Феофан Прокопович

– видатний український діяч епохи Бароко

(1681–1736)

богослов, проповідник, письменник, поет, математик, філософ, історик, правознавець, ректор Київської академії (1710–1716), віце-президент Синода (з 1721), архієпископ Великоновгородський та Великолуцький, сподвижник Петра Великого.

Праці Феофана Прокоповича

Духовний регламент : [витяги] // Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права. – К., 2008. – С. 728–787.

Один з кульмінаційних моментів діяльності Прокоповича припадає на його участь у реформі церковного управління. Феофану було доручено підготовку статуту духовної колегії. Суть цього документа, що дістав назву «Духовний регламент», полягала у скасуванні патріаршества й підпорядкуванні церкви колегіальному управлінню на чолі з царем.

Етика ; Найпревелебніший архієпископе Київський і Галицький, і Малої Русі! Мій найласкавіший во Христі отче, брате й спослужцю! // Українська економічна думка : хрестоматія / упоряд. С. М. Злупко. – К., 2007. – С. 50–57.

У хрестоматії представлено лист Ф. Прокоповича до Архієпископа Київського та курс лекцій, записані невідомим студентом протягом 1707–1709 рр. Більша частина «Етики» відсутня, збереглися лише перші чотири розділи книжки першої.

История о избрании и восшествии на престол блаженной и вечнодостойной памяти государыни императрицы Анны Иоанновны, самодержцы всероссийской [Электронный ресурс] // Сын Отечества. – 1837. – Ч. 184. – Отд. 2. – С. 23–73. – Режим доступа : http://www.memoirs.ru/rarhtml/1217FeofanPr.htm. – Заголовок с экрана.

Записи про події, учасником та очевидцем яких був автор: про роль духовенства в управлінні державою, боротьбу угруповань у зв'язку із вступом на престол Анни Іоанівни, придворні інтриги при царюванні Петра II та після його смерті.

Краткая повесть о смерти Петра Великого императора и самодержца Всероссийского, сочиненная Феофаном Прокоповичем, Архиепископом Новгородским и Св. Синода Первенстовавшим Членом. С присовокуплением описания порядка, держанного при погребении блаженной высокославной и вечнодостойнешей памяти Всепресветлейшего, Державнейшего Петра Великого, Императора и Самодержца Всероссийского и блаженной памяти Ее Императорского Высочества, Государыни Цесаревны Натальи Петровны [Электронный ресурс]. – СПб. : Тип. И. Глазунова, 1831. – 120 с. – Режим доступа : http://www.memoirs.ru/rarhtml/1048Prokopovic.htm. – Заголовок с экрана.

Описані події січня 1725 р.: хвороба Петра Великого, останні години його життя, питання про наступника, організація похорону, порядок похоронної процесії.

Логіка. Натурфілософія, або Фізика // Історія філософії України. Хрестоматія : навч. посіб. – К., 1993. – С. 180–206.

Філософський курс Ф. Прокоповича відображає тенденцію переходу українських мислителів від схоластичної парадигми філософування до системи координат, у яких розвивалися філософія і наука нового часу. У хрестоматії в перекладі з латинської мови подається частина курсу лекцій з логіки та натурфілософії.

Письма Феофана Прокоповича, писанные в царствование импер. Екатерины I и Петра II (1725–1730 г.) [Электронный ресурс] // Труды Киевской Духовной Академии. – 1865. – № 2. – С. 297–310. – Режим доступа : http://www.memoirs.ru/rarhtml/Feofan_TKDA.htm. – Заголовок с экрана.

Письмо архиеп. Феофана Прокоповича к канцлеру Остерману // Москвитянин. – 1852. – Т. 6, № 22. – С. 1–2. – Режим доступа : http://www.memoirs.ru/texts/Feofan1852.htm. – Заголовок с экрана.

Письмо Феофана Прокоповича к киевскому архиепископу о Братском училищном монастыре, 8 сентября 1736 г. // Русский архив, 1865. – Изд. 2-е. – М., 1866. – С. 329–336. – Режим доступа : http://www.memoirs.ru/texts/Feof_RA65_2.htm. – Заголовок с экрана.

Показание прореченнаго прежде в словесех Божиих и давно уже явившагося в мире Великаго Антихриста чрез характиры его, в священном писании предложенныя, и по его явлении от многих прешедших лет узнанныя, и ныне ясно видимыя на нем, на пользу прямым истины искателям и рачителем спасения своего и на обличение мятежником, мир в отечестве нашем злобно терзающим и равным безумию своему беззаконием в Боговенчанных владетельных христах Господних показать суетно желающим Антихриста [Электронный ресурс] : список 1812 г. – 81 л. – Режим доступа : http://www.memoirs.ru/texts/Prokopovic_PA.htm. – Заголовок с экрана.

Незакінчений і невиданий рукопис Ф. Прокоповича, написаний в останні роки його життя.

Зберігається в Секторі рідкісих книг Національної бібліотеки Республіки Карелія (інв. № 36551р).

Правда воли монаршей в определении наследника державы своей. – М., 1726. – 88 с.

