Борисівської сільради - 237 крб.
"Радстеп" Борисівської сільради - 1430 крб.
"Нове життя" -"-2735 крб.;

б) протягом 10 діб стягнути заборгованість на 50 % з таких колгоспів:

[ім.] Шевченка Новоолексіївської сільради - 2000 крб.
[ім.] Котовського Новоспасівської сільради - 8000 крб.
"Червоний борець" Старопетровської сільради - 3500 крб.
[ім.] Франка Андріївської сільради - 3800 крб.
Комуна [ім.] Ілліча Деревецької сільради - 20 000 крб.
"Широка долина" Деревецької сільради - 4000 крб.
"3-й рік п'ятирічки". Деревецької сільради - 8000 крб.

Оплату цієї заборгованості провести в першу чергу коштами біжучих рахунків та фінансових можливостей цих колгоспів, та в другу чергу шляхом примусового стягнення. Для проведення цієї роботи надіслати тов. Коваленка в колгоспи Деревецької сільради, тов. Горлова - в колгоспи Борисівської, Ногайської та Новоолексіївської сільрад та тов. Горного в решту колгоспів. Зазначеним товаришам при потребі продати майно для сплати боргів, справу з'ясувати...*

4. Зазнати за потрібне накласти натурштраф м'ясом в розмірі 25 % 15-місячного завдання ¹⁵² на колгоспи, що їх занесено на "чорну дошку" та злісно не виконують хлібозаготівлі, розклавши це завдання на колгоспників цих колгоспів, а саме: артіль [ім.] Франка Андріївської сільради та артіль "7 років без Леніна" Єлізаветівської сільради. Термін стягнення штрафу визначити 10 діб, поставити це питання на ствердження перед облвиконкомом.

5. Визнати за необхідне провести перевірку та вилучення контрреволюційних елементів в колгоспах "Червоний Борець" Старопетрівської сільради, [ім.] Франка Андріївської сільради та "Радстеп" Борисівської сільради. Перевірку доручити провести тов. Шляніну - РСІ.

6. Шляніну та Берману переглянути характеристику на рахівників, які надані з місць. Райвиконкому замінити негідних, або неблагонадійних (за соцстаном) рахівників, в першу чергу тих, що за ними виявлено кримінальні злочини.

Доручити земвідділу, РК ЛКСМУ протягом декади укомплектувати та розпочати навчання на курсах рахівників в кількості 50 осіб, підібравши на них з міста й села не менш 80 % членів КСМ.

7. Вилучений крам на суму 25 000 крб. з сел та колгоспів, що занесені на "чорну дошку", перекинути в такі колгоспи і села: Софіївка - "Жовтень" та "Ново Живот" ¹⁵³; Успенівка - "Перемога" та "Хвиля революції"; Новоолексіївка- [ім.] Леніна; Андріївка - "Соцпрогрес" та "Червона гора", [ім] Шевченка, "Комінтерн", "Сигнал" та "13-річчя Жовтня"; Новоспасівка - "Ударник" та "Заповіт Ілліча"-для постачання колгоспам, які сумлінно виконують плани хлібозаготівель.

8. Відзначаючи недостатнє розгортання масової роботи щодо виявлення та повернення краденого хліба (повернуто від 130 господарств 11 ц), запропонувати сільрадам та уповноваженим по колгоспах, запобігаючи масових обшуків, широко розгорнути масову роботу, мобілізуючи колгоспний актив на боротьбу за повернення краденого хліба.

9. Відзначити, що колгоспи: "13-річчя Жовтня" Андріївської сільради, "Перемога" та "Хвиля революції" Успенівської сільради, "Незаможник" Борисівської сільради та "25-тисячник" Ногайської сільради порушили термін виконання планів хлібозаготівель. Попередити уповноважених цих колгоспів, що в разі невиконання планів хлібозаготівель до 1 грудня ц. р. до них буде вжито найрішучіших заходів впливу. Попередити всіх уповноважених колгоспів 3-ї групи та голів сільрад, що їх взято під безпосередній догляд обласних організацій, що коли протягом найближчого часу вони не вживуть найрішучіших заходів на виконання планів хлібозаготівель, до них буде вжито найрішучіших репресивних заходів.

10. Вважати матеріал, предоставлений по перевірці радгоспів, як недостатній. Доручити Шляніну організувати всебічну перевірку стану колгоспів в галузі виконання ними хлібозаготівель, притягнувши до цієї роботи місцеві організації й закінчити таку в декадний термін.

Голова РВКу Палій
Секретар Мокштадт

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 309, арк. 87-88. Засвідчена копія.

* Частива тексту пошкоджена.

№ 318
ІНФОРМАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ФАКТИ АДМІНІСТРУВАННЯ
В УПРАВЛІННІ КОЛГОСПАМИ ТА IX ВНУТРІШНЬОМУ РОЗПОРЯДКУ

Листопад 1932 р.

Укрупнення колгоспів

Процес укрупнення дрібних колгоспів на Україні за рахунок їх злиття в основному здоровий і цілком виправдав себе, як один з важливіших кроків на шляхах організаційно-господарського зміцнення колгоспів та збільшення товаровості їх виробництва. Факти підтверджують, що за умов правильної організації укрупнення дрібних колгоспів, останні дійшли значних успіхів в організації свого господарства та виконанні зобов'язань перед державою.

Проте цілий ряд РКС та сільрад, порушивши ленінський принцип добровільності в колективізації та ігноруючи політично-масовою та організаційною роботою серед колгоспників й не враховуючи місцевих умов та характеру роботи, припустили грубих перекручень директив партії про колгоспне будівництво й здійснювали злиття колгоспів адміністративним способом.

Внаслідок такого лівацького заскоку укрупнення колгоспів в цих районах призвели до плутаниці у виконанні хлібозаготівлі колгоспами, зриву осіннього сіву та оранки на зяб, непорозумінь у видачі натуральної частини авансами, зведення двох-трьох сел в один колгосп-"гігант", що ускладнило й послабило оперативно-господарче керівництво з боку правління колгоспу, продажу колгоспами частини свого майна до злиття і ін. Так наприклад:

1. У Попільнянському р-ні [у] с. Ходорків злили 2 артілі - польську та єврейську з українською комуною. Злиття не було підготовлено, в результаті стався цілий ряд ненормальностей і євреї вийшли, за винятком 4-5 родин, залишили комуну.

2. Артіль "Більшовик" Долинського р-ну перед злиттям продала 2 своїх вітряки (млини) та деякий реманент й перед злиттям припинила осінні роботи.

3. РКС Володарського р-ну ухвалила злити єврейську артіль "Штерн" з українською "Комунар". Через відсутність роз'яснюючої та інтернаціонально-виховної роботи в колгоспників "Комунара" створилася думка, що, мовляв, єврейська людність не пристосована до сільського господарства й через це нас зливають.

4. Городищенський р-н, "хворюючи" на "гігантоманію" зливав по 10-15 колгоспів в один, з кількістю господарств в ньому 2000-2500. Внаслідок цього відсутнє керівництво бригадами та колгоспними масами з боку управи, розвинено командування, бюрократизм, страшенно занепала трудова дисципліна в колгоспі й на копку буряків виходить лише 35 % необхідної робочої сили.

Розпуск колгоспів

Запроваджуючи розпуск колгоспів як крайню міру боротьби з колгоспами, що дуже засмічені класоворожим елементом та злісно не виконують господарчо-політичних завдань, зокрема хлібозаготівлі, ряд районових організацій припустили в цьому порушення директив партії та адміністрування. РПК, РВК та РКС цих районів, борючись за виконання колгоспами своїх зобов'язань перед державою й не випробовавши всіх можливостей до цього (політично-масова робота, самоочищення колгоспів від куркулів, переобрання правління тощо), відразу ставали на шлях ліквідації частини тих колгоспів, що слабо виконують державні зобов'язання. Який підход робився до ліквідації колгоспів, краще всього свідчать такі приклади адміністрування:

1. На зборах артілі ім. Некрасова Вознесенського р-ну уповноважений ЦК і РНК заявив: "Якщо ви до 27 1.32 р. не виконаєте свого плану хлібозаготівель, то з вами ми поступим так, як і з артілями "Піонер", "Нове життя", "Червоний Українець" (примітка: ці артілі було розпущено). Перед вами й вашими дітьми стоїть велика економічна загроза.

Ви повинні це добре врахувати, бо ми не будем уступати ні кроку. Через це попереджаєм все добре обміркувати, інакше залишитесь у розбитого корита і ви, і ваші діти" (З матер. ЦК КП(б)У).

2. В с. Волохівка Вовчанського р-ну за невиконання плану хлібозаготівлі було розпущено 2 СОЗи: один ім. Молотова з 31 господарства, в тому числі 26 середняцьких і 5 бідняцьких, і другий "Червона зірка" - 33 господарства, в тому числі 20 бідняцьких і 13 середняцьких. РПК пішов на розпуск прямо, сільрада ухвалила: запропонувати СОЗам виконати план хлібозаготівель, бо якщо вони до 10-го його не виконають, то 10 січня будуть розпущені. Термін, данний сільрадою, не був виконаний й через те, що 6-го числа постановою РПК і РВК обидва СОЗи були розпущені. Протягом господарчого року в цих двох колгоспах панувала безгосподарність, знеосібка, великі витрати під час збирання врожаю.

РКС і останні районові організації недостатньо звертали уваги на виправлення цих недоліків, від яких в значній мірі залежить й виконання хлібозаготівель.

Виявивши факти крадіжки зерна в колгоспі ім. Шевченка Дубівської сільради, РКС Новопразького р-ну розпустила його за це. Цей колгосп складався з 43 бідняцьких господарств, 62 середняцьких і лише 4 куркульских. На момент ліквідації колгосп ім. Шевченка виконав план хлібоздавання на 81,7 %.

4. Літинська РКС подавала Укрколгоспцентру такі характерні мотиви ліквідації колгоспів з єврейської примістечкової бідноти: "Надсилаючи виписку постанови управи РКС про ліквідацію колгоспа "ТОЗЕТ" і Селищанського, додаємо, що зазначені колгоспи крім того, що не виконали завдань по хлібозаготівлі, такі колгоспи господарчо неспроможні і в дальнійшому існувати: бази для росту цих колгоспів зовсім немає, весняну посівкампанію не проведуть і безумовно залишати ці колгоспи надалі, щоб потім ставити питання про їх розпуск, недоцільно. З боку РКС вживались всі заходи для допомоги і підтримки цих колгоспів і немає від цього будь-яких наслідків.

Перспективи на ріст цих колгоспів зовсім немає, Літин - містечко, декласована єврейська біднота, частина її іде по кустарному виробництву, друга частина займається дрібною спекуляцією і теж буде втягнена в кустарні артілі, а ті з колгоспників, що бажають працювати в сільському господарстві, перейдуть на загальних підставах у колгосп "Провідник".

Таке ж саме положення і з Селищанським колгоспом, с. Селище розташовано на окраїні м. Літина, більшість цих селян ремісники, інша частина займається тим, що ходять щоденно на базар в Літин; теж немає перспективи по росту, а бажаючих працювати у колгоспі переводимо у Хуторянський колгосп. Отже на підставі цього і винесено постанову управи РКС про розпуск цих колгоспів і просимо Вашого затвердження.

Списання коштів

Одним із проявів голого адміністрування над колгоспами, що йога припускали районові організації багатьох районів до постанови ЦК КП(б)У від 28.ІІІ.32 р.¹⁵⁴, це списання сум з біжучого рахунку колгоспів без їх відома в рахунок згашення заборженості [по] мобілізації коштів, тощо. Так, наприклад:

1. Артемівська філія Держбанку без згоди колгоспів списала з їх рахунку суми, розподілені поміж колгоспами для кооперування родин червоноармійців, щоб цим згасити їх заборженість по виробничих кредитах.

2. В Лозівському р-ні мали місце такі факти: Плисківська сільрада своєю лінією доводе до артілі "Червоне поле" завдання по мобілізації коштів й домагається його виконання, а райдержбанк своєю лінією самовільно списав з колгоспу цю ж саму суму. Таким чином, колгосп погасив одну суму два рази. МТС цього р-ну самовільно списала з артілі "Червоне поле" 276 крб. за технічний догляд будівництва конюшні, в якому вона не приймала ніякої участі. "Червоне поле" одержало від сільради завдання з спецвнесків на 400 крб., а Держбанк по цьому ж рахунку списав 1188 крб. Такий підхід призвів колгосп до того, що він зовсім не знав, коли і скільки йому треба змобілізувати й внести коштів.

3. За інформацією колишнього зав. X терсектором т. Абрамовича, відповідні організації Синельниківського р-ну в січні - лютому місяцях, самовільно списавши з біжучого рахунку колгоспів кошти,. "виконали" й "перевиконали" місячне завдання з мобілізацією коштів по р-ну, а згодом, коли цей факт прийняв ненормальний характер, було розіслано в колгоспи районових робітників, щоб вони привезли з колгоспів перекази держбанкові постфактум.

Штрафи

АМСРР - за відновлення усуспільнювати худобу, накладали штрафи 40 трудоднів. По двох обслідуванних районах налічили 22 штрафа па 30-40 трудоднів.

Новоукраїнський р-н Одеської обл. в артілі "Біднота" нещадно запроваджували політику штрафів до членів колгоспу наприклад, за 4 місяці правління наклало на членів штрафів на суму 955 крб. Ці стягнення застосовано до 42 колгоспників та розподіляються так:

по 50 крб. оштрафовано - 9 осіб
по 25 крб. оштрафовано - 11 осіб
по 15 крб. оштрафовано - 6 осіб
по 10 крб. оштрафовано - 8 осіб
по 5 крб. оштрафовано - 7 осіб
Всього: 42 чоловіка

Штрафи накладено за різного роду проступки, за які безперечно не слід штрафувати.

"Оштрафовано Гавриш Ольгу за те, що в неї брали дошки від забору для артілі, а вона не давала. Оштрафувати в сумі 25 крб". "Оштрафувати Максюту Катерину за те, що намагалася вкрасти мішка від молотарки а 25 крб." "Сапуря Миколу за те, що розорявся біля комори з продуктами, оштрафувати на 25 крб." "Оштрафувати жінку в 15 крб., що не вийшла на роботу".

Штрафи					Громадські стягнення
Кількість колгопів	Кількість колгоспників	З них жінок	Кількість трудоднів	На суму (крб.)	Кількість колгоспників	З них жінок	Доган	Публікацій в газеті	Виключено з колгоспу	Знято з роботи
5	55	13	20	1146	28	-	15	1	13	3

Штрафи та громадські стягнення вживались по 5 колгоспах з 19 колгоспів, обстеженних УКЦ "як найкращі в районах".

1. Штрафи застосовувались в 2 рази більше, ніж громадські стягнення (55 проти 28).

2. Великий розмір штрафів: 1146 : 55-20,80 крб. пересічно на одного колгоспника.

3. Великий % виключення - 46,4 % (з 28 колгоспників 13 виключено).

Списання трудоднів

Зразок механічного списання трудоднів у колгоспників, бувший Кам'янський р-н (на Шевченківщині). РКС дав директиву колгоспам:

а) списати за погану якість роботи та невироблення норм, передбачених у нарядах;

б) позбавити ледарів, рвачів і симулянтів, зовсім вилучивши їх з загальної кількості [колгоспників], що на них буде ділитися натурчастина;

в) за неякісну роботу знімати 15-20 % та ін.

Комісії, які були утворені по колгоспах, таким чином списали (по 54 колгоспах з 71) 543 тис. трудоднів, або 21% до всіх нароблених трудоднів в цих колгоспах, що пересічно становить 10 тис. трудоднів на кожен колгосп.

По окремих колгоспах списано майже половину трудоднів:

Артіль "Нове життя" с. Борки, списано 23 690, залишено 29 000
Артіль ім. Шевченка с. Верещаки, списано 21448, залишено 33 857
Артіль "Червоний хлібороб" списано 23 025, залишено 33 494

І. Артіль "Боротьба" с. Баландине (об'єднує 377 господарств). Зовсім списані трудодні винищених з колгоспу 71 господарства, з них куркулів 15, а останні - за зрив трудової дисципліни.

Списували на "око", округляючи, щоб кінчалося на нуль, мовляв, краще рахівнику вираховувати, а саме:

	Було трудоднів	Списали	Залишилось
Лук'яненко Н. Г. Дехтяренко Ф. Позивайло Ф.	577 65 235 69 139 90	277 65 35 69 39 90	300 200 100 та ін.

II. Артіль "Червоний промінь" с. Красносілка (об'єднує 622 господарства). В цій артілі немає жодного господарства, щоб з нього не списали трудоднів. Комісія в складі 15 чоловік сиділа на цій роботі 12 день. і комісії за це записано 170 трудоднів; загалом по колгоспу списано 34 920 трудоднів, а залишено 113 078.

Як загальне правило, знято всі трудодні за посів озимини минулого року. Таких трудоднів - 4389. Позбавили всіх трудоднів за обробіток усуспільненої озимини (незважаючи на її якість) - 3 007. Зняли всі трудодні (пропорційно з кожного за насаджений цього року садок) - 3000. Те ж за будівництво птахарні, свинарника, конюшні та цегельні - 10 000. Позбавили всіх трудоднів і списали тих, хо виключено з колгоспу (виключено 39 господарств, з них 15 за симуляцію),- 2354. Позбавили раніше вироблених трудоднів і списали всім відхідникам - 5160. За загальною формуліровкою "симулянт", "ледар" списано - 5987. Зовсім скидали тим, що виробили менше 70 трудоднів. Списано тим же, що на буряках невчасно виконували доведену до кожного норму - 2023. Управлінському апарату скидали у % 10-25, але дехто наробив репету (бухгалтер, голова колгоспу) і залишилися трудодні без скидки.

Примусове усуспільнення худоби

Дніпропетровська обл. За постановою бідняцьких мас просто заганяли з череди худобу с. Межева.

Дубосарівський р-н (АМСРР), артіль с. Нестерова-Старуха. У колгоспниці-ударниці забрали корову, здали в м'ясозаготовну і не заплатили ні копійки.

Кобеляцький р-н (Харківська обл.), артіль їм. Комінтерна. У бувшого батрака, партизана, сім'я на пенсії, Шаповала П. забрали корову та 5 штук курей.

Новоархангельський р-н (Одеська обл.), с. Мартинівка. Голова райколгоспсоюзу наказав усуспільнити 80 корів, а голова колгоспу виконав наказ з перебільшенням, "усуспільнив" 96 корів, загнав череду з попасу в колгоспний хлів. Самодовільний голова цього колгоспу так рапортував голові РКС: "Ваше завдання усуспільнити корів виконано на 100 % за перебільшенням", підпис: БАБІЙЧЕНКО.

Можна б навести безліч прикладів примусового усуспільнення худоби, навіть птахів, але це призвело майже до масового розбору худоби. АМСРР - розібрано до 6000 шт. худоби, що становить 82 % всього усуспільненої худоби. Дніпропетровська обл.- по 20 районах розібрано 4841 голову.

Перевод колгоспів на радгоспи

Перевод колгоспів на радгоспи та їх ліквідація були поширені головним чином в Донбасі та частково по Київській області (в Київській міськраді) та Конотопському р-ні. По Донбасу перевод колгоспів на радгоспи характеризується слідуючими показчиками.

Щоб ліквідувати таку кількість колгоспів, організації Кадіївського р-ну провели "роз'ясовчу кампанію про реорганізацію сільського господарства" спеціально виділеною групою робітників протягом двох тижнів. Ця робота супроводилась масовими постановами про ліквідацію колгоспів, перехід на виробництво, передачу земель та майна радгоспам. Земля ліквідованих колгоспів по Кадіївському р-ну перейшла в користування радгоспів, землевідвод провела землеустрійна партія НКЗС. Відвод земель проводився в натурі ("Свиноводу") ще й до ліквідації деяких колгоспів ("Червоний шлях").

Район	Ліквідо- вано колгоспів
Кадіївський Краматорський Костянтинівський Лисичанський Риківський Ворошиловський РАЗОМ:	25 11 6 5 3 2 52

Робоча сила ліквідованих колгоспів пішла на транспорт й виробництво: "Ударний", "Хвиля революції", члени колгоспів, території яких [передано] Укрмолокотресту, в більшості пішли на виробництво, а не передані в радгоспи. Колгоспники в радгоспи переходять неохотно. Колгоспи Борисівської сільради не дали ні одного робітника, колгоспи Петро-Голенищевки теж.

Маються тенденції робити в індивідуальному порядку на ізвозі: "Хороший заробіток з конякою і не від кого не залежить"; "скоріше нужно уходити на виробництво, поки не задержують".

4 листопада артіль "Наша дружба" Костянтинівського району обговорювала питання про ліквідацію і винесла таку постанову: "Заслухав доповідь т. Погрібного, загальні збори рахують, що завдяки відводу землі, яка належить артілі, остання повинна бути ліквідована по плану РВКа". Артіль "Наша дружба": "Настоящим райснаб предлагает Вам немедленно продать химзаводу всех оставшихся у вас лошадей, брычки и упряжь. Расчет через Константиновский Госбанк. Зав. райснабом Мирошниченко".

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 2572, арк. 16-21. Копія.

№ 319
ОКРЕМІ ВІДПОВІДІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ НА ЗАПИТИ ВУЦВКу
ПРО ВИРІШЕННЯ СПРАВ ПО РІЗНИХ СКАРГАХ СЕЛЯН

Квітень-листопад 1932 р.

16 квітня 1932 р. Зінов'ївська міськрада: "До Приймальні ВУЦВКу, м. Харків. По надісланому Вами листуванню з заявою гр. Зайченка про залишення колгоспу без харчів та неправдиве розкуркулення повідомляється, що справу було перевірено й встановлено неправильне розкуркулення гр. Зайченка, якому майно повернуто, колгоспників харчовими продуктами по місцевих можливостях задоволено.

Зав. заг. відділом міськради Заяць.

29 травня 1932 р. Андрушівський райвиконком: "До приймальні Голови ВУЦВКу. На Ваше відношення від 17.ІV. та 9.V. про колгосп "Новий шлях". Ознайомившись із змістом листа, знаючи положення означеного колгоспу, РВК сповіщає Вас, що в колгоспі дійсно стан коней був дуже кепський (недогляд коней, обезлічка, недостатня кормівля, перевантаження їх), відсутність громадського харчування дійсно була із-за недодачі натуральної частини хліба в рахунок трудоднів, неякісного обмолоту. З боку Колгоспспілки, РВК було це враховано, колгоспу було дано допомогу фуражем для коней, прикріплено райветлікаря для лікування та догляду коней. В сучасний мент коні видужують, використовуються в роботі. Для громадського харчування дана допомога продовольчими культурами. Щодо дописувача - теж перевіряється й буде вжито можливих заходів.

Голова райвиконкому Бендриков
Секретар Кириленко".

15 вересня 1932 р.: "Пирятинський дільничний прокурор Харківської області Дьомін дав розпорядження Кізлівській сільраді ¹⁵⁵. Пропоную опис і продаж майна Мокієнка, як незаконні, скасувати, тому що Мокієнко - середняк, а за несплату податків будівлі, сільськогосподарський реманент, і кінь, що зазначені в описі, продажу не підлягають (110-й арт. АК), оцінка майна зменшена і протизаконна, а тому все вилучене майно за 2 доби повернути власнику.

Пирятинський дільничний прокурор Дьомін".

13 жовтня 1932 р.: "До зав. приймальною Голови ВУЦВК. Зміївська дільнича прокуратура повідомляє, що скаргу червоного партизана Маркова А. О. перевірено, причому встановлено, що в січні місяці 1932 р. дійсно сільрадою було забрано 3 лантуха жита та 1 лантух кукурудзи в родини останнього, як за невиконання умов по контрактації, але цю обставину перевірити не можна, поскільки мати червоного партизана заявляє, що контрактаційної книжки не одержувала, а в сільраді документів, які б ствердили, що вона дійсно одержувала книжку, немає, але беручи до уваги, що мати червоного партизана живе сама, має 57 років, посіву мала всього 14 сажень, через що сільрада поступила невірно, з приводу чого прокуратурою запропоновано голові сільради забезпечити родину червоного партизана продовольствієм та оказати семенами допомогу, щоб вона мала змогу посіяти собі хліба.

