У предстувлених на виставці джерелах засвідчено: роки масових репресій і Великого терору людські втрати в країні, за різними оцінками дослідників, становили щонайменше 4,4 мільйони осіб. Репресивна машина сталінського режиму не знала станових, вікових чи фахових меж - терор вразив практично всі верстви українського суспільства: науковців і педагогів, державних і військових діячів, священнослужителів, представників культури й мистецтва, а також мільйони селян.
Правова оцінка злочинів тоталітарного режиму закріплена в Законі України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». Як зазначено в цьому документі: «особливо тяжкою спадщиною минулого є масові репресії, які чинились сталінським режимом та його провідниками… при судових і позасудових розправах грубо нехтувались норми Конституції, права і свободи громадян та елементарні норми судочинства».
Сучасні події - це історичні уроки, які набувають особливого звучання. Війна за незалежність України, що триває, переконливо доводить: тоталітарні практики ХХ століття не відійшли в минуле - вони трансформувалися й залишаються частиною сучасного протистояння з ідеологіями насильства та імперського тиску.
Від знищеного «Розстріляного відродження» до сучасних захисників України простягається єдина лінія спротиву - за свободу думки, людську гідність і право на власну державність. Трагедія репресованих нагадує: коли замовкають право і совість, суспільство стає вразливим до найжорстокіших проявів сваволі.
Дослідження механізмів тоталітаризму, засвоєння уроків реабілітаційного права та утвердження культури пам'яті є не лише моральним обов'язком, а й практичним внеском у розбудову стійкої демократичної правової держави. Саме тому демократія, захист прав людини і міжнародна солідарність залишаються найнадійнішою запорукою протидії будь-яким проявам насильства і дестабілізації.
З книжковою виставкою «Історія без права на забуття» можна ознайомитися у НБК, 6 пов.
Список книг, представлених на виставці, додається.