Трактат написано у зв'язку з судом над царевичем Олексієм. Феофан торкнувся проблеми, яка здавна хвилювала російських письменників і публіцистів, а у XVIII ст. стала однією з центральних проблем епохи: яким мають бути ідеальний государ, відносини його до своїх підданих і їх обов'язки до нього.

Сочинения [Електронний ресурс] / АН СРСР, Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом) ; под ред. И. П. Еремина. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1961. – 504 с. – Режим доступа : http://publ.lib.ru/ARCHIVES/P/PROKOPOVICH_Feofan/_Prokopovich_F..html

Вперше зібрані в єдине ціле і надруковані літературні твори Феофана Прокоповича – промови, трагікомедія, вірші, трактат з теорії поезії. А саме у змісті:

· Слова и речи.

· Слово похвальное о преславной над войсками свейскими победе.

· Слово похвальное в день рождества благороднейшего государя царевича и великого князя Петра Петровича.

· Слово похвальное о баталии Полтавской.

· Слово в неделю осмуюнадесять, сказанное во время присутствия его царского величества, по долгом странствии возвратившагося.

· Слово похвальное на тезоименитство благоверныя государыни Екатерины.

· Слово о власти и чести царской.

· Слово в день святаго благовернаго князя Александра Невскаго.

· Слово похвальное о флоте российском.

· Слово о состоявшемся между империею Российскою и Короною Шведскою мире.

· Слово на погребение Петра Великого.

· Слово на похвалу блаженныя и вечнодостойныя памяти Петра Великого.

· Трагедокомедия «Владимир».

· Стихотворения.

· De arte poetica.

Філософські твори : в 3 т. : пер. з латин. – К. : Наук. думка, 1979–1981. – Т. 1–3.

Електронна версія. – Режим доступу : http://litopys.org.ua/procop/proc.htm. – Заголовок з екрана.

Вперше здійснений переклад з латинської мови філософської спадщини визначного вітчизняного мислителя. До зібрання увійшли курси лекцій, які були прочитані у Києво-Могилянській академії протягом 1705–1709 рр., та інші твори.

Т. 1 : Про риторичне мистецтво… ; Різні сентенції. – 1979. – 512 с.

Включає «Риторику» та виписки різних висловлювань видатних античних авторів. У цих працях відображені прогресивні, суспільно-політичні, естетичні та літературознавчі погляди Ф. Прокоповича, його непересічна обізнаність з античною та середньовічною літературою, а також з ідеями епохи Відродження й Реформації.

Т. 2 : Логіка ; Натурфілософія, або Фізика ; Етика. – 1980. – 552 с.

В цих творах поряд із значними елементами схоластики відображено прагнення автора відмежувати філософію від теології, зблизити її з природознавством.

Т. 3 : Математика ; Історичні праці ; Вірші ; Листи. – 1981. – 524 с.

Надруковано частину курсу натурфілософії «Математика», історичні праці, епістолярну спадщину, вірші, «Життєпис Прокоповича», складений у XVIII ст. Т.-Г. З. Байєром, витяг з опису бібліотеки вченого, список його праць.

Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001.

Т. 3, кн. 2 : (Остання чверть ХVII – початок ХVIII ст.). – 576 с. – Із змісту :

Володимир : драма із 1705 р. : [виклад змісту з Крехівського рукопису] ; Трагікомедія. – С. 410–419.

Теоретичне розуміння природи драматичної поезії Прокопович реалізує у своїй п’єсі «Володимир» (1705), яка принесла йому найбільшу славу як літераторові. Це перша у вітчизняній літературі історична драма, звернена, однак, до сучасності, до часів Петра І. На першому плані – боротьба двох початків – сил реакції, носіями яких є неосвічені, користолюбні жерці, та сил прогресу і просвітництва, які втілює Володимир і його соратники.

Т. 4, кн. 1 : (Перша третина ХVIII ст.). – 520 с. – Із змісту :

За могилою рябою. – С. 228–229 ; Передмова до перекладу книги Дидика Сааведра Фахарда «Зображення християно-політичного володаря символами» ; Розмова тектона, тобто теслі, з купцем ; Розмова міщанина з селянином та півчим, себто дяком. – С. 354–425.

Творчість Прокоповича – важливий етап на шляху секуляризації суспільної думки, в тому числі й естетичної. Він визнавав важливе значення естетичного чинника. В «розмовах» береться під захист просвітництво і засуджується невігластво. Вчений-поет розробив теорію драматичного мистецтва, яку проілюстрував власною віршованою драмою. Загалом у віршованих творах він виступав як поборник просвітництва проти «сумазбродів та неуків». Деякі його вірші були покладені на музику.

Про нього

Гурвич Г.С. "Правда воли монаршей" Феофана Прокоповича и ее западноевропейские источники / Г. С. Гурвич ; под ред. О. Ф. Тарановский ; предисл. О. Ф. Тарановский. – Юрьев : Тип. К. Маттисена, 1915. – 111 с.

У роботі систематично викладено політичне вчення, що міститься у творі церковного діяча Феофана Прокоповича "Правда волі монаршої", досліджено питання про вплив на цю роботу школи природного права.