Прокурор Буховець
Секретар Світлична".

9 листопада 1932 р.: "До Чорного Михайла Акимовича, с. Моначинівка. Копія: Центральній прийомній Голови ВУЦВКа - на № ПР. від 17.Х. Дільнична прокуратура Куп'янщини повідомляє, що скарга про невірне оподаткування після перевірки - помилка, сільрадою виправлена та з об'єктів оподаткування сільрада виключила.

Прокурор*
Секретар*"

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 54, 70; спр. 117, арк. 92, 97.

* Підписи нерозбірливі.

№ 320
З ПРОТОКОЛІВ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА КИЇВЩИНІ
ПРО СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ ЩОДО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕРЕДНЯКІВ
Й ПОВЕРНЕННЯ ЇМ РЕКВІЗОВАНОГО МАЙНА

Вересень-листопад 1932 р.

2 вересня 1932 р. СЛУХАЛИ: Постанова Майданівської сільради про накладання штрафу на гр. с. Майданівки - контрактантів за невиконання хлібозаготівлі: Герика С. А.- 100 крб., Шаленка М. В.- 100 крб., Кравченка П. М.- 100 крб. Драпея О. Є.- 50 крб.

УХВАЛИЛИ: Постанову, як незаконну, скасувати та дати з цього приводу ще раз роз'яснення всім сільрадам.

20 вересня 1932 р. СЛУХАЛИ: Протест уч[асткового] прокурора на постанову президії РВК від 29.ІV.31 р. про відібрання майна та виселення за межі села гр. с. Дружні Богдюка Наума.

УХВАЛИЛИ: Беручи до уваги, що господарство Богдюка Наума не є куркульське, а заможне, тому свою постанову від 29.ІV.31 р. в частині відібрання майна, хати, та виселення за мела села гр. Богдюка Наума - скасувати, повернути гр. Богдюку хату та дозволити жити в с Дружні.

20 вересня 1932 р. СЛУХАЛИ: Постанова бюро скарг РСІ від 15. VIII. 32 р. про зняття твердого завдання по хлібозаготівлі та продажу майна за неоплату штрафу по хлібозаготівлі гр. с. Бабинець Дзюби Грицька Хомича.

УХВАЛИЛИ: Погодитись з постановою бюро скарг РСІ та повернути гр. Дзюбі його майно - будівлі, які ще не спродані сільрадою.

28 вересня 1932 р. СЛУХАЛИ: Скарга гр. с. Голе Шаленка Івана Макаровича про повернення йому майна, що його продано за невиконання штрафу за нездання твердого завдання хлібозаготівлі (т. Власенко).

УХВАЛИЛИ: Беручи до уваги, що гр. Шаленко мав середняцьке господарство та що сам Шаленко - інвалід на 100 % й має сім'ю з 6 душ, з якої 5 непрацездатних, повернути гр. Шаленку хату, відмінивши в цій частині свою попередню постанову.

21 жовтня 1932 р. СЛУХАЛИ: Протест участкового прокурора на постанову Мироцької сільради від 20.VІІІ.31 р. у справі доведення твердого завдання хлібозаготівлі та продаж майна за несплату гр. с. Мироцького Самойленка Левка Івановича.

УХВАЛИЛИ: Беручи до уваги, що гр-н Самойленко має не куркульське, а заможно-середняцьке господарство, син якого служив в терчастині Червоної Армії, постанову Мироцької сільради скасувати, повернути гр-ну Самойленку його майно - хату, будівлі і дозволити йому жити в його хаті.

3 листопада 1932 р. СЛУХАЛИ: Постанова бюро скарг РСІ від 4.Х.32 р. про повернення майна гр. с Мигалки Бондаренку Юхиму, що його відібрано за неоплату штрафу, накладеного за невиконання хлібозаготівлі.

УХВАЛИЛИ: Зважаючи на те, що господарство Бондаренка є середняцьке й сільрада по відношенню до нього застосувала заходів як до куркульського господарства несправедливо, постанову Мигальської сільради, що її затверджено Президією РВК щодо продажу майна гр. Бондаревка - скасувати, повернути гр. Бондаренку його будівлі.

Голова РВК Броліш
Секретар Власенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 333, арк. 16, 18, 24, 28, 34. Оригінали.

№ 321
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РАДНАРКОМУ УСРР ПРО НЕОБХІДНІСТЬ
СКОРОЧЕННЯ ПОСТАЧАННЯ ХЛІБОМ НАСЕЛЕННЯ НА ГРУДЕНЬ 1932 р.

1 грудня 1932 р.

Слухали 15: Про план хлібопостачання на грудень місяць ц. р.

Ухвалили 15: 1. Скоротити в грудні місяці витрачання пшениці та жита лінією централізованого постачання на 19 100 т (1165 000 пуд.) у спосіб; а) зменшення плана хлібопостачання міського й сільського населення за списками 2 і 3 - на 4300 т; б) зняти з постачання кустарів - 300 т; в) зменшення фонду громадського харчування на 15 % - 1300 т; г) зменшення фонду стимулювання сільськогосподарських заготівель - 700 т; д) зміни стандарту помолу пшениці в Донбасі зі встановленням па всіх млинах 85 % помолу - 500 т; е) зарахування до централізованого плану постачання 5 % відрахування від надходження мірчука з 10 % фонду, наданого в розпорядження обласних організацій - 2000 т; ж) застосування примітки ячменю та кукурудзи 13-15 % - 10 000 т. 2. Доручити НКпостачання негайно опрацювати заходи до цілковитого забезпечення реалізації цієї постанови (не оголошувати).

Заст. Голови Ради народних комісарів О. Сербиченко
Секретар Ради народних комісарів А. Зорін

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 281, арк. 48. Ротатор прим.

№ 322
ВИСНОВОК НАРКОМОСУ УСРР ЩОДО ПОШИРЕННЯ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ
ТА ЕПІДЕМІЙ НА УКРАЇНІ НА ГРУНТІ ГОЛОДУ

1 грудня 1932 р.

Висновки Наркомосу по доповідній записці НКЗдоров'я
до Ради народних комісарів УСРР

Народний комісаріат освіти погоджується з доповідною запискою НКЗдоров'я з такими додатками та змінами.

Що безпритульність в певній мірі з'являється одним із епідеміологічних факторів, що сприяють виникненню епідемічних вибухів тифу, це так, але не можна це вважати за один із головних епідеміологічних факторів. Щодо дитячих інтернатних установ, то в них були випадки захворювання на тиф, але це вже сталося при наявності епідемії серед населення взагалі (у Верхньодніпровському, Дергачівському дитбудинках - сипний, черевний тиф).

Для реалізації постанови РНК від 21.III - при НКО організовано центральний штаб по ліквідації безпритульності, який складається з представників громадських, професійних, комсомольських організацій, представників від НКЗдоров'я, НКЗабез, НКПраці, Укрколгоспцентру, міліції та стрілецької охорони на транспорті. Головою цього штабу - член колегії НКО т. Барун. Аналогічні штаби організовано при обл., міськ. та райвідділах наросвіти.

На місця надіслано директиву за підписом наркома освіти та Головміліції про обов'язковий підбор безпритульних, а також подані конкретні інструктивні вказівки щодо боротьби з безпритульністю на місцях. Складено план вилучення переростків з дитбудинків на роботу, до ФЗУ тощо, але ВУКС не забезпечує їх одягом, взуттям та постільним приладдям, що в великій мірі гальмує роботу по підбору безпритульних з вулиць.

Як видно із інформацій на засіданні штабу, такі наркомати, як НКПраці, НКЗабез, Колгоспцентр та ВУКС майже нічого не зробили в справі боротьби з безпритульністю.

На 1.ХІІ - стан боротьби з безпритульністю такий: підібрано безпритульних по Харківській області - 1696 чоловік, по Донецькій - 798, по Київській - 2860, по АМСРР - 980 чоловік. Разом - 6.334 чоловік. Вилучено переростків на роботу та в ФЗУ біля 3 тис. чоловік. В число 6334 входить і повторний підбір безпритульних, які тікали з дитустанов.

Заст. наркома освіти Карпеко
Керівник сектору соцвиху Барун

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 426, арк. 38. Засвідчена копія. Рукопис.

№ 323
ПОСТАНОВА РАДНАРКОМУ УСРР І ЦК КП(б)У "ПРО ЗАНЕСЕННЯ НА
"ЧОРНУ ДОШКУ" СІЛ, ЯКІ ЗЛІСНО САБОТУЮТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ"

6 грудня 1932 р.

Зважаючи на особливо ганебний провал хлібозаготівель в окремих районах України, РНК і ЦК ставлять перед облвиконкомами і обкомами, райвиконкомами і райпарткомами завдання зламати саботаж хлібозаготівель, що його організували куркульські і контрреволюційні елементи, знищити опір частини сільських комуністів, які сталії фактичними провідниками саботажу, і ліквідувати несумісну з званням члена партії пасивність і примиренство до саботажників, забезпечити швидке наростання темпів, повне і безумовне виконання плану хлібозаготівель.

РНК і ЦК ухвалюють:

за явний зрив плану хлібозаготівель і злісний саботаж, що його організували куркульські і контрреволюційні елементи, занести на "чорну дошку" такі села: с. Вербка Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.; с. Гаврилівка Межівського р-ну Дніпропетровської обл.; с. Лютенька Гадяцького р-ну Харківської обл.; с. Кам'яні Потоки Кременчуцького р-ну Харківської обл., с. Святотроїцьке Троїцького р-ну Одеської обл., с. Піски Баштаяського р-ну Одеської обл.

Щодо цих сіл вжити таких заходів:

1. Негайно припинити довіз товарів, цілком припинити кооператив ну і державну торгівлю на місці і вивезти з відповідних кооперативних і державних крамниць всі наявні товари.

2. Цілком заборонити колгоспну торгівлю як для колгоспників, так і одноосібників.

3. Припинити всіляке кредитування, провести дотермінове стягнення кредитів і інших фінансових зобов'язань.

4. Перевірити і очистити органами РСІ кооперативні і державні апарати від всіляких чужих і ворожих елементів.

5. Перевірити і очистити колгоспи цих сіл, вилучивши контрреволюційні елементи, організаторів зриву хлібозаготівель.

РНК і ЦК звертаються з закликом до всіх чесних, відданих радянській владі колгоспників і трудящих селян-одноосібників організувати всі свої сили для нещадної боротьби з куркулями і їхніми посібниками на подолання куркульського саботажу хлібозаготівель у своїх селах, за чесне, сумлінне виконання хлібозаготівельних зобов'язань перед радянською державою, за зміцнення колгоспів.

Голова Раднаркому УСРР В. Чубар
Секретар ЦК КП(б)У С. Косіор

6 грудня 1932 р.

Вісті ВУЦВК.- 1932.- 8 груд.

№ 324
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ СЕКРЕТАРІАТУ ВУЦВКу
ПРО НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ НА УКРАЇНІ З УРОЖАЮ 1932 Р.

8 грудня 1932 р.

Обговорювали: 1. Про перебіг хлібозаготівель (доп. від Упов [новаженого] комітету заготівель РПО СРСР при Уряді УСРР тов. Огій).

ПОСТАНОВИЛИ: 1. Перебіг хлібозаготівель визнати за незадовільний. На 6 грудня по Україні виконано лише 65,3 % річного плану. Якщо па п'яту п'ятиденку листопада намічався перелом у бік збільшення темнів хлібозаготівель, то 6-та п'ятиденка листопада та перша грудня дали значне зниження. Особливо відстають Дніпропетровська, Одеська та Харківська області. Зовсім незадовільно виконуб свої зобов'язання перед державою одноосібний сектор, який на 5.ХІІ виконав лише 60 % плану.

Основною причиною млявого перебігу хлібозаготівель став той факт, що обласні, районові й сільські органи влади не мобілізували громадських організацій, не організували радянського суспільства й не забезпечили таким чином рішучого удару по саботуванню хлібозаготівель від куркулів та їхньої агентури - залишків петлюрівщини та махновщини...

Секретар Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
Ю. Войцехівський

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 10, арк. 259-260. Оригінал.

№ 325
З ЛИСТА 65-РІЧНОГО ПЕНСІОНЕРА-ІНВАЛІДА І. М. ВОВЧЕНКА
ДО Й. В. СТАЛІНА ПРО ГОЛОДУВАННЯ

12 грудня 1932 р.

Дорогой всесвитний вождь тов. Сталин!

Я обращаюсь и к тебе также с просьбой, горе и мученье заставляют. Я самый несчастный в мире, больной лежу и пишу, нет сил. Подкрепи и ты меня, пришли вина и сала, поддержите, товарищи, мои силы. Пусть я не умираю в завоеванной стране от голода, смерти нет, а кушать хочется.

Вовченко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 114, арк. 72 зв. Оригінал. Рукопис.

№ 326
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВАЛКІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
ПРО СУДОВУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СЛУЖБОВИХ ОСІБ ЗА ПРИВЛАСНЕННЯ
КОНФІСКОВАНОГО СЕЛЯНСЬКОГО МАЙНА

12 грудня 1932 р.

Особисто
До голови Черемушнянської сільради
та уповноваженого райвиконкому
Копія: Нарслідчому

Райвиконкомом давалися всім сільрадам вказівки, що майно, яке продається за невиконанням державних зобов'язань, потрібно строго обліковувати, щоб не допустити його розкрадання, привласнення особами, які проводять торги, та іншими службовими особами.

Між тим є випадки купівлі майна, що продається, у господарств, що ухиляються від виконання державних зобов'язань, бригадами, що працюють по хлібозаготівлі, членами сільрад та іншими службовими особами (Валки, Коломак, Покровка) за повний безцінок, що не може розцінюватись інакше, як привласнення, розбазарювання державного майна, повинно каратись по всіх строгостях закона, як розкрадачів державної соціалістичної власності.

Тому райвиконком пропонує:

1. Завести точний облік описаного та продаваемого майна в покриття державного зобов'язання, після опису на продаж майна повинні бути прикладені торгові листи.

2. Зоборонити продаж якого б то не було описаного майна службовим особам, бригадам, членам сільрад та іншим службовим особам.

3. Негайно виявити всі випадки привласнення, незаконної купівлі (за безцінок), розбазарювання майна службовими особами, бригадами тощо і справи передати до суду для притягнення винних осіб до судової відповідальності.

Голова райвику Струков
Секретар [підпис]

Держархів Харківської області, ф. Р-154, оп. 1, спр. 21, арк. 162. Оригінал.

№ 327
ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР
ПРО ВИПРАВДАННЯ ВЧИТЕЛЯ Л. П. ГОНЧАРЕНКА, ЗАСУДЖЕНОГО ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ
ПОСІВНОГО ЗЕРНА ДЛЯ КОЛГОСПУ

13 грудня 1932 р.

Ухвала
Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки
Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ
грудня 13 дня 1932 р. у складі голови Завицького,
членів Усачова, Зайчик та прокурора Розенберга.

Доповідач Усачов без участі сторон.

Розглянувши в порядкові нагляду справу з вироком нарсуду Великоолександрівського р-ну з 18 січня 1932 р. та ухвалою Одеського МРС з 10.ІІ.32 р. про гр. Гончаренко Анатолія Павловича, 19 років, службовець, вчитель, не судився. Засуджено за арт. 98-му КК до примусової праці за фахом па 1 рік без обмеження прав. За те, що засуджений опечатав комори колгоспівські, де був посівматеріал та заборонив голові сільради вивозити в хлібозаготівлю яру пшеницю на посів. Виявив, що в діях засудженого зовсім не вбачається складу кримінального злочину, передбаченого арт. 98-м КК до засудженого, а навпаки, Гончаренко, як член сільської РСІ правильно зробив, щоб не дати вивезти посівматеріал опечатав комори колгоспу, чим зберіг посівматеріал для колгоспу та викрив, голову с/р в неправильному адмініструванні, який намагався викопати план хлібозаготівлі вивозкою насіннєвого фонду колгоспу. На підставі наведеного не можна залишити в силі вирок нарсуду та ухвалу МРС. А тому, керуючись арт. 372-м КПК Найвищий суд ухвалив: вирок суду та ухвалу МРС в цій справі скасувати, а справу на підставі п. "Д" арт. 4-го КПК переведенням закрити. Ухвала остаточна.

Голова Г. Завицький
Члени: Усачов, Зайчик

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8. спр. 3539, арк. 244. Оригінал.

№ 328
РОЗПОРЯДЖЕННЯ БАНКІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ СІЛЬРАДАМ
ПРО ПРИСКОРЕННЯ РЕПРЕСИВНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО СЕЛЯН
ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

14 грудня 1932 р.

Терміново

До всіх сільрад

Помічається, що головами сільрад несвоєчасно виконуються ухвали сільрад про репресивні заходи до злісних несдатчиків хліба, а саме:

1. Несвоєчасно надсилаються до РВКу матеріали на затвердження про штрафи, зокрема особливо затягується по адмінвиселенню (Коломак, Ков'яги, Баранове).

2. Несвоєчасно постанови про штрафи виконуються, чому майно, яке описано, розбазарюється, і самий цей захід не може дати того ефекту, який потрібний.

Тому райвиконком пропонує:

1. Постанови сільрад (президії, пленуму з потрібними довідками чи характеристиками) надсилати до РВКу не пізніше, чим через добу з часу її винесення.

2. Продаж майна за невнесення штрафів проводити зараз же на другий день після одержання затвердження РВК.

3. Продаж, як правило, в борг переводити не допускається.

Попереджується як голів, так і секретарів сільрад, що коли і надалі [ухвали] не будуть своєчасно надсилатися до РВКу, голови та секретарі сільрад будуть притягатися до відповідальності, бо це є приховування куркуля від ударів органів влади.

Оригінал підписали: голова РВКу Струков
секретар Рябенко

Держархів Харківської області, ф. Р-154, оп. 1, спр. 21, арк. 146. Відпуск.

№ 329
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКРАДИ ПРО РЕПРЕСИВНІ МЕТОДИ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В КОЛГОСПАХ АВГУСТИНІВСЬКОІ СІЛЬРАДИ

16 грудня 1932 р.

§ 1. Слухали: Про стан хлібозаготівель та методи, що застосовуються до окремих колгоспників Августинівської сільради, в яких виявлено рокрадені хлібні або фуражні культури.

§ 1. Ухвалили:

1. Визнати за незадовільний стан хлібозаготівель по Августинівській сільраді - на 14 грудня план виконало лише на 75 %.

2. Констатувати, що в процесі застосування різних репресій припускаються заходи, що суттю й формою є типічними "лівацькими" перєкрученнями.

Наприклад, у гр-на Третяка - в минулому бідняк, ударник, має понад 400 трудоднів, премійований за кращу роботу, харчові культури, що одержані на трудодні, добровільно здав у хлібозаготівлю в обмін на магар - було знайдено на горищі 2 ц посліду (зразки цього посліду знаходяться в міськраді). Бригада, що обшукувала, забрала цей послід і до того, в якості "репресії" забрала курей, а також наклала арест на всю городину, що заготовлена гр. Третяком на зиму з власного городу та за трудодні (картопля, капуста, огірки, баклажани, буряки тощо), відносно якої жодних сумнівів як у бригади, так і у сільради про те, що це не крадене - нема.

У гр-на Деркача, у якого було викрито 750 кг кукурудзи, проса разом з краденим хлібом, так [же] було забрано курей, городину, сир тощо.

Безпосередньо виясняючи цю справу у сільуповноважених тов. Гладченко та Четверикова і заступника голови сільради, виявлено, що такі "вказівки" давав кущовий уповноважений тов. Рожко. Тов. Рожко від цього відмовляється, заявляючи, що це, очевидно, було зроблено, коли його не було в селі, а він особисто давав таку вказівку лише в одному випадкові.

3. Визнати такі методи роботи по хлібозаготівлях за зразок "лівацького" перекручення та застосування неприпустимих адміністративних методів замість проведення масово-організаційно-роз'яснювальної роботи, що наслідком своїм будь-якою мірою не сприяє хлібозаготівлям, а, навпаки, підриває довір'я до партії і влади в очах широких мас колгоспників.

4. Виходячи з наведеного, всі дії, що стосуються вилучення краденого майна, визнати за незаконні й скасувати.

Запропонувати голові сільради негайно повернути всі речі, незаконно забрані у окремих громадян.

Кущовому уповноваженому по Августинівській сільраді тов. Рожко оголосити сувору догану й з роботи уповноваженого зняти, сільським уповноваженим тов. Гладченку та Четверикову оголосити сувору догану, зобов'язавши їх дальшою роботою виправити припущені помилки, додержуючись всіх директив партії та уряду й, зокрема, МПК та міськради, що точно визначають методи роботи, об'єкти та характер впливу та мобілізацію колгоспних мас для виконання ними зобов'язань, а також заходи, що їх потрібно вживати до розкрадачів того чи іншого колгоспного майна, зокрема хліба.

5. Відділу заготівель з цього приводу скласти спеціального листа від міськради до всіх уповноважених міськради та голів сільрад, що попередив би можливість перекручення в інших місцях.

6. Голові Августинівської сільради оголосити догану: а) за недостатню боротьбу за виконання плану хлібозаготівель; б) за припущення на терені сільради подібного неподобства.

7. Зобов'язати сільраду, уповноважених по сільраді, правління артілі рішуче посилити роботу щодо виявлення і вилучення розкрадених хлібних ресурсів, мобілізуючи для цього, насамперед, актив колгоспників.

8. Пояснити сільрадам та уповноваженим, що примусове вилучення (конфіскація майна) може бути лише в окремих випадках за рішенням суду, а у випадках, передбачених інструкцією РПК про одноосібників, застосовуються заходи, визначені цією інструкцією.

9. Члена сільради Деркач Ївгу, у якої виявлено крадений хліб, виключити зі складу сільради та притягти до судової відповідальності.

Доручити прокурору закінчити слідство протягом трьох днів та провести судовий процес на місці, в Августинівці.

10. Сільраді перевірити роботу комісії сприяння хлібозаготівлі та окремих членів сільради під кутом зору боротьби їх за хліб та рішуче покласти край таким неподобствам, коли окремі члени сільрад замість впертої боротьби за хліб, боротьби проти куркульських махінацій, самі з'являються зривачами та розкрадачами хліба.

Згідно: стенограф-протоколіст міськради
(Стісон)

Держархів Запорізької області, ф. Р-722, оп. 1, спр. 92, арк. 135. Склограф, відбиток.

№ 330
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО НАМАГАННЯ КОЛГОСПНИКІВ
ЗБЕРЕГТИ ЗЕРНО ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ОБМОЛОТІ УРОЖАЮ 1932 Р.

18 грудня 1932 р.

У Криворізькому районі селькори - учасники рейду перевірки темпів та якості обмолоту й переобмолоту - виявили новий куркульський маневр. У комуні "Зоря соціалізму" Великотернівської сільради навмисне переобмолочують яшну солому, в якій немає зерна! Тим часом у комуні є багато пшеничної соломи, в якій щонайменше 10 % чистого зерна і цієї соломи не переобмолочують. Крім цього, тут у зерно навмисне домішують землі, щоб приймальні пункти відмовлялися приймати хліб. В артілі ім. Петровського Гліївацької сільради, перевіюючи полову, знову залишають багато зерна.

Бригада учасників рейду:
Тихий, Одуд, Титар, Кузьмін, Швелерій, Тич, Бондар, Дубашко, Буйвол

Комуніст.- 1932.- 18 груд.

