ДОДАТКОВА ПРОГРАМА

 

кандидатського іспиту з філософії для аспірантів

 

Поряд із такими загальними розділами філософії, як історія філософії, онтологія, гносеологія, соціальна філософія існують філософські науки “середнього рівня”, у межах яких той чи інший фрагмент реальності, що, звичайно, є об’єктом нефілософських теорій, розглядається під філософським кутом, тобто з позиції загального. До цих наук разом із філософією політики, релігії, мови, науки належить і філософія права.

Виконуючи світоглядну й методологічну функції,  філософія права впливає на формування широкого правового світогляду і сприяє поглибленню юридичних досліджень. Її вивчення є необхідною умовою підготовки висококваліфікованих, творчо мислячих філософів-юристів. Тому програма кандидатського іспиту з філософії доповнюється питаннями з філософії права.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Розділ I. Зміст і призначення філософії права,

її історичний розвиток

 

1. Предмет і завдання філософії права.

2. Методологія філософії права.

3. Історичні типи філософії права.

4. Вітчизняна філософсько-правова думка: традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї.

 

Розділ II.  Основні проблеми філософії права

 

5. Правова онтологія: природа і структура права.

6. Правова антропологія: гуманістична природа права.

7. Правова аксіологія: ціннісні основи права.

8. Інституційний вимір права. Філософські проблеми права і влади в посттоталітарному суспільстві.

 

КОМЕНТАР

 

Розділ I. Зміст і призначення філософії права,

її історичній розвиток

 

Тема 1. Предмет і завдання філософії права

 

Дискусія про предмет філософії права. Необхідність філософського осмислення права. Сутність та особливості філософського підходу до права. Філософське осмислення й наукове пізнання права: відмінності предмета й методу. Філософсько-правова рефлексія.

Філософія права в системі соціально-гуманітарного знання. Проблема дисциплінарного статусу філософії права. Філософія і філософія права. Філософія права, загальна теорія права, соціологія права. Історія філософії права й історія вчень про державу і право. Філософія права й галузеві юридичні дисципліни.

Головні питання і завдання філософії права. Основні розділи.  Світоглядна й методологічна функції філософії права. Значення філософії права для формування світогляду юристів.

 

Тема 2. Методологія права

 

Методологія права та її рівні: юридичний, загальнонауковий, філософський. Особливості пізнавальних процесів у праві. Філософія права як методологія правопізнання. Пізнавальна установка (емпіризм, раціоналізм, інтуїтивізм) і типи правопізнання. Типи праворозуміння як способи здійснення філософсько-правової рефлексії. Правовий позитивізм як спосіб філософського осмислення права: філософські витоки, форми, переваги й недоліки. Природно-правове мислення: гуманістичний смисл, особливості,  типи, переваги, недоліки, сучасний стан.         

Основні парадигми праворозуміння й обґрунтування права: об’єктивізм, суб’єктивізм, інтерсуб’єктивність. Витоки, сенс, форми, позитивні й негативні риси парадигм.

 

Тема 3. Історичні типи філософії права

 

Об’єктивність як парадигма античної й середньовічної філософії права. Виникнення античної філософії права.  У пошуках начал справедливості: діке і номос. Космоцентричне обґрунтування права. Визначення природних основ права й закону софістами і  Сократом. Погляди Платона на справедливість і право. Учення Арістотеля про право й закон. Тема найкращого державного устрою у філософії Платона й Арістотеля.  Філософсько-правові погляди Епікура, стоїків, Цицерона. Криза грецької морально-правової свідомості.  Особливості філософії права Стародавнього Риму.

Філософія права Середньовіччя. Метафізичні передумови християнської правосвідомості. Августин Аврелій. Учення про закон і право Фоми Аквінського. Реалізм і номіналізм у праворозумінні Середньовіччя.

 Філософсько-правова думка епохи Відродження й епохи Реформації. Н. Макіавеллі. Особливості праворозуміння Ж. Бодена. М. Лютер: релігійно-моральне обґрунтування прав людини.

