КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ
(до вивчення
навчальної дисципліни “Історія української культури”)
Минуле кожної
країни і кожної нації ототожнюється в історичній пам`яті поколінь з епохальними
подіями і періодами, які з плином часу не втрачають своєї актуальності,
виховного й повчального значення. Такою подією в історії України стала Національна революція 1648-1676 рр.,
що започаткувала нову епоху в боротьбі українського народу за незалежність і
створення самостійної соборної держави.
Не комусь
іншому, а саме козацтву нащадки зобов`язані появою українських козацьких
літописів і надзвичайним розвитком їх протягом трьох сторіч, майже з часу
зародження козацтва і до самої політичної смерті його. Так з`явилися у нас
українські козацькі літописи: Самовидця, Граб`янки, Величка, Юзефовича,
Рубана, Білозерського; діаріуші, або щоденники: Зорьки, Ханенка, Освенціма та
багато інших. Такого літописного багатства, що розвивалося на Україні за
козацької доби, не знала Велика, або північна Русь.
Літопис
Самовидця. – К. : Наук.
думка, 1971. – 208 c.
Історичний твір 17 ст.
написаний, ймовірно, генеральним підскарбієм при гетьмані Івані Брюховецькому Романом Ракушкою-Романовським.
Охоплює події 1648-1702 рр. Найбільше уваги приділено висвітленню Визвольної
війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Літопис
Самовидця є важливим джерелом до історії України другої половини ХVІІ ст.,
містить великий фактичний матеріал, створює всебічну картину як історичного
піднесення України середини ХVІІ ст., так і великої Руїни, що настала після
смерті Б. Хмельницького. Включає також чимало народних оповідань, приказок
тощо.
Літопис гадяцького
полковника Григорія Грабянки.
– К. : Т-во “Знання” України, 1992. – 192 с.
http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm
Григорій Іванович
Грабянка
гадяцький сотник, полковий осавул, суддя, обозний, з 1730 р. полковник, загинув
1737 р. у кримському поході проти татар. На підставі різних вітчизняних та іноземних джерел він виклав історію козацтва від
найдавніших часів до 1709 р. Літопис під назвою “Дійствія презільной і от начала поляков кровавшой
небивалой брані Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького з поляка...”
був
закінчений 1710 р. у Гадячі. У формі “сказаній” розповідає про основні
події визвольної війни 1648-1654 рр. під
керівництвом Богдана Хмельницького, головну увагу приділено змалюванню образів
гетьмана та його соратників.
Величко С. Літопис / Самійло
Величко. – К. : Дніпро, 1991. – Т. 1
– 2.
http://litopys.narod.ru/velichko/vel.htm
Літопис канцеляриста війська Запорозького Самійла Васильовича Величка – історична праця, написана на початку 18 ст., складається з двох частин. Перша – “Сказання про війну козацьку з поляками” – охоплює події 1648-1659 рр., друга – “Повість літописна про малоросійські та частково інші події...” – присвячена подіям 1660-1700 рр. В основу літопису лягли інші козацькі літописи, іноземні хроніки, документи Генеральної військової канцелярії, власні спостереження та ін. Написаний тогочасною літературною українською мовою і публікований у 1848-1864 рр.
Летопись
событий в южной Руси. – http://litopys.org.ua/sborlet/sborlet06.htm
Летопись составлена в начале 18 в.
львовским каноником Я. Юзефовичем по
заданию львовского архиепископа Константина Зелинского на латинском языке и
охватывает период 1614—1700. Оригинал утрачен, сохранились лишь рукописные
списки. События излагаются по годам, содержит ценные сведения о церковном
устройстве, политических событиях на Украине, истории Львова, описания явлений
природы. Ценно описание второй осады Львова Б. Хмельницким в 1655, приведён
дневник этой осады, составленный современником события — львовским студентом
Борженцким. Часть летописи за 1634—90 с сокращениями была напечатана во Львове
в 1854 на польском языке. Текст за 1624—1700 (с сокращениями) опубликовал и В.
Антонович («Сборник летописей, относящихся к истории южной и западной Руси»,
1888).
Краткая летопись Малыя России с 1506 по 1776 год, С изъявлением настоящаго
образа тамошняго правления и с приобщением списка преждебывших гетманов,
генеральных старшин, полковников и иерархов; також Землеописания, с показанием
городов, рек, монастырей, церквей, числа людей, известий о почтах и других
нужных сведений
Издана Васильем Григорьевичем Рубаном, господином
коллежским ассессором и Вольнаго Российскаго собрания, при Императорском
Московском университете. В предисловии В. Рубан сообщает, что летопись событий
с 1506 по
Черниговская летопись. 1587 — 1750.