№ 331
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ВУЦВКу
ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ ЗВАННЯ ЧЛЕНІВ ВУЦВК - ГОЛІВ РАЙВИКОНКОМІВ
С. С. ХОРЕШКА ТА М. С. ПАЛАМАРЧУКА ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ ¹⁵⁶

20 грудня 1932 р.

Обговорювали: 10. Про позбавлення Хорешко С. звання члена ВУЦВК.

Постановили: 10. Беручи до уваги, що Хорешко С., колишній голова Балаклівського РВК і член ВУЦВК, замість бути справжнім організатором колгоспницьких та одноосібницьких мас селянства на боротьбу за хліб, підупав під вплив куркуля, йшов на куркульському поводі, брав участь у складанні применшених куркульських хлібних балансів, зберігав за куркулями розпродані за судовим та адміністративним стягненням будинки, не тільки не боровся проти розбазарювання та розкрадання хліба й інших харчових продуктів та державного майна по колгоспах та радгоспах, а, навпаки, потурав цьому розкраданню та розбазарюванню, що призвело Балакліївський р-н до глибокого прориву у хлібозаготівлях;

Що в своїй роботі Хорешко допустився зв'язку із злочинним елементом, намагався замазати злочини різних осіб, причетних до розкрадання та розбазарювання державного й колгоспного майна, уперто клопочучи про звільнення їх та пом'якшення кари.

Що все це здискредитувало Хорешко С. С. як члена Уряду - Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету ухвалює: позбавити Хорешко Семена Сергійовича звання члена ВУЦВК.

Цю постанову внести на затвердження V сесії ВУЦВК.

14. Про позбавлення Паламарчука М. звання члена ВУЦВК.

15. За те Паламарчук М. С., бувши головою Оріхівського райвиконкому, зрадив інтереси соціалістичного будівництва, обдурював партію та пролетарську державу, став на прямий куркульський шлях, на шлях шкідництва, організованого розкладу колгоспів та саботування хлібозаготівель - позбавити' його звання члена ВУЦВК. Цю постанову внести на затвердження V сесії ВУЦВК.

Голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
Г. Петровський

Секретар Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
Ю. Войцехівський

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 3, арк, 233-234. Оригінал.

№ 332
ПЛАН ЗАХОДІВ ВАЛКІВСЬКОГО РАЙКОМУ КП(6)У ПРО ПРОВЕДЕННЯ "ШТУРМОВОЇ ДЕКАДИ"
ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ ХЛІБА У ОДНООСІБНИКІВ В ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

Не пізніше 20 грудня 1932 р.

В зв'язку з тим, що залишилось 10 днів до строку, наданого партією й урядом до повного виконання плану хлібозаготівель, а також тому, що одноосібний сектор ганебно виконує план хлібозаготівлі й тягне в цілому весь район від остаточного вирішення хлібозаготівель (колгоспи виконали 80 % свого річного плану, а одноосібний сектор лише 27 %), бюро РКП разом з обласною партійною комісією оголошують штурмовий декадник для повного вивершення хлібозаготівель Валківщиною.

Для найкращого проведення штурмового декадника необхідно:

1. Мобілізувати весь районний партійний та КСМ актив і кращих витриманих членів профспілок для безпосередньої допомоги сільорганізаціям у вивершенні плану хлібозаготівлі.

2. На чолі штурму в Селах на кутках повинні стати партійні організації разом з комсомолом та колгоспами (колгоспний актив).

3. До штурму втягти одноосібників - контрактантів, які повнотою виконали свої зобов'язання з хлібозаготівлі перед державою та тих, що наближається до повного виконання.

4. Перебудувати всю роботу всіх райорганізацій як партійних, КСМ, радянських, профспілкових та кооперативних на повне вивершення плану до 1 січня 1933 р., для чого кожній організації скласти конкретного робочого плана участі у декаднику.

5. 20 та 21.ХІІ по всіх колгоспах району проводяться збори активу колгоспу разом з батрацько-бідняцькою групою, на яких пояснюється завдання штурму, постанови партії и уряду та хід виконання хлібозаготівель в районі, свого села (доповідачі - голови сільрад, секретарі парторганізацій та райактив).

6. Переглянути та цілком розпустити всі бригади та куткові комісії сприяння, які не виправдали себе на хлібозаготівлях.

7. Організувати нові бригади та комісії сприяння з колгоспного активу та контрактантів, що виконали свої обов'язки перед державою.

На чолі бригад поставити перевірених в роботі, дійсно стійких, класово витриманих комуністів і безпартійних, що знають куток.

Примітка 1. Бригади утворити на зборах колгоспного активу.

Примітка 2. Бригади утворюються з принципу, щоб не більше 50- 70 дворів приходилося на 1 бригаду по великих залюднених пунктах.

Примітка 3. Виділити бригади колгоспників, спеціально проінструктувати про методи роботи на кутку - уповноваженим РПК, секретарям п/о та головам сільрад. Виділені бригади цілком відповідають за виконання хлібозаготівель на своєму кутку.

8. Провести 21-22. XII куткові збори всіх одноосібників-контрактантів з колгоспним активом з питання ходу виконання хлібозаготівель на даному кутку і по всьому селу.

На цих зборах поставити диференційовано питання про тих контрактантів, що виконали свої завдання, про тих, що наближаються до виконання, та тих, які ухиляються від здачі контрактації. Добитися повної явки одноосібників на ці збори. Збори обслуговують голова сільради, секретар парторганізації та уповноважений РПК.

9. Сільпарторганізаціям та сільрадам добитись, як першочергового завдання, протягом 3 діб виконання контрактаційних зобов'язань з боку членів сільрад, сільвиконавців, правлінь земгромад, агроуповноважених та членів комісії сприяння.

10. Всі села району, за винятком нижчеперелічених сел, обслуговують одноосібний сектор колгоспами, що розташовані на терені свого села.

В села: Коломак, Високопілля, Сидоренкове, Олександрівну, Благодатне, Рідкодуб, Черемушну, Гонтів-Яр, Різуненкове, Шляхову, Костів надсилаються бригади за таким порядком:

Червоний Прапор надсилає у Високопілля 20 чоловік; Олексіївка в Високопілля - 20; Сніжків в Благодатне - 15; Сніжків в Олександрівну - 15; Очеретово в Сидоренкове - 20; Мінківка, Лани Жовтня в Рідкодуб - 10; Добропілля в Черемушну - 15; Огільці в Гоптів Яр - 20; Кисівка в Різуненкове - 15; Литвинівка в Шляхову - 20; Рубанівка в Костів - 10; Шелестове в Коломак - 20; В'язкове в Коломак - 10; Покровське в Коломак - 10; Новоіванівка (колгосп 1 завод) в Коломак - 20 чоловік.

На чолі бригад поставити відповідальних, витриманих, з організаційними здібностями осіб (членів президії сільради, голів або заступників колгоспу та ін). За якість підібраної бригади, зокрема бригадирів, за інструктаж бригади та за своєчасну явку бригади в визначені села відповідають уповноважені РПК та секретарі парторганізацій.

11. Бригади повинні прибути на місце 22.ХІІ. Бригади командируються на термін 10 днів.

12. Для кожної бригади встановити щоденні завдання та оцінку роботи бригади й бригадирів проводити залежно від наслідків роботи.

Примітка: 1. До бригад не прикріплюють голів сільрад, секретарів п/о та уповноважених РПК, які повинні бути розкріплені для керівництва бригадами і весь час повинні перебувати па кутках. Контроль за роботою бригад здійснюється безпосередньо цією трійкою на кутку.

13. Роботу бригад організувати на засадах соцзмагання та ударництва. Вивіз хліба по одноосібному сектору в штурмову декаду повинен бути подвоєний проти встановлених щоденних завдань.

14. Вивозка хліба в цей декадник проводиться шляхом як організацією червоних хлібних валок, так і окремим вивозом одноосібниками.

На час 10-денного штурму втягти в роботу з виконання хлібозаготівель в одноосібному секторі всі культурні сили села (вчительство, школи, піонерорганізації, сельбуди), які щоденно повинні в себе обмірковувати наслідки роботи за день по кутках, забезпечивши щоденний вихід стінгазет, бюлетенів, висвітлюючи хід виконання хлібозаготівель, прізвища кращих контрактантів, що виконали всі завдання та тих, які злісно ухиляються від виконання контрактаційних зобов'язань.

Роботу проводити за планом РВНО.

15. Завести як систему на кожному кутку "червоні" і "чорні" дошки та при сільраді організувати "червону" і "чорну" дошки, для висвітлення роботи куткових бригад, комісій сприяння і інші форми (червоний і рогожаний прапор).

16. В школах, біля кооперації, на кутках вивісити списки тих, що виконали контрактацію та тих, які злісно ухиляються від виконання плану.

Зав. наросвіти т. Карамушці виробити та надіслати протягом 24 годин конкретний план участі культустанов у штурмовому декаднику та забезпечити керівництво і контроль за участю шкіл в штурмі (звести триденні звіти-інформації з боку зав. шкіл про їх участь у штурмі).

17. Редакції райгазети "Соц. штурм" забезпечити висвітлення досвіду ходу штурмового декадника. На час штурму організувати виїзну газету разом з виїзною редакцією "Турбіновелетень" в села, що відстають по одноосібному сектору й мають вирішальне значення.

18. Організувати щоденний радіобюлетень з подачею щоденних інформацій про виконання хлібозаготівель за минулий день в розрізі сільрад.

19. Скликати 21.ХІІ районовий зльот сільсекцій РСІ, груп сприяння РСІ в колгоспах, редколегій стінгазет, сількорів та загонів "ЛК".

20. Скликати 24.ХІІ районовий зльот ударників-колгоспників разом з контрактантами, що виконали своє зобов'язання.

21. Провести 22.XII делегатський зліт разом з жінками-колгоспницями, де поставити питання про включення жінок в штурмову декаду.

28. Провести 23.ХІІ відчинені комсомольські збори разом з колгоспною молоддю.

Держархів Харківської області, ф. Р-154, оп. 1, спр. 21, арк. 161. Друкарський прим.

№ 333
ТЕЛЕГРАМА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ВИВІЗ
ПІД ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ВСІХ НАЯВНИХ І РЕЗЕРВНИХ ФОНДІВ ЗЕРНА

23 грудня 1932 р.

Молния [из] Днепропетровска, Запорожья ГПК, РВК

Сообщается постановление бюро обкома 23 декабря: "Обязать секретарок РПК, председателей РИКов, председателей колхозов [в] пятидневный срок вывезти все наличные фонды (кроме семенных, вывоз которых разрешается постановлением обкома, облисполкома) [в] счет выполнения государственного плана хлебозаготовок по всем колхозам, не выполнившим план. [В] семидневный срок выявить все скрытые фонды [в] колхозах и вывезти [в] план хлебозаготовок. По истечении установленного семидневного срока [в] случаях обнаружения скрытых фондов привлекать председателей колхозов и всех лиц, виновных [в] укрытии [к] суровой судебной ответственности. Обязать председателей риков настоящее постановление вручить под расписку председателям колхозов [в) двадцать четыре часа".

Строганов
Згідно:*

Держархів Запорізької області, ф. Р-722, оп. 1, спр. 106, арк. 214. Засвідчена копія.

* Засвідчено печаткою.

№ 334
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА М. ДЯЧЕНКА З АРТІЛІ "ВІРНИЙ ШЛЯХ" ЧУБАРІВСЬКОГО Р-НУ
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ПРО НАДПЛАНОВІ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ЗА РАХУНОК ВИЛУЧЕННЯ ЗАРОБЛЕНОГО ХЛІБА НА ТРУДОДНІ

Не раніше 24 грудня 1932 р.*

Ми свій план виконали, а дали ще другий. Ще з початку 1932 р. я одержую газети, читаю всі постанови уряду і партії, але в нашому хуторі не так робиться, як пишуть. Наша артіль "Вірний шлях" Інженерної сільради, Чубарівського р-ну на Дніпропетровщині план хлібозаготівлі виконала, ще роздали на трудодні 15 % від обмолоту, а решту засипали в посівфонд. Газети писали, що кожний колгоспник повинен сам собі виконати план хлібозаготівлі, а [не] чекати, що хтось виконає, а в нас - навпаки. Наш річний план визначено в 5154 ц. Ми виконали цей план щодо всіх культур.

У районній газеті "Колективні лапи" писали, що артіль "Вірний шлях" план хлібозаготівлі виконав на 100 %, але 24 грудня 1932 р. надійшов до нас другий план, за яким наша артіль повинна здати ЗЛО ц, тоді як у нас крім посівфонду нічого не лишилося, а трудоднів з 1 жовтня ще набігло 15 тис.¹⁵⁷, на які нічого не дали.

Чи вірно нам дали план? Скільки ще будуть надавати нам планів? Голова артілі нашої тов. Лисенко Іван Т. одержав цього плану, скликає правління і почали обмірковувати, яким шляхом його виконати. І в грішили зняти з трудодня по 500 г, хоч ми і одержали всього-навсього лише по 2 кіло на трудодень. А ранком другого дня почали забирати у колгоспників їхній зароблений хліб на трудодні, не зважаючи, чи в, нього сім'я червоноармійська, чи ні - все рівно.

От по поводу такої справи і хочу запитати редакцію, чи вірно це вони роблять, чи ні? Прохаю редакцію, допоможіть нам у цій справі.

М. Дячеика

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 653, арк. 122. Ротапринт.

* Датується за змістом документа.

№335
ВИРОК ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ КОБЕЛЯЦЬКОГО Р-НУ НА ПОЛТАВЩИНІ
ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

23-25 грудня 1932 р.

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки
Харківський облсуд по кримінально-касаційному відділу
1932 рік грудня 23-25

м. Кобеляки

в складі голови т. Торяника, нарзасів т. Архімовича, Хівренка при, секретареві Т. Шаукстель за участю прокурора т. Брона та оборонців т. Немеханського, Полтавцева, Штенермана, розглянувши на відкритому засіданні справи по обвинуваченню Ляшенка Кирила Гавриловича, 1894 р. народження, робітник-гірник, бувший член КП(б)У з червня 1917 р., закінчив університет ім. тов. Артема, не судився, із селян с. Павлівки Онуфріївського р-ну, червоний партизан;

Бема Федора Кіндратовича, 1895 р. народження, селянин с Сватки Липово-Долинського р-ну, бувший член КП(б)У, закінчив сільську школу, не судився, червоний партизан;

Обидала Івана Омельковича, 1901 р. народження, селянин с. Мачухи Полтавського р-ну, освіта нижча, бувший член КП(б)У, не судився, червоний партизан, за арт. 54-м, п. 7-й КК;

Винокурова Йосипа Васильовича, 1901 р. народження, із селян с Святого Донецької обл., бувший член КП(б)У, освіта нижча, засуджений Харківським облсудом 20-30 листопада 1932 р. за злочин, передбачений постановою ЦВК та РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. до позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення терміном на 10 років (десять років). Вирок оскаржений і не набув законної чинності. Червоний партизан;

Павлова Василя Гнатовича, 27 років, службовець, бувший член КП(6)У, не судився, освіта нижча, із м. Кобеляки Харківської обл.

Гарагуля Андрій Фадійович, 38 років, із селян с. Дідівці Прилуцького р-ну, освіта нижча, бувший член партії, не судився;

Лук'янова Сергія Васильовича, 41 рік, службовець із м. Дніпропетровська, освіта середня, бувший член КП(б)У, не судився, закінчив курси округових робітників, за арт. 100-м ч. 1-ша КК УСРР.

Попереднім та судовим слідством, зізнанням всіх підсудних та промовами сторін Харківський облсуд вважає доведеним:

Кобеляцький р-н Харківської обл. колективізований на 80 %. В минулому, 1931 р., виконав повністю план продажу державі хліба в кількості 15 тис. т. У 1932 р. весь час ганебно відставав и майже завжди посідав останнє місце по області у виконанні наданого хлібозаготівельного плану. Якщо в минулому році план був 15 тис. т, то план в 1932 р. надано менший на 38 % і остаточно встановлено по колгоспах 8 тис. т, по одноосібному сектору 1300 т, а разом 9300 т. Районовою експертною комісією врожайність определіно 7 ц з гектара, валовий збір 24 500 т і до здачі державі належало всього лише 2,6 ц з гектара.

На підставі зізнань підсудних й всіма матеріалами справи доведено, що Кобеляцький р-н мав цілком реальний план й всі умови для виконання такого повністю і в строк.

Судовим слідством встановлено, що не дивлячись на велике зменшення урядом хлібозаготівельного плану проти минулого року, його повній реальності, районове керівництво в особі секретаря райпарткому - члена президії райвиконкому ЛЯШЕНКА, голови райвиконкому БЕМА й директора МТС - члена президії райвиконкому і кандидата бюро райпарткому ОБИДАЛА з самого початку хлібозаготівлі стало на шлях саботажу. Ляшенко ще в серпні місяці при одержанні плану виступив із доведенням про нереальність такого.

Ляшенко, Бема, Обидало з самого початку хлібозаготівель не повели належної боротьби з втратами, розкраданням, не мобілізували маси на організаційно-господарче зміцнення колгоспів, ігнорували масову роботу, чим дали змогу класовому ворогу - куркулю розводити меншовицький настрій, в районі.

Замість боротьби за виконання плану повністю й в строк Ляшенко, виступаючи на різних районових нарадах, закликав "везти хліб", "-здавати хліб", а не мобілізовував на виконання плану повністю та в строк, що було прийнято як директива секретаря райпарткому, члена президії райвиконкому не спішити з виконанням плану й тому в районі панував самоплив. У жовтні було здано лише 6 % місячного завдання, а в листопаді 11 %, а на 15.XI район виконав тільки 32,8 % річного плану, в тому числі по колгоспах 35,2 %, одноосібних- 17,8 % й твердих завданнях-14,3%.

При такому злочинному виконанні найважливішого завдання Ляшенко, Бема й Обидало в жовтні місяці становляться на впертий шлях зриву хлібозаготівель, [стають] на шлях контрреволюційного саботажу й ошукання обласних організацій. Ляшенко на зборах в партійних осередках й розмовах з робітниками сільрад, при скаргах останніх на труднощі й важкий план, давав поради писати в район й доводити нереальність плану, чим припинилась в жовтні здача хліба й місячний план, дякуючи цьому, виконано було лише на 6 %. В селі Марківці розпорядження дав висипати в комору приготовлений хліб для вивозу й займатися посівкампанією.

Директор МТС Обидало в той же час почав обробляти громадську думку про нереальність плану в МТС й 22 жовтня добився по своїй доповіді на бюро партосередку, членом бюро якого він являється, резолюцію про нереальність плану по колгоспах МТС.

Протягом жовтня Ляшенко, Бема, Обидало й Лебеденко (зав. районовим земельним відділом РВК, притягнутий під час суду до кримінальної відповідальності й справа передана дільничному прокурору), протягом доби зібрали в районі відомості про так званий "фактичний обмолот". На підставі цих брехливих відомостей, явно для них заменшених проти дійсності, склали відверто куркульський баланс, із якого виходило, що в Кобеляцькому р-ні треба хліб ще завозити й з цим "балансом" Ляшенко й Обидало, перший як секретар райпарткому та член президії райвиконкому, а другий як директор МТС та член президії райвиконкому, поїхали в обласні організації доводити нереальність плану й клопотати [про] зменшення такого.

Підставою для цього явно куркульського балансу крім відомостей про "фактичний обмолот" була ще й доповідна записка директора МТС Обидала, яку він спеціально за директивою Ляшенка склав райпарткому, райвиконкому й РСІ.

Свідомий саботаж районового керівництва зверху спрямували на зрив хлібозаготівель, [він] демобілізував сільських робітників. Дії Ляшенко, Беми, Обидала приймались як директива не виконувати план, уповноваженим РПК, РВК в селах не робили, з дозвілу Ляшенка сиділи в Кобеляках. А на селах в той час куркульством розкрадався колгоспний хліб, закопувався в ями, яких зараз виявлено до 70 із хлібом, хліб розбазарювався, одержували велику кількість рвачі та ледарі й тим руйнувалось організаційно-господарче зміцнення колгоспів й порушувався добробут сумлінно працюючих колгоспників.

Одночасно з цим в районних організаціях розцвітало злочинне відношення до витрачання державних коштів й хліба. Райвиконкомом, на чолі якого був Бема, було визначено артілі "Червона Армія" Перегонівської сільради 48 606 крб. 99 коп. за нібито загинутий від граду хліб, видано 750 ц державного посівного матеріалу, артіль звільнена від виконання плану хлібозаготівель в той час, коли градом пошкоджено було незначну площу, артіль намолотила 1422 ц. й ще має немолочений хліб.

Райвиконком в особі голови Беми, членів президії Ляшенка, Гарагулі, членом президії РВК - зав. відділом постачання Павловим, директором МТС Обидалом та головою райколгоспспілки Винокуровим, саботуючи виконання плану хлібозаготівель розбазарювали хліб колгоспів, який повинен бути зданий державі, злочинно витрачали мірчук із державних та кооперативних лімітів на безпідставне постачання поверх нарядів районного центра та ін. Таким чином, у 1932 р., в тому числі із хліба повного врожаю, розбазарено 34 тис.

Голова раиспоживспілки Лук'янов, знаючи, що він не має права на одержання й витрачання колгоспного і державного хліба - мірчука, такий від вищезазначених осіб приймав, витрачав, чому з'явився співучасником злочинців.

Обласний суд на підставі данних судового слідства встановив, що ганебний провал у виконанні плану хлібозаготівель по Кобеляцькому р-ну під час керівництва Ляшенка, Бема, Обидала, є наслідок двурушництва з боку них й явного саботажу, потакання місцевим антирадянським рвацьким тенденціям, відсутності партійної та радянської демократії та зажиму критики і самокритики.

Всі підсудні в пред'явлених ним звинуваченнях винними себе повністю визнали.

На підставі вищезазначеного Харківський обласний суд визнає винними Ляшенка, Бема та Обидала в злочині, передбаченому арт. 54-м п 7-м КК УСРР. Винокурова, Павлова - за арт. 100-м ч. 1-ю КК УСРР, Гарагулю та Лук'янова - за арт. 98-м ч. 1-ю КК УСРР.

Приймаючи на увагу, що всі підсудні визнали себе винними, засудили свої злочини й що вони можуть бути виправдані, Харківський облсуд, керуючись арт. 297-м КК УСРР

приговорив:

Ляшенка Кирила Гавриловича на десять років (10 р.) позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях Союзу. Бема Федора Кіндратовича та Обидала Івана Омельковича на вісім років позбавлений волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях Союзу кожного. Винокурова Йосипа Васильовича на шість років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях СРСР. Лук'янова Сергія Васильовича на два роки позбавлення волі в загальних місцях ув'язнення.

Відносно всіх засуджених не приміняти конфіскації майна й після відбуття призначеної їм міри соцзахисту вважати їх не позбавленими прав. Беручи на увагу визнання в злочині й засудження такого Лук'яновим й що він може бути виправлений, перебуваючи на волі, вирок відносно Лук'янова на підставі 48-го арт. КК вважати умовним з іспитовим терміном на п'ять років, заборонити Лук'янову на три роки займати відповідальні посади та працювати па кооперативній роботі.

Павлова Василя Гнатовича та Гарагулю Андрія Фадійовича на 5 років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких місцевостях СРСР.

Захід запобігнення залишити Ляшенку, Обидалу, Винокурову, Павлову та Гарагулі, Бемі тримання під вартою, а Лук'янову змінити на підписку про невиїзд із м. Кобеляк, звільнивши Лук'янова з-під варти.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Призначену міру соцзахисту Винокурову Йосипу Васильовичу вважати по совокупності з призначеним вироком облсуду від 29-30 листопада 1932 р.- десять років позбавлення волі в поправно-трудових таборах у далеких Місцевостях СРСР.

Попереднє ув'язнення засудженим зарахувати із дня їх арешту.

Вирок може бути оскаржений до Найвищого суду УСРР протягом п'яти днів із дня доручення копії ¹⁵⁸.

