- Як написати та опублікувати наукову статтю для рецензованого журналу"
Scholz, F. Writing and publishing a scientific paper. ChemTexts 8, 8 (2022). https://doi.org/10.1007/s40828-022-00160-7
- написання оглядових статей застосовується стандарт PRISMA:
"Використання PRISMA для систематичних оглядів: покрокова інструкція / Using PRISMA for Systematic Reviews: A Step-by-Step Guide". URL: https://academic-writing.uk/using-prisma-for-systematic-reviews-a-step-by-step-guide/ ;
- правила академічного письма KISS, які означають "пиши коротко і просто".
Рекомендована книга на зазначену тематику під назвою "KISS: Будьте короткими та простими: легкі кроки для кращого написання / KISS: Keep It Short and Simple: Easy Steps for Better Writing ".
Опис книги:
• KISS — це простий підхід до письма, який зменшить ваше занепокоєння щодо письма та покаже вам, як ефективно використовувати свій час для організації, написання та презентації робіт.
• KISS допомагає змішаним думкам стати цілісною композицією за кілька простих кроків.
• KISS – це зручна довідкова книга з глосарієм письмових термінів, прикладами планів, форматуванням, звітом про книгу, макетом та іншою корисною інформацією.
• KISS надає покрокові приклади для будь-якого типу письма: листів, курсових робіт, есе, мемуарів, художньої та науково-популярної літератури, допомагаючи зробити ваш проєкт легким і корисним.
URL: https://www.kobo.com/ca/en/ebook/kiss-keep-it-short-and-simple-easy-steps-for-better-writing.
🔹 Пошук авторитетних джерел для написання наукових робіт (з використання БД Scopus, Web of Science тощо)
🔹 Наукометричні інструменти (показники впливовості журналів; ідентифікатори вченого; ідентифікатори публікацій; наукометричні показники публікаційної активності вченого)
Презентація доповіді з питань наукометрії: https://salo.li/436b22c
Відеозапис доповіді з питань наукометрії: https://youtu.be/tMaj9ZeKetM
🔶Програма курсу складалася з семи онлайн-лекцій: https://salo.li/8cBa774 .
▶ 14 листопада – «Пошук наукової інформації»;
▶ 21 листопада – «Основи управління дослідницькими даними»;
▶ 28 листопада – «Бібліографічний менеджер Zotero: від знайомства до ефективного використання» ;
▶ 5 грудня – “Основи академічного письма або Доброчесний публікаційний шлях”;
▶ 12 грудня – «Розуміння науки через цифри: наукометрія для практиків»;
▶ 19 грудня – «Міжнародні стилі цитування: від обговорення до ефективного використання»;
▶ 26 грудня – «Створення та актуалізація профілів авторів в цифровому середовищі».
🎥 Записи всіх 7 лекцій доступні на YouTube-каналі бібліотеки КПІ: https://tinyurl.com/4pk3kccs .
🌐Джерело інформації: https://www.library.kpi.ua/must-have-dlya-doslidnytskoyi-diyalnosti/
➡ 06.11.2025 р.: Тема. Мистецтво академічного письма від чернетки до публікації.
Перегляд за посиланням: https://youtu.be/o-rSNmv1FYQ?si=foD1EE98Qb72O0WF
➡ 12.11.2025 р.: Тема. Пошук освітніх та наукових джерел з використанням технологій ШІ.
Перегляд за посиланням: https://youtu.be/HfcoDFerCzQ?si=o9hSmr9iAT1pU6qu
Лекція присвячена практичному освоєнню ШІ-інструментів (на прикладі Elicit, ResearchRabbit, SciSpace та Semantic Scholar), що кардинально змінюють підхід до пошуку, аналізу та систематизації наукової та освітньої інформації.
Ключові аспекти:
- Проблема інформаційного перевантаження: чому традиційні пошукові системи більше не справляються з обсягом наукових публікацій.
- Як технології ШІ трансформують процес огляду літератури та пошуку джерел.
- Порівняльна характеристика можливостей Elicit, ResearchRabbit, SciSpace та Semantic Scholar для оптимізації дослідницького процесу.
Спікер: Олена Косьміна, завідувач Відділу інформаційної підтримки освіти та досліджень Бібліотеки КПІ
➡ 20.11.2025 р.: Тема. Ідентифікатори як інфраструктура відкритої науки ORCID, DOI, ROR та інші.