Летописец в руских и полских що ся сторонах деяло и якого року. http://litopys.org.ua/chernlet/chern01.htm
Список цього літопису було вперше
віднайдено в рукописному збірнику кінця XVIII ст., який належав бібліотеці
Чернігівської духовної семінарії.
До видання «Южнорусские летописи»,
підготовленому і виданому в Києві у 1856 р. М.
М. Білозерським було вміщено кілька літописних свідчень: 1. Черниговская
летопись; 2. Краткое летоизобразительное знаменитых и памяти достойных действ и
случаев описание, что в каком году в Украине Малоросийской деялось, наипаче, кто
именно когда был козацким гетманом, и прочих приключениях от России; 3.
Хронология высокославных ясновельможных гетманов, прежде Хмельницкого бывших;
4. Именная перепись малороссийских гетманов, когда кто и с которой стороны
Днепра был, с кратким описанием их дел; 5. Слово во время бездождия и глада и
всякая нужда и злоключения людей; 6. Лемент людей побожных, що ся стало в
Литовской земле.
Зразу ж після виходу літописного збірника
М. М. Білозерського відомий український учений XIX ст. М. О. Максимович дав
йому високу оцінку, відзначаючи, що «...в нем истинное перло есть «Черниговская
летопись». За нее-то, скажу еще раз, и будет всегда благодарность г.
Белозерскому от занимающихся Малороссийской историею; прекрасное дело сделал бы
он, если бы сию, открытую им летопись, издал он вторично в том виде, как
следует...»
Історія творила
легенди.
А легенди –
історію.
Народний вислів
часів Гетьманщини
Список літератури
|
Літописи [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://izbornyk.org.ua/links/inlitop.htm |
|
Т3(4УКР) Б36 |
Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець : джерелознавче
дослідж. / О. А. Бевзо. – К. : Ін-т історії АН УРСР, 1970. – 200 c. |
хр |
Бовгиря А. М. "Літопис Грабянки": питання першооснови / А. М.
Бовгиря // Укр. іст. журн. – 2003.
– № 4. –C. 75-88 |
ч.з.№ 2 |
|
Бовгиря А. М. До питання реконструкції "Достовірного руського
літопису" / А. М. Бовгиря // Укр.
іст. журн. – 2005. – № 6. – C. 198-205 |
ч.з.№ 2 |
|
Булгак О. В. Літописец буремних літ : до 335-річчя від дня народж.
Самійла Величка (1670 – після 1728) / О. В. Булгак // Календар знаменних і пам`ятних дат. I квартал. – К., 2005. –
C. 100-106. |
СБО |
|
Т3(4Укр) В27 |
Величко С. Літопис / С. Величко. – К. : Дніпро, 1991. – Т. 2. – 642 с |
хр |
Т3(4УКР) Т45 |
Величко С. Лист запорожців щодо згоди з Москвою 3 січня 1654 року
[літопис] / С. Величко // Тисяча
років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К., 2001. – Т. 4, кн. 1 : (Перша третина ХVIII ст.).
– С. 339-340. |
Фил № 1 ч.з.№ 2 н/аб |
Т3(4УКР) Т45 |
Величко С. "Сатирова повість" [літопис] / Величко С. // Тисяча років української
суспільно-політичної думки : у
9 т. – К., 2001. – Т. 4, кн. 1 : (Перша третина ХVIII ст.). – С. 342-347. |
Фил № 1 ч.з.№ 2 н/аб |
Т3(4УКР) Т45 |
З "Літопису Самійла Величка" 1720 року / [пер. В. Шевчук] // Тисяча років української
суспільно-політичної думки : у 9 т. – К., 2001. – Т. 3, кн. 2 : (Остання
чверть ХVII – початок ХVIII ст.). – С. 317-318. |
Фил № 1 ч.з.№ 2 н/аб |
Т1(4Укр) Л64 |
Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. – К. : Наук. думка, 1971. – 208
с. – (Джерела з історії України). |
хр |
Т3(4Укр) Л64 |
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. із староукр. Р. Г.
Іванченко. – К. : Т-во "Знання" України, 1992. – 188 с. |
хр |
Т3(4УКР) Д36 |
Окладна М. Г. Іларіон (перший руський митрополіт, літописець, автор
"Слова про Закон і Благодать") / М. Г. Окладна // Державні, політичні та громадські діячі
України : політ. портрети. – К. : Ін Юре, 2002. – Кн. 1. – C. 27-29. |
Фил № 1 ч.з.№ 2 н/аб |
Т3(4УКР) Т45 |
Пісня про пана Миколая Потоцького, коронного гетьмана, і про
Хмельницького, року Божого 1648 [Із "Літопису, або хроніки різних справ
та подій" Йоахима Єрлича Варшава, 1673 року] // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. –
К., 2001. – Т. 3, кн. 1 : (Третя чверть ХVII ст.). – С. 179-182. |
Фил № 1 ч.з.№ 2 н/аб |