Частина перша.  СУТНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ, ОСНОВНІ

ЕТАПИ ТА НАПРЯМКИ ЇЇ РОЗВИТКУ

 

Розділ 1. Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві

 

Термін “філософія” приблизно в VІ столітті до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель Піфагор. Цей термін утворюється із сполучення двох грецьких слів: phileo – любов та sophia – мудрість. Отже, буквально філософія є любов до мудрості, або, як казали за давніх часів на Русі, “любомудріє”. Пояснення та закріплення в європейській культурі слова “філософія” пов`язане з ім`ям Платона (427–347 рр. до н. е.). Філософи – це, на його думку, люди, які відкривають таємниці природи і людського життя, вчать діяти й жити у злагоді з природою і вимогами самого життя. Тож, філософія є особливим видом знання - це “софійне”, мудре знання і повчання на його основі. До того ж – це не просто абстрактна теорія, а й практична мораль. Часто її пов`язують із світоглядом, називають його основою. Щоб така характеристика філософії стала зрозумілою, слід розібратися в тому, яке місце в системі людських знань посідає світогляд, а яке – філософія.

Метою розгляду цього розділу є аналіз феномену світогляду, його структури, історичних типів і, особливо, філософії, її власної природи і значення в особистому та суспільному житті людини.