назадоглавлениевперёд

УЗАГАЛЬНЕННЯ – 1) логічна дія, в процесі якої здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, або менш загального до більш загального; 2) продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей, явищ та дійсності. Види У. відповідають різновидам мислення. Найбільш вивчені У. виступають у формі значень слів.

УМІННЯ – засвоєний суб'єктом спосіб виконання дії, що забезпечується сукупністю придбаних знань і навичок.

УМОВИВІД – форма мислення, яка характеризується тим, що з декількох суджень виводиться нове судження, яке опосередковано відображає властивості і відношення речей.

УНІВЕРСУМ  (лат. universum – всесвіт ) – у філософії: термін для позначення всієї об’єктивної реальності у просторі та часі. Багато  шкіл, починаючи з ант. часів, вкладали у це поняття особливий зміст (напр., Платон ототожнював У. з видимим світом, полемізуючи з атомістами з приводу їх судження про множинність світів тощо).

УНІФІКАЦІЯ (лат. unus – один) – приведення чого-небудь до єдиної системи, формі, одноманітності; упорядкування.

УРБАНІЗАЦІЯ (лат. urbanus – міський) – процес підвищення ролі міст у житті суспільства, проявом якого є: розвиток індустріальних підприємств у містах і залучення до роботи на них не тільки міського, але й сільського населення, що приводить до зростання чисельності міського населення, бурхливого розвитку виробничої, соц. інфраструктури, концентрації спеціальних навчальних закладів, учнівський склад яких формується з міської і сільської молоді.  У. веде до перетворення багатьох міст на центри науки, культури; концентрації багатогалузевого виробництва і сфери послуг, бурхливого розвитку транспортної мережі і житлового будівництва. У. веде також до зміни традиційного архітектурного обличчя міст, перетворення їх на мега(ло)поліси, підвищення техногенного навантаження на природні ресурси, що використовуються комунальними підприємствами і, як наслідок, до загострення екологічної ситуації, проблем медичного обслуговування.

УРБАНІЗМ – стан, при якому досягається більша чисельність,  місцевого населення.

УТИЛІТАРИЗМ (лат. utilitas – користь) – естетична теорія, що створена англ. філософом та юристом І.Бентамом (1748-1832), яка заснована на визнанні корисності вчинку головним критерієм його моральності. Перенесення абсолютизованих принципів У. на ґрунт гносеології (теорії пізнання) обумовило формування прагматизму.

УТОПІЗМ (грец. u – не, немає і topos – місце, якого немає) – незбутні, нездійсненні мріяння, схильність до утопій.

УТОПІЯ (грец. u – не, немає і topos – місце, якого немає) – зображення ідеального сусп. устрою, позбавленого наукового обґрунтування.

УТРИРУВАТИ (франц. outrer) – перебільшувати, перегравати, перекручувати.

УЯВЛЕННЯ – 1) відтворення у свідомості чуттєво-наглядного образу предмета чи явища об’єктивної реальності, які у даний момент не сприймаються, але сприймалися раніше; 2) образи предметів, сцен і подій, що виникають на основі їх пригадування чи продуктивної уяви.


назадоглавлениевперёд