8 січня поету з Шевченківських долин сповнилося б 90 років. Василь Симоненко з’явився на світ у старій хаті в селі Біївці на Полтавщині. Зараз в цьому будинку розташований сільський музей Симоненка. А в селі Тарандинці є школа, де Василь завершував навчання, і яка названа його іменем. Сам поет з шостого класу щоденно долав близько 18 кілометрів до школи та додому. Маючи відмінні знання, майстер слова навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті журналістики. З бібліотеки юний студент не вилазив, перечитав гори книжок. Працював у обласних газетах Черкащини. Завдяки Симоненку та іншим “шістдесятникам” було відкрито місця таємних масових поховань у хащах Биківнянського лісу. Писати вірші почав ще студентом. Проте за життя поета вийшла друком лише одна збірка — «Тиша і грім».
Український поет, перекладач та правозахисник Василь Симоненко не дожив навіть до тридцяти. Попри це його поезію досі вивчають у школах, а його ім’я намертво закарбувалося на сторінках української літератури у розділі «Шістдесятники».