 Суб’єктивність як парадигма класичної філософії права. Філософсько-правові погляди мислителів Нового часу. Становлення юридичного світогляду: теорії природного права й суспільного договору. Теорія природного права Г. Гроція. Філософсько-правові ідеї Т. Гоббса, Дж. Локка, Б. Спінози,   Г. Лейбніца.

 Філософсько-правові концепції західноєвропейського  просвітництва. “Про дух законів” Ш.Л. Монтеск’є. “Про  суспільний договір” Ж.-Ж. Руссо. Філософсько-правові ідеї  К.-А. Гельвеція.

Філософсько-правові вчення в Західній Європі кінця XVIII – середини XIX cт. І. Кант: категоричний імператив і моральне обґрунтування права. Філософсько-правові погляди Й.-Г. Фіхте. “Філософія права” Г.В.Ф. Гегеля. Історична школа права. Правова концепція К. Маркса і Ф. Енгельса. Філософсько-правове вчення І. Бентама. Теорія наказів Дж. Остіна.

Інтерсуб’єктивність як парадигма філософії права  ХХ ст. Неокантіанська й неогегельянська філософія права. Сучасний позитивізм: чиста теорія права Г. Кельзена, аналітична юриспруденція Х. Харта. Сучасні концепції природного права: філософські витоки, позитивні й негативні риси, основні форми, світоглядно-методологічний потенціал. Феноменологічна концепція права (А. Рейнах). Екзистенціалістська концепція права (М. Мюллер, Е. Фехнер, В. Майхоффер). Герменевтична концепція права (А. Кауфманн, П. Рикьор) Комунікативно-дискурсивна концепція права (К.-О. Апель,  Ю. Габермас).

 

Тема 4. Вітчизняна філософсько-правова думка:

традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї

 

Український національний характер і національна ідея, їх особливості та значення для формування права. Зародження філософсько-правової думки в Україні: “Руська Правда”, “Слово про Закон і Благодать” Іларіона, природно-правові ідеї у Конституції Пилипа Орлика. Ідеї Просвітництва у творчості І. Вишенського, Т. Прокоповича, Я. Козельського, С. Десницького, П. Лодія, І. Б. Шада.         

Екзистенційно-романтичне обґрунтування ідеї права (Г. Сковорода, П. Юркевич) та національної ідеї (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко) у “філософії серця”. Проблема співвідношення особистості, нації і держави у творах М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського. Академічна філософія права кінця ХІХ – початку ХХ ст. (К. Неволін, П. Редькін, К. Ярош, А. Фатєєв, Є. Трубецькой, Е. Спекторський). Б. Кіс-тяківський як методолог права й автор соціокультурної філософсько-правової  концепції.

Основні ідеї видатних російських філософів права  (Б. Чичерина, В. Соловйова, П. Новгородцева, Л. Петражиць-кого, М. Алексєєва, М. Бердяєва, І. Ільїна, С. Франка) та їх вплив на збагачення світоглядно-методологічного потенціалу української філософсько-правової думки.

Філософсько-правова думка за радянських часів. Наукові дослідження сучасних українських філософів права. Українська філософія права в контексті європейського права.

 

 

Розділ II.  Основні проблеми філософії права

 

Тема 5. Правова онтологія: природа і структура права

 

Онтологічні основи права. Поняття правової реальності. Право як особлива реальність. Нормативна природа права. Співвідношення належного й сущого у праві. Право і життя.

Багатогранність феномена права. Онтологічна структура права: природне і позитивне право, їх смисл і співвідношення. Сутність та існування права. Зміст і форма, можливість і дійсність  у праві.

Форми буття права: ідея права, закон, правове життя та їх динаміка. Абстрактне й конкретне у праві. Дискусія про співвідношення права й закону. Умови здійснення права. Смисл і мета (функції) права.

 

Тема 6. Правова антропологія:

гуманістична природа права

 

Поняття і проблеми правової антропології. Образ людини у праві. Типи правової антропології. Поняття “правова людина”. Право як спосіб людського співіснування. Антропологічні основи права. Здібність до визнання. Конфліктно-коопераційна природа людини як основа антропологічного  обґрунтування права.

