 |
11.09.1923 — 16.01.2004 відомий український вчений-правознавець, кандидат юридичних наук, професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого |
Народився 11 вересня 1923 р. у с. Новій Водолазі Харківської області.
У 1941-1942 рр. — командир взводу на Західному та Сталінградському фронтах. Був поранений, отримав інвалідність.
Після закінчення війни вступив до Харківського юридичного інституту (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), який закінчив у 1948 році. Протягом 1948-1954 рр. навчався в аспірантурі інституту, з 1951 р. працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента, професора (з 1993 р.).
У 1953 р. захистив дисертацію “Правове регулювання оплати праці в промисловій кооперації” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Головні напрями наукових досліджень: трудові правовідносини, правове регулювання трудової дисципліни, матеріальної відповідальності. Опублікував понад 150 наукових праць: “Трудове право і підвищення ефективності суспільного виробництва” (1972), “Відповідальність за порушення трудової дисципліни” (1977), підручник “Радянське трудове право” (1975), навчальний посібник “Дисципліна праці” (1994), “Вибори народних депутатів України 2002 року : правозастосовча практика судів та виборчих комісій” (2003) та ін. Підготував 4 кандидатів наук.
Брав участь у виконанні комплексної цільової програми “Правове регулювання трудових відносин і відносин по соціальному захисту громадян в умовах переходу до ринкової економіки”, у розробленні проєктів нормативних актів для Міністерства освіти і науки України. Є одним із авторів проєкту
Закону “Про охорону праці” (1992). Протягом 15 років, як науковий співробітник науково-дослідницького сектора, на замовлення різних міністерств (госпрозрахункова тематика) виконував роботи щодо підготовки правового забезпечення їх управлінської діяльності (статути, положення, правила, інструкції тощо).
За досягнення та заслуги відзначений 12 державними нагородами, у тому числі орденами Другої світової війни І ступеня та Червоної Зірки. Міністерством освіти і науки України йому присвоєно звання “Відмінник вищої школи”.
Праці вченого з фонду наукової бібліотеки
Публікації про життя, наукову та педагогічну діяльність Ю. В. Бауліна
