Монографія спрямована на поглиблене вивчення теоретичних та прикладних аспектів проблематики арешту майна у кримінальному провадженні. У роботі досліджуються історичні витоки та розвиток законодавства, що унормовувало процедуру арешту майна у кримінальному провадженні; встановлюється правова природа арешту майна, аналізуються його підстави, умови, завдання, мета, ознаки. Виокремлюються особи, на майно яких може бути накладений арешт, та виявляються дефекти нормативного регулювання здійснення арешту майна, яке їм належить.
Окреслюються та характеризуються критерії оцінки допустимості та правомірності обмеження права на володіння майном під час його арешту скрізь призму Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини. Спираючись на підходи ЄСПЛ, авторами розроблена алгоритмізація оцінки правомірності арешту майна слідчим суддею під час розгляду клопотання про це слідчого та прокурора. Виявлені проблеми правового регулювання та правозастосування, що виникають під час арешту майна у кримінальному провадженні та зняття арешту з майна, а також сформульовані науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення правової регламентації процесуального порядку арешту майна у кримінальному провадженні.
Монографія буде корисною для практичних працівників – суддів, прокурорів, слідчих, детективів, дізнавачів, адвокатів, а також вчених-правознавців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти та всіх, хто цікавиться правовими проблемами.
