У монографії досліджено засади стратегії інфраструктурної політики України. Удосконалено визначення поняття та ознак державної інфраструктурної політики України. Сформовано категорійно-понятійну систему дослідження. Покращено інтерпретацію теорії ігор Аумана до формування стратегії державної інфраструктурної політики України. Концептуалізовано теорію гуманітарної культури нації Л. Костенко в концепції творення власного інфраструктурного ландшафту. Подано концепцію механізму політико-правової взаємодії із подальшою пропозицією щодо корекції сучасної парадигми політичної науки.
Удосконалено розгляд механізму державної інфраструктурної політики України, об’єктів стратегічної інфраструктури України та суб’єктів забезпечення їх безпеки. З’ясовано політико-правової основи стратегії інфраструктурної політики України. Проілюстровано періодизацію та подано структуру правового регулювання державної інфраструктурної політики України на підставі чого запропоновано концепцію формування та реалізації її стратегії.
На підставі мультипарадигмальності сформовано сучасний політико-правовий зміст модерних інфраструктурних стратегій. Розкрито засади публічно-приватного партнерства, акцентовано на детермінації надходження України до країн шостого технологічного укладу і напрямів стратегії державної інфраструктурної політики України.
Науково обгрунтовано необхідність впровадження концепції стратегічних комунікацій, розроблення стратегічного наративу. Подано еталонну модель геостратегії сучасної Української держави.
Здійснено аналітичний розгляд міжнародного досвіду з урахуванням засад творення сучасної геостратегії України