Перегляд за посиланням: https://youtu.be/7j9PGx7pAi0?si=suuZxA3URvw2M8ai
➡ 27.11.2025 р.: Тема. Доступність дослідницьких даних
Запис доступний на YouTube-каналі: https://youtu.be/A_wjyL1VEfg?si=gMQODCM-3l41S5IX
Лекція присвячена одній з ключових вимог сучасної наукової публікації – доступності дослідницьких даних, яка може стати потужним інструментом, що допоможе підвищити цитованість і зробити ваш внесок у науку дійсно помітним.
Ключові аспекти:
- Що таке принципи FAIR і чому доступність – це серце цього підходу.
- Які характеристики мають бути у ваших даних, щоб їх було легко знайти та використовувати.
- Як політика журналів щодо даних впливає на процес публікації.
- Навіщо потрібні шаблони заяв про доступ до даних, як їх правильно складати.
- Як цитованість даних впливає на вашу наукову кар’єру.
Спікер: Світлана Петруновська, заступник директора з інформаційної підтримки освіти та досліджень бібліотеки КПІ.
➡ 04.12.2025 р.: Тема. Академічні мережі: як будувати професійні зв'язки
Запис доступний на YouTube-каналі: https://youtu.be/3LV_lrv-WMo?si=cmjzXbutMgwBO8tP
У сучасному науковому світі професійні зв’язки є не менш важливими, ніж результати досліджень. Ефективна наукова комунікація допомагає знаходити партнерів, залучати фінансування, брати участь у міжнародних проєктах і підвищувати видимість власних робіт.
Ключові аспекти:
- Ефективне використання академічних платформ: ResearchGate, Academia.edu, LinkedIn для просування досліджень.
- Побудова професійних зв'язків: стратегії нетворкінгу в академічному середовищі.
- Участь у конференціях та співпраця: важливість міжнародної взаємодії для розвитку кар'єри.
Доповідач: Софія Жеребчук, головний бібліотекар, координатор напряму управління дослідницькими даними Бібліотеки КПІ.
➡ 11.12.2025 р.: Тема. Відкриті освітні ресурси для молодих дослідників.
Перегляд за посиланням: https://youtu.be/QFkjy0sSwdI?si=PbDGaaqK327ajqAf
Ви дізнаєтеся, як значно розширити свої можливості в дослідницькій діяльності за допомогою відкритих освітніх ресурсів. Лекція буде корисною для тих, хто прагне ефективно використовувати сучасні цифрові інструменти та легально отримувати доступ до якісних навчальних матеріалів. Ви отримаєте практичні навички роботи з відкритими ресурсами, які допоможуть вам у написанні наукових робіт, підготовці публікацій та професійному розвитку.
Ключові аспекти:
- Поняття відкритих освітніх ресурсів: що це і чому це важливо для науки.
Ліцензії Creative Commons: як правильно використовувати та поширювати освітній контент.
- Стратегії пошуку, методи оцінювання та джерела: де знаходити якісні відкриті ресурси для навчання та досліджень.
Спікер: Світлана Петруновська, заступник директора з інформаційної підтримки освіти та досліджень Бібліотеки КПІ.
Записи попередніх лекцій курсу доступні на YouTube-каналі: https://www.youtube.com/playlist
Джерело інформації: https://www.library.kpi.ua/
У першій тематичній частині школи представлено лекції:
1) “Штучний інтелект: короткий огляд технології для юристів”;
2) “Ключове регулювання та судова практика щодо ШІ”;
3) “Віртуальні активи: що це і до чого тут ШІ?”;
4) “ШІ та фінансовий контроль”
У другій частині представлено воркшопи:
1) “Юридична відповідальність за використання ШІ”;
2) “FinTech та штучний інтелект”;
3) “Штучний інтелект та авторське право”;
4) “Інструменти ШІ в юридичній практиці”.
Спікерками Зимової школи були:
Юлія Размєтаєва, керівниця Центру права, етики та цифрових технологій, доцентка кафедри прав людини та юридичної методології, к.ю.н., доцентка;
Ольга Дмитрик, завідувачка кафедри фінансового права, д.ю.н, професорка;
Наталія Філатова-Білоус, провідна спеціалістка Центру права, етики та цифрових технологій, доцентка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права, к.ю.н., доцентка;
Катерина Єфремова, доцентка кафедри фінансового права, ст.н.с., к.ю.н.
