|
(21.06.1924 – 20.08.2011) відомий український вчений, |
 |
Народився М. В. Цвік 21 червня 1924 року в місті Гадячі Полтавської області. Вищу освіту Марко Веніамінович здобув у Харківському юридичному інституту (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), який закінчив у 1948 році. До 1951 року продовжував навчатися в аспірантурі. Вчений працював на посадах асистента, доцента, завідувача кафедри теорії держави і права. Захистив кандидатську дисертацію «Радянський закон» (1953), докторську дисертацію «Теорія соціалістичної демократії» (1986). У 1988 році присвоєно вчене звання професора.
Марко Веніамінович досліджував теоретичні проблеми правоутворення, демократії, розбудови незалежної української держави, поділу влад, праворозуміння.
М. В. Цвік був членом робочої групи та експертом Конституційної комісії, брав участь у розробці проєкту діючої Конституції України, ряду законопроєктів, проводив консультативну роботу для державних органів.
Науковець був членом (академіком) Національної академії правових наук України (1993), членом Президії Національної академії правових наук України, академіком-секретарем відділення теорії та історії держави і права. З 1993 року — перший заступник головного редактора журналу «Вісник Національної академії правових наук України».
Професор М. В. Цвік підготував 16 кандидатів і 4 докторів юридичних наук.
Марко Веніамінович учасник Другої світової війни (1942–1943). Був демобілізований у зв’язку з інвалідністю.
Науковець став автором або співавтором більш ніж 180 друкованих робіт, включаючи монографії, статті, підручники, коментарі до Конституції України. Серед них: «Про підзаконність Указу Президії Верховної Ради СРСР» (1956); «Закони створює народ» (1960); «Політичні погляди Макіавеллі» (1961); «Форми держави» (1965); «Ради — органи, що працюють» (1966); «Конституційні основи радянської демократії» (у співавт., 1972); «Навчання демократії» (у співавтор., 1979); «Теорія соціалістичної демократії» (1986); цикл праць з проблем праворозуміння (2000-2011); «Загальна теорія держави і права» (у співавт., 2002, 2009); «Науково-практичний коментар до Конституції України (у співавтор., 2003, 2009); «Конституційне право України» (1995); Конституційне право зарубіжних країн (у співавтор., 2003); «Про сучасне праворозуміння» (2001); «Правова система України: стан та перспективи» (у співавтор., 2008); «Теорія держави і права (у співавтор., 2014).
За досягнення і заслуги відзначений багатьма нагородами, преміями, почесними званнями, серед яких: орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2003), почесний знак «Відмінник освіти України» (2001) та сім медалей, «Заслужений діяч науки і техніки» (1995), «Заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого» (2009). Переможець і лауреат конкурсів Союзу юристів України за видавничу діяльність (1995); за досягнення в педагогічній роботі (2002); Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого в номінаціях «За видатні досягнення в наукво-дослідницькій діяльності з проблем правознавства» (2003); «За видатні заслуги в галузі підготовки юридичних кадрів (2010). Нагороджений Почесною відзнакою «Орден Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого» ІІІ ступеня (2010).
Помер М. В. Цвік 20 серпня 2011 року.
Праці вченого з фонду наукової бібліотеки
Публікації про життя, наукову та педагогічну діяльність М. В. Цвіка