Оригінал за належними підписами.
Згідно: підпис¹⁵⁹

№ 336
ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР
ПРО ЗАЛИШЕННЯ В СИЛІ ВИРОКУ, ВИНЕСЕНОГО СЕЛЯНЦІ Н. М. КЛІМЕНКО:
10-РІЧНЕ УВ'ЯЗНЕННЯ ЗА МІШОК КОЛОСКІВ

25 грудня 1932 р.

Ухвала
Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки
Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ
грудня 25 дня 1932 р. у складі голови Берновського, членів Тимощенка та Волдинера, доповідач - Тимощенко.

Розглянувши в порядкові касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду з 15 жовтня 1932 р. про Кліменко Настю Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, засуджену за арт. 54-м, ч- 7-ю КК та за постановою ЦВК та РНК Союзу з 7.VIII. 1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув'язнення на 10 років з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років. За те, що вона займалася крадіжками з колгоспних ланів шляхом зрізання, колосків, де її було затримано на місці крадіжки з одним лантухом колосків. Покликання касатора па зламання арт. 351-го КПК уваги не заслуговує, тому що міра соцзахисту відповідає скоєному та соцнебезпеці засудженої. За розглядом справи в порядкові арт. 346-го КПК зауважено, що суд застосував до засудженої арт. 54-й, п. 7-й КК зайве, а її слід вважати лише за постановою ЦВК та РНК Союзу [РСР] від 7. VIII.32 р. А тому, керуючись арт. 365-370-ми КПК ухвалив: касскаргу залишити без наслідків, а вирок - в силі.

Берновський, Тимощенко, Волдинер

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 8, спр. 3542, арк. 210. Оригінал.

№ 337
З ПРОТОКОЛУ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО РЕПРЕСИВНІ
ЗАХОДИ ЩОДО КОЛГОСПІВ, ЗАНЕСЕНИХ НА "ЧОРНУ ДОШКУ"

28 грудня 1932 р.

2. СЛУХАЛИ: Про вжиття заходів щодо колгоспів, які занесені на "чорну дошку" облвиконкомом (опитавши членів президії 25 грудня 1932 р.).

2. УХВАЛИЛИ: За продовження зловмисного невиконання державного плану хлібозаготівель, за організований куркульськими елементами соботаж до занесених облвиконкомом на "чорну дошку" колгоспів ім. Шевченка Новоолексіївської сільради, "Червоний стяг" Ногайської сільради - вжити такі заходи:

а) заборонити цілком будь-яку торгівлю цим колгоспам і колгоспникам;

б) протягом [часу] до 28.ХП.32 р. стягти кредити та всі платежі (сільгоспподаток, державну заборгованість, страховку), грошову заборгованість по цих колгоспах розверстати по колгоспниках та стягнутії протягом до 28 грудня;

в) накласти натурштраф м'ясом в розмірі 15-місячного завдання з тим, щоб до 5 січня 1933 р. дотерміново стягнути з колгоспників цих колгоспів як план м'ясозаготівель, так і накладання натурштрафів;

г) негайно заборонити будь-який помол, як колгоспам, так і колгоспникам цих колгоспів;

д) 26 грудня надіслати в ці колгоспи спеціальні бригади під керівництвом тов. Коваленка та Віткіна, яких зобов'язати протягом [часу] до 5 січня 1933 р. вкупі з сільрадами та правлінь колгоспів цілком забезпечити виконання всіх цих міроприємств.

Цю постанову оголосити в пресі.

Голова РВКу Палій
Секретар Мокштадт*

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 309, арк. 74. Засвідчена копія.

* Засвідчено печаткою райвиконкому.

№ 338
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
ПРО ЗНЯТТЯ З ПОСАД ГОЛІВ СІЛЬРАД ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

29 грудня 1932 р.

727. СЛУХАЛИ: Про голову Пісківської сільради Величко (шляхом опиту 23 листопада 1932 р.).

727. ПОСТАНОВИЛИ: Голову Пісківської сільради Величко Кіндрата, що утаював хліб від держави, маючи 54 пуди хліба, приховав його під половою тощо, чим дискредитував себе як голову сільради перед населенням -- з голови Пісківської сільради зняти. Доручити уповноваженому РВК т. Бахмачу провести вибори голови Пісківської сільради. 731. СЛУХАЛИ: Про голову Шибенської сільради Купченко.

731. ПОСТАНОВИЛИ: Голова Шибенської сільради Купченко Олександр, що не повів рішучого наступу на куркуля, навпаки, тісно пов'язався з класово чуждим елементом (прикрив свого тестя, який був висланий [у] 1930 р. як куркуль), не мобілізував громадську думку на виконання хлібозаготівлі, чим зірвав виконання хлібозаготівлі. Президія РВК ухвалює: з голови сільради зняти та справу передати слідчим органам для притягнення до відповідальності за зрив хлібозаготівельної кампанії по с. Шибеному ¹⁶⁰.

Доручити уповноваженому РВК тов. Власову провести вибори голови сільради.

Оригінали за належними підписами
ТВО секретаря РВК Осадчий
За оригіналом: завканц. РВК С. Дубнялов

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 333, арк. 8-9. Засвідчена копія.

№ 339
ПОВІДОМЛЕННЯ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ В ЦК КП(б)У ПРО МАСОВИЙ ВИХІД СЕЛЯН
З КОЛГОСПІВ СКВИРСЬКОГО Р-НУ НА КИЇВЩИНІ У 1931-1932 РР.

Грудень 1932 р.

З метою з'ясування причин масового виходу з колгоспів в Сквирському р-ні, крім ознайомлення з загальним станом району, було безпосередньо обстежено 6 колгоспів.

Перш за все треба відзначити, що точної кількості заяв, що їх подано про вихід з колгоспів, па час обстеження районові організації не знали. З цього приводу будь-якої постанови РПК не виносилося і це питання бюро РПК не обговорювалося. Заходи вживалося по відношенню до окремих колгоспів лише від випадку до випадку і якої-небудь системи заходів не було організовано. Всього за відомостями РКС подано 2059 гаяв, але під час обстеження виявилося, що ця цифра зменшена, заяв було біля 2500.

Так, наприклад, в колгоспі "Друга п'ятирічка" за відомостями району було лише 90 заяв, а під час обстеження їх виявилося 150. По колгоспу "3-й вирішальний" за відомостями району було 59 заяв, а виявилося - 74.

Основними причинами виходу з колгоспів треба вважати такі:

1. Перекручування під час хлібозаготівель минулого року, заготівель адміністративним шляхом у колгоспників того хліба, що їм було видано на трудодні, в зв'язку з чим є певне недовір'я з боку колгоспників, за їх власною заявою, до того, що в цьому році хліб буде виданий па трудодні і навіть в разі видачі не буде його відібрано знову. Коли це зв'язати з тим, що в низці колгоспників (колгосп ім. Ворошилова. "Незаможник" в с. Шамраєвка, колгосп "Революція" в с Безпечному), незважаючи на повну можливість, натуральних авансів (відповідно до постанови ЦК та РНК) зовсім не видавалося поруч з тим, що одноосібні господарства в необмеженій кількості перемолочують уже зерно нового врожаю, зрозуміло, що настрої у колгоспників цим значно погіршуються.

2. Виправлення помилок, припущених під час хлібозаготівель минулого року (повернення майна неправильно проданого та ін.), проводиться без будь-якої роз'яснюючої роботи серед колгоспників. Повернення майна, яке в більшості було придбано під час продажу колгоспами, після відповідної постанови райРСІ проводиться адміністративним шляхом сільрадами, або забирається безпосередньо самим поновленим господарством, внаслідок чого і політично правильні, і потрібні дії (виправлення припущених помилок) перетворюються в адміністративний розбор майна.

Треба додати, що це супроводжується чутками, які розповсюджує куркуль та підкуркульник про нібито новий курс в політиці партії на одноосібника, в зв'язку з тим, що колгоспи ніби себе не виправдали. В колгоспі "3-ій вирішальний" навіть був такий випадок, коли ввечері б колгоспників забрали своїх коней з колгоспної стайні і ранком самі знову привели їх до колгоспної стайні. На запитання, чим це викликано (забирання і повернення коней) була одержана відповідь: "Казали люди, що лише до 20 липня можна забирати коней, хто не забере, то залишаться в колгоспі. Ми коней забрали, але коли побачили, що ніхто більш не бере, то вирішили - коли всі будуть забирати, тоді і ми заберемо".

3. Більшість заяв поступила протягом червня і липня місяця. Цілком природньо повстало питання, чому саме на цей час приходиться основна маса заяв. Поруч з тим, що саме на цей час приходиться виправлення помилок щодо неправильно проданих середняцьких господарств, це совпадав з підготовкою до жнив і з надією на одержання при виході певної частини посівів. Коли намаганням окремих колгоспників індивідуально убирати колгоспні посіви було дано рішучу відсіч, більшість колгоспників, що до цього часу працювали після подачі заяв, стали працювати так само. Потерявши надію на одержання індивідуальних посівів, вони працюють, чекаючи реалізації постанови ЦК про видачу натурою на трудодні.

4. При аналізі з'ясовано, що більшість поданих заяв і перші щодо термінів подачі заяв це колгоспники, що мають або зовсім низьку кількість вироблених трудоднів за 1932 р., або зовсім трудоднів не мають (див. додаток)¹⁶¹. Вже за ними стали подавати колгоспники, що працювали під час весняних робіт в колгоспі, тобто виробили значну кількість трудоднів. При розмові з подавшими заяви про вихід з'ясовано, що причиною подачі заяв тими, хто мало працював в 1932 р., але мав значну кількість трудоднів в 1931 р., була відсутність надії на одержання будь-чого при розподілі наслідків господарювання в колгоспах, за умов розподілу на трудодні. Щодо тих колгоспників, що мають порівнюючи значну кількість трудоднів, то причинами подачі заяв про вихід з їх боку була надія на одержання індивідуальних засівів поруч з чутками про курс на одноосібне господарство і побоювання того, що оплата трудоднів буде надзвичайно низькою в зв'язку з масовою загибеллю буряку. Так, в колгоспі "Друга п'ятирічка" з 150 га буряку залишилось 29 га, в колгоспі "Революція" з 240 га буряку залишилось 27 га. та ін.

В цілому по району, за відомостями РКС, загинуло з 7806 га - 4247 га. або 54,4 %. Заяви колгоспників були такі: "Від зернових культур ми надіємося одержати лише хліб, від буряку - гроші. Оскільки буряк загинув, таким чином грошової оплати майже не буде, а хліб - хто його знає, чи одержимо".

5. Як одну з важливих причин збільшення кількості заяв про вихід треба відзначити адміністрування з боку правлінь колгоспів і відсутність будь-якої масової роботи по багатьох колгоспах як серед всієї маси колгоспників, так і зокрема серед подавших заяви про вихід. Наприклад, в колгоспі "Колос" Піщанської сільради з початку травня не було жодних загальних зборів.

Таким чином, основні кампанії цього року - засівна кампанія, обробіток буряку, підготовка до збиральної кампанії проходили без. належного пояснення колгоспникам основних рішень партії і уряду, що їх було в цей час видано.

6. Разом з тим треба відзначити подачу заяв про вихід також з боку керівних кадрів колгоспів. Так, в Колгоспі "Друга п'ятирічка" Пустоварівської сільради заяви про вихід було подані зав. господарством колгоспу, бригадиром, табельником. Заяви колгоспникам про вихід писалися колишнім рахівником колгоспу, навіть і в канцелярії самого колгоспу. Треба відзначити, що і зав. господарством, і бригадир, і табельщик продовжують свою роботу на своїх попередніх посадах в цьому ж колгоспі.

Таким чином, навіть і керівний склад окремих колгоспів проявив нестійкість під час масової подачі заяв, а в деяких випадках навіть і організував подачу. Як одну з причин, що сприяла подачі заяв про вихід, треба відзначити також безгосподарність в низці колгоспів, зокрема масовий падіж коней і значну загибель буряку. Так, в колгоспі ім. Ворошилова за час зими з 200 коней залишилося лише 50. Приклади про загибель буряку приводилися вище.

7. Злиття колгоспів проводилась часто-густо без будь-яких економічних підстав, причому навіть і після злиття колишні колгоспи залишились часто окремими одиницями, так званими філіями, навіть з окремими зав. господарствами, комірниками та ін.

Цікаво відзначити, що в колгоспі "3-й вирішальний" Пустоварівської сільради з 74 заяв, що їх подано в цьому колгоспі, лише 2 поступили з колишнього колгоспу "Червона зірка". Всі останні поступили від членів колишнього колгоспу ім. Петровського. На запитання голові колгоспу члену партії т. Гавві про причини цього, було одержано відповідь про те, що ця філія, колишнього колгоспу ім. Петровського находиться за 4 км, що він зараз ще багатьох з них не знає, хоча злиття проведено було приблизно в лютому - березні місяці, і що взагалі він не мав часу ще поговорити з тими, хто подав заяви. Треба відзначити, що центр колгоспу находиться в колишньому колгоспі "Червона зірка".

Наведені причини являються основними, що сприяли збільшенню кількість заяв про вихід із колгоспів. Коли все це зв'язати з відсутністю роботи серед подавших заяви колгоспників, з відсутністю будь-якої відповіді колгоспникам, що подали заяви, наприклад, в колгоспі "Революція" є заяви, в яких втретє просять вирішити питання про виключення їх з колгоспу. Це складає становище, коли колгоспник по суті не одержує ніякої відповіді на ті питання, які у нього повстають і іде за тією частиною, що майже не працювавши в цьому році в колгоспі, тим самим мало зацікавлена в дальшому перебуванні в колгоспі, оскільки не чекає одержати будь-чого з колгоспу цього року при розподілі виключно по трудоднях.

Випадкам розбору коней не було протиставлено відповідних заходів. Так, в колгоспі "Друга п'ятирічка" із 40 розібраних коней 17 повернуто, 18 продано колгоспникам, що їх розібрали, а 5 ще до цього часу не повернуто в колгосп. Все це складає настрої, коли подавші заяви чекають повернення їм майна, що його було в свій час усуспільнено. А без роз'яснення, без відповідної масової роботи серед колгоспників, того, що майно буде повертатися лише по закінченню господарчого року, викликає подачу колективних заяв про вихід, якими намагаються розвалити колгосп і тим викликати розподіл поміж колгоспниками всього майна. Такі випадки розбору всього майна були в селах Токарівка та Вільна Тарасівка. Правда, їх було заходами районових організацій в значній мірі ліквідовано, і колгоспи було відновлено.

Треба знов підтвердити те, що було сказано раніш, що районові організації систематичної роботи з колгоспниками, подавшими заяви і працюючими в колгоспах, не проводять. Поруч з цим не дається належної відсічі ледарям, що намагаються розбити колгоспи і при цьому одержати назад усуспільнене майно. Коли це зв'язати з тим, що хлібозаготівлі по одноосібному сектору ще не були розпочаті, а натуральні аванси в низці колгоспів не видавалися, цим можна цілком пояснити ті масові заяви, що їх було подано про вихід з колгоспів по Сквирському р-ну.

* * *

Окремо вважаю за потрібне поставити перед ЦК такі питання, що виникнули під час обстеження:

1. Під час збору насіння перед весняною засівною кампанією у багатьох колгоспників було одержано порядком взаємодопомоги ярове насіння, причому було видано розписки, або по деяких районах випущено облігації так званої насіннєвої позики, в яких зазначалося про обов'язкове повернення взятого насіння з першого обмолоту восени. Зараз же колгоспники звертаються з вимогою про повернення взятого насіння.

Зокрема, по колгоспу "Революція" с. Безпечна у колгоспників зібрано таким чином біля 300 пуд. В цілому по району за заявою секретаря РПК це складає 10-12 тис. пуд. або 1-1,5 % до районового плану хлібозаготівель (800 тис. пуд.). Коли про повернення насіння, одержаного порядком взаємодопомоги колгоспом колгоспу, вже є відповідна директива ЦК, то про повернення насіння, взятого колгоспом у колгоспників, такої постанови немає. Це питання треба зараз вирішити, оскільки без відповідної постанови ЦК, РПК на повернення взятого у колгоспників позичково насіння не рішаються.

2. Повернення майна, неправильно проданого, проводиться постановою РКК-РСІ, причому майно це в більшості випадків під час продажу куплено колгоспами. Під час повернення цього майна з колгоспу, уплачених колгоспом коштів ніхто не повертає, оскільки вони в свій час були зараховані на прибуток сільського, районового або республіканського бюджету. По окремих колгоспах вартість повернутого майна складає досить значну суму. Так, в колгоспі "Друга п'ятирічка" сума вартості повернутого4 Майна складає коло 3 тис. крб. В цілому по Сквирському р-ну, хоч детальних розрахунків ніхто не робив, але за заявою голови РСІ та зав. орг. це складає біля 300 тис. крб., за заявою секретаря РПК - понад 200 тис. крб. Точної суми ніхто не знає. За заявою районових організацій на їх звернення до облвиконкому про асигнування відповідних коштів на уплату колгоспам за майно, що повертається як неправильно продане, було одержано відповідь, що це повинно покриватися районовим бюджетом, але оскільки районовий бюджет не зможе таких величезних сум виплатити, це питання залишається і зараз невирішеним.

Вважаючи за ненормальне становище, коли виправлення припущених помилок проводиться коштом колгоспів, вважаю, що з цього приводу повинно бути спеціальне вирішення ЦК або РНК з тим, щоб було з'ясовано цю суму по всій Україні з відповідним вирішенням джерел, за рахунок яких повинно ці суми покривати.

Заст. голови правління Укрколгоспцентру Підкамінський

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 2572, арк. 23-37. Оригінал.

№ 340
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА ПРО УСПІХИ ТА ЗАНЕПАД АРТІЛІ "ЧЕРВОНИЙ ОРАЧ"
НА ХАРКІВЩИНІ ВНАСЛІДОК ПОЗАПЛАНОВИХ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

Грудень 1932 р.

Наша артіль "Червоний орач" зорганізувалась в 1919 р. Коли почали робити в артілі, то селяни дивилися, що в колгоспі далеко краще жити, поступали й собі. В 1930 р. було дужо гарно. Хлібозаготівлю, яка була доведена до артілі, викопали у два рази більше, а також дали і колгоспникам. Так що працювали дружно, було що їсти й робота гарно йшла. А дальше, коли в артілі об'єднали 4 артілі, тобто стало около 350 господарств (це в 1932 р.). Під весну артіль справилась гарно з весняною засівкампанією, уборкою, а також уборкою цукрового буряка. А саме головне те, [що] на артіль план хлібозаготівлі був 10 тис. пуд. артіль план хлібозаготівлі виконала повністю з перебільшенням. Через місяць у нас забрали весь посівний матеріал, забрали віку, ту, що зоставили для харчування, весь фураж, а частину роздали віки на трудодні колгоспникам. І постановила сільрада відібрати, мовляв, це незаконно одержаний хліб. Хіба це не є перекручування постанов партії і уряду?

Забравши весь посівматеріал, перечищений, вже готовий до посіву, фураж, що був для підгодовування коней, а тепер говорять "шукайте на місцях посівматеріал, фураж і для свого харчування". Я думаю, коли артіль виконала свій план, то не повинні ніхто її займати, бо на це є постанови ЦК КП(б)У і інші. Так я думаю, що редакція зверне на це належну увагу і винних притягне до відповідальності.

Жорстока Павло Іванович
с. Пархомівка Краснокутського р-ну

ЦДАЖР України, ф. 338, оп. 2, спр. 653, арк. 121. Ротапринт.

№ 341
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА СІЛЬКОРА ДО ГАЗЕТИ "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО"
ПРО ГОЛОДУВАННЯ Й РЕПРЕСІЇ ПРОТИ СЕЛЯН ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
В КОЛГОСПІ "СЕРП 1 МОЛОТ" НА ОДЕЩИНІ

Грудень 1932 р.

Наш колгосп "Серп і молот" і сільрада Краспопільська - на "чорній дошці" за невиконання плану хлібозаготівель. Тут є буксирна бригада від РПК, але вона неправильно підходить до колгоспників і перекручує лінію партії. Керівництво Краснопілки допустило, що в колгоспі "Серп і молот" ледарі розікрали хліб, крали й одноосібники, а тепер не виконано плану хлібозаготівлі і кращі колгоспники вже по 3- 4 місяці не бачили і не їли хліба й теж стали розкрадати хліб та жорнувати його на жорнах, щоб не бути без хліба. Через це багато колгоспників-ударників стають симулянтами, злодіями, бо іншого виходу їм не видно.

З того часу, як ми на "чорній дошці", буксирна бригада ходить по колгоспниках і шукає хліба. І як у кого знайде, то віддає до суду, як крадіїв. Оце нещодавно виїздна сесія Великовисківського р-ну судила в нас чотирьох жінок, з них 3 - вдови, за соцстаном бідняки, у яких до вступу до колгоспу й тепер немає нічого, крім хати. Це старі жінки, забілі злиднями, жодна з них - ні Капіще Марія С., Капіще Параска, а також Ткаченко Тетяна і Пойда Вустя - не можуть ні розписатися, ні газети почитати, бо неписьменні і потрапили на лаву підсудних через свою несвідомість. У них знайдено декілька пудів хліба, де в кого вкрадений, а де в кого ні, але всіх суд позбавив волі на 4-5 років.

Я цим не хочу сказати, що вдови не крали, або що вони невинні, але так карати їх, як несвідомих людей, не можна, тому що неграмотна людина допустить чого вгодно. Коли взять Капіще Марію та Пойду і Капіще Параску, то вони такі забиті несвідомістю і злиднями, що їх куркуль підбурив і заставив їх красти і закопувати хліб.

Ще коли подивитися з другої сторони, то ні жодного куркуля не віддамо під суд, а лише бідняка. Куркуль, підкуркульник чинить різні злочинства в сільраді та колгоспі, і їх суд обходить, бо керівництво колгоспу та взагалі Краспопілки їх окриває. Ось куркуль, що був у колгоспі, Нещадін Грицько покрав у колгоспі хліб, і коли цей хліб знайшли, то він утік невідомо куди. Сільрада й колгосп про його мовчить, а бідняки паряться в ДОПРі. Через наших керівників вже по 3-4 місяці колгоспники не бачили хліба, бо їм байдуже. Хоч хто де й купить хліба, то змолоти не може, бо млини позакривані й сільрада не дає нікому довідок. А голодний колгоспник, щоб не робити голодному, чи купує, чи краде хліб і робить жорна. За це сільрада теж віддає до суду.

Тепер обсудити так: коли не дати колгоспникові їсти, то чи він довго буде чесним і добросовісно робити на користь колгоспу? Я думаю, що він так довго не робитиме. А ось у нас в колгоспі вже майже 1- 2 роки нічого колгоспники не одержують, лише борг у колгоспника все збільшується. Через неправильний облік праці в нас у колгоспі ніхто не знає, хто скільки заробив, або скільки винен. У колгоспі неправильно рахують трудодні, через що більшість у колгоспі має борги.

Колгосп "Серп і молот" щороку і майже щодня занепадає і щодня має більші втрати. Ось 2 роки в цьому колгоспі будується хата біля колгоспної конюшні, на яку вкладено декілька тисяч трудоднів та декілька сот карбованців грошей, і до цього часу не вкрита і вже на дощах, під снігом валяється. Майно та різні прибутки цього колгоспу хто як хоче розтягає і управа за це не відповідає. Взяти за приклад завхоза Шевцова, він с/г реманенту не доглядає і вже в дворі колгоспу майже нічого нема, а сільрада його за безвідповідальне ставлення до майна колгоспу не притягає до відповідальності. А якби це завхоз [був] бідняк, то вже парився б у ДОПРі. Минулого року цей самий Шевцов допустив до того, що солому, полову, розікрали одноосібники, і не було чим кормити коней і без кормів загинуло більш як 200 коней. Цього року теж хоче до цього допустити. Вже майже половину соломи розібрали колгоспники в'язками, а коні колгоспні через 2-3 місяці загинуть без кормів, як і минулого року.

