§ 2. Методи судово-психологічної експертизи
При проведенні судово-психологічних експертиз завжди використовується
комплекс методів. Судово-психологічна експертиза передбачає дослідження психіки
людини, психологічних механізмів її поведінки. Саме цим зумовлена специфіка
методів, що обираються. У кожному конкретному випадку обрання методів
дослідження залежить від завдань експертизи і тих питань, що поставлені на
вирішення судового експерта.
Судово-психологічне дослідження починається з вивчення матеріалів кримінальної
справи. Ретельне вивчення таких матеріалів складає основу для ретроспективного
психологічного аналізу діяльності учасників події. Піддаються вивченню
відомості, які містяться у протоколах слідчих дій, аналізуються показання
різних осіб (свідків, потерпілих, обвинувачених). Особливу увагу необхідно
звертати на документи, в яких є інформація про соціально-психологічні
особливості особистості підекспертного, його поведінку в момент вчинення
злочину, ставлення до вчиненого. Необхідно проаналізувати результати
судово-психіатричної експертизи.
Проведення судово-психологічної експертизи передбачає використання
біографічного методу. При даному методі підекспертний вивчається з погляду
минулих етапів його життя, виявлення фактів, які мають психологічне значення.
Під час застосування біографічного методу передбачається отримання даних про
батьків підекспертного, його стосунки у родинному колі (з батьками, братами,
сестрами), найважливіші етапи його життя (характеристика дошкільного, шкільного
періоду і дорослості).
Судово-психологічне дослідження передбачає використання методу незалежних
характеристик з метою одержання об’єктивного уявлення про психологічні
особливості особи, яку випробовують. Вивчаються за матеріалами кримінальної
справи характеристики з місця роботи, місця проживання або навчання.
Аналізуються відомості про підекспертного, які містяться у протоколах допиту
батьків, друзів, знайомих, колег по роботі та ін.
Майже кожна судово-психологічна експертиза передбачає використання методу
бесіди. Йдеться про безпосереднє спілкування судового експерта з особою, яку
випробовують. Така бесіда має проводитися за заздалегідь розробленою програмою,
відповідно до вивчених матеріалів кримінальної справи. Бесіда здійснюється за
допомогою постановки запитань підекспертному. Безпосередність спілкування
передбачає встановлення психологічного контакту з випробовуваним. У цьому
аспекті важливе значення має повага до прав особи підекспертного, повага до
його честі й гідності, незалежність від інших учасників процесу. Експерт-психолог
завжди повинен пам’ятати про презумпцію невинуватості (обвинувачений у злочині
— ще не злочинець).
У процесі бесіди з випробовуваним важливого значення набуває метод
спостереження. Спостереження дає змогу реєструвати реакції на подразники, зміну
поведінки у процесі постановки запитань, ставлення до тих чи інших подій, осіб,
обставин. За допомогою цього методу можуть бути продіагностовані певні
психологічні особливості підекспертного.
Судово-психологічна експертиза — це психодіагностичне обстеження, кінцевим
результатом якого є діагноз психологічний (встановлення
індивідуально-психологічних особливостей особи). У цьому аспекті важливе
значення мають психодіагностичні методики (тести). Тести класифікуються за
різними підставами: за особливостями використовуваних завдань (тести вербальні
і тести практичні), за формами процедури обстеження (тести групові й
індивідуальні), за спрямованістю (тести інтелекту і тести особистості).
При провадженні судово-психологічних експертиз використовуються методики
дослідження особистості (тест MMPI — Міннесотський багатоаспектний особистісний
опитувальник; тематичної апперцепції тест — ТАТ; тест Роршаха тощо); методики
дослідження мислення (розповідь за малюнком; метод піктограм; метод виключення
й ін.); методики дослідження пам’яті (завчання слів; метод опосередкованого
запам’ятовування; запам’ятовування десяти чисел та ін.); методика дослідження
сприйняття й уваги (дослідження сприйняття форми предметів; дослідження обсягу
уваги й ін.)46 .
Тести,
використовувані у практиці судово-психологічної експертизи, мають бути
валідними. Валідність — один із основних критеріїв тесту, який означає його
придатність для цілей дослідження; це комплексна характеристика тесту, яка
охоплює відомості про галузь досліджуваних явищ і репрезентативність
діагностики. Крім того, тест повинен бути надійним — відображати точність
виміру, а також стійкість результатів тесту до дії сторонніх випадкових
чинників.