Записи частини воркшопів можна подивитися на каналі Центру права, етики та цифрових технологій за посиланнями:
(1) https://www.youtube.com/watch?v=9NH0a58FMcU
(2) https://www.youtube.com/watch?v=Uy4FFwTx3U0&t=238s
(3) https://www.youtube.com/watch?v=zWLpqOf2o1c&t=4054s
Джерело інформації:
https://nlu.edu.ua/uni/zavershylasya-zymova-shkola-shtuchnyj-intelekt-u-pravi-2/
12 березня 2025 р. був проведений захід для молодих вчених – школа на тему «Нетворкінг, міжнародна мобільність і відкрита наука в цифрову епоху». Цифровізація та нетворкінг для інтровертів, установлення і підтримання контактів із вченими по всьому світу, найкращі можливості відкритої науки та академічні стипендії за кордоном – саме такі питання, а також інші цікаві й корисні дослідникам речі, стали предметом обговорення учасниць та учасників заходу. Модерувала захід Юлія Размєтаєва – кандидатка юридичних наук, голова Центру права, етики та цифрових технологій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Спікерка заходу Юнна Тисячна, кандидатка економічних наук, запрошена дослідниця департаменту бізнес досліджень Уппсальського університету, поділилася власним досвідом отримання стипендій та участі у спільних дослідженнях у навчальних закладах за кордоном. Вона дала практичні поради про те, як стати частиною робочої групи дослідників, на які міжнародні можливості орієнтуватися й як підвищити шанси на успіх.
Тамара Кортукова, докторка філософії з міжнародного права, доцентка кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, приділила увагу міжнародним освітнім платформам, їх розумному використанню, а також можливостям глобального нетворкінгу для науковців. Вона продемонструвала деякі освітні та дослідницькі онлайн-простори, які можуть стати в пригоді молодим дослідникам, особливо юристам.
Маргарита Кулик, кандидатка юридичних наук, завідувачка сектору наукової бібліографії інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, розповіла про відкриту науку в університетах і роль сучасних академічних бібліотек. Вона дала детальний огляд ключових аспектів відкритої науки, поточних і майбутніх вимог щодо публікацій у відкритому доступі, а також напрацювань університету у цій сфері.
Як спікерка Юлія Размєтаєва висловила свої міркування на тему особливостей нетворкінгу для інтровертів, а також поділилася тим, які зміни відбулися у пошуку та підтриманні наукових контактів у зв’язку з цифровізацією. Вона, крім того, поділилася порадами щодо нетворкінгу через професійні академічні профілі й тих дій, до яких дослідники можуть вдатися до, під час та після офлайн зустрічей.
Захід проведений у межах проєкту Еразмус+ Жан Моне Центр Досконалості «Європейські фундаментальні цінності у цифрову еру» (101085385 – EFVDE), співфінансованого ЄС.
Запис заходу можна подивитися за посиланням
Презентація Кулик Маргарита на тему “Відкрита наука в університетах та завдання для академічних бібліотек” за посиланням: https://salo.li/12f1E85 .
Джерело інформації: https://nlu.edu.ua/uni/netvorking-mizhnarodna-mobilnist-i-vidkryta-nauka-v-czyfrovu-epohu/
3 грудня 2025 р.: у Бібліотеці Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відбулися науково-практичні тренінги для аспірантів першого та другого року навчання. Учасники дізналися про важливі інструменти для починаючого науковця:
- як зареєструвати та отримати постійний ідентифікатор дослідника ORCID ID;
- як створити профіль у глобальній наукометричній системі Google Scholar;
- навіщо ці сервіси потрібні сучасному вченому та як вони допомагають підвищувати видимість наукових результатів.
Практичні матеріали:
ORCID:
- запис за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=36NCHKxzlm8
- презентація за посиланням: https://salo.li/8697829 або
https://drive.google.com/file/d/1XlK9eYCo-KUTZ_D-gpuu1xC82AHWbxC5/view?usp=sharing
Google Scholar – https://drive.google.com/file/d/1on7xu7_laHX0L5vhrgE076XbDIJHn_sT/view?usp=sharing