Робота буксирної бригади по хлібозаготівлі незаконна. Ця бригада ходить попід хатами і бере, що в кого хоче, і де діває - невідомо. Є випадки, що забирають хліб, скільки є, а як не даєш з хати, то арештують і забирають все майно. Як не даєш, то ще й поб'ють, або не пускаєш до хати, то вони двері б'ють. Дехто й купив хліба, то бригада каже "вкрав з колгоспу", а то беруть з погрібів капусту, огірки і все. Все це робиться мабуть для того, щоб створити контрреволюцію.

Культурно-освітньої роботи немає. Майже 3-4 місяці, як пройшли загальні збори колгоспу, на яких були лише діти. Будинок колгоспника завалився, а в червоному куточку сидять арештовані. Ось через відсутність масової роботи в нас теж розкрадають хліб і все. Через це я й сам голодний, пухну, бо декілька місяців не їв хліба, а роботи роблю. Тепер сиджу та думу думаю, що вже до 30-40 бідняків у ДОПРі і мені не минеться.

Сількор Іван¹⁶²

с. Краснопілка Великовисківського р-ну, Одещина.

ЦДАЖР України, ф. 388. оп. 2, спр. 653, арк. 144-146. Оригінал.

№ 342
ЛИСТ СЕЛЯНИНА І. КУЧМИ З АРТІЛІ "ЧЕРВОНИЙ ХЛІБОРОБ"¹⁶³
ПРО ГОЛОДУВАННЯ КОЛГОСПНИКІВ

Грудень 1932 р.

Що нам робити далі? У нас в правлінні і в активі є частина заможньо-середняцького елементу, який при видачі на харчі продуктів собі брав по мішку пшона, а колгоспникам давав на трудодень. Деякі получали дуже мало, даже до 5 кг. Протягом уже 1,5 місяці як колгоспники голодують, не бачили в себе муки. Правління на це не обращав вніманія, гонять голодних на роботу.

Мало того, ще кажуть: "давайте з кожного двору послідні культури: як-то горох, квасолю, кукурудзу". Деякі колгоспники придбали по 5-10 кіл, то правління заможньо-середняцьке каже "давайте, а то підем заберем останнє".

Ми тепер такі голодні, що вже частина не ходить на роботу, но нас гонять чуть не з-під палки, даже угрозами, що "ми тебе викинем з колгоспу". Діти колгоспників ходять побираються, а правління на це не обраща вніманія, ще й насміхається, каже "чого ж у мене [є], а в тебе нема". Коли б ще ми получили приблизно, а то ми, колгоспники, получили од 5 до 20 кг, а правління получило до 100 кг і хоче, щоб з ними рівнялися харчами. Нам підійшла повна голодовка. Як нам бути, бо ми видим перед собою гибель.

І. Кучма

Артіль "Червоний хлібороб"

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 653, арк. 136-137. Ротапринт.

¹ 10 січня 1932 р. приймальна ВУЦВКу переслала анонімного листа Золочівському райвиконкому для розслідування на місці. 16 лютого Удянська сільрада, на території якої знаходилися артілі, після перевірки фактів не визнала їх правдивими, посилаючись на те, що анонімно писали листа селяни, до яких був застосований закон ВУЦВК про розкуркулення, тобто невдоволені. Проте сільрада визнала, що план хлібозаготівлі не виконали як індивідуальний, так і колгоспний сектори, що означало примусове вилучення хліба, в тому числі й залишеного для харчування. Взимку 1932 р. багато селян вже голодувало, чого не хотіли визнавати місцеві власті й нерідко прикрашали дійсність. 28 лютого 1932 р. Золочівський РВК надіслав всі матеріали перевірки ВУЦВКу, вважаючи справу закінченою - Док. № 186.

² Прокурор Бериславської дільниці Морозов 5 березня 1932 р. надіслав ВУЦВКу та прокурору УСРР таку відповідь: "Бериславська прокуратура повідомляє, що згідно з відношенням Великоолександрівського РВК, який, перевіривши справу розкуркулення та позбавлення виборчих прав Кота Василя, встановив: 1. Скаржник Кот. всупереч викладеному у скарзі та прикладеним документам, дійсно куркуль, експлуататор найманої праці як до, так і після революції. 2. Для роботи в Донбасі Кот пішов не як завербований член артілі, а за власним бажанням, бо раніш він вийшов з артілі, а потім пішов в Донбас. 3. Вступаючи и артіль, він розбазарив все свое майно на приватному ринкові й після розбазарення вступив в артіль. Експлуатування найманої праці навіть зараз стверджується батраками, які власно у нього служили за шматок хліба. Участковий прокурор Морозов. Зав. техбюро Чайченко". Ця інформація була прийнята ВУЦВКом "до відома".- Док. № 187.

³ За дорученням ВУЦВК Бобринецька райКК-РСІ у лютому 1932 р. перевірила справу й підтвердила правдивість листа, зазначивши, зокрема: "Коли б річ йшла про необхідність задовольнити потреби одного тов. Торгало, то можна було б вишукати місцеві ресурси, але постачання у нас перебуває в такому стані, що партизани взагалі не постачаються, навчительство хоча і постачається, але не в повній нормі та нерегулярно, технікуми, окремі групи робочих та службовців зовсім не постачаються. Надсилаючи уповноважених по питанню постачання до центральних організацій, ми від останніх одержуємо таку саму відповідь, як зазначено в заяві тов. Торгало: "Плану не виконано, говорити з вами не будемо".
Передбачаючи дальші ускладнення з продовольством, райКК-РСІ просить. ВУЦВК допомогти з поліпшенням постачання продуктів для всього району, відзначивши й такий факт, як відплив з району спеціалістів, а через загрозу голоду "з інших місцевостей до пас не бажають їхати працювати".- Док. № 188.

⁴ Номер підготовлений спільно з виїздною бригадою газет "Социалистическое земледелие" і "Радянське село".- Док. № 189.

⁵ За завданням ВУЦВК Ульянівська районна контрольна комісія РСІ перевірила листа сількора й 26 квітня 1932 р. голова райКК-РСІ Бойко повідомив ВУЦВКу, що факти підтвердилися. Скривджені селяни скаржилися на Третякова до районної міліції, його вина була доведена, він одержав догану. Дізнання й слідство в цій справі показали, зі слів Третякова, що й селяни чинили йому опір, проте визнання перевищення влади й незаконних дій Третякова привели врешті-решт до передачі справи до суду.- Док. № 190.

⁶ Див. док. № 185.-Док. № 192.

⁷ В архівній справі дійсно є така записка з відповідним текстом. - Док. № 193.

⁸ На прохання ВУЦВКу Брацлавська райКК-РСІ 25.І.1932 р. розглянула на своєму засіданні питання "Про перекручування лінії партії та уряду в справі хлібозаготівлі з боку уповноваженого РВК по с Мачуха тов. Шафіра" й ухвалила:
"1. Констатувати, що тов. Шафір Н. М., член КП(б)У, працюючи уповноважений РВК у справі хлібозаготівлі в с Мачусі, замість організації масової роботи серед колгоспників, одноосібників проводив голе адміністрування, а саме: а) наклеювання папірців на контрактантів з написом "я злодій, украв у держави хліб"; б) загрожування Краєвській Фросині наганом, погрожуючи застрелити її в разі, коли вона не виконає завдання в хлібозаготівлі: в) примушування роздягатись. Всі ці факти викривлення лінії партії та уряду є антипартійні вчинки. які використовує глитай з тим, щоб зірвати план хлібозаготівлі. Внаслідок цього по с. Мачусі виконано місячний план хлібозаготівлі лише на 16 %. Виходячи з вищезазначеного РКК ухвалює: Шафіра II. М. за перекручування лінії партії. замість організації колгоспних і одноосібних мас на виконання хлібозаготівель. за голе адміністрування з лав КП(б)У виключити. Запропонувати новому уповноваженому в с Мачухи тов. Дехтяру та всім уповноваженим провести масову роз'яснювальну роботу серед людності сіл району з тим, щоб, засудивши перекручування лінії партії та уряду, в найкоротший термін завершити плани хлібозаготівлі. Голова РКК Незнамов".
Засуджуючи примусові методи вилучення хліба. Брацлавська. як і інші районні контрольні комісії, однак, не вдавалися до зясування причин нав'язування позапланових завдань селянам, які вони не в змозі були виконати через відсутність зерна.- Док. № 193.

⁹ За дорученням ВУЦВК та Линецького райвиконкому Черкасько-Тишківська сільська Рада перевірила справу й у квітні 1932 р. повідомила ВУЦВКу:
"У відповідь [на| скаргу гр-на Веремія Григорія Семеновича, одержану нами 10.02.32 р. за № 201 через Линецький РВК. Черкасько-Тишківська сільрада повідомляє. Гр-ну Веремію Г. С. було доведено в 1931 р. тверде завдання по хлібозаготівлі, а також по весняній посівній кампанії 1931 р. Із зібраного врожаю він міг здати кількість нарахованого на нього хліба. До Жовтневої революції мав з батьком крепостну землю, сезонних робітників, молотарку, волів та інший реманент. У січні місяці 1932 р. бросив коня та хату, удрав у Харків з майном. Батько його також був розпроданий за хлібозаготівлю, майно, яке залишилося, рахується за сільрадою. По заяві гр-н с. Черскаських Тишків Веремій частину хліба попрятав в ямах, а частину вивіз у Харків. Заяву в колгосп подав, але тільки для того, щоб одержати довідку, що він колгоспник. Колгоспники на зборах [па] заяву Веремія, переслану по пошті, йому відмовили. Голова сільради Владиміров". З наведених документів видно, як рушилося селянське господарство кількох поколінь внаслідок розкуркулення та надмірних хлібозаготівель. Фактично члени землеробської родини подалися у місто й стали робітниками.- Док. № 195.

¹⁰ Після кількох звернень скаржника і нагадувань ВУЦВКу місцевим керівникам про прискорення розгляду справи Золочівський райвиконком 26 березня 1932 р. переслав ВУЦВКу висновок Малорогозянської сільради з цього питання, в якому зазначалося: "До Золочівського РВКу. Малорогозянська сільрада вдруге надсилає характеристику на гр. Капустника Микиту Федоровича, який був раніше контрольником від 1929 р. і по 1932 р. До революції його батько мав 15 дес. землі та орендував 25 дес, користувався найманою працею. Вигнаний з колгоспу Микита Федорович 1932 р. 8 січня за зловживання при колгоспі та скритіє хліба - пшениці 41 пуд. та вів розкладницьку роботу при колгоспі. Ці факти перевірені уповноваженим РВК та головою сільради. Голова сільради [ПІДПИС]. Уповноважений РВК Колісник. 17 березня 1932 р."
Отже, дореволюційний майновий стан заможного селянина-батька підбивався на подальшій долі селянина-сина. "Він жив вкупі з батьком",- так написав уповноважений РВК Колісник на заяві М. Капустника й цього було досить, щоб справу прийняли "до відома".- Док. № 196.

¹¹ 15 лютого 1932 р. приймальна Г. І. Петровського з позначкою "терміново" - переправила листа селянки на розгляд Недригайлівського райвиконкому з дорученням докладно перевірити соцстан господарства. Цим займалася Смілянська сільрада, яка зробила негативний висновок, визнала скаргу безпідставною й залишила її без змін. Зокрема, 2 березня 1932 р. голова сільради повідомив райвиконкому: "...Господарство Вихторової з'являється заможним, до революції мало 10 га землі і жила виключно з лихварства, здаючи гроші па проценти. В сучасний мент має землі 7 га. на якій кількості має бути урожаю 300-400 пуд., і накладений план хлібозаготівлі в кількості 240 пуд. вповні реальний. Маючи лихварські прибутки, такий план хлібозаготівлі не виконав, на підставі чого все майно конфісковано на поповнення штрафу за невиконання хлібозаготівлі. Чоловік скаржниці утік з меж сільради як ворог радміроприємствам і в сучасний мент перебуває невідомо де. Як господарство куркульське, яке підлягає ліквідації, та за невиконання плану хлібозаготівлі таке дійсно ліквідовано, а тому ця скарга не підлягає ніякому задоволенню. Голова сільради (підпис)".
Ознайомившись зі всіма матеріалами по цій справі, ВУЦВК погодився з висновками сільради і райвиконкому, про що повідомив селянку.- Док. № 197.

¹² На терміновий запит ВУЦВКу голова Бабанської районної контрольної комісії Максименко 13 березня 1932 р. повідомив, що в с. Полонисте є три колгоспи: ім. Сталіна, ім. Яковлева, ім. Шевченка, де були випадки загибелі худоби. План хлібозаготівлі на 1.ІІІ.32 р. виконано по селу на 59,7 %, слабка трудова дисципліна й велика плинність кадрів серед тваринників. За невиконання хлібозаготівлі й "лівацькі закрути" голову сільради Шевчука було знято з посади, виключено з партії та віддано до суду. Голову райколгоспспілки Стеблянко знято з роботи, йому оголошено сувору догану. Правління всіх трьох колгоспів звинувачувалося в занепаді господарства, з колгоспів "вичищали куркульський елемент" як розкладницький, на думку контрольної комісії. Водночас повідомлялося, що в селі є крамниця з ще нереалізованим крамом. Щодо Пастушенка вказувалося, що це дійсно секретар комсомольського осередку, вчитель, але листа Сталіну не писав, отже, лист визнано анонімним.- Док. № 198.

¹³ Справа селянина В. Т. Донця тяглася давно. Ще 5 жовтня 1931 р. ВУЦВК надіслав Його скаргу Ічнянському райвиконкому для перевірки й вжиття заходів, але відповіді скаржник не одержав. Вдруге надійшов до ВУЦВКу від його сина лист, що публікується. Приймальна Г. І. Петровського вдруге доручав райвиконкому вирішити справу і нарешті 7 березня 1932 р. Ічнянський РВК повідомив ВУЦВКу, що "в 1931 р. при перегляді оподаткувань с/г податком в лютому місяці Червоно-Колодязька сільрада і організації підняли клопотання аби гр-на Донця Василя Терентійовича оподаткувати в експертному порядку. 2.Ш.1931 р. райподаткомісія. розглянувши матеріали, затвердила експертне оподаткування господарства Донця. Підставою для оподаткування стало використання найманої праці. На цей час в господарстві були корова, коняка, хуторні будівлі, землі в отрубному володінні 8,44 дес, сім'ї 5 душ. Гр-н Донець підняв клопотання і експертне оподаткування було знято постановою РВК від 9.V.1931 р. При оподаткуванні експертним порядком Донцю дані тверді подвірні завдання виконання заготівель, в тому числі й м'ясозаготівлі. Корова, яка була в нього знята, теж здана в заготівлю, а за несвоєчасне виконання останній був оштрафований в 100 крб., і за неуплату штрафу було описано і продано майно, в тому числі і уль'ї бджіл. На 1931 р. Донець одноосібник-твердоздатчик, який злісно ухиляється від виконання покладених завдань, сплачує с/г податку 198 крб., враховуючи й прибутки від продажу с/г продуктів на приватному ринку.
РВК вважав, що: 1) господарство Донця оподатковано звичайним порядком вірно, оскарження його задоволенню не підлягають; 2) тверді завдання господарству дані вірно, виходячи з землезабезпеченості та міцності господарства - 8,44 дес. на 5 їдців; 3) згідно з повідомленням голови сільради останній червоним партизаном не з'являється. Голова РВК (підпис). Зав. фінвідділом (підпис)".
Така відповідь райвиконкому задовольнила ВУЦВК, про що свідчить напис працівника приймальні Г. І. Петровського: "Погодитись. 14 березня 1932 р. Лукаренко". Отже селянину нічого не повернули. Однак з цих листів видно, що автор мав рацію, адже експертний податок був знятий, зате доведено велике тверде завдання, яке одноосібник виконати не зміг, і звичайне селянське господарство було розпродане. Про самоуправство місцевих властей майже ніколи не повідомлялося, що не знайшло відбиття і у відповіді РВК.- Док. № 199.

¹⁴ Йдеться про секретаря партосередку.- Док. № 200.

¹⁵ Йдеться про додану до скарги довідку, видану 13 лютого 1932 р. Й. О. Сафронову Волківською сільрадою про те, що по соцстану він бідняк і виборчих прав не позбавлений.- Док. № 200.

¹⁶ Надії селянина не виправдалися й хліб йому не повернули. Роздільнянський райвиконком 20 березня 1932 р. повідомив ВУЦВКу про те, що "за даними Волківської сільради у гр-на Сафронова забрано хліб не його власний, а хліб прихований куркульський, в кількості 19 пуд. Голова РВК Огоровий. Секретар Огренич".- Док. № 200.

¹⁷ Справа тяглася з жовтня 1931 р.- Док. № 201.

¹⁸ ВУЦВК переслав всі попередні листи селян Таращанському райвиконкому й в кінці грудня 1931 р. одержав відповідь, в якій, зокрема, відзначалось, що "77 одноосібних господарств у весняну посівкампанію відмовилися сіяти ярий клин на визначеному їм масиві, й цей масив був засіяний колгоспом, для чого було мобілізовано весь наявний реманент, тяглову силу та посівматеріал в індивідуальних господарствах. Весь реманент та коні знаходяться в сучасний мент в колгоспі, тому що індивідуальні господарства відмовилися такі брати, коли їм колгосп повертав".
Вилучивши засоби виробництва і звинувативши селян у "відмові" їх одержання, РВК позбавив одноосібників урожаю ярих культур, тому що "посіву в індивідуальних господарствах не було". З озимого врожаю 1931 р. вони здавали хліб державі по контрактації, частині господарств було доведено "тверде завдання". За невиконання плану хлібозаготівлі зерно стягувалося "в безспірному" порядку та накладався штраф. Озимий клин, який належав індивідуальним господарствам, але був засіяний колгоспом, повертався їм на умовах сплати витрат посівзерна. Ярий клин одноосібникам було повернено.
В цьому та інших документах відбилися протиріччя та перегини щодо одноосібників, що призводили до поступового занепаду їхніх господарств. Невдоволені ходом вирішення своїх справ на місцях, селяни неодноразово зверталися до центральних органів влади за допомогою.- Док. № 201.

¹⁹ Акт складено 24 червня 1931 р. комісією у складі голови артілі Л. Підручного, членів артілі В. Бойка та М. Шияна, представника партосередку Б. Баранбоя та студентки-практикантки О. Даценко. Комісія засвідчила загибель озимини й жита відповідно на 80 % і 75 %, пояснюючи цей факт пізнім засівом. весняними заморозками та відсутністю дощів.- Док. № 202.

²⁰ Мається на увазі статут сільськогосподарської артілі, затверджений директивними органами.- Док. № 202.

²¹ Колгосп був ліквідований 12 лютого 1932 р.- Док. № 202.

²² У доданому до заяви списку про соцстан членів колгоспу "Дружна праця" налічується 64 прізвища, але Шимківська сільрада не засвідчила його й О. Шиян, Л. Самолевський та Ф. Крутій зафіксували такі дії сільради спеціальним актом.- Док. № 202.

²³ Справа скінчилася тим, що колгосп не відновили. На терміновий запит ВУЦВК Троїцький райвиконком відповів 15 березня 1932 р. і так мотивував розпуск артілі: "Колгосп "Дружня праця" вперто не виконував план хлібозаготівлі, виконавши останній лише на 78 %. Зокрема, по харчових культурах здано в хлібозаготівлю лише по 12 фунт. з га, в той час як сусідній колгосп - по 1,1 ц з га. Це спричинилось через те, що цей колгосп був засмічений ворожим елементом, а саме: 16 бідняків, 23 середняки, 3 куркулі, 6 синів куркулів та 4 твердоздавці по хлібозаготівлі минулого року. Крім цього встановлено, що правління цього колгоспу (яке засуджено), а також і всі колгоспники займались розбазарюванням хліба, а саме: крадіжки хліба з-під молотарки та склепів, годівля коней хлібом, видача хліба розкуркуленим куркулям, злочинне ставлення до обмолоту, витрачання на споживання 500 пуд. пшениці, тоді як здано в хлібозаготівлю лише ЗО пуд. Все це примусило райвиконком розпустити цей колгосп, а бідняцьким та середняцьким господарствам цього колгоспу надано право вступити у члени іншого колгоспу, до якого передано майно ліквідованого господарства і який розташовано в тому ж селі. Завдання но хлібозаготівлі доведено лише куркульсько-заможним господарствам ліквідованого колгоспу в кількості 13 господарств на неусуспільнені ними площі засіву. Голова райвиконкому Овчаренко. Секретар Тарасенко". У відповіді райвиконкому відбито типовий адміністративний тиск, суворі заходи того часу, що застосовувалися за невиконання планів хлібозаготівель. Особливо розповсюдежним було зарахування до "ворожого елемента" звичайних селян, які но в змозі були викопати надмірні плани хлібоздачі. Як видно з наведених документів, райвиконком саме так і зробив, оголосивши засміченість "ворожим елементом" колгоспу, до бідняки та середняки складали більшість.- Док. № 202.

²⁴ Приймальна ВУЦВКа в березні 1932 р. надіслала листа на перевірку Старомикільському дільничному прокурору, а також Люксембурзькому райвиконкому, зазначивши водночас, що за відомостями, що надходять до ВУЦВК, в деяких селах району також допущено перекручення під час хлібозаготівель. Мабуть, були вже сигнали такого змісту, бо РВКу доручалося розібратися в усіх фактах перегинів й сповістити ВУЦВК про наслідки. Щодо листа О. Ф. Вельме, то Старомикільська дільнична прокуратура надіслала свій висновок до ВУЦВКу, на основі якого Г. І. Петровський дав розпорядження передати справу (на 22 аркушах) до Генеральної прокуратури, що і було зроблено 4 квітня 1932 р.- Док. № 203.

²⁵ 19 лютого 1932 р. приймальна ВУЦВК одержала від прокурора Тетіївської дільниці Літоша документи про результати перевірки інших скарг Г. Туза, які, очевидно, раніше надсилала йому приймальна. В документі прокурора зазначалося: "Тетіївська дільнична прокуратура повідомляє, що гром. с. Кашперівки Тетіївського р-ну Туза Гната Івановича в 1930 р. під час масового розкуркулення по селу було визнано за куркуля й господарство його було розкуркулено. Перевіряючи це питання, бувшим Білоцерківським ОВК визнано розкуркулення цього господарства за неправдиве й зроблено було розпорядження до Тетіївського РВК про повернення Тузу Гнату майна, яке забрано сільрадою під час розкуркулення помилково. Основна частина як рухомого, так і нерухомого майна була повернута, а незначна частина була використана, як то: будівельний матеріал та ін. Кашперівським колгоспом, й сільраді було запропоновано виплатити відповідні гроші за використання матеріалу в кінці операційного року.
Туз Гнат, користуючись тим, що окркомісією його було визнано за помилково розкуркуленого, почав засипати як радянські, так і адміністративні установи району й центру різними скаргами, які врешті-решт майже всі визнані за безпідставні. Бо не дивлячись на те, що Туз Гнат працював довгий час по найму при Кашперівській цукроварні вагарем, [він] мав міцне господарство у с. Кашперівці. В час перебування гетьмана на Україні перебував в його варті "ватажком", за що останнього позбавлено виборчих прав та виключено зі спілки цукровиків. За матеріалами, що маються в розпорядженні дільниці, вбачається, що Туз Гнат за біжучого часу проявляє соц. небезпеку, вороже ставлючись до біжучегосподарських політкампаній, й за несплату держподатків господарство його частково спродано.
Не зауважуючи будь-яких порушень з боку місцевих органів влади, скарги Туза Гната визнані за безпідставні й залишені без наслідків, та разом з тим надсилається вся справа до НКЮ за вимогою останнього, про що доводиться до Вашого відома. Прокурор Тетіївської дільниці Літош. Секретар Руденко".
7 березня 1932 р. зав. приймальнею ВУЦВК Баранов повідомив Г. І. Тузу, що, погодившись з висновком Тетіївського дільничного прокурора, скаргу його залишено без наслідків.- Док. № 204.

