§ 3. Психологічні основи судового огляду

Кримінально-процесуальний закон називає такі види судового огляду: огляд речових доказів, огляд документів і огляд місця події. Причому огляд речових доказів і огляд документів — це судові дії, які трапляються часто. Значно рідше проводиться огляд місця події. Таке становище пов’язане з об’єктивними обставинами.

У ст. 315 КПК України зазначено, що суд, визнавши необхідним оглянути місце події, проводить огляд з участю прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників, а коли цього вимагають обставини справи, — то й з участю свідків і експертів.

Судовий огляд місця події відрізняється такими ознаками: 1) проводиться через значний проміжок часу після вчинення злочину; 2) виконує перевірочну функцію; 3) у його проведенні бере участь розширений склад учасників (весь склад суду).

Психологічна сутність огляду місця події полягає в безпосередньому сприйнятті складом суду результатів події злочину. Таке сприйняття дає змогу уявити характер і обсяг змін, викликаних злочином; зіставити показання підсудного, потерпілого і свідків; усунути суперечності, пов’язані з обстановкою злочину.

Психологія судового огляду місця події полягає у специфічному моделюванні події злочину. У цьому випадку фактично наявна «потрійна» розумова модель: а) розумова модель досудового слідства, матеріалізована у протоколі огляду місця події (слідчої дії), обвинувальному висновку та ін.; б) розумова модель, створена суддею у процесі судового слідства (за результатами різних судових дій); в) розумова модель, що формується після прибуття складу суду на місце події.

Виїзд суду для проведення огляду місця події є складовою судового слідства. Тому кримінально-процесуальний закон установлює, що, прибувши на місце огляду, головуючий оголошує судове засідання продовженим, і суд приступає до огляду. При цьому підсудному, свідкам, потерпілому і експертам можуть бути поставлені у зв’язку з оглядом запитання (ст. 315 КПК України). Йдеться про те, що суд отримує інформацію не лише від речових джерел, а й від людей у процесі взаємодії. Причому запитання підсудному, потерпілому, свідкам, експерту можуть бути поставлені протягом всього огляду.

Важливою судовою дією є огляд речових доказів. Суть цієї дії полягає в тому, що речові докази повинні бути оглянуті судом і пред’явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно, — свідкам і експертам (ст. 313 КПК України). З психологічного погляду учасники судового огляду повинні безпосередньо сприйняти певні докази, їх зовнішній вигляд, індивідуальні особливості, специфіку застосування тощо. У цьому випадку ті чи інші особи можуть звертати увагу суду на особливості, що мають значення для справи. Іншими словами, в процесі огляду речових доказів здійснюється пізнавальна діяльність.

Запитання для самоконтролю

1. Які психологічні риси притаманні особі судді?

2. Чи існують психологічні особливості судового процесу?

3. Які психологічні закономірності виявляються у підсудного?

4. Які психологічні особливості притаманні перехресному допиту?

5. Які психологічні ознаки властиві судовому огляду?

Рекомендована література

1. Васильев В. Л. Юридическая психология: Учеб. для вузов. — 5-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Питер, 2003. — 656 с.

2. Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. —Х., 1975.

3. Дулов А. В. Судебная психология. — Минск: Вышэйшая шк., 1975. — 462 с.