У збірці зібрані статті науковців, суддів, адвокатів з тематики позовної давності та деяких інших строків.
Автори спільними зусиллями надали можливість розкрити проблематику строків для захисту суб’єктивних цивільних прав та узагальнили судову практику з цих питань.
Усе це дозволить читачеві скласти власне бачення з приводу застосування позовної давності при вирішенні судом спорів.
Передмова
Про час та строки, їх роль у людському житті багато сказано, написано. Бог Кронос, який, за грецькою міфологією, персоніфікував час, але і ковтав своїх дітей, зараз, здається, особливо активний, коли наше життя біжить стрімголов, а ми всюди не встигаємо. Мені запав і образ часу як засобу платежу, без якого людина не може прожити, що переконливо продемонстровано у художньому фільмі Ендрю Нікола «Час».
Кожен, напевно, колись гостро відчував брак часу, колись усією душею бажав, щоб час зупинився, а колись - щоб швидше сплинув.
Час плине невпинно і немає такої людини і такої її справи, яка б не залежала від часу. Хвилини, години, місяці, роки, століття, тисячоліття спливають, але кожна мить значуща і кожен строк має своє призначення. Так само і в цивільних правовідносинах - завдяки строкам можна встановити, чи має особа суб’єктивне право або обов’язок взагалі, чи може вона його здійснювати/виконувати або захистити тощо.
Вченню про строки в сучасній цивілістиці не приділяється належної уваги. Заслуговують на увагу наукові праця проф. В. В. Луця з цієї теми і деяких інших науковців. Між тим судова практика доводить необхідність у ґрунтовному аналізі цієї інституції.
Нами у 2016 р. було видано книжку «Позовна давність» із циклу «Коментар судової практики», реакція на яку з боку правничої спільноти була вельми позитивною. Це свідчить про затребуваність досліджень на цю тему. Тому я вирішила її продовжити і запросити до участі в цій збірці всіх тих українських авторів, які опікуються цією тематикою, праці яких є глибокими та актуальними.
Оскільки поняття «час» є філософським, мені здалося, що почитати позицію філософа з цього приводу було б корисно не тільки науковцям, а й практикам. Тим більш, що О. В. Стовба, будучи доктором філософії права, є й адвокатом.
Постійно триваюче непорозуміння щодо строків захисту, бачення позовної давності як строку звернення до суду, змішання сутності матеріальних та процесуальних строків викликало необхідність запросити до колективу авторів процесуалістів. А спектр правовідносин, для яких строки важливі і значимі, а також різні шари судової практики диктували необхідність обговорити строки і в спорах щодо нерухомості, і в спадкових відносинах, і при захисті особистих немайнових прав, і у податкових відносинах, що межують із цивільними. Тому в цій книжці зібрані статті авторів, які розкривають різну проблематику строків.
У площині судової практики виявляється чимало проблем. Тож видається, що буде корисним і узагальнення практики розгляду спорів із приводу строків Верховним Судом, ЄСПЛ, і позиція суд ді Верховного Суду В. І. Крата.
Сподіваюсь, що погляд на строки в такому ракурсі буде цікавим і корисним науковцям і практикам.
Проф. І. Спасибо-Фатєєва