²⁶ Далі в листі описується сімейний і майновий стан, сплата податків. За довідкою Полтавської міськради. І. К. Лашкевич мав 4.5 га землі та садок, які здавав в оренду, за що його обкладено сільськогосподарським податком - Док. № 205.

²⁷ До ВУЦВКу надходили заяви і від інших громадян с Березова Лука про надмірні хлібозаготівельні завдання, примусову здачу зверхпланового хліба, самоуправство заготівельників, зловживання органів влади та ін. Перевіривши справу, прокурор Гадянької дільниці Юрковецькнй повідомив ВУЦВКу у квітні 1932 р., що багато фактів підтвердилися й винні були покарані як судово, так й дисциплінарно.- Док. № 206.

²⁸ З 27 лютого 1932 р.-Харківська обл.-Док. № 207.

²⁹ Надіславши заяву А. М. Синявського до Гайсинського дільничного прокурора, приймальна ВУЦВКу 20 квітня 1932 р. одержала відповідь, в якій повідомляється, що господарство А. М. Синявського належить "до куркульсько-заможного, бо він обробляв 4,62 га землі, мав хату, 2 клуні, 2 шопи, сінники, січкарню, користувався найманою працею, як про це свідчить довідка сільради". За переховування "куркульського" майна та хліба нарсуд Теплицького району засудив Синявського на 2 роки позбавлення волі, штрафу 100 крб. та поразки в правах па 3 роки. На оскарження вироку ВІННИЦЬКИЙ міжрайонний суд 2 лютого 1932 р. залишив його в силі, після чого майно Синявського було продане. Однак факти брутального поводження і інших зловживань місцевого начальства під час проведення хлібозаготівель підтвердились й голова сільради т. Табанюк та голова колгоспу т. Майстренко Теплицьким нарсудом ще раніше були засуджені на 4 роки кожний.- Док. № 209.

³⁰ В справі відсутнє.- Док. № 211.

³¹ Касаційна скарга засуджених селян Овчар 7 квітня 1932 р. була підхилена прокурором Наркомюсту УСРР, вирок обласного суду затверджено, але замінено ст. 544-9-ту на ст. 75-1-шу КК, що фактично не змінило долі селян. Верховний суд УСРР, розглянувши касаційні заяви сім'ї Овчар, 21 травня 1932 р. вирішив: вирок щодо Овчар Ганни залишити в силі, а Овчар Василя звільнити від ув'язнення, скасувавши вирок облсуду. Іншими матеріалами, крім особистої заяви П. Чеха, факт участі Овчара В. у банді Рябченка не підтвердився,- Док. № 212.

³² На документі є позначки, з яких видно, що скаргу селян залишено без наслідків.-Док. № 213.

³³ Селянин Л. В. Ветка був на особистому прийомі у Г. І. Петровського і на його заяві голова ВУЦВК написав резолюцію: "Ввиду того, что у селянина взяты бык, корова и телица, и бык-теленок, то последнюю корову брать нельзя. Эту корову возвратить. Петровский. 13.ІV. 2,5 пуда муки, взятые головой сельрады, возвратить, прокурору все расследовать. Петровский".- Док. № 214.

³⁴ Приймальна голови ВУЦВКу 26 березня 1932 р. надіслала листа колгоспників на розгляд Решетилівського РВК і 20 травня одержала відповідь, в якій зокрема зазначається: "Артіль "Більшовик" забезпечена посівматеріалом на 93 %, на 19.V. ц. р. колгоспом засіяно 336 га до загального плану 492 га, цебто виконано посівкампанію на 68 %. Щодо забезпеченості колгоспників: постійні робітники та всі колгоспники, що працюють у колгоспі, харчуються зі спільної кухні, одержуючи харчі три рази на день, зокрема хліба одержує кожен колгоспник по 200 гр. у день (печеного хліба), останні ж колгоспники, які не приймають участі в роботі колгоспу, харчів на дім не одержують за браком харчових продуктів у колгоспі.
Спільним харчуванням колгосп матиме змогу забезпечити ще днів 10-12. далі спільне харчування буде припинено. Голова РВК Фебенко. Секретар Блохіна".
Відповідь райвиконкому підтверджує правдивість листа колгоспників, які опинилися па межі голоду.- Док. № 215.

³⁵ Всього 10 підписів, деякі прізвища нерозбірливі.- Док. № 215.

³⁶ Я. І. Єфросинін двічі звертався до ВУЦВКу зі своїми листами (перший - від 18 лютого 1932 р.), був на особистому прийомі у Г. І. Петровського. 14 квітня 1932 р. Лебединський райвиконком відповів ВУЦВКу: Розкуркулення скаржника Єфросиніна було проведено на таких підставах. Я. І. Єфросинін до революції мав в свому користуванні в с. Малому Бобрику власної землі 8 га. крім того лісової та лукової 2 га і арендової церковної 8 га. а разом - 18 га. користувався постійно і сезонно найманою працею, мав 6-8 голів великої рогатої худоби, частину кінної молотарки. Ознаки куркульсько-заможного господарства скаржника є ще і через те, що в період 1914-1915 рр. мав змогу навчати своїх дітей у вищих навчальних закладах. Під час проведення землевпорядження по Малобобрицькій сільраді Єфросинін під впливом свого сина - агронома був організатором куркульсько-заможної верхівки проти проведення, землевпорядження, виступаючи активно на зборах села і проводячи з іншими куркулями оранку своєї землі в той час. коли було проведено землевпорядження, по ініціативі якого виникали судові процеси. Крім того, скаржник був проти виконання па селі різних кампаній. Ознаки куркульства скаржника підтверджуються ще и тим, що врешті син останнього та невістка в січні місяці ц. р. послали в районову газету "За колективізацію" об'яву в тім, що вони зрікаються свого батька Єфросиніна як куркуля. А тому розкуркулення останнього проведено було вірно. Голова РВК Гужвій. Секретар [підпис].
Такого роз'яснення було досить, щоб заможного селянина "ліквідувати як клас" й залишити його скаргу без наслідків, про що й свідчить резолюція на відповіді РВК працівника прийомної ВУЦВК: "Погодитись. 25.IV. Лукаренко".- Док. № 216.

³⁷ Одним із джерел допомоги голодуючим дітям були угоди між кооперативними організаціями та дитячими закладами про допомогу продовольством. Проте можливості "коопхарчів" швидко були вичерпані, вони відмовлялися від взятих зобов'язань через відсутність поставок з колгоспів. Умова, про яку йдеться в документі, була укладена 27 вересня 1931 р. між Златопільским коопхарчем і школами про забезпечення дітей продовольством. Але 15 березня 1932 р. коопхарч відмовився від угоди, сповістивши, що "надалі хлібом по 100 г на учня в день на гарячі сніданки постачати не можемо, завдяки тому, що весь хліб, закуплений райспоживспілкою для громадського харчування, переданий по розпорядженню вищестоящих організацій в хлібозаготівлю, і в сучасний мент в розпорядженні товариства хлібних запасів для громадського харчування зовсім немає, а централізованого постачання товариство на харчування учнів не одержує, а тому пакт другий умови щодо постачання хлібом рахуємо недійсним".
До Наркомосу про допомогу звернулися також Златопільська селищна рада та райвиконком, підкресливши катастрофічний стан з продовольством для населення взагалі (300 г хліба на працюючого і нічого - на утриманців) й обмеженість джерел постачання продуктами шкіл. - Док. № 219.

³⁸ Касаційна колегія Верховного суду УСРР 16 травня 1932 р. ухвалила знизити строк покарання В. С. Самойлову до 4 років, з відбуванням його 8 загальних місцях ув'язнення, без висилки. Обмежено в правах на 5 років. - Док. № 220.

³⁹ Їх тексти див. у примітці 40.- Док. 221.

⁴⁰ Справа з виключенням з колгоспу "Перемога" батька й сина Романенків тривала досить довго. На одну із їхніх заяв ВУЦВК 5 лютого 1932 р. повідомив, що після перевірки їх скаргу залишено без наслідків, на що Романенко-син написав такого листа до ВУЦВКу: "Тов. Петровский и все присутствующие при разборе моего заявления (жалобы) о выключении из колхоза и раскулачивании.
Ваш ответ я получил на руки 14.ІІ.1932 г., за что благодарю. Вы оставили без задовольнения мою просьбу. Нехай и так. Но такого я никогда не ожидал. Тяжелая жизнь, трудности, голод, блуканье серед чужих людей и непрерывная научная работа выкуют из меня великого борца. Я с просьбой пошел к Вам, людям, которые разбираются в теории человечества, просить помощи и получил ответ: "Иди геть". И через это боюсь, чтобы "стиль" моей письменницкой работы не пошатнулся. Прошу ответить мне на вопрос - куда мне деться? Итти работать на заводы, в шахты, в поле, или же покончить с жизнью. Больше беспокоить не буду. Романенко Павел Петрович.
Присылайте ответ на адрес: Глуховский р-н, Яструбщинский сельсовет, пос. Веселый, Романенку Павлу Петровичу. 18.ІІ.1932 г."
Приймалъна ВУЦВК 10 березня 1932 р. надіслала цього листа до Глухівської районної контрольної комісії з розпорядженням ще раз ретельно розібратися у справі. Глухівська райКК-РСІ доручила це інспекторові М. Дорошенковій, доповідна записка якої тут публікується, і з висновками якої ВУЦВК погодився.
Наводимо тексти чотирьох копій протоколів, згадуваних М. Дорошенковою, як характерний приклад вирішення справи "знизу":
1. "Виписка из протокола № 27 заседания правления колхоза "Перемога" Яструбщинского сельсовета, состоявшегося 30 ноября 1931 г. Слушали: § 4. Об очищении колхозных рядов от чуждого элемента. Постановили: Исключить из коллектива тов. Романенко Петра Антоновича как кулака, имевшего до революции 100 дес. земли и случайно попавшего в колхоз. Копия верна. Счетовод Ященко".
2. "Выписка из протокола № 1 общего собрания членов батрацко-бедняцкой группы колхоза "Перемога" Яструбщинского сельсовета, состоявшегося 24 декабря 1931 г.
Слушали: § 3. Рассмотрение протокола заседания правления коллектива о чистке коллектива от чуждого элемента. Постановили: Рассмотреть подробное постановление правления коллектива "Перемога" об исключении чуждого элемента из коллектива, как то: 1. Романенко Петра Антоновича как кулака, имевшего до революции 100 дес. земли и пользовавшегося наемным трудом - исключить из колхоза. Копия верпа. Секретарь Ященко".
3. "Выписка из протокола № 9 общего собрания членов коллектива "Перемога" Яструбщинского сельсовета. Присутствовало 142 человека. Состоявшегося 25 декабря 1931 г.
Слушали: § 3. Утверждение протоколов заседания правления и бедняцко-батрацкой группы. Постановили: Заслухав протокол бедняцко-батрацкой группы об очистке колхозных рядов от чуждого элемента, общее собрание считает - исключить из колхоза тов. Романенко П. А., исключить как кулака, имевшего до революции 100 дес. земли. Копия верна. Счетовод Ященко".
4. "Выписка из протокола № 23 заседания президиума сельсовета с. Яструбщины Глуховского р-на, состоявшего 7 января 1932 г. Слушали: О доведении твердого задания по хлебозаготовке хозяйствам, вычищенным из колгоспов. Постановили: Довести твердое задание по хлебозаготовке хозяйствам, вычищенным из колгоспов, следующим: Романенко Петру Антоновичу-40 пуд. Слушали: О доведении твердого задания по позыке "3-го вирішального року" хозяйствам, вычищенным из колгоспов. Постановили: Довести твердое задание по позыве "3-го вирішального" следующим хозяйствам, вычищенным из колгоспа: Романенко Петру Антоновичу - на 75 руб. Копия с подлинным верна. Секретарь [подпись]".
Обстеження майнового стану господарства, а також політичних настроїв членів родини проводилося за спеціальною програмою. Ось її зразок:
"Програма
1. Кількість чоловії; складає сім'я.
2. Майновий стан гр-на Романенка до революції 1917 р.:
а) кількість землі польової, усадьбиної, лугу, саду, лісу;
б) кількість коней та продуктивної худоби (копі, лошата, телята, вівці, свині);
в) с/г реманент та машини;
г) підприємства: крупорушки, мельниця тощо;
д) недвижиме майно: хата, сараї, клуні, амбари та ін.;
є) допоміжні роботи на дому: кузні, столярна, слісарня, пасіки тощо;
ж) робота членів родин на стороні: вчителі, токарі, маляри тощо. Вказати конкретно, хто з родини та який час;
з) чи займалося хозяйство до революції торгівлею (або після революції);
і) хто з родини служив в поліції, жандармерії, в релігійних культах та ін.;
к) чи була наемна сила в цьому господарстві.
3. Зазначити - під час переходу білобандитів, хто з родини був у білих або косвенно їм допомагав. Коли навпаки, то хто був в Червоній Армії або в партизанах.
4. Описати майновий стан свого господарства після революції, цілком додержуючись пакту другого.
5. Чи був хто з членів родини позбавлений права голосу, коли і за що.
6. Виконання господарством державних зобов'язань (хлібозаготівля, с/г податок, страховка та ін.), починаючи з 1929 р.
7. Відношення до політично-господарчих кампаній. Коли доводились тверді завдання до цього господарства.
8. Час вступу до колгоспу.
9. Характеристика роботи в колгоспі родини цього господарства.
10. За що виключено з колгоспу.
11. Перевірити правильність твердого завдання та розкуркулення. Висновки конкретизувати фактами".
За такими, по суті, типовими схемами проводилися перевірка і розслідування скарг селян, про що свідчать відповіді офіційних установ та осіб, аналогічні поставленим питанням.- Док. № 221.

⁴¹ Приймальна Г. І. Петровского переслала листа П. І. Чорноватого на розгляд до Покровського райвиконкому, який 14 травня 1932 р. відповів ВУЦВКу: "У справі надісланого Вам листа гр. Чорноватим Орестопольської сільради, перевіривши на місці, Покровський РВК повідомляє. Колгосп Орестопольської сільради закінчив минулий господарчий рік з такими наслідками. Розподілив натуральну частину (зерно-хліб) серед колгоспників за трудоднями -1330 ц, на кожен трудодень припало по 1.67 кг. Колгосп має 1142 їдця. Коли взяти умовно розподіл на їдця, то в середньому припадає на їдця по 1,16 кг, або по 7 пуд. Напружений стан колгоспників у забезпеченні харчовими продуктами мається і в більшій мірі відноситься до тих колгоспників, які мало виробили трудоднів, а колгосп, не викопавши річний план хлібозаготівель, не має змоги забезпечувати з власних комор.
Ганебний стан коней та загибель з'являється наслідком недостатньої кількості конц[ентрованих] кормів та плюс знеосібка в уході та догляді за ними. Зараз ці недоліки усунені, колгоспу в порядку соцдопомоги завезено 50 ц зернохліба. З весняною посівкампанією Орестпольський колгосп з 17 сільрад іде на шостому місці, викопавши з перебільшенням засів ранніх зернових та олійних культур і в порядку соцбуксиру допомагав другим колгоспам.
Випадків використання собак для споживання не встановлено. Голова Покровського РВК Жук. Секретар РВК Артьомов".- Док. № 222.

⁴² До ВУЦВКу звернулася група колгоспників с. Остапківці Брацлавського р-ну зі скаргою на правління колгоспу та уповноваженого РПК Зуєва, які під час хлібозаготівлі відбирали хліб, привласнювали майно та продовольство, брутально пополняйся з колгоспниками. 4 березня 1932 р. ВУЦВК доручив Брацлавській райКК-РСІ розібратися. 24 березня 1932 р. комісія в складі інспектора Брацлавської КК-РСІ Ткаченка, завідуючого агітмасовим відділом районної газети "Шлях Ілліча" Мілявського склали акт про наслідки перевірки скарги селян. Спростовуючи ряд фактів, комісія в той же час визнала: "В процесі хлібозаготівлі з боку уповноваженого РПК тов. Зуева були допущені такі помилки: а) грубе відношення з боку Зуєва до гр. Павленка Прокопа, якого було прикликано до сільради. Тов. Зуєв запропонував останньому сплатити одноразовий збір, но Павленко за відсутністю грошей, відмовився. Тоді Зуєв останнього вивів з канцелярії сільради, внаслідок чого Павленко обурився і сказав, що "це тільки барбоси могли так робити, а не в Радянському Союзу", про що з боку Зуєва порушена справа і зараз знаходиться в міліції. Свідчення ці взято з розпиту селян, що стверджують цей факт. Самого Павленка в сучасний мент в с. Остапківцях немає. Поряд з цим мались незаконні вчинки стягнення бригадою збіжжя у громадян, що виконали повністю свої зобов'язання, як то: у гр. Семененка С., який виконав свої завдання повністю, здав 12 пуд. зустрічного, після чого бригадою було стягнуто безспірно останніх 5 пуд. та у гр. Нагайчука В. 7 пуд., а також у інших громадян. На що тов. Зуєв як уповноважений РПК своєчасно не реагував, впаслідок чого мали місце обурливості окремих селян. Висновок: вбачаючи, що тов. Зуєв допустив невірне стягання збіжжя, як то зазначено в акті, а також грубе поводження, що мало місце, справу скерувати па розгляд президії райКК-РСІ та вжиття відповідних стягань. Комісія: Ткаченко, Мілявський".- Док. № 223.

⁴³ За дорученням приймальної ВУЦВКу скаргу перевіряли місцеві органи, які підтвердили, що було допущено незаконне масове вилучення худоби у бідноти та середняцтва. Протягом квітня-травня селянам, у тому числі і К. М. Рибалці, корови було повернуто. Зокрема, Краснопільська райКК-РСІ у відповіді від 15 травня 1932 р. визнала, що "по Нижньосироватській сільраді дійсно мало місце перекручування лінії партії, яке зв'язане з перекрученням в районі, за що керівна верхівка знята з роботи та притягнена до партійної та судової відповідальності, після чого вжито всіх заходів до виправлення зазначених перекручувань".
Цьому сприяла постанова ЦК ВКП(б) від 26 березня 1932 р. "Про примусове усуспільнення худоби", яка забороняла відбирати у колгоспників корів, дрібну худобу та птицю.- Док. № 226.

⁴⁴ Далі в документі повідомляється, що Райземвідділ Фастівського р-ну надав допомогу колгоспам с. Фастівець - ім. Ворошилова, ім. 13-річчя Жовтня та хут. Вінницькі Стави - вівса, ячменю та гороху 399 ц, кукурудзи та малясу - 253 пуда.- Док. № 227.

⁴⁵ За розпорядженням ВУЦВКу справу було перевірено Томашпільским райвиконкомом та організаціями ст. Вапнярка. З'ясувалося, що норма видачі пайка була знижена для всіх робітників і службовців. Члени сімей робітників (утриманці), які проживали на селі і були зв'язані з сільським господарством як працездатні, були позбавлені хлібної пайки, але це не торкнулося робітників та їх утриманців, що жили в місті. Перебої в постачанні хлібом, зменшення поставок борошна проти запланованого, затримка видачі пайка та ін.- все це негативно підбивалося на матеріальному стані й настроях населення.- Док. № 228.

⁴⁶ У довідках, виданих правлінням артілі та сільрадою в лютому та квітні 1932 р.. зазначається, то П. Т. Барибін по соцстану бідняк, працює в артілі з дня її організації, не одержує хліба на себе і свою сім'ю із 5 їдців я 1 грудня 1931 р. - Док. № 229.

⁴⁷ Це записка до інспектора Бондарева від 6.ІV.1932 р. про незаконність реквізиції у колгоспників з України хліба й те, що його треба повернути за нормою провозу - не більш як 2 пуди. "Треба повести жорстку боротьбу з місцевими спекулянтами, а тов. Воронову і Барибіну треба повернути",- зазначав секретар партсередку.- Док. № 229.

⁴⁸ Крім цього, в резолюції Бондарева є додаткове посилання на розпорядження Обоянського райвиконкому про здачу відібраних продуктів і хліба до робітничих їдалень.- Док. № 229.

⁴⁹ Замість хліба інспектор Бондарев видав колгоспникам довідки із зазначенням, що він відібраний у них "як у спекулянтів".- Док. № 229.

⁵⁰ За дорученням НК РСІ 29 липня 1932 р. інспектор райКК-РСІ Великоврадіївського р-ну розслідував справу, особисто вислухав автора листа. Факти підтвердилися. Винуватці застосування надзвичайних заходів були покарані: голову Маловрадіївської сільради позбавлено волі на 3, а уповноваженого райпарткому - на 2 роки.- Док. № 230.

⁵¹ Тут автор заяви допустив певну недбалість: за іншими документами Д. І. Бабирю 70 років, а його дружині - 60.- Док. № 231.

⁵² Довідка уповноваженого на хут. Левенцівка від 21.III.1932 р. свідчить, що Д. І. Бабир виконав усі накладені на нього податки.- Док. № 231.

⁵³ На цій заяві Г. І. Петровський наклав резолюцію: "Корову повернути. Петровський. 13.IV.32 р." За повідомленням Решетилівського райвиконкому сільрада повернула корову Д. І. Бабиру в травні 1932 р.-Док. № 231.

⁵⁴ Заява у справі відсутня.- Док. № 232.

⁵⁵ У відповіді Лозівського райвиконкому від 20 травня 1932 р. про наслідки обстеження артілі "Червоний Жовтень" дещо спрощено й суперечливо змальовується її тяжкий стан, бо водночас виявилося, що в колгоспі "стан з харчами та фуражем напружений, але голодних смертей, як заявив уповноважений артілі, не було, також немає Й масових захворювань. Райвиконком вживає заходів щодо допомоги харчами колгоспу". Райвиконком також повідомив, що посівним матеріалом артіль була забезпечена й закінчила весняний посів, повністю виконавши наданий їй план.-Док. № 232.

⁵⁶ Вперше М. Найда звернувся по допомогу на особистому прийомі у Г. І. Петровського у лютому 1932 р. Справа полягає в тому, що ще в листопаді 1931 р. за постановою загальних зборів його батька як куркуля було виключено з колгоспу, але його, Найду Миколу, в колгоспі залишили. Однак в січні 1932 р. президія Рокитне-Донівської сільради, не погодивши питання з загальними зборами, виключила М. Найду з членів колгоспу, довела до його двору тверде завдання, описала та продала все майно та виселила з хати. Те, що на засіданні президії сільради був присутній голова Градизької райКК-РСІ, надавало рішенню вигляд справедливості й правильності. Проте М. Найда з цим не погодився і на прийомі у ВУЦВКу показав свої документи про службу в Червоній Армії, обрання на різні виборні посади, активну участь у громадських організаціях тощо. А головне - він доводив, що веде своє господарство окремо від батька ще з 1926 р. За розпорядженням ВУЦВК Градизька районна контрольна комісія розглянула питання (хоч і з тяганиною, про що свідчить повторна заява М. Найди).
На своєму засіданні 27 квітня 1932 р. вона вирішила: "Повідомити ВУЦВК, що тверді завдання господарству Найди Миколи Рокитне-Донівською сільрадою доведено вірно, поскільки проведеним обстеженням гр. Найда М. з'являється сином куркуля, який до революції мав власної землі 12 дес. та оренди 8 дес, багато худоби, міцний с/г реманент та визискував найману працю, господарство якого в сучасний мент ліквідовано за невиконання твердих завдань. Скаргу лічити безпідставною. Секретар РСІ Войтенко". ВУЦВК, прийняв це повідомлення "до відома" й на цьому справа закінчилася.- Док. № 233.

⁵⁷ Див. док. № 242.- Док. № 234.

