Глава 2. ОСОБИСТІСТЬ І СТРУКТУРА
ЇЇ ПСИХІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
§ 1. Поняття про особистість. Співвідношення соціального і біологічного в
особистості
Термін «особистість» спочатку означав маску, яку надягав актор театру. Тому
використання терміна особистість щодо окремого індивідуума підкреслює його роль
у суспільному житті, у суспільстві. Особистість — це насамперед суб’єкт певних
соціальних відносин і свідомої діяльності, людина, яка має соціальні і
психологічні особливості. У психологічній літературі є різні визначення поняття
«особистість». Деякі з них: особистість — суб’єкт суспільної поведінки і
комунікацій (Б. Г. Ананьєв); особистість — це індивід, який визначає свою
активну позицію щодо усього оточуючого: до праці, до соціального ладу, до
боротьби мас, до задач колективу, до долі іншої людини (Є. П. Кряжев); поняття
особистості позначає людського індивіда як члена суспільства, узагальнює
інтегровані в ньому соціально значущі риси (І. С. Кон); особистість — людина як
суспільний індивідуум, суб’єкт пізнання й об’єктивного перетворення світу,
розумна істота, яка володіє мовою і виявляє здатність до трудової діяльності
(А. В. Петровський); особистість — людина як носій свідомості (К. К. Платонов).
Особистість — це
біосоціальна істота, що має дві сторони: біологічну (живий організм) і
соціальну (член суспільства). Не можна ігнорувати біологічні основи в
особистості й обмежуватися лише соціальними особливостями. Людина — жива
істота, якій притаманні природні закономірності (ембріональний розвиток, стать,
зміна життєвих процесів в організмі та ін.). Тому необґрунтована соціологізація
людини (як homo sapiens) неприпустима. З іншого боку, особистість не може
розглядатися як замкнена в собі біологічна індивідуальність (З. Фрейд).
Особистість досліджується багатьма науками. Психологія вивчає особистість
як свідому істоту, духовну сутність. Об’єктом її вивчення є насамперед психічні
процеси, стани і властивості в їхньому взаємозв’язку і залежностях.
Кожна людина є
індивідуальною і неповторною. Особистість вирізняється індивідуальністю, має
індивідуальні властивості. Водночас можна говорити про психологічну структуру
особистості, яка охоплює: 1) темперамент (психологічні властивості, що
визначають динаміку її проявів у діяльності; система природних властивостей);
2) характер (психологічні властивості особистості, що визначають ставлення до
соціального середовища; сукупність відносин і особливостей соціально набутої
поведінки); 3) спрямованість (психологічні властивості особистості, що
визначають активний характер відносин і дій людини; система потреб, інтересів
та ідеалів); 4) здібності (психологічні властивості особистості, що є
потенційними можливостями людини у виконанні діяльності; ступінь
пристосованості до вимог певної діяльності).