Права людини як вираз особистісної цінності права. Статус інституту прав людини в сучасному суспільстві. Філософське  обґрунтування прав людини. Право на гідне існування. Проблема універсальності прав людини. Позитивація основних прав людини. Права громадян України.

Особистість і право. Автономія особистості. Моральна, утилітарна та громадська автономія. Особистість як суб’єкт права. Гуманістична природа права. Сенс морального і правового гуманізму. Тенденція гуманізації права.

 

Тема 7. Правова аксіологія: ціннісні основи права

 

Правова аксіологія як наука про цінності права. Цінність  як   визначальна характеристика людського буття. Спосіб буття цінностей. Цінність, чеснота, благо. Цінність і оцінка. Вищі цінності: Добро, Краса, Істина, Справедливість.

Правові цінності: свобода, рівність, справедливість, гідність людини. Відносна й абсолютна цінність права.  Права людини як абсолютна цінність. Правовий ідеал.

Свобода як визначальна характеристика людського буття й вища цінність. Ідея права як ідея свободи. Негативна й позитивна свобода. Умови можливості свободи. Свобода і порядок. Правова свобода. Свобода волі. Свобода і відповідальність. Позитивна й негативна відповідальність.

Свобода і рівність. Рівновага і рівність у правах. Право як формальна рівність. Соціальна рівність.

Справедливість як головна правова цінність і провідне поняття сучасної філософії права. Критерії справедливості і право. Формальна і змістовна справедливість. Порівняльна  і розподільча справедливість. Основні ідеї теорії справедливості Дж. Роулза. Почуття справедливості.

Універсальне й культурно-особливе в ціннісному змісті права. Правосвідомість як ціннісна форма світогляду. Правосвідомість і право. Форми й рівні правосвідомості. Універсальне в правосвідомості. Аксіоми правосвідомості. Культурно-специфічне в правосвідомості. Правовий менталітет. Особливості українського правового менталітету. Деформації правового менталітету.

Право й мораль. Етичні основи права. Єдність, протилежність і взаємодоповнюваність права й моралі. Філософсько-етичний зміст принципу толерантності. Релігійні витоки ідеї права.

 

Тема 8. Інституційний вимір права. Філософські проблеми права і влади в посттоталітарному суспільстві

 

Людина й політико-правові інститути. Держава і право. Співвідношення влади і права. Право на примус та його виправдання. Поняття й види легітимації.  Легітимність і легальність. Принципи легітимації: суверенітет народу і права людини. “Суспільний договір” як модель легітимації. Справедливість та ефективність політико-правових інститутів.

Правління права. Філософські проблеми правотворчості й правозастосування в посттоталітарному суспільстві. Правова держава і громадське суспільство. Поняття “правове суспільство” й перспективи його формування в Україні.  Правова реформа в посттоталітарному суспільстві.

 

 

Підручники, навчально-методичні посібники

та довідкові видання

 

Алексеев А.А. Философия права. – М.: Норма, 1997. – 336 с.

Бачинин В.А. Философия права и преступления. –Х.: Фолио, 1999. – 607 с.

Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І. Філософія права: Підруч. для юрид. спец. вищ. навч. закладів. – К.: Ін Юр”, 2003. – 472 с.

Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права. Курс лекцій. – Х.: Право, 1998. – 320 с.

Гарник А.В. Философия права: предметная специфика, место и значение в системе социально-гуманитарного знания. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 1998. – 160 с.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія: Підруч. – К.: Лібра, 1999. – 487 с.

Жоль К.К. Философия и социология права. – К.: Юринком Интер, 2000. – 480 с.

Иконникова Г.И., Ляшенко В.П. Основы философии права. – М.: ИНФРА-М, Изд-во “Весь мир”, 2001. – 236 с.

Кузнєцов В. Філософія права. Історія та сучасність: Навч. посіб. – К.: “Стілос”; “Фоліант”, 2003. – 382 с.

Максимов С.И. Правовая реальность: Опыт фылософского осмысления. – Х.: Право, 2002. – 318 с.

Малахов В.П. Философия права: Учеб. пособие. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2002. – 448 с.

Моисеев С.В. Философия права. Курс лекций. – Новосибирск: Сибирское университетское издательство, 2003. – 203 с.

Нерсесянц В.С. Философия права: Учеб. для вузов. – М.: ИНФРА-М., 1997. – 652 с.

Поляков А.В. Общая теория права: Феноменолого-коммуникативный подход. Курс лекций. 2-е изд., доп. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 845 с.

Синха С.П. Юриспруденция. Философия права: Краткий курс: Пер. с англ. – М.: Академия, 1996. – 304 с.

Керимов Д.А. Методология права. – М.: Аванта +, 2000. – 559 с.

Скирбек К.Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие: Пер. с англ. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 799 с.                  

Тихонравов Ю.В. Основы философии права. – М.: Вестник, 1997. – 587 с.

Філософія права: Навч. посіб. / За ред. М.В. Костицкого, Б.М. Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 330 с.

Філософія права: Навч. посіб. / О.Г. Данільян, Л.Д. Бай-рачна, С.І. Максимов та ін. За ред. О.Г. Данільяна. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 272 с.

Цалін С.Д. Принцип свободи волі в історії соціальної філософії та філософії права. – Х.: Основа, 1998. – 329 с.

Циппеліус Р. Філософія права: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000. – 300 с.

Четвернин В.А. Современные концепции естественного права. – М.: Наука, 1988. – 143 с.

Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Х.: Фолио, 1997. – 223 с.

 

Список основних літературних першоджерел

 

Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб: Лань, 1999. – 256 с.

Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер. с нем. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.

Гоббс Т. Левиафан // Соч.: В 2-х т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1991. – 678 с. 

Дворкін Р. Серйозний погляд на права. – К.: Основи, 2000. – 519 с.

Драгоманов М.І. Вибране. – К.: Либідь, 1991. – 685 с.

Ильин И.А. О сущности правосознания // Соч.: В 2 т. – Т. 1. – М.: Медиум, 1993. – С. 73-300.

Кант И. Метафизические начала учения о праве // Соч.: Т.4, ч.2. – М.: Мысль, 1964. – 544 с.

Кистяковский Б.А. Социальные науки и право. – М.: Изд-во М. и Ф. Сабашниковых, 1916. – 704 с.

Кістяківський Б. Вибране. – К.: Абріс, 1996. – 512 с. 

Кистяковский Б. А. В защиту права // Вехи. Из глубины. – М.: Правда, 1991. – 607 с.

Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Избр. филос. произв.: В 3-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1985. – 621 с.                                                                              

Локк Дж. Два трактата о правлении. Кига вторая // В 3-х т. – Т. 3. – М.: Мысль, 1988. – 668 с.                                                                                

Макиавелли Н. Государь. – М.: Планета, 1990. – 79 с.

Новгородцев П.И. Соч. – М.: Раритет, 1995. – 448 с. 

Платон. Государство // Соч.: В 3-х т. – Т. 3. – М.: Мысль, 1994. – 536 с.

Рікер П.Право і справедливість. – К.: Дух і літера, 2002. – 218 с.

Роулз Дж. Теория справедливости. Новосибирск, 1995.

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1972. – 698 с.

Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия // Соч.: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1990. – 892 с.

Соловьев  Э.Ю. Прошлое толкует нас: Очерки по истории философии и культуры. –  М.: Политиздат, 1991. – 432 с.

Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2-х т. – Т.2. – М.: Госполитиздат, 1957. – 718 с.

Франк С.Л. Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – 511 с.

Философия права. Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / Под ред. Н.И. Панова. – Состав.: Панов Н.И., Бачинин В.А., Святоцкий А.Д.  – К.: Ин Юре, 2002. – 692 с.

Харт Х.Л.А. Концепція права: Пер. з англ. – К.: Сфера, 1998. – 231 с.

Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права: Пер. с нем. – М.: Мысль, 1994. – 682 с.

Юркевич Памфіл. З рукописної спадщини. – К.: КМ Academia, 1999. – 308 с.