⁵⁸ Мала назву "Червоний хлібороб".- Док. № 234.

⁵⁹ Одночасно з цим розпорядженням за підписом Г. І. Петровського 19 квітня 1932 р. була відправлена така телеграма: "Одеса, голові організаційного обласного комітету Пахомову. Терміново розв'яжіть справу 40 одноосібників с. Трифонівка Великоолександрівського р-ну. Відібрано живий [і] мертвий реманент, посів матеріал. Наслідки телеграфуйте ВУЦВКу. Голова ВУЦВК Петровський". 20 квітня секретар Одеського облоргкомітету Мануйленко повідомив ВУЦВКу, що для врегулювання справи до с. Трифонівки виїхав відповідальний представник оргоблкомітету. А 25 квітня 1932 р. Г. І. Петровський одержав таку телеграму: "Харків, ВУЦВК, Петровському. [В] справі одноосібників Трифонівки Великоолександрівського р-ну низка фактів ствердилася. Одноосібників залишилось 16. Справу розв'язано. Одеський облоргкомітет Іляшенко". 29 квітня 1932 р. надіслав своє пояснення і Великоолександрівський райвиконком, в якому, зокрема, зазначалося: "При перевірці встановлено, що в жовтні місяці 1931 р. у с. Трифонівці було 64 одноосібних господарства. Цим господарствам було одведено землі по нормі згідно їх їдців. Під час осіннього сіву ці 64 господарства повинні були за планом сільради засіяти озимини 300 га, засіяли лише 166 га, останній клин в 134 га категорично відмовились засівати, який досіяв колгосп, не получивши від цих одноосібних господарств ні жодного кілограма посівматеріалу. Крім цього плану ці господарства ще мали план до зяблевій оранці, від якого так' само категорично відмовились. Таким чином, недосіяли свого плану в 134 га та не зробили жодного га зябі.
Після цього з боку сільради за постановою президії останньої було відібрано в частини господарств засоби виробництва, у господарств, що категорично відмовились від землі та не бажали викопувати агрозаходи в часті засіву своєї норми землі. Відібрано було 19 шт. коней, 4 буккери, 9 бричок. Цей реманент та худобу було передано в колгосп, який проводив засів тієї норми землі, що відмовились одноосібні господарства та робили зяб на землі, що повинні його зробити за планом ці ж таки господарства.
В лютому місяці 1932 р. за постановою президії сільради було вилучено з одноосібних господарств та передано колгоспу 11 коней з тих міркувань, що останні доводили коней до такого стану, коли копі приходили у абсолютну непридатність до роботи, та сприяли тому, щоб ці коні загинули, і одержати па них страхові відшкодження.
На 24 квітня 1932 р. у селі залишено всього 16 одноосібних господарств, останні вступили до колгоспу та пішли на виробництво. Із вилучених коней в кількості ЗО шт. у одноосібних господарств та що вони передані до колгоспу, було 9 підростків (молодняка), останні були доведені до такого стану, що на сьогодні в колгоспі залишилось лише 4 шт., останні загинули через псування їх самими одноосібними господарствами, що ними самими визнано під час перевірки.
Озимих засівів у тих громадян, що залишились в с. Трифонівці й господарюють на сьогодні індивідуально, ніхто не відбирав, передані озимі засіви лише тих господарів, що пішли на підприємства та залишили озимину на проізвол. Уборку цих засівів буде робити колгосп. Що торкається тих, що є в селі, дано категорично розпорядження сільраді про те, щоб вжила всіх заходів про допомогу одноосібним господарствам в часті уборки озимини, та негайно розрахуватись за майно та тяглову силу, що вилучена й передана колгоспу.
В часті весняної засівкампанії 14 господарств, що залишились як одноосібні, категорично відмовились під землі, що їм надано до засіву весною, мотивуючи це тим, що "для мене вистачить й озимого посіву", який в гарному стані й якого припадає в середньому на господарство 5 га. Голова райвиконкому Моісеєнко. Секретар РВК Бурбело". Пізніше, вже в травні 1932 р., секретар Одеського облоргкомітету Мануйленко надіслав Г. І. Петровському детальний виклад історії з одноосібниками с. Трифонівкн (див. док. № 242).- Док. № 234.

⁶⁰ За дорученням ВУЦВКу Вінницька обласна прокуратура перевірила заяву Г. С. Базаля-Савченка й дійшла висновку, що вилучивши й продавши його будинок і майно сільрада порушила революційну законність, бо жодної заборгованості по обов'язкових платежах селянин не мав. Було вирішено все майно по вернути, а винних у незаконних реквізиціях покарати. Секретар Бабанського РВК, який особисто санкціонував такі дії, одержав шість років позбавлення волі, а голова сільради с. Свердлнкове раптово помер.- Док. № 235.

⁶¹ У березні 1932 р. до ВУЦВКу звернувся лікар А. І. Негробов з скаргою на несправедливість місцевих керівників с. Новоолександрівки щодо його рідних, які проживали в цьому селі,- матері, сестри-вчительки М. А. Ключківої та брата П. А. Негробова. Незважаючи на те, що Негробови-Ключкіни ні господарства, ні худоби не мали, сільрада нарахувала їм 200 пуд. на м'ясозаготівлю, яку вони виконати не могли. Тоді сільрада наклала штраф і за його несплату реквізувала все хатнє майно, одяг, посуд, книжки та інші речі.
ВУЦВК доручив Харківській обласній прокуратурі та Біловодському райвиконкому перевірити скаргу. 21 квітня 1932 р. райвиконком ухвалив рішення, що публікується, а 29 квітня сповістив ВУЦВКу, що майно Негробовим, Ключкіній та іншим громадянам повернуто, членам президії сільради оголошено сувору догану, а голову сільради Богомаза з посади знято.- Док. № 237.

⁶² На документі є така резолюція: "Заяві відмовити. Коваленко". - Док. № 239.

⁶³ Встановити посаду і місце роботи не вдалося, очевидно, працівник Укрколгоспцентру, за дорученням якого проводилося обстеження.- Док. № 240.

⁶⁴ Лист не знайдено.- Док. № 240.

⁶⁵ Мається на увазі постанова ЦК ВКП(б) від 26 березня 1932 р. "Про примусове усуспільнення худоби", яка забороняла такі дії і сприяла придбанню худоби колгоспниками.- Док. № 240.

⁶⁶ Див. док. № 234.- Док. № 242.

⁶⁷ Ще у квітні 1932 р. два уповноважених від членів колгоспу "12-річчя Жовтня" Переверзев та Анатіев побували на особистому прийомі у ВУЦВК і розповіли таке. У лютому 1932 р. почали усуспільнювати худобу з примусовим ухилом, погрозами і навіть рукоприкладством. Замість того, щоб роз'яснити людям значення такої акції для колгоспу, голова сільради Бондаренко стращав арештами, заявами про насильницькі дії на зразок: "Коли не усуспільнять корів, то все рівно заберуть па м'ясозаготівлю" та ін. 21 квітня 1932 р. приймальна ВУЦВКу доручила Лозівському дільничному прокурору, Олексіївському райвиконкому та райпарткому розглянути такі факти й суворо покарати тих місцевих керівників, які порушували постанову ЦК ВКП(б) від 26 березня 1932 р. про неприпустимість примусового усуспільнення худоби. Поки розбиралися з цього приводу, правління артілей пішло на повий незаконний крок: неусуспільнену, тобто власну, худобу колгоспників почали використовувати (а то й відбирати) для проведення польових робіт, про що і йдеться у наведеному документі.
27 травня 1932 р. приймальна ВУЦВК доручила прокурору Лозівської дільниці негайно перевірити скаргу колгоспників й вжити заходів до виправлення перекручень. які викликали обурення людей. 11 червня дільничний прокурор Рогінець повідомив ВУЦВКу, що в Олексіївському р-ні це не поодинокий випадок, бо надходять такі заяви і від інших селян. Створена районна парткомісія, перевіряючи скарги, встановила факт примусового відбирання власної худоби колгоспників для використання у сільгоспкампаніях артілей. Передали на розгляд парткомісії і заяву членів артілі "12-річчя Жовтня", але з загальної відповіді прокурора видно, що колгоспники написали правду.- Док. № 244.

⁶⁸ Голова артілі т. Штепа був на особистому прийомі у Г. І. Петровського і подав заяву такого змісту: "Наша артіль на сьогоднішній день має велику потребу у забезпеченні хлібом для харчів колгоспників. Для ясності маєткового стану колгоспу маються відповідні документи. Прохаю розглянути заяву в присутності мене. 10.V.1932 р. Прохач - голова артілі Штепа".
У бесіді з Г. І. Петровським визначилися й інші моменти життя колгоспу, що викладені у листі ВУЦВКу.- Док. № 245.

⁶⁹ Підпис нерозбірливий.- Док. № 246.

⁷⁰ Міжрайонний суд.- Док. № 247.

⁷¹ Крім того вирішено було відпустити постраждалим районам 20 вагонів дрібної риби (тюльки), 100 тис. коробок консервів, по 50 т кондитерських виробів та крупів. В ті райони, де не проводилась (або проводилась у невеликих обсягах) контрактація соняшнику, окремо завозилося 2500 пуд. олії, ЗО вагонів риби (в червні). В 15-20 районах організовувалася децентралізована заготівля продуктів харчування з використанням товарних ресурсів для стимулювання закупок продовольства. Підвищувалася оплата на трудодень колгоспникам, які забезпечували весняну посівну кампанію. Збільшувалися фонди громадського харчування для колгоспників, які обробляли бурякові плантації, для чого відпускалося областям: Київській - 260 тис. пуд. хліба та ЗО вагонів риби, Вінницькій - 240 тис. пуд. хліба та ЗО вагонів риби, Харківській -100 тис. пуд. хліба та 15 вагонів риби. - Док. № 248.

⁷² Згадані документи в справі відсутні.- Док. № 249.

⁷³ Приймальна ВУЦВКу надіслала скаргу П. Лисогора дільничному прокурору на розгляд ще 15 березня 1932 р.- Док. № 249.

⁷⁴ Ще в лютому 1932 р. на ім'я Г. І. Петровського надійшла заява жителя с. Грубського Гарбуза Данила про загибель 20 га сіна та клеверу, відсутність фуражу, непридатність виснажених коней до роботи та інші факти безгосподарності в колгоспі "Новий шлях". Перевіркою займалися багато районних інстанцій: Черняхівський дільничний прокурор, Коростишівська райКК-РСІ, райвиконком та інші організації. Врешті-решт на основі зібраного матеріалу слідчий Коростишівської прокуратури зробив висновок, який публікується. Але заслуговує на увагу й повідомлення голови Коростишівського райвиконкому Коваленка, надіслане ВУЦВКу 19 травня 1932 р., в якому, зокрема, зазначалося про Д. Гарбуза, що "скаржник сам кулак, до революції використовував найману працю, мав землі 14 га, 1 вітряну двохповерхову мельницю, 2 пари коней, 4 корови, вороже ставиться до радвлади та політично-господарських кампаній. Крім того, сільрадою як кулаку було доведене тверде завдання. В 1930 р. як кулака було вислано з сім'єю на Соловки, а по старості був повернений, а сина залишено. Гарбуз мешкає в своєму селі, скарга його неправдива".
Необ'ективність оцінки райвиконкому спростовується висновком слідчого Шабайка про достовірність фактів в листі селянина.- Док. № 250.

⁷⁵ У двох відповідях (від 9 червня та 21 липня 1932 р.) до ВУЦВКу дільничний прокурор Прибилов намагається дещо спростувати факти, викладені у листі селянина: "Голодовки як в колгоспах, так і по селу немає, але ж недостаток в хлібі безумовно мається... Факт примусового втягнення до колгоспу не відповідає дійсності. Щодо хвороби тифом, то в Остерському р-ні було занотовано захворювання по 15 селах, в Крехаєві було 90 випадків, з них 4 вмерло". Прокурор визнав, що надходили усні заяви від селян про неправильне відібрання у них картоплі та хліба, але падіж худоби та псування овочів вважає незначними. Загалом прокурор Прибилов дійшов висновку, що "факти, зазначені в заяві, не відповідають дійсності". Заперечливі або прикрашені відповіді з місць, поряд з цілком правдивими, були характерними для того часу. Селянин М. М. Тавлуй невдовзі помер від голодного тифу.- Док. № 251.

⁷⁶ С. Черкаське на Донеччині.- Док. № 252.

⁷⁷ Листа гр. Мироненка не виявлено, а в супроводжувальному листі приймальної голови ВУЦВКу до Новогеоргіївського РВК від 19 квітня 1932 р.. зокрема зазначалося, що в заяві гр. Мироненка йдеться про те, що "за відсутністю хліба селяни пухнуть з голоду, їдять солому, полову, від чого хворіють на різні хвороби". Термін перевірки й відповіді приймальня ВУЦВКу визначила 1 травня 1932 р. - Док. № 253.

⁷⁸ Акт перевірки ВУЦВК одержав 1 червня 1932 р. і з його висновками погодився.- Док. № 251.

⁷⁹ За дописом сількора ВУЦВК 20.VII.1932 р. доручив Волноваському дільничному прокурору терміново розслідувати справу. 8 серпня 1932 р. дільничним прокурор Святець повідомив ВУЦВКу, що факти примусового усуспільнення худоби всупереч постанові уряду мали місце, колгоспникам корови повернуті, а усуспільнення молодняка, коней, іншої худоби проведено, як пише прокурор, "правильно і на добровільних началах". Але водночас прокурор відзначив й інші порушення, які допускалися сільрадою: колгоспникам - біднякам та середнякам - доводилися тверді завдання по хлібо- та м'ясозаготівлі, проводилося незаконне оподаткування й продаж майна та інші зловживання. По всіх випадках беззаконня проводилось слідство й винуватці притягалися до кримінальної відповідальності.- Док. № 256.

⁸⁰ За розпорядженням бюро скарг НК РСІ та Бахмацької районної контрольної комісії уповноважений райпарткому в с. Осіч Губенко протягом довгого часу розбирався з цією справою. Перевіряв обставини, збирав відомості, опитував колгоспників села. Врешті-решт він дійшов стандартного висновку про те, що навесні 1932 р. дійсно було багато "бродячого люду". На його думку, це були здебільшого члени сімей розкуркулених господарств та спекулянти. 16 вересня 1932 р. голова Бахмацької контрольної комісії Бутов та інспектор Левитський направили матеріали перевірки в бюро скарг НК РСІ. Про голодне поневіряння людей не вгадувалося жодним словом, хоча про це відомо було представникам місцевих органів. По суті, обстеження було безрезультатним, про що свідчить помітка бюро скарг на повідомленні бахмацьких керівників: "Дано пояснення. Справу вважати за вичерпану. 24.ІХ.32 р." - Док. № 258.

⁸¹ 12 липня 1932 р. Чорнухинський райвиконком повідомив ВУЦВКу, що факти перекручення, що зазначені в заяві М. Т. Гаркуші з с. Скоробагаток, підтвердилися. Голова сільради тов. Мизь, кандидат партії, виключений з її лав та відданий до суду.- Док. № 259.

⁸² Заява відсутня.- Док. № 259.

⁸³ Назва колишнього передмістя м. Дніпропетровська.- Док. № 260.

⁸⁴ Підпис В. Я. Чубаря відсутній.- Док. № 261.

⁸⁵ Назва рудоуправління.- Док. № 262.

⁸⁶ Описка автора, йдеться про 1931 р.- Док. № 262.

⁸⁷ У документі помилка, йдеться про постанову ЦК ВКП(б) від 26 березня 1932 р. "Про примусове усуспільнення худоби".- Док. № 262.

⁸⁸ Крім Ворошилівського РВК приймальна ВУЦВКу звернулась також до міського прокурора з дорученням розслідувати справу, відновити справедливість, звернути увагу на ставлення міліції та представників влади до селян при відібранні худоби. 5 серпня 1932 р. міський прокурор м. Ворошилівська т. Олійник повідомив приймальну ВУЦВКу, що колгосп повернув корову І. І. Лісицину. - Док. № 262.

⁸⁹ Уповноважений райвиконкому та члени сільської КК-РСІ по заяві селянина зробили такий висновок: "Лисов исключен из колхоза в июне 1932 р. условно- за дезорганизацию колхоза. Лисов проводил агитацию, что все подохнем с голоду, что в Степановне уже колхозы разошлись и пр. Во время разбора заявления Лисов опять заявил, что через месяц все подохнем. Сейчас Лисов работает в колхозе, а. следовательно, и может быть принят в колхоз. Сын Лисова действительно доброволец, который потом порвал связь с отцом и, по заявлению самого Лисова, сын его осуждает действия отца. Уполномоченный РИКа [підпис].
Члены сельРКИ [2 підписи]. 17 липня 1932 р."
Виснажені тривалим голодуванням зими - весни 1932 р., не маючи запасів продовольства жителі цього села не виходили на роботу, розпродували або міняли речі на хліб та інші продукти, за що багато з них виключалися з колгоспу без повернення манна, або з незначною компенсацією. Всього з с. Гірсівки до ВУЦВКу поскаржилися 25 селян. 7 липня 1932 р. ВУЦВК доручив Нововасилівському РВК розібрати заяви селян, визначити мотиви їх виключення з артілі, відновити справедливість.
У відповідь на це президія Нововасилівського РВК на засіданні 4 серпня 1932 р. розглянула це питання й зафіксувала у своєму протоколі таке: "Висновки комісії, яка проводила розслідування та перевірку виключення з колгоспів, вважати вірними та висновки підтвердити виключенням з колгоспу в різні терміни як розкладницького та чуждого елемента. Запропонувати сільраді провести розрахунок за внесене ними майно через колгоспи після операційного року згідно з статутом с/г артілі. Скарги з висновками комісії та витягом з протоколу надіслати зав. приймальнею голови ВУЦВК. З оригіналом згідно. Секретар РВК Шатохін".
Одержавши ці матеріали, приймальна ВУЦВК вирішує: "Погодитись. 13.VIII.1932 р. Баранов". Отже, заяви жителів с. Гірсівки про виключення з колгоспу поза їх бажанням, залишилися без наслідків й фактично без повернення їм майна. Про це свідчать і висновки на кожній заяві членів комісії, яка терміново розглядала справи селян, до речі, лише один день, бо позначено їх одним числом - 17 липня 1932 р. З них, а також з публікованого тут листа колишнього колгоспника с. Гірсівки видно, що вони зазнали ще й морального приниження, бо всіх їх віднесли до категорії "розкладницько-чуждого" елемента. Всі заяви селян в архівній справі збереглися.- Док. № 263.

⁹⁰ Див. док. № 271.- Док. № 264.

⁹¹ У червні 1932 р. до ВУЦВКу звернувся з листом із Америки П. Сидорук про тяжкий стан артілі і його сім'ї. Жашківський райвиконком розібрався в ній справі за дорученням ВУЦВКу.- Док. № 265.

⁹² У довідці, зокрема, зазначається, що Іванько Зінаїда Олександрівна, середнячка, до вступу в колгосп мала 6,08 га землі, 1 коняку, 1 корову, хату, хлів, 4 чоловіка сім'ї. Агітувала проти колективізації. В 1930 р. під час масового виходу із колгоспів сама вийшла й підбурювала інших колгоспників до вибуття із колгоспу.- Док. № 265.

⁹³ Сільрада засвідчила, що Сидорук Ганна Омелянівна одержала з колгоспу "Нове життя" харчову допомогу зерновими та круп'яними культурами й буде таку вдержувати і надалі.-Док. № 265.

⁹⁴ Див. док. № 189. - Док. № 266.

⁹⁵ 11 липня 1932 р. ВУЦВК надіслав до Укрколгоспцентру заяву членів ліквідованої артілі "Незаможник" з розпорядженням розібратися у справі. Правління Укрколгоспцентру в кінці липня 1932 р., розглянувши заяву селян, визнало незаконною постанову Устимівського РВК від 12 січня 1932 р. про розпуск артілі "Незаможник". Внаслідок цього 167 господарств було позбавлено- всяких засобів виробництва й селяни опинилися в скрутному становищі. Укрколгоспцентр звернувся до Одеського облвиконкому та прокуратури а проханням притягти до судової відповідальності осіб, винних у незаконній ліквідації артілі, запропонувати райколгоспспілці організувати новий колгосп з бідняцько-середняцьких господарств колишньої артілі "Незаможник" з поверненням відібраного майна. У постанові також було відзначено недоліки і негативні явища в роботі інших колгоспів цього району.- Док. № 266.

⁹⁶ Під документом 70 підписів.- Док. № 266.

⁹⁷ Було об'єднано артілі "Червона нива", "Новий побут", "8 березня" в єдиний колгосп під назвою "8 березня". Економічно найсильнішою з них була артіль "Червона нива", яка мала 110 господарств з земельною площею 800 га, 80 голів тяглової худоби, свиноферму на 380 голів. Після злиття об'єднана артіль налічувала 228 господарств, 1482 га землі, 109 робочих коней. Частина свинопоголів'я загинула (53), продана колгоспникам (50) та за межі колгоспу (16), розкрадена (15), здана по контрактації (51) та ін. Після цього залишилося на свинофермі 68 голів. Через значну відстань між колишніми артілями почастішали невиходи колгоспників у поле, поступово погіршився загальний стан господарювання в об'єднаній артілі.- Док. № 268.

⁹⁸ Йдеться про колгоспницю Параску Кравцову, виключену з партії за те, що вона вигнала з свого двору комісію по хлібозаготівлі та відмовилася здавати хліб.-Док. № 268.

⁹⁹ Йдеться про постанову ЦК ВКП(б) від 26 березня 1932 р. "Про примусове усуспільнення худоби", в якій пропонувалося припинити таку негативну практику Й сприяти колгоспникам у придбанні худоби для власних потреб. Ця постанова була обговорена на розширеній нараді та по бригадах об'єднаного колгоспу. Частину худоби було придбано у членів артілі і замінено молодняком, частина колгоспників зажадала мати корів в особистому користуванні і їм худобу повернули.- Док. № 268.

¹⁰⁰ Від практики неправильного об'єднання колгоспів застерігала III конференція КП(б)У. Вона звернула увагу на такі негативні наслідки, як несталість господарств, заплутування господарських розрахунків тощо. "Злиття навіть кількох колгоспів порушує найістотніші інтереси сотень колгоспників, і тому злиття можна допускати тільки' як виняток і не інакше як за ухвалою самих колгоспників і при умові, що об'єднувані колгоспи є в однаковому господарському і фінансовому стані і що під час злиття один з колгоспів не опиниться в гіршому становищі. Треба також рішуче відмовитись від утворення колгоспів-велетнів",- зазначалося в резолюції конференції //' Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК.- К., 1976.- Т. 1.- С. 746-747. - Док. № 268.

¹⁰¹ У розпорядженні ВУЦВКу про перевірку справи дружини червоноармійця М. Криволапової доручалося також встановити, якщо її чоловік за соцстаном "куркуль", то відкликати його з армії, а якщо середняк - негайно повернути все реквізоване майно.
Вирішення справи на користь селянки свідчить про обгрунтованість її скарги, а розбазарювання конфіскованого майна було типовим явищем.- Док. № 270.

¹⁰² Див. док. № 264.- Док. № 271.

¹⁰³ Заява селян подана на особистому прийомі. Резолюція приймальної ВУЦВК: "Терміново. До РВК. Негайно вживіть всіх відповідних заходів в справі закріплення господарювання по артілі ім. Першої партконференції. Наслідки по відомте до приймальної 23.VІІ.1932 р. Член ВУЦВК Лукаренко".- Док. № 271.

¹⁰⁴ Див. док. № 264.- Док. № 271.

¹⁰⁵ Під заявою підписалися понад 60 чоловік, більшість прізвищ нерозбірлива.- Док. № 271.

¹⁰⁶ У проханні М. М. Явдощенку було відмовлено.- Док. № 272.

