ЮНГ Карл Густав (1875 – 1961) – швейцарський психолог, основоположник “аналітичної психології”. Головним змістом псих. життя людини Ю. вважав процес “індивідуалізації”, тобто прагнення особистості до повноти втілення своїх можливостей, свого творчого потенціалу (самості). За Ю., багатьом людям не вдається належним чином самореалізуватися у соц. житті, що породжує пожвавлення т.зв. архетипічних структур несвідомого, на рівні якого виникають символічні образи, які повторюються у міфології різних народів і можуть захопити будь-яку людину з чаруючою силою. Ю. рахував, якщо у людини в такій ситуації висточить творчих сил, щоб втілити “нуміозну” силу, що охопила його, у реліг. вчення, художній твір або трактат, вона зможе увійти до числа геніїв людства, і її твори здійснять величезний вплив на оточуючих; якщо ні – то її охоплює безумство, архетип поглинає її. У зв’язку з цим завдання своєї теорії Ю. вбачав у наданні психол. підтримки тим, хто потрапляє під владу архетипу, з тим щоб вивезти їх з небезпечного псих. стану й cпонукати змінити поведінку. Дослідження Ю. використовуються у сучасній психології та соц.-гуманітарному знанні. Зокрема, отримала популярність концепція психол. типів Ю.: екстравертних та інтровертних; на неї спирались дослідження у галузі порівняльної міфології тощо. Головні праці: “Психологічні типи”, “Про психологію несвідомого” та ін.