- Як написати та опублікувати наукову статтю для рецензованого журналу"
Scholz, F. Writing and publishing a scientific paper. ChemTexts 8, 8 (2022). https://doi.org/10.1007/s40828-022-00160-7
- написання оглядових статей застосовується стандарт PRISMA:
"Використання PRISMA для систематичних оглядів: покрокова інструкція / Using PRISMA for Systematic Reviews: A Step-by-Step Guide". URL: https://academic-writing.uk/using-prisma-for-systematic-reviews-a-step-by-step-guide/ ;
- правила академічного письма KISS, які означають "пиши коротко і просто".
Рекомендована книга на зазначену тематику під назвою "KISS: Будьте короткими та простими: легкі кроки для кращого написання / KISS: Keep It Short and Simple: Easy Steps for Better Writing ".
Опис книги:
• KISS — це простий підхід до письма, який зменшить ваше занепокоєння щодо письма та покаже вам, як ефективно використовувати свій час для організації, написання та презентації робіт.
• KISS допомагає змішаним думкам стати цілісною композицією за кілька простих кроків.
• KISS – це зручна довідкова книга з глосарієм письмових термінів, прикладами планів, форматуванням, звітом про книгу, макетом та іншою корисною інформацією.
• KISS надає покрокові приклади для будь-якого типу письма: листів, курсових робіт, есе, мемуарів, художньої та науково-популярної літератури, допомагаючи зробити ваш проєкт легким і корисним.
URL: https://www.kobo.com/ca/en/ebook/kiss-keep-it-short-and-simple-easy-steps-for-better-writing.
🔹 Пошук авторитетних джерел для написання наукових робіт (з використання БД Scopus, Web of Science тощо)
🔹 Наукометричні інструменти (показники впливовості журналів; ідентифікатори вченого; ідентифікатори публікацій; наукометричні показники публікаційної активності вченого)
Презентація доповіді з питань наукометрії: https://salo.li/436b22c
Відеозапис доповіді з питань наукометрії: https://youtu.be/tMaj9ZeKetM
🔶Програма курсу складалася з семи онлайн-лекцій: https://salo.li/8cBa774 .
▶ 14 листопада – «Пошук наукової інформації»;
▶ 21 листопада – «Основи управління дослідницькими даними»;
▶ 28 листопада – «Бібліографічний менеджер Zotero: від знайомства до ефективного використання» ;
▶ 5 грудня – “Основи академічного письма або Доброчесний публікаційний шлях”;
▶ 12 грудня – «Розуміння науки через цифри: наукометрія для практиків»;
▶ 19 грудня – «Міжнародні стилі цитування: від обговорення до ефективного використання»;
▶ 26 грудня – «Створення та актуалізація профілів авторів в цифровому середовищі».
🎥 Записи всіх 7 лекцій доступні на YouTube-каналі бібліотеки КПІ: https://tinyurl.com/4pk3kccs .
🌐Джерело інформації: https://www.library.kpi.ua/must-have-dlya-doslidnytskoyi-diyalnosti/
У першій тематичній частині школи представлено лекції:
1) “Штучний інтелект: короткий огляд технології для юристів”;
2) “Ключове регулювання та судова практика щодо ШІ”;
3) “Віртуальні активи: що це і до чого тут ШІ?”;
4) “ШІ та фінансовий контроль”
У другій частині представлено воркшопи:
1) “Юридична відповідальність за використання ШІ”;
2) “FinTech та штучний інтелект”;
3) “Штучний інтелект та авторське право”;
4) “Інструменти ШІ в юридичній практиці”.
Спікерками Зимової школи були:
Юлія Размєтаєва, керівниця Центру права, етики та цифрових технологій, доцентка кафедри прав людини та юридичної методології, к.ю.н., доцентка;
Ольга Дмитрик, завідувачка кафедри фінансового права, д.ю.н, професорка;
Наталія Філатова-Білоус, провідна спеціалістка Центру права, етики та цифрових технологій, доцентка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права, к.ю.н., доцентка;
Катерина Єфремова, доцентка кафедри фінансового права, ст.н.с., к.ю.н.
Записи частини воркшопів можна подивитися на каналі Центру права, етики та цифрових технологій за посиланнями:
(1) https://www.youtube.com/watch?v=9NH0a58FMcU
(2) https://www.youtube.com/watch?v=Uy4FFwTx3U0&t=238s
(3) https://www.youtube.com/watch?v=zWLpqOf2o1c&t=4054s
Джерело інформації:
https://nlu.edu.ua/uni/zavershylasya-zymova-shkola-shtuchnyj-intelekt-u-pravi-2/
12 березня 2025 р. був проведений захід для молодих вчених – школа на тему «Нетворкінг, міжнародна мобільність і відкрита наука в цифрову епоху». Цифровізація та нетворкінг для інтровертів, установлення і підтримання контактів із вченими по всьому світу, найкращі можливості відкритої науки та академічні стипендії за кордоном – саме такі питання, а також інші цікаві й корисні дослідникам речі, стали предметом обговорення учасниць та учасників заходу. Модерувала захід Юлія Размєтаєва – кандидатка юридичних наук, голова Центру права, етики та цифрових технологій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Спікерка заходу Юнна Тисячна, кандидатка економічних наук, запрошена дослідниця департаменту бізнес досліджень Уппсальського університету, поділилася власним досвідом отримання стипендій та участі у спільних дослідженнях у навчальних закладах за кордоном. Вона дала практичні поради про те, як стати частиною робочої групи дослідників, на які міжнародні можливості орієнтуватися й як підвищити шанси на успіх.
Тамара Кортукова, докторка філософії з міжнародного права, доцентка кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету, приділила увагу міжнародним освітнім платформам, їх розумному використанню, а також можливостям глобального нетворкінгу для науковців. Вона продемонструвала деякі освітні та дослідницькі онлайн-простори, які можуть стати в пригоді молодим дослідникам, особливо юристам.
Маргарита Кулик, кандидатка юридичних наук, завідувачка сектору наукової бібліографії інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, розповіла про відкриту науку в університетах і роль сучасних академічних бібліотек. Вона дала детальний огляд ключових аспектів відкритої науки, поточних і майбутніх вимог щодо публікацій у відкритому доступі, а також напрацювань університету у цій сфері.
Як спікерка Юлія Размєтаєва висловила свої міркування на тему особливостей нетворкінгу для інтровертів, а також поділилася тим, які зміни відбулися у пошуку та підтриманні наукових контактів у зв’язку з цифровізацією. Вона, крім того, поділилася порадами щодо нетворкінгу через професійні академічні профілі й тих дій, до яких дослідники можуть вдатися до, під час та після офлайн зустрічей.
Захід проведений у межах проєкту Еразмус+ Жан Моне Центр Досконалості «Європейські фундаментальні цінності у цифрову еру» (101085385 – EFVDE), співфінансованого ЄС.
Запис заходу можна подивитися за посиланням
Презентація Кулик Маргарита на тему “Відкрита наука в університетах та завдання для академічних бібліотек” за посиланням: https://salo.li/12f1E85 .
Джерело інформації: https://nlu.edu.ua/uni/netvorking-mizhnarodna-mobilnist-i-vidkryta-nauka-v-czyfrovu-epohu/