¹⁰⁷ За повідомленням прокуратури Нововодолазької дільниці згідно з телеграмою приймальної ВУЦВКу І. М. Мельника з-під варти звільнено 30 липня 1932 р.- Док. № 273.

¹⁰⁸ Відповідь прокуратури Нововодолазької дільниці Харківській облпрокуратурі від 8 березня 1932 р. свідчить про врегулювання справи по скарзі І. М. Мельника і водночас виправдовує самоуправні заходи сільради. В листі зазначалося "Дільнична прокуратура повідомляє, що за розслідом скарги гр. Мельника Івана Мусійовича Мельниківської сільради виявлено, що гр. Мельник одноосібник, за соцстаном міцний середняк, якому в 1931 р. доводились тверді завдання. Корову взято згідно з ухвалою групи сприяння при сільраді від 21.ІІ.31 р. По твердому завданню за корову пропонували гроші та частину облігацій, але ж останній відмовився, і гроші зараховані за обов'язкові платежі скаржника.
Корова та артіллю виміняна в скотобазі і знаходиться там же. Але ж в липні місяці 1932 р. корову дочка скаржника самоправно з колгоспу при допомозі батька забрала. За ці дії Валківський нарсуд засудив Мельника до двох місяців при-м[усової] праці, а корова із'ята і повернута до артілі. Арешту при із'ятії ніякого не було, а лише було так: коли дочка ця підняла галас для підбурювання сусідів, то її доглядали Лагута та голова сільради, завели в комору, де вона завжди спить і там же було її ліжко.
Сільгоспподатку цей двір сплачує в 1931 р. 73 крб. 10 коп. Дії сільради щодо самоуправного із'яття корови з колгоспу, вжиття заходів до скаржника вважаю за вірні. Прокурор Нововодолазької дільниці (підпис). Згідно: секретар (підпис)".- Док. № 273.

¹⁰⁹ Заява І. М. Мельника в справі відсутня.- Док. № 273.

¹¹⁰ У народі цю постанову називали "законом про п'ять колосків". - Док. № 277.

¹¹¹ Приводом для такої акції стала телеграма в Харків 12 липня 1932 р. від виключених колгоспників: "Вапнярка, Харків, ВУЦВК, Петровському. [За] ініціативою Кислицького колгоспу Томашпільщини нас, 15 господарів, [в] минулому [і] цьому роках виключено всупереч бажанню. Землю [з] посівами, реманент не повернуто, залишаємося [в] скрутному становищі. Просимо розпорядження повернути землю [з] посівами та реманент, оскільки виключення не [з] нашої причини. Уповноважений Заворотний".
14 липня 1932 р. ВУЦВК дав розпорядження Томашпільському РВК розібратися в цій справі. Наприкінці липня жителі с. Томашпіль написали на ім'я Петровського велику заяву з детальним описом неполадків під час ліквідації колгоспу та передачі його майна до колгоспу "Оборона". Томашпільський райвиконком 15 серпня 1932 р. повідомив ВУЦВК, що колгосп був розпущений рішенням від 8 липня 1932 р. як "куркульсько-розкладницький" і тому господарство з посівами, живим і мертвим реманентом та людьми було передано колгоспу "Оборона" в тому ж селі, проти чого й протестували колгоспники. ВУЦВК погодився з цим рішенням.- Док. № 278.

¹¹² Без підпису.- Док. № 279.

¹¹³ З 1 січня по 25 серпня 1932 р. із Лебединського р-ну поступило 62 скарги па адресу ВУЦВКу, перевірка яких виявила кричущі факти необгрунтованого розкуркулення та виключення з колгоспу, відбирання худоби, розпродажу майна, доведення нереальних планів хлібозаготівлі. Все це породжувало постійну нестачу хліба й продовольства, прирікало людей па голодування.- Дон. № 279.

¹¹⁴ Слідство проведено за дорученням ВУЦВК від 31 липня 1932 р. Пирятинським прокурором на підставі одержаного в приймальні листа про вбивство М. С. Хліпенка головою сільради Лимаренком. У листі також вказувалося, що це не перший вчинок представників місцевої влади і такі випадки негативно впливають на людей, тероризують село. Пирятинський дільничний прокурор Дьомін 19 серпня 1932 р. повідомив ВУЦВКу про закінчення слідства у справі, до Лимаренко проходив як свідок.- Док. № 280.

¹¹⁵115. Див. док. № 285.- Док. № 281.

¹¹⁶ 20 серпня 1932 р. на особистому прийомі в приймальні ВУЦВКу представники артілі подали заяву і одержали розпорядження для Чугуївського райвиконкому розібратися в справі, урахувати господарські можливості колгоспу в тому числі й загибель 355 га озимини та ярини. 26 серпня 1932 р. Чугуївський райвиконком відповів ВУЦВКу, що артіль одержала реальний план хлібозаготівлі, пошкодження посівів прийнято до уваги й по розрахунках виходить, що 2521 ц це цілком можливий для виконання план. Зокрема РВК наводив такі дані. "Озимой пшеницы взято 142 га, 14 га считается погибшей, проса исключено как погибшего 274 га, на свиноводческую ферму исключено при исчислении 66 га фуражных культур. Таким образом, план по культурам составил: ржи 168 га - 337 ц, пшеницы озимой 142 га -128 ц, ярой 64 га - 291, фуражних 178 га - 1317 ц, крупяных 115 га -448 ц. Всего -2521 ц". Проте райвиконком взяв за основу лише передбачену, а не реальну врожайність без урахування потреб колгоспу на посівфонд, оплату трудоднів, утримання худоби та ін., що становило 1997 ц й валишало колгосп фактично з мізерною кількістю хліба.- Док. № 281.

¹¹⁷ У документі помилка у даті. Йдеться про постанову РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 6 травня 1932 р. "Про план хлібозаготівель з урожаю 1932 р. та розгортання колгоспної торгівлі хлібом" (СЗ СССР.-1932.- № 31.- Ст. 190).
Державний план хлібозаготівель зменшувався в цілому по Союзу па 264 млн пуд., у тому числі по Україні: 356 млн. пуд. замість 434 млн. пуд. у 1931 р. Продавати лишки хліба дозволялося лише з 15 січня 1933 р. після виконаная хлібозаготівельних планів та утворення насіннєвих фондів. Проте надалі навіть ще тричіскорочуваний план Україною був недовиконаний в умовах голоду і відсутності хліба.- Док. № 282.

¹¹⁸ Див. док. № 28.- Док. № 282.

¹¹⁹ Мається на увазі постанова РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 5 липня 1932 р. "Про збиральну кампанію 1932 р." (СЗ СССР.-1932.-№ 52.-Ст. 312). Пропонувалося видавати колгоспникам зерновий аванс на трудодні в рахунок натуроплати у ході збиральної кампанії розміром 10-15 % фактично обмолоченого хліба.
Остаточні розрахунки по всіх видах прибутків проводилися після виконання планів хлібозаготівель та утворення насіннєвих фондів. Однак органи юстиції заздалегідь розробили заходи проти продажу значної кількості хліба, підозрюючи правління колгоспів у видачі авансів колгоспникам понад встановлений розмір.- Док. № 282.

¹²⁰ Першу свою скаргу Д. А. Матвеєнко подав 4 липня 1932 р. на адресу Чугуївської дільничної прокуратури.- Док. № 283.

¹²¹ На запит ВУЦВКу Чугуївський дільничний прокурор тов. Ростов 29 серпня 1932 р. сповістив про наслідки розгляду справи селянина Матвеенка - визнання його скарги необгрунтованою. У відповіді, зокрема, зазначалося: "Основанием к оставлению жалобы гр-на Матвеенко без удовлетворения послужили такие об стоятельства: Матвеенко Д. А. по своему социальному положению относился к группе зажиточных хозяйств, на основании чего Малиновским сельсоветом ему было доведено в 1931 г. твердое задание по хлебозаготовке, за невыполнение которого было применено постановление ВУЦВКа и СНК от 3 июля 1929 г. Исходя из мощности хозяйства гр-на Матвеенко Д. А. как до революции, так и в последнее время, и его отношению к возлагаемым на него обязательствам, действия сельсовета признаны правильными. Учпрокурор Ростов".- Док. № 283.

¹²² Уповноважені від групи бідняків Покровської сільради Риндівської громади, територіально підпорядкованих Артемівській міськраді, звернулися до ВУЦВКу 8І скаргою на свої поневіряння внаслідок виселення з рідних місць. Ще у 1931 р. місцева влада об'єднала розкуркулених селян у так званий кантон і для їх розміщення виселила з садиб 30 бідняцько-середняцьких господарств проти їх волі. Бідняків, які не згоджувалися па переселення, вивезли примусово на нове місце проживання до с. Покровського й прирікли на бідування. В одній хаті розміщали по декілька сімей, багато людей мешкало в хлівах, сараях та мало пристосованих для житла помешканнях. На думку скаржників, вони опинилися в гірших умовах проживання, ніж навіть колишні "куркулі". За розпорядженням ВУЦВКу від 1.VIII. 1932 р. Артемівський прокурор Тарабукін з'ясував цю справу, опротестував незаконні постанови про переселення й про наслідки розслідування у жовтні 1932 р. повідомив ВУЦВКу. Справа закінчилася тим, що Артемівська міськрада прийняла протест прокурора и справедливість була відновлена. Всі виселені мешканці с. Кошманівки повернулися в рідне село й знову оселилися в своїх будинках.- Док. № 284.

¹²³ Див. док. № 281.-Док. № 285.

¹²⁴ Додані акти обслідування площі посівів від 15, 18 та 25 липня 1932 р. не публікуються.- Док. № 285.

¹²⁵ Ходоки до ВУЦВКу були направлені за рішенням правління артілі від 16 серпня 1932 р. Проте похід виявився безрезультатним, бо Чугуївський РВК у відповіді ВУЦВКу від 26.VIII.32 р. залишив план хлібоздачі у 2521 ц незмінним.- Док. № 285.

¹²⁶ До скарги додано акт, складений ЗО травня 1932 р. дільничним агрономом Затишанської МТС Дмитриком в присутності членів правління артілі ім. Петровського та рільника Бабенка, про те, що 8 111 га засіву жита половина пошкоджена градом, про що повідомлено агента Держстраху.- Док. № 286.

¹²⁷ 1 вересня 1932 р. ВУЦВК надіслав скаргу селян Фрунзівському райвиконкому й 24 вересня одержав відповідь: "План по колгоспу ім. Петровського Савчинської сільради цілком реальний, зокрема по житу. План по житу колгоспу доведено в кількості 391 ц. Колгосп обмолотив жита станом па 20.ІХ 465 ц. Потрібно колгоспу засіяти всього 8 га жита. Крім того, як доказ безпідставної подачі колгоспом заяви про зменшення жита, це те, що станом [на] 24.ІХ колгосп перевиконав свій план по житу. Здав державі замість 391 ц - 418 ц. Голова РВК Талдикін. Зав. заготвідділу РВК Гріншнір. Цю відповідь було доведено довідома правління артілі. Ставлячи перевиконання плану хлібозаготівлі в заслугу артілі, голова райвиконкому не згадує про методи, за допомогою яких було вилучено майже весь урожай.- Док. № 286.

¹²⁸ У повідомленні Лелеківської сільради № 43 від 8 серпня 1932 р. до міськради відзначалося, що за невиконання плану хлібозаготівлі О. Зборовську було оштрафовано на 416 крб. 75 коп.- Док. № 289.

¹²⁹ Цей протокол президія міськради затвердила 5 вересня 1932 р. - Док. № 289.

¹³⁰ На документі є позначка: "Копію послано ЦКК-РСІ тов. Лозоверту". - Док. № 290.

¹³¹ Тяганина з справою М. А. Ковалькової почалася ще в січні 1932 р. Скаржниця, звернувшись з проханням па особистий прийом до Г. І. Петровського, зазначила, що в кінці жовтня 1931 р. міліція зробила в неї трус. Нічого не знайшовши, її заарештували й продержали під арештом 42 дні. За цей час її виключили з колгоспу, обклали податками, продали все майно й вигнали з хати її та сестру, про що докладно пише дільничний прокурор Ростов. Врешті-решт у вересні 1932 р. приймальна ВУЦВК повідомила М. А. Ковальковій, що за остаточним вирішенням справи їй слід звертатися до Харківського облвиконкому, а на копії документа прокурора позначила "до відома".- Док. № 291.

¹³² Лікар В. Ф. Березов неодноразово звертався по допомогу до ВУЦВКу, починаючи з квітня 1931 р., коли Головацька сільрада відібрала будівлі, майно та оподаткувала його господарство як куркульське, хоч воно й не було таким. Після втручання ВУЦВК за розпорядженням Полтавської міськради від 24 квітня 1931 р. сільрада мала повернути незаконно відібране, але не зробила цього й, навпаки, провела додаткову реквізицію майна Березіна. Як видно з публікованого документа, тяганина була досить тривалою. Березін побував на особистому прийомі у Г. І. Петровського з листом, який публікується. У грудні 1932 р. приймальна Петровського повідомила заявнику, що за дорученням харківського облпрокурора Полтавська міська прокуратура запропонувала сільраді повернути вилучено майно, але по всіх непорозуміннях тепер треба безпосередньо звертатися до міськпрокуратури, якій доручено довести справу до кінця. Чим вона закінчилася - невідомо через відсутність відповідних документів, хоч неважко уявити, що при масових, реквізиціях рідко вдавалося повернути власне майно повністю.- Док. № 292.

¹³³ Можливо йдеться про вибори складу контрольних комісій.- Док. № 293.

¹³⁴ Див. док. № 277.- Док. № 295.

¹³⁵ 15 жовтня 1932 р. райвиконком повідомив ВУЦВКу, що після перевірки справи вважає скаргу Швеця безпідставною, тому що колгосп "Заповіт Леніна" "...повинен здати хліба не більше за інші колгоспи і знаходиться в кращому стані, ніж поруч існуючі колгоспи". Хлібозаготівельні плани були обов'язковими і будь-яке їхнє зменшення допускалося рідко.-Док. № 296.

¹³⁶ Орган Ямпільського райкому КП(б)У, райвиконкому та райпрофради.

¹³⁷ Див. док. № 304, 310.- Док. № 302.

¹³⁸ Див. док. № 302, 310.- Док. № 304

¹³⁹ Дата опублікування.- Док. № 304.

¹⁴⁰ Йдеться про повідомлення Ямпільського дільничного прокурора Другобіцького щодо замітки в газеті "Наддністрянський колективіст" від 3.Х.1932 р.: "Цього допису написано на другий день після мого першого виїзду в с. Ратуш' це все здобуто мною та редактором. Прокурор Другобіцький". Вперше дільничний прокурор разом з редактором районної газети побували в с Ратуш у травні 1932 р. и після перевірки та встановлення фактів масових трусів, незаконного вилучення у бідняцьких господарств посівматеріалу та продовольства, домоглися термінового повернення їм реквізованого майна. Повернувшись з села, повідомили про ці випадки райпартком, організували публікацію матеріалів в районній газеті "Наддністрянський колективіст" (3 і 10 жовтня 1932 р.), запропонували провести слідство з тим, щоб конкретних винуватців перекручень притягти до відповідальності. Вдруге дільничний прокурор Другобіцький за дорученням райкому партії виїхав в с Ратуш у жовтні 1932 р., й констатував, що правління колгоспу "Колос" переобране, господарство поступово відновлює свою діяльність, зокрема, своєчасно проведено посівну кампанію, викопаний на полі цукровий буряк, виконано річний план хлібозаготівлі. Колишнє правління артілі "Колос" за беззаконня щодо селян було заарештоване й віддане до суду.- Док. № 304.

¹⁴¹ 25 листопада 1932 р. секретаріат Верховного суду УСРР повідомив Харківську облКК про те, що касація В. І. Немченка була розглянута й 27 жовтня Верховний суд республіки вирішив 3-річний строк позбавлення волі замінити на півторарічний.- Док. № 305.

¹⁴² І. С. Степанський у цей час був уповноваженим Комітету заготівель Ради Праці і Оборони СРСР по Україні.- Док. № 307.

¹⁴³ На 6 жовтня 1932 р. Україною було виконано 35,3 % річного плану хлібозаготівель, найбільше відставали в цій кампанії Харківська, Донецька та Дніпропетровська області.- Док. № 307.

¹⁴⁴ 20 липня 1932 р. ВУЦВК доручив Вінницькій обласній прокуратурі перевірити скаргу 50 громадян с. Горчичного, які звернулися до ВУЦВКу за допомогою від свавілля та перекручень місцевої влади. - Док. № 308.

¹⁴⁵ 26 грудня 1932 р. заступник облпрокурора т. Садовський повідомив ВУЦВКу, що за зловживання голову сільради с. Горчичного т. Островецького засуджено на 6 місяців умовно (зважаючи на те, що він працював у цьому селі 2 місяці), знято з посади та виключено з лав КП(б)У. Одночасно знято з роботи з тих же причин голову колгоспу Гаврила Колесника.- Док. 308.

¹⁴⁶ Йдеться про постанову від 7 серпня 1932 р. (Див. док. № 277). - Док. № 309.

¹⁴⁷ Див. док. № 302, 304.- Док. № 310.

¹⁴⁸ Прокурор Ямпільської дільниці Другобіцький на основі матеріалів слідства порушив справу й постановою від 12 листопада 1932 р. направив її до суду.
Слухання було призначено на 21 листопада безпосередньо на селі в присутності селян. Вінницький обласний прокурор Чернін 27 листопада 1932 р. повідомив ВУЦВКу про закінчення розслідування цієї справи й на його повідомленні зав. приймальнею ВУЦВКу Баранов зробив так позначку: "Висвітлити в газеті "Вісті" про наслідки викриття зловживань".- Док. № 310.

¹⁴⁹ Це розпорядження Наркомюст УСРР виконав, розіславши 12 листопада 1932 р. всім органам юстиції на місцях текст інструкції РНК УСРР, пояснення до кожного пункту та порядок її застосування. Зміст роз'яснень Наркомюсту полягав у тому, щоб не тільки виконати настанови уряду щодо селян про "продаж усього майна, арешт і виселення за межі області", а і робити деякі доповнення та уточнення. Якщо в інструкції Раднаркому УСРР йдеться лише про "куркулів", то в обіжнику Наркомюста наголошується на тому, що "застосовувати пі заходя до середняків, а надто бідняків можна лише у виключних випадках після ґрунтовної перевірко обставин справи" (ЦДАЖР УРСР, ф. 24, оп. 13. спр. 81. арк. 35-36). Таке застереження аж ніяк не було випадковим, бо, по-перше, "куркулів" як таких не було, а кого визначали - за кілька років ліквідували "як класі", насамперед, заможно-середняцькі верстви села; по-друге, воно свідчить про те, що процес розкуркулення й репресій проти селян був тривалим - аж до завершення колективізації.
З виданням цієї інструкції Наркомюст УСРР змінив § 1 своєї директиви про активізацію роботи органів юстиції в боротьбі за хліб від 9 листопада 1932 р. (див. док. № 309).-Док. № 311.

¹⁵⁰ Йдеться про постанову ЦВК та РНК СРСР від 19 листопада 1932 р. "Про одноразовий податок на одноосібні селянські господарства" (33 СРСР.-1932.- № 78- Ст. 476). Оподаткуванню підлягали одноосібники, що займалися сільський господарством у сільській місцевості, дачних та міських селищах і сплачували сільськогосподарський податок. Від одноразового податку звільнялися господарства робітників, службовців, колгоспників, військовослужбовців, інвалідів та інших категорій населення, пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом. Розмір одноразового податку встановлювався залежно від сільськогосподарського податку.
Щодо роз'яснення змісту 5-го та 6-го пунктів постанови, про які йдеться в документі, то райвиконкомам дозволялося повністю або частково звільняти від одноразового податку ті господарства, які виконали всі зобовязання перед державою, і підвищувати (подвоювати) оподаткування для тих, хто їх не виконав. Уряд України доручив цю справу облвиконкомам, а не райвиконкомам, як це сказано в п. 5-му та 6-му пунктах урядової постанови СРСР.- Док. № 314.

¹⁵¹ Див. док. № 313.- Док. № 315.

¹⁵² 3 метою впорядкування справи по заготівлі м'яса та дальшого полегшення становища селян в справі виконання планів м'ясозаготівлі постановою РНК СРСР та ЦК ВКП(б) продовжено строк, встановлено з 1.X.1932 р. по 1.І.1934 р. 15-місячний план м'ясоздачі державі по встановлених цінах з усіх одноосібних господарств, колгоспних дворів та товарних скотарських ферм, який мав силу держподатку.- Док. № 317.

¹⁵³ Болгарський колгосп "Нове життя".-Док. № 317.

¹⁵⁴ Йдеться про постанову ЦК КП(б)У від 28 березня 1932 р. про наслідки роботи колгоспів у 1931 р. та завдання організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Відзначалося, що не лише районні організації, МТС та держбанки самовільно розпоряджалися коштами колгоспів, а навіть правління колгоспів без постанов загальних зборів колгоспників витрачали кошти, що їх треба було розподіляти за трудоднями, на нове будівництво та інші потреби без урахування господарських та фінансових можливостей колгоспу. Це призводило до того, що прибутковість колгоспника на трудодень зменшувалася, підривався стимул до праці і загалом таке самоуправство викликало невдоволення селян.- Док. № 318.

¹⁵⁵ Копію надіслано гр. Мокієнку Овксентію Трохимовичу.- Док. № 319.

¹⁵⁶ Крім судових процесів над місцевими керівниками за невиконання хлібозаготівель, застосовувалися заходи морального приниження, необгрунтованих звинувачень у потуранні "злочинним елементам", обдурюванні і навіть у "зрадництві" радянської влади, про що так гучномовно йдеться у документі. Як проходив у ті часи неправедний судовий процес над працівниками Оріхівського райвиконкому, у тому числі й М. С. Паламарчуком, розповів І. Науменко у публікації "Как судили райком. Еще одна страница трагических 30-х" // Неделя.- 1989.- №30. - Док. № 331.

¹⁵⁷ Йдеться про остаточний розрахунок а колгоспниками по трудоднях. - Док. № 334.

¹⁵⁸ У газеті "Комуніст" 29 грудня 1932 р. було опубліковано повідомлення про цей судовий процес з убивчою характеристикою покараних осіб, бо вони "зрадили партію й робітничий клас, злигалися з куркулем і зривали виконання хлібозаготівельного плану". Подібні неправедні судилища відбувалися повсюдно в умовах хлібної кризи і лютуючого голоду.
З листопада 1932 р. на Україні діяла надзвичайна комісія Молотова по викачці хліба й репресивні заходи щодо селян та місцевих керівників посилились. Будь-які спроби утворити посівні, фуражні, продовольчі фонди розцінювались як саботаж, розкладництво і нещадно каралися. Саме така трагічна доля спіткала людей, про яких йдеться у наведеному документі. - Док. № 335.

¹⁵⁹ Цей документ упорядники одержали з сімейного архіву І. О. Обидала. - Док. № 335.

¹⁶⁰ Незадовго до цього рішення відзначалася сумлінна праця О. Кулченка. У жовтні 1932 р. Бородянський РВК виділив навіть голові сільради одноразову грошову допомогу й ухвалив з 1 жовтня 1932 р. давати щомісячну дотацію до зарплати -150 крб., оскільки, як сказано у постанові, "с. Шибене одне з найбільших сіл в районі та що голова сільради т. Купченко, одержуючи невелику платню, на неї не може прожити".- Док. № 338.

¹⁶¹ Не публікується.-Док. № 339.

¹⁶² Прізвище нерозбірливе.- Док. № 341.

¹⁶³ Встановити точне місцезнаходження колгоспу не вдалося. Під такою назвою існували артілі у Дніпропетровській, Київській, Вінницькій та Одеській областях.- Док. № 342.

Колективізація і голод на Україні: 1929-1933 Збірник матеріалів і документів

1932

Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів