|
| |
Людство увійшло в третє тисячоліття обтяженим
безліччю проблем. Найгострішими серед них є
міжнародний тероризм, численні
регіональні і міжетнічні конфлікти, екологічна, сировинна, продовольча
проблеми, поширення наркоманії і СНІДу, що разом з іншими глобальними
проблемами поставили людство на межу виживання.
У цій ситуації питання світоглядної орієнтації людини, усвідомлення нею
свого місця і ролі в житті суспільства, відповідальності за свої справи і вчинки
стають визначальними. У становленні ж світоглядної культури людини філософія
відіграє вирішальну роль. Саме філософія допомагає людині вирішувати проблеми
її буття, сенсу існування, обґрунтовує пріоритетні цінності в житті
суспільства, визначає прийнятні шляхи і способи
досягнення цих цінностей.
У свою чергу суттєвий вплив на долю всього, його цивілізації в цілому в XXI
столітті можуть зробити результати соціальної і політичної трансформації країн
(у тому числі Україна), що здійснюють
нелегкий перехід від тоталітаризму до демократії. У процесі посттоталітарної
трансформації нині перебуває четверта частина території планети, якій належить
гігантський людський, промисловий, культурний і військовий потенціал, що може
бути використаний як на користь, так і на шкоду людства. Це також вимагає всебічного
філософського осмислення, глибокого філософського аналізу. Свого часу Гегель
писав: «Філософія особливо потрібна в ті періоди, коли відбувається переворот у
політичному житті суспільства... тому що думка завжди передує діяльності і
перетворює її». Усе це свідчить про те,
що потреба сучасної людини у філософських знаннях зростає, а її філософська
культура стає найважливішою складовою загальної культури, формування якої в
сучасних умовах набуває особливого значення.
Значну роль відіграє філософія і в
професійній підготовці юриста. Адже
відомо, що право як сфера людської діяльності тісно пов'язане з
філософією. Фундаментальні проблеми
права, такі як справедливість, воля і рівність, провина і відповідальність та
інші, є одночасно і суттєвими філософськими проблемами, а їхнє розв’язання пов’язане
з основними філософськими питаннями про сутність людини і зміст її життя, про
онтологічну структуру світу і засоби його пізнання. Право, таким чином, уже за
своїм духом «філософічне», являє собою «філософію на практиці».
Отже вміння усвідомити високий гуманістичний зміст своєї діяльності,
обґрунтувати з філософської точки зору свою теоретичну позицію і прийнятне
практичне рішення є ознакою високого професіоналізму і цивільної чесності
юриста. Таке обґрунтування, особливо в галузі практичних рішень, не завжди
усвідомлюється, однак воно значною мірою визначається домінуючими настановами
світогляду юристів, і на формування цього світогляду має впливати філософія.
Спроби вирішувати фундаментальні теоретичні проблеми юриспруденції без
філософського обґрунтування призводить, як правило, до їхньої релятивізації,
або догматизації. «Той, хто гадає, що обійдеться без філософського
обґрунтування функціонування правової системи, — пише відомий французький
філософ права Г. А. Шварц-Ліберман фон Валендорф, — насправді несвідомо
керується своєю «особистою», доморослою філософією, ризикуючи скінчити
блуканнями в темряві правової дисгармонії».
Водночас, попри всю важливість і актуальність цієї дисципліни, в ній бракує сучасної навчальної й навчально-методичної літератури. Посібник, що ми його пропонуємо на допомогу студентам у вивченні філософії, розроблений на основі програми з філософії, покликаний певною мірою заповнити цю прогалину.
Складається він з трьох частин. У першій частині розкривається зміст і призначення філософії, йдеться про багатовікову історію розвитку філософської думки, у тому числі і в Україні, розглядаються основні напрямки світової філософії. Підвищена увага до історії розвитку філософської думки пояснюється тим, що вивчення філософії необхідно починати з вивчення її історії. Адже відомо, що без історії немає і теорії, тому будь-яка наука, що прагне до творчого розвитку свого змісту, не може бути байдужою до минулого, до історії своїх ідей, відкриттів, висновків.
У другій частині посібника акцентується увага на вічних проблемах філософії: онтології, феноменології, філософії розвитку, гносеології, методології тощо. Кожну з цих проблем автори розглядають в історичному ракурсі, — від давнини до наших днів. Третя частина цієї роботи присвячена розгляду соціально-філософської проблематики, проблем філософської антропології і філософії історії. Серед них: природа як основа людського буття, суспільство та його головні сфери, людина як предмет філософського аналізу, особистість і суспільство, зміст і спрямованість історії та ряд інших. Розглядаючи ці проблеми, автори наголошують, що філософія за своєю суттю поліфонічна і жодна філософська школа не може мати монополію на істину. Одже, тільки плюралістичний підхід до розгляду будь-яких філософських проблем дозволяє уникнути однобокості й отримати їхнє «об'ємне відображення”.
До посібника також подано список літератури, який включає основні праці видатних філософів, монографічну та навчальну літературу. Крім того, до кожної теми запропоновано кілька схем і контрольних запитань. Усе це сприятиме поглибленому оволодінню студентами філософськими знаннями як у ході практичних занять, так і в ході самостійної роботи, якій у сучасному навчальному процесі надається великого значення.
Автори посібника щиро вдячні всім, хто допомагав їм у ході підготовки та друкуванні цього навчального посібника.
|
| |