Зайченко А. Б. Теория просвещенного абсолютизма в произведениях Ф. Прокоповича / А. Б. Зайченко // Из истории развития политико-правовых идей. – М., 1984. – С. 76–83.

Представлено перший в Російській імперії варіант освіченого абсолютизму розроблений Ф. Прокоповичем. Його теорія обгрунтовувала пріоритет світського початку, розуму, науки, що спираються на сильну і освічену державну владу. Носієм державної влади мав бути "філософ на троні", освічений монарх, що править, спираючись на закони, і сприяє розвитку науки та освіти.

Історія філософії на Україні : у 3 т. – К. : Наук. думка. – 1987. – Т. 1 : Філософія доби феодалізму. – С. 325–334.

У виданні дається систематичний виклад історії філософії на Україні. Значний внесок у розвиток вітчизняних філософських ідей та вчень, світогляду та способу філософствування вніс вихованець, професор та ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович.

Литвинов В. Д. Про деякі риси гуманізму та просвітництва в українській філософії початку XVIII ст. (Теофан Прокопович) / В. Д. Литвинов // Від Вишенського до Сковороди : з історії філос. думки на Україні XVI–XVIII ст. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 103–109.

Автор робить спробу підвести попередні підсумки про розповсюдження ідей гуманізму в українському Просвітництві початку XVIII ст. Одним з популяризаторів досягнень вчених-гуманістів став Прокопович.

Нерсесянц В. С. История политических и правовых учений : учебник / В. С. Нерсесянц. – М. : НОРМА, 2005. – С. 360–364.

У підручнику висвітлюються основні ідеї, концепції та напрямки розвитку історії політичної та правової думки. Значна увага приділяється формуванню та розвитку політичних та правових вчень Російської імперії та одному із прихильників реформ та активних діячів петровської епохи Феофану Прокоповичу.

Ничик В. М. Феофан Прокопович / В. М. Ничик. – М. : Мысль, 1977. – 192 с. – (Мыслители прошлого)

Книга містить короткий біографічний нарис і аналізує філософські погляди Феофана Прокоповича, який очолював «вчену дружину» Петра I.

На підставі вивчення маловідомих матеріалів автор дає нову оцінку його поглядів, виділяючи серед елементів схоластики передові ідеї Відродження, Реформації, Просвітництва.

Новгородський О. М. Питання пріоритетності права в працях прогресивних вітчизняних вчених періоду XVIII – початку XIX століття / О. М. Новгородський, В. В. Олейников // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ : у 4 ч. – 2007. – Спец. вип. № 3, ч. 2. : Ідея права і держави. – С. 16–23.

Проаналізовано питання пріоритетності права. Прокопович вперше в Російській імперії звернувся до договірної теорії походження держави та розрізняв два види монархій: спадкову та виборну.

Соловьев С. М. История России с древнейших времен : в 15 кн. / С. М. Соловьев. – М. : Изд-во соц.-экон. лит., 1963. – Кн. 10 (т. 19–20). – С. 98–108.

У наданому томі видатного російського історика висвітлюються події останніх років царювання Катерини I, короткочасне царювання Петра II та імператриці Анни Іоанівни. Також вчений досліджує життя та творчість відомих філософів цієї епохи, у тому числі і Феофана Прокоповича.

Тимошенко В. І. Поліцейська держава : з історії політичної і правової думки / В. І. Тимошенко // Правова держава. – К., 1997. – Вип. 8. – С. 232–239.

У статті досліджується процес виникнення та сутність теорії поліцейської держави, розглядаються варіанти її теократичного та раціонального обгрунтування. Феофан Прокопович приєднався до напрямку природного права, представники якого відстоювали необхідність зосередити всю владу в руках абсолютного монарха.

Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біогр. нариси, іст. та худож. портрети : довід. вид. – К. : Вища шк., 2002. – С. 205–208.

Державні, політичні та громадські діячі України : політ. портрети / за заг. ред. М Панова. – К. : Ін Юре, 2002. – С.135–138.

Довідник з історії України (А-Я) / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – К. : Ґенеза, 2001. – С. 623.

Імена України в космосі : наук.-енцикл. вид. – Л. : Наутілус ; К. : ВАІТЕ ; К. : Академперіодика, 2003. – С. 138–139.

Історія України в особах, IX–XVIII ст. – К. : Україна, 1993. – С. 354–359.

Огородник І. В. Українська філософія в іменах / І. В. Огородник, М. Ю. Русин. – К. : Либідь, 1997. – С. 228–233.

Філософська думка в Україні : біобібліогр. слов. – К. : Пульсари, 2002. – С. 164–166.

У представлених довідково-енциклопедичних виданнях надані відомості про життя, творчисть, вчення та практичну діяльність Феофана Прокоповича.

Електронні енциклопедії

Вікіпедія : вільна енцикл. – http://uk.wikipedia.org

Древо : открытая православ. энцикл. – http://drevo-info.ru/articles/3899.html

Хронос : всемир. история в интернете. – http://www.hrono.ru/biograf/bio_p/prokopovich_f.php